ДКД. Є. Коротченко

Д. Є. Коротченко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Д. Є. Коротченко has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    МОДЕЛЮВАННЯ ГІБРИДНОГО РЕЖИМУ РОБОТИ МІКРОМЕРЕЖІ З ДЕКІЛЬКОМА ФОТОЕЛЕКТРИЧНИМИ УСТАНОВКАМИ ТА СИСТЕМОЮ НАКОПИЧЕННЯ

    by В. І. Будько, Д. Є. Коротченко, Бєлік Мілан, О. О Рубаненко, М. О. Будько

    У роботі представлено гібридну мікромережу з двома окремими незалежними фотоелектричними установками і окремою системою накопичення, змодельовану в середовищі DIgSILENT PowerFactory з метою пошуку шляху оптимізації споживання електроенергії з мережі за рахунок власної генерації та системи накопичення, пошуку залежності ефективності використання власної генерації від доступної корисної ємності системи накопичення. Моделювання враховує нерівномірну генерацію фотоелектричних установок, динамічне навантаження, яке присутнє в різних вузлах мікромережі та допустиму глибину розряду системи накопичення енергії. Досліджено три сценарії роботи: коли накопичувач енергії використовується лише для забезпечення резервного живлення, коли дозволена глибина розряду становить 30 % та з глибиною розряду до 70 %. Визначено залежність збільшення корисного самозабезпечення мікромережі за рахунок власної генерації відносно різної глибини розряду системи накопичення. Результати моделювання засвідчили, що за наявності доступного накопичувача можна суттєво зменшити споживання електричної енергії з мережі, навіть у години відсутності генерації, завдяки заздалегідь накопиченій згенерованій енергії, яку одна установка відбирає в іншої, коли та має надлишок електричної енергії. Сценарій з використанням системи накопичення для резервного живлення програє сценаріям з частковим використанням системи накопичення для збільшення використання частки сонячної генерації в енергетичному балансі системи. Завдяки збільшенню допустимої глибини розряду вдалося підвищити рівень самозабезпечення мікромережі за рахунок фотоелектричних станцій з 84,6 до 96,4 %, а також зменшити рівень споживання енергії з зовнішньої мережі на 76,9 %. Наукова цінність цієї роботи полягає в демонстрації спільної роботи двох різних фотоелектричних установок, які звичайними методами керування не мають змоги взаємодіяти між собою безпосередньо, проте завдяки зовнішньому алгоритму керування можна досягти підвищення ефективності роботи обох установок, та енергоефективності обʼєкта в цілому.

  • Open Access

    МОЖЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ МІКРОМЕРЕЖ З СИСТЕМАМИ НА ОСНОВІ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ

    by В. І. Будько, Д. Є. Коротченко, Мілан Бєлік, О. О. Рубаненко, М. О. Будько, Milan Belik

    Більшість мереж є застарілими як фізично, так і щодо методів керування, якими вони оперують. Враховуючи значне збільшення кількості кінцевих користувачів, а також енергії, яку вони споживають, і їхній вплив на стійкість загальної мережі, стимулюється розвиток розподілених енергетичних ресурсів, а також інтеграція нових вузлів генерації що використовують енергію відновлюваних джерел. Проте встановлення таких вузлів змінює усталену систему розподілу потужностей та споживання, а отже, виникає потреба в динамічному керуванні навантаженням та генерацією. У цій статті аналізуються різні схеми роботи мікромереж, що є окремими невеликими вузлами загальної енергомережі, в які інтегровано станції, що використовують відновлювані джерела енергії, а також застосовувані методи впливу на підтримку якості електропостачання в мережі. Переваги та недоліки цих методів дозволяють на практиці приймати обґрунтовані рішення щодо підвищення ефективності передачі енергії в мікромережах з інтегрованими установками на основі ВДЕ і в такий спосіб сприяти використанню сонячної генерації для сталого виробництва енергії. Розглянуто проблематику того, що більшість фотоелектричних установок, які були введені в попередні роки, є мережозалежними, що унеможливлює їх проактивний внесок у стабілізацію мережі в разі виникнення аварійного режиму. Як варіант проблема може бути вирішена за рахунок інверторних установок, які формують напругу, оскільки навіть у разі вимкнення мережі та переходу мікромережі в автономний режим вони можуть генерувати власну напругу і підтримувати електрозабезпечення усіх споживачів цієї підмережі. У роботі наведено результати аналізу наукових статей, присвячених керуванню мікромережами та генерувальними установками, а також запропоновано метод керування декількома мікромережами для підвищення ефективності роботи системи розподілу. Сформульовані ідеї потребують подальшого дослідження для пошуку ефективного методу керування декількома вузлами з різними генерувальними установками, для подальшої імплементації в реальні системи розподілу.