П. Р. Цюпка
П. Р. Цюпка has a total of 9 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Сергій Олександрович Сідченко
Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба
7 shared publications - M.P. Baturynskyi
Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, Харків, Україна
6 shared publications - S. P. Leshenko
Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, Харків, Україна
6 shared publications - С. І. Бурковський
Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба
4 shared publications - Д. Ю. Свистунов
Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба
3 shared publications - Л. В. Польшина
Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба
3 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 27 August 2025
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України
- No. 2(59),p. 125-136
РОЗРОБКА МЕТОДУ МОНІТОРИНГУ ТРАЄКТОРІЇ ПОЛЬОТУ ЗАСОБІВ ПОВІТРЯНОГО НАПАДУ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ПОВІДОМЛЕНЬ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ (TELEGRAM-КАНАЛАХ)
У статті розглядається потенційна загроза використання відкритих джерел інформації, зокрема Telegram-каналів, для моніторингу кількості та траєкторії польоту засобів повітряного нападу (ЗПН) (разових ударних безпілотних літальних апаратів та крилатих ракет різних типів) під час масованих повітряно-ракетних атак. Проведено аналіз інформаційних джерел, що здійснюють інформування цивільного населення про застосування противником ЗПН, визначено зміст інформації, що вільно розповсюджується. Систематизація та автоматизований аналіз цих даних стали основою для створення ефективного методу моніторингу для контролю прольоту ЗПН за відсутності інших джерел спостереження. Розроблені моделі: дій протиборчих сторін щодо планування траєкторії польоту кожного окремого ЗПН; виявлення повітряних цілей та реєстрації їх в системі ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку; формування текстових повідомлень в каналах соціальних мереж з оприлюднення інформації про повітряну обстановку. Метод моніторингу траєкторії ЗПН на основі інформації з відкритих джерел включає: сканування та фільтрацію повідомлень за ключовими словами; використання технологій NLP, комп’ютерного зору та машинного навчання; геоприв’язку координат за текстовими згадками; аналіз та об’єднання даних про прольоти повітряних цілей із повідомлень з розрахунковими маршрутами ЗПН на мапі. Запропонований метод можна вважати зворотним трекінгом через публічну інформацію. Показано, що відкриті публікації про виявлені повітряні цілі можуть бути використані противником для верифікації маршруту, коригування траєкторії польоту, виявлення зон радіолокаційного поля та розташування засобів пораження (додатково за дописами в Telegram-каналах про роботу систем протиповітряної оборони) тощо. Наведені рекомендації організаційного характеру, що випливають з аналізу алгоритму роботи розробленого методу.
- 27 August 2025
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України
- No. 2(59),p. 125-136
Open AccessРОЗРОБКА МЕТОДУ МОНІТОРИНГУ ТРАЄКТОРІЇ ПОЛЬОТУ ЗАСОБІВ ПОВІТРЯНОГО НАПАДУ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ПОВІДОМЛЕНЬ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ (TELEGRAM-КАНАЛАХ)
У статті розглядається потенційна загроза використання відкритих джерел інформації, зокрема Telegram-каналів, для моніторингу кількості та траєкторії польоту засобів повітряного нападу (ЗПН) (разових ударних безпілотних літальних апаратів та крилатих ракет різних типів) під час масованих повітряно-ракетних атак. Проведено аналіз інформаційних джерел, що здійснюють інформування цивільного населення про застосування противником ЗПН, визначено зміст інформації, що вільно розповсюджується. Систематизація та автоматизований аналіз цих даних стали основою для створення ефективного методу моніторингу для контролю прольоту ЗПН за відсутності інших джерел спостереження. Розроблені моделі: дій протиборчих сторін щодо планування траєкторії польоту кожного окремого ЗПН; виявлення повітряних цілей та реєстрації їх в системі ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку; формування текстових повідомлень в каналах соціальних мереж з оприлюднення інформації про повітряну обстановку. Метод моніторингу траєкторії ЗПН на основі інформації з відкритих джерел включає: сканування та фільтрацію повідомлень за ключовими словами; використання технологій NLP, комп’ютерного зору та машинного навчання; геоприв’язку координат за текстовими згадками; аналіз та об’єднання даних про прольоти повітряних цілей із повідомлень з розрахунковими маршрутами ЗПН на мапі. Запропонований метод можна вважати зворотним трекінгом через публічну інформацію. Показано, що відкриті публікації про виявлені повітряні цілі можуть бути використані противником для верифікації маршруту, коригування траєкторії польоту, виявлення зон радіолокаційного поля та розташування засобів пораження (додатково за дописами в Telegram-каналах про роботу систем протиповітряної оборони) тощо. Наведені рекомендації організаційного характеру, що випливають з аналізу алгоритму роботи розробленого методу.
- Open Access
- 2 September 2024
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Системи озброєння і військова техніка
- No. 2(78),p. 41-54
МОДЕЛЮВАННЯ ЗЕНІТНО-САМОХІДНОЇ УСТАНОВКИ 1A2 GEPARD У СПЕЦІАЛЬНОМУ ПРОГРАМНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ “ВІРАЖ-РД”
В статті проведений огляд і аналіз тактико-технічних характеристик (ТТХ) зенітно-самохідної установки (ЗСУ) 1A2 “Gepard”. Основною метою дослідження є впровадження математичної (програмної) моделі ЗСУ 1A2 “Gepard” у спеціальне програмне забезпечення (СПЗ) системи оперативно-тактичних розрахунків та розіграшу бойових дій Повітряних Сил “Віраж-РД”, а також системи автоматизованого збору, аналізу, відображення та обміну інформацією про повітряну обстановку “Віраж-Планшет”. Запропоновано при побудові бойового порядку взводу та батареї використовувати типові відстані, що використовуються у Сухопутних військах Бундесверу. Проведено аналіз характеристик мобільності та подолання перешкод бойовою машиною ЗСУ 1A2 “Gepard”, що необхідні для розрахунку доступності позиції та можливих маршрутів маршу на основі цифрової карти місцевості. Запропоновано варіанти завдання (розрахунку) зони отримання координат цілі із зовнішніх джерел інформації на основі ТТХ радіостанцій. Наведені ТТХ радару MPDR-12 (MPDR-18S), що використовуються для розрахунку зони виявлення з урахуванням цифрової карти місцевості, положення зони баражування та характеристик постановника активних перешкод (ПАП). Показано що саме обмеження цієї станції по висоті виявлення в 3,5 км є причиною обмеження висоти зони ураження при автономної роботі, оскільки більшість боєприпасів зберігають пробивні властивості до висоти 4 км. Наведені ТТХ радару Albis, що використовуються для розрахунку зони супроводження з урахуванням цифрової карти місцевості, положення зони баражування та характеристик ПАП. Проаналізовані ТТХ перископічних прицілів показана що їх кратність збільшення є недостатньою. На основі характеристики 35-мм снарядів для ЗСУ “Gepard” та балістичних кривих їх польоту отримані аналітичні залежності часу польоту від дальності. Наведені розрахункові вертикальні та горизонтальні перетини зони ураження ЗСУ “Gepard” для цілей, що не маневрують для швидкостей цілі: 50 м/с, 250 м/с, 475 м/с. Запропонована спрощена методика розрахунку імовірності ураження цілі в залежності від дальності, висоти, параметра та швидкості польоту цілі.
- 2 September 2024
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Системи озброєння і військова техніка
- No. 2(78),p. 41-54
Open AccessМОДЕЛЮВАННЯ ЗЕНІТНО-САМОХІДНОЇ УСТАНОВКИ 1A2 GEPARD У СПЕЦІАЛЬНОМУ ПРОГРАМНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ “ВІРАЖ-РД”
В статті проведений огляд і аналіз тактико-технічних характеристик (ТТХ) зенітно-самохідної установки (ЗСУ) 1A2 “Gepard”. Основною метою дослідження є впровадження математичної (програмної) моделі ЗСУ 1A2 “Gepard” у спеціальне програмне забезпечення (СПЗ) системи оперативно-тактичних розрахунків та розіграшу бойових дій Повітряних Сил “Віраж-РД”, а також системи автоматизованого збору, аналізу, відображення та обміну інформацією про повітряну обстановку “Віраж-Планшет”. Запропоновано при побудові бойового порядку взводу та батареї використовувати типові відстані, що використовуються у Сухопутних військах Бундесверу. Проведено аналіз характеристик мобільності та подолання перешкод бойовою машиною ЗСУ 1A2 “Gepard”, що необхідні для розрахунку доступності позиції та можливих маршрутів маршу на основі цифрової карти місцевості. Запропоновано варіанти завдання (розрахунку) зони отримання координат цілі із зовнішніх джерел інформації на основі ТТХ радіостанцій. Наведені ТТХ радару MPDR-12 (MPDR-18S), що використовуються для розрахунку зони виявлення з урахуванням цифрової карти місцевості, положення зони баражування та характеристик постановника активних перешкод (ПАП). Показано що саме обмеження цієї станції по висоті виявлення в 3,5 км є причиною обмеження висоти зони ураження при автономної роботі, оскільки більшість боєприпасів зберігають пробивні властивості до висоти 4 км. Наведені ТТХ радару Albis, що використовуються для розрахунку зони супроводження з урахуванням цифрової карти місцевості, положення зони баражування та характеристик ПАП. Проаналізовані ТТХ перископічних прицілів показана що їх кратність збільшення є недостатньою. На основі характеристики 35-мм снарядів для ЗСУ “Gepard” та балістичних кривих їх польоту отримані аналітичні залежності часу польоту від дальності. Наведені розрахункові вертикальні та горизонтальні перетини зони ураження ЗСУ “Gepard” для цілей, що не маневрують для швидкостей цілі: 50 м/с, 250 м/с, 475 м/с. Запропонована спрощена методика розрахунку імовірності ураження цілі в залежності від дальності, висоти, параметра та швидкості польоту цілі.
- Open Access
- 2 September 2024
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Системи обробки інформації
- No. 2 (177),p. 85-93
Методика формування інформаційного забезпечення мобільної вогневої групи в системі ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку
У статті вирішується актуальне науково-технічне завдання щодо підвищенні ефективності інформаційного забезпечення мобільних вогневих груп (МВГ), що залучаються для знищення засобів повітряного нападу противника, а саме, безпілотних літальних апаратів (дрони-камікадзе) та крилатих ракет, що летять на дозвукових швидкостях. Зазначено, що дрони-камікадзе противника застосовуються на всю глибину території України, постійно змінюючи траєкторію та висоту свого польоту під час удару, здійснюючи складні маневри. Вперше розроблено методику формування інформаційного забезпечення МВГ в системі ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку для ефективності виконання ними поставлених завдань. Інформаційне забезпечення МВГ здійснюється за декількома напрямками. По-перше, ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку. При цьому забезпечується принцип “оповіщати не переповнюючи”, який полягає в наданні підлеглим підрозділам інформації про повітряну обстановку, що достатня для виконання поставлених завдань, без переповнення. По-друге, ситуаційної обізнаності командирів про стан підрозділів МВГ, якими він керує. При цьому забезпечується принцип передачі інформації знизу до гори. Тобто реальний стан МВГ знає лише той, хто керує. Інформаційне забезпечення МВГ щодо вогневого ураження повітряних цілей передбачає передачу з автоматизованих робочих місць пунктів управління на мобільні комунікаційні пристрої всіх або визначених МВГ основних команд управління щодо заборони/дозволу на вогневе ураження всіх або декількох визначених повітряних об’єктів. Запропоновано узагальнену структурно-функціональну схему, яку пропонується реалізувати в системі ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку для здійснення інформаційного забезпечення підпорядкованих підрозділів МВГ, що оснащені мобільними комунікаційними пристроями.
- 2 September 2024
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Системи обробки інформації
- No. 2 (177),p. 85-93
Open AccessМетодика формування інформаційного забезпечення мобільної вогневої групи в системі ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку
У статті вирішується актуальне науково-технічне завдання щодо підвищенні ефективності інформаційного забезпечення мобільних вогневих груп (МВГ), що залучаються для знищення засобів повітряного нападу противника, а саме, безпілотних літальних апаратів (дрони-камікадзе) та крилатих ракет, що летять на дозвукових швидкостях. Зазначено, що дрони-камікадзе противника застосовуються на всю глибину території України, постійно змінюючи траєкторію та висоту свого польоту під час удару, здійснюючи складні маневри. Вперше розроблено методику формування інформаційного забезпечення МВГ в системі ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку для ефективності виконання ними поставлених завдань. Інформаційне забезпечення МВГ здійснюється за декількома напрямками. По-перше, ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку. При цьому забезпечується принцип “оповіщати не переповнюючи”, який полягає в наданні підлеглим підрозділам інформації про повітряну обстановку, що достатня для виконання поставлених завдань, без переповнення. По-друге, ситуаційної обізнаності командирів про стан підрозділів МВГ, якими він керує. При цьому забезпечується принцип передачі інформації знизу до гори. Тобто реальний стан МВГ знає лише той, хто керує. Інформаційне забезпечення МВГ щодо вогневого ураження повітряних цілей передбачає передачу з автоматизованих робочих місць пунктів управління на мобільні комунікаційні пристрої всіх або визначених МВГ основних команд управління щодо заборони/дозволу на вогневе ураження всіх або декількох визначених повітряних об’єктів. Запропоновано узагальнену структурно-функціональну схему, яку пропонується реалізувати в системі ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку для здійснення інформаційного забезпечення підпорядкованих підрозділів МВГ, що оснащені мобільними комунікаційними пристроями.
- Open Access
- 22 May 2024
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Системи озброєння і військова техніка
- No. 1 (77),p. 69-80
Методологічні аспекти використання акустичних датчиків у системах ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку
У статті розроблені методологічні аспекти створення систем акустичного моніторингу прольоту засобів повітряного нападу (АМПЗПН) та їх інтеграції в систему ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку (спеціальне програмне забезпечення “Віраж-Планшет”). Серед нових перспективних альтернативних джерел інформації про повітряну обстановку застосовуються акустичні датчики. Тож, автоматизований збір, аналіз, відображення та обмін інформацією від акустичних датчиків про прольоти засобів повітряного нападу противника в інформаційних (автоматизованих) системах є актуальним науково-технічним завданням. Проведено аналіз стану справ з розробки систем АМПЗПН в Україні. Зазначено, що серед проектів таких систем можна відмітити системи “еРакета” та “Звук”. Запропоновані загальні вимоги до їх побудови, наведено варіант структурної схеми їх побудови. Зазначено, що найскладнішим та найголовнішим при розробці системи АМПЗПН є розробка підсистеми розпізнавання акустичного сигналу та класифікації повітряного об’єкта. При цьому, дана підсистема повинна мати повну базу даних портретів акустичних сигналів засобів повітряного нападу противника. Показано, що на роботу перспективних систем АМПЗПН суттєво впливає швидкість розповсюдження звукових хвиль у порівнянні зі швидкістю повітряних об’єктів. Проведено аналіз часових затримок, що можуть виникати в системах ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку при виявленні засобів повітряного нападу. В середньому вони складають 29 секунд при дальності виявлення 10 км. За цей час крилата ракета пролітає в середньому від 5,83 км до 7,84 км, а безпілотний літальний апарат – 1,14 км. При використанні функціоналу перевірки інформації (модерації подій) оператором системи часові затримки збільшуються. Кожна хвилина обробки збільшує дальність прольоту крилатої ракети від 12 км до 17,45 км, а безпілотного літального апарата – 2,34 км. Розроблено загальну схему та протокол отримання (видачі) інформації про повітряну обстановку від системи АМПЗПН противника в систему ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку “Віраж-Планшет”.
- 22 May 2024
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Системи озброєння і військова техніка
- No. 1 (77),p. 69-80
Open AccessМетодологічні аспекти використання акустичних датчиків у системах ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку
У статті розроблені методологічні аспекти створення систем акустичного моніторингу прольоту засобів повітряного нападу (АМПЗПН) та їх інтеграції в систему ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку (спеціальне програмне забезпечення “Віраж-Планшет”). Серед нових перспективних альтернативних джерел інформації про повітряну обстановку застосовуються акустичні датчики. Тож, автоматизований збір, аналіз, відображення та обмін інформацією від акустичних датчиків про прольоти засобів повітряного нападу противника в інформаційних (автоматизованих) системах є актуальним науково-технічним завданням. Проведено аналіз стану справ з розробки систем АМПЗПН в Україні. Зазначено, що серед проектів таких систем можна відмітити системи “еРакета” та “Звук”. Запропоновані загальні вимоги до їх побудови, наведено варіант структурної схеми їх побудови. Зазначено, що найскладнішим та найголовнішим при розробці системи АМПЗПН є розробка підсистеми розпізнавання акустичного сигналу та класифікації повітряного об’єкта. При цьому, дана підсистема повинна мати повну базу даних портретів акустичних сигналів засобів повітряного нападу противника. Показано, що на роботу перспективних систем АМПЗПН суттєво впливає швидкість розповсюдження звукових хвиль у порівнянні зі швидкістю повітряних об’єктів. Проведено аналіз часових затримок, що можуть виникати в системах ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку при виявленні засобів повітряного нападу. В середньому вони складають 29 секунд при дальності виявлення 10 км. За цей час крилата ракета пролітає в середньому від 5,83 км до 7,84 км, а безпілотний літальний апарат – 1,14 км. При використанні функціоналу перевірки інформації (модерації подій) оператором системи часові затримки збільшуються. Кожна хвилина обробки збільшує дальність прольоту крилатої ракети від 12 км до 17,45 км, а безпілотного літального апарата – 2,34 км. Розроблено загальну схему та протокол отримання (видачі) інформації про повітряну обстановку від системи АМПЗПН противника в систему ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку “Віраж-Планшет”.
- Open Access
- 21 May 2024
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Системи обробки інформації
- No. 1 (176),p. 104-114
Метод формування можливих районів підвищеної небезпеки під час повітряних тривог для інформування цивільного населення
У статті вирішується актуальне науково-технічне завдання щодо підвищення ефективності інформування цивільного населення про можливі райони підвищеної небезпеки застосування противником засобів повітряного нападу (дронів-камікадзе, крилатих ракет) під час повітряних тривог в межах районів їх оголошення. Проведено аналіз інформаційного забезпечення населення про оголошення повітряних тривог в Україні. Зазначено, що єдиним інформаційним ресурсом з офіційною мапою повітряних тривог, що найбільше використовується в Україні, є додаток “Повітряна тривога”. Однак, цивільне населення не достатньо інформується про можливі райони підвищеної небезпеки. Вперше розроблено метод формування можливих районів підвищеної небезпеки для інформування цивільного населення під час повітряних тривог на основі інформації про повітряну обстановку, що надходить від системи ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку (наприклад, спеціального програмного забезпечення “Віраж-Планшет”). Дійсне розташування повітряних цілей не розкривається. Райони підвищеної небезпеки запропоновано визначати за допомогою квадратів. На підготовчому етапі фільтруються дані про повітряну обстановку. В результаті залишаються повітряні цілі, для яких визначаються можливі райони підвищеної небезпеки. На першому етапі для кожної повітряної цілі визначається номер квадрата її місця розташування. На другому етапі з урахуванням екстраполяції визначаються номери додаткових суміжних квадратів. На третьому етапі номери квадратів з першого та другого етапів формують попередні можливі райони підвищеної небезпеки. На четвертому етапі здійснюється додаткове збільшення можливого району підвищеної небезпеки за рахунок додавання прилеглих квадратів, що межують з визначеними. На п’ятому етапі здійснюється перевірка оголошення повітряної тривоги в квадратах з визначеними номерами та відсіюються ті, в яких повітряну тривогу не оголошено. Результатом є перелік номерів квадратів, що формують можливі райони підвищеної небезпеки. Запропоновано узагальнену структурну схему видачі інформації про можливі райони підвищеної небезпеки із системи ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку до додатка “Повітряна тривога”.
- 21 May 2024
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Системи обробки інформації
- No. 1 (176),p. 104-114
Open AccessМетод формування можливих районів підвищеної небезпеки під час повітряних тривог для інформування цивільного населення
У статті вирішується актуальне науково-технічне завдання щодо підвищення ефективності інформування цивільного населення про можливі райони підвищеної небезпеки застосування противником засобів повітряного нападу (дронів-камікадзе, крилатих ракет) під час повітряних тривог в межах районів їх оголошення. Проведено аналіз інформаційного забезпечення населення про оголошення повітряних тривог в Україні. Зазначено, що єдиним інформаційним ресурсом з офіційною мапою повітряних тривог, що найбільше використовується в Україні, є додаток “Повітряна тривога”. Однак, цивільне населення не достатньо інформується про можливі райони підвищеної небезпеки. Вперше розроблено метод формування можливих районів підвищеної небезпеки для інформування цивільного населення під час повітряних тривог на основі інформації про повітряну обстановку, що надходить від системи ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку (наприклад, спеціального програмного забезпечення “Віраж-Планшет”). Дійсне розташування повітряних цілей не розкривається. Райони підвищеної небезпеки запропоновано визначати за допомогою квадратів. На підготовчому етапі фільтруються дані про повітряну обстановку. В результаті залишаються повітряні цілі, для яких визначаються можливі райони підвищеної небезпеки. На першому етапі для кожної повітряної цілі визначається номер квадрата її місця розташування. На другому етапі з урахуванням екстраполяції визначаються номери додаткових суміжних квадратів. На третьому етапі номери квадратів з першого та другого етапів формують попередні можливі райони підвищеної небезпеки. На четвертому етапі здійснюється додаткове збільшення можливого району підвищеної небезпеки за рахунок додавання прилеглих квадратів, що межують з визначеними. На п’ятому етапі здійснюється перевірка оголошення повітряної тривоги в квадратах з визначеними номерами та відсіюються ті, в яких повітряну тривогу не оголошено. Результатом є перелік номерів квадратів, що формують можливі райони підвищеної небезпеки. Запропоновано узагальнену структурну схему видачі інформації про можливі райони підвищеної небезпеки із системи ситуаційної обізнаності про повітряну обстановку до додатка “Повітряна тривога”.
- Open Access
- 29 February 2024
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Системи озброєння і військова техніка
- No. 4 (76),p. 31-50
Моделювання переносного зенітного ракетного комплексу RBS 70 у спеціальному програмному забезпеченні “Віраж-РД”
В статті проведений аналіз тактико-технічних характеристик (ТТХ) переносного зенітного ракетного комплексу (ПЗРК) RBS 70. Основною метою дослідження є впровадження математичної (програмної) моделі ПЗРК RBS 70 у спеціальне програмне забезпечення (СПЗ) системи оперативно-тактичних розрахунків та розіграшу бойових дій Повітряних Сил “Віраж-РД”, а також системи автоматизованого збору, аналізу, відображення та обміну інформацією про повітряну обстановку “Віраж-Планшет”. Проведений аналіз конструктивних особливостей ПЗРК RBS 70, пов’язаних з необхідністю забезпечення польоту ракети цього ПЗРК в межах лазерного променя та інших особливостей конструкції. Проведено оцінку впливу цих конструктивних відмінностей на ТТХ ПЗРК RBS 70. Проаналізовано особливості побудови бойової частини ракети цього ПЗРК, а також побудову контактного підривника та режими роботи дистанційного підривника (неконтактного датчика цілі), який спрацьовує при відстані до цілі менше 3 м. Наявність кумулятивної воронки в бойових частинах ракет останнього покоління дозволило збільшити бронепробійність з 19 мм до 200 мм в разі прямого влучення ракети в ціль. Проаналізовані особливості побудови стартового та маршового двигуна ракети та їх характеристики. Наведені розрахункові графіки зміни швидкості та дальності польоту від часу польоту для різних модифікацій ракет ПЗРК RBS 70. Отримані спрощені формули для наближеної оцінки часу польоту ракет різних модифікацій в залежності від дальності для всіх модифікацій ракет. Оцінено вплив можливості отримання інформації про цілі від радіолокаційної станції (РЛС) PS-90 (“Giraffe-75”), яка входить до складу батареї ПЗРК RBS 70, по каналу радіозв’язку на термінал управління полем бою зі складу ПЗРК RBS 70 на дальність виявлення типових цілей бойовою обслугою ПЗРК RBS 70. Оцінені часові нормативи на виконання операцій, необхідних для пошуку цілі та підготовку для пуску ракети. Наведені розрахункові вертикальні та горизонтальні перетини зони ураження для ракет модифікації Rb-70Mk2 ПЗРК RBS 70 для цілей, що не маневрують. Такі перетини наведені для наступних швидкостей цілі: 5 м/с, 50 м/с, 100 м/с, 250 м/с, 320 м/с, 400 м/с.
- 29 February 2024
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Системи озброєння і військова техніка
- No. 4 (76),p. 31-50
Open AccessМоделювання переносного зенітного ракетного комплексу RBS 70 у спеціальному програмному забезпеченні “Віраж-РД”
В статті проведений аналіз тактико-технічних характеристик (ТТХ) переносного зенітного ракетного комплексу (ПЗРК) RBS 70. Основною метою дослідження є впровадження математичної (програмної) моделі ПЗРК RBS 70 у спеціальне програмне забезпечення (СПЗ) системи оперативно-тактичних розрахунків та розіграшу бойових дій Повітряних Сил “Віраж-РД”, а також системи автоматизованого збору, аналізу, відображення та обміну інформацією про повітряну обстановку “Віраж-Планшет”. Проведений аналіз конструктивних особливостей ПЗРК RBS 70, пов’язаних з необхідністю забезпечення польоту ракети цього ПЗРК в межах лазерного променя та інших особливостей конструкції. Проведено оцінку впливу цих конструктивних відмінностей на ТТХ ПЗРК RBS 70. Проаналізовано особливості побудови бойової частини ракети цього ПЗРК, а також побудову контактного підривника та режими роботи дистанційного підривника (неконтактного датчика цілі), який спрацьовує при відстані до цілі менше 3 м. Наявність кумулятивної воронки в бойових частинах ракет останнього покоління дозволило збільшити бронепробійність з 19 мм до 200 мм в разі прямого влучення ракети в ціль. Проаналізовані особливості побудови стартового та маршового двигуна ракети та їх характеристики. Наведені розрахункові графіки зміни швидкості та дальності польоту від часу польоту для різних модифікацій ракет ПЗРК RBS 70. Отримані спрощені формули для наближеної оцінки часу польоту ракет різних модифікацій в залежності від дальності для всіх модифікацій ракет. Оцінено вплив можливості отримання інформації про цілі від радіолокаційної станції (РЛС) PS-90 (“Giraffe-75”), яка входить до складу батареї ПЗРК RBS 70, по каналу радіозв’язку на термінал управління полем бою зі складу ПЗРК RBS 70 на дальність виявлення типових цілей бойовою обслугою ПЗРК RBS 70. Оцінені часові нормативи на виконання операцій, необхідних для пошуку цілі та підготовку для пуску ракети. Наведені розрахункові вертикальні та горизонтальні перетини зони ураження для ракет модифікації Rb-70Mk2 ПЗРК RBS 70 для цілей, що не маневрують. Такі перетини наведені для наступних швидкостей цілі: 5 м/с, 50 м/с, 100 м/с, 250 м/с, 320 м/с, 400 м/с.
- Open Access
- 30 November 2023
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Системи озброєння і військова техніка
- No. 3 (75),p. 39-52
Моделювання переносного зенітного ракетного комплексу “Piorun” у спеціальному програмному забезпеченні “Віраж-РД”
В статті проведений аналіз тактико-технічних характеристик переносного зенітного ракетного комплексу (ПЗРК) “Piorun”. Основною метою дослідження є впровадження ПЗРК “Piorun” у спеціальне програмне забезпечення системи оперативно-тактичних розрахунків та імітаційного моделювання “Віраж-РД”. Проведений аналіз конструктивних відмінностей цього ПЗРК від прототипу ПЗРК “Игла”. Проведено оцінку впливу цих конструктивних відмінностей на тактико-технічні характеристики ПЗРК “Piorun”. Розраховані імовірності ураження ПЗРК “Piorun” типових цілей при стрільбі назустріч та навздогін з урахуванням нової бойової частини. Наведені розрахункові графіки зміни швидкості та дальності польоту від часу польоту для ракети ПЗРК “Piorun”. Оцінено вплив оптичних засобів виявлення зі складу ПЗРК “Piorun” на дальність виявлення типових цілей. Наведені розрахункові вертикальні та горизонтальні перетини зони ураження ПЗРК “Piorun” для різних швидкостей цілі, що не маневрують.
- 30 November 2023
- Published by Ivan Kozhedub Kharkiv National Air Force University KNAFU in Системи озброєння і військова техніка
- No. 3 (75),p. 39-52
Open AccessМоделювання переносного зенітного ракетного комплексу “Piorun” у спеціальному програмному забезпеченні “Віраж-РД”
В статті проведений аналіз тактико-технічних характеристик переносного зенітного ракетного комплексу (ПЗРК) “Piorun”. Основною метою дослідження є впровадження ПЗРК “Piorun” у спеціальне програмне забезпечення системи оперативно-тактичних розрахунків та імітаційного моделювання “Віраж-РД”. Проведений аналіз конструктивних відмінностей цього ПЗРК від прототипу ПЗРК “Игла”. Проведено оцінку впливу цих конструктивних відмінностей на тактико-технічні характеристики ПЗРК “Piorun”. Розраховані імовірності ураження ПЗРК “Piorun” типових цілей при стрільбі назустріч та навздогін з урахуванням нової бойової частини. Наведені розрахункові графіки зміни швидкості та дальності польоту від часу польоту для ракети ПЗРК “Piorun”. Оцінено вплив оптичних засобів виявлення зі складу ПЗРК “Piorun” на дальність виявлення типових цілей. Наведені розрахункові вертикальні та горизонтальні перетини зони ураження ПЗРК “Piorun” для різних швидкостей цілі, що не маневрують.