Natalia Syrotynska
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Previous Organizations / Institutes
The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years
Natalia Syrotynska has a total of 4 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Віктор Васильович Карпов
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
2 shared publications Lviv National
1 shared publicationM Lysenko
1 shared publicationMusic Academy
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 14 February 2025
- Published by National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts in National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald
- No. 4
The Image of the “Golden-Voiced Trumpet” in Ukrainian Sacred Music of the 17th-18th Centuries
The purpose of the research is to reveal the evolution of instrumental symbolism using the example of the image of the trumpet in Ukrainian sacred monody and spiritual song of the 17th–18th centuries. The research methodology based on the principles of historicism and objectivity, using methods of comparison and generalisation, analytical and systematic methods. The scientific novelty is accentuation of the durability of the instrumental image of the trumpet in Ukrainian spiritual music of the 17th–18th centuries. The relationship between the images of the poetic texts of monodic songs and the Ukrainian literary genres of the Middle Ages and the Baroque is highlighted. Conclusions. Instrumental imagery in Ukrainian sacred music of the 17th and 18th centuries shows a strong affinity with the Greek–Byzantine rite and liturgical chants. Instead, the Christian rite was formed for a long time on the basis of the symbolism of the Holy Scriptures, the texts of which contain a rich lexical dictionary of spiritual tools. This feature is characteristic of ancient religious rites of various peoples, and one of the central images is the trumpet. This instrument became a special feature of the glorification of St. John Chrysostom in a one-act service, from where he got into the Ukrainian spiritual song in praise of the saint. We find similarities not only at the level of poetic images, but also at the level of melodic development. In the future, such figurative and melodic connections will help to find parallels between different stylistic layers of Ukrainian sacred music.
- 14 February 2025
- Published by National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts in National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald
- No. 4
Open AccessThe Image of the “Golden-Voiced Trumpet” in Ukrainian Sacred Music of the 17th-18th Centuries
The purpose of the research is to reveal the evolution of instrumental symbolism using the example of the image of the trumpet in Ukrainian sacred monody and spiritual song of the 17th–18th centuries. The research methodology based on the principles of historicism and objectivity, using methods of comparison and generalisation, analytical and systematic methods. The scientific novelty is accentuation of the durability of the instrumental image of the trumpet in Ukrainian spiritual music of the 17th–18th centuries. The relationship between the images of the poetic texts of monodic songs and the Ukrainian literary genres of the Middle Ages and the Baroque is highlighted. Conclusions. Instrumental imagery in Ukrainian sacred music of the 17th and 18th centuries shows a strong affinity with the Greek–Byzantine rite and liturgical chants. Instead, the Christian rite was formed for a long time on the basis of the symbolism of the Holy Scriptures, the texts of which contain a rich lexical dictionary of spiritual tools. This feature is characteristic of ancient religious rites of various peoples, and one of the central images is the trumpet. This instrument became a special feature of the glorification of St. John Chrysostom in a one-act service, from where he got into the Ukrainian spiritual song in praise of the saint. We find similarities not only at the level of poetic images, but also at the level of melodic development. In the future, such figurative and melodic connections will help to find parallels between different stylistic layers of Ukrainian sacred music.
- Open Access
- 22 January 2019
- Published by National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts in National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald
- No. 1
HOMO PARVUS MUNDUS EST: IMAGINATION AS A TOOL OF KNOWLEDGE AND FORMATION OF THE WORLD
HOMO PARVUS MUNDUS EST: IMAGINATION AS A TOOL OF KNOWLEDGE AND FORMATION OF THE WORLD
- 22 January 2019
- Published by National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts in National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald
- No. 1
Open AccessHOMO PARVUS MUNDUS EST: IMAGINATION AS A TOOL OF KNOWLEDGE AND FORMATION OF THE WORLD
HOMO PARVUS MUNDUS EST: IMAGINATION AS A TOOL OF KNOWLEDGE AND FORMATION OF THE WORLD
- Open Access
- 29 August 2018
- Published by National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts in National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald
- No. 3
HOMO IN VIA: FROM THE PLATO’S CAVE TO THE MODERN NEUROSCREEN
Мета дослідження полягає у прочитуванні відомого платонівського міфу про печеру з позиції переосмислення ключових образів в контексті їх акцентуалізації впродовж тисячолітнього розвитку культури людства, а також у віднайдені відповідного терміну для означення сучасного стилю. Методи дослідження. Вибір дослідницьких стратегій при виявленні особливостей зміни виокремлених періодів визначив застосування системного та комплексного підходів, що забезпечило встановлення ціннісних суспільно-культурних імперативів в межах історичного розвитку людства. Застосування семіотично-функціонального підходу зумовлене віднайденням знакових зв’язків поміж символами платонівського міфу в межах розрізнених в часі періодів. Використання порівняльного і евристичного методів дослідження сприяло виявленню структурних моделей, що відображають особливості функціонування культури на різних її етапах. В цьому контексті використовуємо також прогностичний аспект дослідження, що передбачає осмислення символів, що відображають суспільні взаємини та культурно-мистецькі форми сучасної інформаційно-технологічної цивілізації. Використання вказаних методів дослідження сприяло отриманню власних теоретичних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці і розробці актуальної теми, яка в науковому вимірі не отримала всебічного й об’єктивного висвітлення та досліджується вперше Обґрунтовано ідею, яка полягає у тому, що результати осмислення образів платонівського міфу слугують вибудуванню нового прочитання шляхів розвитку людської цивілізації, а також визначенню ціннісних категорій сучасного гіперінформаційного суспільства. Висновки. Розвиток культури людства задемонстрував відчутний зв’язок сучасних світоглядних орієнтирів з унікальними можливостями технічних інновацій, що потребує впровадження новітньої термінології. Зазначено, що відповідним маркером постає платонівський міф про печеру, багатозначність якого дозволила виявити ключові моменти історико-культурного розвитку людства і сформулювати відповідні означення. Запропоновано термін нейромистецтво, що акумулює сучасні мистецькі засоби, відображені у поєднанні характерних виразових можливостей звуку, зображення і тексту, які сукупно проектують визначену ідею на людську підсвідомість за допомогою різноманітних засобів сучасної техніки. В такий спосіб постає нова реальність людського буття – нейроекран із домінуванням політичних та економічних замовлень, що активізують маніпулятивні схеми, базовані на ейдетичних засобах виразовості. Констатується, що платонівський ейдос виявляє внутрішню багатозначність, є категоріальною структурою середньовічних та сучасних філософів, корелює художньо-історичні процеси різних періодів, тож вповні відповідає означенню сучасного стилю як ейдетичного.
- 29 August 2018
- Published by National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts in National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald
- No. 3
Open AccessHOMO IN VIA: FROM THE PLATO’S CAVE TO THE MODERN NEUROSCREEN
Мета дослідження полягає у прочитуванні відомого платонівського міфу про печеру з позиції переосмислення ключових образів в контексті їх акцентуалізації впродовж тисячолітнього розвитку культури людства, а також у віднайдені відповідного терміну для означення сучасного стилю. Методи дослідження. Вибір дослідницьких стратегій при виявленні особливостей зміни виокремлених періодів визначив застосування системного та комплексного підходів, що забезпечило встановлення ціннісних суспільно-культурних імперативів в межах історичного розвитку людства. Застосування семіотично-функціонального підходу зумовлене віднайденням знакових зв’язків поміж символами платонівського міфу в межах розрізнених в часі періодів. Використання порівняльного і евристичного методів дослідження сприяло виявленню структурних моделей, що відображають особливості функціонування культури на різних її етапах. В цьому контексті використовуємо також прогностичний аспект дослідження, що передбачає осмислення символів, що відображають суспільні взаємини та культурно-мистецькі форми сучасної інформаційно-технологічної цивілізації. Використання вказаних методів дослідження сприяло отриманню власних теоретичних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці і розробці актуальної теми, яка в науковому вимірі не отримала всебічного й об’єктивного висвітлення та досліджується вперше Обґрунтовано ідею, яка полягає у тому, що результати осмислення образів платонівського міфу слугують вибудуванню нового прочитання шляхів розвитку людської цивілізації, а також визначенню ціннісних категорій сучасного гіперінформаційного суспільства. Висновки. Розвиток культури людства задемонстрував відчутний зв’язок сучасних світоглядних орієнтирів з унікальними можливостями технічних інновацій, що потребує впровадження новітньої термінології. Зазначено, що відповідним маркером постає платонівський міф про печеру, багатозначність якого дозволила виявити ключові моменти історико-культурного розвитку людства і сформулювати відповідні означення. Запропоновано термін нейромистецтво, що акумулює сучасні мистецькі засоби, відображені у поєднанні характерних виразових можливостей звуку, зображення і тексту, які сукупно проектують визначену ідею на людську підсвідомість за допомогою різноманітних засобів сучасної техніки. В такий спосіб постає нова реальність людського буття – нейроекран із домінуванням політичних та економічних замовлень, що активізують маніпулятивні схеми, базовані на ейдетичних засобах виразовості. Констатується, що платонівський ейдос виявляє внутрішню багатозначність, є категоріальною структурою середньовічних та сучасних філософів, корелює художньо-історичні процеси різних періодів, тож вповні відповідає означенню сучасного стилю як ейдетичного.