Будучи місцями концентрації населення та різних видів діяльності - промисловості, будівництва, енергетики, автомобільного парку, міста є джерелами забруднень повітря, поверхневих та підземних вод, ґрунту. Природа у місті та в його найближчому оточенні зазнає значного антропогенного навантаження. Екологічні проблеми міст, головним чином найбільших із них, пов'язані з надмірною концентрацією на порівняно невеликих територіях населення, транспорту та промислових підприємств, з утворенням антропогенних ландшафтів, стан яких характеризується порушенням екологічної рівноваги. Саме у сфері благоустрою створюються умови для населення, які забезпечують високий рівень життя. Тим самим створюються умови для здорового комфортного, зручного життя як для окремої людини за місцем проживання, так і для всіх мешканців міста, району, кварталу, мікрорайону. При виконанні комплексу заходів вони здатні значно покращити екологічний стан та зовнішній вигляд міст та селищ, створити комфортніші мікрокліматичні, санітарно-гігієнічні та естетичні умови на вулицях, у житлових квартирах, громадських місцях (парках, бульварах, скверах, на площах тощо). Назріла необхідність системного вирішення проблеми благоустрою та озеленення міст та селищ. Сучасний етап розвитку міського благоустрою та озеленення ставить низку нових завдань, які неможливо вирішити без широкого використання досягнень науково-технічного прогресу, передового практичного досвіду. Мета даної роботи полягає у узагальненні теоретичних основ з організації системи благоустроя та озеленення міської території. Робота має теоретико- методологічний характер. На основі вивчення літературних джерел розглядається сутність формування та визначення поняття міського благоустрою, благоустрій та озеленення територій міста, види благоустрою міських територій. У висновку даються загальні висновки, які були зроблені в результаті дослідження та аналізу проблеми благоустрою та озеленення території міста. Методологічну основу роботи складає концепція благоустрою міста Л.А. Веліхова, формула благоустрою З.Х. Френкеля, теорія В.І. Вернадського, заснована на принципі гармонійного розвитку людини та біосфери, і композиційна теорія Г. Ганса, що розглядає сприйняття людини через мікрокосм (мікрорайон, вулиця) та макрокосм (країна, планета). Новизна цієї роботи полягає у виявленні та формулюванні основних особливостєй та проблем організації системи благоустрою та озеленення міської території на сучасному етапі розвитку суспільства. Робота ґрунтується на системному підході, в рамках якого були використані такі методи: історичний, у результаті якого розглядалася історія багатовікового досвіду зеленого будівництва, системний, порівняльний. Емпіричну основу дослідження становить традиційний аналіз літератури та практичних джерел. Робота має теоретико-методологічний характер. На основі вивчення літературних джерел розглядається сутність формування та визначення поняття міського благоустрою, благоустрій та озеленення територій міста, види благоустрою житлових територій. На думку автора, результати роботи: теоретичні положення та висновки, визначення низки актуальних понять та методологічні рекомендації можуть виявляться корисними для організацій, що займаються озелененням...