Abstract
У статті розглядається потенційна загроза використання відкритих джерел інформації, зокрема Telegram-каналів, для моніторингу кількості та траєкторії польоту засобів повітряного нападу (ЗПН) (разових ударних безпілотних літальних апаратів та крилатих ракет різних типів) під час масованих повітряно-ракетних атак. Проведено аналіз інформаційних джерел, що здійснюють інформування цивільного населення про застосування противником ЗПН, визначено зміст інформації, що вільно розповсюджується. Систематизація та автоматизований аналіз цих даних стали основою для створення ефективного методу моніторингу для контролю прольоту ЗПН за відсутності інших джерел спостереження. Розроблені моделі: дій протиборчих сторін щодо планування траєкторії польоту кожного окремого ЗПН; виявлення повітряних цілей та реєстрації їх в системі ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку; формування текстових повідомлень в каналах соціальних мереж з оприлюднення інформації про повітряну обстановку. Метод моніторингу траєкторії ЗПН на основі інформації з відкритих джерел включає: сканування та фільтрацію повідомлень за ключовими словами; використання технологій NLP, комп’ютерного зору та машинного навчання; геоприв’язку координат за текстовими згадками; аналіз та об’єднання даних про прольоти повітряних цілей із повідомлень з розрахунковими маршрутами ЗПН на мапі. Запропонований метод можна вважати зворотним трекінгом через публічну інформацію. Показано, що відкриті публікації про виявлені повітряні цілі можуть бути використані противником для верифікації маршруту, коригування траєкторії польоту, виявлення зон радіолокаційного поля та розташування засобів пораження (додатково за дописами в Telegram-каналах про роботу систем протиповітряної оборони) тощо. Наведені рекомендації організаційного характеру, що випливають з аналізу алгоритму роботи розробленого методу.

This publication has 13 references indexed in Scilit: