У статті зроблено теоретичний аналіз змісту здоров’язбережувальної компетентності здобувачів вищої освіти; обґрунтовано доцільність застосування та виокремлено різні підходи та змісту термінів. Змістове наповнення поняття представлено в вузькому і широкому сенсі. Здоров’язбережувальна компетентність, що є ключовою у житті людини потрактовано як визнання здоров’я людини найважливішою цінністю людського буття; система цінностей, взаємозумовлених і взаємозв’язаних навичок, умінь, знань, рівня фізичного стану здобувачів вищої освіти, що забезпечують високий рівень здоров’язбережувальної діяльності здобувача вищої освіти. Виокремлено шляхи формування здоров’язбережувальної компетентності у професійній підготовці майбутніх фахівців як ключової. У формуванні здоров’язбережувальної компетентності, вихованні особистості (фізично розвиненої, здорової), підготовці її до суспільно-корисної діяльності вагому роль відіграє сім’я. Запропоновано завдання що забезпечать основні напрями виховної діяльності сім’ї.