Abstract
РЕЗЮМЕ. Впродовж останніх років світ сколихнула небачена досі пандемія вірусу SARS-CoV-2. Ріст ускладнень, які супроводжували постковідний синдром, на фоні вагітності формували проблеми у матково-плодовому комплексі вагітних та імунній системі. Мета – вивчити особливості імунної системи у вагітних з постковідним синдромом. Матеріал і методи. Обстежено 60 вагітних (основна група), які перенесли COVID-19, підтверджений методом ПЛР, протягом вагітності із плацентарною недостатністю з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку плода (СЗРП) ІІ–ІІІ ступенів (2 група – 30 жінок) та з плацентарною недостатністю без СЗРП (1 група – 30 жінок) у терміні 32–34 тижні вагітності. Контрольну групу склали 30 жінок із неускладненим перебігом вагітності. Жінки з тяжкою екстрагенітальною патологією, імунними конфліктами та гестозом були виключені з дослідження. Концентрацію лейкоцитів, лімфоцитів, CD3+, CD4+, CD8+, CD22+ визначали в 32–34 тижні вагітності методом імунофлуоресценції лімфоцитів крові (НВЛ «Гранум» (Харків)). Статистичний аналіз проведено за допомогою програми «Statistica» (StatSoft Inc.», США). Результати. В І групі досліджуваний показник становив 116,67 % (6,3±0,3×109/л) від контролю (р>0,05), в ІІ групі рівень лейкоцитів був 6,8±0,6×109/л, 125,93 % у порівнянні з контрольною групою (р>0,05). Середній рівень лімфоцитів у контрольній групі становив 1,7±0,05×109/л, в І групі – 1,60±0,03×109/л (94,12 %), а в ІІ групі – 1,58±0,03×109/л (92,94 %), що було незначно знижено, порівняно з контрольною групою. Зниження рівня Т-лімфоцитів не було статистично значущим (р>0,05), але мало тенденцію до зниження у порівнянні з контрольною групою. Рівень Т-хелперів у І групі становив 86,21 % від контролю, а в ІІ групі – 69,23 %, що достовірно нижче, порівняно з показниками контрольної групи. Порівняння з контрольною групою показало статистично значущі зміни (р<0,05) в рівнях Т-супресорів/кілерів в І та ІІ групах, де цей показник був вищим у І групі в 1,64, а в ІІ групі в 2,10 раза. Висновки. Серед клітинної ланки імунітету у вагітних з постковідним синдромом та плацентарною недостатністю, затримкою росту плода значущі зміни спостерігалися в рівнях Т-хелперів (CD4+) та В-клітин (CD22+), де в І та ІІ групах рівні показників були нижчими, порівняно з контрольною групою, тоді як рівні Т-супресорів/кілерів (CD8+) в І та ІІ групах були достовірно вищими, що може вказувати на суттєві зміни в імунній відповіді на постковідний синдром у вагітних в ІІІ триместрі. Для лейкоцитів, лімфоцитів, Т-лімфоцитів (CD3+) та співвідношення CD4/CD8 не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами.

This publication has 14 references indexed in Scilit: