OPOlga Pravotorova

Olga Pravotorova

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Olga Pravotorova has a total of 22 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ПОДОЛАННЯ БЮРОКРАТИЧНОГО СПРОТИВУ ВПРОВАДЖЕННЮ DEI-СТРАТЕГІЙ В ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ

    by М. М. Новікова, О. М. Правоторова

    У статті здійснено теоретико-прикладне обґрунтування феномену бюрократичного спротиву впровадженню парадигми DEI (Diversity, Equity, Inclusion – різноманіття, справедливість, інклюзія) в органах публічної влади України в умовах повоєнного відновлення та євроінтеграційних процесів. Доведено, що попри схвалення низки стратегічних документів у сфері безбар’єрності, гендерної рівності та прав людини, реальна практика публічного адміністрування демонструє суттєвий розрив між нормативними деклараціями та повсякденною діяльністю апарату. Ключовим фактором цього розриву визначено інституційну інерцію та опір організаційним змінам, що зумовлені консервативною природою ієрархічних структур. Концептуалізовано та класифіковано три ключові рівні прояву бюрократичного опору: ціннісно-ідеологічний (соціокультурний), нормативно-імітаційний («фасадна інклюзивність») та ресурсно-компетентнісний. З’ясовано, що провідною загрозою є саме нормативна імітація, за якої формальне заповнення звітності підміняє якісні перетворення кадрової культури та управлінських процедур. На основі аналізу нормативно-правових актів та планів дій Кабінету Міністрів України проілюстровано вади поточної системи оцінювання, де індикатори фіксують лише здійснення адміністративної дії, а не показники фактичного соціального впливу. Запропоновано комплексну систему заходів подолання бар'єрів, яка інтегрує розвиток інклюзивного лідерства, запровадження інтегрованого DEI-аудиту публічних органів, оновлення системи критеріїв для керівного складу та стандартизацію професійного навчання службовців на засадах інтерсекційного підходу й недискримінаційного рекрутингу. Обґрунтовано, що подолання інституційного спротиву є необхідною умовою трансформації публічної служби у людиноцентричну, адаптивну та інноваційну систему врядування.

  • Open Access

    ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН У ПЕРІОД ГОЛОДОМОРУ 1932–1933

    by О. М. Правоторова

    В умовах повномасштабного вторгнення російської федерації проти України та фактичної геноцидної війни, а також прискорення глобалізації, коли Україна активно зосереджується на інтеграції зі світовим та європейським співтовариством, виникає необхідність посилення уваги до переосмислення історичної пам’яті, але щодо Голодомору слід здійснити максимальні зусилля, щоб цю страшну подію не забули та вірно трактували та формулювали до неї вірне відношення, як до планомірного знищення української ідентичності в своїх дослідженнях, як наукова спільнота так і громадськість, а отже, необхідність теоретичних та методологічних досліджень цих процесів. Саме тому дослідження публічно-управлінських аспектів регулювання сімейних відносин у період Голодомору 1932–1933 років, набуває зараз дуже великого значення і потребує більш глибоких досліджень. Історіографія й археографія Голодомору значна за обсягом і неодноразово вже ставала предметом спеціальних досліджень. Проте ця проблема практично не вичерпна в силу багатьох причин. Серед них варто згадати і нові пошуки документів, і нові методологічні підходи, і нову проблематику. В цьому сенсі вивчення саме історико-правових сюжетів не позбавлене сенсу з огляду на продуктивність міждисциплінарних, зокрема історико-правових, підходів та практичній відсутності досліджень громадянського суспільства в історії України, зокрема в період нової економічної політики. Авторка прагнула розробити й використати оригінальне дослідження публічно-управлінських аспектів регулювання сімейних відносин у період Голодомору 1932–1933. Наголосимо, що порівняно широке використання дослідниками міждисциплінарних методик у вивченні Голодомору об’єктивно зумовлене низкою факторів. Мова йде в першу чергу про логіку та закономірність поступу соціального знання, якому притаманна тенденція до узагальнення, синтезу здобутків різних соціальних наук та окремих історичних і правових дисциплін. По-друге, Голодомор-геноцид був комплексним і системним. За задумом більшовицької верхівки він мав докорінно змінити всі основні сфери життя українського селянства і в кінцевому підсумку перетворити його на гвинтик комуністичної утопії, і звісно, трансформація публічно-управлінських аспектів регулювання сімейних відносин у період Голодомору 1932–1933 років, не є виключенням у цьому плані. Дана стаття є спробою проведення дослідження із дотриманням принципів науковості на засадах міждисциплінарності має удосконалити існуючі в науці уявлення про передумови, здійснення і наслідки Голодомору, а також здійснити різновекторний аналіз публічно-управлінських аспектів регулювання сімейних відносин у період Голодомору 1932–1933.

  • Open Access

    ІНТЕГРАЦІЯ ТЕОРІЇ КОНФЛІКТІВ ТА ТЕОРІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У ФОРМУВАННІ МЕХАНІЗМІВ ВРЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ

    by Р. В. Стаднійчук, О. М. Правоторова

    У статті обґрунтовано необхідність інтеграції теорії конфліктів та теорії публічного управління як методологічної основи формування ефективних механізмів врегулювання соціальних конфліктів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням соціальної напруги в умовах воєнних викликів, післявоєнної трансформації та цифровізації публічного управління, що посилює конкуренцію за ресурси й активізує конфліктні групи. Метою роботи є розроблення концептуальної моделі інтеграції конфліктологічного та управлінського підходів у межах формування публічної політики врегулювання соціальних конфліктів. Методологічну основу дослідження становлять системний, інституційний та структурно-функціональний підходи, а також метод концептуального моделювання. У результаті дослідження доведено, що соціальний конфлікт має подвійний характер і може виступати як чинником дестабілізації, так і ресурсом інституційного оновлення. Запропонована концептуальна модель відображає логіку переходу від аналізу природи конфлікту та соціальної напруги до інституційної реакції держави, раціонального прийняття управлінських рішень і формування адаптивної публічної політики. Обґрунтовано, що ефективність врегулювання соціальних конфліктів залежить від інституційної спроможності органів влади, системного моніторингу соціальної напруги, використання цифрових аналітичних інструментів та налагодження діалогу з громадянським суспільством. Практичне значення результатів полягає у можливості застосування розробленої моделі для вдосконалення механізмів публічного управління в умовах трансформаційної невизначеності та післявоєнної відбудови, що сприятиме підвищенню інституційної стійкості держави та зміцненню суспільної довіри.

  • Open Access

    АНТИКОРУПЦІЙНА СВІДОМІСТЬ МОЛОДІ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ

    by О. М. Правоторова, С. В. Скребовська

    Стаття присвячена актуальній в сучасному українському суспільстві проблематиці формування антикорупційної свідомості молоді в країнах Європи, а саме аналізу досвіду та перспектив впровадження різних антикорупційних ініціатив. Орієнтація України на побудову правової держави та впровадження загальноєвропейських цінностей актуалізують дослідження, присвячені запобіганню та протидії корупції в різних сферах діяльності держави. Корупція в сучасних умовах стала чинником, який становить реальну загрозу національній безпеці і конституційному ладу України, особливо в умовах повномасштабної війни, що триває. Звичайно, корупція, як явище вкрай негативно впливає практично на всі сторони суспільного життя: економіку, політику, соціальну і правову сфери, управління, громадську свідомість, міжнародні відносини тощо. Корупція, безперечно, може бути визнана однією з найгостріших соціальних та правових проблем сучасності, що призводить до знецінення та розчарування в суспільних відносинах тощо. Звісно, розв’язання цієї проблеми потребує комплексного та системного підходу в різних сферах життя, Дана стаття є спробою проведення дослідження із дотриманням принципів науковості на засадах міждисциплінарності має удосконалити існуючі в науці уявлення щодо досвіду європейських країн до формування антикорупційної свідомості молоді. Формування антикорупційної свідомості серед молодого покоління, без перебільшення, є важливим завданням держав для створення здорового, прозорого суспільства, в якому корупції немає місця. Це завдання потребує комплексного підходу, включаючи культуру, освіту, виховання, а також вплив на суспільні цінності.

  • Open Access

    ЛІНГВОПРАВОВІ АСПЕКТИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ

    by О. М. Правоторова, О. Б. Козій

    Адміністративно-правова охорона – це інститут адміністративного права, що складається з однорідних норм адміністративного права, правовий вплив яких спрямовано на попередження правопорушень (профілактику злочинів) та відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, що здійснюються за допомогою адміністративного інструментарію – форм адміністративної діяльності публічної адміністрації, засобів адміністративного примусу та адміністративних процедур. З метою приведення вітчизняного законодавства до вимог світового товариства, щоб вони нас розуміли, є потреба вживати слова «охорона», «захист» в одному розумінні, як синоніми, розділяючи їх для потреб адміністративно-правової охорони таким чином: захист (охорона) у найвищому розумінні («protection in a very narrow sense») – охорона у найвищому розумінні; захист (охорона) у вузькому розумінні («protection in the narrow sense») – охорона у вузькому розумінні; захист (охорона) у широкому розумінні («protection in the broadest sense») – охорона в широкому розумінні. У період оновлення правотворчої бази, підвищення значення ефективного мовного опрацювання текстів актуальним є питання щодо залежності правильного тлумачення від мовного оформлення документів. Переклад правничих текстів вимагає не лише особливо обережного ставлення до передання змісту документа, а й ретельного добору українських відповідників юридичних термінів.

  • Open Access

    МЕХАНІЗМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

    by О. М. Правоторова, О. Б. Козій

    Стаття присвячена актуальній в сучасному українському суспільстві проблемі механізмів адміністративно-правового забезпечення екологічної безпеки в системі публічного управління. У ній наголошено на важливості екологічної безпеки на сучасному етапі розвитку України, а саме створення законодавчих та інституційних форм реалізації політики формування і збереження довкілля, захисту природи, а також вона присв ячена комплексному дослідженню теоретичних і практичних аспектів, вироблення пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення державної політики в сфері охорони довкілля в цілому. Відповідно до Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (стаття 50) і зобов’язаний не заподіювати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки (стаття 66), тому забезпечення законності і правопорядку у сфері охорони природи є одним із найбільш важливих напрямків нормотворчої та правозастосовної діяльності.У даному науковому дослідженні було встановлено, що законодавство у сфері адміністративно-правової охорони довкілля – це система норм адміністративного права, зовнішнім виразом яких є Конституція, інші закони України та підзаконні нормативно-правові акти екологоохоронних і загальних суб’єктів публічної адміністрації, які визначають засади та адміністративний інструментарій щодо недопущення порушення та сприяння відновленню природних ресурсів, а також притягнення винних до адміністративної відповідальності. Мета статті полягає в тому, що на основі діючого законодавства та праць вчених в галузі публічного управління, права, екології, екологічного права окреслити проблематику механізмів адміністративно-правового забезпечення екологічної безпеки в системі публічного управління. Систему внутрішнього законодавства у цій сфері, крім Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», складає низка галузевих кодексів – Водний, Лісовий, Кодекс України про надра та ін. Вагомим досягненням у цій сфері стала б кодифікація, розроблення й ухвалення зведеного нормативно-правового акта, що системно і вичерпно регулює аналізовану сферу суспільних відносин – на рівні міжгалузевого утворення – прийняття Кодексу законів України про довкілля.

  • Open Access

    Theoretical and Methodological Aspects of the Genesis of Legal Misconduct in the Neuroethical Dimension

    by Olga Pravotorova, Oleksii Shumilo, Iryna Talanchuk, Tetiana Lien, Nataliia Zlenko, Vadym Podorozhnyi

    The article presents an analysis of the origins and development of legal misconduct from a historical perspective within the framework of legal studies. The relevance of the study is determined by modern conflicts in society, the cause of which is legal misconduct in law. It is important for a person in the new society to understand how to resolve conflicts on the basis of law. The main purpose of the article is to consider the features of neuroethics as a new scientific discipline, which claims to be not only a form of applied ethics, but also an apology of morality within the framework of a naturalistic paradigm based on new data from neurobiology and cognitive science, which determines the main content of the genesis of the legal aspect. The article explored the evolution of scientific research on the problem of legal formation in the postmodern worldview. It is established that the importance of legal culture in society is due to the practical value for the establishment of justice, equality, and human dignity. Legal science is the object of study of historical figures in different historical periods. In the postmodern era in the life of society legal misconduct is the cause of many conflicts. The article examines legal knowledge as an aspect of neuroethical formation in historical retrospect. The concept of neuroethics, formed from neurophysiology, which influences self-awareness and the formation of morality of will in the context of the formation of political and legal relations, is defined. Scientific and methodological basis of the study are the conclusions of Ukrainian and foreign researchers in the field of law and legal responsibility. On the basis of scientific works the tasks of the study and the goals that form the main theoretical and methodological approaches of this study are defined. Theoretical and methodological approaches formed the results of the study, in particular the genesis of the formation of legal misconduct in the law. Methods of synthesis, analysis, descriptive and historical method were used for effective research. The method of generalisation was used to determine the main results of the study.

  • Open Access

    OКРЕМІ АСПЕКТИ ПРАВОВОЇ ОЦІНКИ ПОДІЙ ГОЛОДОМОРУ- ГЕНОЦИДУ 1932–1933 РОКІВ НА ТЕРИТОРІЇ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

    by О. М. Правоторова, Л. М. Бойко

    Наукова стаття присвячена окремим правовим аспектам оцінки Голодомору 1932–1933 рр. на території Півдня України. Тематика є надзвичайно актуальною, адже ще 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», який визнає його події геноцидом українського народу, але звісно ця дуже сумна сторінка нашої історії, ще потребує ґрунтовного дослідження і в контексті історичних травм нашого народуі міждисциплінарного підходу до цих процесів. Істориками та вченими з інших галузей знань (юристами, управлінцями тощо) зібрана величезна кількість документів, які засвідчують репресії та інші злочинні дії радянської влади, що призвели до загибелі мільйонів українців під час Голодоморів 1921–1923, 1928–1929, 1932–1934, 1946–1947 років. Проте, акцентуємо увагу, що на даний момент відчувається брак досліджень з правовою оцінкою подій Голодомору, яка б сприяла його визнанню на міжнародному рівні, а також недостатньо розроблений правовий механізм реабілітації, відшкодування моральних та матеріальних збитків постраждалим внаслідок геноциду та їх нащадкам. Інтегрований міждисциплінарний підхід до вивчення проблеми окремих правових аспектів оцінки Голодомору 1932–1933 рр. на території Півдня України дозволить: дослідити правові норми, якими de iure і de facto керувались у своїй діяльності радянські органи влади; визначити такі, що мають ознаки злочину проти українського народу; дослідити та скласти перелік органів, що мали репресивні функції та з’ясувати ступінь відповідальності за їх діяльність; зробити правовий аналіз фактів репресій проти громадян УСРР. По факту Україна опинилась в ситуації, коли відповідальність за злочинні дії проти її громадян у вказані періоди, несе лише вона сама. Поряд з цим, російська федерація, котра є спадкоємицею СРСР, намагається реабілітувати Й. Сталіна – головного винуватця геноциду. Подібний стан речей викликає питання про правову відповідальність рф за геноцид українців.