Abstract
Виявлено особливості трансформації ланки «опад – підстилка» соснових лісостанів в умовах антропотехногенного забруднення та рекреації. Запас і структура лісової підстилки залежать від типу лісорослинних умов і віку насаджень. Через порушення екологічних умов уповільнюються процеси мінералізації фітодетриту. Унаслідок цього накопичується мортмаса, що відбивається на запасах, потужності та структурі підстилки. Так, у техногенній зоні період формування лісової підстилки збільшується на 0,9–3,0 року, а вміст важких металів у ній – у 3,4–5,5 разу, ніж за межами цієї зони. У міру збільшення рівня рекреаційного навантаження зменшується запас підстилки, а тривалість існування мортмаси в усіх підгоризонтах подовжується (різниця між сосняками першої та четвертої стадій рекреаційної дигресії становить один рік). Одержані дані свідчить про доцільність використання показників запасу, потужності та структури підстилки для індикації інтенсивності антропотехногенного впливу.