Тетяна Бороденко
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Тетяна Бороденко has a total of 247 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Микола Гапонюк
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
11 shared publications - Nataliia V. Rudyk
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
7 shared publications Mykola Gaponiuk
Kyiv National Economic University Named After Vadym Hetman
5 shared publications- Alla Slavkova
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
4 shared publications - Andrii Buriachenko
Kyiv National Economic University Named After Vadym Hetman
4 shared publications Андрій Буряченко
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
3 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 30 October 2026
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 5 (3 (143)) , 61-80
Development of a dynamic model of management of financial stability of territorial communities under the conditions of military storm
The object of the study is the process of managing the financial stability of territorial communities in conditions of a high degree of risks and dangers caused by a prolonged state of war. The problem that was solved in the study is the gaps in static approaches to determining hidden shifts in financial states. This complicates the determination of changes in the dynamics of the financial state and the choice of management actions. To solve the problem, a system was substantiated using financial stability parameters, which helped to establish spatial and temporal heterogeneity. Four hidden states of financial stability were determined using the VIS (14040.2), average posterior probability (0.913) and entropy (0.214). It was empirically calculated that among 1331 territorial communities, 51.5% have a stable state and 34.2% have a destabilizing state. The asymmetry and inertia between the transitions of financial states were determined: 76.2% maintain a stable state, 65.5% – destabilizing, 1.7% – adaptive recovery. To achieve proactive management, the current financial state, the probability of the development trajectory and the security and functional conditions of the territorial community are taken into account. It is proven that the same financial stability can lead to different dynamics of changes. 4 management modes are proposed depending on the direction of development of financial stability and security conditions. A matrix of combinations between the probable direction of development and differentiated management actions is formed. Taken together, the above creates a closed management cycle, with direct and feedback links, which serves as a tool for preventive anticipation of destructive signs. The practical use of the results can be applied by local self-government bodies and state authorities for early detection of financial vulnerability of communities, strengthening security measures and compliance with sustainable development
- 30 October 2026
- Published by Private Company Technology Center in Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
- Vol. 5 (3 (143)) , 61-80
Open AccessDevelopment of a dynamic model of management of financial stability of territorial communities under the conditions of military storm
The object of the study is the process of managing the financial stability of territorial communities in conditions of a high degree of risks and dangers caused by a prolonged state of war. The problem that was solved in the study is the gaps in static approaches to determining hidden shifts in financial states. This complicates the determination of changes in the dynamics of the financial state and the choice of management actions. To solve the problem, a system was substantiated using financial stability parameters, which helped to establish spatial and temporal heterogeneity. Four hidden states of financial stability were determined using the VIS (14040.2), average posterior probability (0.913) and entropy (0.214). It was empirically calculated that among 1331 territorial communities, 51.5% have a stable state and 34.2% have a destabilizing state. The asymmetry and inertia between the transitions of financial states were determined: 76.2% maintain a stable state, 65.5% – destabilizing, 1.7% – adaptive recovery. To achieve proactive management, the current financial state, the probability of the development trajectory and the security and functional conditions of the territorial community are taken into account. It is proven that the same financial stability can lead to different dynamics of changes. 4 management modes are proposed depending on the direction of development of financial stability and security conditions. A matrix of combinations between the probable direction of development and differentiated management actions is formed. Taken together, the above creates a closed management cycle, with direct and feedback links, which serves as a tool for preventive anticipation of destructive signs. The practical use of the results can be applied by local self-government bodies and state authorities for early detection of financial vulnerability of communities, strengthening security measures and compliance with sustainable development
- Open Access
- 7 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Інклюзивна економіка
- No. 3 (13),p. 15-23
ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
Статтю присвячено фінансовому механізму соціального захисту населення України в умовах воєнних, демографічних та інституційних трансформацій. Метою є розвиток теоретичних положень щодо його сутності та оцінювання фінансової стійкості. Фінансовий механізм визначено як інтегровану систему фінансових відносин, інститутів, методів, інструментів і джерел фінансування, спрямовану на мінімізацію соціальних ризиків, підтримання доходів населення та соціальної стійкості громад. Запропоновано структурно-функціональну модель та інтегральний індекс фінансової стійкості як середнє геометричне показників фіскальної достатності, адекватності виплат і страхового охоплення. Обґрунтовано модернізацію механізму через диверсифікацію фінансування, зміцнення спроможності громад, адаптацію соціального страхування та цифровізацію.
- 7 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Інклюзивна економіка
- No. 3 (13),p. 15-23
Open AccessФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
Статтю присвячено фінансовому механізму соціального захисту населення України в умовах воєнних, демографічних та інституційних трансформацій. Метою є розвиток теоретичних положень щодо його сутності та оцінювання фінансової стійкості. Фінансовий механізм визначено як інтегровану систему фінансових відносин, інститутів, методів, інструментів і джерел фінансування, спрямовану на мінімізацію соціальних ризиків, підтримання доходів населення та соціальної стійкості громад. Запропоновано структурно-функціональну модель та інтегральний індекс фінансової стійкості як середнє геометричне показників фіскальної достатності, адекватності виплат і страхового охоплення. Обґрунтовано модернізацію механізму через диверсифікацію фінансування, зміцнення спроможності громад, адаптацію соціального страхування та цифровізацію.
- 2 October 2026
- Published by Drukarnia Madryd in Actual problems of innovative economy and law
- Vol. 2026 (4) , 67-71
Risk management system for leveraging pension savings in wartime conditions
The article develops a risk management system to leverage pension savings for financing reconstruction projects in Ukraine. The relevance of the study follows from the fact that such investment has a fundamentally different risk profile from the traditional placements of pension funds in government securities and bank deposits: to the standard risks of infrastructure investment are added the conditions of wartime, immature financial markets and macroeconomic instability, while the methodological frameworks of the OECD and IOPS were designed for peacetime and do not account for a country under full-scale armed aggression. Methodologically, the study combines comparative analysis of international experience with the matrix method of risk systematization by content, criticality level, and mitigation instruments. The study identifies six specific risk categories —geopolitical (war-related), regulatory, liquidity, inflation, managerial, and concentration risks—of which geopolitical risk is classified as critical: without dedicated protection instruments, it makes pension fund participation inadmissible from a fiduciary-law standpoint. A matrix of mitigation instruments is developed, comprising MIGA war risk insurance and Ukraine Facility guarantees, statutory consolidation of investment rules and stabilization clauses in multi-year concession agreements, a 15% ceiling on illiquid assets for the first five years, tariff indexation to the consumer price index, independent supervisory boards with mandatory ESG reporting, and sectoral and regional diversification limits. On this basis, a system of seven interrelated recommendations is formulated — legislative, institutional, instrumental, guarantee-related, organizational, standardization, and human-capital — together with a three-phase implementation scenario. The paper substantiates the expediency of a voluntary, market-based approach, under which pension funds decide independently based on the prudent person principle. At the same time, the state creates incentives, provides guarantees, and removes regulatory barriers. Keywords: risk management, pension savings, reconstruction of Ukraine, infrastructure investment, war risks, non-state pension funds, ESG standards.
- 2 October 2026
- Published by Drukarnia Madryd in Actual problems of innovative economy and law
- Vol. 2026 (4) , 67-71
Risk management system for leveraging pension savings in wartime conditions
The article develops a risk management system to leverage pension savings for financing reconstruction projects in Ukraine. The relevance of the study follows from the fact that such investment has a fundamentally different risk profile from the traditional placements of pension funds in government securities and bank deposits: to the standard risks of infrastructure investment are added the conditions of wartime, immature financial markets and macroeconomic instability, while the methodological frameworks of the OECD and IOPS were designed for peacetime and do not account for a country under full-scale armed aggression. Methodologically, the study combines comparative analysis of international experience with the matrix method of risk systematization by content, criticality level, and mitigation instruments. The study identifies six specific risk categories —geopolitical (war-related), regulatory, liquidity, inflation, managerial, and concentration risks—of which geopolitical risk is classified as critical: without dedicated protection instruments, it makes pension fund participation inadmissible from a fiduciary-law standpoint. A matrix of mitigation instruments is developed, comprising MIGA war risk insurance and Ukraine Facility guarantees, statutory consolidation of investment rules and stabilization clauses in multi-year concession agreements, a 15% ceiling on illiquid assets for the first five years, tariff indexation to the consumer price index, independent supervisory boards with mandatory ESG reporting, and sectoral and regional diversification limits. On this basis, a system of seven interrelated recommendations is formulated — legislative, institutional, instrumental, guarantee-related, organizational, standardization, and human-capital — together with a three-phase implementation scenario. The paper substantiates the expediency of a voluntary, market-based approach, under which pension funds decide independently based on the prudent person principle. At the same time, the state creates incentives, provides guarantees, and removes regulatory barriers. Keywords: risk management, pension savings, reconstruction of Ukraine, infrastructure investment, war risks, non-state pension funds, ESG standards.
- Open Access
- 3 September 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Підприємництво та інновації
- No. 41,p. 120-128
ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ І СТАБІЛЬНІСТЬ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ: РЕАЛЬНИЙ ВИМІР І РЕГІОНАЛЬНІ ДИСПРОПОРЦІЇ
У статті оцінено фінансову стійкість і стабільність зростання аграрного сектору України за 2021-2025 рр. на реальних (здефльованих до цін 2021 р.) даних у територіальному та секторальному розрізах. Емпіричну базу становлять агреговані фінансові показники 34 010 підприємств агросектору за 26 територіальними одиницями, трьома сферами діяльності та 34 видами КВЕД. Дефлювання змінює оцінку стану галузі: номінальне зростання виручки на 60,6 % майже повністю поглинуте інфляцією 62,7 %, тож реальний індекс становить лише 98,7, а прибутковість знизилася до 59-68 % довоєнного рівня. Розмежовано стійкість запасів (активи +1,7 %) і нестабільність реальних потоків (волатильність прибутку 90,7 в. п.). Виявлено різку територіальну поляризацію за ознакою воєнного фактору: зростають тилові західні області, тоді як прифронтові й окуповані втратили від третини до всієї виручки (розрив 7,5 раза). Секторальна трансформація - перехід від зернового сегмента до тваринництва та високомаржинальних культур. Нерівність трактується як структурна, а не кон’юнктурна, і потребує адресних інструментів підтримки громад.
- 3 September 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Підприємництво та інновації
- No. 41,p. 120-128
Open AccessФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ І СТАБІЛЬНІСТЬ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ: РЕАЛЬНИЙ ВИМІР І РЕГІОНАЛЬНІ ДИСПРОПОРЦІЇ
У статті оцінено фінансову стійкість і стабільність зростання аграрного сектору України за 2021-2025 рр. на реальних (здефльованих до цін 2021 р.) даних у територіальному та секторальному розрізах. Емпіричну базу становлять агреговані фінансові показники 34 010 підприємств агросектору за 26 територіальними одиницями, трьома сферами діяльності та 34 видами КВЕД. Дефлювання змінює оцінку стану галузі: номінальне зростання виручки на 60,6 % майже повністю поглинуте інфляцією 62,7 %, тож реальний індекс становить лише 98,7, а прибутковість знизилася до 59-68 % довоєнного рівня. Розмежовано стійкість запасів (активи +1,7 %) і нестабільність реальних потоків (волатильність прибутку 90,7 в. п.). Виявлено різку територіальну поляризацію за ознакою воєнного фактору: зростають тилові західні області, тоді як прифронтові й окуповані втратили від третини до всієї виручки (розрив 7,5 раза). Секторальна трансформація - перехід від зернового сегмента до тваринництва та високомаржинальних культур. Нерівність трактується як структурна, а не кон’юнктурна, і потребує адресних інструментів підтримки громад.
- 6 August 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Business Navigator
- No. 3(86)
UKRAINE'S AGRICULTURAL SECTOR: METRICS OF REGIONAL DISPARITIES
The article examines regional disparities in the performance of Ukraine's agricultural sector using panel data for 2018–2025 across 26 territorial units, including 24 oblasts, the city of Kyiv, and the Autonomous Republic of Crimea. The study proposes an analytical approach that extends the measurement of territorial inequality beyond conventional income differentiation to assess the financial and economic efficiency of regions, using average EBITDA per enterprise as a key indicator of economic performance. Three hypotheses of disproportionality are formulated and tested. The first concerns the dispersion of per-enterprise values across oblasts; the second addresses the concentration of the aggregate result in a limited number of regions; and the third concerns the dynamics of inequality over time, namely whether territorial gaps narrow or persist. To ensure methodological robustness and mutual verification of findings, a system of complementary indicators is applied: the coefficient of variation, the Williamson index, and the Theil index for dispersion; the Herfindahl-Hirschman index with the shares of leading oblasts for concentration; and σ- and β-convergence tests for the temporal dimension. The choice of indicators is justified by the properties of the underlying data, in particular the presence of negative values and the unbalanced panel typical of wartime conditions. The results demonstrate a consistently wide dispersion of the indicator, a moderate and stable concentration level, and the absence of convergence, as initially weaker regions do not catch up with the leaders. A persistent core group of leading agricultural oblasts is identified that remains stable throughout the period, while front-line and occupied regions consistently record near-zero shares of the total. These findings provide grounds for interpreting territorial inequality in the agricultural sector as structural rather than cyclical, with important implications for the spatial targeting of state support and balanced regional development amid economic transformation and post-war recovery.
- 6 August 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Business Navigator
- No. 3(86)
UKRAINE'S AGRICULTURAL SECTOR: METRICS OF REGIONAL DISPARITIES
The article examines regional disparities in the performance of Ukraine's agricultural sector using panel data for 2018–2025 across 26 territorial units, including 24 oblasts, the city of Kyiv, and the Autonomous Republic of Crimea. The study proposes an analytical approach that extends the measurement of territorial inequality beyond conventional income differentiation to assess the financial and economic efficiency of regions, using average EBITDA per enterprise as a key indicator of economic performance. Three hypotheses of disproportionality are formulated and tested. The first concerns the dispersion of per-enterprise values across oblasts; the second addresses the concentration of the aggregate result in a limited number of regions; and the third concerns the dynamics of inequality over time, namely whether territorial gaps narrow or persist. To ensure methodological robustness and mutual verification of findings, a system of complementary indicators is applied: the coefficient of variation, the Williamson index, and the Theil index for dispersion; the Herfindahl-Hirschman index with the shares of leading oblasts for concentration; and σ- and β-convergence tests for the temporal dimension. The choice of indicators is justified by the properties of the underlying data, in particular the presence of negative values and the unbalanced panel typical of wartime conditions. The results demonstrate a consistently wide dispersion of the indicator, a moderate and stable concentration level, and the absence of convergence, as initially weaker regions do not catch up with the leaders. A persistent core group of leading agricultural oblasts is identified that remains stable throughout the period, while front-line and occupied regions consistently record near-zero shares of the total. These findings provide grounds for interpreting territorial inequality in the agricultural sector as structural rather than cyclical, with important implications for the spatial targeting of state support and balanced regional development amid economic transformation and post-war recovery.
- Open Access
- 3 July 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Трансформаційна економіка
- No. 3 (16),p. 14-20
ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВА ЙОГО ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ТА ВОЄННОГО СТАНУ
Статтю присвячено дослідженню теоретичних і практичних засад фінансової безпеки підприємств як системоутворювальної умови їх фінансової стійкості в умовах нестабільності та воєнного стану. На основі аналізу наукових підходів систематизовано концептуальні трактування поняття «фінансова безпека підприємства» – захисний і стабілізаційний – та встановлено її взаємозв'язок із суміжними фінансовими категоріями: стійкістю, гнучкістю, стабільністю і рівновагою. Доведено, що фінансова безпека є найширшою з-поміж зазначених категорій і охоплює їх усі як складові елементи. У статті систематизовано ключові індикатори фінансової безпеки підприємства за п'ятьма групами – показники майнового стану, ліквідності, фінансової незалежності, рентабельності та ділової активності – з визначенням порогових значень і оптимальних напрямів динаміки. Обґрунтовано чотирирівневу шкалу оцінки рівня фінансової безпеки: достатній, передкризовий, кризовий і критичний. Охарактеризовано концептуальні підходи до забезпечення фінансової безпеки в кризових умовах: інтегроване управління ризиками, стратегічна стійкість, екосистемний підхід, інтеграція ESG та цифрова трансформація. Окрему увагу приділено агропромисловому комплексу як стратегічно важливому секторові економіки, що зазнає специфічних ризиків - сезонності грошових потоків, кліматичної залежності, цінової волатильності та загроз воєнного часу. Розкрито роль державної підтримки (податкові пільги, субсидовані кредитні програми, державні гарантії, цільові гранти) у зміцненні фінансової стійкості підприємств. Сформульовано практичні рекомендації: впровадження адаптивного моніторингу індикаторів фінансової безпеки, диверсифікація доходів і ринків збуту, підтримка оптимального рівня ліквідності, оптимізація структури капіталу, застосування стрес-тестування та сценарного аналізу, цифровізація фінансового менеджменту. Зроблено висновок, що фінансова стійкість є необхідною, але недостатньою умовою фінансової безпеки: остання потребує формування комплексної превентивної системи управління загрозами та ризиками.
- 3 July 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Трансформаційна економіка
- No. 3 (16),p. 14-20
Open AccessФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВА ЙОГО ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ТА ВОЄННОГО СТАНУ
Статтю присвячено дослідженню теоретичних і практичних засад фінансової безпеки підприємств як системоутворювальної умови їх фінансової стійкості в умовах нестабільності та воєнного стану. На основі аналізу наукових підходів систематизовано концептуальні трактування поняття «фінансова безпека підприємства» – захисний і стабілізаційний – та встановлено її взаємозв'язок із суміжними фінансовими категоріями: стійкістю, гнучкістю, стабільністю і рівновагою. Доведено, що фінансова безпека є найширшою з-поміж зазначених категорій і охоплює їх усі як складові елементи. У статті систематизовано ключові індикатори фінансової безпеки підприємства за п'ятьма групами – показники майнового стану, ліквідності, фінансової незалежності, рентабельності та ділової активності – з визначенням порогових значень і оптимальних напрямів динаміки. Обґрунтовано чотирирівневу шкалу оцінки рівня фінансової безпеки: достатній, передкризовий, кризовий і критичний. Охарактеризовано концептуальні підходи до забезпечення фінансової безпеки в кризових умовах: інтегроване управління ризиками, стратегічна стійкість, екосистемний підхід, інтеграція ESG та цифрова трансформація. Окрему увагу приділено агропромисловому комплексу як стратегічно важливому секторові економіки, що зазнає специфічних ризиків - сезонності грошових потоків, кліматичної залежності, цінової волатильності та загроз воєнного часу. Розкрито роль державної підтримки (податкові пільги, субсидовані кредитні програми, державні гарантії, цільові гранти) у зміцненні фінансової стійкості підприємств. Сформульовано практичні рекомендації: впровадження адаптивного моніторингу індикаторів фінансової безпеки, диверсифікація доходів і ринків збуту, підтримка оптимального рівня ліквідності, оптимізація структури капіталу, застосування стрес-тестування та сценарного аналізу, цифровізація фінансового менеджменту. Зроблено висновок, що фінансова стійкість є необхідною, але недостатньою умовою фінансової безпеки: остання потребує формування комплексної превентивної системи управління загрозами та ризиками.
- Open Access
- 30 May 2026
- Published by Limited Liability Company Publishing Service Internauka (Publications) in Економічна парадигма
- No. 5(109),p. 548-556
НЕДЕРЖАВНІ ПЕНСІЙНІ ФОНДИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗМІЦНЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УМОВАХ СИСТЕМНИХ РИЗИКІВ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНИ
Вступ. Пенсійна система України перебуває в точці структурної нестійкості, детермінованої одночасною дією демографічного, фінансового, інституційного та воєнного ризиків. Коефіцієнт заміщення, що знизився до 24,1% у 2025 р. (проти 40% за мінімальним стандартом МОП та 52% у країнах ОЕСР), рівень фінансової залежності Пенсійного фонду від держбюджету (~36%), а також критична нерозвиненість ринку НПФ (активи < 0,1% ВВП) формують системний запит на концептуальну переорієнтацію пенсійної політики. Мета. Метою статті є комплексне дослідження системних ризиків пенсійного забезпечення України та ролі недержавних пенсійних фондів у їх мінімізації, обґрунтування авторської матриці проблем та рішень у сфері НПФ як інституційного інструменту зміцнення соціального захисту. Матеріали і методи. Інформаційну базу склали дані НКЦПФР, ПФУ, УАІБ, Держстату за 2020–2025 рр.; звіт ОЕСР щодо стійкості пенсійної системи України (2024); Звіт Рахункової палати «Стійкість ПФУ в умовах воєнного стану» (2024); законопроект № 9212 (2023); соціологічне дослідження KSE Institute (2024). Застосовано методи системного аналізу, ризик-орієнтованого підходу, порівняльного аналізу, логічного узагальнення та прогнозування. Результати. Розроблено авторську типологію системних ризиків пенсійного забезпечення у розрізі п'яти груп: демографічних, фінансових, інституційно-регуляторних, поведінкових та воєнних. Встановлено, що хронічна залежність ПФУ від бюджетних трансфертів (~36% доходів у 2025 р.) і структурна деформація ринку НПФ (концентрація 43% активів в одному фонді, скорочення кількості НПФ з 62 до 49 за 2020–2025 рр.) є взаємопов'язаними проявами системної дисфункції. Запропоновано авторську матрицю «проблема - рішення - ефект» для п'яти напрямів реформування НПФ з кількісно обґрунтованими параметрами. Перспективи. Подальші дослідження мають бути спрямовані на актуарне моделювання наслідків запровадження обов'язкового II рівня та оцінку фіскальних ефектів від розширення системи стимулювання добровільних пенсійних накопичень в умовах поствоєнного відновлення.
- 30 May 2026
- Published by Limited Liability Company Publishing Service Internauka (Publications) in Економічна парадигма
- No. 5(109),p. 548-556
Open AccessНЕДЕРЖАВНІ ПЕНСІЙНІ ФОНДИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗМІЦНЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В УМОВАХ СИСТЕМНИХ РИЗИКІВ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНИ
Вступ. Пенсійна система України перебуває в точці структурної нестійкості, детермінованої одночасною дією демографічного, фінансового, інституційного та воєнного ризиків. Коефіцієнт заміщення, що знизився до 24,1% у 2025 р. (проти 40% за мінімальним стандартом МОП та 52% у країнах ОЕСР), рівень фінансової залежності Пенсійного фонду від держбюджету (~36%), а також критична нерозвиненість ринку НПФ (активи < 0,1% ВВП) формують системний запит на концептуальну переорієнтацію пенсійної політики. Мета. Метою статті є комплексне дослідження системних ризиків пенсійного забезпечення України та ролі недержавних пенсійних фондів у їх мінімізації, обґрунтування авторської матриці проблем та рішень у сфері НПФ як інституційного інструменту зміцнення соціального захисту. Матеріали і методи. Інформаційну базу склали дані НКЦПФР, ПФУ, УАІБ, Держстату за 2020–2025 рр.; звіт ОЕСР щодо стійкості пенсійної системи України (2024); Звіт Рахункової палати «Стійкість ПФУ в умовах воєнного стану» (2024); законопроект № 9212 (2023); соціологічне дослідження KSE Institute (2024). Застосовано методи системного аналізу, ризик-орієнтованого підходу, порівняльного аналізу, логічного узагальнення та прогнозування. Результати. Розроблено авторську типологію системних ризиків пенсійного забезпечення у розрізі п'яти груп: демографічних, фінансових, інституційно-регуляторних, поведінкових та воєнних. Встановлено, що хронічна залежність ПФУ від бюджетних трансфертів (~36% доходів у 2025 р.) і структурна деформація ринку НПФ (концентрація 43% активів в одному фонді, скорочення кількості НПФ з 62 до 49 за 2020–2025 рр.) є взаємопов'язаними проявами системної дисфункції. Запропоновано авторську матрицю «проблема - рішення - ефект» для п'яти напрямів реформування НПФ з кількісно обґрунтованими параметрами. Перспективи. Подальші дослідження мають бути спрямовані на актуарне моделювання наслідків запровадження обов'язкового II рівня та оцінку фіскальних ефектів від розширення системи стимулювання добровільних пенсійних накопичень в умовах поствоєнного відновлення.
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Via Economica
- No. 13,p. 22-31
ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ: ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, РЕЛОКАЦІЯ ТА ГРАНТИ ЯК ІНСТРУМЕНТИ АДАПТАЦІЇ БІЗНЕСУ
Статтю присвячено теоретичному осмисленню фінансової стійкості підприємств України в умовах повномасштабного воєнного стану (2022–2026). Актуальність дослідження зумовлена безпрецедентним поєднанням шоків, з якими зіткнувся вітчизняний бізнес: руйнуванням інфраструктури, дестабілізацією енергопостачання, примусовим переміщенням кадрів, втратою східних ринків та обмеженням доступу до кредитних ресурсів. Метою дослідження є формування концептуальної моделі фінансової стійкості підприємств, що функціонують в умовах воєнної економіки. Проаналізовано енергоефективність, релокацію та грантове фінансування як інструменти адаптації бізнесу до зовнішніх шоків. Отримані результати можуть бути використані для розробки стратегій підтримки підприємств та формування державної політики у сфері економічної безпеки. Встановлено, що традиційні моделі фінансового аналізу не охоплюють специфічні воєнні ризики — фізичне знищення активів, примусове переміщення та розрив ланцюгів постачання, — що зумовлює потребу у розширенні концепції стійкості через введення поняття «стрес-резилієнтності» як здатності відновлювати операційну спроможність після катастрофічних шоків. Запропоновано авторську концептуальну модель «трикутника адаптації», що поєднує три взаємопов'язані виміри: операційну стійкість (через енергоефективність та автономне енергопостачання), локаційну стійкість (через стратегічну релокацію виробничих потужностей) і капітальну стійкість (через залучення грантового та пільгового фінансування). Теоретично обґрунтовано, що інвестиції в енергетичну автономію є інструментом зниження операційного левериджу, релокація виступає реалізацією реального опціону на збереження виробничої спроможності, а гранти формують третю категорію капіталу поза дихотомією «власний-позиковий». Доведено, що лише синергія трьох інструментів формує справжню стрес-резилієнтність. Інформаційну основу складають верифіковані дані ЄБРР, ПРООН, ОЕСР, CES, Carnegie Endowment, CSIS та Мінекономіки України, що засвідчують падіння реального ВВП на 28,8% у 2022 р., відновлення активності МСП до 85% у 2024–2025 рр., зміну юридичної адреси майже 19 000 компаній та обсяг пільгового кредитування «5-7-9%» у 52,8 млрд грн. Обґрунтовано рекомендації для бізнесу та регуляторів щодо підвищення адаптивності підприємств у воєнній і повоєнній економіці.
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Via Economica
- No. 13,p. 22-31
Open AccessФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ: ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, РЕЛОКАЦІЯ ТА ГРАНТИ ЯК ІНСТРУМЕНТИ АДАПТАЦІЇ БІЗНЕСУ
Статтю присвячено теоретичному осмисленню фінансової стійкості підприємств України в умовах повномасштабного воєнного стану (2022–2026). Актуальність дослідження зумовлена безпрецедентним поєднанням шоків, з якими зіткнувся вітчизняний бізнес: руйнуванням інфраструктури, дестабілізацією енергопостачання, примусовим переміщенням кадрів, втратою східних ринків та обмеженням доступу до кредитних ресурсів. Метою дослідження є формування концептуальної моделі фінансової стійкості підприємств, що функціонують в умовах воєнної економіки. Проаналізовано енергоефективність, релокацію та грантове фінансування як інструменти адаптації бізнесу до зовнішніх шоків. Отримані результати можуть бути використані для розробки стратегій підтримки підприємств та формування державної політики у сфері економічної безпеки. Встановлено, що традиційні моделі фінансового аналізу не охоплюють специфічні воєнні ризики — фізичне знищення активів, примусове переміщення та розрив ланцюгів постачання, — що зумовлює потребу у розширенні концепції стійкості через введення поняття «стрес-резилієнтності» як здатності відновлювати операційну спроможність після катастрофічних шоків. Запропоновано авторську концептуальну модель «трикутника адаптації», що поєднує три взаємопов'язані виміри: операційну стійкість (через енергоефективність та автономне енергопостачання), локаційну стійкість (через стратегічну релокацію виробничих потужностей) і капітальну стійкість (через залучення грантового та пільгового фінансування). Теоретично обґрунтовано, що інвестиції в енергетичну автономію є інструментом зниження операційного левериджу, релокація виступає реалізацією реального опціону на збереження виробничої спроможності, а гранти формують третю категорію капіталу поза дихотомією «власний-позиковий». Доведено, що лише синергія трьох інструментів формує справжню стрес-резилієнтність. Інформаційну основу складають верифіковані дані ЄБРР, ПРООН, ОЕСР, CES, Carnegie Endowment, CSIS та Мінекономіки України, що засвідчують падіння реального ВВП на 28,8% у 2022 р., відновлення активності МСП до 85% у 2024–2025 рр., зміну юридичної адреси майже 19 000 компаній та обсяг пільгового кредитування «5-7-9%» у 52,8 млрд грн. Обґрунтовано рекомендації для бізнесу та регуляторів щодо підвищення адаптивності підприємств у воєнній і повоєнній економіці.
- Open Access
- 21 May 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 10,p. 318-325
МИТНА ЛОГІСТИКА У СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ, УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
- 21 May 2026
- Published by DKS Center in Інвестиції: практика та досвід
- No. 10,p. 318-325
Open AccessМИТНА ЛОГІСТИКА У СИСТЕМІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ, УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ