АДАліна Дуля

Аліна Дуля

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Аліна Дуля has a total of 16 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ПОТЕНЦІАЛ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА У ВИРІШЕННІ СУСПІЛЬНИХ ПРОБЛЕМ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА УСПІШНІ КЕЙСИ

    by Тетяна Спіріна, Марина Лехолетова, Аліна Дуля, Тетяна Лях

    У статі соціальне підприємництво розглядається як дієвий інструмент для вирішення актуальних суспільних проблем. Ключовими його ознаками визначено: пріоритетність соціальної мети (підтримка, працевлаштування, допомогами вразливим категоріям населення, підвищення якості їх життя); фінансова самостійність підприємства (отримання доходу від реалізації товарів або надання послуг, прагнення до зменшення залежності від донорів); прозорість діяльності та звітність (відкритість перед зацікавленими сторонами щодо прийнятих рішень, використаних ресурсів й результатів діяльності); підприємницький підхід керівника підприємства (наявність стратегії розвитку підприємства, прогнозування ризиків, ефективне використання ресурсів); соціальна відповідальність та ціннісні орієнтації команди (дотримання етичних принципів у діяльності, наявність спільних цінностей, орієнтація на підвищення соціального добробуту). Здійснено аналіз ефективних практик соціального підприємництва в Україні та закордоном, зокрема, у Великій Британії, США, Австралії, Близькому Сході, Індії, Іспанії, країнах Бенілюксу Основні напрями діяльності соціальних підприємств згруповано у чотири категорії: соціальні підприємства інтеграції та працевлаштування осіб з інвалідністю; соціальні підприємства підтримки осіб, які постраждали від воєнних дій; соціальне підприємництво у сфері громадського здоров’я; екологічне соціальне підприємництво. Зроблено висновок, що соціальне підприємництво поєднує економічну діяльність з соціальною місією, що дозволяє: забезпечити підтримку вразливих категорій населення, сприяючи їх соціальній інтеграції та активної участі в житті громади; виступати платформою для впровадження соціальних інновацій, знаходження нових підходів та побудови дієвих практик вирішення суспільних проблем

  • Open Access

    ПРОЦЕДУРА ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ ЯК МЕХАНІЗМ УЧАСТІ ГРОМАДЯН В УПРАВЛІННІ РОЗВИТКОМ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

    by Марина Миколаївна Лехолетова, Аліна Володимирівна Дуля

    Вступ. Аналіз нормативних документів та наукових досліджень, щодо участі громадян у вирішенні питань місцевого значення, дозволив розкрити сутність ключових понять; процедуру громадських слухань, особливості організації й проведення громадських слухань у системі публічного врядування. Ключовими сутнісними ознаками громадських слухань є: можливість громадського контролю й залучення громадськості до вирішення питань місцевого значення з метою впливу на управлінські рішення; організація зустрічей для дискусійних обговорень питань місцевого значення; проведення зустрічей з метою узгодження управлінської діяльності з думкою громадськості, а також інформування й оприлюднення результатів такої діяльності. Мета роботи полягає в дослідженні процедури громадських слухань як інституційного механізму участі громадян у процесі прийняття публічних рішень. Висновки. На основі аналізу правового регулювання участі громадян у процесі прийняття публічних рішень визначено, що така участь здійснюється шляхом: громадських слухань; місцевих ініціатив; загальних зборів громадян за місцем проживання; громадської експертизи органів місцевого самоврядування; консультації з громадськістю; органи самоорганізації населення. До алгоритму організації та проведення громадських слухань віднесено наступні кроки: ініціювання громадських слухань; підготовка до проведення громадських слухань; проведення громадських слухань; впровадження результатів громадських слухань. Зроблено висновок, що шляхами підвищення ефективності громадських слухань у системі публічного врядування є: якісна підготовка до громадських слухань; вмотивованість громадян взяти участь у громадських слуханнях та їх активність під час проведення; організація проведення громадських слухань; професійність й компетентність учасників; подальше врахування результатів громадських слухань.

  • Open Access

    NEW MEDIA AS A RESOURCE FOR IMPROVING SOCIAL AND ACADEMIC SUCCESS OF STUDENTS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

    by Olena Denysiuk, Alina Dulia, Maryna Lekholetova, Tetiana Spirina, Аліна Дуля, Тетяна Спіріна

    The article considers new media in higher education institutions as a way to improve the process of professional training of applicants, increase their social and academic success, as well as expand opportunities for the development of the digital environment of the educational institution as a whole. The purpose of the article is to analyze new media and outline their impact on the social and academic success of applicants in the educational process. The types of new media and forms of their application in the educational environment of the educational institution are analyzed. It was determined that among the new media, the most effective in increasing the social and academic success of applicants are: online communities in social networks, group chats in messengers, exchange of media content on video platforms, educational platform tools, blogs and publishing networks, podcasts, Wiki technologies, cloud services, interactive tools, virtual games and social worlds, group chats in ChatGPT, geolocation services. It was concluded that they will contribute to the activity of all participants in the digital educational environment; socialization in and outside the educational institution; processing of emotional experience through media creativity; development of responsible use of artificial intelligence tools, skills of academic integrity, media culture, digital ethics, culture of communication and active listening, self-expression, development of leadership potential; formation of skills of teamwork, partnership interaction, public speaking, oratory and self-presentation, time management, reflection, spatial competence, creative and analytical abilities; increased inclusion during learning, motivation and involvement in the process of completing tasks (research and structuring, information, content analysis); practical assimilation of educational material, repetition of already covered topics; deeper understanding of the direction of professional activity.

  • Open Access

    ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ГУМАНІТАРНИХ ПРОГРАМ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

    by Олена Карпенко, Аліна Дуля, Ганна Аладжальян

    У статті розглядаються особливості впровадження міжнародних гуманітарних програм в умовах воєнного стану в Україні. Міжнародні гуманітарні програми є незамінним інструментом реагування на наслідки воєнних дій, адже забезпечують швидку, комплексну та скоординовану допомогу особам, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Метою дослідження є аналіз сутності, змісту та форм впровадження міжнародних гуманітарних програм в умовах воєнного стану та визначення умов та можливостей їхнього застосування в Україні. Авторами визначено, що гуманітарна допомога – це комплексна система екстреної та цільової підтримки, яка спрямована на збереження життя, полегшення страждань і захист гідності людей, що постраждали від воєнних дій та збройних конфліктів. У статті розкрито основні форми надання гуманітарної допомоги, серед яких: пряма матеріальна допомога, грошова допомога, мобільні послуги та програми, соціальні та освітні програми, цільова та проєктна допомога, координаційні та партнерські механізми. Визначено, що міжнародні гуманітарні програми мають комплексний зміст, який охоплює широкий спектр напрямків підтримки, від надання невідкладної допомоги під час воєнних дій до довгострокових програм розвитку та підтримки вразливих груп населення та громад. Ключовими напрямками міжнародних гуманітарних програм є матеріально- технічна, медико-санітарна та соціальна підтримки, економічна підтримка та розвиток життєздатності громади, правова допомога. Аналіз практичного досвіду впровадження міжнародних гуманітарних програм в умовах воєнного стану в Україні дозволив виокремити пріоритетні програми, які ґрунтуються на гнучких моделях допомоги, що дозволяють отримувачам самостійно визначати основні орієнтири, а саме: програми грошової допомоги (cash assistance) та грошової допомоги для захисту (сash for protection), які забезпечують максимальне врахування індивідуальних потреб отримувачів та поєднання матеріальної допомоги та психологічної й соціальної підтримки, спрямованих на соціальну адаптацію отримувачів в умовах спричинених війною складних життєвих обставин

  • Open Access

    СЕКСУАЛЬНА ОСВІТА ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

    by Олена Карпенко, Жанна Петрочко, Аліна Дуля

    У статті розглядаються особливості розвитку здоров’язбережувального середовища в закладах загальної середньої освіти та наголошено на важливості впровадження сексуальної освіти дітей та підлітків, що, сприятиме формуванню свідомого ставлення до здоров’я й статевих відносин, профілактиці ризикованої поведінки, підвищить фізичне, емоційне та психологічне благополуччя.Метою дослідження є визначення методологічних підходів розвитку здоров’язбережувального середовища в закладах загальної середньої освіти та виокремлення умов, що забезпечать успішне впровадження сексуальної освіти дітей та підлітків в умовах закладу загальної середньої освіти.Завданнями дослідження є виявлення та узагальнення проблем розвитку здоров’язбережувального середовища в соціальному та освітньому середовищі. Крім того, необхідно дослідити необхідність впровадження сексуальної освіти дітей та підлітків в умовах закладу загальної середньої освіти, скільки, у цьому контексті, вони є найбільш вразливими групами населення.У статті визначено методологічні підходи розвитку здоров’язбережувального середовища в закладах загальної середньої освіти (аксіологічний, валеологічний, діяльнісний, особистісно-орієнтований).Наведено важливі аспекти тем з сексуальної освіти дітей та підлітків, які варто охопити батькам в умовах сім’ї та педагогам в умовах закладу загальної середньої освіти відповідно до вікового періоду.До умов, що забезпечують успішне впровадження сексуальної освіти дітей та підлітків в умовах закладу загальної середньої освіти віднесено: спрямованість змісту навчання та навчально-методичного забезпечення на впровадження сексуальної освіти дітей та підлітків в контексті розвитку здоров‘язбережувального середовища; передача знань та вмінь від педагогів до учнів; налагодження партнерської взаємодії педагогів та батьків у процесі впровадження сексуальної освіти дітей та підлітків в закладах загальної середньої освіти; проведення моніторингу впливу сексуальної освіти дітей та підлітків на рівень розвитку здоров‘язбережувального середовища. Результати узагальненого аналізу дають можливість зробити висновки щодо власного бачення досліджуваної проблеми та дозволяє окреслити особливості розвитку здоров’язбережувального середовища в закладах загальної середньої освіти. Зокрема, до методологічних підходів розвитку здоров’язбережувального середовища в закладах загальної середньої освіти віднесено: аксіологічний, валеологічний, діяльнісний, особистісно-орієнтований. На перспективу необхідно спроектувати низку заходів, які б допомогли об’єднати у співпраці педагогів, учнів та батьків щодо забезпечення можливості розвитку здоров’язбережувального середовища в закладах загальної середньої освіти.


  • Open Access

    ЕТАПИ ТА МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ ЕФЕКТИВНИХ РІШЕНЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

    by Марина Лехолетова, Тетяна Спіріна, Аліна Дуля

    Потреба планування та організації процесу прийняття ефективних рішень у професійній діяльності соціальних працівників зумовлена широким спектром напрямів діяльності та необхідністю виконання пов’язаних з ними завдань (здійснення адвокаційної діяльності та надання послуги представництва інтересів, управління соціальними проєктами, участь у проведенні соціальної експертизи, ведення випадку та ін.). У статті прийняття ефективних рішень у професійній діяльності соціальних працівників розглядається, як вид діяльності спрямований на розв’язання проблем отримувачів соціальних послуг, підвищення якості надання соціальних послуг, шляхом пошуку оптимального рішення серед можливих альтернатив, на підставі актуальної інформації з урахуванням можливих ризиків для оперативного реагування і коригування дій. До умов прийняття ефективних рішень у професійній діяльності соціальних працівників авторами віднесено: обґрунтованість прийнятого рішення на основі аналізу інформації; своєчасність прийнятого рішення; повнота змісту рішення на основі визначеної цілі/цілей; повноваження (валідність) прийняття рішення; відповідальність та узгодженість прийнятого рішення з рішеннями, які були прийняті раніше. Схарактеризовано етапи прийняття ефективних рішень у професійній діяльності соціальних працівників (підготовка рішення, прийняття рішення, реалізація прийнятого рішення). Систематизовано методи прийняття ефективних рішень у професійній діяльності соціальних працівників: за суб’єктом прийняття (колективні/групові, індивідуальні), за способом формування вирішального вибору серед можливих альтернатив (евристичні логіко-формалізовані, теоретико-ігрові) та окреслено їх переваги й недоліки. Автори зазначають, що проаналізовані та систематизовані методи є динамічними і можуть зустрічатись у різних класифікаційних ознаках, застосовуватись багаторазово на всіх етапах прийняття рішень.


  • Open Access

    ІНТЕГРАЦІЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ У ПРИЙМАЮЧІ ГРОМАДИ

    by Марина Миколаївна Лехолетова, Аліна Володимирівна Дуля, Валерія Євгенівна Спіріна

    Вступ. Аналіз нормативних документів та сучасних досліджень щодо сприяння інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади дав змогу виокремити види інтеграції внутрішньо переміщених осіб (економічну, правову, психологічну, соціокультурну, освітню) та розкрити їх ключові аспекти. Проаналізовано досвід діяльності недержавних організацій у сприянні інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади (на прикладі Хмільницької районної громадської організації «Право», Благодійної організації «Благодійний фонд «Відновлення України», Громадської організації «Джерело підтримки») та встановлено охоплення виокремлених видів інтеграції. Мета статті – дослідити особливості процесу інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади. Висновки. Визначено, що інтеграція внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади буде успішною за умов: налагодження інформаційно-комунікаційного компонента між усіма зацікавленими сторонами та сформованості принципів толерантності; подолання соціокультурних конфліктів між внутрішньо переміщеними особами та членами приймаючих громад; залучення внутрішньо переміщених осіб до ухвалення рішень у приймаючих громадах (участь у консультативно-дорадчих органах з питань внутрішньо переміщених осіб); здійснення психологічного супроводу внутрішньо переміщених осіб; надання безоплатної правової допомоги та/або соціальної послуги представництва інтересів; створення робочих місць для внутрішньо переміщених осіб та підтримки соціального підприємництва; організації програм підвищення кваліфікації та/або перекваліфікації внутрішньо переміщених осіб; створення рівного доступу до освіти та можливостей для відпочинку; налагодження командної взаємодії через спільну волонтерську діяльність; розвиток соціальної згуртованості громади; включення внутрішньо переміщених осіб з дітьми в соціально-виховне середовище приймаючих громад; самоорганізації життєдіяльності.


  • Open Access

    СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД

    by Тетяна Спіріна, Аліна Дуля, Ольга Боброва

    Соціально-психологічна підтримка військовослужбовців та їхня інтеграція в цивільне життя після повернення із зони бойових дій дуже важлива. Адже, за даними світової статистики, у кожного п’ятого учасника бойових дій, за відсутності будь-яких фізичних ушкоджень, можуть спостерігатися симптоми депресії, тривоги, гострої реакції на бойову травму, генералізовані тривожні розлади. Різноманітні емоційні та поведінкові розлади (спалахи гніву; схильність до суїциду; страх нападу ззаду; відчуття провини за те, що лишився живим; поява шкідливих звичок; ідентифікація себе із вбитими; конфлікти з оточуючими та сім’єю) можуть проявлятися у військовослужбовців, як відразу так і через кілька місяців після повернення із зони бойових дій. Статтю присвячено надзвичайно важливій темі для сучасного українського суспільства, а саме соціально-психологічній адаптації військовослужбовців у післявоєнний період. Відсутність належної підтримки військовослужбовців після повернення із зони бойових дій додому може негативно вплинути на їхнє психосоціальне та фізичне здоров’я й призвести до соціальної ізоляції.Однією із умов успішної соціально-психологічної адаптації є інтеграція військовослужбовців у суспільство. Наразі, прогнозується, що після перемоги, близько півтора мільйона військовослужбовців повернувшись до цивільного життя можуть відчувати складнощі у працевлаштуванні, відновленні соціальної комунікації, налагодженні стосунків у сім’ї та мати проблеми з фізичним та психічним здоров’ям. Авторами визначено, що соціально-психологічна адаптація військовослужбовців у післявоєнний період повинна ґрунтуватись на комплексному підході (фізична та психологічна реабілітація, правова та економічна підтримка, допомога в працевлаштуванні, інтеграція у суспільство) це допоможе знизити рівень соціальної напруженості та забезпечити стабільний розвиток суспільства.


  • Open Access

    КЛАСИФІКАЦІЯ РІЗНИХ ГРУП ОТРИМУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЗА ОЗНАКАМИ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ, ВИКЛЮЧЕНОСТІ ТА ВРАЗЛИВОСТІ

    by Аліна Дуля, Вадим Лютий

    Проблема соціальної дезадаптації, вразливості, виключення і дискримінації особистості постає особливо гостро у зв’язку з військовою ситуацією, суспільною та політичною нестабільністю в Україні. Не зважаючи на те, що названі стани особистості або соціальні ситуації взаємопов’язані і витікають одне із одного, представлена в статті класифікація різних груп отримувачів за ознаками дезадаптації, виключеності та вразливості дозволяє систематизувати підходи до соціальної роботи з ними, уточнити критерії та обирати моделі надання їм соціальних послуг, що особливо актуально в умовах війни. В статті отримувачі соціальних послуг об’єднані в три групи (особи, що перебувають в стані соціальної дезадаптації внаслідок ризикованої, деструктивної або девіантної поведінки; особи та групи, що страждають від соціального виключення та дискримінації; особи та сім’ї, що перебувають в особливо вразливому стані, пов’язаному із природними або соціальними катастрофами або виразними індивідуальними особливостями), визначено основні характеристики кожної з них. Здійснено аналіз особливостей соціальної роботи з названими групами отримувачів послуг та обґрунтовано критерії, за якими представникам різних груп можуть бути надані соціальні послуги профілактики, обслуговування і підтримки та здійснено щодо них профілактичні, реабілітаційні та корекційні втручання. Визначено, що фахівець із соціальної роботи повинен бути здатен визначати стан соціальної дезадаптації, вразливості, виключення і дискримінації особистості у конкретному випадку, аналізувати його причини, прогнозувати наслідки, знаходити та застосовувати відповідні моделі соціальної роботи або адаптувати й удосконалювати існуючі практики. У статті акцентується увага на тому, що зміст та методи втручання завжди мають спиратись на оцінку унікальної соціальної ситуації та індивідуальних потреб кожного отримувача.


  • Open Access

    ГОТОВНІСТЬ СІМЕЙ ДО ПОВЕРНЕННЯ УЧАСНИКА БОЙОВИХ ДІЙ ДОДОМУ

    by Аліна Дуля, Тетяна Лях, Тетяна Спіріна

    Складнощі психосоціального характеру, з якими стикаються учасники та учасниці бойових дій після повернення до умов мирного цивільного життя, впливають на специфіку взаємостосунків у сім’ї, з друзями, найближчим оточенням, соціальною комунікацією. У Єдиному державному реєстрі зазначається, що на січень 2023 року в Україні майже 800 000 осіб мають статус учасника бойових дій. Наразі, проблема готовності сім’ї до повернення учасника бойових дій додому потребує суттєвого вивчення та дослідження, адже від того як сім’я та учасник бойових дій переживуть період адаптації, залежатимуть їхні взаємостосунки. У статті розглянуто проблему готовності сім’ї до повернення учасника бойових дій додому, зазначені особливості повернення до умов цивільного життя учасниць бойових дій. Окреслено стратегії подолання проблем адаптаційного періоду: допомога зовні (характер професійної допомоги), допомога сім’ї, яка надає підтримку учаснику бойових дій в адаптації до мирного життя. Визначено рекомендації членам сім’ї, дотримання яких сприятиме покращенню взаємовідносин із учасником бойових дій: важливо прийняти зміни, які відбулися у нього, усвідомити зміну системи цінностей, не прискорювати події, поважати особистий простір людини, навчитися окреслювати власні межі, проявляти терпіння тощо. Через воєнні дії в нашій країні підвищується увага до чинників сімейної адаптації учасників бойових дій після повернення до умов цивільного життя. Саме сім’я може стати дієвим та реальним ресурсом підтримки учасників бойових дій.