NANataliia Avramenko

Nataliia Avramenko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Nataliia Avramenko has a total of 29 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Hoof Pathologies in Cattle

    by Serhii Kulynych, Anastasiia Klymas, Oleksandr Shabalin, Tamila Zvenihorodska, Maksym Petrenko, Ihor Kolomak, Oleksandra Tul, Viktor Slynko, Nataliia Avramenko, Tetiana Panasova, et al.

    Hoof pathologies are among the most widespread orthopedic disorders in dairy cattle and are a major contributor to reduced animal welfare and productivity. The present study investigated the prevalence, clinical presentation, and treatment outcomes of the most common hoof lesions – digital dermatitis (Mortellaro’s disease), Rusterholz ulcers, purulent pododermatitis, and interdigital dermatitis – across multiple dairy farms in Ukraine. Clinical examinations and therapeutic procedures were performed on more than 9,800 cows from 7 farms during 2022–2023. Diagnosis was conducted during scheduled functional hoof trimming using an orthopedic crush and was confirmed based on lesion morphology, presence of exudate, odor, and pain response. A locally formulated topical powder composed of copper sulfate, zinc oxide, iodoform, and potassium permanganate was applied to purulent–necrotic lesions and compared with a control treatment using a commercial chemi-spray. Therapeutic efficacy was evaluated by lesion healing dynamics and locomotion scores (AHDB system) on days 3, 14, 21, and 45. Digital dermatitis was identified as the predominant lesion, accounting for 50–66% of all diagnosed hoof disorders. The locally formulated powder showed markedly superior therapeutic performance relative to the chemi-spray, accelerating tissue repair and improving locomotion, with full recovery achieved in 86.7–100% of treated cows, depending on farm and lesion type. These findings confirm the persistently high prevalence of hoof diseases in dairy herds and demonstrate the clinical advantage of an affordable, locally prepared treatment formulation. Routine functional trimming, early lesion detection, and evidence-based local therapy remain critical components of effective lameness management in modern dairy production systems.

  • Open Access

    Spread and pathological changes of african swine fever in Poltava, Kirovograd, and Sumy regions

    by H. Omelchenko, N. Avramenko, O. Kruchynenko, M. Petrenko, M. Kone

    African swine fever (ASF) is one of the most important and devastating viral diseases in wild boar and domestic pigs worldwide. In the absence of vaccines and treatment options, early clinical detection is crucial and requires a sound knowledge of disease characteristics. The purpose of the study was to conduct epidemiological monitoring of the incidence of African swine fever in animals during 2020–2024 in the Sumy, Poltava, and Kirovohrad regions of Ukraine. The study is part of a large project to assess the occurrence and spread of African swine fever in Ukraine and is the first to describe the clinical signs and pathological lesions of African swine fever and its prevalence in the Poltava, Kirovograd, and Sumy regions, taking into account the nature of the disease. Mild, moderate, and severe clinical signs and pathological changes characteristic of African swine fever were found, as well as pigs without clinical signs. These results show that the ASF genotype and strains circulating in these areas are more likely to cause subacute and acute disease in domestic pigs. Pigs without clinical signs or with mild clinical signs may represent infected animals that were sent for slaughter as part of a pig sale during an outbreak. The aim of this study was to examine domestic pigs infected with African swine fever virus that died from the disease in natural conditions, both from an epidemiological and pathomorphological point of view. Studies were carried out on morphologic changes in 27 pigs that has spontaneously developed the acute form of the disease. A description and 9 colour plates are given of the characteristic gross lesions, consisting of strongly mainfested hemorrhagic diathesis, two-to fourfold enlargement of the spleen, and two-to threefold enlargement of the stomach, liver, mesenterial, kidney, and sternal lymph nodes. The digestive tract was shown to be thoroughly involved, most pronounced being the changes in the stomach and the large intestine. All domestic pigs, regardless of the outbreak area and virus variant, were diagnosed with characteristic severe lesions resembling systemic hemorrhagic disease. For ASF, we described four different courses of the disease, including hyperacute, acute, subacute, and chronic stages, which are associated with typical lesions. Significant pathomorphological changes in the subacute/chronic stages included multifocal hemorrhages, edema, lymphadenitis, interstitial pneumonia, and ascites, while bacterial secondary infections causing fibrinous polyserositis, chronic pneumonia, and tonsil necrosis but without vascular changes, predominated in chronic courses. Animals with chronic disease showed similar lesions to those observed in acutely infected pigs, but additionally showed chronic changes, including pericarditis, pneumonia, and lymphadenitis.

  • Open Access

    Поширення сказу тварин у Полтавській, Кіровоградській та Сумській областях

    by О. В. Кручиненко, М. О. Петренко, Г. О. Омельченко, Н. О. Авраменко, І. В. Натягла

    Україна залишається однією з небагатьох країн у Європі, де реєструються випадки сказу серед тварин і поодинокі клінічні випадки серед людей, незважаючи на проведення профілактичних заходів. Водночас причини стрімкого поширення вірусу Lyssavirus rabies у тварин на території Полтавської, Кіровоградської та Сумської областей залишаються не з’ясованими. Тому метою дослідження було провести епізоотологічний моніторинг захворюваності тварин на сказ впродовж 2020–2024 рр. в Сумській, Полтавській та Кіровоградській областях. Матеріалами досліджень були: плани проведення діагностичних досліджень по профілактиці заразних хвороб тварин, звітна документація щодо епізоотичної ситуації по сказу тварин головних управлінь Держпродспоживслужби у трьох областях. Упродовж 2020–2024 рр. в Полтавській, Кіровоградській та Сумській областях зареєстровано 441 випадок захворювання тварин на сказ та оголошено 338 неблагополучних пунктів. Найбільше випадків сказу реєструється серед собак, що становить 28,9 % – переважно бродячих, які в свою чергу заражаються від диких тварин, потім йдуть коти (27,3 %) та червона лисиця (25,9 %). Серед загальної кількості захворілих тварин на сказ в областях жуйні тварини становили 16,4 %. Протягом вказаного періоду спостереження захворюваність інших видів тварин не перевищувала 1,5 %. У період 2020–2023 рр. найбільша кількість хворих тварин на сказ реєструвалась в Кіровоградській області. Водночас в Полтавській області станом на жовтень 2024 року було зафіксовано 43 випадки, що на 11,6 % випадків більше ніж у Кіровоградській та на 81,4 % – Сумській. Кіровоградська область є також лідером щодо нанесення покусів тваринами людям, відповідно 1632 випадки. З метою профілактики сказу на території вище вказаних областей спеціалістами районних державних лікарень ветеринарної медицини з початку 2024 року щеплено проти сказу голів: собак – 285371, котів – 258287 та інших сільськогосподарських тварин – 18431.

  • Open Access

    Some aspects of the diagnosis and treatment of eosinophilic granuloma in cats

    by Hanna Omelchenko, Natalia Avramenko, Serhii Kulynych, Maksym Petrenko, Vladyslav Volosovets, Natalia Volosovets, Grzegorz Woźniakowski

    Introduction Eosinophils represent the most active cells in mammals that show protective and assistive activity in the host immune defence against helminth parasites. These cells are also responsible for the reduction of allergic and inflammatory reactions. The eosinophils play a key role in allergic reactions by secretion of different chemical molecules leading to swelling, lesions and granuloma onset. Material and Methods The study was carried out on 30 cats with inflammatory skin lesions. The cats ranged in age from seven months to 13 years, and had an average age of three years. The research methodology included information on the disease, dermatological conclusions, concomitant disorders, medical and laboratory data and the treatment strategy. Results In total, 30 cats were diagnosed with eosinophilic granuloma complex. The distribution of lesions was 87.1% in the skin and 12.9% at the skin–mucosal junction. The lesions increased and decreased with the seasons of spring and summer, and the onset of the disease usually coincided with exposure to fleas. Conclusion Eosinophilic granuloma complex in cats is a serious pathology and frequently requires lifelong treatment, so it is important to diagnose it quickly and accurately to ensure optimal treatment of affected animals.


  • ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ОРТОПЕДИЧНОЇ РОЗЧИСТКИ КОПИТ У КОНЕЙ

    by С. М. Кулинич, В. В. Крамаренко, М. А. Зезекало, Г. О. Омельченко, Н. О. Авраменко

    Здоров’я коней багато в чому визначається станом копит, тому кінцівки цих благородних тварин вимагають особливої уваги. Для попередження захворювань копит потрібен регулярний догляд, що включає: щоденний огляд і очищення під проточною водою; розкрючування; лікування спеціальними мазями (за необхідності). Регулярний догляд не тільки запобігає розвитку багатьох патологій, але і дає змогу помітити небезпечні ознаки – тріщини, синці, проколи, гнійні утворення. Обрізання копит здійснюється з метою запобігання захворюванням копит, створення нормальних умов росту копитних рогів та запобігання різним механічним пошкодженням. Необхідно мати на увазі, що запущена хвороба копит може коштувати коню життя, а точна діагностика та лікування вимагають особливих навичок. Метою роботи було виявлення в коней наявних деформацій копит, опрацювання техніки ортопедичної розчистки залежно від виду деформації. Дослідження проведено на базі конезаводів Київської області «KK‒delight», «Золота підкова» та ЧП «Metal Horse». Деформацію копит визначали на підставі клінічного огляду та вимірювань копит за допомогою спеціального обладнання. Отримані дані були включені до протоколу клінічного дослідження тварини. За наслідками проведених досліджень у 25 % коней виявлено деформації копит, що супроводжувалися порушенням рухів, недостатнім виносом кінцівок та кульгавістю різного ступеня. Після визначення виду деформації проводили ортопедичне очищення копит, яке здійснювали в сім етапів. Під час очищення деформоване копито оглядали та нагрівали газовим нагрівачем для розм’якшення його оболонки. У подальшому проводили механічне очищення поверхні підошви і видаляли ділянки відшарованого рогу. На наступному етапі здійснювали обрізку підошви, з подальшим видаленням задніх стінок та утворенням стрілки шляхом відшаровування зайвої частини копитної стінки. Така процедура дозволяла створити рівномірний розподіл навантаження на підошву за рахунок його балансування. Маніпуляцію повторювали через 35–55 днів. За необхідності коригували латеро-медіальний дисбаланс копит після оцінки їх стану. Вказані маніпуляції у запропонованій послідовності є логічними, вкрай простими у виконанні та дадуть змогу вчасно попереджати виникнення патологій дистального відділу кінцівок коней.

  • ОКРЕМІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ У СОБАК АЛОПЕЦІЇ Х

    by Г. О. Омельченко, Н. О. Авраменко, В. Ю. Волосовець, Н. Ю. Волосовець, О. М. Гоголь

    Алопеція X – захворювання собак недастатньо вивченої етіології, що характеризується симетричною незапальною алопецією без ознак свербежу, яка вражає голову та дистальні відділи кінцівок. Зважаючи на значне поширення зазначеної патології в різних країнах світу, зокрема і в Україні, важливим є вивчення окремих аспектів цієї хвороби у дрібних декоративних собак на території нашої держави. Метою роботи було вивчити особливості діагностики та терапевтичну ефективність різних схем лікування у разі появи алопеції Х у собак в умовах ветеринарної клініки «Зооветцентр», м. Шостки Сумської області. З метою встановлення діагнозу використано лабораторний метод діагностики – трихоскопію, який дав змогу встановити зміни у стадії росту волосся. Проведене лабораторне дослідження зразків сприяло виявленню стадії спокою волосяного фолікула (телоген), при цьому візуально корінь волосся втрачав пігмент, проксимально звужувався і набував вигляду «спису». Окрім того досліджено кров хворих тварин. При клінічному і біохімічному аналізах крові виявили незначне збільшення аланінамінотрансферази (АЛТ) (77,4±0,65 МО / л) та сечовини (13,05±0,37 ммоль / л). Для лікування в умовах клініки використано дві схеми. Перша схема включала застосування хворим тваринам препарату мелатонін (Melatonin, Bioveta) шляхом орального введення. Згідно з іншою схемою другій дослідній групі тварин застосовано мікроголкову терапію з використанням дермаролера для відновлення росту волосяного покриву. Встановлено, що застосування з лікувальною метою препарату мелатонін (Melatonin, Bioveta) частково відновило зростання волосяного покриву 50 % собак (6 із 12), за такої умови у 20 % спостерігали повне відновлення шерстного покриву через 8 місяців терапії. До того ж на фоні лікувальних заходів у дослідних тварин першої групи виявляли понад 52 % волосся у стадії анагену. Тоді як у 30 % собак ріст волосяного покриву попри застосування терапевтичних маніпуляцій так і не відновився. Застосування дермаролеру як засобу мікрогольчастої терапії дозволило відновити ріст волосся в 68 % випадків.

  • АНАЛІЗ ХІРУРГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ В УМОВАХ ВЕТЕРИНАРНОЇ КЛІНІКИ «АСТІ», МІСТО КИЇВ

    by С. М. Кулинич, Г. О. Oмельченко, Н. О. Aвраменко, А. О. Боднар

    Значну частину серед усіх захворювань дрібних свійських тварин складають неінфекційні, серед яких найбільш розповсюдженими є хірургічні, які в умовах великого міста сягають до 50 %. Мета роботи полягала у з’ясуванні поширеності хірургічної патології серед дрібних тварин в умовах ветеринарної клініки «Асті» (м. Київ), встановленні ймовірних етіологічних чинників, що їх спричиняють та характерного симптомокомлексу виявлених патологій. Серед завдань досліджень: шляхом проведення хірургічної диспансеризації встановити поширення хірургічної патології серед дрібних тварин та розкрити причини їх виникнення, охарактеризувати симптоми й основні зміни у разі виявлених патологій. Об’єктом дослідження були дрібні тварини різних вікових груп та порід із хірургічною патологією, що надходили до ветеринарної клініки «Асті» для надання ветеринарної допомоги протягом 2019–2020 років. Під час проведення моніторингового обстеження на основі зібраного у власників анамнезу, а також даних клінічного обстеження та за потреби спеціальних досліджень встановлювали поширення, етіологію, притаманну симптоматику, діагноз. Отримані результати порівнювали з даними в літературних джерелах, після чого з՚ясовували остаточний діагноз. У статті представлені дані щодо розповсюдження хірургічної патології у дрібних тварин в умовах ветеринарної клініки «Асті», а саме з’ясовані етіологічні чинники, симптоматика. Встановлено, що з діагностованої патології найбільш поширеною була хірургічна (56 %), а в її структурі домінували абсцеси (10,8 %), неоплазії (10,7 %), пухлини молочних залоз (7,7 %), зовнішній отит (7,0 %), дерматити (6,9 %), рани (5,9 %). Розвиток хірургічної патології супроводжується розвитком запальної реакції та відповідними патологічними змінами м’яких тканин та кісток у ділянці локалізації патологічного процесу. Хірургічна патологія у дрібних домашніх тварин значно поширена і потребує постійного дослідження, вивчення та систематизації.


  • ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ КІНЦІВОК КОНЕЙ В УМОВАХ КІННОГО КЛУБУ «ВЕРХОВА ЇЗДА В ПОЛТАВІ»

    by С. М. Кулинич, Г. О. Oмельченко, Н. O. Aвраменко, M. A. Зезекало, І. O. Карпенко

    У статті представлені результати досліджень стану дистального відділу кінцівок у коней кінного клубу «Верхова їзда в Полтаві», розповсюдження хірургічної патології, з’ясовані етіологічні чинники, симптоматика. Метою роботи було проведення в умовах кінного клубу серед поголів’я наявних коней досліджень з метою з’ясування стану дистального відділу кінцівок. Серед завдань досліджень: провести оцінку стану, поширення, причини появи, планіметричні дослідження дистального відділу кінцівок у коней. Доведено, що серед поголів’я коней найбільш поширеними ураженнями є втрата глазурі 13 тварин (86,6 %), поява косих (26,6 %), плоских (20,0 %) та торцевих копит (20,0 %), а також ран та заломів (13,3 %). Відсутність глазурі в ділянці вінчика та наявність поверхневих руйнувань рогу обумовлена пересиханням копитного рогу, погіршенням раціону, деформацією, тріщинами, неправильною організацією ортопедичної роботи та недосконалою конструкцією вигульних майданчиків. Симптомами руйнування глазурі було розпушення в межах від 1/5 до 2/5 поверхневих шарів епідермісу в ділянці вінчика, плоских копит ‒ потоншення підошовного шару, якщо косі копита – формування з однієї сторони копита прямовисної та з іншої відлогої стінки, якщо довгі копита – зменшення кута зачепу, якщо торцеві копита – збільшення кута зачепу, розшарування рогових трубочок у разі тріщин та формування гнійного дефекту, якщо є рани. Співвідношення висоти передньої дорзальної стінки до п’яти є досить інформативним прогностичним показником щодо можливої подальшої появи ортопедичної патології (збільшення до 1,2 свідчить про появу торцевих копит у поні і зростання до 2,2 про надмірне стирання п’яти). Виявлені деформації по-різному впливали на тварин: якщо косі та торцеві копита, то змін з боку загального стану тварин не спостерігали, якщо довгі копита, то відмічали перерозтягнення пальцевих сухожилків згиначів унаслідок постійної опори на п’яту, якщо плоскі копита, то кульгавість виникала при надмірному стиранні рогового шару підошви об асфальт. Розмір дорсальної стінки та п’яти залежить від віку тварини та породи, а також своєчасно проведеної ортопедичної роботи.

  • ДИНАМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТАНУ ПОПУЛЯЦІЇ ВОВКА ТА ЛИСИЦІ Й ВИПАДКІВ СКАЗУ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛТАВСЬКОЇ І СУМСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ

    by Н. О. Авраменко, Г. О. Омельченко, М. О. Петренко

    Мисливські ресурси потребують регулярного обліку кількісного їх складу, дослідження якісногостану диких тварин та умов їх існування, а також пошуку дієвих рішень для усунення проблем мис-ливського господарства.) Метою цієї статті було проведення порівняльного аналізу між чисельніс-тю популяції хижих тварин і кількістю випадків сказу на території Полтавської та Сумської обла-стей України. Як об’єкти, що досліджувалися, були обрані такі види хижих ссавців (род. Canidae) –вовк (Canis lupus L., 1758) та лисиця (Vulpes vulpes L.,1758). За даними Державного комітету ста-тистики України в період 1978–2019 років найбільша чисельність лисиці на території України спос-терігалася 1999 та 2000 років (126900 та 116650 голів відповідно). У період 2000–2014 років відбуло-ся різке зменшення популяції лисиць понад 50 %. Аналізуючи динаміку чисельності лисиці на терито-рії Полтавської області за 2011–2019 роки, ми дійшли висновку, що за вказаний період різких коли-вань у показниках не спостерігалося, але порівняно з 2011–2013 роками наступні періоди спостере-ження мали тенденцію до збільшення чисельності лисиць. Проведений аналіз чисельності лисиці натериторії Сумської області за аналогічний період показав протилежну динаміку зниження кількостітварин вдвічі з 2651 голів 2011 року до 1500 голів 2019 року. Аналіз звітності Державного комітетустатистики України щодо чисельності популяції вовка на території України загалом виявив, що кі-лькісний склад популяції вовка на території України збільшився вдвічі з 1190 голів 1978 року до 2468‒ 2013 року. В подальші шість років спостережень різких коливань у чисельності тварин не відбува-лося, а середні показники складали 2225±100,30. На початку періоду аналізу (2011–2019 роки) чисель-ність вовка на території Полтавської області становила від 17 голів 2011 року до 20 голів 2012 ро-ку. В наступний семирічний період (2013–2019 роки) кількість тварин у середньому становила6±1,07 голів, а 2019 року тварин взагалі не реєстрували, що говорить при знищення вовка як виду натериторії Полтавської області і може мати катастрофічні наслідки. Не менш серйозна ситуаціясклалася на території Сумської області за аналогічний період спостереження. За даними Держав-ного комітету статистики України в період 2011–2015 років кількість тварин у середньому стано-вила 75±6,60 голів, то вже в наступні періоди (2016–2019) середня кількість тварин становила2±2,89 голови, що на 97 % менше від первинних показників. При аналізі кореляції виявлено, що призменшенні чисельності популяції хижих тварин відмічається тенденція до збільшення випадків сказуяк у Полтавській, так і в Сумській областях України. Встановлено, що за 2010–2019 роки на тери-торії Полтавської області спостерігали значні коливання випадків через кожні 2‒3 роки. У струк-турі захворюваності тварин на сказ серед лисиць на території Полтавської області за 2015–2019роки спостерігали тенденцію до зменшення випадків. Протилежна ситуація випадків сказу спосте-рігалася серед лисиць на території Сумської області, при цьому відмічали значні коливання 2010 та2018 років, протягом 2015–2019 років на території Сумської області виявляли тенденцію до зрос-тання випадків сказу.


  • МОНІТОРИНГ ПОШИРЕННЯ АФРИКАНСЬКОЇ ЧУМИ СВИНЕЙ В УКРАЇНІ ТА ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

    by Г. О. Омельченко, М. О. Петренко, Н. О. Авраменко

    Останніми роками АЧС поставила під загрозу український сектор свинарства. Поширення AЧС вУкраїні вже призвело до серйозних соціально-економічних наслідків. Хоча й було досягнуто певнихрезультатів у знищенні цієї хвороби, втім її негативний вплив на внутрішній ринок м'яса триває.2014 року в північно-східній частині країни на території трьох областей (Луганська обл., Чернігів-ська обл., Сумська обл.) виявлено 16 випадків захворювання. Загалом 2015 року зареєстровано 40 ви-падків захворювань, а 2016 р. їхня кількість збільшилася майже у 2,3 раза і досягла максимуму (91випадок). 2016 року захворювання поширювалося ще більшими темпами і упродовж року підтвер-джено 91 спалах АЧС (84 серед домашніх і 7 серед диких свиней) в 16 областях України. 2017 рокупідтверджено 163 випадки (119 серед домашніх, 38 серед диких і 6 інфікованих об’єктів) на терито-рії 23 областей України. З 1 січня по 22 лютого 2018 р. уже офіційно зареєстровано 37 випадків цьо-го захворювання, зокрема в січні 2018 р. – 18 спалахів. У Полтавській області 2015 року було зареєс-тровано 5 неблагополучних пунктів з африканською чумою свиней: Пирятинський, Гребінківський,Кременчуцький та Глобинський райони. У всіх випадках причиною занесення збудника є безвідповіда-льне ставлення громадян до вимог чинного ветеринарного законодавства. 2016 року в Полтавськійобласті було зареєстровано 10 неблагополучних пунктів африканською чумою свиней (Хорольський,Великобагачанський, Глобинський, Лубенський, Лохвицький, Гадяцький, Кобеляцький, Гребінківськийрайони та м. Гадяч); з них 4 випадки серед диких кабанів та 6 − домашніх свиней. 2017 року в Пол-тавській області було зареєстровано 21 неблагополучний пункт з африканської чуми свиней, зокремасеред домашніх свиней: у населення − 16, у господарствах різних форм власності − 3 та в дикій фауні− 2, де захворіли і загинули домашні свині в кількості 193 голови та знайдено 2 трупи диких кабанів(Великобагачанський, Шишацький, Котелевський Карлівський, Чутівський, Лубенський, Глобинський,Пирятинський, Гадяцький, Кобеляцький, Семенівський, Оржицький райони та м. Лубни). 2018 року вПолтавській області було зареєстровано 8 неблагополучних пунктів африканською чумою свиней(Чутівський, Кременчуцький, Полтавський, Диканський, Миргородський, Котелевський, Лубенськийта Кобеляцький райони). Реальний рівень розповсюдженості АЧС в Україні залишається невизначе-ним через обмежені можливості державних ветеринарних служб швидко виявляти та підтверджу-вати діагноз захворювання. За прогнозами експертів, якщо не здійснювати своєчасний та дієвий ко-нтроль за хворобою, негативний вплив від її поширення, ймовірно, буде збільшуватися і зумовитьнові ризики для фермерів і переробників свинини.