ЄРЄ. А. Рехлецький

Є. А. Рехлецький

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Є. А. Рехлецький has a total of 9 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ОГЛЯД ТЕХНОЛОГІЙ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

    by Є. А. Рехлецький, В. І. Бабич, М. Б. Крутяк, В. І. Плеша, О. М. Швець

    Протягом всієї історії людства та серед всіх верст населення освіта мала особливий статус. і до неї був особливий підхід. Освіта – складова науки, і серед інших складових вона має найдавнішу історію. Історичні свідчення про еволюцію освітнього процесу охоплюють 6 тисяч років, але лише останні 120 років вона особливо бурхливо змінюється, що й ї не дивно, зважаючи на велику кількість потрясінь в усіх галузях людської діяльності за цей період. Значною мірою це пов’язано зі стрімким розвитком науки та технологій, та якщо висока динаміка змін в науки це більшою частиною позитивний процесс, то висока динаміка змін у освіти це нестабільність та дискретність освітнього процесу. У освіти, в теперішнього стані, багато викликів. Є глобальні проблеми, які не змінилися на протязі історії людства, такі як соціальна нерівність і доступність. Є і цілком сучасні проблеми, пов’язані саме з науковими досягненнями. Оскільки автори працюють саме у сфері освіти, то вважають цікавим саме стик інформаційних технологій та освіти, на якому чудово проявляються соціальні, технологічні та економічні течії новітніх технологій. Краще один раз побачити, ніж сім раз почути. Ця стара приказка ілюструє важливість візуальних засобів при передачі інформації, а відтак і для освіти в цілому. Частково ретроспективний характер статті тим не менш має за мету у роботі розставити акценти на використання як старих, так і новітніх технологій візуалізації інформації у освітньому процесі. Саме надзвичайно висока динаміки галузі інформаційних технологій, що генерує нові технологічні підходи актуалізує необхідність у чітких пріоритетах. Висновки. Серед великої кількості новітніх можливостей важливо, тримаючи руку на пульсі, тим не менш не “розпиляти” зусиль для їх провадження.

  • ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЕВОЛЮЦІЮ СИСТЕМИ ОСВІТИ

    by Євген Рехлецький, Василь Плеша, Леся Хмілярчук, Марія Крутяк

    Освіта має найдавнішу історію серед всіх складових науки, на протязі всієї історії людства серед всіх верст населення освіта мала особливий статус і до неї був особливий підхід. Якщо еволюцію освіти поділити умовно на 7 етапів розтягнуті на 6 тисяч років, то останні 3 охоплюватимуть трохи більше 100 років, відтак можна зробити висновок, що еволюція освіти значно прискорилася. Значною мірою це пов’язано зі стрімким розвитком науки та технологій, але якщо висока динаміка в науки це більше позитивний процесс, то висока динаміка у освіти це нестабільність і невпевненість, тобто криза. Для освіти зараз багато викликів. Серед них глобальні виклики – такі, як зміна світового порядку, і такі, які не змінилися на протязі історії людства – соціальна нерівність і доступність. Деякі виклики пов’язані з передовим технологіями, а саме з високою динамікою їх розвитку – технології, що запозичуються до освітнього процесу морально застарівають з тею ж швидкістю, що й самі технології, тобто занадто швидко. За деякими тенденціями можна лише спостерігати, а деякі вже бажано використовувати. Одну з таких проблем, на стику інформаційних технологій та освіти і розглядає дана робота. Метою роботи є привернути увагу до можливостей розповсюджених технологій, які можна і потрібно залучати вже сьогодні. Галузь інформаційних технологій з надзвичайно високою динамікою генерує нові технологічні підходи, тому шукати рішень для проблем галузі освіти у новітніх технологіях логічно і актуально. Висновки. Деякі проблеми сучасної освіти можна вирішити використанням розповсюджених технологій, і вартує додати до їх використання більше зусиль.

  • Open Access

    ПРОБЛЕМИ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯК СКЛАДОВА КРИЗИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ

    by Є. А. Рехлецький, Г. Я. Аніловська, В. С. Костирко, В. І. Бабич

    Серед всіх складових науки, освіта має найдавнішу історію. На протязі всієї історії людства серед всіх верст населення освіта мала особливий статус і до неї був особливий підхід. Еволюцію освіти можна поділити умовно на 7 етапів розтягнуті на 6 тисяч років, але останні 3 охоплюють трохи більше 100 років, відтак можна зробити висновок, що еволюція освіти значно прискорилася. Значною мірою це пов’язано зі стрімким розвитком науки та технологій, але якщо висока динаміка в науки це більше позитивний процесс, то висока динаміка у освіти це нестабільність і невпевненість, тобто криза. У теперішнього стану освіти багато викликів. Серед них глобальні проблеми, які не змінилися на протязі історії людства, такі як соціальна нерівність і доступність. Деякі виклики пов’язані з передовим технологіями, а саме з високою динамікою їх розвитку – технології, що запозичуються до освітнього процесу морально застарівають з тею ж швидкістю, що й самі технології, тобто занадто швидко. Крім глобальних проблем в освіті, в Україні є свої, домашні. Одну з таких проблем, на стику інформаційних технологій та освіти і розглядає дана робота. Метою роботи є привернути увагу до проблеми, що не вирішується протягом останніх 25 років, але має потенціал утруднити як освіту, так інформаційну галузь в цілому. Галузь інформаційних технологій з надзвичайно високою динамікою генерує нові технологічні підходи, тому шукати рішень навіть застарілих проблем у ці цій галузі логічно і актуально. Висновки. В національній системи освіти багато проблем, і деякі з них не можна вирішити лише адміністративними заходами, спонукальними, чи каральними. Двома словами проблему не ліцензованого софту у галузі освіті можна назвати як «не бажання», тобто саме цю проблему схоже можна було б вирішити всього лише адміністративними засобами. Автори вважають, що шкода від цієї проблеми недооцінена.


  • Open Access

    УДОСКОНАЛЕННЯ АЛГОРИТМУ ОБРОБКИ АСТРОНОМІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ LUCKY IMAGING

    by Євген Рехлецький, Ірина Артищук, Марія Крутяк, Леся Хмілярчук

    Lucky Imaging – це один із методів боротьби з впливом атмосфери, що базується на принципах спекл-інтерферометрії. Його суть полягає в тому, що, оскільки процес атмосферної турбуленції є стохастичним, то з серії отриманих зображень деякі фотографії будуть кращої якості, ніж інші, тобто міститимуть інформацію на рівні дифракційного обмеження. Тільки найкращі зображення відбирають, співставляють та усереднюють, що дає як результат зображення астрономічного об’єкта зі значно покращеною кутовою роздільною здатністю [1; 3; 4; 10]. Основним недоліком класичного методу Lucky Imaging є те, що в ньому для усереднення обираються лише цілі зображення достатньої якості, шанс отримання яких падає зі зростанням вхідної апертури телескопа. Також цей метод ніяк не бореться зі характерними спотвореннями, викликаними атмосферною турбуленцією, яка суттєво впливає на якість отриманого зображення, особливо для астрономічних об’єктів з великим кутовим розміром, як Сонце чи Місяць. На основі методик Lucky Imaging та Avistack розроблено удосконалений алгоритм обробки астрономічних зображень. З його використанням статистичні методи обробки астрономічних зображень дозволяють на відносно дешевому обладнанні отримувати зображення астрономічних об’єктів, які за якістю та інформативністю не поступаються зображенням, отриманим на великих та дорогих телескопах з використанням адаптивної оптики чи інших методів боротьби з явищем атмосферної турбуленції. Таким чином, навіть астрономи-любителі отримують інструмент, який дозволяє їм займатися спостереженнями на рівні з найбільшими обсерваторіями світу. У статті описано удосконалення алгоритму обробки астрономічних зображень, яке враховує особливості атмосферної турбуленції та коригує спотворення, викликані ними. Сам алгоритм є доволі універсальним і підходить не лише для астрономічних зображень, але у цій статті показано роботу з зображеннями Сонця, отриманими на Астрономічній Обсерваторії ЛНУ імені Івана Франка. Реалізація алгоритму здійснена мовою програмування Python з використанням бібліотеки OpenCV (англ. Open Source Computer Vision Library).