ICI. Chopey

I. Chopey

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


I. Chopey has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Quality of Life Indices in Patients with Coronary Heart Disease with Stable Angina Pectoris Accompanied by Non-alcoholic Steatohepatitis after Complex Treatment Supplemented with Ezetimibe and Ursodeoxycholic Acid

    by I. Chopey, Ya. Ihnatko, M. Derbak, K. Chubirko, O. Ihnatko, V. Hadzheha

    Introduction. Coronary heart disease (CHD) is often complicated by the presence of concomitant diseases, especially non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD). According to the data from numerous studies, it is known that the number of cardiovascular complications in patients with NAFLD is increasing. This negatively affects the clinical course of both diseases, worsens the quality of life of patients and increases the percentage of cardiovascular mortality among the population. The aim of the study. To evaluate the quality of life indicators in patients with coronary heart disease with stable angina pectoris in combination with nonalcoholic steatohepatitis after complex therapy including ezetimibe and ursodeoxycholic acid. Materials and methods. The study involved 145 patients with a verified diagnosis of coronary heart disease, stable angina pectoris II functional class combined with nonalcoholic steatohepatitis (NASH) and 100 patients with coronary heart disease without NASH. There were 140 men (57.0 %), and 105 women (43.0 %). The average age of patients is 55.3 ± 6.3 years. Results. A decrease in the number of angina attacks and the need to use nitroglycerin per week was registered in patients with coronary artery disease in combination with NASH under the influence of the treatment, which was more pronounced in the group with the addition of ezetimibe and ursodeoxycholic acid (UDCA). According to the Medical Outcomes Study 36-Item Short-Form Health Status (SF-36) questionnaire after treatment, a tendency to improve most of its indicators was revealed, which was more clearly observed in patients in the group with the addition of ezetimibe and UDCA. Also, according to the EuroQoL-5D (EQ-5D) questionnaire, significant positive dynamics of the quality of life were found for all indicators, which were more reliably increased in the group with the addition of ezetimibe and UDCA. According to the Seattle Angina Questionnaire (SAQ), after treatment, reliable positive changes on 4 scales were observed in patients in the group with the addition of ezetimibe and UDCA. Conclusion. The inclusion of ezetimibe and ursodeoxycholic acid in the basic therapy has a positive effect on the clinical course of coronary heart disease in combination with non-alcoholic steatohepatitis, the quality of life of patients and the patient's attitude to his disease.

  • Open Access

    Аналіз впливу коморбідних станів на тяжкість COVID-19 і лікарняну смертність для подальшого прикладного використання в амбулаторних умовах

    by A. Kurakh, I. Chopey, K. Hechko

    Вступ. Пандемія COVID-19 створила багато викликів для систем охорони здоров’я усіх країн. Лікарі загальної практики здійснювали амбулаторний догляд, сортування, консультування пацієнтів щодо потенційних ризиків, тривожних симптомів і варіянтів лікування. І хоча відділи невідкладної допомоги та інтенсивної терапії застосовували шкали оцінювання тяжкости захворювання на кшталт швидкісного індексу тяжкости COVID-19 і Брешської шкали оцінювання тяжкости легеневих виявів COVID для швидкого оцінювання тяжкости стану пацієнта, ці шкали придатні лише для використання під час шпиталізації, а не під час амбулаторного догляду. Якщо ізолювати основні чинники ризику наростання тяжкости COVID-19, можна створити подібний інструмент для швидкого оцінювання на амбулаторному етапі. Мета. Проаналізувати наявні дослідження щодо найпоширеніших коморбідних станів у пацієнтів із підтвердженою інфекцією COVID-19 під час шпиталізації та їхній вплив на тяжкість хвороби і летальність. Оцінити можливість створення шкали, придатної для використання на амбулаторному етапі. Матеріали й методи. Дослідження щодо догляду за пацієнтами з COVID-19, перебігу хвороби, коморбідних станів і результатів лікування були зібрані з PubMed за ключовими словами: COVID-19 (основне), ожиріння, серцево-судинні хвороби (ССХ), гіпертензія, діябет, хвороби печінки (ХП), астма, хронічна обструктивна хвороба легень (ХОХЛ), тяжкість, результати. Статті виключали з пошуку за такими критеріями: групи пацієнтів віком менше 18 років і вагітні жінки, відсутність визначеного відносного ризику (ВР) та наявности груп пацієнтів із супутніми станами високого ризику без проведення мультиваріябельного аналізу з метою уникнути впливу на результати. Аналіз здійснювали за двома основними результатами щодо кожної коморбідности – тяжкий перебіг хвороби (включно з переведенням до відділу інтенсивної терапії) і лікарняна смертність. Результати. Відібрано 77 досліджень згідно з визначеними критеріями. Інформацію щодо ВР для пацієнтів із обраними чинниками ризику порівняно з пацієнтами без них для тяжкого перебігу хвороби (включно з переведенням до відділу інтенсивної терапії) і смертности аналізували для кожного критерію. Для ожиріння показники ВР для тяжкого перебігу хвороби становили від 1.10 до 3.51, для ССХ – від 1,02 до 6,00, для діябету – від 0,91 до 9,38, для ХП – від 1,146 до 2,180, для астми – від 0,66 до 2,30, для пацієнтів віком понад 61 рік – від 0,90 до 6,93, для ХОХЛ – від 0,32 до 5,80, для гіпертензії – від 0,73 до 5,04. Показники ВР для лікарняної смертности такі: ожиріння – від 0,84 до 7,18, ССХ – від 0,920 до 5,917, діябету – від 0,56 до 5,96, ХП – від 0,33 до 5,67, астми – від 0,83 до 3,21, пацієнтів віком понад 61 рік – від 1,05 до 13,50, ХОХЛ – від 0,83 до 13,01, гіпертензії – від 0,73 до 4,54. Аналіз медіян ВР для тяжкого перебігу хвороби показав для ожиріння 1,76, для ССХ – 1,70, для діябету – 1,90, для ХП – 1.84, для астми – 1,18, для пацієнтів віком понад 61 рік – 3.57, для ХОХЛ – 1.56, для гіпертензії – 1.56. Показники медіяни ВР для лікарняної смертности становили для ожиріння 1,37, для ССХ – 1,67, для діябету – 1,61, для ХП – 2,63, для астми – 1,04, для пацієнтів віком понад 61 рік – 3,58, для ХОХЛ – 1,61, для гіпертензії – 1,44. Висновки. Згідно з нашими дослідженнями супутні стани можуть впливати на перебіг COVID-19, їх варто брати до уваги під час первинного оцінювання стану пацієнта. Вік і функція...