ЛБЛариса Безкоровайна

Лариса Безкоровайна

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Лариса Безкоровайна has a total of 22 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ОСВІТНЬО-ІНФОРМАЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ

    by Лариса Вікторівна Безкоровайна, Наталя Сергіївна Венгерська, Регіна Михайлівна Андрюкайтене, Валентина Григорівна Воронкова

    Актуальність дослідження: якісна туристична освіта сьогодні є одним із найважливіших питань для туристичної індустрії, оскільки світовими тенденціями нині є спрямування на сталий розвиток туризму, що має ураховувати ефективність професійної підготовки компетентних, конкурентоспроможних фахівців, що володіють, зокрема, інформаційними технологіями. Предметом дослідження є процес визначення особливостей розроблення освітньо-інформаційного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців із туризму та з’ясування характерних рис його впровадження в закладах вищої освіти. Мета дослідження: з’ясувати особливості розроблення освітньо-інформаційного середовища підготовки майбутніх фахівців із туризму та характерні риси впровадження його в освітній процес закладів вищої освіти. Методологія дослідження: аналіз, контент-аналіз, гіпотетико-дедуктивний метод, метод системного аналізу; метод вивчення об’єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв’язку його частин; методи класифікації, порівняння, узагальнення, моделювання; метод проєктування. Результати дослідження: встановлено доцільність та необхідність розроблення освітньо-інформаційного середовища підготовки майбутніх фахівців із туризму, з’ясовано його особливості та характерні риси впровадження в освітній процес закладів вищої освіти. Практичне значення: отримано результати, котрі полягають у систематизації логістики розроблення освітньо-інформаційного середовища підготовки майбутніх фахівців із туризму, а також особливостей його впровадження в освітньому процесі закладів вищої освіти. Висновки: виокремлено характерні риси розроблення освітньо-інформаційного середовища підготовки майбутніх фахівців із туризму, його взаємозв’язки всередині та зовні; з’ясовано особливості його впровадження в освітній процес закладів вищої освіти; визначено вплив освітньо-інформаційного середовища на якість підготовки фахівців із туризму. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні інших шляхів формування професійних компетентностей, якими має володіти майбутній фахівець туристичного напряму для успішного працевлаштування та ефективної професійної діяльності в сучасних умовах світового туристичного ринку.


  • Open Access

    Основні напрями консалтингової діяльності в сільському туризмі

    by Галина Щука, Наталія Венгерська, Лариса Безкоровайна

    Актуальність роботи базується на тому, що питання професійної підготовки кадрів для сільського туризму є важливим на сьогодні та періодично висвітлюються дослідниками в наукових працях, обговорюються під час проведення науково-методичних семінарів, круглих столів, науково-практичних конференцій. Метою статті є теоретичне дослідження та наукове обґрунтування основних напрямів консалтингової діяльності Академії сільського розвитку ГО «Спілка СЗТ України». Визначено, що консалтинг − це надання спеціалізованих консультаційних послуг згідно з певною галуззю господарювання. Існує значна кількість різновидів консалтингу та спроб їхньої систематизації за різними ознаками. З’ясовано, що найбільш поширеною є класифікація, за якою виокремлюють види консалтингу (управлінський, інвестиційний, фінансовий, інжиніринговий, інформаційний, маркетинговий, кадровий) та три основні методи надання консалтингових послуг (процесне, експертне та навчальне консультування). Підкреслено, що консалтинг є разовою послугою та тривалою, з певною періодичністю. Зазначено, що консалтинг є одним із напрямів діяльності Академії сільського розвитку, котра створена при ГО «Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму» з метою забезпечення доступу учасників ринку до якісної сучасної освіти в сільському туризмі. Встановлено, що основними споживачами консалтингових послуг є представники бізнесу (власники агросадиб, діючі та потенційні), територіальні громади, тренери Академії, викладачі ЗВО та здобувачі, проєкти-партнери та науковці з сільського розвитку. Проаналізовано потреби кожного із сегментів зазначеної цільової аудиторії, визначено спільне, відмінне та індивідуальне в їх інтересах, що уможливило формування основних напрямів консалтингової діяльності на сьогодні з урахуванням тенденцій розвитку.

  • Open Access

    ПРОЄКТУВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ ЯК ОСНОВИ ТУРИЗМОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ І ГОСТИННОСТІ

    by Лариса Безкоровайна, Ольга Літвінова-Головань, Крістіна Кацаєва

    У статті досліджуються питання проєктування розвитку туризму як основи туризмологічного знання в системі підготовки фахівців із туризму і гостинності, які проходять професійну підготовку у закладах вищої освіти. Становлення туризму як соціально-економічної інфраструктури, зростання гармонійної полікультурної людини з цілісним науковим світоглядом про глобальне та інтернаціональне призначення туризму в міжнародних зв’язках і співробітництві, культурній солідарності людства, особистісному – інтелектуальному, психологічному та професійному розвитку, формуванні національної свідомості тощо, привертають увагу своєю роллю в суспільстві. Підкреслено, що інтегрування в світову систему туризму і гостинності вимагає переходу українських туристичних підприємств на світові стандарти обслуговування, зміни форм організації та управління в готельно-ресторанному й туристичному бізнесі. Формування туристичної індустрії як однієї з провідних галузей ринкової економіки неможливо без освічених фахівців, здатних враховувати різні компоненти формування попиту і пропозиції на ринку туристичних і готельних послуг, сезонні, тимчасові й випадкові чинники. Наголошено на важливості набуття майбутніми фахівцями з туризму і гостинності знань та умінь проєктування та прогнозування сталого розвитку туризму як основи туризмологічного знання в закладах вищої освіти та готовності реалізації отриманих знань та умінь у професійній діяльності в умовах ринку.

  • Open Access

    АЛГОРИТМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ СИСТЕМ БРОНЮВАННЯ ТА ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В ІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ ПІД ЧАС РЕАЛІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ

    by Аліна Крюк, Лариса Безкоровайна

    З’ясовано, що питання впровадження інформаційних технологій у діяльність туристичних підприємств є актуальним, оскільки забезпечує ринковий успіх туристичного підприємства. Питання комп’ютерних систем бронювання, резервування уможливлює підвищення ефективності діяльності туристичного підприємства, полегшує роботу менеджерів з продажу туристичних послуг. Підтверджено, що висока економічна ефективність використання систем комп’ютерного бронювання спонукала їх власників боротися за вплив на ринку туристичних послуг. Акцентовано, що туристичний продукт є комплексом послуг для мандрівника, і туристичне підприємство є одним із елементів ланцюжка партнерів по організації туру. Швидкість інформації, оперативний зв’язок набуває між ними першорядного значення, тому інформаційним технологіям, комп’ютерним системам бронювання в індустрії туризму відводиться величезна роль.


  • FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCIES OF TOURISM PROFESSIONALS DURING IMPLEMENTATION OF PROGRAMS FOR THE ORGANIZATION OF RECREATIONAL SERVICESIN THE COURSE OF PRODUCTION PRACTICE

    by L. V. Bezkorovayna, Запорізький Національний Університет, O. P. Litvinova-Holovan, P. F. Pyptiuk, V. G. Babii

    The article describes emotional intelligence of a university lecturer. It is given the definition of the term «emotional intelligence», revealed its origin. The work describes the main emotional intelligence skills: self-awareness, self-regulation, empathy, motivation, social skills. The author pays attention to Johari Window technique, which helps people better understand their relationship with themselves and others. The article gives a possibility to get acquainted with a list of questions which could be used to assess teacher’s work in a class, content of the course, students’ satisfaction with the course, recommendations of improving the course etc. These questions are divided into the following categories: 1) instructor-specific question themes; 2) course-specific question themes; 3) student self-evaluation questions; 4) open-ended questions. The author of the article also represents some emotional self-regulation strategies, which can be applied in a class. It is explained the difference between a teacher, who is a leader and a usual teacher, who is just an executor of the demanded actions. There is an example of a questionnaire, which helps to determine leader’s style. According to Hersey and Blanchard Situational Leadership Theory a leader’s ability to lead depends upon situation factors. These scientists focused a great part of their research on the characteristics of followers in determining appropriate leadership behaviours. According to this theory, leader’s styles are divided into: directing, coaching, supporting, delegating. The author also explains the difference between a relation-oriented and a task-oriented leader. Key words: emotional intelligence, university lecturer, leader’s style, leadership behavior, questionnaire.

  • МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ТУРИЗМІ ТА ГОСТИННОСТІ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ

    by Л. В. Бескоровайна, П. Ф. Пиптюк, В. Р. Наздравецька

    У статті досліджується проблема методології наукових досліджень в туризмі та гостинності в ході написання кваліфікаційних робіт майбутніх фахівців із туризму в їх професійній підготовці в закладах вищої освіти. Підкреслюється значення фахової підготовки майбутніх фахівців із туризму до професійної практики, що помічається на таких ролях, як: суспільна – піднесення туризму як соціально-економічної інфраструктури, міжнародних взаємозв’язків та кооперації; культурологічна – зріст гармонійної, полікультурної людини із цільним науковим світосприйманням щодо всесвітнього, інтернаціонального призначення туризму в культурній солідарності людськості; особистісна – інтелектуальний, психологічний, професіональний розвиток, становлення національної свідомості; гуманітарна – піднесення творчого резерву особистості, ерудиції, стремління до самовдосконалення, розповсюджування знань; політична – усвідомлення професії в туризмі як дієвого засобу збереження миру й злагоди суспільства. Показано, що методологія є системою наукових принципів, підходів, прийомів, методів, методик, завдяки яким відбувається організація наукового дослідження майбутніх фахівців із туризму. Від точного, належного відбору принципів, підходів, прийомів, методів, методик, залежать наслідки наукового пошуку, аргументація гіпотези, реалізація дослідницьких завдань та досягнення мети наукової роботи. Доведено, що виконуючи будь-який вид діяльності самостійно, приміром й кваліфікаційну роботу, майбутні фахівці з туризму набувають здатності брати власну відповідальність за результати; незалежно вирішувати задачі; добувати конструктивні вирішення проблемних питань та вихід із кризових становищ; креативно й творчо думати та діяти.

  • ПРОГРАМНИЙ ТУРИЗМ: ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИЗМУ (ПИТАННЯ ПРОЄКТУВАННЯ, ДИВЕРСИФІКАЦІЇ, КРЕАТИВНОСТІ, КЛАСТЕРИЗАЦІЇ)

    by Лариса Безкоровайна, Павло Пиптюк, Вікторія Наздравецька

    З’ясовано, що вплив туризму як потужного механізму забезпечення соціально-економічного піднесення держави допустимий завдяки розвитку внутрішнього та в’їзного туризму, що потребує проєктування нового туристичного продукту (туру, маршруту, послуги), організації рекреаційних послуг адекватно всесвітнім та європейським тенденціям із урахуванням національних та регіональних властивостей. Визначним і далекосяжним шляхом для розвитку туристичної галузі в Україні, зважаючи на європейську практику диверсифікації надання рекреаційних послуг, служить становлення таких видів туризму, як: сільський, зелений, агротуризм, що відповідає дотриманню гармонійності між економічними, соціокультурними, політичними, екологічними площинами.

  • СИСТЕМА ЯКОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ ЯК НЕВІД'ЄМНА ЧАСТИНА СТАНДАРТИЗАЦІЇ ПОСЛУГ В МІЖНАРОДНОМУ ТУРИСТИЧНОМУ БІЗНЕСІ

    by Інна Чуєва, Лариса Безкоровайна, Тетяна Ніколаєва

    Стаття присвячена сучасним аспектам розвитку індустрії туризму та гостинності міжнародного туристичного бізнесу. Авторами підкреслюється актуальність і необхідність забезпечення та підвищення якості внутрішнього туристичного продукту, в умовах зміни кон’юнктури туристського попиту і суттєво збільшених внутрішніх і в’їзних туристських потоках. Сучасні споживачі послуг індустрії гостинності та туризму мають значний туристичний досвід, і відповідність світовим стандартам якості є необхідною умовою для подальшого розвитку туризму та гостинності як в нашій країні так і на арені міжнародного туристичного ринку. У статті розглянуті аспекти поняття «якість» стосовно до товарів і послуг, а також відмінні риси «якості виробника» і «якості споживача». Описано особливості забезпечення якості в сфері індустрії туризму та гостинності: це велика різноманітність видів діяльності і широкий набір функцій, які реалізують підприємства індустрії (організаційна, виробнича, сервісна і торгова функції). Авторами розглядаються питання формування механізму забезпечення якості на підприємствах індустрії туризму та гостинності. У висновку намічені кроки, запропоновані етапи і модель формування механізму забезпечення якості індустрії туризму та гостинності.

  • Open Access

    DIRECTIONS OF CREATIVE TECHNOLOGICAL DIGITAL TRANSFORMATION IN TOURISTIC FIELD AFTER THE IMPACT OF THE COVID-19 PANDEMIC

    by Natalia Venherska, Валентина Григорівна Воронкова, Алла Василівна Череп, Олександр Григорович Череп, Larysa Bezkorovaina, Наталя Сергіївна Венгерська, Лариса Вікторівна Безкоровайна

    The relevance of the research topic lies in the fact that the digital transformation of creative technologies in touristic field is seen as an important sustainable development element of an economy and society in 2030 context. Creative technologies, the data revolution and the digitalisation of governments are key elements and vital to fostering collaboration between governments, the private sector and civil society, helping to improve the efficiency of the tourism sector and service delivery. The purpose of the article is to conceptualize digital transformation of creative technologies in the touristic field after the COVID-19 pandemic. Some aspects are being studied by experts on the digital transformation of creative technologies in tourism, which was hit after the COVID-19 pandemic, including creative innovative technological impact on sustainable tourism in Europe, analyzed in articles and reports, tourism forums and conferences. The authors used their own developments on this topic L. Bezkorovaina, N. Vengerska, V. Voronkova, A. Cherep, O. Cherep. The research is based on the use of a modified information-logical model, which establishes the relationship between the identified bottlenecks in tourism, the causes of their occurrence and possible ways to eliminate these causes, which developed practical recommendations for improving tourism including greens. The result of the research. The digital transformation of creative technologies in touristic field as an important element of sustainable development of the economy and society is analyzed. Digital transformation key areas of creative technologies in touristic field have been identified: climate changing issues and recovery of the world economy. The directions of transition to green creative technologies as a set of measures for post-pandemic recovery are revealed. European paradigm development of urban tourism in the context of differentiation and development of domestic tourism is clarified. Adaptation to digital transformation - an already existing trend accelerated by the COVID-19 pandemic - is one of the main priorities for the development of digital technologies Актуальність теми дослідження в тому, що цифрова трансформація креативних технологій у сфері туризму розглядається як важливий елемент сталого розвитку економіки та суспільства у контексті до 2030 року. Креативні технології, революція даних і цифровізація урядів є ключовими елементами та життєво важливими чинниками сприяння співпраці між урядами, приватним сектором та громадянським суспільством, що сприяють підвищенню ефективності туристичного сектору та наданню послуг. Мета статті – концептуалізація цифрової трансформації креативних технологій у сфері туризму після удару пандемії COVID-19. Деякі аспекти вивчаються фахівцями з цифрової трансформації креативних технологій у сфері туризму, що зазнала удару після пандемії COVID-19, зокрема вплив креативних інноваційних технологій на сталий розвиток туристичної галузі в Європі, що аналізувалися в статтях та аналітичних доповідях, на форумах та конференціях з туризму. Авторами використано власні напрацювання з даної теми Л.Безкоровайною, Н.Венгерською, В.Воронковою, А.Череп, О. Череп. Дослідження ґрунтується на використанні модифікованої інформаційно-логічної моделі, за допомогою якої встановлюються взаємозв'язки між виявленими вузькими місцями у сфері туризму, причинами їх виникнення та можливими способами усунення цих причин, для чого розроблено практичні рекомендації удосконалення туристичної галузі та впливу на них креативних технологій, влючаючи зелені. Результат дослідження. Поаналізовано цифрову трансформацію креативних технологій у сфері туризму як важливий елемент сталого розвитку економіки та суспільства. Виявлено ключові сфери цифрової трансформації креативних технологій у сфері туризму: питання зміни клімату та відновлення світової економіки. Розкрито напрями переходу до зелених креативних технологій як комплексу заходів з постпандемічного відновлення. З’ясовано розвиток європейської парадигми міського туризму у контексті диферсифікації та розвитку внутрішнього туризму. Адаптація до цифрової трансформації – вже існуючої тенденції, яка прискорена пандемією COVID-19 є одним із...


  • МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОГРАФІКИ ЯК ЗАСОБУ ВІЗУАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В ХОДІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ІЗ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ ТА РЕДАГУВАННЯ

    by O.M. Mykytiv, L.V. Bezkorovayna

    ORCID 0000-0001-9502-9604 У статті на основі міжнародного досвіду застосування інфографіки як засобу візуальної комунікації в ході підготовки фахівців із видавничої справи та редагування узагальнено наукові підходи щодо використання інфографіки як нового інструмента візуалізації інформації; акцентовано, що цифровий формат робить більш доступними для широкої аудиторії як текстові дані, так і зображальні, що підвищує загальний рівень візуальної грамотності. Спираючись на думки науковців, зазначено, що використання інфографіки у професійній діяльності фахівців із видавничої справа та редагування, на способи її подачі, види, графічні засоби впливає тип ЗМІ, його завдання, технологічні можливості редакції, наявність мобільної та інтернет-версії, географія поширення тощо. Сформульовано основні вимоги до застосування інфографіки в освітньому процесі в закладах вищої освіти, оскільки розвиток системи освіти на сьогодні здійснюється за рахунок впровадження інформаційних технологій, злиття традиційної освіти та таких інноваційних його форм, як інтернет-технології, інтерактивні технології, медіа-освіта тощо. У рамках цієї модернізації посилюється також значимість різних засобів перетворення навчальної інформації, одним із найбільш перспективних напрямів якого є візуалізація, що розглядається і як стратегічно важливий напрям розвитку освіти, і як найважливіший напрям удосконалення дидактичних засобів. Зроблено висновки, що використання інфографіки дозволяє істотно зекономити час навчального заняття, але при цьому методика заняття із застосуванням інструментів інформаційного дизайну передбачає попередню підготовку візуальних матеріалів відповідно до змісту.