Тетяна Павлівна Синенко
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Тетяна Павлівна Синенко has a total of 36 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Natalia Bolgova
Sumy National Agrarian University
10 shared publications - Юлія Валентинівна Назаренко
Сумський національний аграрний університет
9 shared publications - Іван Олександрович Пуригін4 shared publications
- Сергій Михайлович Одінцов
Сумський національний аграрний університет
4 shared publications - Дмитро Олександрович Кісіль
Сумський національний аграрний університет
3 shared publications - Сергій Петрович Боковець
Сумський національний аграрний університет
3 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 12 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 3,p. 35-44
ЕПІЗООТИЧНИЙ СТАН БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ ЗА РІЗНОГО РІВНЯ ВОЄННОГО НАВАНТАЖЕННЯ В ОХТИРСЬКОМУ РАЙОНІ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті розглянуто епізоотичний стан бджолиних сімей на пасіках Охтирського району Сумської області, що функціонують за різного рівня документованого воєнного навантаження. Воєнні дії можуть ускладнювати доступ до пасік, проведення ветеринарно-профілактичних заходів і забезпечення господарств необхідними препаратами, що обумовлює актуальність комплексного оцінювання стану бджолиних сімей у прикордонних територіях. Метою дослідження було оцінити епізоотичний стан бджолиних сімей на трьох модельних пасіках OKH-01, OKH-02 та OKH-03 із урахуванням інтенсивності документованих воєнних подій. Воєнне навантаження характеризували за кількістю унікальних верифікованих ударних і вибухових епізодів за період 24.02.2022–31.05.2026. Епізоотичний стан визначали за результатами клінічного обстеження, паразитологічного дослідження зимового підмору, бактеріологічного й мікологічного дослідження фрагментів стільників із розплодом, а також даних анкетування 134 бджолярів. Для OKH-02 зареєстровано 59 документованих воєнних епізодів, для OKH-01 − 32, для OKH-03 − 5, що дозволило охарактеризувати ці локації як такі, що відрізняються за рівнем воєнного навантаження. Спори Nosema spp. виявлено у пробах з усіх трьох пасік за слабкого ступеня ураження, тоді як Varroa spp. − лише в OKH-01, також за слабкого ступеня інвазії. Acarapis woodi, Braula coeca, Malpighamoeba mellificae, Paenibacillus larvae, Melissococcus plutonius та Ascosphaera apis у досліджених пробах не виявлено. За результатами анкетування найчастіше респонденти повідомляли про вароатоз, однак після корекції Holm статистично значущих міжгрупових відмінностей у частоті окремих захворювань не встановлено. Ветеринарні обробки проводили 97,7 % респондентів Охтирського району та 84,4 % респондентів інших територій України. Найбільші міжгрупові відмінності стосувалися умов ветеринарного менеджменту: обмежений доступ до пасік зазначили 69,8 % проти 19,3 % респондентів, руйнування інфраструктури − 51,2 % проти 14,8 %, труднощі із закупівлею ветеринарних препаратів − 51,2 % проти 26,1 % відповідно. Отримані результати не підтвердили прямої відповідності між інтенсивністю воєнних подій і наявністю конкретних паразитарних, бактеріальних або мікологічних агентів. Водночас встановлено, що воєнне навантаження може мати практичне значення для епізоотичного благополуччя через ускладнення доступу до пасік, пошкодження інфраструктури та обмеження можливостей своєчасного ветеринарно-профілактичного забезпечення. Це обґрунтовує необхідність систематичного лабораторного моніторингу та адаптованої ветеринарної підтримки пасік у районах тривалого воєнного впливу
- 12 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 3,p. 35-44
Open AccessЕПІЗООТИЧНИЙ СТАН БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ ЗА РІЗНОГО РІВНЯ ВОЄННОГО НАВАНТАЖЕННЯ В ОХТИРСЬКОМУ РАЙОНІ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті розглянуто епізоотичний стан бджолиних сімей на пасіках Охтирського району Сумської області, що функціонують за різного рівня документованого воєнного навантаження. Воєнні дії можуть ускладнювати доступ до пасік, проведення ветеринарно-профілактичних заходів і забезпечення господарств необхідними препаратами, що обумовлює актуальність комплексного оцінювання стану бджолиних сімей у прикордонних територіях. Метою дослідження було оцінити епізоотичний стан бджолиних сімей на трьох модельних пасіках OKH-01, OKH-02 та OKH-03 із урахуванням інтенсивності документованих воєнних подій. Воєнне навантаження характеризували за кількістю унікальних верифікованих ударних і вибухових епізодів за період 24.02.2022–31.05.2026. Епізоотичний стан визначали за результатами клінічного обстеження, паразитологічного дослідження зимового підмору, бактеріологічного й мікологічного дослідження фрагментів стільників із розплодом, а також даних анкетування 134 бджолярів. Для OKH-02 зареєстровано 59 документованих воєнних епізодів, для OKH-01 − 32, для OKH-03 − 5, що дозволило охарактеризувати ці локації як такі, що відрізняються за рівнем воєнного навантаження. Спори Nosema spp. виявлено у пробах з усіх трьох пасік за слабкого ступеня ураження, тоді як Varroa spp. − лише в OKH-01, також за слабкого ступеня інвазії. Acarapis woodi, Braula coeca, Malpighamoeba mellificae, Paenibacillus larvae, Melissococcus plutonius та Ascosphaera apis у досліджених пробах не виявлено. За результатами анкетування найчастіше респонденти повідомляли про вароатоз, однак після корекції Holm статистично значущих міжгрупових відмінностей у частоті окремих захворювань не встановлено. Ветеринарні обробки проводили 97,7 % респондентів Охтирського району та 84,4 % респондентів інших територій України. Найбільші міжгрупові відмінності стосувалися умов ветеринарного менеджменту: обмежений доступ до пасік зазначили 69,8 % проти 19,3 % респондентів, руйнування інфраструктури − 51,2 % проти 14,8 %, труднощі із закупівлею ветеринарних препаратів − 51,2 % проти 26,1 % відповідно. Отримані результати не підтвердили прямої відповідності між інтенсивністю воєнних подій і наявністю конкретних паразитарних, бактеріальних або мікологічних агентів. Водночас встановлено, що воєнне навантаження може мати практичне значення для епізоотичного благополуччя через ускладнення доступу до пасік, пошкодження інфраструктури та обмеження можливостей своєчасного ветеринарно-профілактичного забезпечення. Це обґрунтовує необхідність систематичного лабораторного моніторингу та адаптованої ветеринарної підтримки пасік у районах тривалого воєнного впливу
- Open Access
- 3 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
- No. 3,p. 148-158
НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТУВАННЯ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА З ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКТІВ БДЖІЛЬНИЦТВА НА ОСНОВІ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ
У статті обґрунтовано науково-практичні засади проєктування сучасного підприємства з переробки продуктів бджільництва на основі ризик-орієнтованого підходу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення безпечності, простежуваності та раціональної організації переробки продукції бджільництва в умовах зростання екологічних, техногенних і воєнних ризиків. Систематизовано основні групи небезпечних чинників, пов’язаних із територіальним походженням сировини, станом бджолиних сімей, застосуванням ветеринарних препаратів, умовами первинного одержання, транспортування та зберігання продукції. Запропоновано модель інтегрованого ланцюга «медоносна територія − пасіка − контроль безпечності − переробне підприємство − готова продукція», що забезпечує простежуваність партій від місця походження до реалізації. Розроблено алгоритм ризик-орієнтованого приймання продукції з виділенням чотирьох категорій ризику та визначенням рішень щодо вхідного контролю, ізольованого зберігання, лабораторного підтвердження та допуску до виробництва. Сформовано функціонально-технологічну структуру підприємства з урахуванням розділення потоків сировини, персоналу, тари, відходів і готової продукції. Обґрунтовано модульний принцип організації технологічних ліній для переробки меду, бджолиного обніжжя, перги, прополісу та воску, а також критерії вибору обладнання і заходи управління небезпечними чинниками відповідно до принципів HACCP. Запропоновано модель поетапної модернізації пасіки до крафтового мініцеху, багатопродуктового переробного комплексу та регіонального центру приймання, контролю і переробки продукції бджільництва. Обмеженням проведеного дослідження є концептуально-модельний характер запропонованих проєктних рішень, що потребують подальшої практичної валідації на підприємствах різної потужності з урахуванням фактичної сировинної бази, асортименту продукції та результатів лабораторного моніторингу. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання під час модернізації пасік, проєктування підприємств і формування систем безпечності та простежуваності.
- 3 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
- No. 3,p. 148-158
Open AccessНАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТУВАННЯ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА З ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКТІВ БДЖІЛЬНИЦТВА НА ОСНОВІ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ
У статті обґрунтовано науково-практичні засади проєктування сучасного підприємства з переробки продуктів бджільництва на основі ризик-орієнтованого підходу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення безпечності, простежуваності та раціональної організації переробки продукції бджільництва в умовах зростання екологічних, техногенних і воєнних ризиків. Систематизовано основні групи небезпечних чинників, пов’язаних із територіальним походженням сировини, станом бджолиних сімей, застосуванням ветеринарних препаратів, умовами первинного одержання, транспортування та зберігання продукції. Запропоновано модель інтегрованого ланцюга «медоносна територія − пасіка − контроль безпечності − переробне підприємство − готова продукція», що забезпечує простежуваність партій від місця походження до реалізації. Розроблено алгоритм ризик-орієнтованого приймання продукції з виділенням чотирьох категорій ризику та визначенням рішень щодо вхідного контролю, ізольованого зберігання, лабораторного підтвердження та допуску до виробництва. Сформовано функціонально-технологічну структуру підприємства з урахуванням розділення потоків сировини, персоналу, тари, відходів і готової продукції. Обґрунтовано модульний принцип організації технологічних ліній для переробки меду, бджолиного обніжжя, перги, прополісу та воску, а також критерії вибору обладнання і заходи управління небезпечними чинниками відповідно до принципів HACCP. Запропоновано модель поетапної модернізації пасіки до крафтового мініцеху, багатопродуктового переробного комплексу та регіонального центру приймання, контролю і переробки продукції бджільництва. Обмеженням проведеного дослідження є концептуально-модельний характер запропонованих проєктних рішень, що потребують подальшої практичної валідації на підприємствах різної потужності з урахуванням фактичної сировинної бази, асортименту продукції та результатів лабораторного моніторингу. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання під час модернізації пасік, проєктування підприємств і формування систем безпечності та простежуваності.
- Open Access
- 12 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences
- No. 46,p. 102-117
ГАРМОНІЗАЦІЯ ВИМОГ ДО ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ БДЖОЛИНОГО МЕДУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНИХ, ЄВРОПЕЙСЬКИХ І МІЖНАРОДНИХ НОРМАТИВІВ
У статті здійснено комплексний порівняльний аналіз національних, європейських і міжнародних нормативних вимог до якості, автентичності та безпечності бджолиного меду. Актуальність дослідження зумовлена фрагментарністю нормативного регулювання, за якого окремі показники меду встановлюються спеціальними стандартами, а інші − горизонтальними нормативно-правовими актами щодо контамінантів, пестицидів, ветеринарних препаратів і радіонуклідів. Матеріалами дослідження були ДСТУ 4497:2005, чинні Вимоги до меду України, нормативні акти щодо забруднюючих речовин і радіонуклідів, Директива 2001/110/EC, Регламент (ЄС) № 2023/915, Регламент (ЄС) № 396/2005, Регламент (ЄС) № 37/2010, Регламент (ЄС) № 2019/1871, CXS 12-1981 та CXS 193-1995. Застосовано методи документального пошуку, нормативного картування, контент-аналізу, систематизації та порівняльного аналізу. Встановлено високий ступінь гармонізації чинних українських Вимог до меду із законодавством ЄС щодо визначення продукту, класифікації та основних фізико-хімічних показників. Водночас ДСТУ 4497:2005 зберігає специфічну систему поділу меду на ґатунки та містить окремі показники, відсутні в обов’язкових вимогах ЄС і Codex Alimentarius. Найсуттєвіші розбіжності виявлено щодо токсичних елементів, залишків пестицидів, фармакологічно активних речовин і радіонуклідів. Показано, що сучасні горизонтальні вимоги України, ЄС і Codex є узгодженими щодо максимального рівня свинцю в меді на рівні 0,10 мг/кг, тоді як ДСТУ 4497:2005 передбачає 1,0 мг/кг. Доведено, що пряме зіставлення окремих нормативів можливе лише з урахуванням одиниць вимірювання, методів випробувань, бази перерахунку, категорії продукту та правової природи критерію. Обґрунтовано доцільність формування інтегрованої нормативної матриці меду як інструменту оцінювання ступеня гармонізації, виявлення колізій і прогалин, а також напрямів подальшого вдосконалення національного регулювання. Результати можуть бути використані для вдосконалення контролю меду та оцінювання його відповідності вимогам внутрішнього й зовнішнього ринків.
- 12 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences
- No. 46,p. 102-117
Open AccessГАРМОНІЗАЦІЯ ВИМОГ ДО ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ БДЖОЛИНОГО МЕДУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНИХ, ЄВРОПЕЙСЬКИХ І МІЖНАРОДНИХ НОРМАТИВІВ
У статті здійснено комплексний порівняльний аналіз національних, європейських і міжнародних нормативних вимог до якості, автентичності та безпечності бджолиного меду. Актуальність дослідження зумовлена фрагментарністю нормативного регулювання, за якого окремі показники меду встановлюються спеціальними стандартами, а інші − горизонтальними нормативно-правовими актами щодо контамінантів, пестицидів, ветеринарних препаратів і радіонуклідів. Матеріалами дослідження були ДСТУ 4497:2005, чинні Вимоги до меду України, нормативні акти щодо забруднюючих речовин і радіонуклідів, Директива 2001/110/EC, Регламент (ЄС) № 2023/915, Регламент (ЄС) № 396/2005, Регламент (ЄС) № 37/2010, Регламент (ЄС) № 2019/1871, CXS 12-1981 та CXS 193-1995. Застосовано методи документального пошуку, нормативного картування, контент-аналізу, систематизації та порівняльного аналізу. Встановлено високий ступінь гармонізації чинних українських Вимог до меду із законодавством ЄС щодо визначення продукту, класифікації та основних фізико-хімічних показників. Водночас ДСТУ 4497:2005 зберігає специфічну систему поділу меду на ґатунки та містить окремі показники, відсутні в обов’язкових вимогах ЄС і Codex Alimentarius. Найсуттєвіші розбіжності виявлено щодо токсичних елементів, залишків пестицидів, фармакологічно активних речовин і радіонуклідів. Показано, що сучасні горизонтальні вимоги України, ЄС і Codex є узгодженими щодо максимального рівня свинцю в меді на рівні 0,10 мг/кг, тоді як ДСТУ 4497:2005 передбачає 1,0 мг/кг. Доведено, що пряме зіставлення окремих нормативів можливе лише з урахуванням одиниць вимірювання, методів випробувань, бази перерахунку, категорії продукту та правової природи критерію. Обґрунтовано доцільність формування інтегрованої нормативної матриці меду як інструменту оцінювання ступеня гармонізації, виявлення колізій і прогалин, а також напрямів подальшого вдосконалення національного регулювання. Результати можуть бути використані для вдосконалення контролю меду та оцінювання його відповідності вимогам внутрішнього й зовнішнього ринків.
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
- No. 2,p. 8-12
АНАЛІЗ СЕНСОРНИХ ПОКАЗНИКІВ КОПЧЕНОГО СИРУ ТИПУ ХАЛУМІ
У сучасному світі сироваріння є важливою галуззю харчової промисловості, що створює різноманітні молочні продукти, зокрема сири. Сир халумі – це традиційний кіпрський сир, що належить до групи напівтвердих сирів з високою температурною. Смаження халумі дозволяє розкрити його смакові якості та створити цікавий контраст між м’якою серединкою і хрусткою зовнішньою частиною. Копчення напівтвердих сирів є популярним методом обробки, що надає продукту особливих смакових та ароматичних властивостей. Метою дослідження є аналіз технології виробництва сиру типу халумі гарячого копчення. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: розробити технологічну схема виробництва сиру типу халумі гарячого копчення; дослідити органолептичні показники сиру типу халумі гарячого копчення; проаналізувати мікробіологічні показники. Матеріали і методи досліджень. Для досліджень використовували молоко коров’яче незбиране, мезофільну закваску MА 11 (Даніско), хлорид кальцію рідкий 10 %, сичужний фермент рідкий мікробіальний (Україна). Органолептичні та мікробіологічні дослідження проводили за показниками для напівтвердих сирів відповідно вимог ДСТУ 4669:2006. Оцінку органолептичних показників досліджуваного зразка проводили 10 непрофесійних дегустаторів різних вікових груп. Копчення відіграє важливу роль у формуванні органолептичних показників сиру типу халумі. Цей процес не лише впливає на смакові та ароматичні показники якості, але й на текстуру та зовнішній вигляд продукту. Копчення проводили в коптильній камері щепою фруктових дерев. Для копчення обрано температуру 70–90°C протягом 15–30 хв. Під час копчення сир набув золотисто-коричневого кольору, який зумовлений реакцією Майяра. У результаті проведеного аналізу органолептичних показників сиру типу халумі гарячого копчення було отримано дані, що свідчать про високі споживчі якості цього продукту. Оцінка органолептичних характеристик включала визначення зовнішнього вигляду, аромату, смаку, текстури, кольору та вологості сиру, що є критично важливими для споживання та зберігання. Було також досліджено мікробіологічні показники сиру на 30-ту добу зберігання. Сир зберіг привабливий зовнішній вигляд, рівномірний золотистий відтінок, отриманий під час копчення. Мікробіологічні показники зразку відповідають нормативним вимогам. Результати дослідження показали доцільність проведення гарячого копчення для досягнення стабільності мікробіологічних показників готового продукту під час зберігання.
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
- No. 2,p. 8-12
Open AccessАНАЛІЗ СЕНСОРНИХ ПОКАЗНИКІВ КОПЧЕНОГО СИРУ ТИПУ ХАЛУМІ
У сучасному світі сироваріння є важливою галуззю харчової промисловості, що створює різноманітні молочні продукти, зокрема сири. Сир халумі – це традиційний кіпрський сир, що належить до групи напівтвердих сирів з високою температурною. Смаження халумі дозволяє розкрити його смакові якості та створити цікавий контраст між м’якою серединкою і хрусткою зовнішньою частиною. Копчення напівтвердих сирів є популярним методом обробки, що надає продукту особливих смакових та ароматичних властивостей. Метою дослідження є аналіз технології виробництва сиру типу халумі гарячого копчення. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: розробити технологічну схема виробництва сиру типу халумі гарячого копчення; дослідити органолептичні показники сиру типу халумі гарячого копчення; проаналізувати мікробіологічні показники. Матеріали і методи досліджень. Для досліджень використовували молоко коров’яче незбиране, мезофільну закваску MА 11 (Даніско), хлорид кальцію рідкий 10 %, сичужний фермент рідкий мікробіальний (Україна). Органолептичні та мікробіологічні дослідження проводили за показниками для напівтвердих сирів відповідно вимог ДСТУ 4669:2006. Оцінку органолептичних показників досліджуваного зразка проводили 10 непрофесійних дегустаторів різних вікових груп. Копчення відіграє важливу роль у формуванні органолептичних показників сиру типу халумі. Цей процес не лише впливає на смакові та ароматичні показники якості, але й на текстуру та зовнішній вигляд продукту. Копчення проводили в коптильній камері щепою фруктових дерев. Для копчення обрано температуру 70–90°C протягом 15–30 хв. Під час копчення сир набув золотисто-коричневого кольору, який зумовлений реакцією Майяра. У результаті проведеного аналізу органолептичних показників сиру типу халумі гарячого копчення було отримано дані, що свідчать про високі споживчі якості цього продукту. Оцінка органолептичних характеристик включала визначення зовнішнього вигляду, аромату, смаку, текстури, кольору та вологості сиру, що є критично важливими для споживання та зберігання. Було також досліджено мікробіологічні показники сиру на 30-ту добу зберігання. Сир зберіг привабливий зовнішній вигляд, рівномірний золотистий відтінок, отриманий під час копчення. Мікробіологічні показники зразку відповідають нормативним вимогам. Результати дослідження показали доцільність проведення гарячого копчення для досягнення стабільності мікробіологічних показників готового продукту під час зберігання.
- Open Access
- 18 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University
- Vol. 16 (1) , 312-320
РОЗРОБКА ТА КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ПУДИНГУ НА ОСНОВІ МОЛОЧНОЇ СИРОВАТКИ З ДОДАВАННЯМ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ
У роботі обґрунтовано доцільність використання молочної сироватки для створення функціонального пудингу з рослинними інгредієнтами. Метою дослідження було розроблення рецептури пудингу на основі молочної сироватки з додаванням соку манго, насіння чіа та порошку кісточок малини і комплексна оцінка його якості. Об’єктом дослідження є пудинг із молочної сироватки, предметом – вплив рецептурного складу на показники якості. Сформовано матрицю з дев’яти зразків із різним вмістом насіння чіа та порошку кісточок малини. Досліджено активну кислотність, масову частку сухих речовин, вологоутримуючу здатність та органолептичні властивості. Узагальнення результатів здійснено за допомогою інтегрального показника якості. Встановлено, що підвищення вмісту насіння чіа покращує структурні властивості пудингів, а порошок кісточок малини у кількості 0,5–1,0 % позитивно впливає на стабільність і харчову цінність продукту. Оптимальним визначено зразок із 10 % насіння чіа та 1,0 % порошку кісточок малини
- 18 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University
- Vol. 16 (1) , 312-320
Open AccessРОЗРОБКА ТА КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ПУДИНГУ НА ОСНОВІ МОЛОЧНОЇ СИРОВАТКИ З ДОДАВАННЯМ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ
У роботі обґрунтовано доцільність використання молочної сироватки для створення функціонального пудингу з рослинними інгредієнтами. Метою дослідження було розроблення рецептури пудингу на основі молочної сироватки з додаванням соку манго, насіння чіа та порошку кісточок малини і комплексна оцінка його якості. Об’єктом дослідження є пудинг із молочної сироватки, предметом – вплив рецептурного складу на показники якості. Сформовано матрицю з дев’яти зразків із різним вмістом насіння чіа та порошку кісточок малини. Досліджено активну кислотність, масову частку сухих речовин, вологоутримуючу здатність та органолептичні властивості. Узагальнення результатів здійснено за допомогою інтегрального показника якості. Встановлено, що підвищення вмісту насіння чіа покращує структурні властивості пудингів, а порошок кісточок малини у кількості 0,5–1,0 % позитивно впливає на стабільність і харчову цінність продукту. Оптимальним визначено зразок із 10 % насіння чіа та 1,0 % порошку кісточок малини
- Open Access
- 8 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences
- No. 45,p. 70-79
РОЗРОБКА ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ БЕЗГЛЮТЕНОВИХ МАКАРОННИХ ВИРОБІВ З ДОДАВАННЯМ ПОРОШКУ MORINGA OLEIFERA ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ІНГРЕДІЄНТА
У науковій роботі висвітлено результати комплексного дослідження з розробки рецептури безглютенових макаронних виробів функціонального призначення з використанням порошку Moringa oleifera. Актуальність дослідження обумовлена зростанням захворюваності на целіакію, поширенням непереносимості глютену серед населення, а також зростаючим інтересом до здорового харчування, зокрема під час воєнного стану, коли особливо важливо забезпечити населення продуктами з підвищеною харчовою та біологічною цінністю. Метою роботи було науково обґрунтувати доцільність використання порошку Moringa oleifera у складі безглютенових макаронних виробів, визначити його вплив на якісні характеристики готового продукту, а також запропонувати практичні рекомендації щодо впровадження такого продукту у виробництво. У рамках дослідження виготовлено чотири зразки макаронів із вмістом порошку Moringa oleifera 5 %, 10 % та 15 %. Проведено фізико-хімічний аналіз тіста та готових виробів за показниками вологості, кислотності, зольності та вмісту білка; визначено стабільність виробів під час варіння, сенсорну оцінку після термічної обробки та втрати сухих речовин за допомогою рефрактометричного методу. Оцінено мікробіологічні показники та стабільність макаронних виробів протягом 60 діб зберігання. Результати дослідження свідчать, що додавання порошку Moringa oleifera у кількості 10 % забезпечує оптимальне співвідношення харчової цінності, органолептичних властивостей, кулінарної стабільності та мікробіологічної безпеки виробів. Запропоновано рецептурну модель макаронних виробів та рекомендації щодо їх промислового впровадження в Україні з урахуванням доступної сировинної бази та технічних можливостей локального виробництва. Отримані результати можуть бути використані для розробки безглютенових продуктів функціонального призначення.
- 8 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences
- No. 45,p. 70-79
Open AccessРОЗРОБКА ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ БЕЗГЛЮТЕНОВИХ МАКАРОННИХ ВИРОБІВ З ДОДАВАННЯМ ПОРОШКУ MORINGA OLEIFERA ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ІНГРЕДІЄНТА
У науковій роботі висвітлено результати комплексного дослідження з розробки рецептури безглютенових макаронних виробів функціонального призначення з використанням порошку Moringa oleifera. Актуальність дослідження обумовлена зростанням захворюваності на целіакію, поширенням непереносимості глютену серед населення, а також зростаючим інтересом до здорового харчування, зокрема під час воєнного стану, коли особливо важливо забезпечити населення продуктами з підвищеною харчовою та біологічною цінністю. Метою роботи було науково обґрунтувати доцільність використання порошку Moringa oleifera у складі безглютенових макаронних виробів, визначити його вплив на якісні характеристики готового продукту, а також запропонувати практичні рекомендації щодо впровадження такого продукту у виробництво. У рамках дослідження виготовлено чотири зразки макаронів із вмістом порошку Moringa oleifera 5 %, 10 % та 15 %. Проведено фізико-хімічний аналіз тіста та готових виробів за показниками вологості, кислотності, зольності та вмісту білка; визначено стабільність виробів під час варіння, сенсорну оцінку після термічної обробки та втрати сухих речовин за допомогою рефрактометричного методу. Оцінено мікробіологічні показники та стабільність макаронних виробів протягом 60 діб зберігання. Результати дослідження свідчать, що додавання порошку Moringa oleifera у кількості 10 % забезпечує оптимальне співвідношення харчової цінності, органолептичних властивостей, кулінарної стабільності та мікробіологічної безпеки виробів. Запропоновано рецептурну модель макаронних виробів та рекомендації щодо їх промислового впровадження в Україні з урахуванням доступної сировинної бази та технічних можливостей локального виробництва. Отримані результати можуть бути використані для розробки безглютенових продуктів функціонального призначення.
- Open Access
- 5 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
- No. 1,p. 95-101
ВИКОРИСТАННЯ ПОРОШКУ ЖОЛУДІВ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ У ВИРОБНИЦТВІ ПРЯНИКІВ
Робота присвячена дослідженню можливості використання порошку жолудів як альтернативної рослинної сировини у виробництві пряників шляхом часткової заміни пшеничного борошна. Актуальність дослідження зумовлена сучасними тенденціями розвитку харчових технологій, що орієнтовані на розширення асортименту борошняних кондитерських виробів, підвищення їх харчової та біологічної цінності, а також раціональне використання локальної нетрадиційної сировини. Метою роботи є наукове обґрунтування доцільності використання порошку жолудів у технології пряників та визначення раціонального рівня його внесення з урахуванням технологічних, органолептичних, фізико-хімічних і мікробіологічних показників. Об’єктом дослідження є технологічний процес виробництва пряників, предметом ‒ вплив порошку жолудів на властивості тіста, якість і стабільність готових виробів. Дослідження проводили у кілька етапів. На першому етапі встановлено вплив порошку жолудів (5, 10 і 15 % від маси борошна) на властивості тіста. Виявлено, що за рівня заміни 5–10 % тісто зберігає однорідну структуру, достатню пластичність і придатність до формування, тоді як 15 % заміни призводить до зниження пластичності та ущільнення структури. На другому етапі оцінено якість готових пряників. Вста- новлено, що додавання порошку жолудів у кількості 5–10 % забезпечує привабливий зовнішній вигляд, гармонійний смак і аромат, тоді як за 15 % з’являються небажані зміни консистенції та смаку. На третьому етапі досліджено стабільність пряників під час зберігання протягом 30 діб. Показано, що всі зразки відповідали нормативним вимогам за мікробіологічними показниками, а пряники з вмістом порошку жолудів 5–10 % характеризувалися кращою збереженістю сенсорних і фізико-хімічних показників. На четвертому етапі проведено оцінку харчової і біологічної цінності пряників із вмістом порошку жолудів 10%. Встановлено зростання вмісту харчових волокон, мінеральних речовин і антиоксидантної активності при одночасному збільшенні енергетичної цінності. За результатами комплексної оцінки визначено, що раціональним є використання порошку жолудів у кількості 10 % від маси пшеничного борошна. Отримані результати можуть бути використані у виробництві борошняних кондитерських виробів функціонального та крафтового спрямування.
- 5 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
- No. 1,p. 95-101
Open AccessВИКОРИСТАННЯ ПОРОШКУ ЖОЛУДІВ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ У ВИРОБНИЦТВІ ПРЯНИКІВ
Робота присвячена дослідженню можливості використання порошку жолудів як альтернативної рослинної сировини у виробництві пряників шляхом часткової заміни пшеничного борошна. Актуальність дослідження зумовлена сучасними тенденціями розвитку харчових технологій, що орієнтовані на розширення асортименту борошняних кондитерських виробів, підвищення їх харчової та біологічної цінності, а також раціональне використання локальної нетрадиційної сировини. Метою роботи є наукове обґрунтування доцільності використання порошку жолудів у технології пряників та визначення раціонального рівня його внесення з урахуванням технологічних, органолептичних, фізико-хімічних і мікробіологічних показників. Об’єктом дослідження є технологічний процес виробництва пряників, предметом ‒ вплив порошку жолудів на властивості тіста, якість і стабільність готових виробів. Дослідження проводили у кілька етапів. На першому етапі встановлено вплив порошку жолудів (5, 10 і 15 % від маси борошна) на властивості тіста. Виявлено, що за рівня заміни 5–10 % тісто зберігає однорідну структуру, достатню пластичність і придатність до формування, тоді як 15 % заміни призводить до зниження пластичності та ущільнення структури. На другому етапі оцінено якість готових пряників. Вста- новлено, що додавання порошку жолудів у кількості 5–10 % забезпечує привабливий зовнішній вигляд, гармонійний смак і аромат, тоді як за 15 % з’являються небажані зміни консистенції та смаку. На третьому етапі досліджено стабільність пряників під час зберігання протягом 30 діб. Показано, що всі зразки відповідали нормативним вимогам за мікробіологічними показниками, а пряники з вмістом порошку жолудів 5–10 % характеризувалися кращою збереженістю сенсорних і фізико-хімічних показників. На четвертому етапі проведено оцінку харчової і біологічної цінності пряників із вмістом порошку жолудів 10%. Встановлено зростання вмісту харчових волокон, мінеральних речовин і антиоксидантної активності при одночасному збільшенні енергетичної цінності. За результатами комплексної оцінки визначено, що раціональним є використання порошку жолудів у кількості 10 % від маси пшеничного борошна. Отримані результати можуть бути використані у виробництві борошняних кондитерських виробів функціонального та крафтового спрямування.
- Open Access
- 7 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки
- Vol. 2 (1) , 155-165
СЕНСОРНИЙ ПРОФІЛЬ ТА СПОЖИВЧА ПРИЙНЯТНІСТЬ СИРУ, ЗБАГАЧЕНОГО ПРОДУКТАМИ ПЕРЕРОБКИ КОНОПЕЛЬ
У статті наведено результати дослідження впливу продуктів переробки насіння конопель на сенсорний профіль та споживчу прийнятність напівтвердого сиру, виготовленого з комбінованої сировини тваринного і рослинного походження. Актуальність роботи зумовлена необхідністю наукового обґрунтування використання конопляної сировини у технологіях сироробства з урахуванням сенсорної якості та сприйняття продукту споживачами. Метою дослідження було встановлення змін сенсорних характеристик сиру при введенні продуктів переробки конопель та визначення оптимального рівня їх використання за показниками споживчої прийнятності. Для досягнення поставленої мети застосовано кількісний дескрипторний аналіз (QDA) з формуванням сенсорних профілограм, а також споживче тестування з використанням дев’ятибальної гедонічної шкали. Обробку експериментальних даних здійснювали методами математичної статистики та багатовимірного аналізу. Встановлено, що зі збільшенням вмісту продуктів переробки конопель у рецептурі сиру зростає інтенсивність кольору, горіхових і рослинних нот аромату та смаку, а також посилюється рослинний післясмак. Найбільш збалансований сенсорний профіль і найвищі показники загальної споживчої прийнятності характерні для зразків з помірним рівнем збагачення (10–15% від маси молочно-рослинної суміші). Подальше збільшення частки конопляної сировини призводить до зниження споживчої оцінки через надмірну інтенсивність рослинних відтінків. Отримані результати підтверджують доцільність використання продуктів переробки конопель у технології напівтвердих сирів за умови оптимізації їх концентрації та можуть бути використані при розробленні інноваційних сирних продуктів із підвищеною споживчою привабливістю
- 7 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки
- Vol. 2 (1) , 155-165
Open AccessСЕНСОРНИЙ ПРОФІЛЬ ТА СПОЖИВЧА ПРИЙНЯТНІСТЬ СИРУ, ЗБАГАЧЕНОГО ПРОДУКТАМИ ПЕРЕРОБКИ КОНОПЕЛЬ
У статті наведено результати дослідження впливу продуктів переробки насіння конопель на сенсорний профіль та споживчу прийнятність напівтвердого сиру, виготовленого з комбінованої сировини тваринного і рослинного походження. Актуальність роботи зумовлена необхідністю наукового обґрунтування використання конопляної сировини у технологіях сироробства з урахуванням сенсорної якості та сприйняття продукту споживачами. Метою дослідження було встановлення змін сенсорних характеристик сиру при введенні продуктів переробки конопель та визначення оптимального рівня їх використання за показниками споживчої прийнятності. Для досягнення поставленої мети застосовано кількісний дескрипторний аналіз (QDA) з формуванням сенсорних профілограм, а також споживче тестування з використанням дев’ятибальної гедонічної шкали. Обробку експериментальних даних здійснювали методами математичної статистики та багатовимірного аналізу. Встановлено, що зі збільшенням вмісту продуктів переробки конопель у рецептурі сиру зростає інтенсивність кольору, горіхових і рослинних нот аромату та смаку, а також посилюється рослинний післясмак. Найбільш збалансований сенсорний профіль і найвищі показники загальної споживчої прийнятності характерні для зразків з помірним рівнем збагачення (10–15% від маси молочно-рослинної суміші). Подальше збільшення частки конопляної сировини призводить до зниження споживчої оцінки через надмірну інтенсивність рослинних відтінків. Отримані результати підтверджують доцільність використання продуктів переробки конопель у технології напівтвердих сирів за умови оптимізації їх концентрації та можуть бути використані при розробленні інноваційних сирних продуктів із підвищеною споживчою привабливістю
- Open Access
- 30 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки
- No. 6,p. 329-344
ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА КРАФТОВИХ СИДРІВ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕТРАДИЦІЙНОЇ СИРОВИНИ
У статті обґрунтовано та розроблено інноваційну технологію виробництва функціональних напівсолодких і солодких сидрів методом купажування. Основу напоїв становить яблучний сидровий матеріал, збагачений сиропами дикорослих ягід: обліпихи (Hippophae rhamnoides), калини (Viburnum opulus) та чорноплідної горобини (Aronia melanocarpa). Актуальність дослідження зумовлена зростаючим попитом на слабоалкогольні напої із підвищеною біологічною цінністю та необхідністю впровадження принципів сталого використання місцевої природної сировини в контексті сучасних тенденцій здорового харчування. Для реалізації мети було досліджено вплив введення сиропів дикорослих ягід у діапазоні 5–15 % (від маси сидрового матеріалу) на якісні характеристики готових зразків. Для виробництва сидрового матеріалу використовувалися чисті культури дріжджів Saccharomyces cerevisiae, а кінцевий продукт класифікувався як напівсолодкий (5% сиропу) або солодкий (10% сиропу). Якість напоїв контролювалася стандартними методами визначення об’ємної частки етилового спирту (ДСТУ 4112.3–2002), масової концентрації цукрів і титрованих кислот. Оцінку функціональних властивостей проводили шляхом вимірювання вмісту фенольних сполук, флавоноїдів та антиоксидантної активності (за методом DPPH). Сенсорну оцінку виконували профільним методом відповідно до ДСТУ ISO 6658:2005. В результаті експерименту встановлено, що оптимальною для формування гармонійного смако-ароматичного профілю є концентрація сиропів 5–10%. Зразки з 15% вмістом ягідних сиропів мали надмірну цукристість (до 9,65 г/100 см³), що перевищує нормативні вимоги для солодкого сидру, і характеризувалися посиленою терпкістю, тому визнані недоцільними для промислового застосування. Додавання 10% сиропів забезпечило найкращі органолептичні характеристики, формуючи збалансований кисло-солодкий смак і приємний ягідно-фруктовий аромат. З точки зору функціональної цінності, найвищі показники продемонстрували сидри з калиною та чорноплідною горобиною, що містили максимальний вміст поліфенолів (до 36,3 мг/100 см³) та найвищу антиоксидантну активність (до 48,3%). При цьому сидри з обліпихою вирізнялися вираженим свіжим ароматом, а напої з чорноплідною горобиною – глибоким кольором і легкою, але приємною терпкістю. Запропонована технологія дозволяє ефективно розширити асортимент слабоалкогольних напоїв крафтового сегмента та значно підвищити їх біологічну цінність. Отримані результати підтверджують доцільність використання дикорослих ягід як природних джерел біоактивних компонентів у виробництві функціональних сидрів, що є важливим внеском у розвиток регіонального виробництва та впровадження концепції сталого харчування.
- 30 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки
- No. 6,p. 329-344
Open AccessТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОБНИЦТВА КРАФТОВИХ СИДРІВ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕТРАДИЦІЙНОЇ СИРОВИНИ
У статті обґрунтовано та розроблено інноваційну технологію виробництва функціональних напівсолодких і солодких сидрів методом купажування. Основу напоїв становить яблучний сидровий матеріал, збагачений сиропами дикорослих ягід: обліпихи (Hippophae rhamnoides), калини (Viburnum opulus) та чорноплідної горобини (Aronia melanocarpa). Актуальність дослідження зумовлена зростаючим попитом на слабоалкогольні напої із підвищеною біологічною цінністю та необхідністю впровадження принципів сталого використання місцевої природної сировини в контексті сучасних тенденцій здорового харчування. Для реалізації мети було досліджено вплив введення сиропів дикорослих ягід у діапазоні 5–15 % (від маси сидрового матеріалу) на якісні характеристики готових зразків. Для виробництва сидрового матеріалу використовувалися чисті культури дріжджів Saccharomyces cerevisiae, а кінцевий продукт класифікувався як напівсолодкий (5% сиропу) або солодкий (10% сиропу). Якість напоїв контролювалася стандартними методами визначення об’ємної частки етилового спирту (ДСТУ 4112.3–2002), масової концентрації цукрів і титрованих кислот. Оцінку функціональних властивостей проводили шляхом вимірювання вмісту фенольних сполук, флавоноїдів та антиоксидантної активності (за методом DPPH). Сенсорну оцінку виконували профільним методом відповідно до ДСТУ ISO 6658:2005. В результаті експерименту встановлено, що оптимальною для формування гармонійного смако-ароматичного профілю є концентрація сиропів 5–10%. Зразки з 15% вмістом ягідних сиропів мали надмірну цукристість (до 9,65 г/100 см³), що перевищує нормативні вимоги для солодкого сидру, і характеризувалися посиленою терпкістю, тому визнані недоцільними для промислового застосування. Додавання 10% сиропів забезпечило найкращі органолептичні характеристики, формуючи збалансований кисло-солодкий смак і приємний ягідно-фруктовий аромат. З точки зору функціональної цінності, найвищі показники продемонстрували сидри з калиною та чорноплідною горобиною, що містили максимальний вміст поліфенолів (до 36,3 мг/100 см³) та найвищу антиоксидантну активність (до 48,3%). При цьому сидри з обліпихою вирізнялися вираженим свіжим ароматом, а напої з чорноплідною горобиною – глибоким кольором і легкою, але приємною терпкістю. Запропонована технологія дозволяє ефективно розширити асортимент слабоалкогольних напоїв крафтового сегмента та значно підвищити їх біологічну цінність. Отримані результати підтверджують доцільність використання дикорослих ягід як природних джерел біоактивних компонентів у виробництві функціональних сидрів, що є важливим внеском у розвиток регіонального виробництва та впровадження концепції сталого харчування.
- Open Access
- 22 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University
- Vol. 15 (2) , 334-356
ВИЗНАЧЕННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ МОЛОКА-СИРОВИНИ ВІД КОРІВ ІЗ РІЗНИМИ ГЕНОТИПАМИ Β–КАЗЕЇНУ
У статті представлено результати дослідження молока корів української чорно-рябої породи з різними генотипами β-казеїну (A1A1, A1A2, A2A2), які утримуються в Сумському районі. У період 2023–2025 років було здійснено відбір проб. Встановлено, що кислотність (рН 6,51–6,84) і густина (1025–1028 кг/м3) молока стабільні, майже не залежать від генотипу β-казеїну. Молоко з генотипом A2A2 має вищий рівень білка (до 3,15 %), жиру (до 5,07 %) і сухих речовин (до 13,25 %), що свідчить про його кращу харчову та технологічну цінність. У молоці A1A1 і A1A2 показники білка та жиру нижчі. Кореляція між генотипом β-казеїну та складом молока слабка: білок (r = 0,13), жир (r = 0,26), сухі речовини (r = 0,17). Кислотність і густина значного впливу не демонструють. Тривимірна модель «білок–жир–генотип» підтвердила кращі показники для A2A2. Результати можуть бути використані в селекції високопродуктивних стад худоби.
- 22 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University
- Vol. 15 (2) , 334-356
Open AccessВИЗНАЧЕННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ МОЛОКА-СИРОВИНИ ВІД КОРІВ ІЗ РІЗНИМИ ГЕНОТИПАМИ Β–КАЗЕЇНУ
У статті представлено результати дослідження молока корів української чорно-рябої породи з різними генотипами β-казеїну (A1A1, A1A2, A2A2), які утримуються в Сумському районі. У період 2023–2025 років було здійснено відбір проб. Встановлено, що кислотність (рН 6,51–6,84) і густина (1025–1028 кг/м3) молока стабільні, майже не залежать від генотипу β-казеїну. Молоко з генотипом A2A2 має вищий рівень білка (до 3,15 %), жиру (до 5,07 %) і сухих речовин (до 13,25 %), що свідчить про його кращу харчову та технологічну цінність. У молоці A1A1 і A1A2 показники білка та жиру нижчі. Кореляція між генотипом β-казеїну та складом молока слабка: білок (r = 0,13), жир (r = 0,26), сухі речовини (r = 0,17). Кислотність і густина значного впливу не демонструють. Тривимірна модель «білок–жир–генотип» підтвердила кращі показники для A2A2. Результати можуть бути використані в селекції високопродуктивних стад худоби.