Дмитро Олександрович Кісіль
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Дмитро Олександрович Кісіль has a total of 22 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Сергій Петрович Боковець
Сумський національний аграрний університет
3 shared publications - Тетяна Павлівна Синенко
Сумський національний аграрний університет
3 shared publications - Тетяна Анатоліївна Ярмош
Sumy National Agrarian University
2 shared publications D. O. Kisil
1 shared publicationL.B. Ivanovska
1 shared publication- Liliia Gnatiuk
State University "Kyiv Aviation Institute
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 12 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 3,p. 35-44
ЕПІЗООТИЧНИЙ СТАН БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ ЗА РІЗНОГО РІВНЯ ВОЄННОГО НАВАНТАЖЕННЯ В ОХТИРСЬКОМУ РАЙОНІ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті розглянуто епізоотичний стан бджолиних сімей на пасіках Охтирського району Сумської області, що функціонують за різного рівня документованого воєнного навантаження. Воєнні дії можуть ускладнювати доступ до пасік, проведення ветеринарно-профілактичних заходів і забезпечення господарств необхідними препаратами, що обумовлює актуальність комплексного оцінювання стану бджолиних сімей у прикордонних територіях. Метою дослідження було оцінити епізоотичний стан бджолиних сімей на трьох модельних пасіках OKH-01, OKH-02 та OKH-03 із урахуванням інтенсивності документованих воєнних подій. Воєнне навантаження характеризували за кількістю унікальних верифікованих ударних і вибухових епізодів за період 24.02.2022–31.05.2026. Епізоотичний стан визначали за результатами клінічного обстеження, паразитологічного дослідження зимового підмору, бактеріологічного й мікологічного дослідження фрагментів стільників із розплодом, а також даних анкетування 134 бджолярів. Для OKH-02 зареєстровано 59 документованих воєнних епізодів, для OKH-01 − 32, для OKH-03 − 5, що дозволило охарактеризувати ці локації як такі, що відрізняються за рівнем воєнного навантаження. Спори Nosema spp. виявлено у пробах з усіх трьох пасік за слабкого ступеня ураження, тоді як Varroa spp. − лише в OKH-01, також за слабкого ступеня інвазії. Acarapis woodi, Braula coeca, Malpighamoeba mellificae, Paenibacillus larvae, Melissococcus plutonius та Ascosphaera apis у досліджених пробах не виявлено. За результатами анкетування найчастіше респонденти повідомляли про вароатоз, однак після корекції Holm статистично значущих міжгрупових відмінностей у частоті окремих захворювань не встановлено. Ветеринарні обробки проводили 97,7 % респондентів Охтирського району та 84,4 % респондентів інших територій України. Найбільші міжгрупові відмінності стосувалися умов ветеринарного менеджменту: обмежений доступ до пасік зазначили 69,8 % проти 19,3 % респондентів, руйнування інфраструктури − 51,2 % проти 14,8 %, труднощі із закупівлею ветеринарних препаратів − 51,2 % проти 26,1 % відповідно. Отримані результати не підтвердили прямої відповідності між інтенсивністю воєнних подій і наявністю конкретних паразитарних, бактеріальних або мікологічних агентів. Водночас встановлено, що воєнне навантаження може мати практичне значення для епізоотичного благополуччя через ускладнення доступу до пасік, пошкодження інфраструктури та обмеження можливостей своєчасного ветеринарно-профілактичного забезпечення. Це обґрунтовує необхідність систематичного лабораторного моніторингу та адаптованої ветеринарної підтримки пасік у районах тривалого воєнного впливу
- 12 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 3,p. 35-44
Open AccessЕПІЗООТИЧНИЙ СТАН БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ ЗА РІЗНОГО РІВНЯ ВОЄННОГО НАВАНТАЖЕННЯ В ОХТИРСЬКОМУ РАЙОНІ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті розглянуто епізоотичний стан бджолиних сімей на пасіках Охтирського району Сумської області, що функціонують за різного рівня документованого воєнного навантаження. Воєнні дії можуть ускладнювати доступ до пасік, проведення ветеринарно-профілактичних заходів і забезпечення господарств необхідними препаратами, що обумовлює актуальність комплексного оцінювання стану бджолиних сімей у прикордонних територіях. Метою дослідження було оцінити епізоотичний стан бджолиних сімей на трьох модельних пасіках OKH-01, OKH-02 та OKH-03 із урахуванням інтенсивності документованих воєнних подій. Воєнне навантаження характеризували за кількістю унікальних верифікованих ударних і вибухових епізодів за період 24.02.2022–31.05.2026. Епізоотичний стан визначали за результатами клінічного обстеження, паразитологічного дослідження зимового підмору, бактеріологічного й мікологічного дослідження фрагментів стільників із розплодом, а також даних анкетування 134 бджолярів. Для OKH-02 зареєстровано 59 документованих воєнних епізодів, для OKH-01 − 32, для OKH-03 − 5, що дозволило охарактеризувати ці локації як такі, що відрізняються за рівнем воєнного навантаження. Спори Nosema spp. виявлено у пробах з усіх трьох пасік за слабкого ступеня ураження, тоді як Varroa spp. − лише в OKH-01, також за слабкого ступеня інвазії. Acarapis woodi, Braula coeca, Malpighamoeba mellificae, Paenibacillus larvae, Melissococcus plutonius та Ascosphaera apis у досліджених пробах не виявлено. За результатами анкетування найчастіше респонденти повідомляли про вароатоз, однак після корекції Holm статистично значущих міжгрупових відмінностей у частоті окремих захворювань не встановлено. Ветеринарні обробки проводили 97,7 % респондентів Охтирського району та 84,4 % респондентів інших територій України. Найбільші міжгрупові відмінності стосувалися умов ветеринарного менеджменту: обмежений доступ до пасік зазначили 69,8 % проти 19,3 % респондентів, руйнування інфраструктури − 51,2 % проти 14,8 %, труднощі із закупівлею ветеринарних препаратів − 51,2 % проти 26,1 % відповідно. Отримані результати не підтвердили прямої відповідності між інтенсивністю воєнних подій і наявністю конкретних паразитарних, бактеріальних або мікологічних агентів. Водночас встановлено, що воєнне навантаження може мати практичне значення для епізоотичного благополуччя через ускладнення доступу до пасік, пошкодження інфраструктури та обмеження можливостей своєчасного ветеринарно-профілактичного забезпечення. Це обґрунтовує необхідність систематичного лабораторного моніторингу та адаптованої ветеринарної підтримки пасік у районах тривалого воєнного впливу
- Open Access
- 3 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
- No. 3,p. 148-158
НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТУВАННЯ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА З ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКТІВ БДЖІЛЬНИЦТВА НА ОСНОВІ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ
У статті обґрунтовано науково-практичні засади проєктування сучасного підприємства з переробки продуктів бджільництва на основі ризик-орієнтованого підходу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення безпечності, простежуваності та раціональної організації переробки продукції бджільництва в умовах зростання екологічних, техногенних і воєнних ризиків. Систематизовано основні групи небезпечних чинників, пов’язаних із територіальним походженням сировини, станом бджолиних сімей, застосуванням ветеринарних препаратів, умовами первинного одержання, транспортування та зберігання продукції. Запропоновано модель інтегрованого ланцюга «медоносна територія − пасіка − контроль безпечності − переробне підприємство − готова продукція», що забезпечує простежуваність партій від місця походження до реалізації. Розроблено алгоритм ризик-орієнтованого приймання продукції з виділенням чотирьох категорій ризику та визначенням рішень щодо вхідного контролю, ізольованого зберігання, лабораторного підтвердження та допуску до виробництва. Сформовано функціонально-технологічну структуру підприємства з урахуванням розділення потоків сировини, персоналу, тари, відходів і готової продукції. Обґрунтовано модульний принцип організації технологічних ліній для переробки меду, бджолиного обніжжя, перги, прополісу та воску, а також критерії вибору обладнання і заходи управління небезпечними чинниками відповідно до принципів HACCP. Запропоновано модель поетапної модернізації пасіки до крафтового мініцеху, багатопродуктового переробного комплексу та регіонального центру приймання, контролю і переробки продукції бджільництва. Обмеженням проведеного дослідження є концептуально-модельний характер запропонованих проєктних рішень, що потребують подальшої практичної валідації на підприємствах різної потужності з урахуванням фактичної сировинної бази, асортименту продукції та результатів лабораторного моніторингу. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання під час модернізації пасік, проєктування підприємств і формування систем безпечності та простежуваності.
- 3 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
- No. 3,p. 148-158
Open AccessНАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТУВАННЯ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА З ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКТІВ БДЖІЛЬНИЦТВА НА ОСНОВІ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ
У статті обґрунтовано науково-практичні засади проєктування сучасного підприємства з переробки продуктів бджільництва на основі ризик-орієнтованого підходу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення безпечності, простежуваності та раціональної організації переробки продукції бджільництва в умовах зростання екологічних, техногенних і воєнних ризиків. Систематизовано основні групи небезпечних чинників, пов’язаних із територіальним походженням сировини, станом бджолиних сімей, застосуванням ветеринарних препаратів, умовами первинного одержання, транспортування та зберігання продукції. Запропоновано модель інтегрованого ланцюга «медоносна територія − пасіка − контроль безпечності − переробне підприємство − готова продукція», що забезпечує простежуваність партій від місця походження до реалізації. Розроблено алгоритм ризик-орієнтованого приймання продукції з виділенням чотирьох категорій ризику та визначенням рішень щодо вхідного контролю, ізольованого зберігання, лабораторного підтвердження та допуску до виробництва. Сформовано функціонально-технологічну структуру підприємства з урахуванням розділення потоків сировини, персоналу, тари, відходів і готової продукції. Обґрунтовано модульний принцип організації технологічних ліній для переробки меду, бджолиного обніжжя, перги, прополісу та воску, а також критерії вибору обладнання і заходи управління небезпечними чинниками відповідно до принципів HACCP. Запропоновано модель поетапної модернізації пасіки до крафтового мініцеху, багатопродуктового переробного комплексу та регіонального центру приймання, контролю і переробки продукції бджільництва. Обмеженням проведеного дослідження є концептуально-модельний характер запропонованих проєктних рішень, що потребують подальшої практичної валідації на підприємствах різної потужності з урахуванням фактичної сировинної бази, асортименту продукції та результатів лабораторного моніторингу. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання під час модернізації пасік, проєктування підприємств і формування систем безпечності та простежуваності.
- Open Access
- 12 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences
- No. 46,p. 102-117
ГАРМОНІЗАЦІЯ ВИМОГ ДО ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ БДЖОЛИНОГО МЕДУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНИХ, ЄВРОПЕЙСЬКИХ І МІЖНАРОДНИХ НОРМАТИВІВ
У статті здійснено комплексний порівняльний аналіз національних, європейських і міжнародних нормативних вимог до якості, автентичності та безпечності бджолиного меду. Актуальність дослідження зумовлена фрагментарністю нормативного регулювання, за якого окремі показники меду встановлюються спеціальними стандартами, а інші − горизонтальними нормативно-правовими актами щодо контамінантів, пестицидів, ветеринарних препаратів і радіонуклідів. Матеріалами дослідження були ДСТУ 4497:2005, чинні Вимоги до меду України, нормативні акти щодо забруднюючих речовин і радіонуклідів, Директива 2001/110/EC, Регламент (ЄС) № 2023/915, Регламент (ЄС) № 396/2005, Регламент (ЄС) № 37/2010, Регламент (ЄС) № 2019/1871, CXS 12-1981 та CXS 193-1995. Застосовано методи документального пошуку, нормативного картування, контент-аналізу, систематизації та порівняльного аналізу. Встановлено високий ступінь гармонізації чинних українських Вимог до меду із законодавством ЄС щодо визначення продукту, класифікації та основних фізико-хімічних показників. Водночас ДСТУ 4497:2005 зберігає специфічну систему поділу меду на ґатунки та містить окремі показники, відсутні в обов’язкових вимогах ЄС і Codex Alimentarius. Найсуттєвіші розбіжності виявлено щодо токсичних елементів, залишків пестицидів, фармакологічно активних речовин і радіонуклідів. Показано, що сучасні горизонтальні вимоги України, ЄС і Codex є узгодженими щодо максимального рівня свинцю в меді на рівні 0,10 мг/кг, тоді як ДСТУ 4497:2005 передбачає 1,0 мг/кг. Доведено, що пряме зіставлення окремих нормативів можливе лише з урахуванням одиниць вимірювання, методів випробувань, бази перерахунку, категорії продукту та правової природи критерію. Обґрунтовано доцільність формування інтегрованої нормативної матриці меду як інструменту оцінювання ступеня гармонізації, виявлення колізій і прогалин, а також напрямів подальшого вдосконалення національного регулювання. Результати можуть бути використані для вдосконалення контролю меду та оцінювання його відповідності вимогам внутрішнього й зовнішнього ринків.
- 12 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences
- No. 46,p. 102-117
Open AccessГАРМОНІЗАЦІЯ ВИМОГ ДО ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ БДЖОЛИНОГО МЕДУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНИХ, ЄВРОПЕЙСЬКИХ І МІЖНАРОДНИХ НОРМАТИВІВ
У статті здійснено комплексний порівняльний аналіз національних, європейських і міжнародних нормативних вимог до якості, автентичності та безпечності бджолиного меду. Актуальність дослідження зумовлена фрагментарністю нормативного регулювання, за якого окремі показники меду встановлюються спеціальними стандартами, а інші − горизонтальними нормативно-правовими актами щодо контамінантів, пестицидів, ветеринарних препаратів і радіонуклідів. Матеріалами дослідження були ДСТУ 4497:2005, чинні Вимоги до меду України, нормативні акти щодо забруднюючих речовин і радіонуклідів, Директива 2001/110/EC, Регламент (ЄС) № 2023/915, Регламент (ЄС) № 396/2005, Регламент (ЄС) № 37/2010, Регламент (ЄС) № 2019/1871, CXS 12-1981 та CXS 193-1995. Застосовано методи документального пошуку, нормативного картування, контент-аналізу, систематизації та порівняльного аналізу. Встановлено високий ступінь гармонізації чинних українських Вимог до меду із законодавством ЄС щодо визначення продукту, класифікації та основних фізико-хімічних показників. Водночас ДСТУ 4497:2005 зберігає специфічну систему поділу меду на ґатунки та містить окремі показники, відсутні в обов’язкових вимогах ЄС і Codex Alimentarius. Найсуттєвіші розбіжності виявлено щодо токсичних елементів, залишків пестицидів, фармакологічно активних речовин і радіонуклідів. Показано, що сучасні горизонтальні вимоги України, ЄС і Codex є узгодженими щодо максимального рівня свинцю в меді на рівні 0,10 мг/кг, тоді як ДСТУ 4497:2005 передбачає 1,0 мг/кг. Доведено, що пряме зіставлення окремих нормативів можливе лише з урахуванням одиниць вимірювання, методів випробувань, бази перерахунку, категорії продукту та правової природи критерію. Обґрунтовано доцільність формування інтегрованої нормативної матриці меду як інструменту оцінювання ступеня гармонізації, виявлення колізій і прогалин, а також напрямів подальшого вдосконалення національного регулювання. Результати можуть бути використані для вдосконалення контролю меду та оцінювання його відповідності вимогам внутрішнього й зовнішнього ринків.
- Open Access
- 9 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 3 (74),p. 46-52
МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У МОРСЬКИХ СВИНОК ПІД ВПЛИВОМ ВОЄННОГО СТРЕСУ
Умови воєнних дій створюють потужний стресовий фон для дрібних лабораторних і декоративних тварин, зокрема морських свинок (Cavia porcellus). Постійний вплив акустичного навантаження від вибухів, механічні травми внаслідок падінь та тривале психоемоційне напруження формують комплексний патологічний стан, що може призводити до порушення гомеостазу, імунної дисфункції та запуску онкогенних процесів. Відомо, що морські свинки як вид є надзвичайно чутливими до стресу, що підтверджується змінами поведінки, фізіологічними реакціями та гормональними показниками (Foote, 2024). Метою даного дослідження було комплексне вивчення морфологічних змін у морської свинки, яка перебувала під впливом воєнного стресу. Патолого-анатомічний розтин виявив новоутворення у грудній порожнині, яке за морфологічними ознаками класифіковано як міофібробластична пухлина мезенхімального походження. Макроскопічно утворення характеризувалося вузловим типом росту, неоднорідною структурою та вираженою васкуляризацією з множинними геморагічними осередками. Гістологічне дослідження підтвердило наявність пухлинної тканини, сформованої переважно веретеноподібними та зірчастими клітинними елементами, які розташовувалися у пухкій міксоїдній стромі. Відсутність грубої анаплазії та атипових мітозів дозволяє віднести дане утворення до групи запальних міофібробластичних пухлин, що мають відносно помірний ступінь злоякісності, але схильні до локальної інвазії та рецидивів. Окремим напрямом дослідження була оцінка міжреберних м’язів, у яких виявлено точкові мікрокрововиливи. Їх організація супроводжувалася утворенням кристалів гематоїдину – пігментних структур, що є морфологічним маркером хронічних крововиливів та розпаду гемоглобіну в умовах гіпоксії. Виявлення цих структур у поєднанні з пухлинними змінами свідчить про тривалий перебіг патологічного процесу та взаємозв’язок між стресовими факторами довкілля і розвитком новоутворень (Namiki et al., 2024). Таким чином, проведене дослідження підтверджує, що екстремальні умови воєнного часу здатні спричиняти комплексні морфологічні зміни у морських свинок, які включають розвиток мезенхімальних пухлин, локальні мікрокрововиливи та утворення продуктів розпаду гемоглобіну. Отримані результати мають важливе значення для розуміння патогенезу пухлинних процесів у дрібних тварин і можуть бути використані як основа для подаль- ших експериментальних та клінічних досліджень у галузі ветеринарної медицини та патоморфології
- 9 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 3 (74),p. 46-52
Open AccessМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У МОРСЬКИХ СВИНОК ПІД ВПЛИВОМ ВОЄННОГО СТРЕСУ
Умови воєнних дій створюють потужний стресовий фон для дрібних лабораторних і декоративних тварин, зокрема морських свинок (Cavia porcellus). Постійний вплив акустичного навантаження від вибухів, механічні травми внаслідок падінь та тривале психоемоційне напруження формують комплексний патологічний стан, що може призводити до порушення гомеостазу, імунної дисфункції та запуску онкогенних процесів. Відомо, що морські свинки як вид є надзвичайно чутливими до стресу, що підтверджується змінами поведінки, фізіологічними реакціями та гормональними показниками (Foote, 2024). Метою даного дослідження було комплексне вивчення морфологічних змін у морської свинки, яка перебувала під впливом воєнного стресу. Патолого-анатомічний розтин виявив новоутворення у грудній порожнині, яке за морфологічними ознаками класифіковано як міофібробластична пухлина мезенхімального походження. Макроскопічно утворення характеризувалося вузловим типом росту, неоднорідною структурою та вираженою васкуляризацією з множинними геморагічними осередками. Гістологічне дослідження підтвердило наявність пухлинної тканини, сформованої переважно веретеноподібними та зірчастими клітинними елементами, які розташовувалися у пухкій міксоїдній стромі. Відсутність грубої анаплазії та атипових мітозів дозволяє віднести дане утворення до групи запальних міофібробластичних пухлин, що мають відносно помірний ступінь злоякісності, але схильні до локальної інвазії та рецидивів. Окремим напрямом дослідження була оцінка міжреберних м’язів, у яких виявлено точкові мікрокрововиливи. Їх організація супроводжувалася утворенням кристалів гематоїдину – пігментних структур, що є морфологічним маркером хронічних крововиливів та розпаду гемоглобіну в умовах гіпоксії. Виявлення цих структур у поєднанні з пухлинними змінами свідчить про тривалий перебіг патологічного процесу та взаємозв’язок між стресовими факторами довкілля і розвитком новоутворень (Namiki et al., 2024). Таким чином, проведене дослідження підтверджує, що екстремальні умови воєнного часу здатні спричиняти комплексні морфологічні зміни у морських свинок, які включають розвиток мезенхімальних пухлин, локальні мікрокрововиливи та утворення продуктів розпаду гемоглобіну. Отримані результати мають важливе значення для розуміння патогенезу пухлинних процесів у дрібних тварин і можуть бути використані як основа для подаль- ших експериментальних та клінічних досліджень у галузі ветеринарної медицини та патоморфології
- Open Access
- 21 September 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 2 (73),p. 67-78
ЕПІЗООТИЧНИЙ МОНІТОРИНГ ХВОРОБ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ У ПІВНІЧНО-СХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ
Бджільництво є важливою складовою агропромислового комплексу України, що забезпечує виробництво цінної продукції, підвищує врожайність ентомофільних сільськогосподарських культур та відіграє ключову роль у підтриманні біорізноманіття природних екосистем. Стан здоров’я медоносних бджіл (Apis mellifera) безпосередньо визначає ефективність функціонування галузі, тоді як поширення інфекційних, інвазійних та інших захворювань призводить до ослаблення бджолиних сімей, зниження їх продуктивності та значних економічних втрат (El Khoury et al., 2024; Peirson et al., 2025). В умовах сучасних екологічних змін, інтенсифікації сільського господарства, кліматичних коливань і зростання антропогенного навантаження особливої актуальності набуває систематичний моніторинг захворювань медоносних бджіл як складова ефективного ветеринарного контролю. Особливого значення проблема здоров’я бджіл набуває в контексті концепції «Єдине здоров’я» (One Health), яка розглядає здоров’я людини, тварин і довкілля як взаємопов’язані елементи єдиної системи. Погіршення ветеринарного благополуччя пасік може негативно впливати не лише на продуктивність бджолиних сімей, а й на якість та безпечність продукції бджільництва. Недотримання вимог щодо профілактики та лікування хвороб, нераціональне застосування ветеринарних препаратів або порушення технології їх використання здатні спричиняти накопичення залишкових речовин у продуктах бджільництва, що становить потенційний ризик для здоров’я споживачів та продовольчої безпеки (Mortellaro et al., 2025). Метою дослідження є проведення моніторингу хвороб медоносних бджіл у північно-східному регіоні України та комплексна оцінка сучасної епізоотичної ситуації. Об’єктом дослідження були бджолині сім’ї, що утримуються на пасіках Сумської, Чернігівської та Харківської областей, а предметом — закономірності поширення інфекційних, інвазійних і паразитарних захворювань та фактори, що впливають на їх виникнення. У роботі використано результати польових обстежень пасік, матеріали офіційної ветеринарної звітності, дані регіональних державних лабораторій ветеринарної медицини та сучасні наукові джерела. Проведено аналіз структури захворюваності, особливостей територіального поширення хвороб і ефективності профілактичних заходів. Практичне значення дослідження полягає в узагальненні сучасних даних щодо епізоотичної ситуації у північно-східному регіоні України та науковому обґрунтуванні напрямів удосконалення системи ветеринарного моніторингу, ранньої діагностики й профілактики захворювань медоносних бджіл (Van Herzele et al., 2025), що сприятиме збереженню здоров’я бджолиних сімей, підвищенню якості продукції бджільництва та реалізації принципів концепції «Єдине здоров’я».
- 21 September 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 2 (73),p. 67-78
Open AccessЕПІЗООТИЧНИЙ МОНІТОРИНГ ХВОРОБ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ У ПІВНІЧНО-СХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ
Бджільництво є важливою складовою агропромислового комплексу України, що забезпечує виробництво цінної продукції, підвищує врожайність ентомофільних сільськогосподарських культур та відіграє ключову роль у підтриманні біорізноманіття природних екосистем. Стан здоров’я медоносних бджіл (Apis mellifera) безпосередньо визначає ефективність функціонування галузі, тоді як поширення інфекційних, інвазійних та інших захворювань призводить до ослаблення бджолиних сімей, зниження їх продуктивності та значних економічних втрат (El Khoury et al., 2024; Peirson et al., 2025). В умовах сучасних екологічних змін, інтенсифікації сільського господарства, кліматичних коливань і зростання антропогенного навантаження особливої актуальності набуває систематичний моніторинг захворювань медоносних бджіл як складова ефективного ветеринарного контролю. Особливого значення проблема здоров’я бджіл набуває в контексті концепції «Єдине здоров’я» (One Health), яка розглядає здоров’я людини, тварин і довкілля як взаємопов’язані елементи єдиної системи. Погіршення ветеринарного благополуччя пасік може негативно впливати не лише на продуктивність бджолиних сімей, а й на якість та безпечність продукції бджільництва. Недотримання вимог щодо профілактики та лікування хвороб, нераціональне застосування ветеринарних препаратів або порушення технології їх використання здатні спричиняти накопичення залишкових речовин у продуктах бджільництва, що становить потенційний ризик для здоров’я споживачів та продовольчої безпеки (Mortellaro et al., 2025). Метою дослідження є проведення моніторингу хвороб медоносних бджіл у північно-східному регіоні України та комплексна оцінка сучасної епізоотичної ситуації. Об’єктом дослідження були бджолині сім’ї, що утримуються на пасіках Сумської, Чернігівської та Харківської областей, а предметом — закономірності поширення інфекційних, інвазійних і паразитарних захворювань та фактори, що впливають на їх виникнення. У роботі використано результати польових обстежень пасік, матеріали офіційної ветеринарної звітності, дані регіональних державних лабораторій ветеринарної медицини та сучасні наукові джерела. Проведено аналіз структури захворюваності, особливостей територіального поширення хвороб і ефективності профілактичних заходів. Практичне значення дослідження полягає в узагальненні сучасних даних щодо епізоотичної ситуації у північно-східному регіоні України та науковому обґрунтуванні напрямів удосконалення системи ветеринарного моніторингу, ранньої діагностики й профілактики захворювань медоносних бджіл (Van Herzele et al., 2025), що сприятиме збереженню здоров’я бджолиних сімей, підвищенню якості продукції бджільництва та реалізації принципів концепції «Єдине здоров’я».
- Open Access
- 14 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 1 (72),p. 64-69
ВИЗНАЧЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ ФЛУМЕТРИНУ ЯК СКЛАДОВОЇ СМУЖОК «ФЛУМЕКІЛ ХЛ»
Вароатоз, спричинений кліщем Varroa destructor, залишається однією з основних причин зниження продуктивності та загибелі бджолиних сімей у сучасному бджільництві. Для боротьби з цим паразитом широко застосовують акарицидні препарати на основі синтетичних піретроїдів, зокрема флуметрину. Однак, поряд із високою ефективністю проти кліща, важливим питанням ветеринарної медицини є оцінка токсикологічних характеристик таких препаратів щодо медоносних бджіл Apis mellifera та можливого впливу на фізіологічні процеси в організмі комах. Метою дослідження є визначення токсичності флуметрину як діючої речовини смужок «Флумекіл ХЛ» та оцінка його потенційного впливу на життєздатність бджіл. Для досягнення поставленої мети проведено аналіз експериментальних і літературних даних щодо токсичної дії флуметрину на бджіл, а також оцінку показників виживаності та фізіологічних змін у комах при експозиції препарату. За даними сучасних досліджень встановлено, що флуметрин проявляє контактну нейротоксичну дію на паразитичних кліщів, порушуючи функціонування натрієвих каналів нервової системи, що забезпечує його високу акарицидну ефективність. Водночас окремі наукові роботи свідчать про можливість виникнення сублетальних ефектів у бджіл при тривалому або повторному застосуванні препаратів на його основі. Зокрема, дослідження показують, що вплив низьких концентрацій флуметрину може супроводжуватися змінами активності антиоксидантних ферментів та метаболічних процесів у бджіл (Liu et al., 2023). Крім того, встановлено, що акарициди піретроїдної групи здатні накопичуватися у бджолиному воску, що створює ризик тривалої експозиції бджіл до залишкових концентрацій препарату (Wu et al., 2024). Також повідомляється про можливий вплив флуметрину на імунні реакції та мікробіоту кишечника бджіл, що може знижувати їх стійкість до патогенних факторів (Martins et al., 2022; Johnson et al., 2021). Отже, результати сучасних досліджень свідчать про необхідність комплексної оцінки токсичності препаратів на основі флуметрину, зокрема смужок «Флумекіл ХЛ». Отримані дані можуть бути використані для обґрунтування безпечних схем застосування препарату у бджільництві та мінімізації потенційного негативного впливу на бджолині сім’ї.
- 14 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 1 (72),p. 64-69
Open AccessВИЗНАЧЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ ФЛУМЕТРИНУ ЯК СКЛАДОВОЇ СМУЖОК «ФЛУМЕКІЛ ХЛ»
Вароатоз, спричинений кліщем Varroa destructor, залишається однією з основних причин зниження продуктивності та загибелі бджолиних сімей у сучасному бджільництві. Для боротьби з цим паразитом широко застосовують акарицидні препарати на основі синтетичних піретроїдів, зокрема флуметрину. Однак, поряд із високою ефективністю проти кліща, важливим питанням ветеринарної медицини є оцінка токсикологічних характеристик таких препаратів щодо медоносних бджіл Apis mellifera та можливого впливу на фізіологічні процеси в організмі комах. Метою дослідження є визначення токсичності флуметрину як діючої речовини смужок «Флумекіл ХЛ» та оцінка його потенційного впливу на життєздатність бджіл. Для досягнення поставленої мети проведено аналіз експериментальних і літературних даних щодо токсичної дії флуметрину на бджіл, а також оцінку показників виживаності та фізіологічних змін у комах при експозиції препарату. За даними сучасних досліджень встановлено, що флуметрин проявляє контактну нейротоксичну дію на паразитичних кліщів, порушуючи функціонування натрієвих каналів нервової системи, що забезпечує його високу акарицидну ефективність. Водночас окремі наукові роботи свідчать про можливість виникнення сублетальних ефектів у бджіл при тривалому або повторному застосуванні препаратів на його основі. Зокрема, дослідження показують, що вплив низьких концентрацій флуметрину може супроводжуватися змінами активності антиоксидантних ферментів та метаболічних процесів у бджіл (Liu et al., 2023). Крім того, встановлено, що акарициди піретроїдної групи здатні накопичуватися у бджолиному воску, що створює ризик тривалої експозиції бджіл до залишкових концентрацій препарату (Wu et al., 2024). Також повідомляється про можливий вплив флуметрину на імунні реакції та мікробіоту кишечника бджіл, що може знижувати їх стійкість до патогенних факторів (Martins et al., 2022; Johnson et al., 2021). Отже, результати сучасних досліджень свідчать про необхідність комплексної оцінки токсичності препаратів на основі флуметрину, зокрема смужок «Флумекіл ХЛ». Отримані дані можуть бути використані для обґрунтування безпечних схем застосування препарату у бджільництві та мінімізації потенційного негативного впливу на бджолині сім’ї.
- Open Access
- 3 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 2(69),p. 16-23
ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРЕПАРАТУ «КОМБІЙОД» НА ПАСІКАХ З МЕТОЮ ПРОФІЛАКТИКИ АМЕРИКАНСЬКОГО І ЄВРОПЕЙСЬКОГО ГНИЛЬЦЮ
Детальне дослідження мікробіологічних і гістологічних змін, які виникають у личинках медоносної бджоли (Apis mellifera) внаслідок зараження американським і європейським гнильцем, має вагоме значення для сучасної ветеринарної науки. Такі інфекції є не лише серйозним фактором втрат у бджільництві, а й становлять загрозу для екосистеми загалом через вплив на популяції запилювачів (Power et al., 2020; Turley et al., 2022). Американський гнилець спричинює Paenibacillus larvae – бактерія, що здатна формувати спори з високою стійкістю до зовнішніх чинників. Ці спори зберігають патогенність десятиліттями, що робить захворювання особливо небезпечним і складним для ерадикації (Wade et al., 2019). Уже на ранніх стадіях розвитку личинки інфекція проявляється вираженими патологічними змінами – деструкцією кишкового епітелію, вакуолізацією, деформацією клітинних структур та порушенням цілісності органел (Moors et al., 2012). Європейський гнилець, у свою чергу, викликає Melissococcus plutonius – бактерія, яка не формує спор, однак активно порушує травні процеси личинок, призводячи до їх виснаження та загибелі. Основна дія збудника зосереджена у середньому кишечнику, де він конкурує з хазяїном за поживні речовини (Redhead et al., 2016). Це зумовлює зупинку росту, зміну кольору, зморщування тіла личинки та дегенеративні процеси у клітинах (Tang et al., 2019). Гістологічні дослідження демонструють атрофію епітеліального шару, розшарування тканин і зниження активності генів, що регулюють синтез кутикули та гормональний баланс (Lago et al., 2020; Metz & Tarpy, 2019). Невід’ємною частиною системи біобезпеки на пасіках є впровадження ефективних дезінфекційних заходів. Серед найбільш надійних методів – спалювання заражених матеріалів, обробка вуликів гарячим парафіном, використання хімічних дезінфектантів, зокрема гіпохлориту натрію, а також глибоке заморожування для знищення патогенних агентів (Kwon et al., 2020). Виконання таких заходів сприяє запобіганню повторним спалахам хвороб та забезпечує стійке епізоотичне благополуччя бджолосімей (Turley et al., 2022).
- 3 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 2(69),p. 16-23
Open AccessВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРЕПАРАТУ «КОМБІЙОД» НА ПАСІКАХ З МЕТОЮ ПРОФІЛАКТИКИ АМЕРИКАНСЬКОГО І ЄВРОПЕЙСЬКОГО ГНИЛЬЦЮ
Детальне дослідження мікробіологічних і гістологічних змін, які виникають у личинках медоносної бджоли (Apis mellifera) внаслідок зараження американським і європейським гнильцем, має вагоме значення для сучасної ветеринарної науки. Такі інфекції є не лише серйозним фактором втрат у бджільництві, а й становлять загрозу для екосистеми загалом через вплив на популяції запилювачів (Power et al., 2020; Turley et al., 2022). Американський гнилець спричинює Paenibacillus larvae – бактерія, що здатна формувати спори з високою стійкістю до зовнішніх чинників. Ці спори зберігають патогенність десятиліттями, що робить захворювання особливо небезпечним і складним для ерадикації (Wade et al., 2019). Уже на ранніх стадіях розвитку личинки інфекція проявляється вираженими патологічними змінами – деструкцією кишкового епітелію, вакуолізацією, деформацією клітинних структур та порушенням цілісності органел (Moors et al., 2012). Європейський гнилець, у свою чергу, викликає Melissococcus plutonius – бактерія, яка не формує спор, однак активно порушує травні процеси личинок, призводячи до їх виснаження та загибелі. Основна дія збудника зосереджена у середньому кишечнику, де він конкурує з хазяїном за поживні речовини (Redhead et al., 2016). Це зумовлює зупинку росту, зміну кольору, зморщування тіла личинки та дегенеративні процеси у клітинах (Tang et al., 2019). Гістологічні дослідження демонструють атрофію епітеліального шару, розшарування тканин і зниження активності генів, що регулюють синтез кутикули та гормональний баланс (Lago et al., 2020; Metz & Tarpy, 2019). Невід’ємною частиною системи біобезпеки на пасіках є впровадження ефективних дезінфекційних заходів. Серед найбільш надійних методів – спалювання заражених матеріалів, обробка вуликів гарячим парафіном, використання хімічних дезінфектантів, зокрема гіпохлориту натрію, а також глибоке заморожування для знищення патогенних агентів (Kwon et al., 2020). Виконання таких заходів сприяє запобіганню повторним спалахам хвороб та забезпечує стійке епізоотичне благополуччя бджолосімей (Turley et al., 2022).
- Open Access
- 3 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 2(69),p. 3-8
МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНА ОСВІТА ДЛЯ ЛІКАРІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ: ІНТЕГРАЦІЯ БІОЕТИКИ, МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
Протягом останнього десятиліття спостерігається актуалізація проблем у сфері здоров'я, що виникають на межі взаємодії людини, тварин та екосистеми. Кульмінацією розвитку зазначеного підходу стало формування та утвердження концепції «Єдине здоров'я». Концепція детермінує важливість міждисциплінарного підходу до підготовки фахівців у сфері здоров’я та підкріплюється низкою глобальних стратегій та рекомендацій щодо міжсекторальної співпраці. Метою статті є аналіз ключових аспектів мультидисциплінарної освіти для лікарів ветеринарної медицини, в контексті інтеграції сучасних технологій, менеджменту та концептів біоетики. У дослідженні розглянуто проблему трансформації сучасної освітньої підготовки лікарів ветеринарної медицини, обґрунтовано необхідність інтеграції синергетичного, системного підходів до академічної освіти всіх медичних працівників. Запропоновано зосереджувати навчальні програми міждисциплінарної освіти в контексті чотирьох ключових категорій концепції «Єдине здоров’я»: взаємодія людини та тварини; вплив стану навколишнього середовища на здоров’я людини та тварин; інфекційні зоонозні захворювання та їх вплив на глобальне здоров’я; захворювання у домашніх тварин, які можуть слугувати моделями для захворювань людини. У статті доведено, що нинішній стан взаємодії між різними векторами сфери охорони здоров'я позиціонується недостатньою для ефективного розв’язання суспільних проблем, практичної підтримки екосистеми та покращення глобальних показників громадського здоров'я, що зумовлює необхідність розвитку в молодих фахівців інноваційного мислення та комплексного бачення галузевих проблем. Запропоновано авторське бачення концепції міждисциплінарного підходу до освіти для поглиблення усвідомлення студентами принципу «Єдине здоров’я», його переваг та специфіки впливу на вирішення пріоритетних проблем системи охорони здоров’я. Обґрунтовано, що для забезпечення синергійної взаємодії освітніх та медичних аспектів розвитку суспільства наразі необхідно максимально інтегрувати до освітньої системи гуманістичні цінності за посередництвом мультидисциплінарного підходу та цифрових інновацій, що відповідає потребам сучасного суспільства.
- 3 October 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 2(69),p. 3-8
Open AccessМУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНА ОСВІТА ДЛЯ ЛІКАРІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ: ІНТЕГРАЦІЯ БІОЕТИКИ, МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ТЕХНОЛОГІЙ
Протягом останнього десятиліття спостерігається актуалізація проблем у сфері здоров'я, що виникають на межі взаємодії людини, тварин та екосистеми. Кульмінацією розвитку зазначеного підходу стало формування та утвердження концепції «Єдине здоров'я». Концепція детермінує важливість міждисциплінарного підходу до підготовки фахівців у сфері здоров’я та підкріплюється низкою глобальних стратегій та рекомендацій щодо міжсекторальної співпраці. Метою статті є аналіз ключових аспектів мультидисциплінарної освіти для лікарів ветеринарної медицини, в контексті інтеграції сучасних технологій, менеджменту та концептів біоетики. У дослідженні розглянуто проблему трансформації сучасної освітньої підготовки лікарів ветеринарної медицини, обґрунтовано необхідність інтеграції синергетичного, системного підходів до академічної освіти всіх медичних працівників. Запропоновано зосереджувати навчальні програми міждисциплінарної освіти в контексті чотирьох ключових категорій концепції «Єдине здоров’я»: взаємодія людини та тварини; вплив стану навколишнього середовища на здоров’я людини та тварин; інфекційні зоонозні захворювання та їх вплив на глобальне здоров’я; захворювання у домашніх тварин, які можуть слугувати моделями для захворювань людини. У статті доведено, що нинішній стан взаємодії між різними векторами сфери охорони здоров'я позиціонується недостатньою для ефективного розв’язання суспільних проблем, практичної підтримки екосистеми та покращення глобальних показників громадського здоров'я, що зумовлює необхідність розвитку в молодих фахівців інноваційного мислення та комплексного бачення галузевих проблем. Запропоновано авторське бачення концепції міждисциплінарного підходу до освіти для поглиблення усвідомлення студентами принципу «Єдине здоров’я», його переваг та специфіки впливу на вирішення пріоритетних проблем системи охорони здоров’я. Обґрунтовано, що для забезпечення синергійної взаємодії освітніх та медичних аспектів розвитку суспільства наразі необхідно максимально інтегрувати до освітньої системи гуманістичні цінності за посередництвом мультидисциплінарного підходу та цифрових інновацій, що відповідає потребам сучасного суспільства.
- 1 July 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 1(68),p. 49-54
ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ GAG TABLETTEN (CANINA) НА МОРФОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ФІБРОБЛАСТІВ ПРИ ОСТЕОАРТРИТУ У СОБАК
Остеоартрит – це дегенеративне захворювання, що характеризується запальними спалахами, які призводять до ураження всього суглоба, а не лише дефектів хряща, як вважалося спочатку. Захворювання можна лікувати за допомогою таргетної терапії. Застосування нестероїдних протизапальних препаратів як стандартного лікування остеоартриту показує появу побічних ефектів у межах від 2,3% до 18%. Як альтернативний підхід для мультимодальної терапії остеоартриту використовуються харчові добавки. Зокрема, було показано, що препарати з діючими речовинами глікозамінгліканами можуть мати хондромодуляторні та протизапальні властивості. Структурно-модифікуючі агенти, такі як полісульфат глікозаміноглікану та оксамитового рога лося, було класифіковано як низький або помірний за його ефективність у зменшенні клінічних ознак остеоартриту у собак. Одне дослідження показало позитивний терапевтичний ефект дієти, збагаченої глікозамінглаканами, лише за допомогою суб’єктивної системи оцінки артриту. Збіжна інформація свідчить про те, що дієта, збагачена глікозамінгліканами, може мати терапевтичну користь при лікуванні остеоартриту, але доказова медицина вимагає доказів таких можливих позитивних ефектів з використанням об’єктивних результатів. Слід зазначити, що крім того, що багато тварин, які досягали відповідної клінічної ремісії, піддавались швидкого рецидивування після припинення лікування. Ці спостереження свідчать про існування додаткових шляхів персистенції захворювання, які ще необхідно визначити та націлити на терапевтичне лікування суглобової тканини. Одною з основних перешкод для ідентифікації терапевтичних цілей і успішного клінічного та лабораторного дослідження є обмежене розуміння клітинних механізмів, які діють у синовіальному мікрооточенні для запобігання запалення суглобів.Нещодавні дослідження гетерогенності синовіальних клітин, резидентних у тканинах, включаючи макрофаги та фібробласти, виявили окремі типи цих клітин, які по-різному регулюють специфічні аспекти запальної патології суглобової тканини.Фібробласти – це клітини сполучної тканини організму, відповідальні за виробництво та специфічного ремоделювання позаклітинного матриксу. Фібробласти – представляють себе не просто пасивні клітини стромальної тканини, а відповідно досить активний тип клітин із різноманітними та динамічними функціями в тканинах. Відомо, що фібробласти відіграють важливу роль у розвитку та зростанні і, відповідно своєрідної реакції на пошкодження. Вони є життєво необхідними у формуванні структури фактично кожного органу та є основними клітинами під час процесу відновлення та утворення відповідно нової тканини після пошкодження. Останніми роками стає дедалі краще зрозуміло, що фібробласти є надзвичайно гетерогенним типом клітин, демонструючи значну фенотипову та функціональну варіабельність між тканинами. Ці клітини також дуже пластичні, що робить їхнє дослідження достатньо складним.У цьому дослідженні ми обговоримо ефективність відповідних хондропротекторів для тварин та функціональну неоднорідність тканинних клітин і, відповідно як ці клітини реагують на відповідні аспекти запального процесу суглобових тканин.
- 1 July 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 1(68),p. 49-54
ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ GAG TABLETTEN (CANINA) НА МОРФОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ФІБРОБЛАСТІВ ПРИ ОСТЕОАРТРИТУ У СОБАК
Остеоартрит – це дегенеративне захворювання, що характеризується запальними спалахами, які призводять до ураження всього суглоба, а не лише дефектів хряща, як вважалося спочатку. Захворювання можна лікувати за допомогою таргетної терапії. Застосування нестероїдних протизапальних препаратів як стандартного лікування остеоартриту показує появу побічних ефектів у межах від 2,3% до 18%. Як альтернативний підхід для мультимодальної терапії остеоартриту використовуються харчові добавки. Зокрема, було показано, що препарати з діючими речовинами глікозамінгліканами можуть мати хондромодуляторні та протизапальні властивості. Структурно-модифікуючі агенти, такі як полісульфат глікозаміноглікану та оксамитового рога лося, було класифіковано як низький або помірний за його ефективність у зменшенні клінічних ознак остеоартриту у собак. Одне дослідження показало позитивний терапевтичний ефект дієти, збагаченої глікозамінглаканами, лише за допомогою суб’єктивної системи оцінки артриту. Збіжна інформація свідчить про те, що дієта, збагачена глікозамінгліканами, може мати терапевтичну користь при лікуванні остеоартриту, але доказова медицина вимагає доказів таких можливих позитивних ефектів з використанням об’єктивних результатів. Слід зазначити, що крім того, що багато тварин, які досягали відповідної клінічної ремісії, піддавались швидкого рецидивування після припинення лікування. Ці спостереження свідчать про існування додаткових шляхів персистенції захворювання, які ще необхідно визначити та націлити на терапевтичне лікування суглобової тканини. Одною з основних перешкод для ідентифікації терапевтичних цілей і успішного клінічного та лабораторного дослідження є обмежене розуміння клітинних механізмів, які діють у синовіальному мікрооточенні для запобігання запалення суглобів.Нещодавні дослідження гетерогенності синовіальних клітин, резидентних у тканинах, включаючи макрофаги та фібробласти, виявили окремі типи цих клітин, які по-різному регулюють специфічні аспекти запальної патології суглобової тканини.Фібробласти – це клітини сполучної тканини організму, відповідальні за виробництво та специфічного ремоделювання позаклітинного матриксу. Фібробласти – представляють себе не просто пасивні клітини стромальної тканини, а відповідно досить активний тип клітин із різноманітними та динамічними функціями в тканинах. Відомо, що фібробласти відіграють важливу роль у розвитку та зростанні і, відповідно своєрідної реакції на пошкодження. Вони є життєво необхідними у формуванні структури фактично кожного органу та є основними клітинами під час процесу відновлення та утворення відповідно нової тканини після пошкодження. Останніми роками стає дедалі краще зрозуміло, що фібробласти є надзвичайно гетерогенним типом клітин, демонструючи значну фенотипову та функціональну варіабельність між тканинами. Ці клітини також дуже пластичні, що робить їхнє дослідження достатньо складним.У цьому дослідженні ми обговоримо ефективність відповідних хондропротекторів для тварин та функціональну неоднорідність тканинних клітин і, відповідно як ці клітини реагують на відповідні аспекти запального процесу суглобових тканин.
- Open Access
- 3 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 3(66),p. 9-15
ГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В СТРУКТУРІ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ ТРУТНІВ В УМОВАХ КОНТАМІНАЦІЇ АМЕРИКАНСЬКИМ ГНИЛЬЦЕМ (PAENIBACILLUS LARVAE)
В анатомії розвитку та гістологічних дослідженнях репродуктивної системи як комах в загалому, так і окремо трутнів медоносної бджоли були досить добре задокументовані ще попередніми вченими. Відомо, що вперше репродуктивна система була описана вченим Яном Сваммердамом у його власне посмертній публікації ще в 18 столітті, де було писано що репродуктивні органи складаються з парних статевих залоз, провідних проток і канальців, деяких додаткових статевих залоз і власне ендофалуса. Такі вчені, як Зандер, Бішоп та Снодгрес описували анатомічну особливість розвитку сім’яників трутнів ще на стадії личинки та їх гістологічну структуру, вчений а Лаго в 2020 році описав більше детальний атлас відповідно до процесу сперматогенезу і власне розвиток сім’яників трутнів до їх виходу з комірки. Слід зауважити, що функціональними одиницями сім’яників трутнів є власне канальці яєчок, також вони мають назву тестикулярні фолікули або навіть сперматозоїдами. Відом що фактично сотні канальців входять в сім’явиносні протоки через анатомічно розташовані окремі сім’явиносні канальці, які в свою чергу проходять разом із базилярним канальцем і проходять до апікального канальця, фактично на периферію сім’яника. Зандер описав що ще на ранній личинковій стадії розвитку вже спостерігаються трубочки сім’яника. Сперміогенез у трутнів відбувається фактично на завершальній стадії розвитку лялечки або так званої особини фарату. В цей період сперматозоїди утворюються із сперматид. Але дослідження нормальної гістології не дає повної картини розвитку репродуктивної системи трутня. Як правило, вони не досить добре охарактеризовані в літературних джерелах. Слід зазначити, що в літературних даних не описано вплив різного типу захворювань бджіл на розвиток репродуктивної системи трутня. В досліджені описано основні фази змін в тканинах під час статевого дозрівання в умовах контамінації американським гнильцем. Гістологічні зміни яєчка під час дозрівання характеризуються такими основними послідовними фазами: перша фаза характерна завершенням сперміогенезу, друга фаза виходу сперматозоїдів у просвіт трубок, наступна третя фаза показує відповідну прогресуючу атрофію фолікулярних клітин і власне остання фаза – повна атрофія і відповідно колапс. Тубулярні зміни відбуваються в базилярному напрямку до апікального, де сегменти, розташовані ближче до сім’явиносної протоки, є гістологічно більш зрілими, ніж відповідні апікальні сегменти. Крім того, слід зауважити, що своєрідна швидкість розвитку дозрівання репродуктивних органів може змінюватися з сезонним прогресуванням. Дане дослідження прогресуючої атрофії репродуктивної системи трутня може бути корисним для майбутніх селікцеонерів, так як гістологічне дослідження показує результат контамінації збудником гнильцевої хвороби який має фактично негативні результати і може вплинути на селекційні показники бджолиної сім’ї.
- 3 January 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 3(66),p. 9-15
Open AccessГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В СТРУКТУРІ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ ТРУТНІВ В УМОВАХ КОНТАМІНАЦІЇ АМЕРИКАНСЬКИМ ГНИЛЬЦЕМ (PAENIBACILLUS LARVAE)
В анатомії розвитку та гістологічних дослідженнях репродуктивної системи як комах в загалому, так і окремо трутнів медоносної бджоли були досить добре задокументовані ще попередніми вченими. Відомо, що вперше репродуктивна система була описана вченим Яном Сваммердамом у його власне посмертній публікації ще в 18 столітті, де було писано що репродуктивні органи складаються з парних статевих залоз, провідних проток і канальців, деяких додаткових статевих залоз і власне ендофалуса. Такі вчені, як Зандер, Бішоп та Снодгрес описували анатомічну особливість розвитку сім’яників трутнів ще на стадії личинки та їх гістологічну структуру, вчений а Лаго в 2020 році описав більше детальний атлас відповідно до процесу сперматогенезу і власне розвиток сім’яників трутнів до їх виходу з комірки. Слід зауважити, що функціональними одиницями сім’яників трутнів є власне канальці яєчок, також вони мають назву тестикулярні фолікули або навіть сперматозоїдами. Відом що фактично сотні канальців входять в сім’явиносні протоки через анатомічно розташовані окремі сім’явиносні канальці, які в свою чергу проходять разом із базилярним канальцем і проходять до апікального канальця, фактично на периферію сім’яника. Зандер описав що ще на ранній личинковій стадії розвитку вже спостерігаються трубочки сім’яника. Сперміогенез у трутнів відбувається фактично на завершальній стадії розвитку лялечки або так званої особини фарату. В цей період сперматозоїди утворюються із сперматид. Але дослідження нормальної гістології не дає повної картини розвитку репродуктивної системи трутня. Як правило, вони не досить добре охарактеризовані в літературних джерелах. Слід зазначити, що в літературних даних не описано вплив різного типу захворювань бджіл на розвиток репродуктивної системи трутня. В досліджені описано основні фази змін в тканинах під час статевого дозрівання в умовах контамінації американським гнильцем. Гістологічні зміни яєчка під час дозрівання характеризуються такими основними послідовними фазами: перша фаза характерна завершенням сперміогенезу, друга фаза виходу сперматозоїдів у просвіт трубок, наступна третя фаза показує відповідну прогресуючу атрофію фолікулярних клітин і власне остання фаза – повна атрофія і відповідно колапс. Тубулярні зміни відбуваються в базилярному напрямку до апікального, де сегменти, розташовані ближче до сім’явиносної протоки, є гістологічно більш зрілими, ніж відповідні апікальні сегменти. Крім того, слід зауважити, що своєрідна швидкість розвитку дозрівання репродуктивних органів може змінюватися з сезонним прогресуванням. Дане дослідження прогресуючої атрофії репродуктивної системи трутня може бути корисним для майбутніх селікцеонерів, так як гістологічне дослідження показує результат контамінації збудником гнильцевої хвороби який має фактично негативні результати і може вплинути на селекційні показники бджолиної сім’ї.