Входження України в Європейський освітній простір зумовлює поступовий перехід на міжнародний рівень вищої освіти і передусім педагогічної, що розглядаємо складником процесу оновлення її змісту та модернізації. Реформування вищої педагогічної освіти на тлі модернізації всіх сфер суспільства відбувається не лише в Україні, а й за кордоном. Його орієнтиром стала якість освіти, яку визнано у світовому співтоваристві на XXI сторіччя безумовною та визначальною метою і пріоритетним показником розвитку кожної країни, оскільки саме освіті підпорядковано і нею обумовлено критерії оцінки якості життя її громадян і людства загалом. Ретроспективний аналіз підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засвідчує поступовий еволюційний розвиток професійної підготовки працівників дошкільної ланки. Перший етап (сер. XIX – поч. XX ст.) визначено як період розвитку професійної підготовки фахівців з дошкільного виховання в Україні. Другий етап (1917 р. – поч. 1930-их рр.) у дослідженні представлено як період реорганізації підготовки кадрів дошкільного профілю відповідно до змін суспільно-політичного життя країни та завдань соціалістичного будівництва. Третій етап (1930-і рр. – 1941 р.) був періодом започаткування сучасних засад системи підготовки спеціалістів дошкільного виховання, змісту та методики їх навчання. Четвертий етап (поч. 70-их рр. – кін. 80-их рр. ХХ ст.) характеризувався постановкою досліджень проблеми професійної підготовки майбутнього педагога і зокрема вихователя дошкільних закладів. Шостий етап (90-ті рр. ХХ ст. – дотепер) кваліфікується як етап реорганізації дошкільного виховання (дошкільна освіта) як обов’язкової та невід’ємної ланки в загальній структурі освітньої галузі держави, а відтак відбулося переосмислення змісту професійної підготовки педагогів для дошкільних навчальних закладів відповідно до реалій часу і передусім інтегрування вишів України в європейський освітній простір. Ключові слова: період; періодизація; підготовка майбутніх вихователів.