Микола Володимирович Шумейко
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Микола Володимирович Шумейко has a total of 27 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Zh. M. Polova
Bogomolets National Medical University
4 shared publications - Natalia Koziko
Bogomolets National Medical University
2 shared publications - Tetiana Butkevych
Bogomolets National Medical University
2 shared publications - Tetiana Nehoda
Bogomolets National Medical University
2 shared publications - Viktoriia Tarasenko
Ukrainian military medical academy
2 shared publications Наталія Олександрівна Козіко
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 13 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Health & Education
- No. 2,p. 65-72
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ
У статті досліджено сучасні тенденції розвитку світової фармацевтичної галузі, формування яких відбувається під впливом технологічних інновацій, глобалізації ринків, трансформації регуляторного середовища та посилення суспільного запиту на доступність і безпечність лікарських засобів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного осмислення змін, які охоплюють різні складові функціонування фармацевтичної галузі та визначають перспективи її подальшого розвитку. Дослідження виконано на основі оглядово-аналітичного опрацювання наукових публікацій, аналітичних матеріалів і нормативно-регуляторних документів. Застосовано методи аналізу, порівняння, узагальнення та синтезу, що забезпечило змістове зіставлення виявлених тенденцій і визначення взаємозв’язків між ними. За результатами дослідження сучасні тенденції розвитку світової фармацевтичної галузі систематизовано за чотирма взаємопов’язаними напрямами: інноваційно-технологічним, економічним, регуляторно-безпековим та соціальним. Для кожного з них узагальнено основні характеристики, вплив на розвиток галузі, ключові виклики та стратегічні пріоритети. Показано, що цифровізація, штучний інтелект, біотехнології та персоналізована медицина змінюють процеси створення і виробництва лікарських засобів, тоді як економічні, регуляторні та соціальні чинники визначають можливості практичної реалізації технологічних змін та їх вплив на доступність фармакотерапії. Окрему увагу приділено розвитку генеричного сегмента й біосимілярів, трансформації механізмів ціноутворення, фармацевтичного регулювання та забезпеченню стійкості ланцюгів постачання. Наукова новизна роботи полягає в комплексному представленні сучасних тенденцій розвитку фармацевтичної галузі за єдиною аналітичною логікою, яка дає змогу простежити взаємозв’язок технологічних змін з економічними результатами, регуляторними умовами та соціальними наслідками. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання запропонованої систематизації для комплексного аналізу трансформацій фармацевтичної галузі, визначення пріоритетів її розвитку та обґрунтування управлінських і регуляторних рішень.
- 13 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Health & Education
- No. 2,p. 65-72
Open AccessСУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ
У статті досліджено сучасні тенденції розвитку світової фармацевтичної галузі, формування яких відбувається під впливом технологічних інновацій, глобалізації ринків, трансформації регуляторного середовища та посилення суспільного запиту на доступність і безпечність лікарських засобів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного осмислення змін, які охоплюють різні складові функціонування фармацевтичної галузі та визначають перспективи її подальшого розвитку. Дослідження виконано на основі оглядово-аналітичного опрацювання наукових публікацій, аналітичних матеріалів і нормативно-регуляторних документів. Застосовано методи аналізу, порівняння, узагальнення та синтезу, що забезпечило змістове зіставлення виявлених тенденцій і визначення взаємозв’язків між ними. За результатами дослідження сучасні тенденції розвитку світової фармацевтичної галузі систематизовано за чотирма взаємопов’язаними напрямами: інноваційно-технологічним, економічним, регуляторно-безпековим та соціальним. Для кожного з них узагальнено основні характеристики, вплив на розвиток галузі, ключові виклики та стратегічні пріоритети. Показано, що цифровізація, штучний інтелект, біотехнології та персоналізована медицина змінюють процеси створення і виробництва лікарських засобів, тоді як економічні, регуляторні та соціальні чинники визначають можливості практичної реалізації технологічних змін та їх вплив на доступність фармакотерапії. Окрему увагу приділено розвитку генеричного сегмента й біосимілярів, трансформації механізмів ціноутворення, фармацевтичного регулювання та забезпеченню стійкості ланцюгів постачання. Наукова новизна роботи полягає в комплексному представленні сучасних тенденцій розвитку фармацевтичної галузі за єдиною аналітичною логікою, яка дає змогу простежити взаємозв’язок технологічних змін з економічними результатами, регуляторними умовами та соціальними наслідками. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання запропонованої систематизації для комплексного аналізу трансформацій фармацевтичної галузі, визначення пріоритетів її розвитку та обґрунтування управлінських і регуляторних рішень.
- Open Access
- 30 September 2026
- Published by Ukrainian Military Medical Academy in Ukrainian Journal of Military Medicine
- Vol. 7 (3) , 187-196
Використання рекомбінантних кісткових морфогенетичних білків-2 при адмініструванні остеомієліту
Метою дослідження є узагальнення останніх досліджень щодо вирішення ключової проблеми – усунення значних дефектів кісткової тканини після хірургічної санації інфекційного вогнища, а також розробки нових біоматеріалів (гідрогелів, каркасів), які забезпечуватимуть тривале та контрольоване вивільнення рекомбінантних кісткових морфогенетичних білків-2 (rhBMP-2) разом з антибіотиками для одночасного лікування інфекції та відновлення кістки. Матеріали і методи. Загально-наукові та системно-оглядові методи інформаційного пошуку, бібліосемантичний метод. Пошук літератури з поєднання rhBMP-2 з місцевими антибіотиками у вигляді «розумних» гелів було здійснено в наукових базах даних. Результати. Хронічний остеомієліт залишається однією з найскладніших проблем сучасної ортопедії через поєднання інфекційного процесу, порушення кровопостачання, некрозу кісткової тканини та формування значних кісткових дефектів. Стандартне лікування включає радикальне хірургічне очищення вогнища інфекції, видалення некротичних тканин і тривалу антибіотикотерапію. Однак традиційні методи мають низку обмежень, зокрема недостатнє проникнення антибіотиків у аваскулярні ділянки кістки, ризик розвитку резистентності мікроорганізмів та необхідність повторних оперативних втручань. Сучасні дослідження спрямовані на створення біорозкладних систем локальної доставки антибактеріальних препаратів і стимуляторів остеогенезу, здатних одночасно усувати інфекцію та сприяти регенерації кісткової тканини. Особливий інтерес викликають рекомбінантні людські кісткові морфогенетичні білки, насамперед rhBMP-2, які мають виражені остеоіндуктивні властивості та стимулюють формування нової кістки в ділянках дефектів. Перспективним напрямом є поєднання rhBMP-2 з мезенхімальними стовбуровими клітинами, дексаметазоном та сучасними наноструктурованими носіями. Доведено, що використання мезопористих наночастинок кремнезему, модифікованих хітозаном, забезпечує контрольоване вивільнення rhBMP-2 і дексаметазону безпосередньо у зоні патологічного процесу. Такі системи демонструють високу біосумісність, покращують транспортування активних речовин, сприяють остеогенезу та зменшують втрати препаратів під час доставки. Експериментальні та клінічні дослідження свідчать про ефективність rhBMP-2 у лікуванні дефектів кістки при хронічному остеомієліті, зокрема при використанні кальцій-фосфатних цементів, нано-гідроксиапатиту та інших біоматеріалів. Застосування rhBMP-2 асоціюється з прискоренням регенерації кісткової тканини, покращенням зрощення та відновленням функції ураженої кінцівки. Водночас необхідним залишається контроль локального вивільнення білка для запобігання небажаному ектопічному кісткоутворенню. Висновки. Інтеграція rhBMP-2 у сучасні біоматеріали та системи доставки може суттєво підвищити ефективність лікування хронічного остеомієліту та реконструкції кісткових дефектів у військовослужбовців. Таким чином, використання rhBMP-2 у складі інноваційних систем доставки лікарських засобів є перспективним напрямом лікування хронічного остеомієліту та відновлення кісткових дефектів, що потребує подальших клінічних досліджень для підтвердження ефективності та безпеки.
- 30 September 2026
- Published by Ukrainian Military Medical Academy in Ukrainian Journal of Military Medicine
- Vol. 7 (3) , 187-196
Open AccessВикористання рекомбінантних кісткових морфогенетичних білків-2 при адмініструванні остеомієліту
Метою дослідження є узагальнення останніх досліджень щодо вирішення ключової проблеми – усунення значних дефектів кісткової тканини після хірургічної санації інфекційного вогнища, а також розробки нових біоматеріалів (гідрогелів, каркасів), які забезпечуватимуть тривале та контрольоване вивільнення рекомбінантних кісткових морфогенетичних білків-2 (rhBMP-2) разом з антибіотиками для одночасного лікування інфекції та відновлення кістки. Матеріали і методи. Загально-наукові та системно-оглядові методи інформаційного пошуку, бібліосемантичний метод. Пошук літератури з поєднання rhBMP-2 з місцевими антибіотиками у вигляді «розумних» гелів було здійснено в наукових базах даних. Результати. Хронічний остеомієліт залишається однією з найскладніших проблем сучасної ортопедії через поєднання інфекційного процесу, порушення кровопостачання, некрозу кісткової тканини та формування значних кісткових дефектів. Стандартне лікування включає радикальне хірургічне очищення вогнища інфекції, видалення некротичних тканин і тривалу антибіотикотерапію. Однак традиційні методи мають низку обмежень, зокрема недостатнє проникнення антибіотиків у аваскулярні ділянки кістки, ризик розвитку резистентності мікроорганізмів та необхідність повторних оперативних втручань. Сучасні дослідження спрямовані на створення біорозкладних систем локальної доставки антибактеріальних препаратів і стимуляторів остеогенезу, здатних одночасно усувати інфекцію та сприяти регенерації кісткової тканини. Особливий інтерес викликають рекомбінантні людські кісткові морфогенетичні білки, насамперед rhBMP-2, які мають виражені остеоіндуктивні властивості та стимулюють формування нової кістки в ділянках дефектів. Перспективним напрямом є поєднання rhBMP-2 з мезенхімальними стовбуровими клітинами, дексаметазоном та сучасними наноструктурованими носіями. Доведено, що використання мезопористих наночастинок кремнезему, модифікованих хітозаном, забезпечує контрольоване вивільнення rhBMP-2 і дексаметазону безпосередньо у зоні патологічного процесу. Такі системи демонструють високу біосумісність, покращують транспортування активних речовин, сприяють остеогенезу та зменшують втрати препаратів під час доставки. Експериментальні та клінічні дослідження свідчать про ефективність rhBMP-2 у лікуванні дефектів кістки при хронічному остеомієліті, зокрема при використанні кальцій-фосфатних цементів, нано-гідроксиапатиту та інших біоматеріалів. Застосування rhBMP-2 асоціюється з прискоренням регенерації кісткової тканини, покращенням зрощення та відновленням функції ураженої кінцівки. Водночас необхідним залишається контроль локального вивільнення білка для запобігання небажаному ектопічному кісткоутворенню. Висновки. Інтеграція rhBMP-2 у сучасні біоматеріали та системи доставки може суттєво підвищити ефективність лікування хронічного остеомієліту та реконструкції кісткових дефектів у військовослужбовців. Таким чином, використання rhBMP-2 у складі інноваційних систем доставки лікарських засобів є перспективним напрямом лікування хронічного остеомієліту та відновлення кісткових дефектів, що потребує подальших клінічних досліджень для підтвердження ефективності та безпеки.
- Open Access
- 14 September 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Медицина та фармація: освітні дискурси
- No. 3,p. 148-155
КЛЮЧОВІ СКЛАДНИКИ УСПІШНОГО НАВЧАННЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ G21 «БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА БІОІНЖЕНЕРІЯ» В НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
Нещодавні оцінки системи охорони здоров’я України під час війни виявляють нестачу кваліфікованого персоналу в галузі біотехнології та біоінженерії. У відповідь на це Україна зазнала швидкого розширення у сфері медицини та фармації завдяки реформам системи охорони здоров’я. Сьогодні пріоритетним завданням у біотехнології та біоінженерії є розроблення біопрепаратів, зокрема для лікування тяжких травм, розроблення біодобрив тощо. Провідні українські фармацевтичні компанії демонструють стабільне зростання, активно впроваджуючи інноваційні підходи. Ці зміни створили нагальну потребу в посиленні освіти в даній галузі та узгодженні навчальних програм для підготовки висококваліфікованого персоналу. Незважаючи на нагальні потреби в робочій силі, існує обмежена кількість даних, що описують структуровані, засновані на компетентностях моделі оновлення освітніх та робочих програм для навчання біотехнологів в умовах активного конфлікту. Освітньо-професійна програма «Промислова та фармацевтична біотехнологія» в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця вже з 2025 р. пропонує унікальну міждисциплінарну освіту на другому (магістерському) рівні вищої освіти, що поєднує практичні дослідження, теоретичне навчання, налагодження професійних контактів зі стейкхолдерами та просвітницьку діяльність. Здобувачів освіти навчають застосовувати отримані знання щодо новітніх розробок одержання активних фармацевтичних інгредієнтів мікробіологічного походження та виробництва біопрепаратів в умовах біотехнологічних виробництв, обладнання та апаратури, які використовуються на різних стадіях біотехнологічного процесу, впровадження та вдосконалення систем управління якістю біотехнологічної продукції на всіх етапах життєвого циклу біотехнологічних та біоінженерних продуктів, визначення перспектив розвитку виробництв продуктів біотехнології та їх використання для потреб медицини, фармації та сільського господарства. Як студенти, так і викладачі відзначали значне зростання міждисциплінарної наукової діяльності, зокрема публікацій, презентацій та фінансованих дослідницьких пропозицій, що стало безпосереднім результатом програми. У статті висвітлено деякі ключові елементи робочих навчальних програм, які викладаються на кафедрі аптечної та промислової технології ліків НМУ імені О.О. Богомольця, описано їх реалізацію та наведено показники успішності.
- 14 September 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Медицина та фармація: освітні дискурси
- No. 3,p. 148-155
Open AccessКЛЮЧОВІ СКЛАДНИКИ УСПІШНОГО НАВЧАННЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ G21 «БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА БІОІНЖЕНЕРІЯ» В НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
Нещодавні оцінки системи охорони здоров’я України під час війни виявляють нестачу кваліфікованого персоналу в галузі біотехнології та біоінженерії. У відповідь на це Україна зазнала швидкого розширення у сфері медицини та фармації завдяки реформам системи охорони здоров’я. Сьогодні пріоритетним завданням у біотехнології та біоінженерії є розроблення біопрепаратів, зокрема для лікування тяжких травм, розроблення біодобрив тощо. Провідні українські фармацевтичні компанії демонструють стабільне зростання, активно впроваджуючи інноваційні підходи. Ці зміни створили нагальну потребу в посиленні освіти в даній галузі та узгодженні навчальних програм для підготовки висококваліфікованого персоналу. Незважаючи на нагальні потреби в робочій силі, існує обмежена кількість даних, що описують структуровані, засновані на компетентностях моделі оновлення освітніх та робочих програм для навчання біотехнологів в умовах активного конфлікту. Освітньо-професійна програма «Промислова та фармацевтична біотехнологія» в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця вже з 2025 р. пропонує унікальну міждисциплінарну освіту на другому (магістерському) рівні вищої освіти, що поєднує практичні дослідження, теоретичне навчання, налагодження професійних контактів зі стейкхолдерами та просвітницьку діяльність. Здобувачів освіти навчають застосовувати отримані знання щодо новітніх розробок одержання активних фармацевтичних інгредієнтів мікробіологічного походження та виробництва біопрепаратів в умовах біотехнологічних виробництв, обладнання та апаратури, які використовуються на різних стадіях біотехнологічного процесу, впровадження та вдосконалення систем управління якістю біотехнологічної продукції на всіх етапах життєвого циклу біотехнологічних та біоінженерних продуктів, визначення перспектив розвитку виробництв продуктів біотехнології та їх використання для потреб медицини, фармації та сільського господарства. Як студенти, так і викладачі відзначали значне зростання міждисциплінарної наукової діяльності, зокрема публікацій, презентацій та фінансованих дослідницьких пропозицій, що стало безпосереднім результатом програми. У статті висвітлено деякі ключові елементи робочих навчальних програм, які викладаються на кафедрі аптечної та промислової технології ліків НМУ імені О.О. Богомольця, описано їх реалізацію та наведено показники успішності.
- Open Access
- 1 July 2026
- Published by Ukrainian Military Medical Academy in Ukrainian Journal of Military Medicine
- Vol. 7 (2) , 200-211
Застосування природних сполук з використанням нанотехнологічних систем для загоєння ран
Вступ. Загоєння ран – це складний процес, а ефективне лікування ран – серйозна проблема, особливо у військовий час. В умовах військового часу лікування ускладнюється через високий ризик інфікування, забруднення ран та брак часу. Натуральні рослинні засоби зараз стали фундаментальними для лікування шкірних захворювань та лікування шкірних інфекцій через побічні ефекти сучасної медицини та нижчу ціну на рослинні продукти. Метою дослідження є узагальнення останніх досліджень in vitro, in vivo та клінічних досліджень основних рослинних препаратів, їх фітохімічних складових та нових рецептур для лікування ран та бойових поранень. Матеріали і методи. Загально-наукові та системно-оглядові методи інформаційного пошуку, бібліосемантичний метод. Пошук літератури з біології ран, загоєння та ролі лікарської рослинної сировини у загоєнні ран було здійснено в наукових базах даних. Результати. Дослідження показують, що кілька рослинних препаратів мають помітну активність у лікуванні ран, і що ця активність приписується флавоноїдам, алкалоїдам, сапонінам та фенольним сполукам. Ці фітохімічні речовини можуть діяти на різних стадіях процесу за допомогою різних механізмів, включаючи протизапальну, антимікробну, антиоксидантну, стимулюючу синтез колагену, проліферацію клітин та ангіогенну дію. Застосування природних сполук із використанням нанотехнологічних систем може забезпечити значне покращення ефективності лікування ран. Збільшення клінічного використання цих методів лікування вимагатиме оцінки безпеки в клінічних випробуваннях. Наукові дані, отримані за останні п'ять років, дозволили нам розширити знання про вплив рослинних препаратів на загоєння ран та основні молекулярні механізми. Усі рослини, які описані в цьому огляді, мають антиоксидантну, протизапальну та антимікробну активність. Сучасні тенденції в догляді за ранами, особливо при бойових ушкодженнях, спрямовані на розробку інноваційних методів лікування ран, які поєднують використання рослинних загоювальних засобів із сучасними продуктами та практиками. В останні роки наноструктури та наноформули багатообіцяюче недоліки звичайних лікарських засобів. Висновки. Результати досліджень, проведених протягом останніх п’яти років, суттєво поглибили розуміння ролі рослинних засобів у процесах загоєння ран, зокрема на рівні молекулярних механізмів. Сучасні наукові джерела також підтверджують, що ефективність рослинних препаратів у стимуляції репаративних процесів значною мірою зумовлена вмістом флавоноїдів, алкалоїдів, сапонінів, фенольних сполук і полісахаридів, які впливають на різні етапи загоєння через різні біологічні механізми. Встановлено, що каротиноїди, флавоноїди та тритерпеноїди, які входять до складу ранових пов’язок, знижують рівень оксидативного стресу та підсилюють антиоксидантний захист. Актуальні підходи до лікування ран орієнтовані на створення новітніх терапевтичних рішень, що інтегрують рослинні засоби з сучасними медичними технологіями та практиками. Останнім часом особливу увагу привертають наноструктури й наноформуляції, які демонструють значний потенціал у подоланні обмежень традиційних лікарських препаратів.
- 1 July 2026
- Published by Ukrainian Military Medical Academy in Ukrainian Journal of Military Medicine
- Vol. 7 (2) , 200-211
Open AccessЗастосування природних сполук з використанням нанотехнологічних систем для загоєння ран
Вступ. Загоєння ран – це складний процес, а ефективне лікування ран – серйозна проблема, особливо у військовий час. В умовах військового часу лікування ускладнюється через високий ризик інфікування, забруднення ран та брак часу. Натуральні рослинні засоби зараз стали фундаментальними для лікування шкірних захворювань та лікування шкірних інфекцій через побічні ефекти сучасної медицини та нижчу ціну на рослинні продукти. Метою дослідження є узагальнення останніх досліджень in vitro, in vivo та клінічних досліджень основних рослинних препаратів, їх фітохімічних складових та нових рецептур для лікування ран та бойових поранень. Матеріали і методи. Загально-наукові та системно-оглядові методи інформаційного пошуку, бібліосемантичний метод. Пошук літератури з біології ран, загоєння та ролі лікарської рослинної сировини у загоєнні ран було здійснено в наукових базах даних. Результати. Дослідження показують, що кілька рослинних препаратів мають помітну активність у лікуванні ран, і що ця активність приписується флавоноїдам, алкалоїдам, сапонінам та фенольним сполукам. Ці фітохімічні речовини можуть діяти на різних стадіях процесу за допомогою різних механізмів, включаючи протизапальну, антимікробну, антиоксидантну, стимулюючу синтез колагену, проліферацію клітин та ангіогенну дію. Застосування природних сполук із використанням нанотехнологічних систем може забезпечити значне покращення ефективності лікування ран. Збільшення клінічного використання цих методів лікування вимагатиме оцінки безпеки в клінічних випробуваннях. Наукові дані, отримані за останні п'ять років, дозволили нам розширити знання про вплив рослинних препаратів на загоєння ран та основні молекулярні механізми. Усі рослини, які описані в цьому огляді, мають антиоксидантну, протизапальну та антимікробну активність. Сучасні тенденції в догляді за ранами, особливо при бойових ушкодженнях, спрямовані на розробку інноваційних методів лікування ран, які поєднують використання рослинних загоювальних засобів із сучасними продуктами та практиками. В останні роки наноструктури та наноформули багатообіцяюче недоліки звичайних лікарських засобів. Висновки. Результати досліджень, проведених протягом останніх п’яти років, суттєво поглибили розуміння ролі рослинних засобів у процесах загоєння ран, зокрема на рівні молекулярних механізмів. Сучасні наукові джерела також підтверджують, що ефективність рослинних препаратів у стимуляції репаративних процесів значною мірою зумовлена вмістом флавоноїдів, алкалоїдів, сапонінів, фенольних сполук і полісахаридів, які впливають на різні етапи загоєння через різні біологічні механізми. Встановлено, що каротиноїди, флавоноїди та тритерпеноїди, які входять до складу ранових пов’язок, знижують рівень оксидативного стресу та підсилюють антиоксидантний захист. Актуальні підходи до лікування ран орієнтовані на створення новітніх терапевтичних рішень, що інтегрують рослинні засоби з сучасними медичними технологіями та практиками. Останнім часом особливу увагу привертають наноструктури й наноформуляції, які демонструють значний потенціал у подоланні обмежень традиційних лікарських препаратів.
- Open Access
- 30 June 2026
- Published by Bogomolets National Medical University in Ukrainian Scientific Medical Youth Journal
- Vol. 163 (2)
Influence of cultivation conditions and genetic engineering methods on Phaeodactylum tricornutum biomass growth and high-value metabolites content
Introduction. The modern pharmaceutical industry is increasingly shifting from chemical synthesis to bio-oriented technologies, creating demand for new sustainable sources of biologically active substances. The diatom microalga Phaeodactylum tricornutum has emerged as a promising cellular biofactory due to its ease of cultivation, high growth rates, metabolic versatility, and the availability of reproducible protocols for genetic transformation and cryopreservation. Aim. This narrative review aims to summarise the influence of cultivation conditions and genetic engineering methods on biomass yield and the production of both native high-value metabolites, including eicosapentaenoic acid, fucoxanthin, and chrysolaminarin, and non-native compounds, such as recombinant proteins and cannabinoid precursors, in Phaeodactylum tricornutum for pharmaceutical biotechnology. Materials and Methods. This narrative review analysed data on cultivation conditions, culture media composition, temperature and light regimes, genetic engineering approaches, and preclinical and clinical evidence related to Phaeodactylum tricornutum and its biotechnological applications. Results. The key findings indicate that biomass growth and metabolite accumulation are strongly dependent on the composition of culture media, including nitrogen, phosphorus, and silicates, as well as temperature and light regimes. For example, nitrogen starvation increases lipid content but reduces phenolic compounds and carotenoids, whereas higher phosphate levels enhance both biomass production and fucoxanthin accumulation. Two-stage cultivation strategies help mitigate the trade-off between biomass productivity and stress-induced metabolite yield. Genetic engineering approaches, including the overexpression of endogenous genes, the introduction of plant transcription factors, clustered regularly interspaced short palindromic repeats interference, and epigenetic editing using human fat mass and obesity-associated protein demethylase, have successfully increased the yields of native lipids, eicosapentaenoic acid, and fucoxanthin without compromising biomass growth. Furthermore, Phaeodactylum tricornutum has been engineered to produce non-native compounds of pharmaceutical interest, including recombinant vaccine antigens, such as hepatitis B surface antigen and salmon alphavirus antigen, as well as cannabinoid precursors, such as olivetolic acid and cannabigerolic acid. However, cannabinoid production remains at an early experimental stage. Preclinical and clinical studies confirm the safety, bioavailability, and anti-inflammatory effects of Phaeodactylum tricornutum biomass, while fucoxanthin shows promise against inflammatory and neurodegenerative diseases. Conclusions. In conclusion, Phaeodactylum tricornutum represents a controllable and versatile platform for pharmaceutical biotechnology. However, challenges related to strain stability, scalability, downstream processing costs, and regulatory frameworks must be addressed before its widespread industrial application.
- 30 June 2026
- Published by Bogomolets National Medical University in Ukrainian Scientific Medical Youth Journal
- Vol. 163 (2)
Open AccessInfluence of cultivation conditions and genetic engineering methods on Phaeodactylum tricornutum biomass growth and high-value metabolites content
Introduction. The modern pharmaceutical industry is increasingly shifting from chemical synthesis to bio-oriented technologies, creating demand for new sustainable sources of biologically active substances. The diatom microalga Phaeodactylum tricornutum has emerged as a promising cellular biofactory due to its ease of cultivation, high growth rates, metabolic versatility, and the availability of reproducible protocols for genetic transformation and cryopreservation. Aim. This narrative review aims to summarise the influence of cultivation conditions and genetic engineering methods on biomass yield and the production of both native high-value metabolites, including eicosapentaenoic acid, fucoxanthin, and chrysolaminarin, and non-native compounds, such as recombinant proteins and cannabinoid precursors, in Phaeodactylum tricornutum for pharmaceutical biotechnology. Materials and Methods. This narrative review analysed data on cultivation conditions, culture media composition, temperature and light regimes, genetic engineering approaches, and preclinical and clinical evidence related to Phaeodactylum tricornutum and its biotechnological applications. Results. The key findings indicate that biomass growth and metabolite accumulation are strongly dependent on the composition of culture media, including nitrogen, phosphorus, and silicates, as well as temperature and light regimes. For example, nitrogen starvation increases lipid content but reduces phenolic compounds and carotenoids, whereas higher phosphate levels enhance both biomass production and fucoxanthin accumulation. Two-stage cultivation strategies help mitigate the trade-off between biomass productivity and stress-induced metabolite yield. Genetic engineering approaches, including the overexpression of endogenous genes, the introduction of plant transcription factors, clustered regularly interspaced short palindromic repeats interference, and epigenetic editing using human fat mass and obesity-associated protein demethylase, have successfully increased the yields of native lipids, eicosapentaenoic acid, and fucoxanthin without compromising biomass growth. Furthermore, Phaeodactylum tricornutum has been engineered to produce non-native compounds of pharmaceutical interest, including recombinant vaccine antigens, such as hepatitis B surface antigen and salmon alphavirus antigen, as well as cannabinoid precursors, such as olivetolic acid and cannabigerolic acid. However, cannabinoid production remains at an early experimental stage. Preclinical and clinical studies confirm the safety, bioavailability, and anti-inflammatory effects of Phaeodactylum tricornutum biomass, while fucoxanthin shows promise against inflammatory and neurodegenerative diseases. Conclusions. In conclusion, Phaeodactylum tricornutum represents a controllable and versatile platform for pharmaceutical biotechnology. However, challenges related to strain stability, scalability, downstream processing costs, and regulatory frameworks must be addressed before its widespread industrial application.
- Open Access
- 28 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Медицина та фармація: освітні дискурси
- No. 2,p. 68-72
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА БІОІНЖЕНЕРІЯ» У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПИ
Біотехнологія має потенціал для стимулювання інновацій у різних галузях, від сільського господарства до медицини. Однак, незважаючи на численні втручання, освіта в галузі біотехнологій залишається дуже нерівною в усьому світі. Історично склалося так, що високі витрати та потенційний вплив небезпечних матеріалів перешкоджали освіті в галузі біотехнологій. Інтеграція хмарних технологій у навчальні аудиторії стала альтернативним рішенням, яке вже дозволяє тисячам студентів у всьому світі проводити експерименти з біотехнологій. Метою нашої роботи було провести порівняльний аналіз освітньо-професійних програм (ОПП) другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю G21 Біотехнології та біоінженерія галузі знань G Інженерія, виробництво та будівництво у провідних університетах України (Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського (КПІ), Національного університету харчових технологій (НУХТ), Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (НМУ)) та європейських закладів вищої освіти (ЗВО) (Швейцарська вища технічна школа Цюріха (ETH Zurich), Політехнічний університет Валенсії). Дослідження виявило суттєві структурні та змістовні розбіжності. Ключовою проблемою українських програм є менший обсяг академічних годин (90 кредитів ECTS відповідно до 120 ECTS у ЄС) та недостатня частка науково-дослідного компонента, а також слабке інтегрування курсів з біоінформатики, інженерного моделювання та комерціалізації R&D. Надано рекомендації щодо гармонізації ОПП з метою підвищення конкурентоспроможності українських випускників на міжнародному ринку праці.
- 28 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Медицина та фармація: освітні дискурси
- No. 2,p. 68-72
Open AccessПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА БІОІНЖЕНЕРІЯ» У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПИ
Біотехнологія має потенціал для стимулювання інновацій у різних галузях, від сільського господарства до медицини. Однак, незважаючи на численні втручання, освіта в галузі біотехнологій залишається дуже нерівною в усьому світі. Історично склалося так, що високі витрати та потенційний вплив небезпечних матеріалів перешкоджали освіті в галузі біотехнологій. Інтеграція хмарних технологій у навчальні аудиторії стала альтернативним рішенням, яке вже дозволяє тисячам студентів у всьому світі проводити експерименти з біотехнологій. Метою нашої роботи було провести порівняльний аналіз освітньо-професійних програм (ОПП) другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю G21 Біотехнології та біоінженерія галузі знань G Інженерія, виробництво та будівництво у провідних університетах України (Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського (КПІ), Національного університету харчових технологій (НУХТ), Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (НМУ)) та європейських закладів вищої освіти (ЗВО) (Швейцарська вища технічна школа Цюріха (ETH Zurich), Політехнічний університет Валенсії). Дослідження виявило суттєві структурні та змістовні розбіжності. Ключовою проблемою українських програм є менший обсяг академічних годин (90 кредитів ECTS відповідно до 120 ECTS у ЄС) та недостатня частка науково-дослідного компонента, а також слабке інтегрування курсів з біоінформатики, інженерного моделювання та комерціалізації R&D. Надано рекомендації щодо гармонізації ОПП з метою підвищення конкурентоспроможності українських випускників на міжнародному ринку праці.
- Open Access
- 31 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Health & Education
- No. 4,p. 128-134
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УКРАЇНІ
У статті досліджено сучасні підходи до забезпечення ефективності та безпеки лікарських засобів у системі охорони здоров’я. Актуальність проблеми зумовлена зростанням кількості нових фармацевтичних та біотехнологічних препаратів, підвищенням вимог до доказовості клінічних результатів, а також збереженням значних ризиків, пов’язаних із побічними реакціями, фальсифікацією та неналежними практиками контролю якості ліків. Метою дослідження є аналіз сучасних наукових і нормативно-правових підходів до гарантування ефективності та безпеки лікарських засобів, виявлення ключових проблем у цій сфері та формулювання практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи фармаконагляду та регуляторного середовища в Україні. Методологічну основу становили аналіз і узагальнення наукових джерел, порівняльно-правовий метод та системний підхід, що забезпечили комплексний розгляд усіх етапів життєвого циклу лікарських засобів. У результаті дослідження виявлено, що світова практика спирається на інтегративну модель контролю якості ліків, яка включає принципи доказової медицини, багаторівневі клінічні випробування, розвинуту систему фармаконагляду, гармонізоване нормативно-правове поле (GMP, GDP, GCP, GSP) та інноваційні цифрові технології. Водночас в Україні зберігаються суттєві проблеми: недостатня ефективність фармаконагляду, поширення препаратів із сумнівною доказовою базою, нормативні прогалини у післяреєстраційному контролі, обіг фальсифікованих ліків, низька фармацевтична культура населення та виклики, пов’язані з воєнними діями й логістичними перебоями. Практична значущість статті полягає у розробці комплексу рекомендацій щодо удосконалення системи фармаконагляду, гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами, впровадження цифрових інструментів контролю, розвитку освітніх та інформаційних програм для медичних працівників і пацієнтів. Запропоновані заходи сприятимуть формуванню прозорої та ефективної системи контролю обігу лікарських засобів, що забезпечуватиме високий рівень безпеки й довіри до фармакотерапії в Україні.
- 31 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Health & Education
- No. 4,p. 128-134
Open AccessСУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УКРАЇНІ
У статті досліджено сучасні підходи до забезпечення ефективності та безпеки лікарських засобів у системі охорони здоров’я. Актуальність проблеми зумовлена зростанням кількості нових фармацевтичних та біотехнологічних препаратів, підвищенням вимог до доказовості клінічних результатів, а також збереженням значних ризиків, пов’язаних із побічними реакціями, фальсифікацією та неналежними практиками контролю якості ліків. Метою дослідження є аналіз сучасних наукових і нормативно-правових підходів до гарантування ефективності та безпеки лікарських засобів, виявлення ключових проблем у цій сфері та формулювання практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи фармаконагляду та регуляторного середовища в Україні. Методологічну основу становили аналіз і узагальнення наукових джерел, порівняльно-правовий метод та системний підхід, що забезпечили комплексний розгляд усіх етапів життєвого циклу лікарських засобів. У результаті дослідження виявлено, що світова практика спирається на інтегративну модель контролю якості ліків, яка включає принципи доказової медицини, багаторівневі клінічні випробування, розвинуту систему фармаконагляду, гармонізоване нормативно-правове поле (GMP, GDP, GCP, GSP) та інноваційні цифрові технології. Водночас в Україні зберігаються суттєві проблеми: недостатня ефективність фармаконагляду, поширення препаратів із сумнівною доказовою базою, нормативні прогалини у післяреєстраційному контролі, обіг фальсифікованих ліків, низька фармацевтична культура населення та виклики, пов’язані з воєнними діями й логістичними перебоями. Практична значущість статті полягає у розробці комплексу рекомендацій щодо удосконалення системи фармаконагляду, гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами, впровадження цифрових інструментів контролю, розвитку освітніх та інформаційних програм для медичних працівників і пацієнтів. Запропоновані заходи сприятимуть формуванню прозорої та ефективної системи контролю обігу лікарських засобів, що забезпечуватиме високий рівень безпеки й довіри до фармакотерапії в Україні.
- Open Access
- 27 February 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Health & Education
- No. 4,p. 80-86
БЕЗПЕКА ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ (ЗАСОБІВ) ТА ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ В УКРАЇНІ
Актуальність теми дослідження. Небезпечні методи медикаментозного лікування та помилки у використанні лікарських засобів входять до числа провідних причин запобігання шкоди пацієнтам у медичних закладах усього світу. Загальносвітовий обсяг збитків від медикаментозних помилок оцінюється в 42 млрд дол. США на рік. Результативність і безпека медичних препаратів мають бути збалансовані. Медичний препарат приносить користь тоді, коли він забезпечує очікуваний результат (це демонструє його результативність), причому кількість побічних ефектів є прийнятною (це свідчить про його безпеку). Мета роботи. Дослідження сучасного стану забезпечення безпеки лікарських препаратів (засобів) та їх ефективність у світі та Україні. Матеріали та методи дослідження. Як матеріали використані аналітика Verified Market Reports, звіт про дослідження «Глобальні рішення щодо безпеки ліків та ринок фармаконагляду», резолюція Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я WHA72.6 «Глобальні дії щодо забезпечення безпеки пацієнтів», дані та звіти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Результати та їх обговорення. Для підвищення безпеки пацієнтів необхідні комплексні рішення в рамках системи охорони здоров’я – широкий спектр заходів щодо покращення організації діяльності, у тому числі залучення пацієнтів та осіб, які здійснюють догляд, для забезпечення безпечного надання медичної допомоги. Уже розроблено цілу низку заходів щодо зниження частотності та наслідків медикаментозних помилок, проте їх застосування носить варіативний характер. Потрібне масштабне залучення зацікавлених сторін, які виступають за вжиття послідовних заходів. Тому для свого третього глобального завдання щодо безпеки пацієнтів ВООЗ вибрала тему «Ліки без шкоди». В Україні розвивається нова правова база регулювання обігу лікарських засобів, внутрішнього контролю якості та безпеки діяльності медичних організацій.
- 27 February 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Health & Education
- No. 4,p. 80-86
Open AccessБЕЗПЕКА ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ (ЗАСОБІВ) ТА ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ В УКРАЇНІ
Актуальність теми дослідження. Небезпечні методи медикаментозного лікування та помилки у використанні лікарських засобів входять до числа провідних причин запобігання шкоди пацієнтам у медичних закладах усього світу. Загальносвітовий обсяг збитків від медикаментозних помилок оцінюється в 42 млрд дол. США на рік. Результативність і безпека медичних препаратів мають бути збалансовані. Медичний препарат приносить користь тоді, коли він забезпечує очікуваний результат (це демонструє його результативність), причому кількість побічних ефектів є прийнятною (це свідчить про його безпеку). Мета роботи. Дослідження сучасного стану забезпечення безпеки лікарських препаратів (засобів) та їх ефективність у світі та Україні. Матеріали та методи дослідження. Як матеріали використані аналітика Verified Market Reports, звіт про дослідження «Глобальні рішення щодо безпеки ліків та ринок фармаконагляду», резолюція Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я WHA72.6 «Глобальні дії щодо забезпечення безпеки пацієнтів», дані та звіти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Результати та їх обговорення. Для підвищення безпеки пацієнтів необхідні комплексні рішення в рамках системи охорони здоров’я – широкий спектр заходів щодо покращення організації діяльності, у тому числі залучення пацієнтів та осіб, які здійснюють догляд, для забезпечення безпечного надання медичної допомоги. Уже розроблено цілу низку заходів щодо зниження частотності та наслідків медикаментозних помилок, проте їх застосування носить варіативний характер. Потрібне масштабне залучення зацікавлених сторін, які виступають за вжиття послідовних заходів. Тому для свого третього глобального завдання щодо безпеки пацієнтів ВООЗ вибрала тему «Ліки без шкоди». В Україні розвивається нова правова база регулювання обігу лікарських засобів, внутрішнього контролю якості та безпеки діяльності медичних організацій.
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Interregional Academy of Personnel Management in Modern medicine, pharmacy and psychological health
- No. 1,p. 46-55
INNOVATIVE HYDROGEL COMPOSITIONS FOR THE TREATMENT OF BURN WOUNDS WITH ANTI-INFLAMMATORY PROPERTIES: A LITERATURE REVIEW
Burn injuries of the skin are a serious medical and social problem that requires effective treatment that can simultaneously control the inflammatory process, inhibit microbial contamination and stimulate tissue regeneration. The purpose of this study is to analyse the market for modern innovative hydrogel formulations used to treat burn wounds, with a focus on their anti-inflammatory properties, mechanisms of action, efficacy and potential limitations in clinical practice. Particular emphasis is placed on the possibility of introducing innovative hydrogel wound dressings with pronounced antimicrobial, anti-inflammatory and regenerative properties. Materials and methods. This study is based on an analysis of scientific publications contained in the PubMed, Scopus, and Web of Science databases from 2020 to 2025. The following keywords and their combinations were used to select the literature: «burn wounds», «hydrogels», «nanoparticles», «antimicrobial agents», «polymeric materials». The analysis involved scientific papers covering the effectiveness of hydrogel compositions in the treatment of burn injuries, including the results of laboratory experiments (in vitro), preclinical tests on laboratory animals (in vivo) and clinical trials (phases I-III). The article analyses publications that reveal the properties of hydrogel materials with a pronounced antimicrobial, anti-inflammatory and regenerative effect, as well as those that study the mechanisms of interaction of metal nanoparticles (Ag, Zn, Ti, Cu) with polymeric structures in the composition of dressings. Particular attention is paid to studies comparing the effectiveness of hydrogel compositions and traditional methods of treating burn wounds (antibacterial ointments, silicone dressings and collagen coatings). The results were evaluated using histological, microbiological and molecular biological methods of analysis. Results. Hydrogel compositions demonstrate high efficiency in the treatment of burn wounds due to their ability to maintain a moist environment, reduce cytokine levels and inhibit the growth of pathogenic bacteria. The integration of silver (Ag), zinc (Zn) and titanium (Ti) nanoparticles provides a pronounced antimicrobial effect, while polymeric nanoparticles improve the bioavailability of active ingredients and their prolonged release. The additional introduction of growth factors, polyphenols and analgesic substances promotes faster tissue regeneration and pain relief. Conclusions. The development of hydrogel wound dressings with combined antimicrobial, anti-inflammatory and regenerative properties is a promising area in modern medicine. Further research should be aimed at optimising the composition, biocompatibility and stability of the developed experimental hydrogel compositions for their further widespread implementation in clinical practice. Опікові ураження шкіри – це серйозна медична й соціальна проблема, що потребує ефективного лікування, здатного одночасно контролювати запальний процес, пригнічувати мікробне забруднення та стимулювати регенерацію тканин. Мета цього дослідження – провести аналіз ринку сучасних інноваційних гідрогелевих композицій, що застосовуються для лікування опікових ран, із фокусом на їхніх протизапальних властивостях, механізмах дії, ефективності та потенційних обмеженнях у клінічній практиці. Особливий акцент зроблено на можливості впровадження інноваційних гідрогелевих перев’язувальних матеріалів із вираженими антимікробними, протизапальними та регенеративними властивостями. Матеріали та методи. Це дослідження ґрунтується на аналізі наукових публікацій, що містяться в базах даних PubMed, Scopus та Web of Science, з 2020 по 2025 рік. Під час відбору літературних джерел використовували такі ключові слова та їхні комбінації: «опікові рани», «гідрогелі», «наночастинки», «антимікробні агенти», «полімерні матеріали». До аналізу було залучено наукові праці, що висвітлюють питання ефективності гідрогелевих композицій у терапії опікових ушкоджень, зокрема результати лабораторних експериментів (in vitro), доклінічних випробувань на лабораторних тваринах (in vivo) та клінічних досліджень (фази I–III). Проаналізовано публікації, які розкривають властивості гідрогелевих матеріалів із вираженою антимікробною, протизапальною та регенеративною дією, а також такі, що вивчають механізми взаємодії наночастинок металів (Ag, Zn, Ti, Cu) із полімерними структурами у складі перев’язувальних матеріалів. Особливу увагу приділено дослідженням порівняння ефективності використання гідрогелевих композицій та...
- 1 January 2025
- Published by Interregional Academy of Personnel Management in Modern medicine, pharmacy and psychological health
- No. 1,p. 46-55
Open AccessINNOVATIVE HYDROGEL COMPOSITIONS FOR THE TREATMENT OF BURN WOUNDS WITH ANTI-INFLAMMATORY PROPERTIES: A LITERATURE REVIEW
Burn injuries of the skin are a serious medical and social problem that requires effective treatment that can simultaneously control the inflammatory process, inhibit microbial contamination and stimulate tissue regeneration. The purpose of this study is to analyse the market for modern innovative hydrogel formulations used to treat burn wounds, with a focus on their anti-inflammatory properties, mechanisms of action, efficacy and potential limitations in clinical practice. Particular emphasis is placed on the possibility of introducing innovative hydrogel wound dressings with pronounced antimicrobial, anti-inflammatory and regenerative properties. Materials and methods. This study is based on an analysis of scientific publications contained in the PubMed, Scopus, and Web of Science databases from 2020 to 2025. The following keywords and their combinations were used to select the literature: «burn wounds», «hydrogels», «nanoparticles», «antimicrobial agents», «polymeric materials». The analysis involved scientific papers covering the effectiveness of hydrogel compositions in the treatment of burn injuries, including the results of laboratory experiments (in vitro), preclinical tests on laboratory animals (in vivo) and clinical trials (phases I-III). The article analyses publications that reveal the properties of hydrogel materials with a pronounced antimicrobial, anti-inflammatory and regenerative effect, as well as those that study the mechanisms of interaction of metal nanoparticles (Ag, Zn, Ti, Cu) with polymeric structures in the composition of dressings. Particular attention is paid to studies comparing the effectiveness of hydrogel compositions and traditional methods of treating burn wounds (antibacterial ointments, silicone dressings and collagen coatings). The results were evaluated using histological, microbiological and molecular biological methods of analysis. Results. Hydrogel compositions demonstrate high efficiency in the treatment of burn wounds due to their ability to maintain a moist environment, reduce cytokine levels and inhibit the growth of pathogenic bacteria. The integration of silver (Ag), zinc (Zn) and titanium (Ti) nanoparticles provides a pronounced antimicrobial effect, while polymeric nanoparticles improve the bioavailability of active ingredients and their prolonged release. The additional introduction of growth factors, polyphenols and analgesic substances promotes faster tissue regeneration and pain relief. Conclusions. The development of hydrogel wound dressings with combined antimicrobial, anti-inflammatory and regenerative properties is a promising area in modern medicine. Further research should be aimed at optimising the composition, biocompatibility and stability of the developed experimental hydrogel compositions for their further widespread implementation in clinical practice. Опікові ураження шкіри – це серйозна медична й соціальна проблема, що потребує ефективного лікування, здатного одночасно контролювати запальний процес, пригнічувати мікробне забруднення та стимулювати регенерацію тканин. Мета цього дослідження – провести аналіз ринку сучасних інноваційних гідрогелевих композицій, що застосовуються для лікування опікових ран, із фокусом на їхніх протизапальних властивостях, механізмах дії, ефективності та потенційних обмеженнях у клінічній практиці. Особливий акцент зроблено на можливості впровадження інноваційних гідрогелевих перев’язувальних матеріалів із вираженими антимікробними, протизапальними та регенеративними властивостями. Матеріали та методи. Це дослідження ґрунтується на аналізі наукових публікацій, що містяться в базах даних PubMed, Scopus та Web of Science, з 2020 по 2025 рік. Під час відбору літературних джерел використовували такі ключові слова та їхні комбінації: «опікові рани», «гідрогелі», «наночастинки», «антимікробні агенти», «полімерні матеріали». До аналізу було залучено наукові праці, що висвітлюють питання ефективності гідрогелевих композицій у терапії опікових ушкоджень, зокрема результати лабораторних експериментів (in vitro), доклінічних випробувань на лабораторних тваринах (in vivo) та клінічних досліджень (фази I–III). Проаналізовано публікації, які розкривають властивості гідрогелевих матеріалів із вираженою антимікробною, протизапальною та регенеративною дією, а також такі, що вивчають механізми взаємодії наночастинок металів (Ag, Zn, Ti, Cu) із полімерними структурами у складі перев’язувальних матеріалів. Особливу увагу приділено дослідженням порівняння ефективності використання гідрогелевих композицій та...
- Open Access
- 20 November 2024
- Published by Professional Event, LLC in Reproductive health of woman
- No. 8,p. 54-60
The influence of infections and immune disorders on the development of intra-uterine pathology in women with antenatal fetal death in the anamnesis
Reproductive losses remain an urgent problem among the female population, of which antenatal fetal death (AFD) takes a leading place. The pathogenesis of this pathology is multifactorial, but at the same time, it is impossible to accurately determine the single cause of AFD.Analyzing the frequency of AFD in the world, a tendency towards repeated episodes of AFD or AFD combined with reproductive losses in early pregnancy has been established. The literature has presented data on causal relationships with existing endometrial pathology, among which the inflammatory process in the endometrium takes the leading position, and pregnancy losses with inadequate immune system response.The objective: to determine the state of the immune system, infectious profile and features of the immunohistochemical state of the endometrium in women with a history of AFD at the stage of prepregnancy preparation.Materials and methods. A clinical examination was performed on 30 patients with a history of AFD who had applied to the antenatal clinic of the municipal non-profit enterprise “Kyiv City Maternity Hospital No. 3” regarding planning their next pregnancy. A general clinical examination, a detailed analysis of the general, gynecological anamnesis, and data on the course of the previous pregnancy and childbirth were performed.All patients underwent microscopic examination of vaginal discharge stained with Gram and assessed according to the Hay–Ison criteria. The state of the endometrium was studied by microscopic examination and immunohistochemical analysis with the determination of CD-138 and CD-56. The state of the immune system was assessed by determining the activity of the cellular component (T- and B-lymphocytes) and cytokine proteins (IL-1α, IL-6, IL-8, γ-INT, TNF-α).Results. According to the somatic anamnesis, a high percentage of morbidity of the urinary system of an infectious-inflammatory nature (53.3%) and pathology of the cardiovascular system (63.3%) was determined. Among gynecological pathology inflammatory diseases of the genital tract (53.3%) and uterine leiomyoma (33.3%) predominated. In the obstetric anamnesis the spontaneous miscarriage was detected in almost every second woman (46.7%) and in every seventh woman – AFD (13.3%).During microscopic examination of vaginal discharge, the majority of women were diagnosed with stage III and IV according to the Hay–Ison criteria. During microscopic examination of the endometrium, disorders of its proliferation was detected in 2/3 of the patients, and during immunohistochemical examination – a positive reaction of CD-138 and an increased concentration of CD-56. During the study of the state of the immune system a decreased level of T-suppressors, B-lymphocytes were observed, with increased in T-killers and pro-inflammatory cytokines.Conclusions. Women with a history of antenatal fetal death have certain features of the regulatory mechanisms of the immune system both at the local and generalized levels, which prompts a detailed study and diagnosis at the pre-gravid stage when determining further reproductive plans. Research of extragenital pathology, infectious profile and the state of local immunity in the uterine cavity is especially necessary.
- 20 November 2024
- Published by Professional Event, LLC in Reproductive health of woman
- No. 8,p. 54-60
Open AccessThe influence of infections and immune disorders on the development of intra-uterine pathology in women with antenatal fetal death in the anamnesis
Reproductive losses remain an urgent problem among the female population, of which antenatal fetal death (AFD) takes a leading place. The pathogenesis of this pathology is multifactorial, but at the same time, it is impossible to accurately determine the single cause of AFD.Analyzing the frequency of AFD in the world, a tendency towards repeated episodes of AFD or AFD combined with reproductive losses in early pregnancy has been established. The literature has presented data on causal relationships with existing endometrial pathology, among which the inflammatory process in the endometrium takes the leading position, and pregnancy losses with inadequate immune system response.The objective: to determine the state of the immune system, infectious profile and features of the immunohistochemical state of the endometrium in women with a history of AFD at the stage of prepregnancy preparation.Materials and methods. A clinical examination was performed on 30 patients with a history of AFD who had applied to the antenatal clinic of the municipal non-profit enterprise “Kyiv City Maternity Hospital No. 3” regarding planning their next pregnancy. A general clinical examination, a detailed analysis of the general, gynecological anamnesis, and data on the course of the previous pregnancy and childbirth were performed.All patients underwent microscopic examination of vaginal discharge stained with Gram and assessed according to the Hay–Ison criteria. The state of the endometrium was studied by microscopic examination and immunohistochemical analysis with the determination of CD-138 and CD-56. The state of the immune system was assessed by determining the activity of the cellular component (T- and B-lymphocytes) and cytokine proteins (IL-1α, IL-6, IL-8, γ-INT, TNF-α).Results. According to the somatic anamnesis, a high percentage of morbidity of the urinary system of an infectious-inflammatory nature (53.3%) and pathology of the cardiovascular system (63.3%) was determined. Among gynecological pathology inflammatory diseases of the genital tract (53.3%) and uterine leiomyoma (33.3%) predominated. In the obstetric anamnesis the spontaneous miscarriage was detected in almost every second woman (46.7%) and in every seventh woman – AFD (13.3%).During microscopic examination of vaginal discharge, the majority of women were diagnosed with stage III and IV according to the Hay–Ison criteria. During microscopic examination of the endometrium, disorders of its proliferation was detected in 2/3 of the patients, and during immunohistochemical examination – a positive reaction of CD-138 and an increased concentration of CD-56. During the study of the state of the immune system a decreased level of T-suppressors, B-lymphocytes were observed, with increased in T-killers and pro-inflammatory cytokines.Conclusions. Women with a history of antenatal fetal death have certain features of the regulatory mechanisms of the immune system both at the local and generalized levels, which prompts a detailed study and diagnosis at the pre-gravid stage when determining further reproductive plans. Research of extragenital pathology, infectious profile and the state of local immunity in the uterine cavity is especially necessary.