Галина Віталіївна Скиба
Галина Віталіївна Скиба has a total of 16 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Ілля Циганенко-Дзюбенко
Державний університет «Житомирська політехніка
5 shared publications - Olena Herasymchuk
Державний університет «Житомирська політехніка
3 shared publications - Ганна Кірейцева
Державний університет «Житомирська політехніка
3 shared publications - Світлана Хоменко
Державний університет «Житомирська політехніка
3 shared publications - Nadiia Kapets
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ukraine
1 shared publication - Oleksandr Temchenko
State University of Economics and Technology
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 31 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки
- No. 2,p. 151-159
ПЕРСПЕКТИВИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ПРОЦЕСУ БІОКОНВЕРСІЇ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ З МУЛОВИХ ВІДКЛАДІВ ЗАНЕДБАНИХ МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ
Стаття присвячена аналізу перспектив та технологічних ризиків біоконверсії мулових відкладів занедбаних меліоративних систем України у органо-мінеральні добрива. Розглянуто наукові підходи до комплексної характеристики субстрату через триступеневу ієрархію досліджень: фізико-хімічну, агрохімічну та мікробіологічну оцінку сировини. Проаналізовано міжнародні дослідження ефективності біоконверсії органічних відходів, включаючи роботи з термофільними бактеріальними культурами Bacillus thermoamylovorans (67% редукції органічної речовини за 10 діб при 60°C), гідротермальної карбонізації з вилученням азоту з відкладів (6-8% сухої речовини), багатоступеневих анаеробних систем (підвищення продукції метану на 10-30%) та твердофазної ферментації з ризосферними бактеріями Burkholderia cenocepacia. Систематизовано результати польових випробувань біоконвертованих добрив у лентильно-кукурудзяній ротації (підвищення мікробної біомаси вуглецю на 126%, азоту на 49%, зниження еволюції CO₂ на 25%). Представлено концептуальну технологічну схему біоферментації з контрольованими параметрами: вологість 50-60%, температура 50-65°C, pH 6,5-8,0, оптимальне співвідношення C:N 25-30:1, використання селекційованих штамів термофільних мікроорганізмів та контрольованої аерації. Визначено агроекологічні переваги технології: відновлення функціональності меліоративних систем, заміщення мінеральних добрив, покращення структури ґрунтів, пролонговану дію поживних речовин та зниження ризиків евтрофікації. Проведено системну класифікацію технологічних ризиків за трьома категоріями: мікробіологічні (патогенна контамінація, неповна біоконверсія), хімічні (біоакумуляція важких металів, втрати поживних речовин) та технічні (нестабільність процесу, енергетичні витрати, сезонна варіабельність сировини). Запропоновано інтегровану систему управління ризиками на основі принципів HACCP з автоматизованими системами моніторингу та превентивним контролем критичних параметрів.
- 31 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки
- No. 2,p. 151-159
Open AccessПЕРСПЕКТИВИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ПРОЦЕСУ БІОКОНВЕРСІЇ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ З МУЛОВИХ ВІДКЛАДІВ ЗАНЕДБАНИХ МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ
Стаття присвячена аналізу перспектив та технологічних ризиків біоконверсії мулових відкладів занедбаних меліоративних систем України у органо-мінеральні добрива. Розглянуто наукові підходи до комплексної характеристики субстрату через триступеневу ієрархію досліджень: фізико-хімічну, агрохімічну та мікробіологічну оцінку сировини. Проаналізовано міжнародні дослідження ефективності біоконверсії органічних відходів, включаючи роботи з термофільними бактеріальними культурами Bacillus thermoamylovorans (67% редукції органічної речовини за 10 діб при 60°C), гідротермальної карбонізації з вилученням азоту з відкладів (6-8% сухої речовини), багатоступеневих анаеробних систем (підвищення продукції метану на 10-30%) та твердофазної ферментації з ризосферними бактеріями Burkholderia cenocepacia. Систематизовано результати польових випробувань біоконвертованих добрив у лентильно-кукурудзяній ротації (підвищення мікробної біомаси вуглецю на 126%, азоту на 49%, зниження еволюції CO₂ на 25%). Представлено концептуальну технологічну схему біоферментації з контрольованими параметрами: вологість 50-60%, температура 50-65°C, pH 6,5-8,0, оптимальне співвідношення C:N 25-30:1, використання селекційованих штамів термофільних мікроорганізмів та контрольованої аерації. Визначено агроекологічні переваги технології: відновлення функціональності меліоративних систем, заміщення мінеральних добрив, покращення структури ґрунтів, пролонговану дію поживних речовин та зниження ризиків евтрофікації. Проведено системну класифікацію технологічних ризиків за трьома категоріями: мікробіологічні (патогенна контамінація, неповна біоконверсія), хімічні (біоакумуляція важких металів, втрати поживних речовин) та технічні (нестабільність процесу, енергетичні витрати, сезонна варіабельність сировини). Запропоновано інтегровану систему управління ризиками на основі принципів HACCP з автоматизованими системами моніторингу та превентивним контролем критичних параметрів.
- Open Access
- 27 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 4,p. 232-242
СТАЛИЙ РОЗВИТОК ВОДНИХ РЕСУРСІВ МАЛИХ РІЧОК УРБАНІЗОВАНИХ ЛАНДШАФТІВ ЖИТОМИРСЬКОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО РАЙОНУ
Дослідження присвячено розробці комплексного підходу до сталого розвитку водних ресурсів малих річок в умовах урбанізованих ландшафтів Житомирського району. Проведено багаторічний аналіз водно-балансових характеристик п’яти малих річок (Шийка, Лісна, Коднянка, Кам’янка Лісна, Свинолужка) за період 1991–2020 років з використанням гідрометеорологічних даних та інноваційних методів математичного моделювання. Встановлено значну просторову диференціацію гідрологічних параметрів досліджуваних басейнів: річна сума опадів варіює від 690 до 702 мм, евапотранспірація змінюється в діапазоні від 423 до 488 мм, коефіцієнт стоку коливається від 0,08 до 0,17, що відображає дворазову різницю в інтенсивності водообміну між басейнами. Розраховано індекси водного стресу (WSI), які виявили критичні відмінності між басейнами: від помірного рівня водного стресу (WSI = 0,388–0,499 для річок Шийка, Лісна та Кам’янка Лісна) до високого рівня (WSI = 0,548–0,568 для річок Коднянка та Свинолужка). Компонентний аналіз структури стоку дозволив виділити три основні типи гідрологічного режиму залежно від співвідношення поверхневого та ґрунтового стоку, що обумовлено специфікою ландшафтно-екологічної структури басейнів та ступенем урбанізації. Прогнозування за допомогою розробленої гібридної нейро-фізичної моделі показало критичне зростання водного стресу у період 2033–2035 років з досягненням катастрофічних значень WSI на рівні 0,75–0,78. Водно-екологічний індекс демонструє негативну тенденцію погіршення до 2035 року для більшості досліджуваних басейнів з найкритичнішою ситуацією для річок Коднянка та Лісна. Розроблено інноваційну п’ятиетапну концептуальну модель циклічного екологічного планування водних ресурсів, що включає послідовні етапи оцінки водного балансу, розробки екологічних стратегій, впровадження гідрологічних заходів, моніторингу ефективності та адаптивного вдосконалення. Результати дослідження мають важливе практичне значення для водогосподарського планування урбанізованих територій в умовах прогресуючих кліматичних змін та зростання антропогенного навантаження на водні ресурси малих річок.
- 27 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Природнича освіта та наука
- No. 4,p. 232-242
Open AccessСТАЛИЙ РОЗВИТОК ВОДНИХ РЕСУРСІВ МАЛИХ РІЧОК УРБАНІЗОВАНИХ ЛАНДШАФТІВ ЖИТОМИРСЬКОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО РАЙОНУ
Дослідження присвячено розробці комплексного підходу до сталого розвитку водних ресурсів малих річок в умовах урбанізованих ландшафтів Житомирського району. Проведено багаторічний аналіз водно-балансових характеристик п’яти малих річок (Шийка, Лісна, Коднянка, Кам’янка Лісна, Свинолужка) за період 1991–2020 років з використанням гідрометеорологічних даних та інноваційних методів математичного моделювання. Встановлено значну просторову диференціацію гідрологічних параметрів досліджуваних басейнів: річна сума опадів варіює від 690 до 702 мм, евапотранспірація змінюється в діапазоні від 423 до 488 мм, коефіцієнт стоку коливається від 0,08 до 0,17, що відображає дворазову різницю в інтенсивності водообміну між басейнами. Розраховано індекси водного стресу (WSI), які виявили критичні відмінності між басейнами: від помірного рівня водного стресу (WSI = 0,388–0,499 для річок Шийка, Лісна та Кам’янка Лісна) до високого рівня (WSI = 0,548–0,568 для річок Коднянка та Свинолужка). Компонентний аналіз структури стоку дозволив виділити три основні типи гідрологічного режиму залежно від співвідношення поверхневого та ґрунтового стоку, що обумовлено специфікою ландшафтно-екологічної структури басейнів та ступенем урбанізації. Прогнозування за допомогою розробленої гібридної нейро-фізичної моделі показало критичне зростання водного стресу у період 2033–2035 років з досягненням катастрофічних значень WSI на рівні 0,75–0,78. Водно-екологічний індекс демонструє негативну тенденцію погіршення до 2035 року для більшості досліджуваних басейнів з найкритичнішою ситуацією для річок Коднянка та Лісна. Розроблено інноваційну п’ятиетапну концептуальну модель циклічного екологічного планування водних ресурсів, що включає послідовні етапи оцінки водного балансу, розробки екологічних стратегій, впровадження гідрологічних заходів, моніторингу ефективності та адаптивного вдосконалення. Результати дослідження мають важливе практичне значення для водогосподарського планування урбанізованих територій в умовах прогресуючих кліматичних змін та зростання антропогенного навантаження на водні ресурси малих річок.
- Open Access
- 26 June 2025
- Published by Zhytomyr Polytechnic State University in Технічна інженерія
- No. 1(95),p. 159-165
Геометризація структурних елементів Південної ділянки Бистріївського родовища габро з метою визначення раціональних напрямів розробки
У статті розглянуто питання геометризації структурних елементів покладу габро з метою вдосконалення процесів його геолого-економічної оцінки та визначення оптимальних напрямів розробки. Основною метою дослідження є створення просторових моделей родовища, що відображають закономірності поширення основних структурних елементів, таких як тектонічні порушення, шаруватість, жильні утворення, зони тріщинуватості та інші морфологічні неоднорідності, що впливають на фізико-механічні властивості гірської породи та габроїдних порід зокрема. У роботі акцентовано увагу на вивченні орієнтації та просторового взаєморозташування структурних елементів, які визначають умови залягання габро, ступінь його тріщинуватості та потенційну продуктивність при видобутку. Запропоновано комплекс методичних підходів до геометризації структурних елементів із застосуванням геоінформаційних систем (ГІС) та комп’ютерного моделювання, що дозволяє підвищити точність інтерпретації польових та камеральних геологічних даних. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації проєктування гірничотехнічних заходів, що враховують просторову структуру родовищ природного каменю, з метою підвищення економічної ефективності та технологічної доцільності розробки родовищ габро з мінімізацією втрат та забезпеченням стабільної якості сировини.
- 26 June 2025
- Published by Zhytomyr Polytechnic State University in Технічна інженерія
- No. 1(95),p. 159-165
Open AccessГеометризація структурних елементів Південної ділянки Бистріївського родовища габро з метою визначення раціональних напрямів розробки
У статті розглянуто питання геометризації структурних елементів покладу габро з метою вдосконалення процесів його геолого-економічної оцінки та визначення оптимальних напрямів розробки. Основною метою дослідження є створення просторових моделей родовища, що відображають закономірності поширення основних структурних елементів, таких як тектонічні порушення, шаруватість, жильні утворення, зони тріщинуватості та інші морфологічні неоднорідності, що впливають на фізико-механічні властивості гірської породи та габроїдних порід зокрема. У роботі акцентовано увагу на вивченні орієнтації та просторового взаєморозташування структурних елементів, які визначають умови залягання габро, ступінь його тріщинуватості та потенційну продуктивність при видобутку. Запропоновано комплекс методичних підходів до геометризації структурних елементів із застосуванням геоінформаційних систем (ГІС) та комп’ютерного моделювання, що дозволяє підвищити точність інтерпретації польових та камеральних геологічних даних. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації проєктування гірничотехнічних заходів, що враховують просторову структуру родовищ природного каменю, з метою підвищення економічної ефективності та технологічної доцільності розробки родовищ габро з мінімізацією втрат та забезпеченням стабільної якості сировини.
- Open Access
- 30 December 2024
- Published by Kherson State University in Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences
- No. 21,p. 36-46
ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МОНІТОРИНГУ МАЛИХ РІЧОК В УМОВАХ УРБАНІЗАЦІЇ ТА ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ
Статтю присвячено актуальній проблемі планування та реалізації моніторингу малих річок вумовах урбанізації та військових дій. Проаналізовано сучасний стан гідрографічної мережі Житомирської області та виявлено, що більшу частину поверхневих водних ресурсів формують самемалі річки. Досліджено особливості державного моніторингу поверхневих вод та встановлено, щомалі річки, які протікають у міському середовищі та зазнають суттєвого антропогенного впливу,не охоплені системою спостережень. На прикладі річки Кам'янка проведено моніторинг за гідрохімічними показниками впродовж 2019–2023 рр. та виявлено перевищення нормативів за показниками хімічного споживання кисню та загального заліза. Результати порівняно з даними по річціТетерів. Розглянуто вплив військових дій на території Житомирської області на гідрографічнумережу регіону та представлено карту ураження водних об'єктів. Виділено особливості реалізаціїмоніторингу малих річок в умовах військових дій, які включають: пріоритетизацію безпеки персоналу, використання дистанційних методів збору даних, швидке реагування на зміни екологічної ситуації, інтеграцію різноманітних джерел інформації, фокус на виявлення специфічних військових забруднювачів, розроблення прогностичних моделей поширення забруднень, посилену увагудо стану підземних вод, налагодження міжвідомчої та міжнародної співпраці. Запропоновано перспективні напрями розвитку досліджень, які включають розроблення автоматизованих системраннього виявлення забруднень, створення комплексних моделей відновлення водних екосистемта розвиток методів біомоніторингу, адаптованих до умов підвищеного антропогенного навантаження.
- 30 December 2024
- Published by Kherson State University in Scientific Bulletin of Kherson State University Series Geographical Sciences
- No. 21,p. 36-46
Open AccessОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МОНІТОРИНГУ МАЛИХ РІЧОК В УМОВАХ УРБАНІЗАЦІЇ ТА ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ
Статтю присвячено актуальній проблемі планування та реалізації моніторингу малих річок вумовах урбанізації та військових дій. Проаналізовано сучасний стан гідрографічної мережі Житомирської області та виявлено, що більшу частину поверхневих водних ресурсів формують самемалі річки. Досліджено особливості державного моніторингу поверхневих вод та встановлено, щомалі річки, які протікають у міському середовищі та зазнають суттєвого антропогенного впливу,не охоплені системою спостережень. На прикладі річки Кам'янка проведено моніторинг за гідрохімічними показниками впродовж 2019–2023 рр. та виявлено перевищення нормативів за показниками хімічного споживання кисню та загального заліза. Результати порівняно з даними по річціТетерів. Розглянуто вплив військових дій на території Житомирської області на гідрографічнумережу регіону та представлено карту ураження водних об'єктів. Виділено особливості реалізаціїмоніторингу малих річок в умовах військових дій, які включають: пріоритетизацію безпеки персоналу, використання дистанційних методів збору даних, швидке реагування на зміни екологічної ситуації, інтеграцію різноманітних джерел інформації, фокус на виявлення специфічних військових забруднювачів, розроблення прогностичних моделей поширення забруднень, посилену увагудо стану підземних вод, налагодження міжвідомчої та міжнародної співпраці. Запропоновано перспективні напрями розвитку досліджень, які включають розроблення автоматизованих системраннього виявлення забруднень, створення комплексних моделей відновлення водних екосистемта розвиток методів біомоніторингу, адаптованих до умов підвищеного антропогенного навантаження.
- 20 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки
- No. 2,p. 50-57
ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ВМІСТУ ЕСЕНЦІАЛЬНИХ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ПОВЕРХНЕВИХ ВОДАХ УРБАНІЗОВАНИХ ДІЛЯНОК РІЧКИ ТЕТЕРІВ (ЖИТОМИР)
У науковій статті представлені результати досліджень визначення і прогнозування концентрацій іонів ессенціальних важких металів (Fe3+, Cr3+, Mn2+, Cu2+, Zn2+, Со2+) у поверхневих водах річки Тетерів в межах міста Житомира. Здійснено моніторингові дослідження концентрацій зазначених металів протягом 2018–2023 років. Встановлено перевищення ГДК по іонам важких металах Fe3+, Cr3+, Mn2+, Zn2+, що призводить до порушення біохімічних процесів і фізіологічних функцій живих організмів. Концентрації Cu2+, Со2+ не перевищують гранично допустимих значень, проте існує потенційний ризик для здоров’я людини від хронічного впливу низьких концентрацій кобальту та купруму через тривалий вплив і потенційну взаємодію з іншими іонами металів. Вода в межах міста характеризується нестабільною якістю за вмістом мангану. Моніторинг концентрації іонів Mn2+ протягом року показав її зростання два рази на рік, в кінці весни і на початку осені. В ці періоди концентрація мангану перевищує гранично допустимі концентрації. Циклічний характер коливань вмісту мангану зумовлений сезонними змінами температури води та інтенсивності процесів фотосинтезу і розкладу органічних речовин, що впливають на міграцію та акумуляцію цього елементу у водному середовищі. Основним джерелом надходження важких металів до поверхневих вод є промислові підприємства внаслідок недосконалих технологій очищення стоків. Значна частка забруднень також потрапляє у водойми з поверхневими стоками урбанізованих територій та господарсько-побутовими стічними водами. Додатковим фактором забруднення води іонами важких металів є їх вивільнення з донних відкладень. Результати цього дослідження інформують про заходи щодо відновлення та управління забрудненням води в межах міста і спрямовані на захист здоров’я міського населення. Для мінімізації надходження важких металів у р. Тетерів необхідно насамперед забезпечити ефективне очищення промислових і комунальних стічних вод, поліпшити очистку дощових стоків з міських територій перед їх скидом у річку, запровадити систему сортування відходів та їх переробки, пропагувати серед населення екологічну свідомість та реалізувати програми сталого розвитку регіону.
- 20 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки
- No. 2,p. 50-57
ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ВМІСТУ ЕСЕНЦІАЛЬНИХ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ПОВЕРХНЕВИХ ВОДАХ УРБАНІЗОВАНИХ ДІЛЯНОК РІЧКИ ТЕТЕРІВ (ЖИТОМИР)
У науковій статті представлені результати досліджень визначення і прогнозування концентрацій іонів ессенціальних важких металів (Fe3+, Cr3+, Mn2+, Cu2+, Zn2+, Со2+) у поверхневих водах річки Тетерів в межах міста Житомира. Здійснено моніторингові дослідження концентрацій зазначених металів протягом 2018–2023 років. Встановлено перевищення ГДК по іонам важких металах Fe3+, Cr3+, Mn2+, Zn2+, що призводить до порушення біохімічних процесів і фізіологічних функцій живих організмів. Концентрації Cu2+, Со2+ не перевищують гранично допустимих значень, проте існує потенційний ризик для здоров’я людини від хронічного впливу низьких концентрацій кобальту та купруму через тривалий вплив і потенційну взаємодію з іншими іонами металів. Вода в межах міста характеризується нестабільною якістю за вмістом мангану. Моніторинг концентрації іонів Mn2+ протягом року показав її зростання два рази на рік, в кінці весни і на початку осені. В ці періоди концентрація мангану перевищує гранично допустимі концентрації. Циклічний характер коливань вмісту мангану зумовлений сезонними змінами температури води та інтенсивності процесів фотосинтезу і розкладу органічних речовин, що впливають на міграцію та акумуляцію цього елементу у водному середовищі. Основним джерелом надходження важких металів до поверхневих вод є промислові підприємства внаслідок недосконалих технологій очищення стоків. Значна частка забруднень також потрапляє у водойми з поверхневими стоками урбанізованих територій та господарсько-побутовими стічними водами. Додатковим фактором забруднення води іонами важких металів є їх вивільнення з донних відкладень. Результати цього дослідження інформують про заходи щодо відновлення та управління забрудненням води в межах міста і спрямовані на захист здоров’я міського населення. Для мінімізації надходження важких металів у р. Тетерів необхідно насамперед забезпечити ефективне очищення промислових і комунальних стічних вод, поліпшити очистку дощових стоків з міських територій перед їх скидом у річку, запровадити систему сортування відходів та їх переробки, пропагувати серед населення екологічну свідомість та реалізувати програми сталого розвитку регіону.
- Open Access
- 20 November 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Проблеми хімії та сталого розвитку
- No. 3,p. 51-59
АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ ВІЙНИ НА ВОДНІ РЕСУРСИ: АНАЛІЗ ТА ПОТЕНЦІЙНІ ШЛЯХИ ВІДНОВЛЕННЯ
У статті розглядаються наслідки антропогенного впливу воєнних дій на водні ресурси в контексті війни в Україні. Особлива увага приділяється аналізу екологічних загроз, спричинених інтенсивним використанням важкої техніки, вибуховими процесами та вивільненням токсичних речовин у водні екосистеми. Дослідження акцентує увагу на хімічному забрудненні водних ресурсів, викликаному руйнуванням інфраструктури, зокрема систем водопостачання та каналізації. У статті також наведено аналіз специфічних фізико-хімічних процесів, що відбуваються внаслідок зміни гідродинамічних умов і перерозподілу забруднюючих речовин у водних об'єктах. Розглядаються основні механізми міграції важких металів, нафтопродуктів, токсичних хімікатів та вибухових речовин через гідросферу. Увага приділяється прямим та опосередкованим наслідкам для біорізноманіття водних екосистем та людського здоров'я. Автори докладно аналізують вплив військових дій на підземні води, включаючи зміни в їхньому хімічному складі та можливі довгострокові наслідки для якості питної води. Розглядаються також проблеми, пов'язані з порушенням природних гідрологічних циклів внаслідок руйнування дамб, шлюзів та інших гідротехнічних споруд. Стаття висвітлює потенційні ризики транскордонного забруднення водних ресурсів та необхідність міжнародного співробітництва у вирішенні цих проблем. Окремо виділяються потенційні методи реабілітації водних систем, включаючи комплексні екологічні підходи до очищення, ремедіації забруднених водойм та відновлення гідрологічного балансу. Автори пропонують інноваційні технології очищення води, такі як використання нанофільтрації та біоремедіації, а також обговорюють можливості застосування природоорієнтованих рішень для відновлення водних екосистем. Стаття пропонує розробку комплексної стратегії для зменшення негативного впливу війни на водні ресурси, а також рекомендації щодо вдосконалення екологічної політики та водного менеджменту у пост-мілітарний період. Особлива увага приділяється питанням моніторингу та оцінки стану водних ресурсів у постконфліктний період, а також розробці довгострокових програм відновлення та захисту водних екосистем. Автори наголошують на важливості інтеграції екологічних аспектів у процеси післявоєнної відбудови та необхідності посилення законодавчої бази щодо охорони водних ресурсів у контексті національної безпеки.
- 20 November 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Проблеми хімії та сталого розвитку
- No. 3,p. 51-59
Open AccessАНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ ВІЙНИ НА ВОДНІ РЕСУРСИ: АНАЛІЗ ТА ПОТЕНЦІЙНІ ШЛЯХИ ВІДНОВЛЕННЯ
У статті розглядаються наслідки антропогенного впливу воєнних дій на водні ресурси в контексті війни в Україні. Особлива увага приділяється аналізу екологічних загроз, спричинених інтенсивним використанням важкої техніки, вибуховими процесами та вивільненням токсичних речовин у водні екосистеми. Дослідження акцентує увагу на хімічному забрудненні водних ресурсів, викликаному руйнуванням інфраструктури, зокрема систем водопостачання та каналізації. У статті також наведено аналіз специфічних фізико-хімічних процесів, що відбуваються внаслідок зміни гідродинамічних умов і перерозподілу забруднюючих речовин у водних об'єктах. Розглядаються основні механізми міграції важких металів, нафтопродуктів, токсичних хімікатів та вибухових речовин через гідросферу. Увага приділяється прямим та опосередкованим наслідкам для біорізноманіття водних екосистем та людського здоров'я. Автори докладно аналізують вплив військових дій на підземні води, включаючи зміни в їхньому хімічному складі та можливі довгострокові наслідки для якості питної води. Розглядаються також проблеми, пов'язані з порушенням природних гідрологічних циклів внаслідок руйнування дамб, шлюзів та інших гідротехнічних споруд. Стаття висвітлює потенційні ризики транскордонного забруднення водних ресурсів та необхідність міжнародного співробітництва у вирішенні цих проблем. Окремо виділяються потенційні методи реабілітації водних систем, включаючи комплексні екологічні підходи до очищення, ремедіації забруднених водойм та відновлення гідрологічного балансу. Автори пропонують інноваційні технології очищення води, такі як використання нанофільтрації та біоремедіації, а також обговорюють можливості застосування природоорієнтованих рішень для відновлення водних екосистем. Стаття пропонує розробку комплексної стратегії для зменшення негативного впливу війни на водні ресурси, а також рекомендації щодо вдосконалення екологічної політики та водного менеджменту у пост-мілітарний період. Особлива увага приділяється питанням моніторингу та оцінки стану водних ресурсів у постконфліктний період, а також розробці довгострокових програм відновлення та захисту водних екосистем. Автори наголошують на важливості інтеграції екологічних аспектів у процеси післявоєнної відбудови та необхідності посилення законодавчої бази щодо охорони водних ресурсів у контексті національної безпеки.
- Open Access
- 3 July 2023
- Published by Zhytomyr Polytechnic State University in Технічна інженерія
- No. 1(91),p. 319-330
Дослідження експлуатаційних втрат блочної сировини
У роботі досліджено експлуатаційні втрати залежно від способу видобувних робіт та обґрунтовано методики контролю і управління якістю масиву природного каменю. У результаті виконаних досліджень на основі застосування сучасних методів вимірювання та інформаційно-комп’ютерних технологій встановлено зв’язок між поширеними в практиці технологіями видобування і якістю кінцевої товарної продукції. Виконано дослідження експлуатаційних втрат при застосуванні канатопильної установки та алмазних канатів різних виробників, експлуатаційних втрат при застосуванні буровибухових методів видобування природного каменю та експлуатаційних втрат при застосуванні буроклинових технологій. На основі цих досліджень розроблено рекомендації стосовно оптимальних розмірів блоків та розроблено рекомендації з вдосконалення способів підготовки каменю до виймання, технології відокремлення монолітів від масиву і їх поділу на кондиційні блоки з високим коефіцієнтом блочності та підвищенням їх якості і зниженням втрат природного каменю під час видобування.
- 3 July 2023
- Published by Zhytomyr Polytechnic State University in Технічна інженерія
- No. 1(91),p. 319-330
Open AccessДослідження експлуатаційних втрат блочної сировини
У роботі досліджено експлуатаційні втрати залежно від способу видобувних робіт та обґрунтовано методики контролю і управління якістю масиву природного каменю. У результаті виконаних досліджень на основі застосування сучасних методів вимірювання та інформаційно-комп’ютерних технологій встановлено зв’язок між поширеними в практиці технологіями видобування і якістю кінцевої товарної продукції. Виконано дослідження експлуатаційних втрат при застосуванні канатопильної установки та алмазних канатів різних виробників, експлуатаційних втрат при застосуванні буровибухових методів видобування природного каменю та експлуатаційних втрат при застосуванні буроклинових технологій. На основі цих досліджень розроблено рекомендації стосовно оптимальних розмірів блоків та розроблено рекомендації з вдосконалення способів підготовки каменю до виймання, технології відокремлення монолітів від масиву і їх поділу на кондиційні блоки з високим коефіцієнтом блочності та підвищенням їх якості і зниженням втрат природного каменю під час видобування.