Abstract
У статті розглянуто взаємозв’язок методології наукового дослідження, професійної етики та академічної доброчесності як взаємопов’язаних складових, від яких залежить якість і достовірність наукових результатів. Обґрунтовано, що дотримання принципів академічної доброчесності необхідне на всіх етапах дослідницької роботи — від визначення наукової проблеми та вибору методів до аналізу отриманих даних, формулювання висновків і представлення результатів. Особливу увагу приділено таким етичним принципам, як чесність, об’єктивність, відповідальність, неупередженість і коректне визначення авторства. Їх дотримання розглянуто як важливу умову забезпечення достовірності та надійності результатів дослідження. На основі вітчизняних досліджень та емпіричних даних проаналізовано сучасний стан академічної доброчесності у закладах вищої освіти та визначено основні ризики її порушення. Окремо розглянуто етичні проблеми, пов’язані з використанням генеративного штучного інтелекту в науковій діяльності. Визначено основні ризики, серед яких поширення недостовірної інформації, невизначеність авторства, порушення конфіденційності даних, плагіат і надмірна залежність дослідника від інструментів ШІ. Наголошено, що використання цифрових технологій у науковій роботі має передбачати прозорість їх застосування, критичну оцінку отриманої інформації та збереження особистої відповідальності дослідника за зміст і результати проведеного дослідження. У підсумку академічну доброчесність запропоновано розглядати не лише як сукупність формальних норм, а як комплексну характеристику наукової діяльності, що формується на основі поєднання методологічних принципів, професійно-етичних вимог і нормативних засад.