Hrygoriy Hospodarenko
Research Subjects
Hrygoriy Hospodarenko has a total of 37 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Vitalii Liubych
Uman National University of Horticulture
11 shared publications - O. D. Cherno
Uman National University of Horticulture
7 shared publications - Василь Бойко
Уманський національний університет садівництва
4 shared publications - A. Martyniuk
Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor, Department of Agrochemistry and Soil Science, Uman National University
3 shared publications - I.V. Chykin
PhD student, Department of Agrochemistry and Soil Science, Uman National University
3 shared publications - T. V. Silifonov
Uman National University of Horticulture, Ukraine
3 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 6 July 2026
- Published by Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine in Feeds and Feed Production
- No. 101,p. 58-66
Comparative determination of available phosphates in podzolized chernozem using national and international methods
Purpose. To harmonize national and international methodological approaches for determining the level of plant phosphorus supply in heavy loamy podzolized chernozem of the Right-Bank Forest-Steppe. Methods. Statistical and mathematical analysis of soil content data of available phosphates determined by different methods, as well as analysis of literature data on levels of plant phosphorus supply. Results. Regression equations were developed to convert the results of determining the content of available phosphorus compounds in soil obtained by the standardized Chirikov method into predicted values according to the Machigin, Mehlich III, Olsen, and Bray–Kurtz P-1 methods. It was established that such conversion has certain specific features; therefore, it is advisable to use it only for qualitative assessment of plant phosphorus supply in podzolized chernozem. For assessing plant phosphorus supply, the following levels of available phosphorus content according to the Mehlich III method are proposed: low — less than 15 mg/kg, low — 15–40, medium — 40–65, increased — 65–90, high — 90–115, very high — more than 115 mg/kg. Assessment of plant phosphorus supply based on the Olsen method is recommended according to the following levels: low — less than 5 mg/kg, low — 5–20, medium — 20–35, increased — 35–50, high — 50–65, very high — more than 65 mg/kg. According to the Bray–Kurtz P-1 method, the corresponding levels are: low — less than 10 mg/kg, low — 10–35, medium — 35–60, increased — 60–85, high — 85–110, very high — more than 110 mg/kg. Conclusions. The results of measuring available phosphorus content by the Machigin method (DSTU 4114) and the Chirikov method (DSTU 4115) can be converted into results obtained by the Mehlich III, Olsen, or Bray–Kurtz P-1 methods for qualitative assessment of plant phosphorus supply. Conversion from the Machigin method provides more accurate results than conversion from the Chirikov method.
- 6 July 2026
- Published by Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine in Feeds and Feed Production
- No. 101,p. 58-66
Open AccessComparative determination of available phosphates in podzolized chernozem using national and international methods
Purpose. To harmonize national and international methodological approaches for determining the level of plant phosphorus supply in heavy loamy podzolized chernozem of the Right-Bank Forest-Steppe. Methods. Statistical and mathematical analysis of soil content data of available phosphates determined by different methods, as well as analysis of literature data on levels of plant phosphorus supply. Results. Regression equations were developed to convert the results of determining the content of available phosphorus compounds in soil obtained by the standardized Chirikov method into predicted values according to the Machigin, Mehlich III, Olsen, and Bray–Kurtz P-1 methods. It was established that such conversion has certain specific features; therefore, it is advisable to use it only for qualitative assessment of plant phosphorus supply in podzolized chernozem. For assessing plant phosphorus supply, the following levels of available phosphorus content according to the Mehlich III method are proposed: low — less than 15 mg/kg, low — 15–40, medium — 40–65, increased — 65–90, high — 90–115, very high — more than 115 mg/kg. Assessment of plant phosphorus supply based on the Olsen method is recommended according to the following levels: low — less than 5 mg/kg, low — 5–20, medium — 20–35, increased — 35–50, high — 50–65, very high — more than 65 mg/kg. According to the Bray–Kurtz P-1 method, the corresponding levels are: low — less than 10 mg/kg, low — 10–35, medium — 35–60, increased — 60–85, high — 85–110, very high — more than 110 mg/kg. Conclusions. The results of measuring available phosphorus content by the Machigin method (DSTU 4114) and the Chirikov method (DSTU 4115) can be converted into results obtained by the Mehlich III, Olsen, or Bray–Kurtz P-1 methods for qualitative assessment of plant phosphorus supply. Conversion from the Machigin method provides more accurate results than conversion from the Chirikov method.
- Open Access
- 30 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 36,p. 221-225
МІКРОЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД СОЧЕВИЦІ ЗА РІЗНОГО УДОБРЕННЯ
У статті наведено дані про накопичення мікроелементів у насінні й соломі сочевиці залежно від удобрення на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що солома сочевиці порівняно з насінням міститься більше заліза, мангану, міді, бору та кобальту. За поліпшеного азотного живлення рослин і проведенню інокуляції бульбочковими бактеріями у насінні сочевиці більше накопичується мангану, цинку й молібдену, тоді як з поліпшенням фосфорного живлення – знижується вміст заліза, міді й цинку. Підвищення рівня калійного живлення зменшує вміст у рослинах сочевиці заліза, мангану, бору та молібдену. Вміст заліза в насінні сочевиці був 40,3–45,7 мг/кг сухої речовини залежно від варіанту досліду. Зміни були незначні, що можна пояснити генетичними законами стабільності рослинного організму та біологічним розбавлення у зв'язку з підвищенням урожайності біомаси. У проведеному досліді насіння сочевиці містило мало (11,1–13,3 мг/кг) мангану, тому рослини можуть реагувати на додаткове внесення манганових добрив. За даними досліджень вміст цинку в насінні сочевиці був 39,2–46,2 мг/кг сухої речовини, що є досить високим показником для бобових. З підвищенням його врожайності він знижувався, що можна пояснити біологічним розбавлення. Вміст міді в насінні сочевиці був у межах 8,76–10,35 мг/кг сухої речовини, що є оптимальним (1–15 мг/кг) для зернобобових культур. Вміст молібдену в насінні сочевиці з ділянок без добрив був 0,14–0,16 мг/кг сухої речовини. Застосування азотних і фосфорних добрив підвищувало його до 0,31 мг/кг залежно від варіанту досліду. Застосування молібдату амонію сприяло підвищенню його вмісту в насінні сочевиці до 3,88–4,25 мг/кг сухої речовини залежно від варіанту досліду. У проведеному досліді вміст кобальту в насіння сочевиці був досить низьким – від найменшої межі визначення приладом до 0,017 мг/кг. Це вказує на можливу високу ефективність застосування кобальтових добрив під сочевицю.
- 30 May 2026
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 36,p. 221-225
Open AccessМІКРОЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД СОЧЕВИЦІ ЗА РІЗНОГО УДОБРЕННЯ
У статті наведено дані про накопичення мікроелементів у насінні й соломі сочевиці залежно від удобрення на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що солома сочевиці порівняно з насінням міститься більше заліза, мангану, міді, бору та кобальту. За поліпшеного азотного живлення рослин і проведенню інокуляції бульбочковими бактеріями у насінні сочевиці більше накопичується мангану, цинку й молібдену, тоді як з поліпшенням фосфорного живлення – знижується вміст заліза, міді й цинку. Підвищення рівня калійного живлення зменшує вміст у рослинах сочевиці заліза, мангану, бору та молібдену. Вміст заліза в насінні сочевиці був 40,3–45,7 мг/кг сухої речовини залежно від варіанту досліду. Зміни були незначні, що можна пояснити генетичними законами стабільності рослинного організму та біологічним розбавлення у зв'язку з підвищенням урожайності біомаси. У проведеному досліді насіння сочевиці містило мало (11,1–13,3 мг/кг) мангану, тому рослини можуть реагувати на додаткове внесення манганових добрив. За даними досліджень вміст цинку в насінні сочевиці був 39,2–46,2 мг/кг сухої речовини, що є досить високим показником для бобових. З підвищенням його врожайності він знижувався, що можна пояснити біологічним розбавлення. Вміст міді в насінні сочевиці був у межах 8,76–10,35 мг/кг сухої речовини, що є оптимальним (1–15 мг/кг) для зернобобових культур. Вміст молібдену в насінні сочевиці з ділянок без добрив був 0,14–0,16 мг/кг сухої речовини. Застосування азотних і фосфорних добрив підвищувало його до 0,31 мг/кг залежно від варіанту досліду. Застосування молібдату амонію сприяло підвищенню його вмісту в насінні сочевиці до 3,88–4,25 мг/кг сухої речовини залежно від варіанту досліду. У проведеному досліді вміст кобальту в насіння сочевиці був досить низьким – від найменшої межі визначення приладом до 0,017 мг/кг. Це вказує на можливу високу ефективність застосування кобальтових добрив під сочевицю.
- Open Access
- 26 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Вісник Уманського національного університету
- No. 1,p. 61-67
ГУМУСОВАНІСТЬ І ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ
Метою статті було визначити вплив тривалого (15 років) застосування різних видів, доз мінеральних добрив і їх поєднань у польовій сівозміні на гумусованість і фізико-хімічні показники чорнозему опідзоленого. Стаціонарний польовий дослід проводиться на дослідному полі Уманського національного університету з 2010 року, що розташоване в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Правобережного Лісостепу. Ґрунт під дослідом – чорнозем опідзолений важко-суглинковий на лесі (за класифікацією FAO/WRB, 2022 – Phaeosems). Текстура за FAO класифікується як мулово-глинистий суглинок (silti clay loam) з великою часткою мулу (63–65%) і глини (33–35%) та незначним вмістом піску (2,1–2,5%). Польова сівозміна (пшениця озима, кукурудза, ячмінь ярий, соя) одночасно розгорнута на чотирьох полях на площі 2 га. Повторення досліду триразове, розміщення варіантів послідовне. Розмір дослідних ділянок становить 110 м², а збиральних – 25 м². Добрива у вигляді суперфосфату гранульованого та калію хлористого вносили перед зяблевим обробітком ґрунту, а аміачну селітру – під передпосівну культивацію та як ранньовесняне підживлення. Нетоварну продукцію (солому, стебелиння) подрібнювали і залишали на полі. Тривале застосування різних систем удобрення, так і без нього істотно не впливало на вміст гумусу, який був у межах 3,7–4,1%. Незначні зміни вмісту гумусу можна пояснити залишення на полі нетоварної продукції усіх культур сівозміни. Встановлено, що у варіантах досліду N110P60 та N110P30–60K40–80, порівняно з неудобреними ділянками, було незначне – на 7–8% підвищення ЄКО, що можна пояснити більшим надходженням у ґрунт органічної речовини з пожнивно-кореневими рештками. Структура ЄКО чорнозему опідзоленого під дослідом близька до оптимальної і під впливом 15-річного застосування різних систем застосування мінеральних добрив за умови залишення на полі нетоварного врожаю не зазнала суттєвих змін. Частка кальцію та магнію в складі ЄКО була в оптимальних межах – відповідно 69,5–75,8% і 10,9–12,8%. Незначне зниження частки кальцію в ґрунті удобрених ділянок можна пояснити поверненням його з висхідним потоком води по ґрунтових капілярах. Відношення Са2+ : Mg2+ у структурі ЄКО ґрунту було 7,7, а після тривалого застосування добрив залежно від варіанту досліду – в межах 5,8–6,5 і було найнижчим на ділянках без удобрення. Відношення Mg2+ : К+ перед закладанням досліду становило 3,5, а після тривалого використання ґрунту без внесення мінеральних добрив підвищилось до 4,8. Значне підвищення відношення Mg2+ : К+ – до 4,4 пройшло також у варіанті досліду N110P60, що показує можливий дефіцит калію в живленні рослин.
- 26 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Вісник Уманського національного університету
- No. 1,p. 61-67
Open AccessГУМУСОВАНІСТЬ І ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ
Метою статті було визначити вплив тривалого (15 років) застосування різних видів, доз мінеральних добрив і їх поєднань у польовій сівозміні на гумусованість і фізико-хімічні показники чорнозему опідзоленого. Стаціонарний польовий дослід проводиться на дослідному полі Уманського національного університету з 2010 року, що розташоване в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Правобережного Лісостепу. Ґрунт під дослідом – чорнозем опідзолений важко-суглинковий на лесі (за класифікацією FAO/WRB, 2022 – Phaeosems). Текстура за FAO класифікується як мулово-глинистий суглинок (silti clay loam) з великою часткою мулу (63–65%) і глини (33–35%) та незначним вмістом піску (2,1–2,5%). Польова сівозміна (пшениця озима, кукурудза, ячмінь ярий, соя) одночасно розгорнута на чотирьох полях на площі 2 га. Повторення досліду триразове, розміщення варіантів послідовне. Розмір дослідних ділянок становить 110 м², а збиральних – 25 м². Добрива у вигляді суперфосфату гранульованого та калію хлористого вносили перед зяблевим обробітком ґрунту, а аміачну селітру – під передпосівну культивацію та як ранньовесняне підживлення. Нетоварну продукцію (солому, стебелиння) подрібнювали і залишали на полі. Тривале застосування різних систем удобрення, так і без нього істотно не впливало на вміст гумусу, який був у межах 3,7–4,1%. Незначні зміни вмісту гумусу можна пояснити залишення на полі нетоварної продукції усіх культур сівозміни. Встановлено, що у варіантах досліду N110P60 та N110P30–60K40–80, порівняно з неудобреними ділянками, було незначне – на 7–8% підвищення ЄКО, що можна пояснити більшим надходженням у ґрунт органічної речовини з пожнивно-кореневими рештками. Структура ЄКО чорнозему опідзоленого під дослідом близька до оптимальної і під впливом 15-річного застосування різних систем застосування мінеральних добрив за умови залишення на полі нетоварного врожаю не зазнала суттєвих змін. Частка кальцію та магнію в складі ЄКО була в оптимальних межах – відповідно 69,5–75,8% і 10,9–12,8%. Незначне зниження частки кальцію в ґрунті удобрених ділянок можна пояснити поверненням його з висхідним потоком води по ґрунтових капілярах. Відношення Са2+ : Mg2+ у структурі ЄКО ґрунту було 7,7, а після тривалого застосування добрив залежно від варіанту досліду – в межах 5,8–6,5 і було найнижчим на ділянках без удобрення. Відношення Mg2+ : К+ перед закладанням досліду становило 3,5, а після тривалого використання ґрунту без внесення мінеральних добрив підвищилось до 4,8. Значне підвищення відношення Mg2+ : К+ – до 4,4 пройшло також у варіанті досліду N110P60, що показує можливий дефіцит калію в живленні рослин.
- 31 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Taurian Scientific Herald
- Vol. 2 (146) , 104-110
Changes in the agrochemical properties of podzolized chernozem under various
- 31 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Taurian Scientific Herald
- Vol. 2 (146) , 104-110
Changes in the agrochemical properties of podzolized chernozem under various
- Open Access
- 27 June 2024
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in Plant varieties studying and protection
- Vol. 20 (2) , 104-110
The influence of different types and doses of fertilizers on the formation of the structure of the yield of soft winter wheat variety ‘KWS Emil’ and line ‘Prino’
Purpose. To study the development of the yield structure of soft winter wheat varieties of different maturity under different types and doses of fertilizer. Methods. Studies on the development of the yield structure of soft winter wheat as a function of variety and fertilizer were carried out at the Uman National University of Horticulture in 2020–2022. Results. The soft winter wheat variety ‘KWS Emil’ formed the maximum number of stems in the phase of in all years of research – 693–948 pcs/m2 depending on the experimental variant. The phase of BBCH 50 in 2020 was characterized by a decrease in the number of stems to 533–639 pcs/m2 (or 1.5–1.6 times compared to BBCH 30), BBCH 93 – by an increase from 513 (in the control variant, without fertilizer) to 584–616 pcs/m2 (with the introduction of 75–150 kg/ha of nitrogen fertilizer per year). In the control variant, the average (for three years of research) weight of grains per ear of the variety ‘KWS Emil’ was 1.29 g. With the application of 75 kg/ha of nitrogen fertilizer, it increased to 1.39 g; N75P30K40 – to 1.47 g, or 14% compared to the control; double dose of complete mineral fertilizer – to the level of the variant with N75P30K40; N150 – to 1.37 g, or 6% compared to the control. The grain weight per ear of soft winter wheat ‘Prino’ varied on average during the research from 1.62 to 1.83 g and was significantly higher than that of the variety ‘KWS Emil’. Conclusions. The number of productive stems is highly dependent on the nitrogen content of the fertilizer. Thus, if in the control variety of ‘KWS Emil’ there were 420–513 stems/m2, the introduction of N150P60K80 increased the number to 562–624 stems/m2. The number of productive stems of the ‘Prino’ line varied from 209–432 to 277–613 pcs/m2. This line was also characterised by a higher weight and number of grains per ear than ‘KWS Emil’. The use of nitrogen fertilizer systems for plants of ‘KWS Emil’ variety contributed to the formation of grain weight in one ear at the level of 1.37–1.39 g with the number of grains 35.7–36.1 pcs.
- 27 June 2024
- Published by Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in Plant varieties studying and protection
- Vol. 20 (2) , 104-110
Open AccessThe influence of different types and doses of fertilizers on the formation of the structure of the yield of soft winter wheat variety ‘KWS Emil’ and line ‘Prino’
Purpose. To study the development of the yield structure of soft winter wheat varieties of different maturity under different types and doses of fertilizer. Methods. Studies on the development of the yield structure of soft winter wheat as a function of variety and fertilizer were carried out at the Uman National University of Horticulture in 2020–2022. Results. The soft winter wheat variety ‘KWS Emil’ formed the maximum number of stems in the phase of in all years of research – 693–948 pcs/m2 depending on the experimental variant. The phase of BBCH 50 in 2020 was characterized by a decrease in the number of stems to 533–639 pcs/m2 (or 1.5–1.6 times compared to BBCH 30), BBCH 93 – by an increase from 513 (in the control variant, without fertilizer) to 584–616 pcs/m2 (with the introduction of 75–150 kg/ha of nitrogen fertilizer per year). In the control variant, the average (for three years of research) weight of grains per ear of the variety ‘KWS Emil’ was 1.29 g. With the application of 75 kg/ha of nitrogen fertilizer, it increased to 1.39 g; N75P30K40 – to 1.47 g, or 14% compared to the control; double dose of complete mineral fertilizer – to the level of the variant with N75P30K40; N150 – to 1.37 g, or 6% compared to the control. The grain weight per ear of soft winter wheat ‘Prino’ varied on average during the research from 1.62 to 1.83 g and was significantly higher than that of the variety ‘KWS Emil’. Conclusions. The number of productive stems is highly dependent on the nitrogen content of the fertilizer. Thus, if in the control variety of ‘KWS Emil’ there were 420–513 stems/m2, the introduction of N150P60K80 increased the number to 562–624 stems/m2. The number of productive stems of the ‘Prino’ line varied from 209–432 to 277–613 pcs/m2. This line was also characterised by a higher weight and number of grains per ear than ‘KWS Emil’. The use of nitrogen fertilizer systems for plants of ‘KWS Emil’ variety contributed to the formation of grain weight in one ear at the level of 1.37–1.39 g with the number of grains 35.7–36.1 pcs.
- Open Access
- 8 February 2024
- Published by National Scientific Centre "Institute of Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine" in Agriculture and plant sciences: theory and practice
- No. 2,p. 72-84
Maize yield depends on moisture supply and fertilization in Right Bank Forest Steppe
Of researches was determination of the influence of weather conditions and fertilizers on the duration of interphase periods of vegetation, water consumption coefficient and corn yield formation. Methods. Researches were conducted in the protracted stationary trials of Department of Agricultural Chemistry and Soil Science of the Uman National University of gardening on podzolized heavy loam chernozem. The supplies of productive moisture in the layer of soil a 0–100 cm determined after DSTU ISO 16586-2005. The study of water consumption a corn was conducted by the method of water balance. The account of harvest was conducted on Methodos of realizations of examination of sorts of plants of group of grain, leguminous, cereal on a fitness to distribution in Ukraine. Results. The duration of the maize growing season depended on the conditions during the years of research. In some years, due to lack of precipitation and high temperatures, the duration of the growing season was reduced to 87–107 days. The use of fertilizers reduced the negative impact of weather conditions, which was manifested in an increase in corn yield by 22-59% depending on the doses and fertilizer systems, and also contributed to a decrease in the coefficient of variation. It was found that in the phase of BBCH 79 between grain yield and reserves of productive moisture in the soil layer 0-100 cm there is a strong relationship (r=0.73); in the phase of BBCH 09 and BBCH 59 it was average (r=0.57-0.69); at the time of full grain ripeness BBCH 89 –weak (r=0.3). Between the yield and the amount of precipitation during the growing season, an average relationship was found – r=0.63. The influence of fertilizer on the water consumption coefficient was revealed, which is manifested in its decrease under the influence of fertilizer. It testifies to more productive use of water plants. Conclusions. In the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe, the duration of the growing season of maize varied within 87-124 days and significantly depended on moisture supply. In addition, water consumption by crops was in the range of 1397–2742 m3/ha. Fertilizers contribute to the rational use of water and ensure the formation of more stable yields over the years of research. The revealed patterns of realization of the potential of maize productivity depending on water supply and fertilization are important factors in improving the technology of its cultivation.
- 8 February 2024
- Published by National Scientific Centre "Institute of Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine" in Agriculture and plant sciences: theory and practice
- No. 2,p. 72-84
Open AccessMaize yield depends on moisture supply and fertilization in Right Bank Forest Steppe
Of researches was determination of the influence of weather conditions and fertilizers on the duration of interphase periods of vegetation, water consumption coefficient and corn yield formation. Methods. Researches were conducted in the protracted stationary trials of Department of Agricultural Chemistry and Soil Science of the Uman National University of gardening on podzolized heavy loam chernozem. The supplies of productive moisture in the layer of soil a 0–100 cm determined after DSTU ISO 16586-2005. The study of water consumption a corn was conducted by the method of water balance. The account of harvest was conducted on Methodos of realizations of examination of sorts of plants of group of grain, leguminous, cereal on a fitness to distribution in Ukraine. Results. The duration of the maize growing season depended on the conditions during the years of research. In some years, due to lack of precipitation and high temperatures, the duration of the growing season was reduced to 87–107 days. The use of fertilizers reduced the negative impact of weather conditions, which was manifested in an increase in corn yield by 22-59% depending on the doses and fertilizer systems, and also contributed to a decrease in the coefficient of variation. It was found that in the phase of BBCH 79 between grain yield and reserves of productive moisture in the soil layer 0-100 cm there is a strong relationship (r=0.73); in the phase of BBCH 09 and BBCH 59 it was average (r=0.57-0.69); at the time of full grain ripeness BBCH 89 –weak (r=0.3). Between the yield and the amount of precipitation during the growing season, an average relationship was found – r=0.63. The influence of fertilizer on the water consumption coefficient was revealed, which is manifested in its decrease under the influence of fertilizer. It testifies to more productive use of water plants. Conclusions. In the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe, the duration of the growing season of maize varied within 87-124 days and significantly depended on moisture supply. In addition, water consumption by crops was in the range of 1397–2742 m3/ha. Fertilizers contribute to the rational use of water and ensure the formation of more stable yields over the years of research. The revealed patterns of realization of the potential of maize productivity depending on water supply and fertilization are important factors in improving the technology of its cultivation.
- Open Access
- 30 August 2023
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 19,p. 34-38
АГРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ
Мета. Встановити агрохімічні властивостей чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу за тривалого застосування мінеральних добрив. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювальний, розрахунково-порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. Дослідженнями встановлено, що інтенсивність тривалого застосування добрив позначилась на структурі ґрунтового вбирного комплексу чорнозему опідзоленого. Застосування мінеральних добрив суттєво підвищувало кислотність ґрунту, що пов’язано зі зменшенням насичення ҐВК карбонатами. Залежно від доз внесення мінеральних добрив показник рНКСl ґрунтового розчину знижувався на 0,3–0,4 од. За внесення фосфорних добрив на азотно-калійному тлі кислотність ґрунту не змінювалась. Поряд з обмінною кислотністю, застосування мінеральних добрив підвищувало гідролітичну кислотність ґрунту – до 3,76–3,84 смоль/кг залежно від варіанту удобрення. При цьому необхідно зазначити, що фосфорні добрива істотно не впливали на підвищення гідролітичної кислотності ґрунту. Вміст поживних речовин у ґрунті різних варіантів досліду визначався прямою дією добрив, які застосовували безпосередньо під культури сівозміни й післядією добрив, які вносили у сівозміні в попередні роки. Висновки. Тривале (11 років) застосування фосфорних, у поєднанні з іншими видами, добрив у дозі P60 у польовій сівозміні сприяє підвищенню вмісту рухомих сполук фосфору у ґрунті порівняно з вихідним значенням на 8%, а за внесення P30 – підтримувати його початковий вміст. Встановлено, що за різного агрохімічного навантаження проходять незначні зміни ємності ҐВК, але відбувається його структурна перебудова. У варіантах з внесенням фосфорних добрив не змінюються фізико-хімічні показники ґрунту. На ділянках без добрив вмісту рухомих сполук фосфору у ґрунті зменшився порівняно з вихідним значенням на 24%, а за внесення P60 на 1 га площі сівозміни – підвищився на 8%.
- 30 August 2023
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 19,p. 34-38
Open AccessАГРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ
Мета. Встановити агрохімічні властивостей чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу за тривалого застосування мінеральних добрив. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювальний, розрахунково-порівняльний, аналізування, статистичний. Результати. Дослідженнями встановлено, що інтенсивність тривалого застосування добрив позначилась на структурі ґрунтового вбирного комплексу чорнозему опідзоленого. Застосування мінеральних добрив суттєво підвищувало кислотність ґрунту, що пов’язано зі зменшенням насичення ҐВК карбонатами. Залежно від доз внесення мінеральних добрив показник рНКСl ґрунтового розчину знижувався на 0,3–0,4 од. За внесення фосфорних добрив на азотно-калійному тлі кислотність ґрунту не змінювалась. Поряд з обмінною кислотністю, застосування мінеральних добрив підвищувало гідролітичну кислотність ґрунту – до 3,76–3,84 смоль/кг залежно від варіанту удобрення. При цьому необхідно зазначити, що фосфорні добрива істотно не впливали на підвищення гідролітичної кислотності ґрунту. Вміст поживних речовин у ґрунті різних варіантів досліду визначався прямою дією добрив, які застосовували безпосередньо під культури сівозміни й післядією добрив, які вносили у сівозміні в попередні роки. Висновки. Тривале (11 років) застосування фосфорних, у поєднанні з іншими видами, добрив у дозі P60 у польовій сівозміні сприяє підвищенню вмісту рухомих сполук фосфору у ґрунті порівняно з вихідним значенням на 8%, а за внесення P30 – підтримувати його початковий вміст. Встановлено, що за різного агрохімічного навантаження проходять незначні зміни ємності ҐВК, але відбувається його структурна перебудова. У варіантах з внесенням фосфорних добрив не змінюються фізико-хімічні показники ґрунту. На ділянках без добрив вмісту рухомих сполук фосфору у ґрунті зменшився порівняно з вихідним значенням на 24%, а за внесення P60 на 1 га площі сівозміни – підвищився на 8%.
- Open Access
- 10 March 2023
- Published by National Scientific Centre "Institute of Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine" in Agriculture and plant sciences: theory and practice
- No. 1,p. 26-37
Structure of maize yield depending on the fertilizer system in the conditions of the Right-Bank Forest Steppe
Aim. the research was to determine the manifestation of the influence of individual components of the corn crop structure on the formation of grain yield under the influence of weather conditions and fertilization systems. Methods. The research was carried out in a long-term stationary experiment of the Department of Agrochemistry and Soil Science of the Uman National University of Horticulture on podzolized heavy loam chernozem. The mass of 1000 grains was determined according to DSTU 4138-2000. Analysis of the structure of the harvest according to the "Methodology of the state variety testing of agricultural crops". Results. As a result of the conducted research, it was found that the yield of corn increased by 25–39 % under the mineral fertilization system, 25–53 % organic, and 28–59 % organic-mineral, depending on the doses of fertilizers. The dependences of the fertilization system on the indicators of the structure of the corn crop are clarified and those that change the most under the influence of the factors of intensification of the cultivation technology are singled out. Under the influence of fertilizer, the biometric parameters of the cob increased by 4–10 %, and the number of grain rows increased by 0,3–1,7 pieces. The variability of these signs was weak (V = 5 %). The number of grains in a cob significantly increased under the influence of fertilizer– by 5–20 % with the average variability of the trait – V=11 %. The mass of grain from the cob varied reliably depending on weather conditions and fertilizer doses in the range from 100,9 to 226,2 g with a very high coefficient of variation – 25,3 %. Conclusions. Correlational dependences were revealed and a strong closeness between structure indicators and corn grain yield was established. It was established that the correlation coefficient between grain yield and cob length was r = 0,94, the number of grain rows – r = 0,84, and the weight of grain from one cob – r = 0,99. The obtained data can be used to optimize the fertilization system and the structure of corn crops in the Right Bank Forest Steppe depending on weather conditions.
- 10 March 2023
- Published by National Scientific Centre "Institute of Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine" in Agriculture and plant sciences: theory and practice
- No. 1,p. 26-37
Open AccessStructure of maize yield depending on the fertilizer system in the conditions of the Right-Bank Forest Steppe
Aim. the research was to determine the manifestation of the influence of individual components of the corn crop structure on the formation of grain yield under the influence of weather conditions and fertilization systems. Methods. The research was carried out in a long-term stationary experiment of the Department of Agrochemistry and Soil Science of the Uman National University of Horticulture on podzolized heavy loam chernozem. The mass of 1000 grains was determined according to DSTU 4138-2000. Analysis of the structure of the harvest according to the "Methodology of the state variety testing of agricultural crops". Results. As a result of the conducted research, it was found that the yield of corn increased by 25–39 % under the mineral fertilization system, 25–53 % organic, and 28–59 % organic-mineral, depending on the doses of fertilizers. The dependences of the fertilization system on the indicators of the structure of the corn crop are clarified and those that change the most under the influence of the factors of intensification of the cultivation technology are singled out. Under the influence of fertilizer, the biometric parameters of the cob increased by 4–10 %, and the number of grain rows increased by 0,3–1,7 pieces. The variability of these signs was weak (V = 5 %). The number of grains in a cob significantly increased under the influence of fertilizer– by 5–20 % with the average variability of the trait – V=11 %. The mass of grain from the cob varied reliably depending on weather conditions and fertilizer doses in the range from 100,9 to 226,2 g with a very high coefficient of variation – 25,3 %. Conclusions. Correlational dependences were revealed and a strong closeness between structure indicators and corn grain yield was established. It was established that the correlation coefficient between grain yield and cob length was r = 0,94, the number of grain rows – r = 0,84, and the weight of grain from one cob – r = 0,99. The obtained data can be used to optimize the fertilization system and the structure of corn crops in the Right Bank Forest Steppe depending on weather conditions.
- Open Access
- 16 December 2022
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 15,p. 30-33
Поживний режим ґрунту під сочевицею залежно від удобрення
Мета. Встановити вплив удобрення на динаміку поживного режиму чорноземі опідзоленому під посівами сочевиці в умовах Правобережного Лісостепу. Поживний режим ґрунту має вагомий вплив на обмін речовин у рослині. Основним показником, що його регулює є родючість ґрунту та система застосування добрив під сільськогосподарські культури. Присутність у ґрунті мінеральних сполук азоту та рухомих сполук фосфору і калію стимулює продуційні процеси у рослинах. Однак, занадто високий рівень живлення ними рослин може перешкоджати вчасному формуванню репродуктивних органів і бути малоефективним. Тому є потреба в дослідженнях поживного режиму ґрунту та встановлення оптимальних доз внесення різних видів мінеральних добрив для його регулювання. У формуванні продуктивності та якості врожаю сочевиці значна роль належить мінеральному живленню рослин, тому є важливим доскональне вивчення динаміки поживного режиму ґрунту під впливом різних складових технології вирощування, серед яких важливе значення має удобрення. Методи. Для визначення динаміки поживного режиму ґрунту використовувався польовий, лабораторний та розрахунково-порівняльний методи. Результати. Найбільш інтенсивні зміни поживного режиму ґрунту спостерігалися в шарі 0–20 см. Зміни вмісту азоту мінеральних сполук мали такий вигляд: найбільше зниження вмісту в процесі вегетації у варіанті Фон + N60 – на 23,5 мг/кг, найменше в контрольному варіанті – 17,4 мг/кг, або відповідно на 76 і 75%. Що стосується рухомих сполук фосфору і калію, то під кінець вегетації рослин відмічена тенденція незначного відновлення вмісту рухомих фосфатів. Висновки. Активна зміна поживного режиму ґрунту упродовж вегетації рослин сочевиці спостерігалася у вмісті азоту мінеральних сполук. Вміст рухомих сполук фосфору і калію більше залежав від удобрення лише в першій половині вегетації сочевиці.
- 16 December 2022
- Published by Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Agrarian Sciences in Ukraine in Аграрні інновації
- No. 15,p. 30-33
Open AccessПоживний режим ґрунту під сочевицею залежно від удобрення
Мета. Встановити вплив удобрення на динаміку поживного режиму чорноземі опідзоленому під посівами сочевиці в умовах Правобережного Лісостепу. Поживний режим ґрунту має вагомий вплив на обмін речовин у рослині. Основним показником, що його регулює є родючість ґрунту та система застосування добрив під сільськогосподарські культури. Присутність у ґрунті мінеральних сполук азоту та рухомих сполук фосфору і калію стимулює продуційні процеси у рослинах. Однак, занадто високий рівень живлення ними рослин може перешкоджати вчасному формуванню репродуктивних органів і бути малоефективним. Тому є потреба в дослідженнях поживного режиму ґрунту та встановлення оптимальних доз внесення різних видів мінеральних добрив для його регулювання. У формуванні продуктивності та якості врожаю сочевиці значна роль належить мінеральному живленню рослин, тому є важливим доскональне вивчення динаміки поживного режиму ґрунту під впливом різних складових технології вирощування, серед яких важливе значення має удобрення. Методи. Для визначення динаміки поживного режиму ґрунту використовувався польовий, лабораторний та розрахунково-порівняльний методи. Результати. Найбільш інтенсивні зміни поживного режиму ґрунту спостерігалися в шарі 0–20 см. Зміни вмісту азоту мінеральних сполук мали такий вигляд: найбільше зниження вмісту в процесі вегетації у варіанті Фон + N60 – на 23,5 мг/кг, найменше в контрольному варіанті – 17,4 мг/кг, або відповідно на 76 і 75%. Що стосується рухомих сполук фосфору і калію, то під кінець вегетації рослин відмічена тенденція незначного відновлення вмісту рухомих фосфатів. Висновки. Активна зміна поживного режиму ґрунту упродовж вегетації рослин сочевиці спостерігалася у вмісті азоту мінеральних сполук. Вміст рухомих сполук фосфору і калію більше залежав від удобрення лише в першій половині вегетації сочевиці.
- Open Access
- 4 December 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 48 (2) , 46-50
ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ І ДОЗ ДОБРИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗЕРНОВОЇ СІВОЗМІНИ
Висвітлено результати досліджень впливу тривалого (11 років) застосування фосфорних добрив у поєднанні з різними дозами азотних і калійних добрив в умовах Правобережного Лісостепу України на продуктивність культур польової сівозміни. Дослідження проводили у стаціонарному польовому досліді (№ 87 реєстрації НААН України), що територіально розміщувався у Правобережному Лісостепу (м. Умань Черкаської обл.). Продуктивність польової сівозміни обчислювали як суму добутків показників урожайності зерна й насіння на вихід кормопротеїнових одиниць (кпо) з 1 т відповідної продукції. Вважали, що 1 т продукції містить, т кпо: соя –2,14, пшениця озима – 1,15, кукурудза – 1,06, ячмінь ярий – 1,01. Як показали проведенні дослідження, врожайність ячменю ярого змінювалась від 3,64 до 5,70 т/га залежно від доз і поєднань добрив у польовій сівозміні. Систематичне застосування повного мінерального добрива в сівозміні сприяло підвищенню врожайності зерна на 1,95–2,06 т/га залежно від дози. При цьому слід зазначити, що в середньому за роки проведення досліджень у варіанті досліду Фон + Р60 відмічено лише незначне (0,11 т/га) підвищення врожайності порівняно з варіантом Фон + Р30. Тобто ячмінь ярий може ефективно використовувати післядію добрив, внесених під попередник і не потребує високих доз фосфорних добрив. Фосфорні добрива на азотно-калійному тлі в дозі 30 кг/га д. р. сприяли підвищенню врожайності пшениці озимої, кукурудзи, ячменю ярого та сої відповідно на 9, 14, 9 і 7 %, а продуктивності сівозміни у цілому – на 10 %. Подальше підвищення дози фосфорних добрив до Р60 підвищувало їх урожайність лише на 2–7 %, а продуктивність сівозміни лише на 6 %. Фосфорні добрива на азотно-калійному тлі (N110K80) у дозі 30 кг/га д. р. сприяють підвищенню врожайності пшениці озимої, кукурудзи, ячменю ярого та сої відповідно на 9; 14; 9 і 7 %, а подальше підвищення їх дози до 60 кг/га д. р. підвищувало їх урожайність лише на 2–7 %. Приріст продуктивності культур від фосфорних добрив, що вносяться в сівозміні в дозі 30 кг/га д. р., на азотно-калійному тлі (N110K80) становив 0,76 т кпо/га, або 10 %, тоді як від наступної дози (Р30) – 0,47 т кпо/га, або 6 %. Культури мають різний вплив на формування продуктивності сівозміни у цілому – від 17,5 % до 38,3 % залежно від удобрення. Застосування фосфорних добрив на азотно-калійному тлі збільшує частку участі кукурудзи і зменшує відповідно ячменю ярого і сої. Для забезпечення продуктивності польової сівозміни на рівні 8,1–8,5 т кпо/га, необхідно щорічно вносити під сільськогосподарські культури фосфорні добрива в дозі 30–60 кг/га д. р. на тлі N110K80 і заробляння у ґрунт нетоварної частини їх урожаю.
- 4 December 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
- Vol. 48 (2) , 46-50
Open AccessВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ І ДОЗ ДОБРИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗЕРНОВОЇ СІВОЗМІНИ
Висвітлено результати досліджень впливу тривалого (11 років) застосування фосфорних добрив у поєднанні з різними дозами азотних і калійних добрив в умовах Правобережного Лісостепу України на продуктивність культур польової сівозміни. Дослідження проводили у стаціонарному польовому досліді (№ 87 реєстрації НААН України), що територіально розміщувався у Правобережному Лісостепу (м. Умань Черкаської обл.). Продуктивність польової сівозміни обчислювали як суму добутків показників урожайності зерна й насіння на вихід кормопротеїнових одиниць (кпо) з 1 т відповідної продукції. Вважали, що 1 т продукції містить, т кпо: соя –2,14, пшениця озима – 1,15, кукурудза – 1,06, ячмінь ярий – 1,01. Як показали проведенні дослідження, врожайність ячменю ярого змінювалась від 3,64 до 5,70 т/га залежно від доз і поєднань добрив у польовій сівозміні. Систематичне застосування повного мінерального добрива в сівозміні сприяло підвищенню врожайності зерна на 1,95–2,06 т/га залежно від дози. При цьому слід зазначити, що в середньому за роки проведення досліджень у варіанті досліду Фон + Р60 відмічено лише незначне (0,11 т/га) підвищення врожайності порівняно з варіантом Фон + Р30. Тобто ячмінь ярий може ефективно використовувати післядію добрив, внесених під попередник і не потребує високих доз фосфорних добрив. Фосфорні добрива на азотно-калійному тлі в дозі 30 кг/га д. р. сприяли підвищенню врожайності пшениці озимої, кукурудзи, ячменю ярого та сої відповідно на 9, 14, 9 і 7 %, а продуктивності сівозміни у цілому – на 10 %. Подальше підвищення дози фосфорних добрив до Р60 підвищувало їх урожайність лише на 2–7 %, а продуктивність сівозміни лише на 6 %. Фосфорні добрива на азотно-калійному тлі (N110K80) у дозі 30 кг/га д. р. сприяють підвищенню врожайності пшениці озимої, кукурудзи, ячменю ярого та сої відповідно на 9; 14; 9 і 7 %, а подальше підвищення їх дози до 60 кг/га д. р. підвищувало їх урожайність лише на 2–7 %. Приріст продуктивності культур від фосфорних добрив, що вносяться в сівозміні в дозі 30 кг/га д. р., на азотно-калійному тлі (N110K80) становив 0,76 т кпо/га, або 10 %, тоді як від наступної дози (Р30) – 0,47 т кпо/га, або 6 %. Культури мають різний вплив на формування продуктивності сівозміни у цілому – від 17,5 % до 38,3 % залежно від удобрення. Застосування фосфорних добрив на азотно-калійному тлі збільшує частку участі кукурудзи і зменшує відповідно ячменю ярого і сої. Для забезпечення продуктивності польової сівозміни на рівні 8,1–8,5 т кпо/га, необхідно щорічно вносити під сільськогосподарські культури фосфорні добрива в дозі 30–60 кг/га д. р. на тлі N110K80 і заробляння у ґрунт нетоварної частини їх урожаю.