NRNataliia V. Rudyk

Nataliia V. Rudyk

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Nataliia V. Rudyk has a total of 28 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    РЕГІОНАЛЬНО–ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКИХ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ТИПОМ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

    by Н.в. Рудик

    Досліджено регіональну структуру аграрного сектору України за типом підприємства на масиві понад 34 тис. підприємств за 2021–2025 рр. Для розмежування загальнонаціонального тренду й регіональної специфіки застосовано коефіцієнт локалізації, що нормує регіональну частку на національну. Підтверджено стійке зростання частки мікропідприємств за скорочення частки великих і середніх, втрати яких є переважно відносними. Гіпотезу про подрібнення діючого бізнесу не підтверджено: основний приріст забезпечили малі підприємства, тобто переважають нові реєстрації, а не низхідна рекласифікація. Доведено структурний, а не кон'юнктурний характер відмінностей: ранговий порядок регіонів відтворюється навіть після чотирьох років війни. Виокремлено стійкі моделі спеціалізації та асиметричну дію воєнного фактора, що вражає найменш мобільний корпоративний сегмент, представлений середнім і великим бізнесом. Обґрунтовано диференційовану підтримку громад.

  • Open Access

    ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ І СТАБІЛЬНІСТЬ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ: РЕАЛЬНИЙ ВИМІР І РЕГІОНАЛЬНІ ДИСПРОПОРЦІЇ

    by Н.в. Рудик, Т.м. Бороденко

    У статті оцінено фінансову стійкість і стабільність зростання аграрного сектору України за 2021-2025 рр. на реальних (здефльованих до цін 2021 р.) даних у територіальному та секторальному розрізах. Емпіричну базу становлять агреговані фінансові показники 34 010 підприємств агросектору за 26 територіальними одиницями, трьома сферами діяльності та 34 видами КВЕД. Дефлювання змінює оцінку стану галузі: номінальне зростання виручки на 60,6 % майже повністю поглинуте інфляцією 62,7 %, тож реальний індекс становить лише 98,7, а прибутковість знизилася до 59-68 % довоєнного рівня. Розмежовано стійкість запасів (активи +1,7 %) і нестабільність реальних потоків (волатильність прибутку 90,7 в. п.). Виявлено різку територіальну поляризацію за ознакою воєнного фактору: зростають тилові західні області, тоді як прифронтові й окуповані втратили від третини до всієї виручки (розрив 7,5 раза). Секторальна трансформація - перехід від зернового сегмента до тваринництва та високомаржинальних культур. Нерівність трактується як структурна, а не кон’юнктурна, і потребує адресних інструментів підтримки громад.

  • Open Access

    ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ: ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, РЕЛОКАЦІЯ ТА ГРАНТИ ЯК ІНСТРУМЕНТИ АДАПТАЦІЇ БІЗНЕСУ

    by Тетяна Бороденко, Наталія Рудик, Арсен Ісмаілов

    Статтю присвячено теоретичному осмисленню фінансової стійкості підприємств України в умовах повномасштабного воєнного стану (2022–2026). Актуальність дослідження зумовлена безпрецедентним поєднанням шоків, з якими зіткнувся вітчизняний бізнес: руйнуванням інфраструктури, дестабілізацією енергопостачання, примусовим переміщенням кадрів, втратою східних ринків та обмеженням доступу до кредитних ресурсів. Метою дослідження є формування концептуальної моделі фінансової стійкості підприємств, що функціонують в умовах воєнної економіки. Проаналізовано енергоефективність, релокацію та грантове фінансування як інструменти адаптації бізнесу до зовнішніх шоків. Отримані результати можуть бути використані для розробки стратегій підтримки підприємств та формування державної політики у сфері економічної безпеки. Встановлено, що традиційні моделі фінансового аналізу не охоплюють специфічні воєнні ризики — фізичне знищення активів, примусове переміщення та розрив ланцюгів постачання, — що зумовлює потребу у розширенні концепції стійкості через введення поняття «стрес-резилієнтності» як здатності відновлювати операційну спроможність після катастрофічних шоків. Запропоновано авторську концептуальну модель «трикутника адаптації», що поєднує три взаємопов'язані виміри: операційну стійкість (через енергоефективність та автономне енергопостачання), локаційну стійкість (через стратегічну релокацію виробничих потужностей) і капітальну стійкість (через залучення грантового та пільгового фінансування). Теоретично обґрунтовано, що інвестиції в енергетичну автономію є інструментом зниження операційного левериджу, релокація виступає реалізацією реального опціону на збереження виробничої спроможності, а гранти формують третю категорію капіталу поза дихотомією «власний-позиковий». Доведено, що лише синергія трьох інструментів формує справжню стрес-резилієнтність. Інформаційну основу складають верифіковані дані ЄБРР, ПРООН, ОЕСР, CES, Carnegie Endowment, CSIS та Мінекономіки України, що засвідчують падіння реального ВВП на 28,8% у 2022 р., відновлення активності МСП до 85% у 2024–2025 рр., зміну юридичної адреси майже 19 000 компаній та обсяг пільгового кредитування «5-7-9%» у 52,8 млрд грн. Обґрунтовано рекомендації для бізнесу та регуляторів щодо підвищення адаптивності підприємств у воєнній і повоєнній економіці.

  • Open Access

    ВПЛИВ СТАНДАРТІВ РОЗКРИТТЯ МСФЗ S1/S2 НА МЕХАНІЗМИ ФІНАНСОВОГО СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

    by Наталія Рудик, Олексій Подойніцин

    У статті досліджено системні зв’язки між стандартами розкриття МСФЗ S1 і МСФЗ S2, ухваленими ISSB, Цілями сталого розвитку ООН та механізмами фінансування екологічного виробництва. Розкрито теоретико-методологічну основу стандартів МСФЗ S1 та МСФЗ S2 як регуляторного механізму розкриття інформації про сталий розвиток. Обґрунтовано системні зв’язки між стандартами розкриття ISSB, Цілями сталого розвитку ООН та механізмами фінансування екологічного виробництва. Систематизовано фінансові інструменти стимулювання екологічного виробництва та визначено їх відповідність секторам зеленої економіки. Розкрито механізм трансформації даних МСФЗ S1/S2 у конкретні фінансові рішення та оцінено ефект зворотного зв’язку у системі сталого фінансування, що формує самопідтримуваний механізм зеленої трансформації.

  • Customs Risk Management in Ukraine: Practices and Implementation in the Context of European Integration

    by Nataliia V. Rudyk, Tetiana M. Borodenko, Alina Yu. Shkoliarenko

    The article examines the functioning of the customs risk management system in Ukraine in the context of the European integration process and changes in the external economic environment. The relevance of the topic is related to the fact that the State needs to simultaneously ensure fiscal efficiency and simplify international trade amid the growth of imported goods, digitalization of procedures, and complication of logistics chains. Traditional customs control methods are losing their efficiency under current conditions, which creates the need for the implementation of risk-oriented approaches, digital technologies, and analytical tools. The aim of the study is to determine the impact of customs risk management on the efficiency of customs duty administration and the formation of budget revenues, as well as to substantiate directions for its improvement, taking into account international standards and challenges of digitalization. The study employs general scientific and specialized methods, in particular analysis and synthesis, comparison, generalization, statistical methods, and forecasting. Changes in the dynamics of goods declaration and the structure of foreign economic activity in 2020–2024 have been studied, which made it possible to trace a significant decline in indicators in 2022 due to crisis phenomena and their gradual recovery. It has been found that it is precisely import operations that dominate in the formation of customs revenues, and the value-added tax on imports occupies a key place among the sources of revenue for the State Budget of Ukraine. It has been proved that the introduction of information technologies and the creation of an automated risk management system contribute to increasing the transparency of procedures, reducing cargo processing times, and optimizing control measures. At the same time, it has been revealed that information resources are not fully unified, data analytics is not used actively enough, and there is a need for the development of post-customs audit and improvement of the customs risk management process.


  • Open Access

    СИСТЕМА АДМІНІСТРУВАННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ, ФІСКАЛЬНА РОЛЬ ТА ВПЛИВ НА ФІНАНСОВУ СТІЙКІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ЗЕД

    by Тетяна Бороденко, Наталія Рудик, Надія Рязанова

    У статті досліджено теоретико-правові засади та практичні аспекти системи адміністрування митних платежів в Україні. Розглянуто сутність категорії «адміністрування митних платежів» у порівнянні зі спорідненими поняттями митного та податкового права. На підставі компаративного аналізу надходжень митних платежів до Державного бюджету України за 2023–2025 роки продемонстровано їх значущість у структурі державних доходів: у 2025 році загальний обсяг митних надходжень досяг рекордних 716,1 млрд грн, що на 21% перевищує показник 2024 року. Виявлено взаємозв'язок між податковим та митним адмініструванням у системі державного управління, охарактеризовано основні елементи та принципи адміністрування митних платежів. Обґрунтовано, що адміністрування митних платежів є комплексним інститутом фінансового права, що об'єднує норми митного, податкового та адміністративного законодавства. Окремо досліджено вплив митних платежів на фінансову стійкість підприємств. Визначено ключові напрями підвищення ефективності системи адміністрування митних платежів в умовах євроінтеграції та воєнного стану.

  • Open Access

    ІННОВАЦІЙНІ ДРАЙВЕРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД: ІНСТИТУЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ОЦІНЮВАННЯ

    by Тетяна Бороденко, Микола Гапонюк, Наталія Рудик

    У статті досліджено інноваційні драйвери сталого розвитку територіальних громад у контексті формування їх економічної спроможності та адаптації до умов цифрової трансформації. Обґрунтовано роль інституційно-економічних механізмів у активізації локального економічного потенціалу, зокрема стратегічного планування, цифровізації управління, розвитку інноваційної інфраструктури та державно-приватного партнерства. Запропоновано інтегровану модель інноваційного розвитку територіальної громади, що поєднує інституційний, технологічний, економічний і соціальний рівні. Розроблено економіко-математичний інструментарій оцінювання інноваційної спроможності громад на основі інтегрального індексу, який дозволяє здійснювати порівняльний аналіз та обґрунтовувати управлінські рішення. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання запропонованих інструментів для стратегічного управління сталим розвитком територіальних громад.


  • Open Access

    БЮДЖЕТНЕ ФІНАНСУВАННЯ КУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ ВИДАТКІВ УКРАЇНИ

    by Андрій Буряченко, Наталія Рудик, Наталія Сивульська

    У статті досліджено бюджетне фінансування культури в Україні в умовах воєнного стану, акцентуючи на її ролі у державній соціальній політиці, формуванні гуманітарного потенціалу та підтримці національної ідентичності. Автори аналізують структуру видатків, законодавчу базу, міжнародний досвід, виявляють системні проблеми та суперечності управлінських рішень, пропонують методи оцінювання ефективності фінансування культурної сфери, включаючи диверсифікацію джерел, децентралізацію та громадську участь. Висвітлено динаміку бюджетних видатків на культуру у 2021–2025 роках, обґрунтовано важливість інтеграції європейських підходів до оцінювання соціальної віддачі інвестицій у культуру. Розглянуто потребу в запровадженні інтегрованої системи показників ефективності, удосконаленні законодавчої бази, розширенні повноважень місцевих органів та підвищенні прозорості бюджетного процесу у сфері культури.