Vladimir Voron
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Vladimir Voron has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
І. М. Коваль
2 shared publicationsE. E. Melnyk
Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького
1 shared publication- I. L. Budzinsky
Національний університет біоресурсів і природокористування України; Державне агентство лісових ресурсів України
1 shared publication - Serhii Sydorenko
Wageningen University and Research, PO Box 47, 6700 AA, Wageningen, The Netherlands.
1 shared publication V. P. Parsternak
Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького
1 shared publication- Yevhen Melnyk
Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration Named after G. M. Vysotsky, Laboratory of Forest Ecology, 61024 Kharkiv, Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 27 June 2024
- Published by Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G. M. Vysotsky in Forestry and Forest Melioration
- No. 144,p. 99-109
Оцінка втрат депонованого вуглецю у надземній фітомасі сосняків, пошкоджених низовими пожежами, у Поліссі та Лівобережному Лісостепу
Наведено результати досліджень щодо втрат депонованого вуглецю в надземній фітомасі середньовікових соснових деревостанів унаслідок пошкодження їх низовими пожежами в Поліссі та Лівобережному Лісостепу. В умовах Полісся у насадженні з висотою нагару близько 1 м частка відпаду за кількістю дерев збільшувалася у міру погіршення їхнього санітарного стану. Через рік після пожежі всохло 14 % дерев, через три роки після пожежі – 58 % від загальної кількості дерев. Втрати депонованого вуглецю в надземній фітомасі становили через рік після пожежі 6 %, через три роки після пожежі – 61 %. В умовах Лівобережного Лісостепу через три роки після пожежі втрати депонованого вуглецю в надземній фітомасі середньовікових сосняків із середньою висотою нагару на стовбурах 0,61 м становили 3 %, у сосняках з висотою нагару на стовбурі 1,76 м – 8 %, а в найбільш пошкодженому насадженні із середньою висотою нагару на стовбурі 3,76 м – 30 %.
- 27 June 2024
- Published by Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G. M. Vysotsky in Forestry and Forest Melioration
- No. 144,p. 99-109
Open AccessОцінка втрат депонованого вуглецю у надземній фітомасі сосняків, пошкоджених низовими пожежами, у Поліссі та Лівобережному Лісостепу
Наведено результати досліджень щодо втрат депонованого вуглецю в надземній фітомасі середньовікових соснових деревостанів унаслідок пошкодження їх низовими пожежами в Поліссі та Лівобережному Лісостепу. В умовах Полісся у насадженні з висотою нагару близько 1 м частка відпаду за кількістю дерев збільшувалася у міру погіршення їхнього санітарного стану. Через рік після пожежі всохло 14 % дерев, через три роки після пожежі – 58 % від загальної кількості дерев. Втрати депонованого вуглецю в надземній фітомасі становили через рік після пожежі 6 %, через три роки після пожежі – 61 %. В умовах Лівобережного Лісостепу через три роки після пожежі втрати депонованого вуглецю в надземній фітомасі середньовікових сосняків із середньою висотою нагару на стовбурах 0,61 м становили 3 %, у сосняках з висотою нагару на стовбурі 1,76 м – 8 %, а в найбільш пошкодженому насадженні із середньою висотою нагару на стовбурі 3,76 м – 30 %.
- Open Access
- 27 June 2024
- Published by Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G. M. Vysotsky in Forestry and Forest Melioration
- No. 144,p. 88-98
Підстилка як маркер антропотехногенних змін у соснових лісах рівнинної частини України
Виявлено особливості трансформації ланки «опад – підстилка» соснових лісостанів в умовах антропотехногенного забруднення та рекреації. Запас і структура лісової підстилки залежать від типу лісорослинних умов і віку насаджень. Через порушення екологічних умов уповільнюються процеси мінералізації фітодетриту. Унаслідок цього накопичується мортмаса, що відбивається на запасах, потужності та структурі підстилки. Так, у техногенній зоні період формування лісової підстилки збільшується на 0,9–3,0 року, а вміст важких металів у ній – у 3,4–5,5 разу, ніж за межами цієї зони. У міру збільшення рівня рекреаційного навантаження зменшується запас підстилки, а тривалість існування мортмаси в усіх підгоризонтах подовжується (різниця між сосняками першої та четвертої стадій рекреаційної дигресії становить один рік). Одержані дані свідчить про доцільність використання показників запасу, потужності та структури підстилки для індикації інтенсивності антропотехногенного впливу.
- 27 June 2024
- Published by Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G. M. Vysotsky in Forestry and Forest Melioration
- No. 144,p. 88-98
Open AccessПідстилка як маркер антропотехногенних змін у соснових лісах рівнинної частини України
Виявлено особливості трансформації ланки «опад – підстилка» соснових лісостанів в умовах антропотехногенного забруднення та рекреації. Запас і структура лісової підстилки залежать від типу лісорослинних умов і віку насаджень. Через порушення екологічних умов уповільнюються процеси мінералізації фітодетриту. Унаслідок цього накопичується мортмаса, що відбивається на запасах, потужності та структурі підстилки. Так, у техногенній зоні період формування лісової підстилки збільшується на 0,9–3,0 року, а вміст важких металів у ній – у 3,4–5,5 разу, ніж за межами цієї зони. У міру збільшення рівня рекреаційного навантаження зменшується запас підстилки, а тривалість існування мортмаси в усіх підгоризонтах подовжується (різниця між сосняками першої та четвертої стадій рекреаційної дигресії становить один рік). Одержані дані свідчить про доцільність використання показників запасу, потужності та структури підстилки для індикації інтенсивності антропотехногенного впливу.
- Open Access
- 13 November 2020
- Published by MDPI AG in Environmental Sciences Proceedings
- Vol. 3 (1) , 106
Tendencies of Fire Development in the Forests of Ukraine
Preservation and increase of forest area are necessary conditions for the biosphere functioning. Forest ecosystems in most parts of the world are affected by fires. According to the latest data, the forest fire situation has become complicated in Ukraine, and this issue requires ongoing investigation. The aim of the study was to analyse the dynamics of wildfires in Ukrainian forests over recent decades and to assess the complex indicator of wildfire occurrence in various forest management zones and administrative regions. The average annual complex indicator of fire occurrence, in terms of wildfire number and burned area, was studied in detail in the forests of various administrative regions and forest management zones in Ukraine from 1998 to 2017. The results show that fire occurrence in both the number and area of fires can vary significantly in various forest management zones. There is a very noticeable difference in these indicators in some administrative regions within a particular forest management zone. The data show that the number of forest fires depends not only on the natural and climatic conditions of such regions, but also on anthropogenic factors.
- 13 November 2020
- Published by MDPI AG in Environmental Sciences Proceedings
- Vol. 3 (1) , 106
Open AccessTendencies of Fire Development in the Forests of Ukraine
Preservation and increase of forest area are necessary conditions for the biosphere functioning. Forest ecosystems in most parts of the world are affected by fires. According to the latest data, the forest fire situation has become complicated in Ukraine, and this issue requires ongoing investigation. The aim of the study was to analyse the dynamics of wildfires in Ukrainian forests over recent decades and to assess the complex indicator of wildfire occurrence in various forest management zones and administrative regions. The average annual complex indicator of fire occurrence, in terms of wildfire number and burned area, was studied in detail in the forests of various administrative regions and forest management zones in Ukraine from 1998 to 2017. The results show that fire occurrence in both the number and area of fires can vary significantly in various forest management zones. There is a very noticeable difference in these indicators in some administrative regions within a particular forest management zone. The data show that the number of forest fires depends not only on the natural and climatic conditions of such regions, but also on anthropogenic factors.