AGAnatoliy Goychuk

Anatoliy Goychuk

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Anatoliy Goychuk has a total of 5 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Лісівничо-таксаційні детермінанти формування санітарного стану деревостанів за участю Abies alba Mill. у Покутсько-Буковинських Карпатах

    by Ivanna Kulbanska, Anatoliy Goychuk, Myroslava Soroka

    Представлено результати комплексного лісівничо-таксаційного дослідження детермінантів формування санітарного стану деревостанів за участю Abies alba Mill., розраховано індекс санітарного стану. Оцінено типологічну і вікову структуру лісів за участю Abies alba, встановлено їхнє походження (природне чи штучне) та частку деревного виду у складі. Санітарний стан деревостанів характеризується високою просторово-часовою мінливістю і варіює від ослабленого до середнього ступеня деградації, із локальними осередками інтенсивного всихання, які потребують пріоритетного фітосанітарного контролю. Найуразливішими є стиглі та пристиглі насадження штучного походження, а також деревостани, що формуються в умовах вологої смереково-букової суяличини унаслідок специфічного поєднання гідротермічних, біотичних та абіотичних стрес-факторів у такому біотопі. Підвищена участь Abies alba у складі деревостану, особливо понад ценотичний оптимум (25–30% від загального видового складу), корелює із зростанням індексу санітарного стану та посиленням проявів фізіологічного ослаблення і всихання дерев. Водночас мішані лісостани з оптимальною для ялиці білої екологічною нішею демонструють вищу біотичну стійкість та низький рівень патологічних проявів. Встановлено, що генезис деревостану суттєво впливає на санітарний стан: природні ліси мають нижчий індекс санітарного стану порівняно зі штучними, навіть у тих самих типах лісу. Результати дослідження підтверджують важливе значення лісівничо-таксаційних показників (тип лісу, вікова структура, походження деревостану, видовий склад) для прогнозування темпів розвитку деградаційних процесів у лісостанах за участю Abies alba та розроблення ефективної системи заходів із підтримання їхнього належного санітарного стану. Отримані дані мають практичне значення для лісовпорядкування, управління гірськими лісовими екосистемами та підвищення біотичної стійкості деревостанів до впливу негативних біотичних та абіотичних чинників.


  • Open Access

    Системно-структурні особливості фітобіоти ялицево-букових лісів Покутських Карпат

    by Myroslava Soroka, Andrzej Woźniak, Petro Plikhtiak, Anatoliy Goychuk, Ivanna Kulbanska

    Наведено результати системно-структурного аналізу флори ялицево-букових лісів низькогір’я Покутських Карпат. Здійснено таксацію деревостану, інвентаризацію флори і мікобіоти, фітосоціологічні описи рослинності та її синтаксономічний аналіз. Встановлено, що сукупно у складі рослинного вкриття ялицево-букових лісів за 11-річний період спостережень було виявлено 223 види вищих судинних рослин, що належать до 168 родів, 65 родин, 46 порядків, 6 класів, 5 відділів та 31 вид мохоподібних із 30 родів, 24 родин, 10 порядків, 5 класів, 2 відділів. Ценофлора ялицево-букових лісів укладена за схемою, характерною для листяних лісів назагал. Серед життєвих форм рослин в ялицево-букових лісах провідна роль належить полікарпічним травам, участь яких сягає 74,0%. З-поміж багаторічних трав у зімкнених деревостанах домінують довгокореневищні види (22,7%). За зміни фітосередовища ялицево-букових лісів у процесі вибіркових рубок серед трав’янистих рослин з’являються стрижнекореневі (19,3%) і пучкуватокореневі (11,3%), роль яких у природних лісах є незначною. Серед рослин переважають вегетативно-рухомі види (40,0%) з життєвою стратегією стрес-толерант (S) (55%). В ялицево-букових лісах встановлено значну частку гемікриптофітів (46,0%) та криптофітів (30,0%). Спостереження за змінами, які відбувалися у видовому складі фітобіоти у процесі самозаростання пройдених рубками ділянок, базувалися на фіксації кількісних показників видів з п’яти тестових груп: характерних для деревостанів ялиці білої і бука лісового, для зрубів, груп рудеральних бур'янів і лучних видів. Встановлено, що види різних тест-груп демонструють три типи динаміки кількісних показників. Спадаючий тип динаміки відзначено у рудеральних і лучних видів, зростаючий тип властивий для видів на зрубах та узліссях, проміжний тип виявлено у всіх лісових видів.


  • Open Access

    SPREAD OF SCOTS PINE STANDS DECLINE IN KOROSTYSHIV FOREST ENTERPRISE

    by O. Y. Andreieva, A. F. Goychuk

    Метою досліджень було виявити особливості всихання соснових насаджень у Житомирському (Центральному) Поліссі на прикладі ДП «Коростишівське ЛГ». Дослідження включали порівняльний статистичний аналіз бази даних лісового фонду ВО «Укрдержліспроект», даних лісопатологічного обстеження соснових насаджень ДП «Коростишівське ЛГ» та звітів стосовно санітарно-оздоровчих заходів у 2014–2017 рр. Короїди (72,4–95,8 %), грибні хвороби (0,4–9,1 %) та погодні умови (3,5–27,5 %) були основними причинами всихання сосни звичайної. Висока частка чистих насаджень сосни звичайної та насадження віком понад 50 років є основним чинником тривалої дії, що провокує всихання лісу (predisposing factor). Надзвичайний ріст температури повітря та зниження гідротермічного коефіцієнта Г. Т. Селянінова до рівня степової зони є короткочасним стимулуювальним чинником (inciting factor) всихання лісу, а короїди – «супровідним» чинником (contributing factor).