MBMariia Byvalina

Mariia Byvalina

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Mariia Byvalina has a total of 4 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    MODERN REGULATORY AND ENVIRONMENTAL REQUIREMENTS TO THE RECONSTRUCTION OF QUARTERS OF MASS HOUSING BUILDING 60-70 RR. LARGE AND MEDIUM CITIES OF UKRAINE

    by Mariia Byvalina, Hanna Vasileva, Artem Lyutikov, Vitalii Maliar

    Solving the issues of complex reconstruction of quarters (microdistricts) of the outdated housing stock on ecological grounds is an urgent task of our time. This article will help to consider the problem of reconstruction of the territories of blocks of mass residential construction in 1960-70 in the cities of Ukraine in accordance with modern regulatory and environmental requirements. The experience of designing and implementing projects of complex reconstruction of blocks of mass residential construction in large and medium-sized cities of Ukraine is studied, in relation to the determination of ecological conditions of urban planning. The analysis of regulatory and environmental support and project urban planning documentation of the process of reconstruction of blocks of blocks of mass housing construction in the 1960s and 1970s shows the existence of a developed legal framework for the reconstruction of territories built up during this period: the Law of Ukraine "On the comprehensive reconstruction of blocks (microdistricts) of outdated housing stock "; Draft Law of Ukraine "On comprehensive reconstruction of quarters (microdistricts) of outdated housing stock"; Law of Ukraine "On Environmental Impact Assessment"; Law of Ukraine "On the basic principles (strategy) of the state environmental policy of Ukraine for the period until 2030"; Law of Ukraine "On Ensuring Sanitary and Epidemic Welfare of the Population"; DSP 173-96 "State Sanitary Rules for Planning and Development of Settlements"; State building regulations DBN B.2.2-12:2019 "Planning and development of the territory"; State construction regulations DBN A.2.2-1-2003. "Composition and content of environmental impact assessment materials (EIA) in the design and construction of enterprises, buildings and structures", DSTU-N B.B.1.1-10:2010. "Instructions on the implementation of the sections "Protection of the natural environment" in the urban planning documentation. Composition and requirements; DBN V.1.1-31:2013 "Protection of territories, buildings and structures from noise". The European experience of complex reconstruction of neighborhoods (microdistricts) of an outdated housing stock is based on two interrelated types of restoration activities: firstly, reconstruction of individual buildings; secondly – reconstruction of individual quarters (microdistricts). The practice of the reconstruction of neighborhoods is determined, first of all, by their location in the city structure, the type of planning organization, and the provision of elements of social infrastructure. The analysis of design materials and literary sources showed the existence of three groups of alternative approaches to the reconstruction of the residential environment — restoration, reconstruction, demolition. Practice shows that there are actually three alternative options for carrying out reconstruction measures on the territory of the microdistrict, the expediency of which is determined by the goals set, the nature and scale of the measures, methods and amounts of their financing. Volumes, methods and technical means of reconstruction of areas of mass residential construction are largely determined by such factors as urban planning conditions - the peculiarities of the location of the area in the planning structure of the city, and the ecological state of the territory. Among the environmental requirements that have the greatest impact on the choice of building reconstruction measures, noise and pollution from transport highways, as well as the conditions of insolation and aeration of the territory stand out. The ecological conditions of the territories of residential construction in 1960-70 are characterized by an increased level of noise in residential areas, the level of gas pollution from district and city-wide highways, with a normative state of insolation and a low level of aeration of the territory. This trend is likely to continue in the future, which will lead to a further increase in the level of noise and pollution in residential areas due to the increase in traffic flows on the streets due to the increase in traffic lanes. That with a low level of aeration will contribute to an increase in the level of gasification of the territory. This will make it necessary to provide additional measures (including architectural and planning) to improve the noise regime and air cleanliness when choosing reconstructive means. In addition, the prospective level of insolation of the territory will have a significant impact on the number of floors of the building being reconstructed (the choice of which will be largely determined by the current regulatory requirements for the level of insolation of residential buildings and territories). In turn, the level of aeration for the future is determined by the architectural and planning organization of the building (alternation of open and closed spaces in residential buildings). Spatial organization of the functional and planning elements of the microdistrict must ensure compliance with norms, including in terms of providing the population with favorable conditions of the territory from a complex of climatic factors - regulatory insolation of the territory and buildings; acceptable noise levels for buildings and areas of residential development. Spatial organization of the functional and planning elements of the microdistrict includes the organization of buildings - placement and orientation on the territory of residential and public buildings, that is, the entire set of volumetric buildings, as well as linear (driveways, footpaths), planar buildings (various playgrounds, green spaces, etc.).


  • Open Access

    EFFICIENCY OF TERRITORY USE IN THE RECONSTRUCTION OF A 5-STOREY BUILDING TAKING INTO ACCOUNT CURRENT REGULATORY AND LEGAL TOWN PLANNING REQUIREMENTS

    by Mariia Byvalina, Hanna Vasileva, Artem Lyutikov, Vitalii Maliar

    Розглянуті проблеми реконструкції територій 5-ти поверхової забудови з урахуванням сучасних нормативно-правових містобудівних вимог. Оскільки проведення будь-яких містобудівних заходів так чи інакше спрямовано на підвищення соціально-економічної ефективності використання міської території, то саме зростаючий дефіцит території стримує розвиток міст, особливо великих економічних центрів і є постійним стимулом активної містобудівної діяльності пов'язаної зі зміною характеру функціонального використання території шляхом ущільнення забудови, підвищення рівня капіталоємкості і відповідно якості міського середовища. Райони масової житлової забудови 1960-70рр запроектовані і побудовані згідно діючих у той період містобудівних правил і норм, що враховували весь комплекс санітарно-гігієнічних, соціальних, економічних, технічних і архітектурних вимог, з використанням передових для того часу технологій індустріального домобудівництва, нові житлові райони зіграли історично важливу роль у вирішенні житлової проблеми. В даний час і території цих районів і побудовані в них будинки і споруди не тільки морально застаріли, але й не відповідають сучасним суспільним поглядам про стандарти житла, і про міське середовище в цілому. Вони, до того ж, досягли високого ступеню технічного зносу. Несучі і огороджувальні конструкції, системи інженерного устаткування житлових і громадських будинків мають потребу в капітальному ремонті з поліпшенням їхніх технічних й експлуатаційних характеристик. Потребують капітального ремонту, реконструкції внутрімікрорайоні території з відновленням систем громадського обслуговування, озеленення, внутрішніх пішохідних і транспортних комунікацій, інженерних мереж, зі збільшенням кількості місць паркування засобів індивідуального автотранспорту. Публікація торкається теми вирішення питань комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду що є актуальним завданням сучасності. Реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду в країнах Західної Європи розпочали ще в 70-х роках XX століття, що визначило накопичення в цих країнах значного досвіду реконструкції. Вирішення завдань комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду спрямовано на підвищення ефективності використання міських територій та поліпшення умов проживання людей у містах; ліквідацію фізичної та моральної зношеності будівель; подовження терміну служби будинків та підвищення їх енергоефективності; удосконалення функціонально-планувальної організації та архітектурної виразності житлових кварталів (мікрорайонів). Європейський досвід комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду ґрунтується на двох взаємопов’язаних видах відновлювальної діяльності: по-перше – реконструкції окремих будівель; по-друге – реконструкції окремих кварталів (мікрорайонів). Практика реконструкції будівель зумовлена терміном їх служби, конструктивними особливостями; практика реконструкції кварталів – розташуванням в структурі міста, типом планувальної організації та забезпеченістю елементами соціальної інфраструктури. Традиційне підвищення показників ефективності міської території розглядається як досягнення...

  • Open Access

    MAIN DIRECTIONS FOR SOLVING PROBLEMS IN THE SPHERE OF BEAUTY AND GREENING OF THE CITY

    by Oleksandra Syngaevskaya, Mariia Byvalina

    Благоустрій міст – одна із актуальних проблем сучасного містобудування. Воно вирішує завдання створення сприятливого життєвого середовища із забезпеченням комфортних умов для всіх видів діяльності населення. Благоустрій міст включає низку заходів щодо покращення санітарно-гігієнічних умов житлової забудови, транспортного та інженерного обслуговування населення, штучного освітлення міських територій та оснащення їх необхідним обладнанням, оздоровлення міського середовища за допомогою озеленення. Завдання благоустрою міст зводяться до створення здорових, доцільних та сприятливих умов життя міського населення. У вирішенні цих завдань все більшого значення набувають зовнішнього благоустрою, функціонально- просторової структури та предметного обладнання відкритих територій, ландшафтного дизайну. Дедалі гострішими стають проблеми створення екологічно чистих міст, проблеми охорони пам'яток історичної та культурної спадщини. Система благоустрою та озеленення включає комплекс програм і планів, складові яких, мають між собою тісні зв'язки. У цьому аспекті комплексний благоустрій означає розробку та реалізацію тієї сукупності заходів, які спрямовані на створення та розвиток естетичності та соціально- екологічного організованого міського середовища. Найважливішими складовими частинами цього середовища є упорядкування дворових фасадів будинків; архітектурно-планувальну організацію території; реконструкцію; освітлення територій, будівель, споруд, зелених насаджень; розміщення малих архітектурних форм та об'єктів міського дизайну; розміщення реклами, елементів візуальної комунікації та інформації. Внутрішньоміські зелені насадження мають вагоме культурно-побутове значення, повязане із системою повсякденного обслуговування населення, крім того відіграють істотну роль у гігієнічному відношенні оскільки впливають на мікроклімат міста або району, а також є органічною частиною архітектурного рішення міста як один із засобів створення ансамблю – як доповнення до забудови. На сьогоднішній день роботі з благоустрою території приділяється особлива увага. Сучасний етап розвитку міського благоустрою та озеленення ставить низку нових завдань, які неможливо вирішити без широкого використання досягнень науково-технічного прогресу, передового практичного досвіду. З метою визначення основних шляхів вирішення проблем у сфері благоустрою та озеленення проведений аналіз сучасного стану нормативно- правового забезпечення процесу благоустрою та озеленення міської території; аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної практики благоустрою та озеленення міст; запропоновані пропозиції щодо вдосконалення системи благоустрою та озеленення міста. Новизна цієї роботи полягає у визначенні основних шляхів вирішення проблем у сфері благоустрою та озеленення та розробці конкретних рекомендації та пропозицій щодо оптимізації процесу благоустрою та озеленення території міст. Робота ґрунтується на системному підході, в рамках якого були використані такі методи: історичний, у результаті якого розглядалася історія багатовікового досвіду зеленого будівництва, системний, порівняльний. Емпіричну основу дослідження становить традиційний аналіз літератури та практичних джерел. Робота має...

  • Open Access

    THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BASIS OF BEAUTIFULNESS AND GREENING OF THE CITY TERRITORY

    by Mariia Byvalina

    Будучи місцями концентрації населення та різних видів діяльності - промисловості, будівництва, енергетики, автомобільного парку, міста є джерелами забруднень повітря, поверхневих та підземних вод, ґрунту. Природа у місті та в його найближчому оточенні зазнає значного антропогенного навантаження. Екологічні проблеми міст, головним чином найбільших із них, пов'язані з надмірною концентрацією на порівняно невеликих територіях населення, транспорту та промислових підприємств, з утворенням антропогенних ландшафтів, стан яких характеризується порушенням екологічної рівноваги. Саме у сфері благоустрою створюються умови для населення, які забезпечують високий рівень життя. Тим самим створюються умови для здорового комфортного, зручного життя як для окремої людини за місцем проживання, так і для всіх мешканців міста, району, кварталу, мікрорайону. При виконанні комплексу заходів вони здатні значно покращити екологічний стан та зовнішній вигляд міст та селищ, створити комфортніші мікрокліматичні, санітарно-гігієнічні та естетичні умови на вулицях, у житлових квартирах, громадських місцях (парках, бульварах, скверах, на площах тощо). Назріла необхідність системного вирішення проблеми благоустрою та озеленення міст та селищ. Сучасний етап розвитку міського благоустрою та озеленення ставить низку нових завдань, які неможливо вирішити без широкого використання досягнень науково-технічного прогресу, передового практичного досвіду. Мета даної роботи полягає у узагальненні теоретичних основ з організації системи благоустроя та озеленення міської території. Робота має теоретико- методологічний характер. На основі вивчення літературних джерел розглядається сутність формування та визначення поняття міського благоустрою, благоустрій та озеленення територій міста, види благоустрою міських територій. У висновку даються загальні висновки, які були зроблені в результаті дослідження та аналізу проблеми благоустрою та озеленення території міста. Методологічну основу роботи складає концепція благоустрою міста Л.А. Веліхова, формула благоустрою З.Х. Френкеля, теорія В.І. Вернадського, заснована на принципі гармонійного розвитку людини та біосфери, і композиційна теорія Г. Ганса, що розглядає сприйняття людини через мікрокосм (мікрорайон, вулиця) та макрокосм (країна, планета). Новизна цієї роботи полягає у виявленні та формулюванні основних особливостєй та проблем організації системи благоустрою та озеленення міської території на сучасному етапі розвитку суспільства. Робота ґрунтується на системному підході, в рамках якого були використані такі методи: історичний, у результаті якого розглядалася історія багатовікового досвіду зеленого будівництва, системний, порівняльний. Емпіричну основу дослідження становить традиційний аналіз літератури та практичних джерел. Робота має теоретико-методологічний характер. На основі вивчення літературних джерел розглядається сутність формування та визначення поняття міського благоустрою, благоустрій та озеленення територій міста, види благоустрою житлових територій. На думку автора, результати роботи: теоретичні положення та висновки, визначення низки актуальних понять та методологічні рекомендації можуть виявляться корисними для організацій, що займаються озелененням...