Abstract
Дослідження присвячено розробці комплексного підходу до сталого розвитку водних ресурсів малих річок в умовах урбанізованих ландшафтів Житомирського району. Проведено багаторічний аналіз водно-балансових характеристик п’яти малих річок (Шийка, Лісна, Коднянка, Кам’янка Лісна, Свинолужка) за період 1991–2020 років з використанням гідрометеорологічних даних та інноваційних методів математичного моделювання. Встановлено значну просторову диференціацію гідрологічних параметрів досліджуваних басейнів: річна сума опадів варіює від 690 до 702 мм, евапотранспірація змінюється в діапазоні від 423 до 488 мм, коефіцієнт стоку коливається від 0,08 до 0,17, що відображає дворазову різницю в інтенсивності водообміну між басейнами. Розраховано індекси водного стресу (WSI), які виявили критичні відмінності між басейнами: від помірного рівня водного стресу (WSI = 0,388–0,499 для річок Шийка, Лісна та Кам’янка Лісна) до високого рівня (WSI = 0,548–0,568 для річок Коднянка та Свинолужка). Компонентний аналіз структури стоку дозволив виділити три основні типи гідрологічного режиму залежно від співвідношення поверхневого та ґрунтового стоку, що обумовлено специфікою ландшафтно-екологічної структури басейнів та ступенем урбанізації. Прогнозування за допомогою розробленої гібридної нейро-фізичної моделі показало критичне зростання водного стресу у період 2033–2035 років з досягненням катастрофічних значень WSI на рівні 0,75–0,78. Водно-екологічний індекс демонструє негативну тенденцію погіршення до 2035 року для більшості досліджуваних басейнів з найкритичнішою ситуацією для річок Коднянка та Лісна. Розроблено інноваційну п’ятиетапну концептуальну модель циклічного екологічного планування водних ресурсів, що включає послідовні етапи оцінки водного балансу, розробки екологічних стратегій, впровадження гідрологічних заходів, моніторингу ефективності та адаптивного вдосконалення. Результати дослідження мають важливе практичне значення для водогосподарського планування урбанізованих територій в умовах прогресуючих кліматичних змін та зростання антропогенного навантаження на водні ресурси малих річок.