ЛХЛеся Хмілярчук

Леся Хмілярчук

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Леся Хмілярчук has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ПРОБЛЕМИ ФОРМАТІВ ІМПОРТУ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ СИСТЕМИ MOODLE ДЛЯ ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТ ІТ-НАПРЯМКУ

    by Л. І. Хмілярчук, В. І. Бабич, В. І. Плеша, А. В. Артеменко

    У роботі розглянуто проблеми імпорту навчальних матеріалів до системи навчальної платформи Moodle для освітніх компонент, спрямованих на інформаційні технології. Дослідження може стосуватися також інших освітніх компонент, навчальний мате- ріал яких містить частини з особливим синтаксисом та символами, які співпадають із службовими символами форматів імпортування для навчальних систем. Для дослідження взято середовище системи Moodle – достатньо популярної відкритої платформи для системи управління навчанням. Метою роботи є дослідження форматів імпортування навчальних матеріалів, з’ясування проблем, які виникають при цьому, напрацювання способів адаптації проблемних матеріалів та вибір найбільш оптимальних форматів імпортування, способів їх оформлення та обробки виходячи з особливостей навчальних матеріалів різного напрямку. Акцентовано увагу на автоматизованому імпорті тестових питань в Moodle. Проаналізовано різні формати імпорту питань, та їх недоліки і обмеження. Особливу увагу сконцентровано на форматах GIFT та XML, які визначаються як популярні та зручні для Moodle через їхню адаптивність, простоту редагування та вбудовану підтримку платформи для операцій імпорту-експорту. У роботі досліджено конкретні проблеми, пов’язані з особливостями програмної обробки процесів імпорту-експорту даних, з якими стикаються користувачі при формуванні матеріалів освітніх компонент, зокрема ІТ-напрямку, створюючи бази питань в ручному режимі та інструментами імпортування з зовнішніх джерел,. Для подолання цих труднощів пропонуються різні підходи, серед яких підбір відповідних форматів файлів для імпортування, використання екрануючих символів для відмежування розмітки від контенту, інтегрування одних форматів даних в інші, та комбіновані способи оформлення. На завершення підкреслено необхідність індивідуальних підходів у форматуванні навчальних матеріалів, особливо для освітніх компонент ІТ-напрямку. Запропоновані рішення спрямовані на оптимізацію роботи з платформами, які підтримують згадувані формати обміну даними, зокрема процесів наповнення бази питань, не лише для навчальних матеріалів з інформаційних технологій, але й для інших дисциплін з аналогічними проблемами форматування.

  • ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЕВОЛЮЦІЮ СИСТЕМИ ОСВІТИ

    by Євген Рехлецький, Василь Плеша, Леся Хмілярчук, Марія Крутяк

    Освіта має найдавнішу історію серед всіх складових науки, на протязі всієї історії людства серед всіх верст населення освіта мала особливий статус і до неї був особливий підхід. Якщо еволюцію освіти поділити умовно на 7 етапів розтягнуті на 6 тисяч років, то останні 3 охоплюватимуть трохи більше 100 років, відтак можна зробити висновок, що еволюція освіти значно прискорилася. Значною мірою це пов’язано зі стрімким розвитком науки та технологій, але якщо висока динаміка в науки це більше позитивний процесс, то висока динаміка у освіти це нестабільність і невпевненість, тобто криза. Для освіти зараз багато викликів. Серед них глобальні виклики – такі, як зміна світового порядку, і такі, які не змінилися на протязі історії людства – соціальна нерівність і доступність. Деякі виклики пов’язані з передовим технологіями, а саме з високою динамікою їх розвитку – технології, що запозичуються до освітнього процесу морально застарівають з тею ж швидкістю, що й самі технології, тобто занадто швидко. За деякими тенденціями можна лише спостерігати, а деякі вже бажано використовувати. Одну з таких проблем, на стику інформаційних технологій та освіти і розглядає дана робота. Метою роботи є привернути увагу до можливостей розповсюджених технологій, які можна і потрібно залучати вже сьогодні. Галузь інформаційних технологій з надзвичайно високою динамікою генерує нові технологічні підходи, тому шукати рішень для проблем галузі освіти у новітніх технологіях логічно і актуально. Висновки. Деякі проблеми сучасної освіти можна вирішити використанням розповсюджених технологій, і вартує додати до їх використання більше зусиль.

  • СИСТЕМА ТЕСТУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ API ПРИ ВИСОКИХ НАВАНТАЖЕННЯХ

    by Р. Г. Зацерковний, В. І. Бабич, М. І. Плеша, Л. І. Хмілярчук, О. М. Швець

  • Open Access

    ЗАДАЧА ПОШУКУ НАЙКОРОТШОГО ШЛЯХУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ АЛГОРИТМІВ

    by Володимир Бабич, Анатолій Костенко, Василь Плеша, Михайло Плеша, Леся Хмілярчук

    За допомогою графів будуються математичні моделі зв’язків між певними елементами. Наприклад, у вигляді графа можуть бути зображені транспортні, інформаційні, комп’ютерні та інші мережі, карти автомобільних, залізничних, повітряних шляхів, лабіринти і т.п. Питання про найкоротший шлях і досі є однією з найактуальніших тем у галузі досліджень. Знаходження найкоротших шляхів у графі використовується у різних сферах діяльності, наприклад, для знаходження оптимального маршруту між двома об’єктами на карті місцевості, у логістиці вантажних перевезень, у системах комутації інформаційних пакетів в мережі Internet тощо. У цій статті представлено основні принципи трьох алгоритмів пошуку найкоротшого шляху та проведено їхнє порівняння шляхом аналізу часової та просторової складності. Крім того, узагальнено область застосування різних алгоритмів. Алгоритм Дейкстри – це класичний алгоритм отримання найкоротшого шляху від конкретної вершини до будь-якої ншої. Його широко використовують в дорожних мережах. Цей алгоритм можна використовувати лише тоді, коли у графі не існує жодного ребра з від’ємною вагою. Алгоритм Беллмана-Форда можна використовувати на графах з від’ємною вагою ребер, якщо граф не містить негативного циклу, доступного з вихідної вершини. Результат роботи цього алгоритму можна використати для визначення існування циклу від’ємної ваги у графі. Алгоритм Флойда-Уоршелла – це алгоритм динамічного програмування, який може вирішити проблему найкоротшого шляху між будь-якими двома вершинами. Метод використовується на зважених графах, у яких можуть бути як додатні, так і від’ємні ваги ребер, проте у ньому не має бути від’ємних циклів. Таким чином, цей метод загальніший у порівнянні з алгоритмом Дейкстри. Однак у практичному застосуванні ці три алгоритми безпосередньо не застосовуються, а проводиться їхня модифікація та оптимізація для підвищення ефективності.


  • Open Access

    УДОСКОНАЛЕННЯ АЛГОРИТМУ ОБРОБКИ АСТРОНОМІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ LUCKY IMAGING

    by Євген Рехлецький, Ірина Артищук, Марія Крутяк, Леся Хмілярчук

    Lucky Imaging – це один із методів боротьби з впливом атмосфери, що базується на принципах спекл-інтерферометрії. Його суть полягає в тому, що, оскільки процес атмосферної турбуленції є стохастичним, то з серії отриманих зображень деякі фотографії будуть кращої якості, ніж інші, тобто міститимуть інформацію на рівні дифракційного обмеження. Тільки найкращі зображення відбирають, співставляють та усереднюють, що дає як результат зображення астрономічного об’єкта зі значно покращеною кутовою роздільною здатністю [1; 3; 4; 10]. Основним недоліком класичного методу Lucky Imaging є те, що в ньому для усереднення обираються лише цілі зображення достатньої якості, шанс отримання яких падає зі зростанням вхідної апертури телескопа. Також цей метод ніяк не бореться зі характерними спотвореннями, викликаними атмосферною турбуленцією, яка суттєво впливає на якість отриманого зображення, особливо для астрономічних об’єктів з великим кутовим розміром, як Сонце чи Місяць. На основі методик Lucky Imaging та Avistack розроблено удосконалений алгоритм обробки астрономічних зображень. З його використанням статистичні методи обробки астрономічних зображень дозволяють на відносно дешевому обладнанні отримувати зображення астрономічних об’єктів, які за якістю та інформативністю не поступаються зображенням, отриманим на великих та дорогих телескопах з використанням адаптивної оптики чи інших методів боротьби з явищем атмосферної турбуленції. Таким чином, навіть астрономи-любителі отримують інструмент, який дозволяє їм займатися спостереженнями на рівні з найбільшими обсерваторіями світу. У статті описано удосконалення алгоритму обробки астрономічних зображень, яке враховує особливості атмосферної турбуленції та коригує спотворення, викликані ними. Сам алгоритм є доволі універсальним і підходить не лише для астрономічних зображень, але у цій статті показано роботу з зображеннями Сонця, отриманими на Астрономічній Обсерваторії ЛНУ імені Івана Франка. Реалізація алгоритму здійснена мовою програмування Python з використанням бібліотеки OpenCV (англ. Open Source Computer Vision Library).