LRL. M. Romanjuk

L. M. Romanjuk

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

L. M. Romanjuk has a total of 28 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА «СКРИНІНГ ЗДОРОВ’Я 40+» ЯК ДІЄВИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФІЛАКТИЧНОГО НАПРЯМУ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я

    by Л. М. Романюк

    Purpose: to conduct an analytical study of the scientific and regulatory support for the implementation of the national health screening program for people aged 40+ in Ukraine and the algorithm of its implementation mechanisms. Materials and Methods. The materials of the study were the basic regulatory documents regarding the approval of the procedure for implementing the national program “Health Screening 40+”, official sources of information from the website of the Ministry of Health, the Center for Public Health and the National Health Service of Ukraine (NHSU). The study used the analytical and bibliosemantic method, methods of content analysis and theoretical and methodological analysis and synthesis. Results. A thorough analytical study of the main regulatory documents regulating the procedure for implementing the national program “Health Screening 40+” was conducted. The main goal of the program, project implementation mechanisms, and conditions for conducting it were determined. The need to adopt and implement the program as an effective mechanism of preventive medicine focused on identifying chronic non-communicable diseases, which are the main causes of mortality, is scientifically substantiated. The stages of program implementation are established from questionnaires and standardized risk assessment to doctor’s consultation. The mechanism of state financing, requirements for healthcare institutions, and the general concept of implementation are determined. Ways of integrating all stages of screening into the digital ecosystem are indicated, in particular through the Diya application. Conclusions. An analytical study of key regulatory documents that regulate the procedure for implementing the national program “Health Screening 40+” and the scientific justification of the need for its implementation showed the feasibility and timeliness of this effective prevention mechanism. The state program will contribute to the early detection of cardiovascular diseases, diabetes mellitus, and problematic issues related to mental health, which remain the main causes of premature death and disability.

  • Open Access

    ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

    by Н. Є. Романюк, Н. А. Сербін, Л. М. Романюк, Н. В. Волотовська

    Мета дослідження полягає у комплексному аналізі сучасного стану системи управління громадським здоров'ям в Україні, виявленні основних проблем та розробці рекомендацій щодо підвищення її ефективності. Матеріали і методи. Враховуючи багатозадачність системи громадського здоров’я, її оперативних функцій та завдань, які стоять сьогодні перед нею в умовах її трансформації і викликів воєнного стану, актуальним є використання міждисциплінарного підходу до вивчення управління у цій галузі. Природно міждисциплінарний характер системи громадського здоров’я вимагає інтеграції медичних знань та вмінь, епідеміології, соціології, загальної гігієни, психології, економіки, правового регулювання та державного управління. Використано аналіз наукових джерел, опублікованих у фахових журналах для бібліометричного аналізу отриманих даних. Результати. Управління системою громадського здоров’я розглядається з позицій системного аналізу та системного підходу. Управління системою громадського здоров’я в Україні – це комплексна діяльність, спрямована на збереження та зміцнення здоров'я населення через епідеміологічний нагляд, профілактику хвороб, пропаганду здорового способу життя та реагування на загрози. Вона координується МОЗ та Центром громадського здоров’я, охоплюючи державні центри контролю та профілактики хвороб, медичні установи та органи місцевого самоврядування. Дослідження управління в системі громадського здоров'я вимагає застосування комплексного методологічного підходу, що поєднує різні наукові парадигми та інструментарій. На відміну від класичних медичних досліджень, які часто зосереджуються на індивідуальних пацієнтах, дослідження громадського здоров'я охоплює цілі популяції та складні системи взаємодій. Висновок. Управління в системі громадського здоров'я України перебуває у стадії трансформації, прагнучи стати проактивною, міждисциплінарною системою, що фокусується на запобіганні захворюванням, а не їх лікуванні, також на екстреному реагуванні на надзвичайні ситуації. Саме така система управління потребує консолідації зусиль та ресурсів.

  • Open Access

    ЛЕПТОСПІРОЗ ЯК АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

    by Н. Я. Панчишин, С. В. Гандзюк, В. П. Олійник, Л. М. Романюк, В. Л. Смірнова, О. Я. Галицька-Хархаліс

    Мета – проаналізувати динаміку захворюваності на лептоспіроз в Україні загалом і Тернопільській області та Теребовлянському районі зокрема за період 2015–2024 років, а також здійснити прогноз її розвитку до 2028 року. Матеріали і методи. У статті проаналізовано офіційні статистичні дані Центру громадського здоров’я МОЗ України, Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області, Тернопільського обласного центру контро лю та профілактики хвороб, Теребовлянської районної санітарно-епідеміологічної служби та Теребовлянського відділу Тернопільського міськрайонного центру з контролю та профілактики хвороб за 2015–2024 роки. Застосовано методи ретроспективного й описового епідеміологічного аналізу, статистичної обробки даних, а також трендове прогнозування з використанням лінійних і поліноміальних моделей. Результати. Проаналізовано динаміку захворюваності на лептоспіроз в Україні загалом і Тернопільській області та Теребовлянському районі за 2015–2024 роки. Встановлено тенденцію до зростання частки лептоспірозу в структурі інфекційних захворювань на загальнодержавному та регіональному рівнях за наявності неоднорідної динаміки на локальному рівні. Виявлено зростання ролі водного шляху передачі інфекції та переважання захворюваності серед чоловіків. Результати прогнозування до 2028 року свідчать про ймовірне подальше зростання захворюваності в Україні загалом та в Тернопільській області зокрема, що обґрунтовує необхідність посилення профілактичних і організаційно-епідеміологічних заходів. Висновки. Лептоспіроз залишається актуальною проблемою громадського здоров’я України з тенденцією до зростання захворюваності на загальнодержавному та регіональному рівнях. Виявлено регіональні відмінності епідемічного процесу, зростання ролі водного шляху передачі інфекції та переважання захворюваності серед чоловічого населення. Результати прогнозування обґрунтовують необхідність посилення епідеміологічного нагляду та профілактичних заходів з урахуванням регіональних особливостей.

  • Open Access

    НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ВПРОВАДЖЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ПОВСЯКДЕННОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСОБИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ АСПЕКТІВ РЕАБІЛІТАЦІЇ

    by Л. М. Романюк, Н. О. Теренда, Н. Є. Романюк, Г. В. Данчевська, Н. Я. Панчишин, Н. О. Слободян

    Мета: провести аналіз основних нормативно-правових документів, які регламентують запровадження в Україні нової системи оцінювання повсякденного функціонування особи в контексті реалізації реформи медико-соціальної експертизи, дослідити зміни сучасної стратегії вдосконалення організації реабілітаційної допомоги в системі громадського здоров’я. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були базові нормативно-правові документи: укази Президента України, закони України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства охорони здоров’я. У дослідженні використано аналітичний та бібліосемантичний метод, методи контент-аналізу, структурно-логічного та теоретико- методологічного аналізу і синтезу. Результати. Оцінювання повсякденного функціонування особи – якісно новий підхід до процесів встановлення та продовження статусу інвалідності, визначення потреби в реабілітаційних заходах і забезпеченні осіб з інвалідністю допоміжними засобами реабілітації та медичними виробами, а також необхідності отримання послуг в інших сферах життя. Застосування інноваційних підходів до роботи експертних команд базується на чіткому дотриманні принципів, що гарантують професійне та об’єктивне оцінювання повсякденного функціонування особи. Важливим результатом упровадження реформи та нової концепції оцінювання є цифровізація майже всіх процесів оцінювання функціонального стану людини, його спрощення, забезпечення прозорості й доступності, уникнення корупційних ризиків. Запровадження механізму функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи регламентує порядок внесення до неї інформації про результати оцінювання з метою уніфікації та об’єктивізації ухвалення рішень за результатами оцінювання, здійснення контролю за рішеннями та автоматизованого обміну інформацією між державними органами, підприємствами, установами, організаціями, які визначені законодавством. Висновки. Проведений аналіз засвідчив доцільність та своєчасність кардинальних змін у сфері медико-соціальної експертизи, встановлення або перегляду групи, причини, та строку інвалідності.

  • Open Access

    АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ Й ПРОБЛЕМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦЕНТРІВ КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ

    by Н. Є. Романюк, Л. М. Романюк, В. М. Бойко, О. Р. Бойчук, Н. О. Слободян

    Мета: проаналізувати ефективність і проблеми функціонування центрів контролю та профілактики хвороб в Україні, а також розробити стратегію їх розвитку, зокрема на базовому й регіональному рівнях, шляхом оцінки ефективності їх роботи та впровадження інноваційних підходів. Матеріали та методи. У роботі використано теоретичні та емпіричні методи дослідження, зокрема аналіз наукових джерел, системний аналіз, метод порівняльного аналізу, узагальнення даних, а також статистичні методи для оцінки ефективності функціонування центрів контролю та профілактики захворювань. Результати. Високий рівень смертності від хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень є одним із найбільших викликів для медичних установ. Це вимагає посиленої уваги до профілактики серцево-судинних захворювань та раку, зокрема, через покращення доступу до ранньої діагностики та лікування. Серед основних позитивних аспектів можна відзначити низький рівень материнської смертності та смертності дітей до 5 років, що свідчить про високу ефективність медичних послуг у цих напрямах. Також показники якості й ефективності роботи центрів контролю та профілактики хвороб у місті Вінниця має кращі показники щодо витрат на профілактичні засоби, що може свідчити про нижчий рівень інфекційної та неінфекційної захворюваності. Організаційна структура та функції центрів контролю і профілактики хвороб в Україні є складною та багатофункціональною. Вона містить як державні, так і регіональні рівні, що забезпечують ефективну координацію та виконання профілактичних заходів. Важливими складниками є відділи, що відповідають за епідеміологічний нагляд, санітарний контроль, моніторинг захворюваності та організацію профілактичних кампаній. Висновки. Результати дослідження ефективності роботи центрів контролю та профілактики захворювань на базовому й регіональному рівнях Вінницької області показують різні тенденції в галузі охорони здоров’я, що відображають загальну картину здоров’я населення. Загалом, показники діяльності ЦКПХ в області демонструють певні позитивні зміни в їх роботі, однак є і серйозні проблеми, які потребують негайного втручання та вдосконалення медичних заходів.

  • Open Access

    КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

    by Н. О. Слободян, І. І. Остапчук, В. Л. Смірнова, Н. Є. Романюк, Л. М. Романюк

    Мета: дослідити ефективність фізичної реабілітації військовослужбовців, які постраждали внаслідок повномасштабної війни в Україні, та визначити основні напрями вдосконалення реабілітаційної допомоги. Матеріали і методи. Проведено анкетування 53 військовослужбовців, які проходили реабілітацію в «Реабілітаційному центрі 77» м. Вінниця. Збір даних здійснювався за допомогою спеціально розробленої анкети, що охоплювала загальні дані, оцінку ефективності реабілітаційних заходів, доступність психологічної допомоги та рівень соціальної адаптації після реабілітації. Аналіз проводився із застосуванням описової статистики. Результати. Установлено, що більшість пацієнтів задоволена якістю реабілітаційної допомоги. 90,57% отримували індивідуально адаптовані програми; найпоширенішими методами реабілітації були фізіотерапія, масаж і кінезіотерапія. 88,68% респондентів отримали психологічну допомогу, що також позитивно позначилося на результатах реабілітації. Понад 69% учасників задоволені фізичним станом після завершення курсу лікування, а 100% долучилися до програм соціальної адаптації. Висновки. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну спричинило глибоку кризу в системі охорони здоров’я, зокрема у сфері реабілітації, загостривши потребу в упровадженні комплексного підходу до медичної, психологічної та соціальної допомоги військовослужбовцям. Зростання кількості поранених, складність бойових травм і психоемоційних розладів виявили недостатню підготовленість наявної реабілітаційної інфраструктури, що вимагає її системного перегляду. Комплексний підхід передбачає міждисциплінарну взаємодію фахівців, індивідуалізацію програм відновлення і довготривалий супровід пацієнтів, що потребує розвитку мультидисциплінарних команд, розширення мережі закладів, підвищення професійної кваліфікації персоналу та інтеграції різних видів допомоги в єдину ефективну систему.


  • Open Access

    АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ФАХІВЦІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    by Н. О. Теренда, Ю. М. Куделя, Н. О. Слободян, Л. М. Романюк

    Мета: вивчити наявність та рівень професійного вигорання серед фахівців громадського здоров’я у Волинській області. Матеріали та методи дослідження. Для вивчення наявності та рівня професійного вигорання використано опитувальник Г. С. Нікіфорова, рівня тривожності та депресії – госпітальна шкала тривоги і депресії HADS. Опитування проведено анонімно в Google-формі серед фахівців ДУ «Волинський ОЦКПХ МОЗ України». Використано такі методи дослідження, як соціологічний, статистичний та системний аналіз. Результати. Проведене дослідження встановило, що загалом рівень емоційного виснаження був високим і становив 27,26 ± 1,24 бала (низький рівень спостерігався у 10,6% респондентів, середній – у 34,0%, високий – у 55,4%). Рівень деперсоналізації був середнім та становив 9,70 ± 1,39 бала (низький рівень спостерігався у 36,2% респондентів, середній – у 34,0%, високий – у 29,8%). Рівень редукції особистих досягнень також був високим 29,32 ± 1,23 бала (низький рівень спостерігався у 6,4% респондентів, середній – у 21,3%, високий – у 72,3%). Установлено достовірний зворотний середньої сили кореляційний зв’язок між рівнем деперсоналізації та статтю (rxy = -0,30, p = 0,042, коефіцієнт детермінації 9,0%). Рівень емоційного виснаження в осіб, у яких рідні в лавах ЗСУ, був високим. У групі осіб, чиї рідні не беруть участі у війні, він був середнім. Рівень деперсоналізації та редукції особистих досягнень також переважав в осіб, у яких рідні в лавах ЗСУ. У 63,3% респондентів виявлено тривожність, у 46,7% – депресію. Поєднання тривожності та депресії спостерігалося в 36,7% опитаних. Установлено достовірний прямий середньої сили вплив депресії на рівень емоційного вигорання (rxy = 0,51, p = 0,011, коефіцієнт детермінації 26,0%). Висновки. У фахівців громадського здоров’я Волинської області виявлено наявність професійного вигорання: високий рівень емоційного виснаження та редукції особистих досягнень, середній – деперсоналізації. Установлено фактори, які достовірно сприяють розвитку професійного вигорання. Так, на розвиток деперсоналізації впливає стать, а на виникнення емоційного виснаження – участь рідних у лавах ЗСУ та наявність депресії.


  • Open Access

    АЛГОРИТМ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО НАПРАВЛЕННЯ НА ОЦІНЮВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПАЦІЄНТА: РОЛЬ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ ТА ПРОФІЛЬНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

    by Л. М. Романюк, Л. С. Бабінець, Н. Є. Романюк, І. М. Галабіцька

    Мета: висвітлити організаційні питання механізму формування електронного направлення на оцінювання функціонального стану пацієнта, дослідити роль сімейного лікаря та профільних спеціалістів у цьому процесі. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були базові нормативно-правові документи: закони України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства охорони здоров’я, матеріали вебінарів, аналітичних панелей (дашбордів) МОЗ. У дослідженні використано аналітичний та бібліосемантичний метод, методи контент- аналізу. Результати. На основі ґрунтовного аналізу основних нормативно-правових документів, які регламентують запровадження в Україні нової системи оцінювання повсякденного функціонування особи в контексті реалізації реформи медико-соціальної експертизи, досліджено алгоритм формування електронного направлення на оцінювання функціонального стану пацієнта. Виявлено ключові етапи процесу, що забезпечують прозорість, оперативність і точність оцінки, а також інтеграцію цифрових інструментів для полегшення доступу до послуг. Проаналізовано виклики та потенційні ризики, пов’язані з упровадженням електронної системи, зокрема питання захисту персональних даних та технічної підтримки. Результати дослідження підтверджують важливість подальшої оптимізації алгоритмів для підвищення ефективності нової концепції оцінювання функціонального стану й забезпечення рівних можливостей для пацієнтів по всій Україні. Висновки. Запровадження електронного направлення в системі оцінювання повсякденного функціонування особи підвищує ефективність і прозорість механізмів експертної оцінки, встановлення або перегляду групи, причини та строку інвалідності в Україні. Новий алгоритм сприяє оптимізації процесів та забезпечує оперативність і своєчасність оцінювання функціонального стану пацієнтів.

  • Open Access

    МІСЦЕ ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ – СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ В НОВОМУ РЕГЛАМЕНТІ ЕКСПЕРТИЗИ СТІЙКОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

    by Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай, В. М. Творко, Л. М. Романюк

    Мета роботи: проаналізувати новий регламент експертизи стійкої втрати працездатності осіб з акцентом на ролі лікаря первинної медичної допомоги в його реалізації. Матеріали і методи. Матеріали: нормативні документи щодо реформування МСЕК та запровадження оцінювання повсякденного функціонування осіб. Методи: контент-аналізу, структурно-логічного аналізу. Результати і обговорення. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» з 1 січня 2025 року замість ліквідованих медико-соціальних експертних комісій рішення щодо встановлення інвалідності, призначення допоміжних засобів реабілітації та інших аспектів прийматимуть експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Лікарю загальної практики – сімейному лікарю належить провідна роль у формуванні маршруту пацієнта, оскільки він є ініціатором у направленні на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Адже саме від його професійності та вмілої організації процесу певною мірою залежить якість, швидкість і результат проведення процедури оцінювання. На початковому етапі пацієнт звертається до свого сімейного лікаря, який створює електронне направлення на оцінювання і прикріплює всі необхідні документи в електронному вигляді. Висновки: 1. Завдяки реформуванню МСЕК та запровадженню процедури оцінювання повсякденного функціонування особи відбувається спрощення та вдосконалення маршруту пацієнта під час проходження експертизи стійкої втрати працездатності. Новостворена модель оцінювання передбачає співпрацю різних ланок надання медичної допомоги задля єдиної мети – підтримки людей з інвалідністю чи іншими потребами. 2. Лікар загальної практики – сімейний лікар займає важливе місце у формуванні маршруту пацієнта в направленні його на оцінювання повсякденного функціонування особи, особливо на первинному етапі цієї процедури.

  • Open Access

    ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ ЯКІСНОГО УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я

    by Н. Є. Романюк, Л. М. Романюк, Т. В. Мартинишин, Н. Я. Панчишин, Н. О. Слободян

    Мета: визначити проблеми та перспективи процесу управління в системі громадського здоров’я в Україні та розробити стратегічні підходи до вдосконалення цього процесу. Матеріали та методи. У дослідженні використано такі методи: статистичний метод, системний аналіз, комплексне оцінювання, соціологічне опитування та викопіювання статистичних даних. Проаналізовано довідкову інформацію про проблеми та перспективи процесу управління в системі громадського здоров’я в Україні, а також науково-методичні підходи до оптимізації цього процесу з урахуванням системного аналізу та системного підходу. Результати. Встановлено, що якісне управління в охороні здоров’я передбачає застосування сучасних методів планування, організації, мотивації та контролю з метою забезпечення ефективності медичних послуг, задоволення потреб пацієнтів та підвищення результативності системи охорони здоров’я. Воно ґрунтується на принципах прозорості, орієнтації на результат, дотримання етичних стандартів і використання доказових підходів, що дозволяє створювати сталі та доступні моделі надання медичної допомоги. Висновки. Основні принципи та моделі управління в громадському здоров’ї ґрунтуються на інтеграції та співпраці між урядом, медичними установами та громадськими організаціями. Принципи ефективності, доступності, інклюзивності та орієнтації на результат є основними в сучасному управлінні, що дозволяє забезпечити належний рівень охорони здоров’я для всіх верств населення. Моделі управління включають централізовані та децентралізовані підходи, а також моделі, що базуються на партнерстві між державним сектором, приватними і громадськими ініціативами.