Abstract
Актуальність проблеми. Сучасний спосіб життя, що характеризується тривалим перебуванням у статичних позах, недостатньою руховою активністю, неправильними стереотипами рухів, сприяє поширенню порушень постави, дисбалансу м'язів у різних вікових групах, зокрема у жінок першого періоду зрілого віку. Невідкориговані порушення біомеханіки постави можуть прогресувати, викликаючи хронічні болі у спині, шиї, суглобах, розвиток остеохондрозу, артрозів, а також впливати на функціонування внутрішніх органів. Це знижує працездатність, соціальну активність та загальне самопочуття жінок. Науковий дискурс щодо ефективності корекційно-профілактичних заходів в оздоровчому фітнесі жінок першого зрілого віку з різним станом біомеханіки просторової організації тіла є багатогранним і вимагає міждисциплінарного підходу. Він охоплює питання діагностики, розроблення та індивідуалізації програм. Подальші дослідження у цій галузі мають велике значення для формування здорового способу життя та профілактики захворювань опорно-рухового апарату у цій важливій демографічній групі.Мета дослідження – визначити зміни рівня стану біогеометричного профілю постави жінок першого періоду зрілого віку після корекційно-профілактичних заходів у процесі занять оздоровчим фітнесом. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, педагогічний експеримент, фотознімання біoгеoметричного профілю постави. Одержані в межах експерименту аналітичні дані, що відображали певні види порушення постави, надалі підлягали опрацюванню лікарем-oртoпедом для формулювання висновків про тип постави експериментованих жінок першого періоду зрілого віку, методи математичної статистики. Результати дослідження. Представлені результати педагогічного експерименту свідчать про перспективну, хоча й статистично незначущу, тенденцію до поліпшення просторої організації тіла серед жінок першого періоду зрілого віку. Це вказує на потенційний позитивний вплив застосованих корекційно-профілактичних заходів, проте вимагає подальшого поглибленого аналізу та, ймовірно, модифікації методології для досягнення статистично достовірних змін. Дослідження рівня стану біогеометричного профілю постави жінок – учасниць експерименту у сагітальній та фронтальній площинах дало змогу визначити, що після завершення педагогічного експерименту серед жінок 25–29 років, які мають нормальну поставу, 75% демонстрували високий рівень її стану, тоді як 25% – середній. У тих, хто мав круглу спину, спостерігалося рівномірне розподілення між низьким та середнім рівнями стану, кожен з яких становив 50%. Жінки зі сколіотичною поставою у цій віковій групі мали середній рівень стану біогеометричного профілю постави. Серед жінок вікової категорії 30–34 років із нормальною поставою 60% мали високий рівень її стану, а 40% – середній. У групі з круглою спиною 71,4% мали середній рівень стану, тоді як 28,6% – низький. Сколіотична постава серед цих жінок також демонструвала перевагу середнього рівня (66,7%) та частку низького рівня (33,3%).Отримані результати досліджень чітко демонструють диференційований вплив застосованих корекційно-профілактичних заходів на різні типи порушень постави у жінок у різних вікових підгрупах. Наведені дані є фундаментом та дорожньою картою для розроблення сучасних...

This publication has 6 references indexed in Scilit: