У статі соціальне підприємництво розглядається як дієвий інструмент для вирішення актуальних суспільних проблем. Ключовими його ознаками визначено: пріоритетність соціальної мети (підтримка, працевлаштування, допомогами вразливим категоріям населення, підвищення якості їх життя); фінансова самостійність підприємства (отримання доходу від реалізації товарів або надання послуг, прагнення до зменшення залежності від донорів); прозорість діяльності та звітність (відкритість перед зацікавленими сторонами щодо прийнятих рішень, використаних ресурсів й результатів діяльності); підприємницький підхід керівника підприємства (наявність стратегії розвитку підприємства, прогнозування ризиків, ефективне використання ресурсів); соціальна відповідальність та ціннісні орієнтації команди (дотримання етичних принципів у діяльності, наявність спільних цінностей, орієнтація на підвищення соціального добробуту). Здійснено аналіз ефективних практик соціального підприємництва в Україні та закордоном, зокрема, у Великій Британії, США, Австралії, Близькому Сході, Індії, Іспанії, країнах Бенілюксу Основні напрями діяльності соціальних підприємств згруповано у чотири категорії: соціальні підприємства інтеграції та працевлаштування осіб з інвалідністю; соціальні підприємства підтримки осіб, які постраждали від воєнних дій; соціальне підприємництво у сфері громадського здоров’я; екологічне соціальне підприємництво. Зроблено висновок, що соціальне підприємництво поєднує економічну діяльність з соціальною місією, що дозволяє: забезпечити підтримку вразливих категорій населення, сприяючи їх соціальній інтеграції та активної участі в житті громади; виступати платформою для впровадження соціальних інновацій, знаходження нових підходів та побудови дієвих практик вирішення суспільних проблем