Viktoria Mykhailivna Hadzheha
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Viktoria Mykhailivna Hadzheha has a total of 11 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Anatolii Ivanovych Shitev
Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра загальної хірургії, м. Ужгород, Україна
1 shared publication - F. V. Gorlenko
Uzhgorod National University
1 shared publication - I. Chopey
Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine
1 shared publication - K. Chubirko
Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine
1 shared publication - Mariia Antonivna Derbak
ДВНЗ «Ужгородський національний університет
1 shared publication - O. Ihnatko
Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 19 November 2025
- Published by Uzhhorod National University in Проблеми клінічної педіатрії
- Vol. 3 (69) , 8-14
ЗМІНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ В РЕЗУЛЬТАТІ ФОРМУВАННЯ ДИСТАЛЬНОЇ АРТЕРІО-ВЕНОЗНОЇ ФІСТУЛИ ДЛЯ ГЕМОДІАЛІЗУ
Резюме. Вступ. Як доведено практикою, артеріовенозна фістула (АВФ) ось уже понад чотири десятиліття є золотим стандартом для довготривалого судинного доступу у пацієнтів із термінальною нирковою недостатністю, котрі знаходяться на програмному гемодіалізі, яка безпосередньо впливає на якість життя даних пацієнтів. Забезпечуючи надійний доступ до діалізу, АВФ суттєво впливає на функцію серця, збільшуючи венозне повернення та серцевий викид. Отримане гемодинамічне навантаження може погіршити серцеву недостатність і сприяти серцево-судинній захворюваності та смертності. Таким чином, цей вплив артеріовенозної фістули потребує подальшого дослідження і вирішення задля покращення життя пацієнтів і зниження рівня смертності від серцевої недостатності. Мета дослідження. Провести аналіз змін центральної гемодинаміки при штучних артеріо-венозних фістулах для гемодіалізу залежно від важкості вихідної серцевої недостатності та величини перфузії по нориці. Матеріали та методи. В основі гемодинамічної перебудови лежить величина артеріовенозного скидання крові, яка складається із сумарного об’єму крові, що проходить по руслу артеріо-венозної фістули (АВФ) в обхід капілярної мережі. Зниження периферичного опору зі свого боку веде до зниження системного артеріального тиску, зниження системного кровотоку та скидання крові з артеріального у венозне коло кровообігу. У відповідь на падіння системного артеріального тиску барорецептори рефлекторно викликають почастішання частоти серцевих скорочень. З іншого боку, скорочення центральних вен сприяє полегшенню венозного повернення. Діючи односпрямовано, ці механізми призводять до збільшення серцевого викиду. Ці зміни мають тенденцію до зворотного регресу після ліквідації артеріовенозного скидання. Результати досліджень. Згідно з результатами численних досліджень, нині найчастішими причинами смерті діалізних хворих є події, пов’язані з дисфункцією серцево-судинної системи. Визнається, що найбільш значущими є гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, дисфункція міокарда, ІХС, застійна серцева недостатність. Серед факторів, що зумовлюють прогресування патології серцево-судинної системи у пацієнтів із нирковою недостатністю, виділяються артеріальна гіпертензія, анемія, дисліпідемія, порушення фосфорно-кальцієвого обміну, водно-електролітного балансу, нейрогуморальні зрушення. До виникнення міокардіальної дисфункції, хронічної серцевої недостатності, порушень електрофізіології серця та, як наслідок, порушень серцевого ритму та провідності, як правило, призводить гіпертрофія міокарда лівого шлуночка. Поряд із нею особливістю кардіальних змін у даних пацієнтів є дилатаційна кардіоміопатія. Головною причиною розвитку дилатації лівого шлуночка у діалізних хворих вважають хронічне навантаження об’ємом. Висновки. Ключову роль у розвитку та прогресуванні гіпертрофії міокарда лівого шлуночка відіграють гемодинамічні фактори: артеріальна гіпертензія, анемія, збільшення об’єму циркулюючої крові внаслідок затримки натрію та води, артеріовенозне скидування крові за судинним доступом. Однією з причин, які впливають на прогноз хворих із ХНН 5 ст., є систолічна дисфункція, яка наростає в процесі лікування і трапляється у 65% випадків.
- 19 November 2025
- Published by Uzhhorod National University in Проблеми клінічної педіатрії
- Vol. 3 (69) , 8-14
Open AccessЗМІНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ В РЕЗУЛЬТАТІ ФОРМУВАННЯ ДИСТАЛЬНОЇ АРТЕРІО-ВЕНОЗНОЇ ФІСТУЛИ ДЛЯ ГЕМОДІАЛІЗУ
Резюме. Вступ. Як доведено практикою, артеріовенозна фістула (АВФ) ось уже понад чотири десятиліття є золотим стандартом для довготривалого судинного доступу у пацієнтів із термінальною нирковою недостатністю, котрі знаходяться на програмному гемодіалізі, яка безпосередньо впливає на якість життя даних пацієнтів. Забезпечуючи надійний доступ до діалізу, АВФ суттєво впливає на функцію серця, збільшуючи венозне повернення та серцевий викид. Отримане гемодинамічне навантаження може погіршити серцеву недостатність і сприяти серцево-судинній захворюваності та смертності. Таким чином, цей вплив артеріовенозної фістули потребує подальшого дослідження і вирішення задля покращення життя пацієнтів і зниження рівня смертності від серцевої недостатності. Мета дослідження. Провести аналіз змін центральної гемодинаміки при штучних артеріо-венозних фістулах для гемодіалізу залежно від важкості вихідної серцевої недостатності та величини перфузії по нориці. Матеріали та методи. В основі гемодинамічної перебудови лежить величина артеріовенозного скидання крові, яка складається із сумарного об’єму крові, що проходить по руслу артеріо-венозної фістули (АВФ) в обхід капілярної мережі. Зниження периферичного опору зі свого боку веде до зниження системного артеріального тиску, зниження системного кровотоку та скидання крові з артеріального у венозне коло кровообігу. У відповідь на падіння системного артеріального тиску барорецептори рефлекторно викликають почастішання частоти серцевих скорочень. З іншого боку, скорочення центральних вен сприяє полегшенню венозного повернення. Діючи односпрямовано, ці механізми призводять до збільшення серцевого викиду. Ці зміни мають тенденцію до зворотного регресу після ліквідації артеріовенозного скидання. Результати досліджень. Згідно з результатами численних досліджень, нині найчастішими причинами смерті діалізних хворих є події, пов’язані з дисфункцією серцево-судинної системи. Визнається, що найбільш значущими є гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, дисфункція міокарда, ІХС, застійна серцева недостатність. Серед факторів, що зумовлюють прогресування патології серцево-судинної системи у пацієнтів із нирковою недостатністю, виділяються артеріальна гіпертензія, анемія, дисліпідемія, порушення фосфорно-кальцієвого обміну, водно-електролітного балансу, нейрогуморальні зрушення. До виникнення міокардіальної дисфункції, хронічної серцевої недостатності, порушень електрофізіології серця та, як наслідок, порушень серцевого ритму та провідності, як правило, призводить гіпертрофія міокарда лівого шлуночка. Поряд із нею особливістю кардіальних змін у даних пацієнтів є дилатаційна кардіоміопатія. Головною причиною розвитку дилатації лівого шлуночка у діалізних хворих вважають хронічне навантаження об’ємом. Висновки. Ключову роль у розвитку та прогресуванні гіпертрофії міокарда лівого шлуночка відіграють гемодинамічні фактори: артеріальна гіпертензія, анемія, збільшення об’єму циркулюючої крові внаслідок затримки натрію та води, артеріовенозне скидування крові за судинним доступом. Однією з причин, які впливають на прогноз хворих із ХНН 5 ст., є систолічна дисфункція, яка наростає в процесі лікування і трапляється у 65% випадків.
- Open Access
- 30 September 2024
- Published by Danylo Halytskyi Lviv National Medical University in Lviv clinical bulletin
- No. 3 (47),p. 8-13
Quality of Life Indices in Patients with Coronary Heart Disease with Stable Angina Pectoris Accompanied by Non-alcoholic Steatohepatitis after Complex Treatment Supplemented with Ezetimibe and Ursodeoxycholic Acid
Introduction. Coronary heart disease (CHD) is often complicated by the presence of concomitant diseases, especially non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD). According to the data from numerous studies, it is known that the number of cardiovascular complications in patients with NAFLD is increasing. This negatively affects the clinical course of both diseases, worsens the quality of life of patients and increases the percentage of cardiovascular mortality among the population. The aim of the study. To evaluate the quality of life indicators in patients with coronary heart disease with stable angina pectoris in combination with nonalcoholic steatohepatitis after complex therapy including ezetimibe and ursodeoxycholic acid. Materials and methods. The study involved 145 patients with a verified diagnosis of coronary heart disease, stable angina pectoris II functional class combined with nonalcoholic steatohepatitis (NASH) and 100 patients with coronary heart disease without NASH. There were 140 men (57.0 %), and 105 women (43.0 %). The average age of patients is 55.3 ± 6.3 years. Results. A decrease in the number of angina attacks and the need to use nitroglycerin per week was registered in patients with coronary artery disease in combination with NASH under the influence of the treatment, which was more pronounced in the group with the addition of ezetimibe and ursodeoxycholic acid (UDCA). According to the Medical Outcomes Study 36-Item Short-Form Health Status (SF-36) questionnaire after treatment, a tendency to improve most of its indicators was revealed, which was more clearly observed in patients in the group with the addition of ezetimibe and UDCA. Also, according to the EuroQoL-5D (EQ-5D) questionnaire, significant positive dynamics of the quality of life were found for all indicators, which were more reliably increased in the group with the addition of ezetimibe and UDCA. According to the Seattle Angina Questionnaire (SAQ), after treatment, reliable positive changes on 4 scales were observed in patients in the group with the addition of ezetimibe and UDCA. Conclusion. The inclusion of ezetimibe and ursodeoxycholic acid in the basic therapy has a positive effect on the clinical course of coronary heart disease in combination with non-alcoholic steatohepatitis, the quality of life of patients and the patient's attitude to his disease.
- 30 September 2024
- Published by Danylo Halytskyi Lviv National Medical University in Lviv clinical bulletin
- No. 3 (47),p. 8-13
Open AccessQuality of Life Indices in Patients with Coronary Heart Disease with Stable Angina Pectoris Accompanied by Non-alcoholic Steatohepatitis after Complex Treatment Supplemented with Ezetimibe and Ursodeoxycholic Acid
Introduction. Coronary heart disease (CHD) is often complicated by the presence of concomitant diseases, especially non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD). According to the data from numerous studies, it is known that the number of cardiovascular complications in patients with NAFLD is increasing. This negatively affects the clinical course of both diseases, worsens the quality of life of patients and increases the percentage of cardiovascular mortality among the population. The aim of the study. To evaluate the quality of life indicators in patients with coronary heart disease with stable angina pectoris in combination with nonalcoholic steatohepatitis after complex therapy including ezetimibe and ursodeoxycholic acid. Materials and methods. The study involved 145 patients with a verified diagnosis of coronary heart disease, stable angina pectoris II functional class combined with nonalcoholic steatohepatitis (NASH) and 100 patients with coronary heart disease without NASH. There were 140 men (57.0 %), and 105 women (43.0 %). The average age of patients is 55.3 ± 6.3 years. Results. A decrease in the number of angina attacks and the need to use nitroglycerin per week was registered in patients with coronary artery disease in combination with NASH under the influence of the treatment, which was more pronounced in the group with the addition of ezetimibe and ursodeoxycholic acid (UDCA). According to the Medical Outcomes Study 36-Item Short-Form Health Status (SF-36) questionnaire after treatment, a tendency to improve most of its indicators was revealed, which was more clearly observed in patients in the group with the addition of ezetimibe and UDCA. Also, according to the EuroQoL-5D (EQ-5D) questionnaire, significant positive dynamics of the quality of life were found for all indicators, which were more reliably increased in the group with the addition of ezetimibe and UDCA. According to the Seattle Angina Questionnaire (SAQ), after treatment, reliable positive changes on 4 scales were observed in patients in the group with the addition of ezetimibe and UDCA. Conclusion. The inclusion of ezetimibe and ursodeoxycholic acid in the basic therapy has a positive effect on the clinical course of coronary heart disease in combination with non-alcoholic steatohepatitis, the quality of life of patients and the patient's attitude to his disease.
- Open Access
- 1 January 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина
- Vol. 68 (2) , 152-158
The choice of treatment tactics in patients with acute varicothrombophlebitis of the superficial veins of the lower extremities
Introduction. Acute trombosis of varicose veins (ATVV) is the most common complication of varicose veins of the lower extremities. The greatest danger of ATVV is the threat of transfascial thrombosis, and the possible occurrence of pulmonary embolism (PE). The advantages of surgical interventions are a reduction in the duration of inpatient treatment, prevention of transfascial thrombosis and DVT, prevention of PE. The tendency towards active surgical tactics in the case of ATVV, the accumulated theoretical baggage and practical aspects require systematization and the creation of clear algorithms for the treatment of ATVV. Goal. The purpose of the study is to improve the results of surgical treatment of patients with ATVV in the basin of the great saphenous vein. Materials and methods. The work analyzed the results of treatment of 87 patients with various forms of acute varicothrombophlebitis in the basin of the great saphenous vein who were treated in the surgical department of the Uzhhorod District Clinical Hospital for the period from 2018 to 2021. Research results and their discussion. All patients were divided into two groups – main and control. 44 patients who underwent surgical interventions were observed as the main group, and 43 patients who received only conservative treatment were observed as a control group. Emergency surgical interventions were performed in 40 (90.2%) patients of the main group. In cases of tributary ATVV with a risk of transfascial thrombosis, the first step was subfascial ligation of failed penetrating veins followed by miniphlebectomy. Crossectomy, short thigh stripping, phlebocentesis, or scleroobliteration were performed in 34.8% with the spread of the thrombotic process to the GSV. In patients with the apex of thrombotic masses at the mouth of the GSV, treatment of the latter, in order to prevent thrombus fragmentation, was performed after open thrombectomy from a venotomal incision of the terminal section of the GSV. In the case of ascending DVT, taking into account the rapid growth of the thrombotic process in the proximal direction, in all patients, the first stage was crossectomy, followed by short or long stripping. Conclusions. 1. In 45.1% of patients with ATVV on the lower leg, the process was localized in the main trunk without involvement of IPV inflows, which made it possible to perform isolated removal of the thrombosed IPV segment in 69.6% of them, in 30.4% of patients – phlebocentesis with scleroobliteration. 2. For transfascial thrombosis, the main standard of treatment is thrombectomy with combined drug anticoagulant therapy. 3. In the early postoperative period, a good and satisfactory result was observed in all patients. In the remote postoperative period, a good and satisfactory result was found in 97.8%. Вступ. Гострий варикотромбофлебіт (ГВТФ) є найпоширенішим ускладненням варикозної хвороби поверхневих вен нижніх кінцівок. Найбільша небезпека ГВТФ полягає у загрозі трансфасціального тромбозу, і можливим виникненням тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА). Тенденція до активної хірургічної тактики при ГВТФ, накопичений теоретичний багаж та практичні аспекти вимагають систематизації та створення чітких алгоритмів лікування ГВТФ. Мета. Покращити результати хірургічного лікування хворих із гострим варикотромбофлебітом у басейні великої підшкір- ної вени. Матеріали та методи. У роботі проведено аналіз результатів лікування 87 пацієнтів з різноманітними формами гострого варикотромбофлебіту в басейні великої підшкірної вени, що знаходилися на лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Ужгородська районна клінічна лікарня» Ужгородської районної ради за період з 2018 по 2021 роки. Результати дослідження та їх обговорення. Усі пацієнти були поділені на дві групи – основну і контрольну. У якості основної групи спостерігали 44 пацієнти, яким було виконано оперативні втручання, та в якості контрольної групи спостерігали 43 пацієнта, які отримували лише консервативне лікування. У 40 (90,2%) пацієнтів основної групи було виконано екстренні оперативні втручання. У випадках притокового ВТФ з ризиком трансфасціального тромбозу першим етапом виконували субфасціальне лігування неспроможних пронизних вен з наступною мініфлебектомією. У 34,8% з поширенням тромботичного процесу на ВПВ виконували кросектомію, короткий стрипінг на стегні, флебоцентез чи склерооблітерацію. У пацієнтів з верхівкою тромботичних мас у гирлі ВПВ обробку останнього, з метою попередження фрагментації тромбу, проводили після відкритої тромбектомії...
- 1 January 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина
- Vol. 68 (2) , 152-158
Open AccessThe choice of treatment tactics in patients with acute varicothrombophlebitis of the superficial veins of the lower extremities
Introduction. Acute trombosis of varicose veins (ATVV) is the most common complication of varicose veins of the lower extremities. The greatest danger of ATVV is the threat of transfascial thrombosis, and the possible occurrence of pulmonary embolism (PE). The advantages of surgical interventions are a reduction in the duration of inpatient treatment, prevention of transfascial thrombosis and DVT, prevention of PE. The tendency towards active surgical tactics in the case of ATVV, the accumulated theoretical baggage and practical aspects require systematization and the creation of clear algorithms for the treatment of ATVV. Goal. The purpose of the study is to improve the results of surgical treatment of patients with ATVV in the basin of the great saphenous vein. Materials and methods. The work analyzed the results of treatment of 87 patients with various forms of acute varicothrombophlebitis in the basin of the great saphenous vein who were treated in the surgical department of the Uzhhorod District Clinical Hospital for the period from 2018 to 2021. Research results and their discussion. All patients were divided into two groups – main and control. 44 patients who underwent surgical interventions were observed as the main group, and 43 patients who received only conservative treatment were observed as a control group. Emergency surgical interventions were performed in 40 (90.2%) patients of the main group. In cases of tributary ATVV with a risk of transfascial thrombosis, the first step was subfascial ligation of failed penetrating veins followed by miniphlebectomy. Crossectomy, short thigh stripping, phlebocentesis, or scleroobliteration were performed in 34.8% with the spread of the thrombotic process to the GSV. In patients with the apex of thrombotic masses at the mouth of the GSV, treatment of the latter, in order to prevent thrombus fragmentation, was performed after open thrombectomy from a venotomal incision of the terminal section of the GSV. In the case of ascending DVT, taking into account the rapid growth of the thrombotic process in the proximal direction, in all patients, the first stage was crossectomy, followed by short or long stripping. Conclusions. 1. In 45.1% of patients with ATVV on the lower leg, the process was localized in the main trunk without involvement of IPV inflows, which made it possible to perform isolated removal of the thrombosed IPV segment in 69.6% of them, in 30.4% of patients – phlebocentesis with scleroobliteration. 2. For transfascial thrombosis, the main standard of treatment is thrombectomy with combined drug anticoagulant therapy. 3. In the early postoperative period, a good and satisfactory result was observed in all patients. In the remote postoperative period, a good and satisfactory result was found in 97.8%. Вступ. Гострий варикотромбофлебіт (ГВТФ) є найпоширенішим ускладненням варикозної хвороби поверхневих вен нижніх кінцівок. Найбільша небезпека ГВТФ полягає у загрозі трансфасціального тромбозу, і можливим виникненням тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА). Тенденція до активної хірургічної тактики при ГВТФ, накопичений теоретичний багаж та практичні аспекти вимагають систематизації та створення чітких алгоритмів лікування ГВТФ. Мета. Покращити результати хірургічного лікування хворих із гострим варикотромбофлебітом у басейні великої підшкір- ної вени. Матеріали та методи. У роботі проведено аналіз результатів лікування 87 пацієнтів з різноманітними формами гострого варикотромбофлебіту в басейні великої підшкірної вени, що знаходилися на лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Ужгородська районна клінічна лікарня» Ужгородської районної ради за період з 2018 по 2021 роки. Результати дослідження та їх обговорення. Усі пацієнти були поділені на дві групи – основну і контрольну. У якості основної групи спостерігали 44 пацієнти, яким було виконано оперативні втручання, та в якості контрольної групи спостерігали 43 пацієнта, які отримували лише консервативне лікування. У 40 (90,2%) пацієнтів основної групи було виконано екстренні оперативні втручання. У випадках притокового ВТФ з ризиком трансфасціального тромбозу першим етапом виконували субфасціальне лігування неспроможних пронизних вен з наступною мініфлебектомією. У 34,8% з поширенням тромботичного процесу на ВПВ виконували кросектомію, короткий стрипінг на стегні, флебоцентез чи склерооблітерацію. У пацієнтів з верхівкою тромботичних мас у гирлі ВПВ обробку останнього, з метою попередження фрагментації тромбу, проводили після відкритої тромбектомії...
- Open Access
- 1 January 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина
- Vol. 68 (2) , 18-22
Instrumental diagnostics of limb ischemic disorders in arterio-venous fistulas for haemodialysis
Недивлячись на успіхи в хірургії судинного доступу та наявність адекватних, як видається, алгоритмів передопераційного обстеження хворих, частота ішемічного синдром залишилася незмінною з 80-х років минулого століття. А потреба у лікуванні гемодіалізом по різним даним в розвинутих країнах світу складає від 70 до 120 випадків на 100 людей в рік. Більше 30% госпіталізованих хворих, які знаходяться на гемодіалізі, пов’язані з ускладненнями в генезі яких є артеріо-венозні фістули сформовані для виконання даного способу еферентної терапії. Найбільш грізним ускладненням є ішемічний синдром обкрадання, який розвивається у 2–18% пацієнтів із сформованою артеріо-венозною фістулою. Мета роботи. Провести аналіз інструментальних методів дослідження ішемічного синдрому обкрадання з метою визначення оптимальних способів невідкладної корекції при гемодіалізі. Матеріали та методи дослідження. Інструментальна діагностика ішемічного синдрому обкрадання спрямована на підтвердження діагнозу, а також застосовується для контролю ефективності хірургічного лікування. Найбільш вживаним у клінічній практиці вважаються: ультразвукове дуплексне сканування з кольоровим допплерівським картуванням, ангіографія, фотоплетизмографія, пульсоксиметрія, транскутанне вимірювання парціальної напруги кисню. Рідше використовуються електроміографія та дослідження провідності периферичних нервів, магнітно-резонансна ангіографія або спіральна комп'ютерна томографія. Результати та їх обговорення. Найбільш застосовним на сьогоднішній день методом діагностики є ультразвукове дуплексне сканування з кольоровим допплерівським картуванням. Метою даного виду дослідження є: визначення стану живильної артерії, діаметра та локалізації анастомозу, стенотичних уражень магістральних артерій проксимальніше артеріо-венозно комунікація на ділянках, що візуалізуються, об’ємна швидкість кровотоку артеріо-венозної фістули, характер кровотоку в дистальній артерії, стан периферичного судинного русла. При виявленні чи підозрі на гемодинамічно значущий стеноз магістральної артерії показана ангіографія з негайним виконанням ангіопластики. Важливість ангіографії в діагностиці ІСО підкреслюється багатьма авторами, особливо за наявності різниці тисків на кінцівки з АВФ та протилежної > 20 мм рт. ст. У більшості зарубіжних публікацій методом «об'єктивізації» ішемічного синдрому обкрадання, що часто використовується, вважається застосування фотоплетизмографії та пневмоплетизмографії з визначенням пальцево-плечового індексу. Оцінку нервової провідності використовують для визначення ступеня пошкодження нерва при ішемічному синдромі обкрадання.
- 1 January 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина
- Vol. 68 (2) , 18-22
Open AccessInstrumental diagnostics of limb ischemic disorders in arterio-venous fistulas for haemodialysis
Недивлячись на успіхи в хірургії судинного доступу та наявність адекватних, як видається, алгоритмів передопераційного обстеження хворих, частота ішемічного синдром залишилася незмінною з 80-х років минулого століття. А потреба у лікуванні гемодіалізом по різним даним в розвинутих країнах світу складає від 70 до 120 випадків на 100 людей в рік. Більше 30% госпіталізованих хворих, які знаходяться на гемодіалізі, пов’язані з ускладненнями в генезі яких є артеріо-венозні фістули сформовані для виконання даного способу еферентної терапії. Найбільш грізним ускладненням є ішемічний синдром обкрадання, який розвивається у 2–18% пацієнтів із сформованою артеріо-венозною фістулою. Мета роботи. Провести аналіз інструментальних методів дослідження ішемічного синдрому обкрадання з метою визначення оптимальних способів невідкладної корекції при гемодіалізі. Матеріали та методи дослідження. Інструментальна діагностика ішемічного синдрому обкрадання спрямована на підтвердження діагнозу, а також застосовується для контролю ефективності хірургічного лікування. Найбільш вживаним у клінічній практиці вважаються: ультразвукове дуплексне сканування з кольоровим допплерівським картуванням, ангіографія, фотоплетизмографія, пульсоксиметрія, транскутанне вимірювання парціальної напруги кисню. Рідше використовуються електроміографія та дослідження провідності периферичних нервів, магнітно-резонансна ангіографія або спіральна комп'ютерна томографія. Результати та їх обговорення. Найбільш застосовним на сьогоднішній день методом діагностики є ультразвукове дуплексне сканування з кольоровим допплерівським картуванням. Метою даного виду дослідження є: визначення стану живильної артерії, діаметра та локалізації анастомозу, стенотичних уражень магістральних артерій проксимальніше артеріо-венозно комунікація на ділянках, що візуалізуються, об’ємна швидкість кровотоку артеріо-венозної фістули, характер кровотоку в дистальній артерії, стан периферичного судинного русла. При виявленні чи підозрі на гемодинамічно значущий стеноз магістральної артерії показана ангіографія з негайним виконанням ангіопластики. Важливість ангіографії в діагностиці ІСО підкреслюється багатьма авторами, особливо за наявності різниці тисків на кінцівки з АВФ та протилежної > 20 мм рт. ст. У більшості зарубіжних публікацій методом «об'єктивізації» ішемічного синдрому обкрадання, що часто використовується, вважається застосування фотоплетизмографії та пневмоплетизмографії з визначенням пальцево-плечового індексу. Оцінку нервової провідності використовують для визначення ступеня пошкодження нерва при ішемічному синдромі обкрадання.
- 25 December 2019
- Published by Vitebsk State Medical University in Novosti Khirurgii
- Vol. 27 (6) , 615-621
Angioarhitectonics and Morphometry of the Deep Femoral Artery
- 25 December 2019
- Published by Vitebsk State Medical University in Novosti Khirurgii
- Vol. 27 (6) , 615-621
Angioarhitectonics and Morphometry of the Deep Femoral Artery