Abstract
Мета: висвітлити організаційні питання механізму формування електронного направлення на оцінювання функціонального стану пацієнта, дослідити роль сімейного лікаря та профільних спеціалістів у цьому процесі. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були базові нормативно-правові документи: закони України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства охорони здоров’я, матеріали вебінарів, аналітичних панелей (дашбордів) МОЗ. У дослідженні використано аналітичний та бібліосемантичний метод, методи контент- аналізу. Результати. На основі ґрунтовного аналізу основних нормативно-правових документів, які регламентують запровадження в Україні нової системи оцінювання повсякденного функціонування особи в контексті реалізації реформи медико-соціальної експертизи, досліджено алгоритм формування електронного направлення на оцінювання функціонального стану пацієнта. Виявлено ключові етапи процесу, що забезпечують прозорість, оперативність і точність оцінки, а також інтеграцію цифрових інструментів для полегшення доступу до послуг. Проаналізовано виклики та потенційні ризики, пов’язані з упровадженням електронної системи, зокрема питання захисту персональних даних та технічної підтримки. Результати дослідження підтверджують важливість подальшої оптимізації алгоритмів для підвищення ефективності нової концепції оцінювання функціонального стану й забезпечення рівних можливостей для пацієнтів по всій Україні. Висновки. Запровадження електронного направлення в системі оцінювання повсякденного функціонування особи підвищує ефективність і прозорість механізмів експертної оцінки, встановлення або перегляду групи, причини та строку інвалідності в Україні. Новий алгоритм сприяє оптимізації процесів та забезпечує оперативність і своєчасність оцінювання функціонального стану пацієнтів.