Наталя Сергіївна Венгерська
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Наталя Сергіївна Венгерська has a total of 13 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Лариса Безкоровайна
Запорізький національний університет
3 shared publications - Alla Cherep
Zaporizhzhya National University
1 shared publication - Igor Lubenets1 shared publication
Larysa Bezkorovaina
1 shared publicationNatalia Venherska
1 shared publication- Oleksandr Cherep
Запорізький національний університет
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 30 August 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 3,p. 5-12
ОСВІТНЬО-ІНФОРМАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ
Актуальність дослідження: якісна туристична освіта сьогодні є одним із найважливіших питань для туристичної індустрії, оскільки світовими тенденціями нині є спрямування на сталий розвиток туризму, що має ураховувати ефективність професійної підготовки компетентних, конкурентоспроможних фахівців, що володіють, зокрема, інформаційними технологіями. Предметом дослідження є процес визначення особливостей розроблення освітньо-інформаційного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців із туризму та з’ясування характерних рис його впровадження в закладах вищої освіти. Мета дослідження: з’ясувати особливості розроблення освітньо-інформаційного середовища підготовки майбутніх фахівців із туризму та характерні риси впровадження його в освітній процес закладів вищої освіти. Методологія дослідження: аналіз, контент-аналіз, гіпотетико-дедуктивний метод, метод системного аналізу; метод вивчення об’єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв’язку його частин; методи класифікації, порівняння, узагальнення, моделювання; метод проєктування. Результати дослідження: встановлено доцільність та необхідність розроблення освітньо-інформаційного середовища підготовки майбутніх фахівців із туризму, з’ясовано його особливості та характерні риси впровадження в освітній процес закладів вищої освіти. Практичне значення: отримано результати, котрі полягають у систематизації логістики розроблення освітньо-інформаційного середовища підготовки майбутніх фахівців із туризму, а також особливостей його впровадження в освітньому процесі закладів вищої освіти. Висновки: виокремлено характерні риси розроблення освітньо-інформаційного середовища підготовки майбутніх фахівців із туризму, його взаємозв’язки всередині та зовні; з’ясовано особливості його впровадження в освітній процес закладів вищої освіти; визначено вплив освітньо-інформаційного середовища на якість підготовки фахівців із туризму. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні інших шляхів формування професійних компетентностей, якими має володіти майбутній фахівець туристичного напряму для успішного працевлаштування та ефективної професійної діяльності в сучасних умовах світового туристичного ринку.
- 30 August 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 3,p. 5-12
Open AccessОСВІТНЬО-ІНФОРМАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ
Актуальність дослідження: якісна туристична освіта сьогодні є одним із найважливіших питань для туристичної індустрії, оскільки світовими тенденціями нині є спрямування на сталий розвиток туризму, що має ураховувати ефективність професійної підготовки компетентних, конкурентоспроможних фахівців, що володіють, зокрема, інформаційними технологіями. Предметом дослідження є процес визначення особливостей розроблення освітньо-інформаційного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців із туризму та з’ясування характерних рис його впровадження в закладах вищої освіти. Мета дослідження: з’ясувати особливості розроблення освітньо-інформаційного середовища підготовки майбутніх фахівців із туризму та характерні риси впровадження його в освітній процес закладів вищої освіти. Методологія дослідження: аналіз, контент-аналіз, гіпотетико-дедуктивний метод, метод системного аналізу; метод вивчення об’єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв’язку його частин; методи класифікації, порівняння, узагальнення, моделювання; метод проєктування. Результати дослідження: встановлено доцільність та необхідність розроблення освітньо-інформаційного середовища підготовки майбутніх фахівців із туризму, з’ясовано його особливості та характерні риси впровадження в освітній процес закладів вищої освіти. Практичне значення: отримано результати, котрі полягають у систематизації логістики розроблення освітньо-інформаційного середовища підготовки майбутніх фахівців із туризму, а також особливостей його впровадження в освітньому процесі закладів вищої освіти. Висновки: виокремлено характерні риси розроблення освітньо-інформаційного середовища підготовки майбутніх фахівців із туризму, його взаємозв’язки всередині та зовні; з’ясовано особливості його впровадження в освітній процес закладів вищої освіти; визначено вплив освітньо-інформаційного середовища на якість підготовки фахівців із туризму. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні інших шляхів формування професійних компетентностей, якими має володіти майбутній фахівець туристичного напряму для успішного працевлаштування та ефективної професійної діяльності в сучасних умовах світового туристичного ринку.
- Open Access
- 27 June 2024
- Published by Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian University in Acta Academiae Beregsasiensis. Economics
- No. 5,p. 202-213
Основні напрями консалтингової діяльності в сільському туризмі
Актуальність роботи базується на тому, що питання професійної підготовки кадрів для сільського туризму є важливим на сьогодні та періодично висвітлюються дослідниками в наукових працях, обговорюються під час проведення науково-методичних семінарів, круглих столів, науково-практичних конференцій. Метою статті є теоретичне дослідження та наукове обґрунтування основних напрямів консалтингової діяльності Академії сільського розвитку ГО «Спілка СЗТ України». Визначено, що консалтинг − це надання спеціалізованих консультаційних послуг згідно з певною галуззю господарювання. Існує значна кількість різновидів консалтингу та спроб їхньої систематизації за різними ознаками. З’ясовано, що найбільш поширеною є класифікація, за якою виокремлюють види консалтингу (управлінський, інвестиційний, фінансовий, інжиніринговий, інформаційний, маркетинговий, кадровий) та три основні методи надання консалтингових послуг (процесне, експертне та навчальне консультування). Підкреслено, що консалтинг є разовою послугою та тривалою, з певною періодичністю. Зазначено, що консалтинг є одним із напрямів діяльності Академії сільського розвитку, котра створена при ГО «Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму» з метою забезпечення доступу учасників ринку до якісної сучасної освіти в сільському туризмі. Встановлено, що основними споживачами консалтингових послуг є представники бізнесу (власники агросадиб, діючі та потенційні), територіальні громади, тренери Академії, викладачі ЗВО та здобувачі, проєкти-партнери та науковці з сільського розвитку. Проаналізовано потреби кожного із сегментів зазначеної цільової аудиторії, визначено спільне, відмінне та індивідуальне в їх інтересах, що уможливило формування основних напрямів консалтингової діяльності на сьогодні з урахуванням тенденцій розвитку.
- 27 June 2024
- Published by Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian University in Acta Academiae Beregsasiensis. Economics
- No. 5,p. 202-213
Open AccessОсновні напрями консалтингової діяльності в сільському туризмі
Актуальність роботи базується на тому, що питання професійної підготовки кадрів для сільського туризму є важливим на сьогодні та періодично висвітлюються дослідниками в наукових працях, обговорюються під час проведення науково-методичних семінарів, круглих столів, науково-практичних конференцій. Метою статті є теоретичне дослідження та наукове обґрунтування основних напрямів консалтингової діяльності Академії сільського розвитку ГО «Спілка СЗТ України». Визначено, що консалтинг − це надання спеціалізованих консультаційних послуг згідно з певною галуззю господарювання. Існує значна кількість різновидів консалтингу та спроб їхньої систематизації за різними ознаками. З’ясовано, що найбільш поширеною є класифікація, за якою виокремлюють види консалтингу (управлінський, інвестиційний, фінансовий, інжиніринговий, інформаційний, маркетинговий, кадровий) та три основні методи надання консалтингових послуг (процесне, експертне та навчальне консультування). Підкреслено, що консалтинг є разовою послугою та тривалою, з певною періодичністю. Зазначено, що консалтинг є одним із напрямів діяльності Академії сільського розвитку, котра створена при ГО «Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму» з метою забезпечення доступу учасників ринку до якісної сучасної освіти в сільському туризмі. Встановлено, що основними споживачами консалтингових послуг є представники бізнесу (власники агросадиб, діючі та потенційні), територіальні громади, тренери Академії, викладачі ЗВО та здобувачі, проєкти-партнери та науковці з сільського розвитку. Проаналізовано потреби кожного із сегментів зазначеної цільової аудиторії, визначено спільне, відмінне та індивідуальне в їх інтересах, що уможливило формування основних напрямів консалтингової діяльності на сьогодні з урахуванням тенденцій розвитку.
- Open Access
- 30 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 2,p. 79-89
ТУРИСТИЧНІ КЛАСТЕРИ У ПРИФРОНТОВИХ ГРОМАДАХ УКРАЇНИ
В Україні перед війною значна увага приділялася розвитку туризму шляхом активізації кластерної взаємодії. З початку повномасштабного російського вторгнення прифронтові регіони України понесли значні втрати туристичного потенціалу та руйнування туристичної інфраструктури. Вивчення перспектив створення та/або продовження функціонування туристичних кластерів у прифронтових громадах України (Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Харківської, Донецької областей) не було розкрито, що і визначило мету нашої статті. Дослідження особливостей функціонування туристичної сфери в прифронтових громадах Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Харківської та Донецької областей проводилося у рамках естонсько-українського науково-дослідницького проєкту «Розвиток українських прифронтових громад і туристичного бізнесу в умовах війни та стратегії на майбутнє» (29.12.2022-28.03.2023 роки). Основним методом дослідження було анкетування власників туристичного бізнесу, працівників закладів туристичної інфраструктури та атракцій, представників громадських організацій туристичного спрямування та виконавчої влади, яка координує туристичну діяльність на прифронтових територіях України. Загальна вибірка складала 144 особи з 5 регіонів України: Дніпропетровська – 45 (31,3%), Донецька – 18 (12,5%), Запорізька – 15 (10,4%), Сумська – 29 (20,1%), Харківська – 37 (25,7%) осіб. За результатами дослідження було встановлено, що одним із пріоритетних напрямів розвитку туризму є співпраця в рамках туристичних кластерів, яка, на думку респондентів, дасть можливість отримати кращий доступ до ресурсів, досягти переваг у маркетингу та у розробці туристичного продукту. Саме організація туристичних кластерів туризму має багато переваг, які полягають у інфраструктурному розвитку територій, збільшенні продуктивності виробництва, залученні інвестицій, стимулюванні інновацій тощо. Громади, розвиваючи туризм, мають можливості для зростання своїх доходів і збільшення бюджету, створення нових робочих місць, стимулювання попиту на їхню продукцію, популяризації культурної спадщини, реінкарнації в новому форматі та з новим іміджем.
- 30 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 2,p. 79-89
Open AccessТУРИСТИЧНІ КЛАСТЕРИ У ПРИФРОНТОВИХ ГРОМАДАХ УКРАЇНИ
В Україні перед війною значна увага приділялася розвитку туризму шляхом активізації кластерної взаємодії. З початку повномасштабного російського вторгнення прифронтові регіони України понесли значні втрати туристичного потенціалу та руйнування туристичної інфраструктури. Вивчення перспектив створення та/або продовження функціонування туристичних кластерів у прифронтових громадах України (Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Харківської, Донецької областей) не було розкрито, що і визначило мету нашої статті. Дослідження особливостей функціонування туристичної сфери в прифронтових громадах Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Харківської та Донецької областей проводилося у рамках естонсько-українського науково-дослідницького проєкту «Розвиток українських прифронтових громад і туристичного бізнесу в умовах війни та стратегії на майбутнє» (29.12.2022-28.03.2023 роки). Основним методом дослідження було анкетування власників туристичного бізнесу, працівників закладів туристичної інфраструктури та атракцій, представників громадських організацій туристичного спрямування та виконавчої влади, яка координує туристичну діяльність на прифронтових територіях України. Загальна вибірка складала 144 особи з 5 регіонів України: Дніпропетровська – 45 (31,3%), Донецька – 18 (12,5%), Запорізька – 15 (10,4%), Сумська – 29 (20,1%), Харківська – 37 (25,7%) осіб. За результатами дослідження було встановлено, що одним із пріоритетних напрямів розвитку туризму є співпраця в рамках туристичних кластерів, яка, на думку респондентів, дасть можливість отримати кращий доступ до ресурсів, досягти переваг у маркетингу та у розробці туристичного продукту. Саме організація туристичних кластерів туризму має багато переваг, які полягають у інфраструктурному розвитку територій, збільшенні продуктивності виробництва, залученні інвестицій, стимулюванні інновацій тощо. Громади, розвиваючи туризм, мають можливості для зростання своїх доходів і збільшення бюджету, створення нових робочих місць, стимулювання попиту на їхню продукцію, популяризації культурної спадщини, реінкарнації в новому форматі та з новим іміджем.
- Open Access
- 31 October 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 56
ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНОЇ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМСТВ СТАЛЕВАРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В КОНТЕКСТІ СМАРТИЗАЦІЇ ТА ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
Стаття присвячена розкриттю особливостей формування зеленої корпоративної культури підприємств сталеварної промисловості в контексті смартизації та декарбонізації виробництва. В процесі проведення дослідження використано міждисциплінарний та системний підхід, метод аналізу та абстрактно-логічний метод. Основними результатами дослідження є: висвітлено теоретичні аспекти цифрової економіки, Інтернет речей, екомодернізації та «зеленої» корпоративної культури; показано тренди смартизації та декаборнізації металургійних підприємств; висвітлено потреби металургійної промисловості у екомодернізації, «озелененні» виробництва та формуванні «зеленої» культури. Міжнраодний досвід свідчить, що взаємозв’язок між «зеленим» управлінням людськими ресурсами та екологічною ефективністю є позитивним через провадження «зелених» інновацій та «зеленої» культури як нового підходу до підвищення екологічної ефективності. Важливою є побудова інноваційної системи управління персоналом та «зеленої» корпоративної культури, яка впливає на підвищення екологічної ефективності підприємства. Однак українські підприємства можуть стикатися із значними проблемами при впроваджені смарт та зеленої корпоративної культури на основі несприйняття цифрових та «зелених» цінностей персоналом та недостатньої кількості менеджерів середньої ланки з свідомим екологічним та соціально відповідальним мисленням. Запропоновані рекомендації можуть бути використанні при удосконаленні стратегічних напрямів та управління корпоративною культурою сталериварними підприємствами в умовах смартизації та декарбонізації виробництва.
- 31 October 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Економіка та суспільство
- No. 56
Open AccessФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНОЇ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМСТВ СТАЛЕВАРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В КОНТЕКСТІ СМАРТИЗАЦІЇ ТА ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
Стаття присвячена розкриттю особливостей формування зеленої корпоративної культури підприємств сталеварної промисловості в контексті смартизації та декарбонізації виробництва. В процесі проведення дослідження використано міждисциплінарний та системний підхід, метод аналізу та абстрактно-логічний метод. Основними результатами дослідження є: висвітлено теоретичні аспекти цифрової економіки, Інтернет речей, екомодернізації та «зеленої» корпоративної культури; показано тренди смартизації та декаборнізації металургійних підприємств; висвітлено потреби металургійної промисловості у екомодернізації, «озелененні» виробництва та формуванні «зеленої» культури. Міжнраодний досвід свідчить, що взаємозв’язок між «зеленим» управлінням людськими ресурсами та екологічною ефективністю є позитивним через провадження «зелених» інновацій та «зеленої» культури як нового підходу до підвищення екологічної ефективності. Важливою є побудова інноваційної системи управління персоналом та «зеленої» корпоративної культури, яка впливає на підвищення екологічної ефективності підприємства. Однак українські підприємства можуть стикатися із значними проблемами при впроваджені смарт та зеленої корпоративної культури на основі несприйняття цифрових та «зелених» цінностей персоналом та недостатньої кількості менеджерів середньої ланки з свідомим екологічним та соціально відповідальним мисленням. Запропоновані рекомендації можуть бути використанні при удосконаленні стратегічних напрямів та управління корпоративною культурою сталериварними підприємствами в умовах смартизації та декарбонізації виробництва.
- 1 January 2021
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 175,p. 19-22
RETROSPECTIVE OF INTERNATIONAL TRADE THEORIES
The impact of globalization and regionalization on the dynamics and structure of international trade, deepening international specialization and cooperation between countries, diversification of goods and services traded in international markets, has led to the need for deep theoretical understanding to identify features of the current stage of world trade , and patterns and trends of its development, which leads to the generalization of international trade theories for the foreign trade policydevelopment of the state. The aim of the article is to study the development and systematization of international tradetheories, to clarify the theoretical basis for further both analytical and practical work. The main stages of theoretical concepts formation of international trade in XVII-XVIII centuries are considered in the article. The evolution of international trade economic theories in the first half of the twentieth century is traced, the factors that determine the international division of labour and specialization of countries are highlighted. Attention is paid to the further development of the theory of comparative advantage, the theory of foreign trade, based on the «effect of scale», the analysis of international competitiveness factors. The appearance of international trade new theories in the second half of the twentieth century is substantiated. It is emphasized that deeper knowledge in the field of international trade theory together with the methods of economic analysis can help build a more realistic model of international trade. This will make it possible to predict both general trends in international trade and its development between individual countries or groups of countries. As a result, it can be noted that international trade theories are generally developing in several directions. Some theories develop the principles of classical theories, extending them to more goods, countries and factors of production; some of the new theories try to analyze and study in more detail certain aspects of international trade that have not been explained in classical theories. However, despite the different subjects of research, all these theories are undoubtedly an effective tool for analyzing the basic principles of international trade in Central and Eastern Europe.
- 1 January 2021
- Published by Publishing House Helvetica (Publications)
- No. 175,p. 19-22
RETROSPECTIVE OF INTERNATIONAL TRADE THEORIES
The impact of globalization and regionalization on the dynamics and structure of international trade, deepening international specialization and cooperation between countries, diversification of goods and services traded in international markets, has led to the need for deep theoretical understanding to identify features of the current stage of world trade , and patterns and trends of its development, which leads to the generalization of international trade theories for the foreign trade policydevelopment of the state. The aim of the article is to study the development and systematization of international tradetheories, to clarify the theoretical basis for further both analytical and practical work. The main stages of theoretical concepts formation of international trade in XVII-XVIII centuries are considered in the article. The evolution of international trade economic theories in the first half of the twentieth century is traced, the factors that determine the international division of labour and specialization of countries are highlighted. Attention is paid to the further development of the theory of comparative advantage, the theory of foreign trade, based on the «effect of scale», the analysis of international competitiveness factors. The appearance of international trade new theories in the second half of the twentieth century is substantiated. It is emphasized that deeper knowledge in the field of international trade theory together with the methods of economic analysis can help build a more realistic model of international trade. This will make it possible to predict both general trends in international trade and its development between individual countries or groups of countries. As a result, it can be noted that international trade theories are generally developing in several directions. Some theories develop the principles of classical theories, extending them to more goods, countries and factors of production; some of the new theories try to analyze and study in more detail certain aspects of international trade that have not been explained in classical theories. However, despite the different subjects of research, all these theories are undoubtedly an effective tool for analyzing the basic principles of international trade in Central and Eastern Europe.
- Open Access
- 1 January 2021
- Published by Zaporizhzhia National University in Humanities Studies
- No. 9,p. 168-179
DIRECTIONS OF CREATIVE TECHNOLOGICAL DIGITAL TRANSFORMATION IN TOURISTIC FIELD AFTER THE IMPACT OF THE COVID-19 PANDEMIC
The relevance of the research topic lies in the fact that the digital transformation of creative technologies in touristic field is seen as an important sustainable development element of an economy and society in 2030 context. Creative technologies, the data revolution and the digitalisation of governments are key elements and vital to fostering collaboration between governments, the private sector and civil society, helping to improve the efficiency of the tourism sector and service delivery. The purpose of the article is to conceptualize digital transformation of creative technologies in the touristic field after the COVID-19 pandemic. Some aspects are being studied by experts on the digital transformation of creative technologies in tourism, which was hit after the COVID-19 pandemic, including creative innovative technological impact on sustainable tourism in Europe, analyzed in articles and reports, tourism forums and conferences. The authors used their own developments on this topic L. Bezkorovaina, N. Vengerska, V. Voronkova, A. Cherep, O. Cherep. The research is based on the use of a modified information-logical model, which establishes the relationship between the identified bottlenecks in tourism, the causes of their occurrence and possible ways to eliminate these causes, which developed practical recommendations for improving tourism including greens. The result of the research. The digital transformation of creative technologies in touristic field as an important element of sustainable development of the economy and society is analyzed. Digital transformation key areas of creative technologies in touristic field have been identified: climate changing issues and recovery of the world economy. The directions of transition to green creative technologies as a set of measures for post-pandemic recovery are revealed. European paradigm development of urban tourism in the context of differentiation and development of domestic tourism is clarified. Adaptation to digital transformation - an already existing trend accelerated by the COVID-19 pandemic - is one of the main priorities for the development of digital technologies Актуальність теми дослідження в тому, що цифрова трансформація креативних технологій у сфері туризму розглядається як важливий елемент сталого розвитку економіки та суспільства у контексті до 2030 року. Креативні технології, революція даних і цифровізація урядів є ключовими елементами та життєво важливими чинниками сприяння співпраці між урядами, приватним сектором та громадянським суспільством, що сприяють підвищенню ефективності туристичного сектору та наданню послуг. Мета статті – концептуалізація цифрової трансформації креативних технологій у сфері туризму після удару пандемії COVID-19. Деякі аспекти вивчаються фахівцями з цифрової трансформації креативних технологій у сфері туризму, що зазнала удару після пандемії COVID-19, зокрема вплив креативних інноваційних технологій на сталий розвиток туристичної галузі в Європі, що аналізувалися в статтях та аналітичних доповідях, на форумах та конференціях з туризму. Авторами використано власні напрацювання з даної теми Л.Безкоровайною, Н.Венгерською, В.Воронковою, А.Череп, О. Череп. Дослідження ґрунтується на використанні модифікованої інформаційно-логічної моделі, за допомогою якої встановлюються взаємозв'язки між виявленими вузькими місцями у сфері туризму, причинами їх виникнення та можливими способами усунення цих причин, для чого розроблено практичні рекомендації удосконалення туристичної галузі та впливу на них креативних технологій, влючаючи зелені. Результат дослідження. Поаналізовано цифрову трансформацію креативних технологій у сфері туризму як важливий елемент сталого розвитку економіки та суспільства. Виявлено ключові сфери цифрової трансформації креативних технологій у сфері туризму: питання зміни клімату та відновлення світової економіки. Розкрито напрями переходу до зелених креативних технологій як комплексу заходів з постпандемічного відновлення. З’ясовано розвиток європейської парадигми міського туризму у контексті диферсифікації та розвитку внутрішнього туризму. Адаптація до цифрової трансформації – вже існуючої тенденції, яка прискорена пандемією COVID-19 є одним із...
- 1 January 2021
- Published by Zaporizhzhia National University in Humanities Studies
- No. 9,p. 168-179
Open AccessDIRECTIONS OF CREATIVE TECHNOLOGICAL DIGITAL TRANSFORMATION IN TOURISTIC FIELD AFTER THE IMPACT OF THE COVID-19 PANDEMIC
The relevance of the research topic lies in the fact that the digital transformation of creative technologies in touristic field is seen as an important sustainable development element of an economy and society in 2030 context. Creative technologies, the data revolution and the digitalisation of governments are key elements and vital to fostering collaboration between governments, the private sector and civil society, helping to improve the efficiency of the tourism sector and service delivery. The purpose of the article is to conceptualize digital transformation of creative technologies in the touristic field after the COVID-19 pandemic. Some aspects are being studied by experts on the digital transformation of creative technologies in tourism, which was hit after the COVID-19 pandemic, including creative innovative technological impact on sustainable tourism in Europe, analyzed in articles and reports, tourism forums and conferences. The authors used their own developments on this topic L. Bezkorovaina, N. Vengerska, V. Voronkova, A. Cherep, O. Cherep. The research is based on the use of a modified information-logical model, which establishes the relationship between the identified bottlenecks in tourism, the causes of their occurrence and possible ways to eliminate these causes, which developed practical recommendations for improving tourism including greens. The result of the research. The digital transformation of creative technologies in touristic field as an important element of sustainable development of the economy and society is analyzed. Digital transformation key areas of creative technologies in touristic field have been identified: climate changing issues and recovery of the world economy. The directions of transition to green creative technologies as a set of measures for post-pandemic recovery are revealed. European paradigm development of urban tourism in the context of differentiation and development of domestic tourism is clarified. Adaptation to digital transformation - an already existing trend accelerated by the COVID-19 pandemic - is one of the main priorities for the development of digital technologies Актуальність теми дослідження в тому, що цифрова трансформація креативних технологій у сфері туризму розглядається як важливий елемент сталого розвитку економіки та суспільства у контексті до 2030 року. Креативні технології, революція даних і цифровізація урядів є ключовими елементами та життєво важливими чинниками сприяння співпраці між урядами, приватним сектором та громадянським суспільством, що сприяють підвищенню ефективності туристичного сектору та наданню послуг. Мета статті – концептуалізація цифрової трансформації креативних технологій у сфері туризму після удару пандемії COVID-19. Деякі аспекти вивчаються фахівцями з цифрової трансформації креативних технологій у сфері туризму, що зазнала удару після пандемії COVID-19, зокрема вплив креативних інноваційних технологій на сталий розвиток туристичної галузі в Європі, що аналізувалися в статтях та аналітичних доповідях, на форумах та конференціях з туризму. Авторами використано власні напрацювання з даної теми Л.Безкоровайною, Н.Венгерською, В.Воронковою, А.Череп, О. Череп. Дослідження ґрунтується на використанні модифікованої інформаційно-логічної моделі, за допомогою якої встановлюються взаємозв'язки між виявленими вузькими місцями у сфері туризму, причинами їх виникнення та можливими способами усунення цих причин, для чого розроблено практичні рекомендації удосконалення туристичної галузі та впливу на них креативних технологій, влючаючи зелені. Результат дослідження. Поаналізовано цифрову трансформацію креативних технологій у сфері туризму як важливий елемент сталого розвитку економіки та суспільства. Виявлено ключові сфери цифрової трансформації креативних технологій у сфері туризму: питання зміни клімату та відновлення світової економіки. Розкрито напрями переходу до зелених креативних технологій як комплексу заходів з постпандемічного відновлення. З’ясовано розвиток європейської парадигми міського туризму у контексті диферсифікації та розвитку внутрішнього туризму. Адаптація до цифрової трансформації – вже існуючої тенденції, яка прискорена пандемією COVID-19 є одним із...