Сергій Миколайович Кулинич
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Research Interests
Сергій Миколайович Кулинич has a total of 37 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Nataliia Avramenko
Department of Normal and Pathological Anatomy and Physiology of Animals, Poltava State Agrarian University, Poltava-36003 (Ukraine)
4 shared publications - Г. О. Oмельченко
Полтавський державний аграрний університет
4 shared publications - S. O. Kravchenko
Poltava State Agrarian University
3 shared publications - Владислав Володимирович Коноваленко
POLTAVA STATE AGRARIAN UNIVERSITY, POLTAVA, UKRAINE
3 shared publications M. A. Зезекало
Полтавська державна аграрна академія
2 shared publications- Н. І. Дмитренко
Полтавський державний аграрний університет, Полтава
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 22 September 2026
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Ukrainian Journal of Veterinary and Agricultural Sciences
- Vol. 9 (4) , 66-72
Rationale for local therapy of purulent wounds in horses based on monitoring the species composition and antimicrobial susceptibility of the microbial community
In the absence of timely primary surgical wound management, accidental soft-tissue injuries in sport horses may become complicated by purulent infection, thereby prolonging the phases of wound healing. The increasing antimicrobial resistance of pathogens isolated from surgical wounds reduces the effectiveness of conventional treatment regimens, necessitating the monitoring of wound microbiota and a scientifically substantiated selection of novel topical medicinal products. The aim of this study was to investigate the structural and quantitative characteristics of the microbial community in accidental purulent wounds in horses, determine the antimicrobial susceptibility of the isolates, and evaluate the therapeutic efficacy of the Iruvetol cream-gel. The study was conducted from 2024 to 2026 at the AD Equestrian Club and the Regional State Laboratory of the State Service of Ukraine on Food Safety and Consumer Protection in Poltava Oblast. The study material comprised wound exudate samples and biopsy specimens collected from eight horses. A total of 107 strains belonging to seven microbial species were isolated and identified from the inflammatory sites. The isolates were subjected to antimicrobial susceptibility testing using the disk diffusion method. An absolute predominance of Gram-positive coccal microbiota (89.7 %) was established. The core of the microbial community consisted of Staphylococcus aureus (34.5 %), Staphylococcus epidermidis (28.0 %), and Staphylococcus haemolyticus (21.5 %), with the involvement of Streptococcus pyogenes (5.6 %). Gram-negative microorganisms (10.3 %) were represented by strains of Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, and Proteus vulgaris. Antimicrobial susceptibility testing demonstrated that 100 % of the isolated cultures were susceptible to enrofloxacin, cefotaxime, ofloxacin, and amoxicillin. At the same time, staphylococcal isolates exhibited intermediate susceptibility to penicillin and streptomycin, whereas Gram-negative bacilli were completely resistant to erythromycin and tetracyclines. Laboratory in vitro testing demonstrated the broad-spectrum antimicrobial activity of the Iruvetol cream-gel. Clinical in vivo studies confirmed that topical application of the product resulted in rapid wound decontamination. The bacterial load in the tissues decreased by several orders of magnitude – from an initial level of 4.5 ± 0.7 × 10⁶ to 3.2 ± 0.2 × 10³ CFU/g beginning on days 3–4 of treatment. The differences were highly statistically significant (P < 0.001), and complete elimination of infectious foci was achieved in the animals by day 7.
- 22 September 2026
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Ukrainian Journal of Veterinary and Agricultural Sciences
- Vol. 9 (4) , 66-72
Open AccessRationale for local therapy of purulent wounds in horses based on monitoring the species composition and antimicrobial susceptibility of the microbial community
In the absence of timely primary surgical wound management, accidental soft-tissue injuries in sport horses may become complicated by purulent infection, thereby prolonging the phases of wound healing. The increasing antimicrobial resistance of pathogens isolated from surgical wounds reduces the effectiveness of conventional treatment regimens, necessitating the monitoring of wound microbiota and a scientifically substantiated selection of novel topical medicinal products. The aim of this study was to investigate the structural and quantitative characteristics of the microbial community in accidental purulent wounds in horses, determine the antimicrobial susceptibility of the isolates, and evaluate the therapeutic efficacy of the Iruvetol cream-gel. The study was conducted from 2024 to 2026 at the AD Equestrian Club and the Regional State Laboratory of the State Service of Ukraine on Food Safety and Consumer Protection in Poltava Oblast. The study material comprised wound exudate samples and biopsy specimens collected from eight horses. A total of 107 strains belonging to seven microbial species were isolated and identified from the inflammatory sites. The isolates were subjected to antimicrobial susceptibility testing using the disk diffusion method. An absolute predominance of Gram-positive coccal microbiota (89.7 %) was established. The core of the microbial community consisted of Staphylococcus aureus (34.5 %), Staphylococcus epidermidis (28.0 %), and Staphylococcus haemolyticus (21.5 %), with the involvement of Streptococcus pyogenes (5.6 %). Gram-negative microorganisms (10.3 %) were represented by strains of Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, and Proteus vulgaris. Antimicrobial susceptibility testing demonstrated that 100 % of the isolated cultures were susceptible to enrofloxacin, cefotaxime, ofloxacin, and amoxicillin. At the same time, staphylococcal isolates exhibited intermediate susceptibility to penicillin and streptomycin, whereas Gram-negative bacilli were completely resistant to erythromycin and tetracyclines. Laboratory in vitro testing demonstrated the broad-spectrum antimicrobial activity of the Iruvetol cream-gel. Clinical in vivo studies confirmed that topical application of the product resulted in rapid wound decontamination. The bacterial load in the tissues decreased by several orders of magnitude – from an initial level of 4.5 ± 0.7 × 10⁶ to 3.2 ± 0.2 × 10³ CFU/g beginning on days 3–4 of treatment. The differences were highly statistically significant (P < 0.001), and complete elimination of infectious foci was achieved in the animals by day 7.
- Open Access
- 25 June 2026
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 29 (1) , 237-243
Крипторхізм у собак і котів: поширеність, діагностика, лікування
Крипторхізм є поширеною спадковою вродженою патологією псів та котів, що характеризується нездатністю одного або обох сім’яників опуститися в калитку, обумовлює стерильність самців, порушення поведінки та підвищує ризик розвитку неоплазії тестикулів і перекручування сім’яного канатика. Метою досліджень було встановити поширеність крипторхізму серед собак і котів, удосконалити діагностику патології та оптимізувати тактику хірургічного лікування тварин-крипторхів. Роботу виконано на базі навчально-науково-виробничої клініки ветеринарної медицини Полтавського державного аграрного університету. Діагностику здійснювали комплексним методом, що включав клінічний огляд, пальпацію, ультразвукове дослідження пахового каналу та черевної порожнини, а за потреби – визначення концентрації тестостерону в сироватці крові методом імуноферментного аналізу та діагностичну лапаротомію. Лікування тварин проводили шляхом орхідектомії, зокрема із застосуванням медіанної лапаротомії при абдомінальній формі патології. Установлено, що протягом 2023–2025 рр. крипторхізм реєструвався у 0,65 % (р≤0,05) від усіх захворювань псів та у 0,63 % (р≤0,05) випадків серед котів із тенденцією до щорічного зростання показника захворюваності. Патологію частіше виявляли у молодих собак віком від 5 місяців до 3 років дрібних порід (померанці – 20 %, той-тер’єри, чіхуахуа та мальтійські болонки – по 13,3 %) та у котів віком близько одного року (британська – 26 %, шотландська висловуха – 26 %, шотландська прямовуха – 20 %). У псів домінував односторонній крипторхізм (73,3 %) із переважно правобічною паховою локалізацією сім’яника (46,7 %), тоді як двосторонню форму відзначали у 26,6 % випадків. У котів одностороння форма також переважала над двосторонньою (73 % та 26,6 % відповідно) із розташуванням лівого сім’яника прескротально (55 %) чи в паховому каналі (36,3 %). Рівень тестостерону у пса за абдомінальної форми становив 2,13 нмоль/л, що є нижчим за норму, але вищим за показники кастрованих тварин. Доведено високу діагностичну цінність виявлення андрогензалежних кератинізованих шипиків на статевому члені котів як маркера крипторхізму за відсутності сім’яників у калитці. Сонографічно та макроскопічно структурних змін у затриманих залозах не виявлено, як і випадків неоплазії чи перекручування канатика. Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні алгоритму ранньої діагностики та своєчасного хірургічного видалення затриманих статевих залоз для запобігання небезпечним для життя тварин ускладненням.
- 25 June 2026
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 29 (1) , 237-243
Open AccessКрипторхізм у собак і котів: поширеність, діагностика, лікування
Крипторхізм є поширеною спадковою вродженою патологією псів та котів, що характеризується нездатністю одного або обох сім’яників опуститися в калитку, обумовлює стерильність самців, порушення поведінки та підвищує ризик розвитку неоплазії тестикулів і перекручування сім’яного канатика. Метою досліджень було встановити поширеність крипторхізму серед собак і котів, удосконалити діагностику патології та оптимізувати тактику хірургічного лікування тварин-крипторхів. Роботу виконано на базі навчально-науково-виробничої клініки ветеринарної медицини Полтавського державного аграрного університету. Діагностику здійснювали комплексним методом, що включав клінічний огляд, пальпацію, ультразвукове дослідження пахового каналу та черевної порожнини, а за потреби – визначення концентрації тестостерону в сироватці крові методом імуноферментного аналізу та діагностичну лапаротомію. Лікування тварин проводили шляхом орхідектомії, зокрема із застосуванням медіанної лапаротомії при абдомінальній формі патології. Установлено, що протягом 2023–2025 рр. крипторхізм реєструвався у 0,65 % (р≤0,05) від усіх захворювань псів та у 0,63 % (р≤0,05) випадків серед котів із тенденцією до щорічного зростання показника захворюваності. Патологію частіше виявляли у молодих собак віком від 5 місяців до 3 років дрібних порід (померанці – 20 %, той-тер’єри, чіхуахуа та мальтійські болонки – по 13,3 %) та у котів віком близько одного року (британська – 26 %, шотландська висловуха – 26 %, шотландська прямовуха – 20 %). У псів домінував односторонній крипторхізм (73,3 %) із переважно правобічною паховою локалізацією сім’яника (46,7 %), тоді як двосторонню форму відзначали у 26,6 % випадків. У котів одностороння форма також переважала над двосторонньою (73 % та 26,6 % відповідно) із розташуванням лівого сім’яника прескротально (55 %) чи в паховому каналі (36,3 %). Рівень тестостерону у пса за абдомінальної форми становив 2,13 нмоль/л, що є нижчим за норму, але вищим за показники кастрованих тварин. Доведено високу діагностичну цінність виявлення андрогензалежних кератинізованих шипиків на статевому члені котів як маркера крипторхізму за відсутності сім’яників у калитці. Сонографічно та макроскопічно структурних змін у затриманих залозах не виявлено, як і випадків неоплазії чи перекручування канатика. Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні алгоритму ранньої діагностики та своєчасного хірургічного видалення затриманих статевих залоз для запобігання небезпечним для життя тварин ускладненням.
- Open Access
- 16 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 3(70),p. 48-53
ВИКОРИСТАННЯ ПЛАЗМИ, ЗБАГАЧЕНОЇ ТРОМБОЦИТАМИ, У ЗАГОЄННІ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ РАН У ВЕТЕРИНАРНІЙ СТОМАТОЛОГІЇ
Плазма, збагачена тромбоцитами (PRP), та фібрин, збагачений тромбоцитами (PRF), представляють собою інноваційні аутологічні біологічні препарати, які набувають дедалі більшого поширення у ветеринарній стоматології. Мета статті – проаналізувати сучасні наукові дані щодо механізмів дії та клінічної ефективності PRP/ PRF у прискоренні післяопераційного загоєння ран після стоматологічних втручань у дрібних домашніх тварин.У роботі систематизовано та узагальнено результати останніх досліджень, присвячених застосуванню тромбоцитарних концентратів у періодонтальній хірургії, екстракції зубів, імплантології та лікуванні ускладнених ран ротової порожнини. Особливу увагу приділено молекулярним механізмам регенеративної дії PRP/PRF, зокрема модуляції оксидативного стресу, активації ангіогенезу, стимуляції проліферації фібробластів та епітеліальних клітин, а також нещодавно виявленому феномену міжклітинного трансферу функціональних мітохондрій від тромбоцитів до пошкоджених клітин. Проаналізовано порівняльні переваги та недоліки різних методів підготовки тромбоцитарних концентратів, їх склад та вплив на терапевтичну ефективність. Результати огляду свідчать, що застосування PRP/PRF у ветеринарній стоматології забезпечує скорочення термінів загоєння післяопераційних ран на 30–45%, зменшення післяопераційного болю та запалення, покращення якості регенерованих тканин та зниження частоти ускладнень. Визначено перспективні напрями подальших досліджень, спрямованих на стандартизацію протоколів підготовки та застосування тромбоцитарних концентратів, оптимізацію дозування та частоти введення, а також поглиблене вивчення молекулярних механізмів регенеративної дії у різних клінічних сценаріях. Впровадження PRP/PRF-терапії у повсякденну ветеринарну стоматологічну практику відкриває нові можливості для покращення результатів лікування та підвищення якості життя тварин після стоматологічних втручань.
- 16 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine
- No. 3(70),p. 48-53
Open AccessВИКОРИСТАННЯ ПЛАЗМИ, ЗБАГАЧЕНОЇ ТРОМБОЦИТАМИ, У ЗАГОЄННІ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ РАН У ВЕТЕРИНАРНІЙ СТОМАТОЛОГІЇ
Плазма, збагачена тромбоцитами (PRP), та фібрин, збагачений тромбоцитами (PRF), представляють собою інноваційні аутологічні біологічні препарати, які набувають дедалі більшого поширення у ветеринарній стоматології. Мета статті – проаналізувати сучасні наукові дані щодо механізмів дії та клінічної ефективності PRP/ PRF у прискоренні післяопераційного загоєння ран після стоматологічних втручань у дрібних домашніх тварин.У роботі систематизовано та узагальнено результати останніх досліджень, присвячених застосуванню тромбоцитарних концентратів у періодонтальній хірургії, екстракції зубів, імплантології та лікуванні ускладнених ран ротової порожнини. Особливу увагу приділено молекулярним механізмам регенеративної дії PRP/PRF, зокрема модуляції оксидативного стресу, активації ангіогенезу, стимуляції проліферації фібробластів та епітеліальних клітин, а також нещодавно виявленому феномену міжклітинного трансферу функціональних мітохондрій від тромбоцитів до пошкоджених клітин. Проаналізовано порівняльні переваги та недоліки різних методів підготовки тромбоцитарних концентратів, їх склад та вплив на терапевтичну ефективність. Результати огляду свідчать, що застосування PRP/PRF у ветеринарній стоматології забезпечує скорочення термінів загоєння післяопераційних ран на 30–45%, зменшення післяопераційного болю та запалення, покращення якості регенерованих тканин та зниження частоти ускладнень. Визначено перспективні напрями подальших досліджень, спрямованих на стандартизацію протоколів підготовки та застосування тромбоцитарних концентратів, оптимізацію дозування та частоти введення, а також поглиблене вивчення молекулярних механізмів регенеративної дії у різних клінічних сценаріях. Впровадження PRP/PRF-терапії у повсякденну ветеринарну стоматологічну практику відкриває нові можливості для покращення результатів лікування та підвищення якості життя тварин після стоматологічних втручань.
- 27 October 2025
- Published by Kharkiv Entomological Society in Veterinary Medicine: inter-departmental subject scientific collection
- No. 111,p. 179-185
Impact of PRP serum on soft tissue regeneration in canine gingival recession: Results of a comparative study
Gingival recession in dogs remains a significant clinical problem due to its association with root exposure, periodontal attachment loss, and increased susceptibility to inflammation. The growing interest in regenerative veterinary dentistry has highlighted platelet-rich plasma (PRP) as a promising biological agent capable of enhancing soft tissue healing. The purpose of the present study was to characterize the clinical effectiveness of PRP therapy in dogs with gingival recession compared with the conventional coronally advanced flap (CAF) technique. Twenty dogs with Miller Class I–II gingival recession were randomly assigned to two equal groups and evaluated over 30 days. Clinical parameters, including gingival recession depth (GR), clinical attachment level (CAL), gingival index (GI), bleeding index (BI), postoperative pain (VAS), healing time, and complications, were assessed on days 0, 7, 14, and 30. The PRP group demonstrated markedly faster and more pronounced clinical improvement: GR decreased by 41.8% compared to 24.6% in the CAF group, while CAL gain was significantly greater in dogs treated with PRP. Reductions in GI and BI were also more substantial in the PRP group, indicating stronger anti-inflammatory effects. Additionally, PRP treated dogs experienced lower postoperative pain and faster epithelial healing, with no complications recorded. Correlation analysis revealed a strong relationship between the reduction of inflammatory indices and improvement in tissue attachment. Overall, the findings indicate that PRP therapy provides an effective, minimally invasive alternative to surgical treatment for mild-to-moderate gingival recession in dogs and has the potential to become a preferred approach in clinical veterinary dentistry
- 27 October 2025
- Published by Kharkiv Entomological Society in Veterinary Medicine: inter-departmental subject scientific collection
- No. 111,p. 179-185
Impact of PRP serum on soft tissue regeneration in canine gingival recession: Results of a comparative study
Gingival recession in dogs remains a significant clinical problem due to its association with root exposure, periodontal attachment loss, and increased susceptibility to inflammation. The growing interest in regenerative veterinary dentistry has highlighted platelet-rich plasma (PRP) as a promising biological agent capable of enhancing soft tissue healing. The purpose of the present study was to characterize the clinical effectiveness of PRP therapy in dogs with gingival recession compared with the conventional coronally advanced flap (CAF) technique. Twenty dogs with Miller Class I–II gingival recession were randomly assigned to two equal groups and evaluated over 30 days. Clinical parameters, including gingival recession depth (GR), clinical attachment level (CAL), gingival index (GI), bleeding index (BI), postoperative pain (VAS), healing time, and complications, were assessed on days 0, 7, 14, and 30. The PRP group demonstrated markedly faster and more pronounced clinical improvement: GR decreased by 41.8% compared to 24.6% in the CAF group, while CAL gain was significantly greater in dogs treated with PRP. Reductions in GI and BI were also more substantial in the PRP group, indicating stronger anti-inflammatory effects. Additionally, PRP treated dogs experienced lower postoperative pain and faster epithelial healing, with no complications recorded. Correlation analysis revealed a strong relationship between the reduction of inflammatory indices and improvement in tissue attachment. Overall, the findings indicate that PRP therapy provides an effective, minimally invasive alternative to surgical treatment for mild-to-moderate gingival recession in dogs and has the potential to become a preferred approach in clinical veterinary dentistry
- Open Access
- 27 June 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (2) , 152-157
Застосування препарату Kombiflor Probiotic за дисбактеріозу кишечника у свійських собак та котів
У статті викладено результати дослідження впливу комплексного пробіотику Modes Kombiflor Probiotic на клінічні показники та склад мікробіому кишечника свійських собак та котів за дисбактеріозу. Метою дослідження було з’ясувати вплив досліджуваного препарату на організм собак і котів за дисбактеріозу. Об’єктом дослідження були клінічно здорові та хворі свійські собак та коти. Методи дослідження – клінічні та мікробіологічні. Препарат призначали у рекомендованих дозах, впродовж 14 діб. Встановлено, що представниками кишкової мікрофлори клінічно здорових собак є переважно Escherichia coli, Streptococcus spp., Klebsiella spp., Bifidobacterium spp. та Lactobacillus spp. За дисбактеріозу знижується активність вказаних мікроорганізмів, поряд з підвищенням активності Staphylococcus epidermidis, Klebsiella spp., а також виявляються культури Саndida spp. та Staphylococcus aureus. Після застосування пробіотику серед клінічних симптомів виявляли періодичну діарею у 12,5 % собак, у 87,5 % тварин жодних клінічних симптомів не реєстрували, мікробний пейзаж фекалій складався з активних культур Esherichia coli, Streptococcus spp., Bifidobacterium spp., Lactobacillus spp. Окрім цього, було виявлено високу активність культури Enterococcus faecium. У клінічно здорових свійських котів постійними представниками мікрофлори у 100 % тварин були Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp., Esherichia coli. У частини здорових котів (30–40 %) реєстрували Clostridium butyricum, Staphylococcus epidermidis та Streptococcus spp. У котів за дисбактеріозу реєстрували значну кількість облігатної та умовно патогенної мікрофлори – Clostridium butyricum, Klebsiella spp., Streptococcus spp., а у 27,8 % – Саndida spp. Після лікування мікробіом кишечника котів містив нормальну кишкову флору, властиву клінічно здоровим тваринам, переважно культур, що входять до складу досліджуваного пробіотику.
- 27 June 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (2) , 152-157
Open AccessЗастосування препарату Kombiflor Probiotic за дисбактеріозу кишечника у свійських собак та котів
У статті викладено результати дослідження впливу комплексного пробіотику Modes Kombiflor Probiotic на клінічні показники та склад мікробіому кишечника свійських собак та котів за дисбактеріозу. Метою дослідження було з’ясувати вплив досліджуваного препарату на організм собак і котів за дисбактеріозу. Об’єктом дослідження були клінічно здорові та хворі свійські собак та коти. Методи дослідження – клінічні та мікробіологічні. Препарат призначали у рекомендованих дозах, впродовж 14 діб. Встановлено, що представниками кишкової мікрофлори клінічно здорових собак є переважно Escherichia coli, Streptococcus spp., Klebsiella spp., Bifidobacterium spp. та Lactobacillus spp. За дисбактеріозу знижується активність вказаних мікроорганізмів, поряд з підвищенням активності Staphylococcus epidermidis, Klebsiella spp., а також виявляються культури Саndida spp. та Staphylococcus aureus. Після застосування пробіотику серед клінічних симптомів виявляли періодичну діарею у 12,5 % собак, у 87,5 % тварин жодних клінічних симптомів не реєстрували, мікробний пейзаж фекалій складався з активних культур Esherichia coli, Streptococcus spp., Bifidobacterium spp., Lactobacillus spp. Окрім цього, було виявлено високу активність культури Enterococcus faecium. У клінічно здорових свійських котів постійними представниками мікрофлори у 100 % тварин були Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp., Esherichia coli. У частини здорових котів (30–40 %) реєстрували Clostridium butyricum, Staphylococcus epidermidis та Streptococcus spp. У котів за дисбактеріозу реєстрували значну кількість облігатної та умовно патогенної мікрофлори – Clostridium butyricum, Klebsiella spp., Streptococcus spp., а у 27,8 % – Саndida spp. Після лікування мікробіом кишечника котів містив нормальну кишкову флору, властиву клінічно здоровим тваринам, переважно культур, що входять до складу досліджуваного пробіотику.
- Open Access
- 28 March 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (1) , 244-248
Токсикологія, фармакологія та терапія тварин за отруєння антикоагулянтими родентицидами: огляд
Однією з проблем, яка існує впродовж довгих років та є причиною загибелі свійських собак і котів, є отруєння, яке пов’язане із поїданням родентицидів (зооцидів). Метою досліджень було провести широкий огляд світових наукових публікацій щодо питань токсикодинаміки родентицидів групи антикоагулянтів, фармакології специфічних антидотів та методів їх застосування у схемі лікування свійських собак та котів. Висвітлено результати аналізу сучасної світової літератури щодо арсеналу антикоагуляюючих родентицидів, описана їх токсикодинаміка і патогенез патологічних процесів, які зумовлені дією цих засобів, систематизовано літературні відомості щодо доцільності та ефективності застосування окремих фармакологічних препаратів як антидотів, проаналізовано сучасні схеми лікування свійських собак та котів за отруєнь родентицидами-антикоагулянтами. Встановлено, що переважну більшість у практичному застосуванні проти мишовидних гризунів складають родентициди двох груп: похідні гідроксикумарину першого і другого поколінь та похідні індандіону. Отруєння собак та котів антикоагулянтами другого покоління (бродіфакум) складають 27,6 %. Основою токсикодинаміки усіх описаних у статті родентицидів є порушення рециркуляції вітаміну К, що призводить до інактивації факторів згортання крові ІІ, VII, IX та X, а також пригнічення епоксиредуктази ендогенного вітаміну К, що унеможливлює реакцію карбоксилювання. Неспецифічність перших клінічних проявів дії родентицидів-антикоагулянтів призводить до пізньої діагностики отруєння, що підвищує смертність домашніх тварин у процесі лікування. Клінічні дослідження доцільно доповнювати результатами аналізу крові (гіпохромна анемія, нейтрофілія за лейкоцитозу, зростання ЕSR, зниження MCV підвищений вміст фібриногену) на тлі порушення показників протромбінової активності) та рентгенологічно – плевральний випіт у 63,6 %, ретроперитоніальний – у 28,6 % та перитонеальний – у 14,3 % отруєних тварин. Патогномонічною патологоанатомічною ознакою є внутрішні кровотечі та масований геморагічний діатез. Лікування повинно базуватися на застосуванні вітаміну К1 у високих дозах (1,5–5 мг/кг). Інші форми вітаміну К неефективні. Проведений літературний аналіз дозволяє розуміти світову тенденцію у питаннях застосування, токсикодинаміки та фармакотерапії собак та котів за отруєння родентицидами, що дає можливість підвищити ефективність боротьби з отруєннями тварин.
- 28 March 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (1) , 244-248
Open AccessТоксикологія, фармакологія та терапія тварин за отруєння антикоагулянтими родентицидами: огляд
Однією з проблем, яка існує впродовж довгих років та є причиною загибелі свійських собак і котів, є отруєння, яке пов’язане із поїданням родентицидів (зооцидів). Метою досліджень було провести широкий огляд світових наукових публікацій щодо питань токсикодинаміки родентицидів групи антикоагулянтів, фармакології специфічних антидотів та методів їх застосування у схемі лікування свійських собак та котів. Висвітлено результати аналізу сучасної світової літератури щодо арсеналу антикоагуляюючих родентицидів, описана їх токсикодинаміка і патогенез патологічних процесів, які зумовлені дією цих засобів, систематизовано літературні відомості щодо доцільності та ефективності застосування окремих фармакологічних препаратів як антидотів, проаналізовано сучасні схеми лікування свійських собак та котів за отруєнь родентицидами-антикоагулянтами. Встановлено, що переважну більшість у практичному застосуванні проти мишовидних гризунів складають родентициди двох груп: похідні гідроксикумарину першого і другого поколінь та похідні індандіону. Отруєння собак та котів антикоагулянтами другого покоління (бродіфакум) складають 27,6 %. Основою токсикодинаміки усіх описаних у статті родентицидів є порушення рециркуляції вітаміну К, що призводить до інактивації факторів згортання крові ІІ, VII, IX та X, а також пригнічення епоксиредуктази ендогенного вітаміну К, що унеможливлює реакцію карбоксилювання. Неспецифічність перших клінічних проявів дії родентицидів-антикоагулянтів призводить до пізньої діагностики отруєння, що підвищує смертність домашніх тварин у процесі лікування. Клінічні дослідження доцільно доповнювати результатами аналізу крові (гіпохромна анемія, нейтрофілія за лейкоцитозу, зростання ЕSR, зниження MCV підвищений вміст фібриногену) на тлі порушення показників протромбінової активності) та рентгенологічно – плевральний випіт у 63,6 %, ретроперитоніальний – у 28,6 % та перитонеальний – у 14,3 % отруєних тварин. Патогномонічною патологоанатомічною ознакою є внутрішні кровотечі та масований геморагічний діатез. Лікування повинно базуватися на застосуванні вітаміну К1 у високих дозах (1,5–5 мг/кг). Інші форми вітаміну К неефективні. Проведений літературний аналіз дозволяє розуміти світову тенденцію у питаннях застосування, токсикодинаміки та фармакотерапії собак та котів за отруєння родентицидами, що дає можливість підвищити ефективність боротьби з отруєннями тварин.
- Open Access
- 31 December 2024
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Ukrainian Journal of Veterinary and Agricultural Sciences
- Vol. 7 (3) , 37-41
A case of brachiocephalic syndrome in a French bulldog
The brachiocephalic syndrome is characteristic of dogs and cats with short muzzles that often have breathing problems. The most common causes of respiratory disorders are stenosis of the nostrils, a protruding nasal fold, elongation and thickening of the soft palate, protrusion of the laryngeal sacs, etc. Brachiocephalic syndrome develops in short-faced dogs due to pathological changes in the structure of the upper and lower respiratory tract (collapse, malformation, various deformations). The degree of manifestation of symptoms can vary - from weak respiratory noises to suffocation and the development of acute hypoxia. The article presents the case history of a French bulldog dog, a female, with severe clinical signs of brachycephalic syndrome. In particular, there are pronounced signs of airway obstruction, digestive tract, spinal malformation, and reproductive tract deformation. The work aimed to comprehensively cover all manifestations of brachycephalic syndrome retrospectively, taking into account the dynamics of pathology manifestations, as well as the analysis and discussion of the effectiveness and results of treatment measures, both surgical and therapeutic. The results of clinical studies are described, and there is a vast arsenal of additional ones: laboratory and instrumental. In particular, the results of general and biochemical blood tests, coagulograms at different periods of the animal's life, the results of studies of the respiratory organs and the anterior digestive system, and individual bacteriological, computed tomography, resonance tomography, and histological studies are analyzed. It is shown that the first clinical manifestations of brachiocephalic syndrome are signs of airway obstruction, which gradually progress, starting from the act of feeding up to signs of sleep apnea, despite repeated surgical interventions (complex palatoplasty). The results of the musculoskeletal system study are indicated, demonstrating pronounced multiple pathologies of the spine (kyphosis, scoliosis, protrusions, degenerative-destructive changes in the intervertebral discs, syringomyelia). The results of postmortem histological studies of the gastric mucosa and duodenum are presented.
- 31 December 2024
- Published by Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in Ukrainian Journal of Veterinary and Agricultural Sciences
- Vol. 7 (3) , 37-41
Open AccessA case of brachiocephalic syndrome in a French bulldog
The brachiocephalic syndrome is characteristic of dogs and cats with short muzzles that often have breathing problems. The most common causes of respiratory disorders are stenosis of the nostrils, a protruding nasal fold, elongation and thickening of the soft palate, protrusion of the laryngeal sacs, etc. Brachiocephalic syndrome develops in short-faced dogs due to pathological changes in the structure of the upper and lower respiratory tract (collapse, malformation, various deformations). The degree of manifestation of symptoms can vary - from weak respiratory noises to suffocation and the development of acute hypoxia. The article presents the case history of a French bulldog dog, a female, with severe clinical signs of brachycephalic syndrome. In particular, there are pronounced signs of airway obstruction, digestive tract, spinal malformation, and reproductive tract deformation. The work aimed to comprehensively cover all manifestations of brachycephalic syndrome retrospectively, taking into account the dynamics of pathology manifestations, as well as the analysis and discussion of the effectiveness and results of treatment measures, both surgical and therapeutic. The results of clinical studies are described, and there is a vast arsenal of additional ones: laboratory and instrumental. In particular, the results of general and biochemical blood tests, coagulograms at different periods of the animal's life, the results of studies of the respiratory organs and the anterior digestive system, and individual bacteriological, computed tomography, resonance tomography, and histological studies are analyzed. It is shown that the first clinical manifestations of brachiocephalic syndrome are signs of airway obstruction, which gradually progress, starting from the act of feeding up to signs of sleep apnea, despite repeated surgical interventions (complex palatoplasty). The results of the musculoskeletal system study are indicated, demonstrating pronounced multiple pathologies of the spine (kyphosis, scoliosis, protrusions, degenerative-destructive changes in the intervertebral discs, syringomyelia). The results of postmortem histological studies of the gastric mucosa and duodenum are presented.
- Open Access
- 29 March 2024
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 27 (1) , 179-182
Рецесія ясен у собак, окремі аспекти перебігу хвороби
Зважаючи на значення здоров’я ротового апарату у собак та його вплив на загальний стан тварин, дослідження патологій ротової порожнини набуває особливого значення. Ця анотація розглядає патології, які можуть викликати рецесію ясен у собак та їх можливі наслідки. Рецесія ясен, або відступ ясен, є серйозним захворюванням, яке може призвести до втрати зубів та інших серйозних ускладнень. Пародонтальні захворювання, такі як гінгівіт, періодонтит та виразкова хвороба ясен, є одними з основних причин рецесії ясен у собак. Механічні травми, спричинені неправильним погризанням або ударом, також можуть призвести до пошкодження ясен та їхньої рецесії. Крім того, аномалії прикусу та системні захворювання, такі як діабет, можуть збільшити схильність до розвитку ротових патологій, що включають рецесію ясен. Метою роботи було з’ясувати порідну сприйнятливість собак на рівень захворюваності на рецесію ясен та виокремити найбільш ймовірні причини, що сприяють виникненню захворювання. Було виявлено, що захворювання були зафіксовані у собак віком від 4-х до 10-ти років, до того ж реєстрували інші різні патології ротової порожнини, що призводили до рецесії ясен. Зокрема, у собак порід йоркширський тер’єр та чихуахуа ми виявили найвищий рівень захворюваності, який склав 32 % від загальної кількості хворих на зазначену патологію собак. Дещо менше – 20 % – хворобу реєстрували у собак породи померанський шпіц. Слід звернути увагу на те, що найменш сприйнятливими до рецесії ясен, за даними наших досліджень, виявилися собаки породи мальтійська болонка, де показник захворюваності був на рівні 16 %. Варто зазначити, що причинами, які сприяють виникненню захворювання серед собак породи йоркширський тер’єр слугували такі патології, як зубний камінь, гінгівіт та парадонтит. Натомість у чихуахуа – це були зубний камінь та парадонтит. У собак порід померанський шпіц та мальтійська болонка, за даними проведених досліджень, причиною виникнення рецесії ясен можна зазначити зубний камінь. На другому місці серед причин, що сприяють появі рецесії ясен, був парадонтит, його виявляли у 64 % досліджуваних тварин. І лише у 32 % собак причиною можна вважати гінгівіт. Варто зазначити, що захворювання на рецесію ясен найчастіше реєстрували у тварин, в анамнезі яких була відсутня активна гігієна ротової порожнини, тобто чистка зубів у повсякденному житті. У тварин спостерігали такі симптоми: біль при жуванні, виражений гінгвіт, наявність зубного каменю різного ступеня та кровотеча з ясен після вживання кормів. Given the importance of oral health in dogs and its impact on the general condition of animals, the study of oral pathologies is of great importance. This annotation looks at the pathologies that can cause gum recession in dogs and their possible consequences. Gum recession, or receding gums, is a serious condition that can lead to tooth loss and other serious complications. Periodontal diseases such as gingivitis, periodontitis, and ulcerative gums are some of the leading causes of gum recession in dogs. Mechanical injuries caused by improper chewing or impact can also lead to damage to the gums and cause their recession. In addition, malocclusion and systemic diseases such as diabetes can increase the susceptibility to developing oral pathologies that include gum recession. The aim of the work was to find out the incidence rate, breed susceptibility of dogs to gum recession and to identify the most likely causes contributing to the occurrence of the disease. It was found that the diseases were recorded in dogs between the ages of 4 and 10 years, while various pathologies of the oral cavity were established, leading to gum recession. In particular, in dogs of the Yorkshire Terrier and Chihuahua breeds, we found the highest incidence rate, which amounted to 32 % of the total number of dogs with this pathology. Somewhat less – 20 % of the disease was recorded in dogs of the...
- 29 March 2024
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 27 (1) , 179-182
Open AccessРецесія ясен у собак, окремі аспекти перебігу хвороби
Зважаючи на значення здоров’я ротового апарату у собак та його вплив на загальний стан тварин, дослідження патологій ротової порожнини набуває особливого значення. Ця анотація розглядає патології, які можуть викликати рецесію ясен у собак та їх можливі наслідки. Рецесія ясен, або відступ ясен, є серйозним захворюванням, яке може призвести до втрати зубів та інших серйозних ускладнень. Пародонтальні захворювання, такі як гінгівіт, періодонтит та виразкова хвороба ясен, є одними з основних причин рецесії ясен у собак. Механічні травми, спричинені неправильним погризанням або ударом, також можуть призвести до пошкодження ясен та їхньої рецесії. Крім того, аномалії прикусу та системні захворювання, такі як діабет, можуть збільшити схильність до розвитку ротових патологій, що включають рецесію ясен. Метою роботи було з’ясувати порідну сприйнятливість собак на рівень захворюваності на рецесію ясен та виокремити найбільш ймовірні причини, що сприяють виникненню захворювання. Було виявлено, що захворювання були зафіксовані у собак віком від 4-х до 10-ти років, до того ж реєстрували інші різні патології ротової порожнини, що призводили до рецесії ясен. Зокрема, у собак порід йоркширський тер’єр та чихуахуа ми виявили найвищий рівень захворюваності, який склав 32 % від загальної кількості хворих на зазначену патологію собак. Дещо менше – 20 % – хворобу реєстрували у собак породи померанський шпіц. Слід звернути увагу на те, що найменш сприйнятливими до рецесії ясен, за даними наших досліджень, виявилися собаки породи мальтійська болонка, де показник захворюваності був на рівні 16 %. Варто зазначити, що причинами, які сприяють виникненню захворювання серед собак породи йоркширський тер’єр слугували такі патології, як зубний камінь, гінгівіт та парадонтит. Натомість у чихуахуа – це були зубний камінь та парадонтит. У собак порід померанський шпіц та мальтійська болонка, за даними проведених досліджень, причиною виникнення рецесії ясен можна зазначити зубний камінь. На другому місці серед причин, що сприяють появі рецесії ясен, був парадонтит, його виявляли у 64 % досліджуваних тварин. І лише у 32 % собак причиною можна вважати гінгівіт. Варто зазначити, що захворювання на рецесію ясен найчастіше реєстрували у тварин, в анамнезі яких була відсутня активна гігієна ротової порожнини, тобто чистка зубів у повсякденному житті. У тварин спостерігали такі симптоми: біль при жуванні, виражений гінгвіт, наявність зубного каменю різного ступеня та кровотеча з ясен після вживання кормів. Given the importance of oral health in dogs and its impact on the general condition of animals, the study of oral pathologies is of great importance. This annotation looks at the pathologies that can cause gum recession in dogs and their possible consequences. Gum recession, or receding gums, is a serious condition that can lead to tooth loss and other serious complications. Periodontal diseases such as gingivitis, periodontitis, and ulcerative gums are some of the leading causes of gum recession in dogs. Mechanical injuries caused by improper chewing or impact can also lead to damage to the gums and cause their recession. In addition, malocclusion and systemic diseases such as diabetes can increase the susceptibility to developing oral pathologies that include gum recession. The aim of the work was to find out the incidence rate, breed susceptibility of dogs to gum recession and to identify the most likely causes contributing to the occurrence of the disease. It was found that the diseases were recorded in dogs between the ages of 4 and 10 years, while various pathologies of the oral cavity were established, leading to gum recession. In particular, in dogs of the Yorkshire Terrier and Chihuahua breeds, we found the highest incidence rate, which amounted to 32 % of the total number of dogs with this pathology. Somewhat less – 20 % of the disease was recorded in dogs of the...
- Open Access
- 29 March 2024
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 27 (1) , 204-210
Травматизм дистального відділу кінцівок у корів
Здоров’я великої рогатої худоби багато в чому визначається станом копитець, оскільки для забезпечення високої продуктивності дистальний відділ кінцівки корів потребує особливої уваги. Для попередження захворювань копит потрібен регулярний догляд та профілактична обрізка. Періодичний моніторинг їх стану не тільки запобігає розвитку багатьох патологій, але і дає змогу помітити небезпечні ознаки – тріщини, крововиливи у підошву, проколи, гнійні пододерматити, флегмони вінчика. Встановлення поширення уражень копитець здійснюється на основі анамнестичних даних, клінічного огляду, а також моніторингових даних, отриманих при їх розчистці. Обрізання копитець здійснюється з профілактичною метою, створення нормальних умов росту копитного рогу та запобігання різним механічним пошкодженням. Необхідно мати на увазі, що ураження копитець у корів призводить до різкого зниження продуктивності, а в ускладнених випадках може спричинювати передчасне вибракування. Саме тому наявність прогностичних даних щодо поширення уражень копитець забезпечить змогу своєчасно профілактувати хвороби копитець. Метою роботи було виявити на основі проаналізованих даних літератури прогностичні закономірності формування у корів патологічних процесів дистального відділу кінцівок та встановлення їх поширення залежно від продуктивності, різних умов та систем утримання, зокрема і кліматичних впливів. Отримані дані сприятимуть формуванню критеріїв, за якими можна відстежувати стан здоров’я копитець корів, передбачити можливе формування в них патологічних процесів. Розробка прогностичних критеріїв щодо цього захворювання допоможе підвищити обізнаність спеціалістів відповідного профілю про кульгавість у молочних корів та загалом розширить наявні дані щодо зазначеної групи патологій. Результати огляду свідчать про те, що створення комплексних комп’ютерних програм щодо прогнозування можливого поширення кульгавості є першим кроком до планування заходів, спрямованих на зменшення кульгавості та уражень копит. Health in cattle is largely determined by the condition of the hoof, since in order to ensure high productivity, the distal section of the cow's limb requires special attention in respect of compliance with anatomical norms and physiological parameters. Hoof need regular care and preventive trimming to prevent disease. Periodic monitoring of their condition not only prevents the development of many pathologies, but also makes it possible to notice dangerous signs – cracks, hemorrhages in the solea ungulae, punctures, purulent pododermatitis, phlegmons of the coronet. The distribution of hoof lesions is established based on historical data, clinical examination, as well as monitoring data obtained during hoof trimming. Hoof trimming is carried out for preventive purposes and to prevent the spread of their diseases, create normal conditions for the growth of the hoof horn and prevent various mechanical damage. It should be borne in mind that hoof damage in cows leads to a sharp decrease in cattle productivity, and in complicated cases can cause premature culling. That is why the existence of prognostic data on the spread of hoof lesions will ensure the ability to prevent the development of hoof lesions in a timely manner. The goal of the work was to identify predictive patterns of formation of pathological processes in cattle in the distal limb on the basis of the analyzed literature and establish their spread depending on productivity, various conditions and containment systems, including climatic influences. Based on the obtained data, a group of criteria can be established in the future, according to which the health status of cow hooves can be monitored, possible formation of pathological processes in them and spread can be predicted. The development of prognostic criteria for this disease will help raise awareness of lameness in dairy cows and will contribute to the totality of understanding of this group of pathologies. The results of the study suggest that the creation of comprehensive computer programs to predict the possible lameness is the first step in planning measures aimed at reducing lameness and hoof lesions.
- 29 March 2024
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 27 (1) , 204-210
Open AccessТравматизм дистального відділу кінцівок у корів
Здоров’я великої рогатої худоби багато в чому визначається станом копитець, оскільки для забезпечення високої продуктивності дистальний відділ кінцівки корів потребує особливої уваги. Для попередження захворювань копит потрібен регулярний догляд та профілактична обрізка. Періодичний моніторинг їх стану не тільки запобігає розвитку багатьох патологій, але і дає змогу помітити небезпечні ознаки – тріщини, крововиливи у підошву, проколи, гнійні пододерматити, флегмони вінчика. Встановлення поширення уражень копитець здійснюється на основі анамнестичних даних, клінічного огляду, а також моніторингових даних, отриманих при їх розчистці. Обрізання копитець здійснюється з профілактичною метою, створення нормальних умов росту копитного рогу та запобігання різним механічним пошкодженням. Необхідно мати на увазі, що ураження копитець у корів призводить до різкого зниження продуктивності, а в ускладнених випадках може спричинювати передчасне вибракування. Саме тому наявність прогностичних даних щодо поширення уражень копитець забезпечить змогу своєчасно профілактувати хвороби копитець. Метою роботи було виявити на основі проаналізованих даних літератури прогностичні закономірності формування у корів патологічних процесів дистального відділу кінцівок та встановлення їх поширення залежно від продуктивності, різних умов та систем утримання, зокрема і кліматичних впливів. Отримані дані сприятимуть формуванню критеріїв, за якими можна відстежувати стан здоров’я копитець корів, передбачити можливе формування в них патологічних процесів. Розробка прогностичних критеріїв щодо цього захворювання допоможе підвищити обізнаність спеціалістів відповідного профілю про кульгавість у молочних корів та загалом розширить наявні дані щодо зазначеної групи патологій. Результати огляду свідчать про те, що створення комплексних комп’ютерних програм щодо прогнозування можливого поширення кульгавості є першим кроком до планування заходів, спрямованих на зменшення кульгавості та уражень копит. Health in cattle is largely determined by the condition of the hoof, since in order to ensure high productivity, the distal section of the cow's limb requires special attention in respect of compliance with anatomical norms and physiological parameters. Hoof need regular care and preventive trimming to prevent disease. Periodic monitoring of their condition not only prevents the development of many pathologies, but also makes it possible to notice dangerous signs – cracks, hemorrhages in the solea ungulae, punctures, purulent pododermatitis, phlegmons of the coronet. The distribution of hoof lesions is established based on historical data, clinical examination, as well as monitoring data obtained during hoof trimming. Hoof trimming is carried out for preventive purposes and to prevent the spread of their diseases, create normal conditions for the growth of the hoof horn and prevent various mechanical damage. It should be borne in mind that hoof damage in cows leads to a sharp decrease in cattle productivity, and in complicated cases can cause premature culling. That is why the existence of prognostic data on the spread of hoof lesions will ensure the ability to prevent the development of hoof lesions in a timely manner. The goal of the work was to identify predictive patterns of formation of pathological processes in cattle in the distal limb on the basis of the analyzed literature and establish their spread depending on productivity, various conditions and containment systems, including climatic influences. Based on the obtained data, a group of criteria can be established in the future, according to which the health status of cow hooves can be monitored, possible formation of pathological processes in them and spread can be predicted. The development of prognostic criteria for this disease will help raise awareness of lameness in dairy cows and will contribute to the totality of understanding of this group of pathologies. The results of the study suggest that the creation of comprehensive computer programs to predict the possible lameness is the first step in planning measures aimed at reducing lameness and hoof lesions.
- Open Access
- 29 September 2023
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 26 (3) , 124-132
Окремі види нематод органів травлення ссавців з родини зайцевих (Leporidae Fischer de Waldheim, 1817)
Зайцеві (Leporidae) Fischer de Waldheim 1817 – невелика за чисельністю родина ссавців, яка на сьогодні включає близько 70 видів тварин. Незважаючи на незначне видове різноманіття, ці тварини є досить поши-реними в усьому світі. Широкому розповсюдженню цієї родини сприяє їх надзвичайна плодючість. Знаючи це, людина з максимальною користю використала для себе цю біологічну властивість тварин й нині має змогу отримувати цінні продукти харчування та сировину для різних видів промисловості від кролів, яких розводять у промислових масштабах. На сьогодні людина використовує цих тварин найрізноманітнішим чином, зокрема: для отримання продуктів харчування та сировини для шкіряної промисловості; у медичній, ветеринарній, генетичній та інших галузях – як тест-об’єкт для проведення різноманітних експерименталь-них досліджень; у декоративному тваринництві, що має на меті використання декоративних кроликів як тварин-компаньйонів, яких утримують як домашніх улюбленців. Також ці тварини оточують нас у природі – мова йдеться про зайців. Отже, зайцеподібні мають більш тісний контакт з людиною, ніж здається на перший погляд. Відповідно, як і всі живі організми, ці тварини здатні уражатися збудниками різних хвороб, у тому числі й паразитарної етіології. Тому метою проведеного літературного огляду було більш детально охарактеризувати фауну нематод органів травлення ссавців з родини зайцевих. За результатами аналізу великої кількості джерел наукової літератури встановлено, що всі хвороби зайцеподібних викликані нематодами органів травлення, можна поділити на 3 категорії: 1 – хвороби, що є надзвичайно поширеними в усьому світі (пасалуроз, викликаний нематодами Passalurus ambiguus Rudolphi, 1819 та Passalurus nonanulatus Skinker, 1931; графідіоз – викликаний Graphidium strigosum Dujardin, 1845; трихостронгільоз – в більшій мірі збудноком якого для зайців та кролів є Trichostrongylus retortaeformis Zeder, 1800); 2 – хво-роби, що мають незначне поширення (трихуроз, викликаній збудниками Trichuris leporis Frölich, 1789 та Trichuris sylvilagi Tiner, 1950; байлісаскаріоз, стронгілоїдоз, нематодіроз та обеліскоїдоз – викликані нематодами Baylisascaris procyonis Stefanski & Zarnowski, 1951) Strongyloides papillosus Wedl, 1856, Nematodiroides zembrae Bernard, 1965 та Obeliscoides cuniculi Graybill, 1923 відповідно); 3 – хвороби, що є потенційно небезпечними для зайцеподібних (гемонхоз, остертагіоз та гепатикольоз, що викликані нематодами Haemonchus contortus Rudolphi, 1803, Ostertagia ostertagi Stiles, 1892 Ransom, 1907 та Capillaria hepatica Bancroft, 1893 відповідно). Отже, здійснений аналіз літературних джерел має як теоретичне, так і практичне значення для науковців та фахівців ветеринарного та біологічного профілю, адже розкриває нові дані щодо нематодозів органів травлення ссавців родини зайцевих та доповнює вже існуючу інформацію.
- 29 September 2023
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 26 (3) , 124-132
Open AccessОкремі види нематод органів травлення ссавців з родини зайцевих (Leporidae Fischer de Waldheim, 1817)
Зайцеві (Leporidae) Fischer de Waldheim 1817 – невелика за чисельністю родина ссавців, яка на сьогодні включає близько 70 видів тварин. Незважаючи на незначне видове різноманіття, ці тварини є досить поши-реними в усьому світі. Широкому розповсюдженню цієї родини сприяє їх надзвичайна плодючість. Знаючи це, людина з максимальною користю використала для себе цю біологічну властивість тварин й нині має змогу отримувати цінні продукти харчування та сировину для різних видів промисловості від кролів, яких розводять у промислових масштабах. На сьогодні людина використовує цих тварин найрізноманітнішим чином, зокрема: для отримання продуктів харчування та сировини для шкіряної промисловості; у медичній, ветеринарній, генетичній та інших галузях – як тест-об’єкт для проведення різноманітних експерименталь-них досліджень; у декоративному тваринництві, що має на меті використання декоративних кроликів як тварин-компаньйонів, яких утримують як домашніх улюбленців. Також ці тварини оточують нас у природі – мова йдеться про зайців. Отже, зайцеподібні мають більш тісний контакт з людиною, ніж здається на перший погляд. Відповідно, як і всі живі організми, ці тварини здатні уражатися збудниками різних хвороб, у тому числі й паразитарної етіології. Тому метою проведеного літературного огляду було більш детально охарактеризувати фауну нематод органів травлення ссавців з родини зайцевих. За результатами аналізу великої кількості джерел наукової літератури встановлено, що всі хвороби зайцеподібних викликані нематодами органів травлення, можна поділити на 3 категорії: 1 – хвороби, що є надзвичайно поширеними в усьому світі (пасалуроз, викликаний нематодами Passalurus ambiguus Rudolphi, 1819 та Passalurus nonanulatus Skinker, 1931; графідіоз – викликаний Graphidium strigosum Dujardin, 1845; трихостронгільоз – в більшій мірі збудноком якого для зайців та кролів є Trichostrongylus retortaeformis Zeder, 1800); 2 – хво-роби, що мають незначне поширення (трихуроз, викликаній збудниками Trichuris leporis Frölich, 1789 та Trichuris sylvilagi Tiner, 1950; байлісаскаріоз, стронгілоїдоз, нематодіроз та обеліскоїдоз – викликані нематодами Baylisascaris procyonis Stefanski & Zarnowski, 1951) Strongyloides papillosus Wedl, 1856, Nematodiroides zembrae Bernard, 1965 та Obeliscoides cuniculi Graybill, 1923 відповідно); 3 – хвороби, що є потенційно небезпечними для зайцеподібних (гемонхоз, остертагіоз та гепатикольоз, що викликані нематодами Haemonchus contortus Rudolphi, 1803, Ostertagia ostertagi Stiles, 1892 Ransom, 1907 та Capillaria hepatica Bancroft, 1893 відповідно). Отже, здійснений аналіз літературних джерел має як теоретичне, так і практичне значення для науковців та фахівців ветеринарного та біологічного профілю, адже розкриває нові дані щодо нематодозів органів травлення ссавців родини зайцевих та доповнює вже існуючу інформацію.