VLVitalii Liubych

Vitalii Liubych

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Vitalii Liubych has a total of 138 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    The Impacts of Combat Operations on the Environmental Condition of Sunflower Cultivation, Oil Production, and Storage in Ukraine

    by V. Petrenko, O. Naumenko, A. Topalov, O. Nechai, L. Khudolii, V. Liubych, V. Prykhodko

    Introduction. Military operations have a devastating impact on the environment, causing severe damage to natural ecosystems, accelerating land degradation, and contributing to biodiversity loss.Problem Statement. The contamination of agricultural land and industrial facilities involved in sunflower cultivation, storage, and processing has become a critical issue. This challenge is associated with the need to ensure the production of environmentally safe raw materials and products for both technical applications and the food industry. Purpose. This study aims to analyze the environmental consequences of contamination affecting crop productionareas and industrial facilities of the oil and fat sector, as well as to examine the stratification of oilseed raw materialquality, particularly in sunflower oil stored in tanks damaged by missile strikes.Materials and Methods. The study has employed methods of scientific and technical literature review, analysis,classification, systematization, and generalization of available data on military operations in Ukraine. Laboratoryanalyses have also been conducted to determine the composition and quality characteristics of sunflower oil before and after exposure to explosive impacts.Results. The study has identified ammunition residues and rocket fuel as the principal sources of environmentalcontamination during hostilities, as they contain toxic heavy-metal compounds and hazar dous combustion products. During the first 214 days of the war, 6,215 fires have been recorded across an area of 486,162 ha, including 371,715 ha of agricultural land, while total greenhouse gas emissions have reached 23,764 million t of CO2 equivalent. Laboratory analyses of sunflower oil have shown that, although the basic quality indicators remained relatively stable (acid value: 2.12 mg KOH/g; peroxide value: 10.8 meq/kg), concentrations of polycyclic aromatic hydrocarbons increased critically to 794.3 μg/kg, exceeding the regulatory limit more than fifteen times. In addiion, the concentration of dioxin-like polychlorinated biphenyls increased significantly, with toxic equivalency values rising from 0.339 to 0.594 pg TEQ/g fat. These findings have confirmed severe contamination of the oil and have demonstrated substantial risks to food safety.Conclusions. The findings have substantial practical significance for the development of environmental monitoring systems, the improvement of food safety standards, the planning of contaminated land remediation, and decisionmaking regarding the potential technical use of contaminated agricultural products

  • Open Access

    ПРОДУКТИВНІСТЬ РІЗНИХ ВИДІВ ГАРБУЗА

    by В.в. Любич

    Мета. Визначити формування продуктивності різних видів гарбуза. Методи. Лабораторний, вимірювальний, порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. Встановлено, що врожайність гарбуза значно змінювалась залежно від сорту гарбуза. Найбільшу врожайність забезпечувало вирощування місцевих сортів гарбуза мускатного Мускатний 4 і Мускатний 1 – 70,8–71,0 т/га. Великий діапазон урожайності плодів гарбуза зумовлено сортовими особливостями. Так, урожайність гарбуза твердокорого змінювалась від 40,9 до 44,1 т/га, гарбуза мускатного – від 63,0 до 71,0 т/га, а гарбуза великоплідного – від 33,0 до 66,3 т/га. Необхідно відзначити, що висока продуктивність гарбуза спостерігалась упродовж двох років досліджень. Це свідчить про високу адаптивну здатність гарбуза забезпечувати стабільний врожай плодів. Дослідження свідчать, що 100 г свіжого гарбуза найбільше забезпечують добову потребу організму людини вітамінами А, В6 і В5. Інтегральний скор для вітаміну А був від 12,4 до 49,9 %, В6 – від 4,9 до 16,9, В5 – від 4,4 до 16,2 % залежно від сорту. Інтегральний скор решти вітамінів змінювався від 1,8 до 12,6 %. Необхідно відзначити, що найвищий інтегральний скор вітамінів забезпечує 100 г свіжої м’якоті сорт гарбуза мускатного Доля і лінія Мускатний 1 – 4,0–35,9 %, сорти гарбуза великоплідного Народна, Титан, Кавбуз 1 і Potimarron – 4,5–49,9 %. Висновки. Урожайність гарбуза змінюється залежно від сорту та виду гарбуза. При цьому найвищу врожайність плодів забезпечує вирощування сортів гарбуза мускатного сортів Мускатний 4 і Мускатний 1 – 70,8–71,0 т/га. Найвищий інтегральний скор вітамінів забезпечує 100 г свіжої м’якоті сорт гарбуза мускатного Доля і лінія Мускатний 1 – 4,0–35,9 %, сорти гарбуза великоплідного Народна, Титан, Кавбуз 1 і Potimarron – 4,5–49,9 %. Сорт гарбуза мускатного Мускатний 1 поєднує високу врожайність плодів з високою біологічною її цінністю. Це дає можливість отримувати високу врожайність плодів без зниження їх якості та робить цей місцевий сорт перспективним для використання в селекції та практиці.

  • Open Access

    Фосфорне живлення тритикале озимого за різних видів і доз добрив

    by В.в. Любич, В.і. Невлад

    Мета. Визначити господарське винесення фосфору та його баланс у ґрунті за різних видів і доз добрив. Методи. Лабораторний, вимірювальний, порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. Для сорту Аякс контрольні варіанти мали нульові значення інтенсивності балансу, що свідчить про відсутність компенсації винесення елемента. Внесення P60K60 забезпечувало найвищу інтенсивність балансу на рівні 115 – 124 %, що підтверджує доцільність застосування фосфорно-калійних добрив. Варіанти з додатковим азотом мали стабільні показники у межах 93 – 107 %, тоді як P60 + N120 характеризувався нестійкістю, зокрема нульовим значенням у 2024 році. Для лінії LP 154 контроль також мав нульові значення. Найбільш ефективним було внесення P60K60, що забезпечувало 120 – 126 %. Варіанти з фоновим удобренням та азотом давали 90 – 105 %, тоді як P60 + N120 у 2024 році знову показав нульовий результат. Застосування фосфорно-калійних добрив забезпечувало найвищу інтенсивність балансу фосфору, тоді як контрольні варіанти та окреме внесення азоту не компенсували винесення елемента. Висновки. Фосфорне живлення тритикале озимого значно залежить від умов азотного живлення. Для сорту Аякс середнє винесення господарського винесення фосфору у контролі становило 76,1 кг/га, тоді як за внесення P60 + N 120 показник зростав до 108,2 кг/га, а максимальні значення 114,7 кг/га спостерігалися в варіанті Фон + N120. Застосування K60 + N 120 забезпечувало 93,0 кг/га, комбіноване внесення P60K60 давало 84,5 кг/га, а варіанти з розподіленим внесенням азоту Фон + N60 + N60 та Фон + N60 S35 + N60 забезпечували відповідно 102,9 і 105,5 кг/га. За вирощування лінії тритикал озимого LP 154 показник господарського винесення фосфору був на рівні сорту Аякс. Контрольні варіанти характеризувалися значним від’ємним балансом, що свідчить про дефіцит фосфору. Внесення P60K60 забезпечувало позитивні значення у межах 7,9–11,6 кг/га, а також доцільно відзначити варіанти з роздрібним внесенням азоту, де баланс коливався від незначних від’ємних до позитивних показників (-2,6 до 4,0 кг/га). У випадку застосування P60 + N120 спостерігалася різке зниження у 2024 році.

  • Open Access

    ПЕРСПЕКТИВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ МОЛОЧНОЇ СИРОВАТКИ У ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

    by В. В. Любич, В. В. Желєзна

    Молочна сироватка, що утворюється як побічний продукт у процесі виробництва сиру та молочних білкових концентратів, становить значний ресурс із високою харчовою та біотехнологічною цінністю. Незважаючи на це, її раціональне використання в харчовій промисловості залишається недостатньо реалізованим, що створює як економічні, так і екологічні виклики. Метою статті є систематизація сучасних підходів до переробки молочної сироватки та оцінка перспектив її ефективного й екологічно безпечного використання в харчовій галузі. У роботі застосовано методи порівняльного аналізу, узагальнення наукових джерел, огляд сучасних технологічних рішень із використанням мембранних методів, ферментаційних процесів та біотехнологічних підходів. Проведено структурний аналіз напрямів застосування білкових і вуглеводних компонентів сироватки. Встановлено, що найперспективнішими напрямами використання молочної сироватки є виробництво концентратів та ізолятів сироваткових білків для функціональних харчових продуктів, дитячого та спортивного харчування; отримання лактулози, галак- тоолігосахаридів і біоетанолу внаслідок глибокої переробки лактози; створення ферментованих напоїв і продуктів із підвищеною біологічною цінністю. Запровадження сучасних мембранних технологій дає можливість підвищити економічну ефективність переробки та мінімізувати вплив відходів на довкілля. Отримані результати можуть бути використані у виробництві нових видів функціональних продуктів, у розвитку технологій комплексної переробки молочної сировини, в екологічному менеджменті підприємств, а також у наукових дослідженнях, спрямованих на вдосконалення біотехнологічних процесів

  • Open Access

    Індекси продуктивності рослин кукурудзи за різних способів внесення добрив

    by В. В. Любич, О. В. Сутик

    Мета. Визначити формування індексів продуктивності за показниками фотосинтезу вальної здатності кукурудзи залежно від способів удобрення. Методи. Лабораторний, вимірювальний, порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. Застосування добрив з азотною складовою достовірно підвищувало вміст хлорофілу в листках кукурудзи упродовж усіх років досліджень. У середньому за три роки досліджень вміст хлорофілу зростав від 45,0 до 52,3 % залежно від варіанту досліду або на 16 % без застосування позакореневого підживлення. Застосування препарату Brexil Mix 1,5 л/га підвищувало вміст хлорофілу до 45,6–54,4 % або на 1–3 % порівняно з ділянками без позакореневого підживлення. За умови дворазового застосування цього препарату цей показник зростав до 46,3–53,9 % або на 2–3 % порівняно з ділянками без позакореневого підживлення, проте був на рівні ділянок з одноразовим застосуванням Brexil Mix 1,5 л/га. Рівень стресу рослин мало змінювався порівняно з ділянками, де застосовували добрива. Крім цього, цей показник був майже на однаковому рівні впродовж років досліджень. Достовірно зростав азотно-флавоноїдний індекс листків кукурудзи за внесення добрив з азотною складовою та позакореневими підживленнями. Так, на тлі внесення лише повного мінерального добрива азотно-флавоноїдний індекс зростав до 1,90–2,17 од. п. або на 28–46 % порівняно з контрольним варіантом. Одноразове позакореневе підживлення забезпечувало формування азотно-флавоноїдного індексу до 2,00–2,53 од. п. проти 1,59 од. п. на контролі. За умови дворазового позакореневого підживлення азотно-флавоноїдний індекс зростав від 1,61 до 2,35–2,68 од. п. Висновки. Вміст хлорофілу та азотно-флавоноїдний індекс достовірно зростають від застосування повного мінерального добрива. При цьому рівень стресу рослин кукурудзи мало змінюється від застосування добрив. Необхідно відзначити, що азотно-флавоноїдний індекс також достовірно зростає від позакореневого підживлення препаратом Brexil Mix. Вміст хлорофілу зростає в меншій мірі, а рівень стресу майже не змінюється при цьому.

  • Open Access

    Жировмісний комплекс насіння різних сортів арахісу

    by В. В. Любич

    Мета. Визначити жировмісний комплекс насіння різних сортів арахісу для встановлення біологічної його цінності. Методи. Лабораторний, вимірювальний, порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. У складі жиру арахісу найвища частка мононенасичених жирних кислот з одним ненасиченим зв’язком. Частка таких жирних кислот з двома та більше ненасиченими зв’язками становила від 14,7 до 16,5 % залежно від сорту арахісу. Частка насичених жирних кислот становила від 6,3 до 6,9 %. Основною жирною кислотою арахісу є елаідинова, оскільки її вміст у насінні арахісу найвищий – 20,9–23,5 % залежно від сорту. У складі насичених жирних кислот частка пальмітинової жирної кислоти найвища – 78,3–80,4 %. У складі мононенасичених жирних кислот частка елаідинової кислоти найвища – 97,5–97,7 %, а поліненасичених частка лінолевої кислоти 99,8–99,9 % залежно від сорту арахісу. Харчова цінність оцінювалася за вмістом жиру, НЖК, МНЖК та ПНЖК. Найбільший інтегральний скор за вмістом ненасичених кислот має сорт Валенсія українська (51,8 %), тоді як найнижчий – Іспанський (46,4 %). Вміст жиру варіює у межах 44,8–45,4 %. При цьому найбільш збалансованим співвідношенням жирних кислот характеризуються сорти Валенсія українська та Степняк. Висновки. Найбільший вміст білка (28,6 %) має сорт Валенсія українська, тоді як найнижчий (25,1 %) – Іспанський. Вміст жиру коливається від 45,5 % (Валенсія українська) до 52,9 % (Іспанський). Клітковини найбільше у сорту Валенсія українська (41,6 %), а найменше – у Аргентинського (7,4 %). Результати досліджень свідчать, що в складі жиру арахісу найвища частка мононенасичених жирних кислот з одним ненасиченим зв’язком. Частка таких жирних кислот з двома та більше ненасиченими зв’язками становила від 14,7 до 16,5 % залежно від сорту арахісу. Частка насичених жирних кислот становила від 6,3 до 6,9 %. Основною жирною кислотою арахісу є елаідинова, оскільки її вміст у насінні арахісу найвищий – 20,9–23,5 % залежно від сорту. Найбільший інтегральний скор за вмістом ненасичених кислот має сорт Валенсія українська (51,8 %), тоді як найнижчий – Іспанський (46,4 %). Вміст жиру варіює у межах 44,8–45,4 %. При цьому найбільш збалансованим співвідношенням жирних кислот характеризуються сорти Валенсія українська та Степняк.