Abstract
Біотехнологія має потенціал для стимулювання інновацій у різних галузях, від сільського господарства до медицини. Однак, незважаючи на численні втручання, освіта в галузі біотехнологій залишається дуже нерівною в усьому світі. Історично склалося так, що високі витрати та потенційний вплив небезпечних матеріалів перешкоджали освіті в галузі біотехнологій. Інтеграція хмарних технологій у навчальні аудиторії стала альтернативним рішенням, яке вже дозволяє тисячам студентів у всьому світі проводити експерименти з біотехнологій. Метою нашої роботи було провести порівняльний аналіз освітньо-професійних програм (ОПП) другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю G21 Біотехнології та біоінженерія галузі знань G Інженерія, виробництво та будівництво у провідних університетах України (Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського (КПІ), Національного університету харчових технологій (НУХТ), Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (НМУ)) та європейських закладів вищої освіти (ЗВО) (Швейцарська вища технічна школа Цюріха (ETH Zurich), Політехнічний університет Валенсії). Дослідження виявило суттєві структурні та змістовні розбіжності. Ключовою проблемою українських програм є менший обсяг академічних годин (90 кредитів ECTS відповідно до 120 ECTS у ЄС) та недостатня частка науково-дослідного компонента, а також слабке інтегрування курсів з біоінформатики, інженерного моделювання та комерціалізації R&D. Надано рекомендації щодо гармонізації ОПП з метою підвищення конкурентоспроможності українських випускників на міжнародному ринку праці.