КККатерина Кузнєцова

Катерина Кузнєцова

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Катерина Кузнєцова has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    БЕЗПЕЧНЕ ЦИФРОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВИХ ЦИФРОВИХ ЗВИЧОК У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

    by Катерина Кузнєцова, Марія Комісарик, Ярина Танявська

    Мета роботи: обґрунтування необхідності створення безпечного та розвиткового цифрового середовища для дітей дошкільного віку, яке б слугувало платформою для їхнього гармонійного розвитку та захисту від потенційних ризиків. Методологія: у роботі застосовано комплекс теоретичних методів, зокрема ретроспективний та порівняльний аналіз педагогічних джерел і нормативної бази, що дозволило конкретизувати складові безпеки: інформаційну, технологічну та психологічну. Наукова новизна: вперше комплексно теоретично обґрунтувано та систематизовано підхід до створення безпечного цифрового середовища як цілісного педагогічного інструмента для формування здорових цифрових звичок у дітей дошкільного віку. Концептуалізацовано поняття «безпечне цифрове середовище». На відміну від підходів, що зосереджуються лише на обмеженні «екранного часу», у роботі це середовище розглядається як багатофункціональна платформа, що одночасно виконує захисну та стимулювальну функції. Конкретизовано та систематизовано його складники: інформаційний, технологічний та психологічний. Доведено, що безпека цифрового простору залежить не лише від технічних фільтрів, а від активного педагогічного супроводу, вибору якісного контенту та моделювання етичної поведінки дорослими. В межах єдиної концепції систематизовано використання широкого спектру інструментів: від адаптивних платформ (TinyTap, Scratch Junior) та AR-технологій до засобів «навчання без екранів» (Bee-bot, Cubetto) та соціально-орієнтованих роботів (Moxie). Висновки. Створення безпечного цифрового середовища в дошкільній освіті слід розглядати як довготривалий, комплексний і міждисциплінарний процес, що потребує узгоджених зусиль педагогів, батьків, науковців і державних інституцій та є запорукою формування відповідального, здорового й усвідомленого цифрового покоління.

  • Open Access

    The digital educational environment as a predictor of future teachers' inclusive competence: A mediation analysis

    by Olga Funtikova, Kateryna Kuznietsova, Yaryna Taniavska, Olha Hubar, Anastasiia Poliakova

    This study investigates the characteristics of the digital educational environment that influence the development of teachers' inclusive competence. Utilizing a quantitative, correlational-regression design with mediation analysis, the research involved 214 undergraduate students from pedagogical specialties in Ukraine. Standardized instruments based on DigCompEdu and UNESCO frameworks were employed to assess the digital environment's supportive potential and students' inclusive competence. Results indicate that participants possess an above-average level of inclusive competence, particularly in value-motivational aspects. Statistical analysis reveals that a supportive digital context (β = 0.36) and the accessibility of digital services (β = 0.24) are significant predictors of inclusive competence. Furthermore, mediation analysis confirms that the accessibility of digital services partially mediates the relationship between a supportive environment and inclusive competence (indirect effect = 0.16). The findings suggest that higher education institutions should prioritize creating supportive, accessible digital ecosystems to foster future teachers' readiness for inclusive education effectively.

  • Open Access

    РЕТРОСПЕКТИВА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

    by Катерина Кузнєцова, Ярина Квасецька, Тетяна Колтунович

    Входження України в Європейський освітній простір зумовлює поступовий перехід на міжнародний рівень вищої освіти і передусім педагогічної, що розглядаємо складником процесу оновлення її змісту та модернізації. Реформування вищої педагогічної освіти на тлі модернізації всіх сфер суспільства відбувається не лише в Україні, а й за кордоном. Його орієнтиром стала якість освіти, яку визнано у світовому співтоваристві на XXI сторіччя безумовною та визначальною метою і пріоритетним показником розвитку кожної країни, оскільки саме освіті підпорядковано і нею обумовлено критерії оцінки якості життя її громадян і людства загалом. Ретроспективний аналіз підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засвідчує поступовий еволюційний розвиток професійної підготовки працівників дошкільної ланки. Перший етап (сер. XIX – поч. XX ст.) визначено як період розвитку професійної підготовки фахівців з дошкільного виховання в Україні. Другий етап (1917 р. – поч. 1930-их рр.) у дослідженні представлено як період реорганізації підготовки кадрів дошкільного профілю відповідно до змін суспільно-політичного життя країни та завдань соціалістичного будівництва. Третій етап (1930-і рр. – 1941 р.) був періодом започаткування сучасних засад системи підготовки спеціалістів дошкільного виховання, змісту та методики їх навчання. Четвертий етап (поч. 70-их рр. – кін. 80-их рр. ХХ ст.) характеризувався постановкою досліджень проблеми професійної підготовки майбутнього педагога і зокрема вихователя дошкільних закладів. Шостий етап (90-ті рр. ХХ ст. – дотепер) кваліфікується як етап реорганізації дошкільного виховання (дошкільна освіта) як обов’язкової та невід’ємної ланки в загальній структурі освітньої галузі держави, а відтак відбулося переосмислення змісту професійної підготовки педагогів для дошкільних навчальних закладів відповідно до реалій часу і передусім інтегрування вишів України в європейський освітній простір. Ключові слова: період; періодизація; підготовка майбутніх вихователів.