Abstract
Продемонстровано підхід до кількісного визначення стабільності процесу різання в умовах динамічного навантаження. З цією метою пропонується оцінювати часові ряди величин сили різання та визначати показник стабільності як функцію від точності прогнозу, що визначається величиною середньоквадратичної похибки відхилення (RSME) величин прогнозованих та експериментальних значень сигналу сили різання. Прогнозування залежності здійснюється з використанням машинного навчання на основі методу екстремального градієнтного прискорення (XGB). Практична значущість розробленої методики полягає у можливості надати кількісну оцінку стабільності процесу різання незалежно від стану різальної кромки інструменту, що може характеризуватися як рівномірним зношуванням, так і наявністю дефектів (мікровикришувань, сколів) та макроруйнуванням. Експериментальні значення сили сигналів різання отримано при обробці заготовки з загартованої сталі з повздовжними пазами для імітації імпульсного динамічного навантаження на різальний інструмент з полікристалічним надтвердим композитом (PcBN) «Борсиніт». Фіксація значень сили різання здійснювалася з використанням динамометра УДМ-600 та АЦП ADA-1406. Встановлено, що значення RSME в діапазоні застосованих умов обробки (v = 120–210 м/хв; S = 0,10–0,19 мм/об; t = 0,1–0,2 мм) знаходилися в межах 40–60 Н. Оптимальні параметри режимів різання, що забезпечують стабільне різання в умовах динамічних навантажень відповідають умовам: повздовжня подача інструменту S = 0,10–0,12 мм/об; глибина різання t = 0,125–0,175 мм; швидкість різання v = 180–200 м/хв при RSME < 56. Також показано, що використання інструменту з кутом нахилу різальної кромки λ = 40–50° практично виключає руйнування різця та підвищує стабільність процесу різання.

This publication has 10 references indexed in Scilit: