ОСОксана Валеріївна Самойлюк

Оксана Валеріївна Самойлюк

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Оксана Валеріївна Самойлюк has a total of 29 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ІЄРАРХІЯ ПРЕДИКТОРІВ ФОРМУВАННЯ ТИПУ ПОСТАВИ ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ НА ОСНОВІ КЛАСИФІКАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ДЕРЕВА РІШЕНЬ

    by Інна Олексіївна Асаулюк, Оксана Валеріївна Самойлюк, Світлана Олександрівна Козловська

    Актуальність проблеми. Формування типу постави жінок першого періоду зрілого віку визначається багатьма морфофункціональними та особистісними факторами. Незважаючи на численні дослідження, бракує системних моделей, що дозволяють інтегрувати біогеометричні параметри, фізичну підготовленість та особистісні характеристики для прогнозування типу постави. Мета дослідження – обґрунтувати і реалізувати застосування методу дерева рішень для ідентифікації ієрархії ключових предикторів формування типу постави жінок 25–34 років та визначення їх внеску у формування нормальної, круглої та сколіотичної постави. Методи дослідження. Дослідження проведено на вибірці з 36 жінок, стратифікованих на дві вікові підгрупи: 25–29 та 30–34 років. Тип постави визначали за біогеометричними параметрами хребта, плечового та тазового поясів, а також за показниками фізичної підготовленості та особистісними характеристиками. Для ідентифікації ключових предикторів застосовано метод дерева рішень, що дозволяє формувати ієрархію змінних, визначати критичні порогові значення та оцінювати точність класифікації. Результати дослідження. Модель дерева рішень продемонструвала високу точність класифікації типів постави та виділила найбільш інформативні предиктори, що визначають належність до нормальної, круглої або сколіотичної постави. Отримані дані дозволили встановити ієрархію впливу морфофункціональних і фізичних параметрів на тип постави та окреслити пріоритетні напрями корекції. Результуючі вектори проведеного дослідження постулюють, що імплементація адаптивного алгоритмічного моделювання на основі дерев рішень постає репрезентативним та високоефективним інструментом багатовимірної детермінації морфофункціонального статусу та кондиційного профілю жінок. Використання зазначеного математично-статистичного апарату дозволяє подолати лінійність традиційних методів аналізу, забезпечуючи глибинну верифікацію інтеркореляційних зв’язків між антропометричними дериватами та функціональними детермінантами соматичного здоров’я. Встановлено, що архітектоніка побудованих прогнозних моделей не лише детермінує етіологічні чинники формування певних типів постави, а й слугує методологічним підґрунтям для парадигмального перегляду стратегій корекційно-профілактичних заходів. Це створює умови для: когнітивного моделювання корекційно-профілактичного вектору: перехід від уніфікованих підходів до прецизійної диференціації засобів фізичного впливу; методологічної обґрунтованості корекційно-профілактичних заходів: валідизація оздоровчих програм через призму ієрархічної класифікації предикторів морфологічної стабільності; вітальної індивідуалізації: оптимізація тренувального континууму шляхом урахування вікової гетерохронності розвитку та специфіки біомеханічного гомеостазу різних вікових когорт. Таким чином, застосування інтелектуального аналізу даних у межах фізкультурно-оздоровчої діяльності трансформує емпіричний досвід у науково верифіковану систему персоніфікованого супроводу, що суттєво інтенсифікує прогностичну спроможність превентивної кінезіології.

  • Open Access

    Теоретико-методичне обґрунтування змісту та структури корекційно-профілактичних заходів в оздоровчому фітнесі жінок першого періоду зрілого віку з порушенням біомеханіки просторової організації тіла

    by Інна Асаулюк, Оксана Самойлюк, Світлана Козловська

    Relevance of the research. Currently, the body of scientific literature does not provide adequately elaborated theoretical–methodological frameworks capable of defining a coherent algorithm for the correction of spatial body-organization disorders in women in early adulthood. Such a model should integrate the assessment of biogeometric posture profile status, statodynamic parameters, typological features of motor dysfunctions, and the functional specificity of adaptive compensatory mechanisms. The absence of systemic methodological approaches leads to inconsistent outcomes of fitness programmes and, in some cases, may even aggravate existing asymmetries or provoke new functional dysfunctions. Therefore, there is a growing need for rigorous scientific substantiation of the content, structure, and mechanisms of corrective-preventive measures specifically for women of early middle adulthood with disorders of body spatial biomechanics. Such a framework will optimize physical improvement processes, enhance the health-promoting efficiency of fitness training, and establish new methodological guidelines for practical application. Purpose. To substantiate the theoretical and methodological foundations and to develop a structured system of corrective-preventive measures in health-related fitness for women of early middle adulthood with disorders of body spatial biomechanics, aimed at restoring postural stability, optimizing muscular balance, and improving physical fitness. Methods. Theoretical analysis of specialized scientific and methodological literature, photographic examination and visual screening of the biogeometric profile of posture, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics. Results. Based on the obtained findings, a concept of corrective-preventive technologies was developed and substantiated. The concept is designed for women of early middle adulthood engaged in health-related fitness and differentiated according to the condition of their body spatial biomechanics. The conceptual model integrates a multifactorial analysis of biological, personal, socio-pedagogical, and global determinants. Its theoretical core is formed by the synthesis of nine key methodological approaches, among which the synergistic (explaining mechanisms of system self-organization), substrate (addressing the material substrate of the human body), axiological (providing value-based orientation), and activity-based approaches are fundamental. These approaches shaped the overall architecture of the concept, including its purpose, objectives, principles, and implementation conditions. Conclusions. The methodological basis of the comprehensive approach is the synergistic integration of three functional vectors: health-enhancing, corrective, and preventive. This holistic system is aimed at targeted improvement of postural stability, maximization of functional motor capacity, and, consequently, ensuring consistent and long-term effectiveness of fitness programmes specifically designed for women of early middle adulthood

  • ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА ПРОФІЛАКТИЧНО-КОРЕКЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ДЛЯ ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМ БІОМЕХАНІКИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ

    by Віталій Кашуба, Оксана Самойлюк, Галина Власюк, Тетяна Ричок, Юрій Крикун

    Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці профілактично-корекційних заходів, що інтегрують принципи біомеханіки для оптимізації функціонального стану опорно-рухового апарату жінок першого періоду зрілого віку. Матеріали і методи: аналіз літературних джерел, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, фотознімання та візуальний скринінг біогеометричного профілю постави, діагностика клінічних ознак гіпермобільного синдрому, методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 36 жінок віком 25–34 років. Результати. Ключовою передумовою трансформаційної діяльності у сфері оздоровлення є розробка методологічно обґрунтованих корекційно-профілактичних технологій. Необхідно, щоб ці технології забезпечували інтеграцію сучасних біомеханічних концепцій для формування ефективних програм оздоровчого фітнесу, які будуть спрямовані на пролонговане збереження функціонального статусу жінок 25–34 років. Висновки. У ході дослідження було науково обґрунтовано, розроблено та експериментально валідовано комплекс диференційованих корекційно-профілактичних технологій для оздоровчого фітнесу, адаптованих до особливостей біомеханіки просторової організації тіла жінок першого періоду зрілого віку.

  • Open Access

    ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ОЗДОРОВЧИМ ФІТНЕСОМ ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ З РІЗНИМ СТАНОМ БІОМЕХАНІКИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТІЛА

    by Віталій Олександрович Кашуба, Оксана Валеріївна Самойлюк, Юрій Юрійович Крикун, Олена Миколаївна Шевчук

    Актуальність проблеми. Сучасний спосіб життя, що характеризується тривалим перебуванням у статичних позах, недостатньою руховою активністю, неправильними стереотипами рухів, сприяє поширенню порушень постави, дисбалансу м'язів у різних вікових групах, зокрема у жінок першого періоду зрілого віку. Невідкориговані порушення біомеханіки постави можуть прогресувати, викликаючи хронічні болі у спині, шиї, суглобах, розвиток остеохондрозу, артрозів, а також впливати на функціонування внутрішніх органів. Це знижує працездатність, соціальну активність та загальне самопочуття жінок. Науковий дискурс щодо ефективності корекційно-профілактичних заходів в оздоровчому фітнесі жінок першого зрілого віку з різним станом біомеханіки просторової організації тіла є багатогранним і вимагає міждисциплінарного підходу. Він охоплює питання діагностики, розроблення та індивідуалізації програм. Подальші дослідження у цій галузі мають велике значення для формування здорового способу життя та профілактики захворювань опорно-рухового апарату у цій важливій демографічній групі.Мета дослідження – визначити зміни рівня стану біогеометричного профілю постави жінок першого періоду зрілого віку після корекційно-профілактичних заходів у процесі занять оздоровчим фітнесом. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, педагогічний експеримент, фотознімання біoгеoметричного профілю постави. Одержані в межах експерименту аналітичні дані, що відображали певні види порушення постави, надалі підлягали опрацюванню лікарем-oртoпедом для формулювання висновків про тип постави експериментованих жінок першого періоду зрілого віку, методи математичної статистики. Результати дослідження. Представлені результати педагогічного експерименту свідчать про перспективну, хоча й статистично незначущу, тенденцію до поліпшення просторої організації тіла серед жінок першого періоду зрілого віку. Це вказує на потенційний позитивний вплив застосованих корекційно-профілактичних заходів, проте вимагає подальшого поглибленого аналізу та, ймовірно, модифікації методології для досягнення статистично достовірних змін. Дослідження рівня стану біогеометричного профілю постави жінок – учасниць експерименту у сагітальній та фронтальній площинах дало змогу визначити, що після завершення педагогічного експерименту серед жінок 25–29 років, які мають нормальну поставу, 75% демонстрували високий рівень її стану, тоді як 25% – середній. У тих, хто мав круглу спину, спостерігалося рівномірне розподілення між низьким та середнім рівнями стану, кожен з яких становив 50%. Жінки зі сколіотичною поставою у цій віковій групі мали середній рівень стану біогеометричного профілю постави. Серед жінок вікової категорії 30–34 років із нормальною поставою 60% мали високий рівень її стану, а 40% – середній. У групі з круглою спиною 71,4% мали середній рівень стану, тоді як 28,6% – низький. Сколіотична постава серед цих жінок також демонструвала перевагу середнього рівня (66,7%) та частку низького рівня (33,3%).Отримані результати досліджень чітко демонструють диференційований вплив застосованих корекційно-профілактичних заходів на різні типи порушень постави у жінок у різних вікових підгрупах. Наведені дані є фундаментом та дорожньою картою для розроблення сучасних...

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ БІОМЕХАНІКИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТІЛА

    by Інна Асаулюк, Оксана Самойлюк

    Bstract. Relevance of the research topic. The Functional Movement Screen (FMS) is used by specialists to assess the condition of the musculoskeletal system in order to identify potential risk factors such as dysfunction, asymmetry, and pain. The FMS includes seven tests. Research has shown that corrective programs can improve an individual’s FMS scores, reduce functional asymmetries, and lower the risk of sports injuries. The analysis and synthesis of data from professional literature made it possible to explore scholars' views on the necessity and relevance of developing approaches to improving physical fitness in adults during health-oriented fitness training. The purpose of this article is to determine the physical fitness levels of women in early adulthood with different postural types. The study involved 36 women of early mature age. All research procedures were conducted in compliance with the requirements of the World Medical Association's Declaration of Helsinki: “Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects”. Methods. Theoretical analysis of specialized scientific and methodological literature; photographic and visual screening of the biogeometric posture profile; pedagogical testing; methods of mathematical statistics. Results. Data obtained from two age groups of women in early adulthood revealed the following: The “Deep Squat” test was performed correctly, without compensatory movements or loss of balance, by 38.9% (n = 7) of women aged 25–29, and by 16.7% (n = 3) of women aged 30–34. The “In-Line Lunge” test was correctly executed by 22.2% (n = 4) of the younger group and by none of the women aged 30–34. The “Shoulder Mobility” test showed correct results in 11.1% (n=2) and 5.6% (n=1) of participants in the respective age groups. For the “Trunk Stability Push-Up” test, 38.6% (n=7) and 33.3% (n=6) of participants showed correct execution. The “Rotary Stability” test was successfully performed by 11.1% (n=2) and 16.7% (n=3), respectively. Notably, none of the women in either age group were able to correctly perform the “Hurdle Step” and “Active Straight Leg Raise” tests.

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ГЕОМЕТРІЇ МАС ТІЛА ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ПОСТАВИ

    by Оксана Валеріївна Самойлюк, Вікторія Ігорівна Матійчук, Тетяна Миколаївна Ричок, Хуана Хуан

    Актуальність проблеми. На тлі актуальної за сучасних умов трансформації парадигми фізичного виховання, що дотична до з’ясування спектра інтересів і потреб жінок зрілого віку, пов’язаних з їхнім тілесним і духовним удосконаленням, залишаються оптимально не розв’язаними питання корекції порушень біомеханіки постави жінок першого періоду зрілого віку з огляду на особливості геометрії мас їхнього тіла. Мета дослідження – визначити розподіл біоланок тіла в просторі жінок першого періоду зрілого віку. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, педагогічний експеримент, медико-біологічні методи дослідження: фотознімання біoгеoметричного профілю постави, антропометрія. Одержані в межах експерименту аналітичні дані, що відображали певні види порушення постави, надалі підлягали опрацюванню лікарем-oртoпедом для формулювання висновків про тип постави експериментованих жінок першого періоду зрілого віку, методи математичної статистики.Результати дослідження. Установлено, що найбільший сегмент становить тип «кругла спина». Так, найпоширенішим типом постави серед жінок першого періоду зрілого віку є тип «кругла спина», яку має 44,4% жінок, тоді як нормальна постава та сколіотична постава трапляються з однаковою частотою – по 27,8%. У групі жінок віком 25–29 років більшість також має круглу спину (50%), однак частка жінок з нормальною поставою є вищою (33,3%) порівняно зі сколіотичною (16,7%). Водночас у жінок віком 30–34 роки розподіл круглої спини та сколіотичної постави однаковий (по 38,9%), що може свідчити про те, що з віком імовірність розвитку порушень постави зростає. Нормальна постава трапляється у 22,2% жінок, що є нижчим показником порівняно з підгрупою 25–29 років, і це також указує на погіршення постави. Визначено, що тип постави має більший вплив на індекси обхватних розмірів тіла в жінок віком 25–29 років, ніж у жінок віком 30–34 років. Особливо це стосується індексу обхвату плеча, де відмінності в жінок віком 25–29 років показали, що жінки з круглою спиною мають більшу м’язову масу відносно зросту, порівняно з досліджуваними з рештою типів постави. Індекси співвідношення талії до стегон, обхвату талії, живота та стегна засвідчили відсутність прямої взаємозалежності між типом постави та їхнім проявом.Висновки. У спектрі важливих параметрів організму людини варто виокремити розподіл маси її тіла в просторі. Вагомість останнього полягає в зорієнтованості на характер енергетичних взаємодій людини з навколишнім середовищем. Вимірювання й об’єктивне оцінювання розподілу маси тіла людини в просторі вможливлює визначення геометрії мас її тіла.

  • Open Access

    ПРОЯВИ ГІПЕРМОБІЛЬНОСТІ СУГЛОБІВ СЕРЕД ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ПОСТАВИ

    by Оксана Самойлюк, Інна Асаулюк, Микола Колос, Володимир Яременко, Руслан Никитюк

    The relevance of the research topic. Connective tissue dysplasia is often not a disease, but a special condition in which individuals do not have obvious deviations from the norm in physical and psychological development, but are characterised by increased flexibility and plasticity. Connective tissue dysplasia is a concomitant of congenital abnormalities of the body, which lead to a decrease in functional status, cause pathology of the musculoskeletal system and internal organs, which affects the level of adaptive capacity of the body. One of the most common signs of connective tissue dysplasia is joint hypermobility. The purpose of the article is to determine the manifestations of joint hypermobility among women of the first period of adulthood with different types of posture. Methods. Theoretical analysis of special scientific and methodological literature, photography and visual screening of the biogeometric posture profile, clinical signs of joint hypermobility were diagnosed according to the criteria of R. Beighton, methods of mathematical statistics. Results. A study of individual manifestations of joint hypermobility among women in the first period of adulthood showed that forward trunk flexion was the most common type of hypermobility. In this subsection, we investigate the manifestations of joint hypermobility among women in the first period of adulthood (25-34 years) with different types of posture: normal, round back and scoliotic posture. The argument in proving that the fact of the disorder is closely related to joint hypermobility was the use of the CHAID classification method, which resulted in a decision tree. Conclusions. It was found that about one third of the studied women (30.6%) had a moderately pronounced excess of the physiological norm of joint hypermobility, all of them were characterised by postural disorders. The most common type of hypermobility was forward flexion of the trunk (33.3%). A high level of flexibility was also observed in the joints of the fingers and hands (19.4%-22.2%). Passive over-extension in the elbow joint of the right and left arms of more than 10° was observed in 13.9% and 11.1% of women, respectively. The least common was passive over-extension in the knee joint (5.6%-8.3%). It has been proven that joint hypermobility is closely related to postural disorders, which emphasises the need for systematic monitoring of joints and ensuring appropriate physical activity to maintain health during health fitness classes with these categories of women.


  • Open Access

    Соціально-педагогічні й особистісні передумови розроблення концепції корекційно-профілактичних технологій у процесі занять оздоровчим фітнесом жінок першого періоду зрілого віку з різним станом біомеханіки просторової організації тіла

    by В.о. Кашуба, О.в. Самойлюк, О.м. Шевчук, О.м. Покропивний, Д.в. Коробчук

    Scientific and technological progress and aggression of russia have led to a significant increase in human emotional stress, the intensity of the rhythm of life, and the conditions of its existence have changed for the worse, along with a decrease in the total amount of motor activity – the main regulator of homeostasis. The goal was to determine the socio-pedagogical and personal prerequisites for developing the concept of corrective and preventive technologies in the process of health fitness activities for women in the first period of mature age with different status of biomechanics of the spatial organization of the body. Methods. Theoretical analysis and generalization of special scientific literature, pedagogical observation, pedagogical experiment, photography and analysis of women's posture, vision screening of the status of the biogeometric profile of posture using an express control charts, qualimetry, methods of mathematical statistics. The study covered 36 women of the first period of mature age. The studies were conducted in compliance with the requirements of the World Medical Association Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects. Results. The social and pedagogical prerequisites of the concept of corrective and preventive technologies in the process of health fitness activities for women in the first period of maturity with different status of biomechanics of the spatial organization of the body characterize the need of society for a harmoniously developed person, the social demand for the formation and maintenance of the health of members of society. The results of the expert assessment indicated key problems and possible directions for increasing the effectiveness of corrective and preventive activities. In their opinion, the development and implementation of corrective and preventive technologies will allow a more effective approach to the correction of disorders of the biomechanics of the spatial organization of the body, to improve the overall physical fitness of women. A significant argument was also the possibility of developing programs that increase women's motivation to exercise, including social and pedagogical measures, such as information campaigns, consultations and individual training plans. Personal prerequisites, which included the unformed need of women in the first period of adulthood for physical exercises and insufficient recognition of the value-meaningful significance of the biomechanics of the spatial organization of the body for health, were essential levers for developing an effective concept of corrective and preventive technologies in the process of practicing health fitness. Науково-технічний прогрес, агресія росії призвели до того, що поряд зі зниженням загального обсягу рухової активності – головного регулятора гомеостазу – істотно зросли емоційні напруження людини, зросла інтенсивність ритму життя, змінилися в гірший бік умови його існування. Мета. Визначити соціально-педагогічні й особистісні передумови розроблення концепції корекційно-профілактичних технологій у процесі занять оздоровчим фітнесом жінок першого періоду зрілого віку з різним станом біомеханіки просторової організації тіла. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення спеціальної наукової літератури, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, фотознімання й аналіз постави жінок, візуальний скринінг стану біогеометричного профілю постави завдяки карті експрес-контролю, кваліметрія, методи математичної статистики. Дослідженням охоплено 36 жінок першого періоду зрілого віку. Дослідження проведені з дотриманням вимог Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об’єкта дослідження». Результати. Соціальні-педагогічні передумови концепції корекційно-профілактичних технологій у процесі занять оздоровчим фітнесом жінок першого періоду зрілого віку з різним станом біомеханіки просторової організації тіла характеризують потребу суспільства в гармонійно-розвинутій особистості, соціального запиту на формування, підтримку здоров’я членів суспільства. Результати експертної оцінки вказують на ключові проблеми та можливі напрями підвищення ефективності корекційно-профілактичних занять. На їхню думку, розроблення й упровадження корекційно-профілактичних технологій дасть змогу більш ефективно підходити до корекції порушень біомеханіки просторової організації...

  • Open Access

    Особливості біогеометричного профілю постави жінок першого періоду зрілого віку

    by В.о. Кашуба, О.в. Самойлюк, О.м. Шевчук, Л.м. Ярмолинський, О.м. Покропивний

    The attention scientists pay to posture in the 21st century makes many people prioritize a beautiful and healthy body within the framework of aesthetic and anthropometric standards. Numerous studies indicate an increased interest of specialists in diagnosing the growing number of posture disorders of people. A systematic analysis of the mass of scientific knowledge indicates certain theoretical and practical developments in highlighting the process of posture diagnostics. The research aim was to determine the peculiarities of the level of the state of the biogeometric profile of posture of women in the first period of mature age. The methods. Theoretical analysis and generalization of special scientific literature, pedagogical observation, pedagogical experiment, photography and analysis of women's posture, visual screening of the state of the biogeometric profile of posture using the express control map, methods of mathematical statistics. The results. The overall level of the state of the biogeometric profile of posture of women with normal posture was found to be 24 points, women with a rounded shoulder posture had 16.9 points, and women with scoliotic posture had 16.1 points. The statistical significance of the differences was beyond of doubt (H = 18.82, p < 0.01), with the average values being lower for individuals with the rounded shoulder posture (p = 0.0002) and scoliotic posture (p = 0.0001) compared to normal. The differences between women having the rounded shoulder posture and scoliotic posture were less pronounced compared to women having the normal posture. Only thoracic kyphosis that women with a round back had (1.44 points) was significantly lower than women with scoliotic posture (1.7 points) had, and this difference was statistically significant (p=0.0390). That is, the significant difference between women with the rounded shoulder posture and scoliotic posture concerned thoracic kyphosis, while other indicators were similar. Women with normal posture had significantly higher scores for almost all indicators of the biogeometric profile, and therefore, had the more harmonious and balanced biogeometric profile of posture compared to women with posture disorders, which indicated the presence of more serious problems in the state of their biogeometric profile in these groups. Увага, яка приділяється вченими поставі у XXI столітті, змушує багатьох людей віддавати пріоритет красивому й здоровому тілу в рамках естетичних та антропометричних стандартів. Численні дослідження вказують на підвищений інтерес фахівців до діагностики зростаючої кількості порушень постави в людини. Системний аналіз масиву наукових знань свідчить про певні теоретичні та практичні напрацювання у висвітленні процесу діагностики постави. Мета статті – визначити особливості рівня стану біогеометричного профілю постави жінок першого періоду зрілого віку. Методи: теоретичний аналіз і узагальнення спеціальної наукової літератури, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, фотознімання й аналіз постави жінок, візуальний скринінг стану біогеометричного профілю постави завдяки карті експрес-контролю, методи математичної статистики. Результати. Загальний рівень стану біогеометричного профілю постави в цілому в жінок із нормальною поставою виявлено на рівні 24 бали, у жінок із круглою спиною – 16,9 бала, а в жінок зі сколіотичною поставою – 16,1 бала. Статистична достовірність відмінностей не викликає сумніву (H=18,82, p<0,01), при цьому середні значення були нижчими в осіб із круглою спиною (p=0,0002) і сколіотичною поставою (p=0,0001) порівняно з нормальною. Відмінності між жінками з круглою спиною та сколіотичною поставою були менш виразними порівняно із жінками з нормальною поставою. Лише грудний кіфоз у жінок з круглою спиною (1,44 бала) був значно нижчим, ніж у жінок зі сколіотичною поставою (1,7 бала), при цьому така різниця виявилася статистично достовірною (р=0,0390). Тобто між жінками з круглою спиною та сколіотичною поставою суттєва різниця торкалася грудного кіфозу, тоді як інші показники були схожими. Жінки з нормальною поставою мали значно вищі оцінки майже за всіма показниками біогеометричного профілю, а отже, більш гармонійний і збалансований біогеометричний профіль постави порівняно з жінками, які мали порушення постави, що вказувало на наявність більш...