NLNatalia Lopotych

Natalia Lopotych

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Natalia Lopotych has a total of 42 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ОЦІНКА СТАНУ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ГІРСЬКИХ РАЙОНІВ ЛЬВІВЩИНИ

    by N. Lopotych, O. Shkumbatiuk, Г. Верхола, H. Verkhola

    Представлено результати наукових досліджень трансформаційних процесів у гірських районах Львівської області. Доведено, що глибокі зміни корінного рослинного покриву й перетворення земель у рільні угіддя тепер мають украй негативний вплив на стабільність природного середовища та істотно зменшують туристично-рекреаційну привабливість теренів. Зауважено, що економічне стимулювання збереження й реставрації автентичного рослинного покриву і ґрунтів сприятиме стабілізації довкілля. Науково й економічно обґрунтований розвиток туристично-рекреаційної інфраструктури за умови відкритості міждержавних кордонів та ефективного самоврядування допоможе поступово вийти гірським громадам Львівщини із глибокої стагнації регіону. Відновлення фінансування розвитку соціальної інфраструктури стабілізує демографічну та економічну ситуацію в регіоні й державі загалом. Оцінено стан рекреаційної інфраструктури гірських районів Львівщини, що є важливим аспектом розвитку туристичної галузі регіону. Проаналізовано основні складові рекреаційної інфраструктури, такі як готелі, туристичні бази, маршрути для пішохідного та велосипедного туризму, а також об'єкти культурної спадщини. Завдяки методам статистичного аналізу та польовим дослідженням визначено рівень розвитку інфраструктури, її відповідності сучасним вимогам та потребам туристів. Виявлено, що, незважаючи на наявність природних ресурсів та потенціал для розвитку рекреації, є суттєві проблеми, пов’язані з недостатнім фінансуванням, низькою якістю сервісу та недостатньою популяризацією регіону. Запропоновано рекомендації щодо покращання стану рекреаційної інфраструктури, включно з розвитком державних програм підтримки, залученням інвестицій та активізацією співпраці між державними установами та приватними підприємцями. Ці заходи можуть сприяти не лише підвищенню якості обслуговування туристів, а й сталому розвитку гірських районів Львівщини в цілому.

  • Open Access

    Peculiarities of lead, cadmium, zinc and copper accumulation in Miscanthus × giganteus grown on different soil types in Ukraine

    by Serhii Razanov, Oleksii Alieksieiev, Volodymyr Snitynskyi, Olha Alieksieievа, Alla Razanova, Volodymyr Postoienko, Stepan Kerek, Natalia Lopotych, Olha Dydiv, Ihor Dydiv

    The cultivation of energy crops such as Miscanthus × giganteus offers dual benefits for Ukraine’s bioeconomy – sustainable biomass production and environmental restoration. This study evaluates the phytoremediation potential of the Miscanthus × giganteus cultivar Athena by analyzing the...


  • ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ҐРУНТІВ ТЕРИТОРІЇ, ПРИЛЕГЛОЇ ДО МЛИНІВСЬКОГО ПОЛІГОНУ ВТОРИННИХ РЕСУРСІВ

    by О. Зеліско, П. Хірівський, Б. Кректун, Ю. Корінець, N. Lopotych, О. Мазурак, Г. Верхола, O. Zelisko, P. Khirivskyi, Yu. Korinets, et al.

    Досліджено вплив твердих побутових відходів, які складує на полігоні комунальне підприємство «Млинівське» Рівненської області, на стан ґрунтів прилеглої території. Отримані дані щодо вмісту важких металів свідчать про значний техногенний вплив досліджуваного об’єкта на екологічний стан ґрунтів. Підвищений рівень забрудненості проявляється у північно-західному напрямку, де зауважено перевищення ГДК за вмістом свинцю та марганцю у два-три рази, за цинком і нікелем – в один-два рази, та перевищення у 1,5 раза за вмістом міді. Зазначено, що як недотримання технології складування твердих побутових відходів, так і фільтраційні характеристики ґрунтів дна полігону, сприяють утворенню фільтратів. З огляду на це, необхідно запобігти потраплянню фільтратів у водоносні горизонти, які використовуються для забезпечення населення питною водою. Тому на дні траншей та котлованів полігона треба влаштувати штучну основу у вигляді протифільтраційного екрану, який буде складатися з двох шарів стабілізованої сажею поліетиленової плівки товщиною 0,2 мм. Це допоможе захистити водоносні горизонти від забруднення. Вказано на те, що протифільтраційний екран треба укладати від дна котловану на висоту, що відповідає товщині одного шару твердих побутових відходів (ТПВ), але не менше за 2,25 м (згідно з ДСТУ Б В.2.1-2-2014), та покрити захисним шаром ґрунту товщиною щонайменше 0,5 м. Для контролю за можливим забрудненням ґрунтових вод фільтра­тами полігона передбачено влаштування двох спостережних свердловин. Одна свердловина має розташовуватись вище по потоку ґрунто­вих вод, друга – нижче по потоку. Це дасть змогу проводити постійний моніторинг впливу полігону ТПВ на якість ґрунтових і підземних вод та здійснювати комплексну оцінку технічного стану цього техногенного об’єкта.

  • ХІМІЧНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ

    by R. Shkumbatiuk, O. Shkumbatiuk, М. Іванків, О. Германович, N. Lopotych, M. Ivankiv, O. Hermanovych

    Розглянуто хімічні критерії оцінки екологічного стану водних об’єктів, що є важливим аспектом моніторингу та охорони водних ресурсів. Проаналізовано основні показники якості води, зокрема рівень забруднювальних речовин, концентрацію важких металів, рН, вміст розчиненого кисню та біологічне споживання кисню. Особливу увагу зосереджено на методах аналітичної хімії, які застосовують для вимірювання цих показників. Результати дослідження вказують на необхідність комплексного підходу до оцінки екологічного стану водних об’єктів, що передбачає як хімічний аналіз, так і врахування інших факторів, як-от: фізико-хімічні властивості та біологічні критерії. Проведено комплексний аналіз фізико-хімічних параметрів водних об'єктів, а також розглянуто механізми накопичення важких металів у донних відкладах. Описано три основні механізми: сорбція на мінералах, седиментація важкорозчинних форм та їхнє поглинання гідробіонтами. Результати досліджень підтверджують, що донні відклади – важливі акумулятори токсикантів, які можуть впливати на якість води та стан екосистеми загалом. Досліджено взаємозв’язок між активністю ґрунтових ферментів (інвертаз та дегідрогеназ) і забрудненням ґрунтів важкими металами. Зокрема встановлено, що активність дегідрогеназ – надійний біоіндикатор наявності важких металів у ґрунтах, тоді як інвертази залежать від вмісту гумусу. Доведено, що зростання антропогенного навантаження призводить до зниження активності ферментів і погіршення стану ґрунтів та водних екосистем. Зауважено, що отримані результати дають змогу зрозуміти вплив важких металів на водні об’єкти та доцільність використання хімічних критеріїв для оцінки екологічного стану водойм. Запропоновано рекомендації щодо подальшого використання отриманих даних для розробки екологічних нормативів та оцінки ризиків забруднення.

  • Open Access

    Processes of Natural Self-Cleaning of Small Watercourses with Increasing Anthropogenic Load in the Dniester River Basin

    by Roman Hnativ, Volodymyr Cherniuk, Petro Khirivskyi, Natalia Kachmar, Natalia Lopotych, Ihor Hnativ

    Small river basins are complex self-regulatory systems, as well as indicators of the state of the environment due to the level of anthropogenic pressure. Since any changes in the regime of small rivers are reflected in the entire hydrographic chain, the problem of estimating the anthropogenic...


  • Open Access

    ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ ТА ЇХНІЙ СТАН НА ТЕРИТОРІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА РАВА-РУСЬКА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    by Н. Панас, Г. Лисак, М.-Д. Фірсанов, М. Онисковець, N. Lopotych, G. Lysak, М. Onyskovets

    Оцінено стан поводження з відходами на території територіа­льної громади м. Рави-Руської Львівської області. Виокремлено першочергові дії керівництва територіальної громади щодо практичного бачення рішення управління відходами, які збільшилися внаслідок перебування переселенців, біженців, осіб, які перетинають кордон. Проаналізовано масштаби й тенденції утворення твердих побутових відходів на території Рава-Руської територіальної громади, з’ясовано їхній склад та властивості для подальшого екологічно безпечного поводження з ними. Узагальнено досвід щодо ме­тодів та способів поводження з твердими побутовими відходами на території Рава-Руської територіальної громади, зокрема збір, транспортування, захоронення. Досліджено процеси утворення, збору, транспортування, утилізації та знешкодження твердих побуто­вих відхо­дів на території Рава-Руської територіальної громади. Предме­том дослідження стало теоретичне підґрунтя удосконалення взаємозалежної сукупності відносин, що виникають у процесі утворення, збору, транспортування, утилізації та знешко­дження твердих побутових відходів на місцевому рівні. Представлене практичне бачення рішень щодо управління відходами. Розроблено концептуальні підходи щодо реалізації еколого-безпечної моделі поводження з відходами в межах ТГ та запропоновано етапи запровадження «Дорожньої карти поводження з відходами на території Рава-Руської територіальної громади Львівської області» з урахуванням територіальних особливостей у контексті регіональної екологічної безпеки.

  • Open Access

    HEAT SHOCK PROTEINS AS BIOMARKERS OF FISH POLLUTION

    by М. Оnyskovets, N. Panas, N. Lopotych, M. Ivankiv, I. Salamakha

    Нeat Shock Proteins (HSP) belong to the natural biomarkers, which are important indicators for animal diseases diagnostics and / or instrument of analyzing the effects on organism of the habitat deteriorating factors. The contamination of water by heavy metals has adverse effect on fish organism. Even in a small quantity, such heavy metal as lead is very dangerous. The analysis of toxic effects of the lead ions on the level of expression of such heat shock proteins as HSP60, HSP70 and HSC70 family in leukocytes, liver, brain and gills of the scaly carp was the main goal of our investigation. During 96 hours the fish were kept in the aqueous environment of a tank which additionally was supplemented with Pb (CH3COO)2. The control group of fish was maintained for the similar period of time under the same conditions, without lead acetate supplementation. Concentration of HSP60, HSP70 was determinated by the dot-blot-analysis due to application of monoclonal antibodies against heat shock proteins SAB4501464 (Sigma, USA), [5A5] (ab2787) (Abcam, USA) and [1B5] (ab19136) (Abcam, USA). Detection of immune complexes was performed by using the commercial substrate solution for alkaline phosphatase - CDP-Star (Tropix, UK). Visualization was done by using X-ray film ECL HyperFilm (Amersham, USA) and a kit for films developing (Kodak). The images were processed using the software package GelPro (Version 3.1, USA). The significant dose-depended increase (p<0,001) in all experimental groups of HSP60 and HSP70 concentrations in leukocytes, liver, gill and brain has been detected, applying dot-blot analysis. At the same time, significant changes in expression of HSC70 protein have not been established. It is the evidence that stress-proteins are the sensitive markers of toxic effects of excessive concentration of lead.


  • Current conditions of arable land supply with microelements in Lviv region

    by N. Panas, H. Lysak, O. Mentukh, H. Uihelii, N. Lopotych

    Сайт збірника наукових праць Вісник Львівського національного аграрного університету

  • Open Access

    Техно- й урбосистеми: методологічні підходи до оцінювання стану урбанізованого довкілля

    by P. S. Hnativ, V. V. Balkovskyy, N. Ya. Lopotych, T. M. Datsko

    Наша доба характеризується невпинним розвитком міст і виникненням проблем, пов'язаних із взаємовідношеннями природи і суспільства. Одна з цих проблем – суперечність між зростанням міст, з одного боку, і прагненням зберегти живу природу та зв'язок людини з нею в міських і приміських територіях – з іншого. Сьогодні здебільшого процес урбанізації у світі відбувається екстенсивним шляхом, що властивий для аграрних у минулому країн. Його особливостями є швидкі темпи збільшення міського населення і виникнення багатьох нових міст. За екстенсивного шляху розвитку урбанізації зростання міст і формування міських структур залежить насамперед від потреб матеріального виробництва і, зокрема, екстенсивного характеру розвитку продуктивних сил суспільства. Це зумовило зростання інтенсивності та масштабів антропогенного впливу на природне довкілля і наблизило до небезпечного рубежу локальних і регіональних екокриз, практично до повсюдного посилення загрози катастрофічного руйнування середовища життя людей. Під час вирішення проблем природокористування доводиться виходити з визнання неможливості повного запобігання сьогодні й у майбутньому антропогенного впливу на природне середовище навіть за умови вдосконалювання виробництва й інших сфер людської діяльності. Тому на перше місце варто висувати здійснення системи заходів, спрямованих на збереження і відновлення природних ресурсів і якості довкілля, що запобігають прямому чи непрямому впливу наслідків урбанізації на природу і здоров'я людини. У містах і міських індустріальних агломераціях найвиразніше зосереджені різні види діяльності людини й різні форми соціо-економічної активності, в них фокусується найсильніший антропогенний вплив на внутрішнє середовище біогеосфери. Оскільки обґрунтованої теорії техногенезу та урбогенезу досі не існує, запропоновано власне бачення суті технічних, технологічних та урбаністичних систем з позиції як екології (екоцентризму), так і антропоцентризму. Для вирішення проблеми адекватної оцінки генези проблем міського довкілля та захисту екосистем від техногенезу сформульовано засадничі визначення, що таке технічні системи, технологічні системи та екосистеми. Розуміння природи цих систем, мети їх створення та функціонування дає реальні, науково-обґрунтовані важелі керування процесами, що теоретично можуть бути засадами гармонізації зазвичай протилежних причин існування цих систем. Описано різноманітні впливи техносистем на екосистеми і, навпаки, екосистем, або їхніх окремих компонентів на техносистеми. Показано до чого може призвести втрата людиною керівної ролі у цих процесах. Доведено, що якість або параметричні особливості урбанізованого довкілля є емерджентним синергетичним результатом інтегрального впливу кожного з його технічних, технологічних, біотичних компонентів і самої людини на біогеосферу.