ЛЄЛ. С. Єремко

Л. С. Єремко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Л. С. Єремко has a total of 25 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:

  • В. В. Гангур

    Полтавський державний аграрний університет

    7 shared publications
  • Oleksandr Len

    Полтавська державна сільськогосподарська дослідна станція ім. М. І. Вавилова Інституту свинарства і АПВ НААН України, м. Полтава

    2 shared publications
  • Anatolii Kocherga

    Полтавська державна аграрна академія

    1 shared publication
  • C. І. Силенко

    Устимівська дослідна станція рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН

    1 shared publication
  • Mariola Staniak

    Department of Crops and Yield Quality, Institute of Soil Science and Plant Cultivation—State Research Institute, Czartoryskich 8, 24-100 Puławy, Poland

    1 shared publication
  • O. S. Sylenko

    Устимівська дослідна станція рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України, Україна, 39074, Полтавська обл., с. Устимівка, вул. Академіка Вавилова, 15

    1 shared publication

Latest Publications

  • Open Access

    ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ РОСЛИН ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНІСТЬ НУТУ

    by Л.с. Єремко, В.а. Святецький

    Мета – визначення впливу біологічного інокулянту на основі азотфіксуючих бактерій Mesorhizobium ciceri, мінеральних добрив і мікродобрива В та їх поєднання на процеси росту і розвитку рослин та формування врожаю нуту. Методи. Польові дослідження проводилися на чорноземних ґрунтах Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і АПВ НААН. У двохфакторному експерименті вивчався вплив біологічного інокулянту BiNitro Нут, що містить азотфіксуючі бульбочкові бактерії Mesorhizobium ciceri з титром не менше 2х109 КУО/см3 та продукти їх метаболізму (фітогормони, амінокислоти, вітаміни) із дозою використання 2,0 л на 1 т насіння (фактор А); різних рівнів мінерального удобрення N0P0K0, N0P35K35, N20P70K70, N0P0K0+В, N0P35K35+В, N20P70K70+В (фактор В) та їх комбінації на параметри фотосинтетичної діяльності посівів, величину елементів продуктивності рослин та урожайність посівів нуту. Результати дослідження показали позитивний ефект біологічного інокулянту, мінеральних добрив і мікродобрива та їх комбінацій на формування листкової поверхні, тривалість і продуктивність її фотосинтетичної роботи, створення рослинами органічної надземної біомаси, величину структурних елементів врожаю та загальну продуктивність посівів нуту. Висновки. Комплексне застосування біологічного інокулянту, мікродобрива та мінеральних добрив із дозою внесення N20Р70К70 у технології вирощування нуту дозволило створити найбільш сприятливі умови для формування продуктивності посівів нуту та підвищити загальну урожайності насіння до 2,42 т/га. Із проведених агротехнічних прийомів найбільше ефективним виявилося внесення мінеральних добрив, де прибавка урожайності насіння була на рівні 0,38–0,84 т/га. Застосування біологічного інокулянту надало можливість збільшити продуктивність посівів нуту до 1,64 т/га, а у варіантах її поєднання із позакореневим підживленням посівів В величина даного показника становила 1,68 т/га.

  • Open Access

    Вплив біо- та мінеральних добрив на урожайність зерна кукурудзи

    by Л. С. Єремко, А. О. Кирлиця

    Вагомим чинником стабілізації виробництва зернової продукції кукурудзи – як важливої культури універсального призначення – є оптимізація поживного режиму рослин шляхом поєднання біологічних і мінеральних добрив. Польовий експеримент щодо вивчення впливу різних рівнів мінерального удобрення та допосівної обробки насіння біодобривом Біо-мінераліс (3,0 л/т) на урожайність середньостиглого гібриду кукурудзи ДН Деметра (ФАО 300) проводився у 2022–2024 рр. на дослідному полі Полтавської ДСГДС ім. М. І. Вавилова Інституту свинарства і АПВ НААН. Метою дослідження було встановлення впливу різних рівнів мінерального удобрення та застосування біодобрива на формування урожайності кукурудзи. У ході експерименту встановлено, що поліпшення поживного режиму рослин завдяки застосуванню мінеральних добрив, обробці насіння біодобривом та їх поєднанню позитивно впливало на ріст, розвиток та формування елементів продуктивності кукурудзи. Це підтверджується збільшенням площі листкової поверхні порівняно з контролем. Найефективнішим виявився варіант із комбінованим використанням біодобрива та мінеральних добрив – тут показники листкової поверхні були найвищими. У результаті формування більш розвиненої листкової поверхні та підвищення продуктивності фотосинтетичної діяльності рослин спостерігалося зростання маси рослин у абсолютно сухому стані. Найбільше це було помітно у варіанті із застосуванням Біомінералісу в поєднанні з N70P60K80. Збільшення інтенсивності синтезу органічних речовин сприяло їх кращому надходженню до качанів і зернівок під час наливу, що в підсумку забезпечило підвищення загальної урожайності зерна. Найвищу урожайність – 8,21 т/га – отримано у варіанті із допосівною обробкою насіння біопрепаратом Біомінераліс та внесенням мінеральних добрив у дозі N70P60K80. Приріст урожайності від застосування мінеральних добрив становив 11,8–15,2 %, а внесення біодобрива сприяло підвищенню зернової продуктивності на 1,8 %.

  • Open Access

    Effect of Mineral Fertilization and Seed Inoculation with Microbial Preparation on Seed and Protein Yield of Pea (Pisum sativum L.)

    by Liudmyla Yeremko, Volodymyr Hanhur, Mariola Staniak

    The aim of this study was to determine the effects of different NPK rates and N application methods and seed inoculation with a microbial preparation on selected elements of plant growth and the productivity parameters seed yield, protein content in seeds and the yield of protein. The research hypothesis suggested that seed inoculation and a split rate of N application with an optimal supply of plants with PK could improve the nutritional status and increase the efficiency of nutrient use in peas. The studies included two factors: the application of NPK at doses of N0P0K0 (control), N15P15K15 (pre-sowing), N15P30K30 + N15 (pre-sowing + N15 at BBCH 22–23), N30P30K30 (pre-sowing), N30P45K45 + N15 (pre-sowing + N15 at BBCH 22–23) and N45P45K45 (pre-sowing), and seed inoculation with the microbial preparation Rhizogumin. The results of the study showed significant effects of seed inoculation and mineral fertilization on pea plant growth and the productivity parameters seed yield, protein content and protein yield. It was concluded that among the studied combinations, seed inoculation and the application of mineral fertilizers with fractional nitrogen fertilization with N30P45K45 + N15 were the most effective. This combination significantly increased seed yield, protein content and protein yield compared to the control treatment (by 26.2%, 11.1% and 43,5%, respectively).


  • Open Access

    Вплив способів основного обробітку ґрунту на урожайність гібридів кукурудзи в умовах Лівобережного Лісостепу

    by В. В. Гангур, М. М. Маренич, Л. С. Єремко, А. М. Шостя, Д. О. Пузир, А. О. Кирлиця

    Кукурудза (Zea mays L.) завдяки важливим господарсько-цінним властивостям має різнобічне використання, зокрема як продовольча і зернофуражна, так і технічна культура (сировина для виробництва біоетанолу та біогазу). Дослідження, які проведено на дослідному полі Полтавської ДСГДС імені М. І. Вавилова впродовж 2022–2023 рр., свідчать, що у ранньостиглого гібрида Квітневий 187 МВ найнижча передзбиральна вологість зерна була за умови проведення поверхневого обробітку ґрунту на глибину 8–10 см (16,8 %). За умови вирощування гібрида на фоні плоскорізного обробітку та оранки на глибину 25–27 см вологість зерна зросла, відповідно на 0,4 і 1,7 % (абсолютних). Зерно середньораннього гібрида Оржиця 237 МВ краще віддавало вологу на фоні оранки на глибину 25–27 см, а на варіантах безполицевого обробітку ґрунту спостерігали збільшення її вмісту на 0,8–1,2 % (абсолютних). Таку ж тенденцію виявлено і в середньостиглого гібрида Бистриця 400 МВ. За результатами досліджень виявлено, що ранньостиглий гібрид Квітневий 187 МВ та середньоранній Оржиця 237 МВ формували найвищу і практично однакову урожайність (відповідно 7,59 і 7,45 т/га) у разі проведення оранки та плоскорізного обробітку на глибину 25–27 см. Істотне зниження урожайності цих гібридів кукурудзи спостерігали за умови поверхневого обробітку на 8–10 см. Різниця в урожайності порівняно з кращими варіантами обробітку ґрунту становила, відповідно 0,26–0,40 і 0,21–0,23 т/га. Середньостиглий гібрид Бистриця 400 МВ максимальну урожайність (7,91 т/га) формував за умови проведення полицевого обробітку на глибину 25–27 см. У разі заміни оранки на розпушування ґрунту знаряддями плоскорізного типу на аналогічну глибину або проведення поверхневого обробітку на глибину 8–10 см відзначено істотне зниження урожайності зерна, відповідно на 0,64 і 0,95 т/га або 8,1 і 12,0 %.


  • Open Access

    Вплив елементів технології вирощування чини посівної (Lathyrus sativus L.) на урожайність зерна в умовах Лівобережного Лісостепу України

    by В. В. Гангур, О. І. Лень, Л. С. Єремко, Є. Г. Мостовий

    Серед однорічних зернобобових однією з перспективних та цінних культур як з господарського, так і агротехнічного погляду є чина посівна (Lathyrus sativus L.). Зерно культури характеризується не лише високим вмістом білка (18–34 %), але й найважливіших амінокислот ‒ триптофану, лізину, аргініну, гістидину та за цим показником не поступається гороху, сочевиці та квасолі. Під час досліджень, проведених в умовах державного підприємства «Дослідне господарство «Степне» на чорноземі типовому малогумусному важкосуглинковому впродовж 2021–2023 рр., виявлено, що застосування мінеральних добрив у технології вирощування чини сприяло збільшенню урожайності зерна культури на 0,17–0,43 т/га або 7,6–19,2 %, а на фоні допосівного обробляння насіння мікробіологічним препаратом – на 0,21–046 т/га або 9,0–19,7 % порівняно із контролем. За результатами досліджень встановлено, що найвищу урожайність зерна чини одержано за умови поєднання мінеральних добрив у дозі N45P45K45 кг/га д.р. та передпосівної бактеризації насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін (2,80 т/га). У разі зменшення дози мінеральних добрив до N30P30K30 і N15P15K15 відзначено зниження зернової продуктивності чини відносно кращого варіанту, відповідно на 0,06–0,16 і 0,25–0,26 т/га. Результати досліджень свідчать, що допосівна бактеризація насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін сприяла збільшенню зернової продуктивності чини на варіанті без добрив 0,10 т/га або 4,5 %, а на фоні внесення різних доз мінеральних добрив – на 0,13–0,17 т/га або 4,9–6,7 %. Згідно з результатами статистичної обробки експериментальних даних встановлено, що частка участі мінеральних добрив і допосівної бактеризації насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін у формуванні додаткової врожайності зерна чини в середньому за роками досліджень становить, відповідно 79,8 і 17,2 %.

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ РОСЛИН СОЇ (GLYCINE HISPIDA MOENCH.) ЗА РІЗНОЇ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ЕЛЕМЕНТАМИ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ

    by Л. С. Єремко, В. В. Гангур

    Soybean is a strategic crop of global importance that plays a key role in overcoming the foodcrisis. Its grain has a unique combination of organic compounds and mineral substances of the twomost important components - protein and oil, which play a key role in the physiological andbiochemical processes of human and animal life. Formation of crop productivity occurs during thegrowing season in close relationship with life factors. In their group, one of the key positions isoccupied by the nutrient regime of the soil. The use of the microbiological preparations, macro - andmicrofertilizers are important agrotechnical methods that able to improve the supply of plants withelements of mineral nutrition. The purpose of the research is to find out the effect of mineralfertilizers, microelements and a microbiological preparation based on the nitrogen -fixingmicroorganisms on the soybean productivity formation. Results of the research indicate that the presowingseed treatment with the microfertilizer and microbiological preparation contributed tointensification of growth processes, formation of the optimal optical and biological structure of cropsand the corresponding improvement of the conditions of development and formation of plantsbiological productivity in them. The combination of such agrotechnical methods proved to be the mosteffective in the variant with application of mineral fertilizers in a dose of active substance N 35P70K70.In this case, an average of 18.2 pcs. beans were formed on the plants, with an average number ofgrains in them of 2.3 pcs. The total number of grains from a plant and the weight of 1000 of themwere, respectively, 41.9 pcs. and 157.4 g. The size of the structural elements of individual plantproductivity and their number per unit area determined the level of crop productivity. Accordingly, itsvalues were the highest in general according to the experiment (2.78 t ha-1) in the variants with acombine using of mineral fertilizers with a dose of active substance N35P70K70, a microbiologicalpreparation and microfertilizer. In the variant where the pre-sowing seed treatment was carried outonly with a microbiological preparation, a decrease in the grain productivity of soybean crops wasnoted, compared to the complex application of macro- and microfertilizer and a microbiologicalpreparation, by 0.1–0.12 t ha-1. Стратегічною культурою світового значення, що відіграє ключову роль у подоланні продовольчоїкризи є соя. Її зерно має унікальне поєднання органічних сполук і мінеральних речовин двохнайважливіших складників – білка і олії – що відіграють ключову роль у фізіолого-біохімічнихпроцесах життєдіяльності людини і тварин. Формування продуктивності культури відбуваєтьсявпродовж вегетаційного періоду в тісному взаємозв’язку із факторами життя. У їх групі одну ізключових позицій займає поживний режим грунту. Важливими агротехнологічними прийомами, щоздатні покращувати забезпеченість рослин елементами мінерального живлення є застосуваннямікробіологічних препаратів, макро- та мікродобрив. Мета роботи – з’ясувати вплив мінеральнихдобрив, мікроелементів та мікробіологічного препарату на основі азотфіксуючих мікроорганізмів наформування продуктивності сої. Результати досліджень свідчать, що передпосівна обробка насіннямікродобривом і мікробіологічним препаратом сприяла інтенсифікації ростових процесів,формування оптимальної оптико-біологічної структури посівів і відповідному покращанню умоврозвитку і формування біологічної продуктивності рослин у них. Поєднання такихагротехнологічних прийомів виявилося найбільш ефективним на фоні внесення мінеральних добрив удозі N35P70K70. У такому разі на рослинах формувалося в середньому 18,2 шт. бобів із середньоюкількістю зерен у них 2,3 шт. Загальна кількість зерен з рослини та маса їх 1000 становили,відповідно 41,9 шт. і 157,4 г. Величина структурних елементів індивідуальної продуктивності рослинта їх кількість на одиниці площі визначили рівень урожайності посівів. Відповідно, її значення було вцілому по досліду найвищим (2,78 т/га) за поєднаного застосування мінеральних добрив дозою діючоїречовини N35P70K70, та передпосівної обробки насіння мікробіологічним препаратом Ризоактив Р(2,0 л/т) і мікродобривом Оракул насіння (1,5 л/т). Приріст урожайності зерна сої, порівняно забсолютним контролем становив 0,55 т/га...


  • Динаміка формування листкової поверхні чини посівної та продуктивність її фотосинтетичної діяльності залежно від рівня мінерального живлення

    by В.в. Гангур, Л.с. Єремко, В.о. Саєнко

    Мета дослідження – з’ясування впливу різних норм мінеральних добрив, допосівної обробки насіння мікро- біологічним препаратом на основі азотфіксуючих мікро- організмів та підживлення посівів мікродобривами на динаміку формування листкової поверхні чини посівної, тривалість і продуктивність її фотосинтетичної роботи. Методи. Дослідження проведено в умовах дослід- ного поля ДП «ДГ «Степне» Інституту свинарства і АПВ НААН Полтавського району Полтавської області про- тягом 2018–2020 рр. Ми вивчали такі елементи тех- нології вирощування: внесення мінеральних добрив у дозах N20P40K40, N40P40K40, проведення допосівної іно- куляції насіння комплексом мікробіологічного препарату Різолайн (3,0 л/т) і біопротектора Різосейв (1,0 л/т), її поєднання з позакореневим підживленням рослин у фазі гілкування мікродобривом Авангард Р Бобові (2 л/га), а також комплексне застосування інокулянту й біопротектора з макро- і мікродобривами. Результати досліджень свідчать про суттєвий позитивний вплив агротехнологічних прийомів, які вивчали, на динаміку формування листкової поверхні рослин і тривалість її активної фотосинтезуючої роботи. Найсприятливішою умовою функціонування асиміля- ційного апарату рослин (що визначали за накопичен- ням рослинами значної кількості органічної надзем- ної біомаси) є поєднання допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення рослин на фоні вне- сення N40Р40К40 : у цьому варіанті досліду зернова про- дуктивність посівів була найвищою і становила 3,07 т/га. Урожайність зерна на фонах мінерального удо- брення N20Р40К40 і N40Р40К40 становила 2,80 і 2,93 т/га від- повідно, що вище контролю на 20,3 і 23,9 %. Проведення допосівної інокуляції насіння та її поєднання з позако- реневим підживленням рослин дало змогу збільшити зернову продуктивність посівів чини до 2,44 та 2,57 т/га відповідно. Висновки. Розміри фотосинтезуючого апарату рос- лин, тривалість і продуктивність його активного функ- ціонування зумовлені покращенням поживного режиму рослин за рахунок інтродукції у ризосферу мікробіоло- гічного препарату на основі азотфіксуючих мікроорганіз- мів та їх забезпечення доступними формами елементів мінерального живлення. Найдоцільнішим виявилося поєднання допосівної інокуляції насіння з позакореневим підживленням рос- лин на фоні внесення N40Р40К40, унаслідок чого за раху- нок подовження періоду продуктивної фотосинтетичної діяльності добре розвиненої асиміляційної поверхні від- булося збільшення зернової продуктивності посівів за умов недостатнього зволоження до 3,07 т/га.


  • ВПЛИВ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ТА ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ

    by О. І. Лень, В. М. Тоцький, В. В. Гангур, Л. С. Єремко

    Кукурудза (Zea mays L.) як продукт харчування має вирішальну роль в успішному розв’язанні завдання щодо сталого виробництва зерна в агропромисловому комплексі України як одна з найбільш урожайних зернових культур. Метою досліджень було з’ясувати вплив різних систем удобрення та основного обробітку ґрунту на біометричні показники та формування елементів продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Аналізуючи вплив способів обробітку ґрунту на лінійний ріст, необхідно зазначити, що найбільша висота рослин гібридів ДН Патріот, ДН Фієста була на фоні полицевого обробітку ґрунту, а у гібриду ДН Джулія – майже однаковою як за умови поверхневого, так і полицевого обробітків ґрунту. В середньому за роки досліджень найбільшу урожайність гібридів ДН Патріот, ДН Фієста було одержано за умови внесення мінеральних добрив дозою N45Р40К60 + позакореневого підживлення карбамідом (15 кг/га) та мікродобривом Новалон Фоліар (1,0 кг/га) у фазу 5–6 листків на фоні полицевого обробітку ґрунту. Приріст урожайності зерна гібридів відносно контролю становив, відповідно 1,06 і 1,20 т/га або 19,2 і 18,9 %. У разі застосування поверхневого і плоскорізного обробітку ґрунту спостерігали зменшення урожайності гібриду ДН Патріот на 0,05–0,23 т/га, а гібриду ДН Фієста – на 0,17–0,58 т/га порівняно з полице-вою оранкою. Середньостиглий гібрид ДН Джулія найбільш продуктивним був за аналогічного варіанту удобрення, але на фоні поверхневого обробітку ґрунту. Порівняно з варіантом без добрив урожайність збільшилася на 1,07 т/га або 16,6 %. У разі проведення плоскорізного обробітку і полицевої оранки спостерігається зменшення урожайності зерна, відповідно на 0,37 і 0,50 т/га або 4,9 і 6,6 % порівняно з поверхневим обробітком ґрунту.


  • ОПТИМІЗАЦІЯ ПОЖИВНОГО РЕЖИМУ – ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПОСІВІВ ЧИНИ ПОСІВНОЇ (LATHIRUS SATIVUS L.)

    by Л. С. Єремко, А. Ю. Швець, І. В. Кобилинський, В. О. Саєнко

    Одним зі шляхів розв’язання проблеми дефіциту білка рослинного походження є розширення видо-вого складу та посівних площ зернобобових культур, що характеризуються надзвичайно високою стабільністю зернової продуктивності у разі екстремальних екологічних умов, обумовлених компле-ксним впливом підвищених температур і нестачею продуктивної вологи в кореневмісному шарі ґрун-ту. Стосовно цього досить перспективною культурою є чина посівна. Її рослини мають унікальну здатність вступати в симбіотичні взаємовідносини із бульбочковими бактеріями роду Rhizobium і накопичувати впродовж вегетаційного періоду в надземній і кореневій біомасі молекулярний азот у формі білка та інших азотовмісних органічних сполук. Важливим агротехнологічним прийомом під-вищення рівня біологічної фіксації молекулярного азоту повітря є інтродукція в кореневу зону специ-фічних вірулентних, активних штамів бульбочкових бактерій. Симбіотична взаємодія між рослина-ми і мікроорганізмами-азотфіксаторами визначається комплементарністю генів макро- і мікросим-біонту, видовим складом, вірулентністю і активністю бактерій, повітряним, водним, температур-ним та поживним режимами ґрунту, що обумовлюють умови життєдіяльності обох компонентів симбіотичної системи та проходження продукційного процесу рослин чини посівної. Мета дослі-джень – підвищення продуктивності чини посівної за рахунок оптимізації мінерального живлення рослин у посівах. Під час досліджень виявлено, що проведення допосівної обробки насіння комплексом мікробіологічного препарату Різолайн (3,0 л/т) і біопротектору Різосейв (1,0 л/т) на фоні внесення N20Р40К40 має стимулюючий ефект на формування симбіотичного апарату чини посівної. Підвищен-ня рівня внесення мінерального азоту негативно впливає на бобово-ризобіальний симбіоз, що вира-жається у зменшенні кількості бульбочок та їх маси. Поєднання інокуляції насіння та позакоренево-го підживлення рослин у фазі гілкування мікродобривом Авангард Р Бобові (2,0 л/га) на фонах мінера-льного удобрення сприяє формуванню потужного асиміляційного апарату, збільшенню тривалості і продуктивності його фотосинтетичної роботи, підвищує рівень синтезованої органічної речовини, та у процесі її спрямування до репродуктивних органів, збільшує продуктивність рослин. У агротех-нологічному процесі вирощування чини посівної найбільш ефективним є поєднання допосівної іноку-ляції насіння комплексом мікробіологічного препарату Різолайн (3,0 л/т) і біопротектора Різосейв (1,0 л/т) та позакореневого підживлення рослин мікродобривом Авангард Р Бобові (2,0 л/га) на фоні внесення мінеральних добрив дозою діючої речовини N40Р40К40, що дає змогу підвищити рівень зерно-вої продуктивності посівів до 3,07 т/га.