Вікторія Залож
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Вікторія Залож has a total of 20 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Андрій Мальцев
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
7 shared publications - Олексій Глуздань
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
5 shared publications - Володимир Баштовий
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
3 shared publications - Денис Бамбуза
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
3 shared publications Олексій Глуздань
3 shared publications- Дмитро Карасьов
Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького
2 shared publications
Latest Publications
- 30 September 2026
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 104 (3) , 62-78
МЕТОДИКА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ТА ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ У ПРИКОРДОННІЙ СФЕРІ
Розвиток ризик-орієнтованого підходу до стратегічного управління зумовлює необхідність удосконалення методологічних засад управління ризиками в процесі підготовки та прийняття стратегічних рішень у прикордонній сфері в умовах інформаційної невизначеності. Метою статті є удосконалення методології управління ризиками в процесі підготовки та прийняття стратегічних рішень у прикордонній сфері шляхом інтеграції методу аналізу ієрархій та апарату нечіткої логіки для комплексного оцінювання ризиків і стратегічних можливостей. Для досягнення поставленої мети використано такі методи: аналіз і узагальнення наукових джерел і нормативно-методичних положень, експертне оцінювання, метод аналізу ієрархій, теорію нечітких множин, нечітке моделювання та методиба гатокритеріального прийняття рішень. Результати дослідження полягають у розробленні гібридного підходу, що поєднує оцінювання ризику з оцінюванням стратегічних можливостей альтернативи та забезпечує їх використання в процесі стратегічного вибору. Уточнено розмежування понять ризику, спроможностей і стратегічних можливостей: спроможності (операційні можливості) враховуються у складі уразливості під час оцінювання ризику, тоді як стратегічні можливості характеризують позитивний потенціал стратегічної альтернативи щодо досягнення визначених цілей. Запропонований підхід передбачає ідентифікацію та оцінювання ризиків і стратегічних можливостей, визначення вагових коефіцієнтів критеріїв, аналіз і пріоритизацію факторів впливу, формування заходів реагування та підтримку прийняття стратегічного рішення. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методології управління ризиками шляхом адаптації інструментарію Fuzzy-AHP до процесу підготовки та прийняття стратегічних рішень у прикордонній сфері, інтеграції оцінювання ризикової складової та страте-гічних можливостей альтернатив і розробленні матриці підтримки стратегічного виборуна основі нечітких правил типу Mamdani. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованого підходу для інформаційно-аналітичного забезпечення підготовки та прийняття обґрунтованих стратегічних рішень органами управління прикордонного відомства. Зроблено висновок, що поєднання ризик-орієнтованого оцінювання з оцінюванням стратегічних можливостей дає змогу комплексно порівнювати альтернативи та підвищувати обґрунтованість стратегічного вибору в умовах невизначеності.
- 30 September 2026
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 104 (3) , 62-78
МЕТОДИКА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ТА ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ У ПРИКОРДОННІЙ СФЕРІ
Розвиток ризик-орієнтованого підходу до стратегічного управління зумовлює необхідність удосконалення методологічних засад управління ризиками в процесі підготовки та прийняття стратегічних рішень у прикордонній сфері в умовах інформаційної невизначеності. Метою статті є удосконалення методології управління ризиками в процесі підготовки та прийняття стратегічних рішень у прикордонній сфері шляхом інтеграції методу аналізу ієрархій та апарату нечіткої логіки для комплексного оцінювання ризиків і стратегічних можливостей. Для досягнення поставленої мети використано такі методи: аналіз і узагальнення наукових джерел і нормативно-методичних положень, експертне оцінювання, метод аналізу ієрархій, теорію нечітких множин, нечітке моделювання та методиба гатокритеріального прийняття рішень. Результати дослідження полягають у розробленні гібридного підходу, що поєднує оцінювання ризику з оцінюванням стратегічних можливостей альтернативи та забезпечує їх використання в процесі стратегічного вибору. Уточнено розмежування понять ризику, спроможностей і стратегічних можливостей: спроможності (операційні можливості) враховуються у складі уразливості під час оцінювання ризику, тоді як стратегічні можливості характеризують позитивний потенціал стратегічної альтернативи щодо досягнення визначених цілей. Запропонований підхід передбачає ідентифікацію та оцінювання ризиків і стратегічних можливостей, визначення вагових коефіцієнтів критеріїв, аналіз і пріоритизацію факторів впливу, формування заходів реагування та підтримку прийняття стратегічного рішення. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методології управління ризиками шляхом адаптації інструментарію Fuzzy-AHP до процесу підготовки та прийняття стратегічних рішень у прикордонній сфері, інтеграції оцінювання ризикової складової та страте-гічних можливостей альтернатив і розробленні матриці підтримки стратегічного виборуна основі нечітких правил типу Mamdani. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованого підходу для інформаційно-аналітичного забезпечення підготовки та прийняття обґрунтованих стратегічних рішень органами управління прикордонного відомства. Зроблено висновок, що поєднання ризик-орієнтованого оцінювання з оцінюванням стратегічних можливостей дає змогу комплексно порівнювати альтернативи та підвищувати обґрунтованість стратегічного вибору в умовах невизначеності.
- Open Access
- 27 June 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 98 (1) , 26-35
АНАЛІЗ ТА ПРОГНОЗ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА НА УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКОМУ КОРДОНІ
У статті проаналізовано чинники, що формують обстановку на українсько-білоруській ділянці державного кордону в контексті прикордонної безпеки та безпосередньо впливають на порядок застосування наявних сил і засобів, характер основних завдань органів та підрозділів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України у складі Сил оборони. Результати аналізу свідчать про оперативну складність обстановки та збереження її напруженості. Передусім на розвиток поточної обстановки (ситуації) безпосередньо впливає невизначеність вищого керівництва республіки білорусь у зовнішньополітичному питанні. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що на українсько-білоруському кордоні виникають об’єктивні загрози прикордонній безпеці України через активну військову співпрацю республіки білорусь з російською федерацією, що може призвести до ескалації конфлікту. Зростаюча військова присутність російської федерації, а також гібридні методи впливу з боку сусідніх держав створюють нові виклики для стабільності України. Тому виникає необхідність детального аналізу можливого розвитку обстановки на українсько-білоруському кордоні. Україна на сьогодні змушена формувати принципово нові зовнішньополітичні позиції, що диктуються потребою у виборі іншої сучасної моделі гарантування прикордонної безпеки, адже обрані раніше інструменти виявились або неефективними, або втратили актуальність у результаті неспровокованої повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. З огляду на сучасну обстановку, що складається на українсько-білоруському кордоні, автори дослідження спрогнозували її розвиток, обґрунтувавши актуальність викладених у статті суджень.
- 27 June 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 98 (1) , 26-35
Open AccessАНАЛІЗ ТА ПРОГНОЗ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА НА УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКОМУ КОРДОНІ
У статті проаналізовано чинники, що формують обстановку на українсько-білоруській ділянці державного кордону в контексті прикордонної безпеки та безпосередньо впливають на порядок застосування наявних сил і засобів, характер основних завдань органів та підрозділів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України у складі Сил оборони. Результати аналізу свідчать про оперативну складність обстановки та збереження її напруженості. Передусім на розвиток поточної обстановки (ситуації) безпосередньо впливає невизначеність вищого керівництва республіки білорусь у зовнішньополітичному питанні. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що на українсько-білоруському кордоні виникають об’єктивні загрози прикордонній безпеці України через активну військову співпрацю республіки білорусь з російською федерацією, що може призвести до ескалації конфлікту. Зростаюча військова присутність російської федерації, а також гібридні методи впливу з боку сусідніх держав створюють нові виклики для стабільності України. Тому виникає необхідність детального аналізу можливого розвитку обстановки на українсько-білоруському кордоні. Україна на сьогодні змушена формувати принципово нові зовнішньополітичні позиції, що диктуються потребою у виборі іншої сучасної моделі гарантування прикордонної безпеки, адже обрані раніше інструменти виявились або неефективними, або втратили актуальність у результаті неспровокованої повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. З огляду на сучасну обстановку, що складається на українсько-білоруському кордоні, автори дослідження спрогнозували її розвиток, обґрунтувавши актуальність викладених у статті суджень.
- Open Access
- 27 June 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 98 (1) , 12-25
КОМПЛЕКС ПАРАМЕТРІВ, ПОКАЗНИКІВ І КРИТЕРІЇВ ОЦІНЮВАННЯ СПРОМОЖНОСТІ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИУКРАЇНИ ВИКОНУВАТИ ЗАВДАННЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ
Статтю присвячено вибору й обґрунтуванню методичного апарату оцінювання спроможностей артилерійських підрозділів Державної прикордонної служби України виконувати завдання за призначенням в умовах реформування системи оборонного планування. Підкреслюється зростання ролі та значення артилерійських підрозділів у наданні вогневої підтримки під час бойових дій, що підтверджено досвідом відбиття збройної агресії. Метою статті є формування комплексу параметрів, показників і критеріїв, що дозволить оцінювати спроможності артилерійських підрозділів Державної прикордонної служби України виконувати завдання за призначенням. Для досягнення цієї мети автори проаналізували наявні дослідження щодо застосування артилерії Збройних Сил України та виявили прогалини у них, що стосуються специфіки застосування артилерійських підрозділів Державної прикордонної служби України. Як методологічна основа оцінювання спроможності артилерійських підрозділів пропонується методичний підхід DOTMLPFI, який передбачає комплексний аналіз восьми базових компонентів: доктринальної бази, організації, підготовки, ресурсного забезпечення, якості управління та освіти, персоналу, військової інфраструктури та взаємосумісності. Для кожного компонента розроблено систему інтегральних і часткових показників, а також критерії їх оцінювання. Для загальної оцінки спроможності артилерійських підрозділів виконувати завдання за призначенням пропонується використовувати зважене середнє геометричне інтегральних показників зазначених компонентів. Вагові коефіцієнти визначають експертним оцінюванням. Запропонована модель чутлива до критично слабких компонентів і зважає на їхню важливість. У статті також подано критерії оцінювання сукупного показника спроможності, що дозволяють визначити рівень спроможності артилерійських підрозділів – від достатнього до недопустимого. Висновки дослідження підтверджують ефективність запропонованого комплексу параметрів, показників і критеріїв для оцінки спроможності артилерійських підрозділів прикордонного відомства, а також його здатність виявляти “вузькі місця” та пріоритезувати заходи щодо підвищення рівня окремих складових.
- 27 June 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 98 (1) , 12-25
Open AccessКОМПЛЕКС ПАРАМЕТРІВ, ПОКАЗНИКІВ І КРИТЕРІЇВ ОЦІНЮВАННЯ СПРОМОЖНОСТІ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИУКРАЇНИ ВИКОНУВАТИ ЗАВДАННЯ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ
Статтю присвячено вибору й обґрунтуванню методичного апарату оцінювання спроможностей артилерійських підрозділів Державної прикордонної служби України виконувати завдання за призначенням в умовах реформування системи оборонного планування. Підкреслюється зростання ролі та значення артилерійських підрозділів у наданні вогневої підтримки під час бойових дій, що підтверджено досвідом відбиття збройної агресії. Метою статті є формування комплексу параметрів, показників і критеріїв, що дозволить оцінювати спроможності артилерійських підрозділів Державної прикордонної служби України виконувати завдання за призначенням. Для досягнення цієї мети автори проаналізували наявні дослідження щодо застосування артилерії Збройних Сил України та виявили прогалини у них, що стосуються специфіки застосування артилерійських підрозділів Державної прикордонної служби України. Як методологічна основа оцінювання спроможності артилерійських підрозділів пропонується методичний підхід DOTMLPFI, який передбачає комплексний аналіз восьми базових компонентів: доктринальної бази, організації, підготовки, ресурсного забезпечення, якості управління та освіти, персоналу, військової інфраструктури та взаємосумісності. Для кожного компонента розроблено систему інтегральних і часткових показників, а також критерії їх оцінювання. Для загальної оцінки спроможності артилерійських підрозділів виконувати завдання за призначенням пропонується використовувати зважене середнє геометричне інтегральних показників зазначених компонентів. Вагові коефіцієнти визначають експертним оцінюванням. Запропонована модель чутлива до критично слабких компонентів і зважає на їхню важливість. У статті також подано критерії оцінювання сукупного показника спроможності, що дозволяють визначити рівень спроможності артилерійських підрозділів – від достатнього до недопустимого. Висновки дослідження підтверджують ефективність запропонованого комплексу параметрів, показників і критеріїв для оцінки спроможності артилерійських підрозділів прикордонного відомства, а також його здатність виявляти “вузькі місця” та пріоритезувати заходи щодо підвищення рівня окремих складових.
- Open Access
- 29 March 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 97 (4) , 29-38
АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА ЗАВДАНЬ, ЩО ПОКЛАДАЮТЬСЯ НА АРТИЛЕРІЙСЬКІ ПІДРОЗДІЛИ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІВОГНЕВОЇ ПІДТРИМКИ В ОПЕРАЦІЇ (БОЮ)
З метою посилення Сил оборони України через участь в активних наступальних операціях, спрямованих на звільнення тимчасово окупованих територій та відновлення територіальної цілісності держави, у Державній прикордонній службі України створено прикордонні загони бригадного типу. Досвід застосування зазначених військових формувань свідчить, що вони беруть участь не лише в наступальних (контрнаступальних) та стабілізаційних діях, але також ефективно виконують завдання зі стримування збройної агресії, оборони визначених рубежів та відновлення контролю над державним кордоном на звільнених від ворога територіях. Для успішного виконання цих завдань до складу прикордонних загонів було введено прикордонну комендатуру швидкого реагування вогневої підтримки, артилерійські підрозділи якої оснащені сучасним озброєнням і військовою технікою. Створення цього підрозділу зумовлює необхідність аналізу його структури, завдань і дослідження сучасних поглядів щодо застосування в контексті вогневої підтримки в операції (бою). Результати аналізу нормативних документів, що регламентують діяльність прикордонних комендатур швидкого реагування вогневої підтримки, дозволяють зробити такі висновки: організаційна структура зазначених підрозділів є типовою для всіх прикордонних загонів і містить елементи управління, розвідки, вогневого впливу та забезпечення. Різниця полягає лише в артилерійському озброєнні, яким оснащені підрозділи комендатури; завдання, що визначені у нормативних документах, не повністю відбивають цільове призначення цього артилерійського підрозділу і потребують відповідного корегування. З метою усунення зазначеного проблемного питання в статті сформовано мету, основні принципи застосування артилерійських підрозділів прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки та їх завдання під час вогневої підтримки в операції (бою). Отримані результати дозволяють стверджувати про відсутність у відповідних нормативних документах зазначеного підрозділу як носія спроможності та вимог, що висуваються до нього. Отже, існує невідповідність методичного характеру – між необхідністю прийняття обґрунтованого рішення на застосування артилерійських підрозділів прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки в операції (бою) та відсутністю науково-методичного апарату забезпечення планування їх застосування на основі спроможностей. Усунення цієї невідповідності у статті визначено як напрямок подальшого дослідження.
- 29 March 2025
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 97 (4) , 29-38
Open AccessАНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА ЗАВДАНЬ, ЩО ПОКЛАДАЮТЬСЯ НА АРТИЛЕРІЙСЬКІ ПІДРОЗДІЛИ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІВОГНЕВОЇ ПІДТРИМКИ В ОПЕРАЦІЇ (БОЮ)
З метою посилення Сил оборони України через участь в активних наступальних операціях, спрямованих на звільнення тимчасово окупованих територій та відновлення територіальної цілісності держави, у Державній прикордонній службі України створено прикордонні загони бригадного типу. Досвід застосування зазначених військових формувань свідчить, що вони беруть участь не лише в наступальних (контрнаступальних) та стабілізаційних діях, але також ефективно виконують завдання зі стримування збройної агресії, оборони визначених рубежів та відновлення контролю над державним кордоном на звільнених від ворога територіях. Для успішного виконання цих завдань до складу прикордонних загонів було введено прикордонну комендатуру швидкого реагування вогневої підтримки, артилерійські підрозділи якої оснащені сучасним озброєнням і військовою технікою. Створення цього підрозділу зумовлює необхідність аналізу його структури, завдань і дослідження сучасних поглядів щодо застосування в контексті вогневої підтримки в операції (бою). Результати аналізу нормативних документів, що регламентують діяльність прикордонних комендатур швидкого реагування вогневої підтримки, дозволяють зробити такі висновки: організаційна структура зазначених підрозділів є типовою для всіх прикордонних загонів і містить елементи управління, розвідки, вогневого впливу та забезпечення. Різниця полягає лише в артилерійському озброєнні, яким оснащені підрозділи комендатури; завдання, що визначені у нормативних документах, не повністю відбивають цільове призначення цього артилерійського підрозділу і потребують відповідного корегування. З метою усунення зазначеного проблемного питання в статті сформовано мету, основні принципи застосування артилерійських підрозділів прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки та їх завдання під час вогневої підтримки в операції (бою). Отримані результати дозволяють стверджувати про відсутність у відповідних нормативних документах зазначеного підрозділу як носія спроможності та вимог, що висуваються до нього. Отже, існує невідповідність методичного характеру – між необхідністю прийняття обґрунтованого рішення на застосування артилерійських підрозділів прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки в операції (бою) та відсутністю науково-методичного апарату забезпечення планування їх застосування на основі спроможностей. Усунення цієї невідповідності у статті визначено як напрямок подальшого дослідження.
- Open Access
- 6 September 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 95 (2) , 4-11
МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИБОРУ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ ДЛЯ ПІДРОЗДІЛІВ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ ПРИКОРДОННИХ КОМЕНДАТУР ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ ВОГНЕВОЇ ПІДТРИМКИ
Наявність у військових формуваннях Державної прикордонної служби України артилерійських підрозділів (прикордонних комендатур швидкого реагування вогневої підтримки) потребувало введення в їх організаційну структуру підрозділів управління і артилерійської розвідки. Такі підрозділи виконують завдання щодо аеро-, артилерійської розвідки, збору інформації, корегування вогню артилерії у різних видах бою і оснащені безпілотними літальними апаратами. Існує понад 1 500 серійних моделей безпілотних літальних апаратів різних типів, загальна кількість яких постійно зростає. Ефективність виконання завдань, що покладені на зазначені підрозділи, залежить від багатьох чинників, зокрема тактико-технічних характеристик безпілотних авіаційних комплексів, якими вони оснащені. З урахуванням широкого переліку наявних аеродинамічних приладів для підрозділів артилерійської розвідки прикордонних комендатур швидкого реагування вогневої підтримки потрібно обирати ті безпілотні авіаційні комплекси, які повною мірою відповідають вимогам, що висуваються, і задовольняють технічні умови з експлуатації. Водночас результати аналізу наявних безпілотних авіаційних комплексів, що знаходяться на озброєнні підрозділів артилерійської розвідки, дозволяють стверджувати про відсутність єдиного підходу до процесу їх вибору для виконання завдань, що покладені на ці підрозділи. Відповідно до зазначеного у статті пропонується методичний підхід вибору безпілотних авіаційних комплексів для підрозділів артилерійської розвідки прикордонних комендатур швидкого реагування вогневої підтримки. Запропонований методичний підхід дасть змогу зробити (оптимальний) вибір раціонального безпілотного авіаційного комплексу серед багатьох наявних з урахуванням особливостей конкретного підрозділу артилерійської розвідки. Застосування цього підходу доцільно не тільки під час вибору вже наявних безпілотних авіаційних комплексів, а й у процесі складання технічних завдань на виготовлення нових.
- 6 September 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 95 (2) , 4-11
Open AccessМЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИБОРУ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ ДЛЯ ПІДРОЗДІЛІВ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ ПРИКОРДОННИХ КОМЕНДАТУР ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ ВОГНЕВОЇ ПІДТРИМКИ
Наявність у військових формуваннях Державної прикордонної служби України артилерійських підрозділів (прикордонних комендатур швидкого реагування вогневої підтримки) потребувало введення в їх організаційну структуру підрозділів управління і артилерійської розвідки. Такі підрозділи виконують завдання щодо аеро-, артилерійської розвідки, збору інформації, корегування вогню артилерії у різних видах бою і оснащені безпілотними літальними апаратами. Існує понад 1 500 серійних моделей безпілотних літальних апаратів різних типів, загальна кількість яких постійно зростає. Ефективність виконання завдань, що покладені на зазначені підрозділи, залежить від багатьох чинників, зокрема тактико-технічних характеристик безпілотних авіаційних комплексів, якими вони оснащені. З урахуванням широкого переліку наявних аеродинамічних приладів для підрозділів артилерійської розвідки прикордонних комендатур швидкого реагування вогневої підтримки потрібно обирати ті безпілотні авіаційні комплекси, які повною мірою відповідають вимогам, що висуваються, і задовольняють технічні умови з експлуатації. Водночас результати аналізу наявних безпілотних авіаційних комплексів, що знаходяться на озброєнні підрозділів артилерійської розвідки, дозволяють стверджувати про відсутність єдиного підходу до процесу їх вибору для виконання завдань, що покладені на ці підрозділи. Відповідно до зазначеного у статті пропонується методичний підхід вибору безпілотних авіаційних комплексів для підрозділів артилерійської розвідки прикордонних комендатур швидкого реагування вогневої підтримки. Запропонований методичний підхід дасть змогу зробити (оптимальний) вибір раціонального безпілотного авіаційного комплексу серед багатьох наявних з урахуванням особливостей конкретного підрозділу артилерійської розвідки. Застосування цього підходу доцільно не тільки під час вибору вже наявних безпілотних авіаційних комплексів, а й у процесі складання технічних завдань на виготовлення нових.
- Open Access
- 13 May 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 94 (1) , 38-48
АНАЛІЗ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
У статті сформовано сукупність чинників, що впливають на ефективність функціонування системи управління прикордонного загону в умовах воєнного стану, проведено їх аналіз і ранжування. За результатами аналізу та узагальнення досвіду участі підрозділів прикордонного загону у виконанні завдань, що пов’язані з відбиттям збройного вторгнення, визначено перелік завдань, що покладені на систему управління загону, для забезпечення ефективного управління силами і засобами під час ведення операцій (бойових дій). В умовах, що досліджуються, під впливом багатьох чинників система управління прикордонного загону функціонує “неідеально”, тобто її ефективність залежить від ступеня відповідності умовам обстановки, здатності до функціювання із заданою ефективністю з урахуванням впливу зазначених чинників, що потребує оцінювання спроможності системи управління до функціонування в умовах воєнного стану. Виконання цього завдання вимагає виявлення сукупності чинників та оцінювання ваги їх впливу. Чинники, які здійснюють вплив на функціонування системи управління у статті поділені на два великих класи – зовнішні (визначають вплив зовнішнього середовища на процес функціонування системи управління) та внутрішні (визначаються особливостями організації і функціонування самої системи управління). Вони можуть бути корисними (сприяти успішному веденню операції (бойових дій) або шкідливими (протидіяти успіху). Чинники, які впливають на функціонування системи управління прикордонного загону, узагальнено, доповнено і конкретизовано відносно сучасних поглядів на управління та змісту виконання завдань у складі Сил оборони. Для оцінювання величини впливу зазначених чинників на функціонування системи управління загону було проведено експертне оцінювання. Результати ранжирування зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на ефективність функціонування системи управління, є інформаційною основою для розроблення науково-методичного забезпечення оцінювання її спроможності до функціонування в умовах воєнного стану. За результатами проведеної роботи запропоновано також методичний підхід до оцінювання спроможності системи управління прикордонного загону до функціонування в умовах воєнного стану.
- 13 May 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 94 (1) , 38-48
Open AccessАНАЛІЗ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРИКОРДОННОГО ЗАГОНУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
У статті сформовано сукупність чинників, що впливають на ефективність функціонування системи управління прикордонного загону в умовах воєнного стану, проведено їх аналіз і ранжування. За результатами аналізу та узагальнення досвіду участі підрозділів прикордонного загону у виконанні завдань, що пов’язані з відбиттям збройного вторгнення, визначено перелік завдань, що покладені на систему управління загону, для забезпечення ефективного управління силами і засобами під час ведення операцій (бойових дій). В умовах, що досліджуються, під впливом багатьох чинників система управління прикордонного загону функціонує “неідеально”, тобто її ефективність залежить від ступеня відповідності умовам обстановки, здатності до функціювання із заданою ефективністю з урахуванням впливу зазначених чинників, що потребує оцінювання спроможності системи управління до функціонування в умовах воєнного стану. Виконання цього завдання вимагає виявлення сукупності чинників та оцінювання ваги їх впливу. Чинники, які здійснюють вплив на функціонування системи управління у статті поділені на два великих класи – зовнішні (визначають вплив зовнішнього середовища на процес функціонування системи управління) та внутрішні (визначаються особливостями організації і функціонування самої системи управління). Вони можуть бути корисними (сприяти успішному веденню операції (бойових дій) або шкідливими (протидіяти успіху). Чинники, які впливають на функціонування системи управління прикордонного загону, узагальнено, доповнено і конкретизовано відносно сучасних поглядів на управління та змісту виконання завдань у складі Сил оборони. Для оцінювання величини впливу зазначених чинників на функціонування системи управління загону було проведено експертне оцінювання. Результати ранжирування зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на ефективність функціонування системи управління, є інформаційною основою для розроблення науково-методичного забезпечення оцінювання її спроможності до функціонування в умовах воєнного стану. За результатами проведеної роботи запропоновано також методичний підхід до оцінювання спроможності системи управління прикордонного загону до функціонування в умовах воєнного стану.
- Open Access
- 12 March 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 93 (4) , 31-38
АНАЛІЗ БОЙОВОГО ДОСВІДУ УЧАСТІ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ У СКЛАДІ СИЛ ОБОРОНИ У ВІДБИТТІ ЗБРОЙНОГО ВТОРГНЕННЯ ТА СТАБІЛІЗАЦІЙНОЇ ОПЕРАЦІЇ
The article analyzes and summarizes the combat experience of the units of the State Border Guard Service of Ukraine as part of the defense forces which perform combat and special tasks on the eastern and southern directions to repel the armed aggression of Russian troops, and border guard units which are directly involved and participate in the stabilization operation in the north of the State. Since 2014, the combat experience of the border guard units in the anti-terrorist operation, the joint forces operation and in the course of participation in repelling the full-scale invasion of the Russian Federation into the territory of Ukraine has been actively accumulated, which requires detailed analysis, study and generalization for further implementation in their operational and service activities. Based on the results of the analysis, the authors have formed a range of the main tasks entrusted to border guard units while participating in repulsing Russia’s armed invasion of our country and the tasks performed by border guards in the context of the stabilization operation on the restored sections of the State border and in the rear areas of the de-occupied territories. The author outlines the issues related to the organizational and staffing structure of the units, the procedure for providing them with the latest weapons and equipment, the procedure for organizing the restoration of combat capability, combat and special training of personnel and narrow-profile specialists, moral and psychological support, etc. Generalization and implementation of the combat experience of the units of the State Border Guard Service of Ukraine as part of the defense forces will improve the content of their training and further use, reduce the risks of repeated mistakes and will be the basis for building models of their use in various forms of combat operations (operational activities) as part of the defense forces. У статті проаналізовано й узагальнено бойовий досвід застосування підрозділів Державної прикордонної служби України у складі сил оборони, які на східному та південному напрямках виконують бойові та спеціальні завдання з відсічі збройної агресії російських військ, та прикордонних підрозділів, які безпосередньо задіяні та беруть участь у стабілізаційній операції на півночі держави. З 2014 року проводиться активне накопичення бойового досвіду участі прикордонних підрозділів у антитерористичній операції, операції Об’єднаних сил та в ході участі у відбитті повномасштабного збройного вторгнення російської федерації, що потребує детального аналізу, вивчення, узагальнення з метою подальшого впровадження в оперативно-службову діяльність. За результатами проведеного аналізу авторами сформовано коло основних завдань, що покладені на прикордонні підрозділи під час участі у відбитті збройного вторгнення, та завдань, які виконують прикордонники в умовах проведення стабілізаційної операції на відновлених ділянках державного кордону та в тилових районах деокупованих територій. Зроблено висновок, що основна проблематика щодо порядку застосування підрозділів охорони державного кордону полягає у відсутності документально оформлених моделей їх застосування у складі сил оборони в різних формах бойових дій (оперативно-службової діяльності), отже, і у складності питань планування порядку застосування, проведення заходів логістики, бойової та спеціальної підготовки особового складу та підрозділів тощо. Узагальнення та впровадження бойового досвіду діяльності Державної прикордонної служби України у складі сил оборони забезпечить покращення їх підготовки та подальшого застосування, зменшить ризики повторних помилок і буде основою для побудови моделей їх застосування у різних формах бойових дій (оперативно-службової діяльності) у складі сил оборони.
- 12 March 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 93 (4) , 31-38
Open AccessАНАЛІЗ БОЙОВОГО ДОСВІДУ УЧАСТІ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ У СКЛАДІ СИЛ ОБОРОНИ У ВІДБИТТІ ЗБРОЙНОГО ВТОРГНЕННЯ ТА СТАБІЛІЗАЦІЙНОЇ ОПЕРАЦІЇ
The article analyzes and summarizes the combat experience of the units of the State Border Guard Service of Ukraine as part of the defense forces which perform combat and special tasks on the eastern and southern directions to repel the armed aggression of Russian troops, and border guard units which are directly involved and participate in the stabilization operation in the north of the State. Since 2014, the combat experience of the border guard units in the anti-terrorist operation, the joint forces operation and in the course of participation in repelling the full-scale invasion of the Russian Federation into the territory of Ukraine has been actively accumulated, which requires detailed analysis, study and generalization for further implementation in their operational and service activities. Based on the results of the analysis, the authors have formed a range of the main tasks entrusted to border guard units while participating in repulsing Russia’s armed invasion of our country and the tasks performed by border guards in the context of the stabilization operation on the restored sections of the State border and in the rear areas of the de-occupied territories. The author outlines the issues related to the organizational and staffing structure of the units, the procedure for providing them with the latest weapons and equipment, the procedure for organizing the restoration of combat capability, combat and special training of personnel and narrow-profile specialists, moral and psychological support, etc. Generalization and implementation of the combat experience of the units of the State Border Guard Service of Ukraine as part of the defense forces will improve the content of their training and further use, reduce the risks of repeated mistakes and will be the basis for building models of their use in various forms of combat operations (operational activities) as part of the defense forces. У статті проаналізовано й узагальнено бойовий досвід застосування підрозділів Державної прикордонної служби України у складі сил оборони, які на східному та південному напрямках виконують бойові та спеціальні завдання з відсічі збройної агресії російських військ, та прикордонних підрозділів, які безпосередньо задіяні та беруть участь у стабілізаційній операції на півночі держави. З 2014 року проводиться активне накопичення бойового досвіду участі прикордонних підрозділів у антитерористичній операції, операції Об’єднаних сил та в ході участі у відбитті повномасштабного збройного вторгнення російської федерації, що потребує детального аналізу, вивчення, узагальнення з метою подальшого впровадження в оперативно-службову діяльність. За результатами проведеного аналізу авторами сформовано коло основних завдань, що покладені на прикордонні підрозділи під час участі у відбитті збройного вторгнення, та завдань, які виконують прикордонники в умовах проведення стабілізаційної операції на відновлених ділянках державного кордону та в тилових районах деокупованих територій. Зроблено висновок, що основна проблематика щодо порядку застосування підрозділів охорони державного кордону полягає у відсутності документально оформлених моделей їх застосування у складі сил оборони в різних формах бойових дій (оперативно-службової діяльності), отже, і у складності питань планування порядку застосування, проведення заходів логістики, бойової та спеціальної підготовки особового складу та підрозділів тощо. Узагальнення та впровадження бойового досвіду діяльності Державної прикордонної служби України у складі сил оборони забезпечить покращення їх підготовки та подальшого застосування, зменшить ризики повторних помилок і буде основою для побудови моделей їх застосування у різних формах бойових дій (оперативно-службової діяльності) у складі сил оборони.
- Open Access
- 31 January 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 92 (3) , 46-54
ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ КРИТЕРІЮ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІЖВІДОМЧОГО УГРУПОВАННЯ ВІЙСЬК (СИЛ) В ОПЕРАЦІЇ
У статті запропоновано підхід до визначення узагальненого критерію оцінювання ефективності функціонування системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил) в операції, що дозволяє враховувати вплив основних чинників підвищення бойових можливостей військ (сил) у процесі управління. Ускладнення характеру сучасних операцій вимагає підвищення вимог щодо системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил) і зумовлює необхідність її вдосконалення та розвитку. Аналіз наукових праць та публікацій показує, що під час оцінювання ефективності функціонування системи управління використовують два підходи: багатокритеріальний та монокритеріальний. Зважаючи на зростання складності системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил), оцінити систему з достатньою мірою повноти можна тільки за допомогою так званого векторного критерію ефективності – деякої сукупності критеріїв, кожен з яких є функцією від процесу управління, що відображає одну зі сторін якості функціонування системи. Так, проблема вибору єдиного критерію ефективності трансформувалася у завдання вибору системи критеріїв ефективності та її згортання до деякого узагальненого критерію в ході вирішення оптимізаційних завдань. Саме монокритеріальний підхід передбачає використання єдиного критерію ефективності, що дозволяє судити про ефективність системи загалом. Перевага монокритеріального підходу порівняно з багатокритеріальним полягає в тому, що він дозволяє ясно встановити фізичний зміст критерію ефективності, а також розглядати вимоги до систем управління в їх діалектичному взаємозв’язку. Отже, під час оцінки ефективності системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил) у сучасних операціях є всі підстави для того, щоб віддати перевагу монокритеріальному підходу. Підхід до оцінки ефективності функціонування системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил) з погляду інформаційних процесів та інформації може дозволити прийняти як узагальнений критерій внутрішньої ефективності коефіцієнт відповідності вихідної (командної) інформації, що є ступенем її відповідності реальній оперативній обстановці на момент її доведення до об’єктів управління.
- 31 January 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 92 (3) , 46-54
Open AccessВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ КРИТЕРІЮ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІЖВІДОМЧОГО УГРУПОВАННЯ ВІЙСЬК (СИЛ) В ОПЕРАЦІЇ
У статті запропоновано підхід до визначення узагальненого критерію оцінювання ефективності функціонування системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил) в операції, що дозволяє враховувати вплив основних чинників підвищення бойових можливостей військ (сил) у процесі управління. Ускладнення характеру сучасних операцій вимагає підвищення вимог щодо системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил) і зумовлює необхідність її вдосконалення та розвитку. Аналіз наукових праць та публікацій показує, що під час оцінювання ефективності функціонування системи управління використовують два підходи: багатокритеріальний та монокритеріальний. Зважаючи на зростання складності системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил), оцінити систему з достатньою мірою повноти можна тільки за допомогою так званого векторного критерію ефективності – деякої сукупності критеріїв, кожен з яких є функцією від процесу управління, що відображає одну зі сторін якості функціонування системи. Так, проблема вибору єдиного критерію ефективності трансформувалася у завдання вибору системи критеріїв ефективності та її згортання до деякого узагальненого критерію в ході вирішення оптимізаційних завдань. Саме монокритеріальний підхід передбачає використання єдиного критерію ефективності, що дозволяє судити про ефективність системи загалом. Перевага монокритеріального підходу порівняно з багатокритеріальним полягає в тому, що він дозволяє ясно встановити фізичний зміст критерію ефективності, а також розглядати вимоги до систем управління в їх діалектичному взаємозв’язку. Отже, під час оцінки ефективності системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил) у сучасних операціях є всі підстави для того, щоб віддати перевагу монокритеріальному підходу. Підхід до оцінки ефективності функціонування системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил) з погляду інформаційних процесів та інформації може дозволити прийняти як узагальнений критерій внутрішньої ефективності коефіцієнт відповідності вихідної (командної) інформації, що є ступенем її відповідності реальній оперативній обстановці на момент її доведення до об’єктів управління.
- Open Access
- 31 January 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 92 (3) , 55-63
АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ ЩОДО ФОРМУВАННЯ НОВОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ (СИЛАМИ) В СУЧАСНИХ ОПЕРАЦІЯХ
У статті подано висновки з результатів аналізу поглядів на моделі управління військами (силами). Розкрито теоретичні підстави для формування нової моделі управління військами (силами) в сучасних операціях (бойових діях) та можливі напрями її розвитку. Відповідно до сформованого погляду у теорії управління військами (силами) управлінські процеси будуються на основі моделі, що передбачає наявність керуючого суб’єкта, керованого об’єкта, а також прямих і зворотних зв’язків між ними. У такій моделі суб’єкт і об’єкт управління розглядають як детерміновані (передбачувані) системи незалежно від своєї складності, які функціонують за заздалегідь заданими правилами та із заздалегідь відомим результатом. Загалом організація та реалізація управлінських процесів відповідно до моделі «суб’єкт – об’єкт» дають змогу забезпечити досягнення мети (кінцевого результату) – забезпечити виконання завдань у встановлені терміни з ефективним використанням бойових можливостей військ (сил). Водночас управлінська діяльність, що здійснюється нині з опорою на «суб’єкт–об’єктну» модель, зумовила появу низки проблем, потреба в розв’язанні яких визначила необхідність розширення уявлення про управління і формування його нової моделі. Трансформація поглядів на об’єкт управління дає змогу сформувати модель «суб’єкт – суб’єкт». Відповідно до неї людина як об’єкт управління є керованим суб’єктом і розглядається не як детермінований (умовно постійний) елемент, що функціонує за заданим алгоритмом, а як активна система, властивості якої залежать від середовища функціонування. У результаті «класичне» управління керівника підлеглими («суб’єкт – об’єкт») трансформувалося в «некласичну» взаємодію («суб’єкт – суб’єкт»), що дає змогу підвищити якість і оперативність розв’язання завдань управління. З огляду на перспективу вступу України в НАТО і з метою забезпечення сумісності дій військових формувань однією з можливих перспективних ідей розвитку теорії управління військами (силами) може стати модель «суб’єкт – кіберфізична система». Управління кіберфізичними системами наразі є інноваційним напрямом сучасної науки, що ґрунтується на дослідженні різноманітних властивостей інформаційно-технічних систем з погляду взаємодії їхніх фізичної та цифрової складових.
- 31 January 2024
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 92 (3) , 55-63
Open AccessАНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ ЩОДО ФОРМУВАННЯ НОВОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ (СИЛАМИ) В СУЧАСНИХ ОПЕРАЦІЯХ
У статті подано висновки з результатів аналізу поглядів на моделі управління військами (силами). Розкрито теоретичні підстави для формування нової моделі управління військами (силами) в сучасних операціях (бойових діях) та можливі напрями її розвитку. Відповідно до сформованого погляду у теорії управління військами (силами) управлінські процеси будуються на основі моделі, що передбачає наявність керуючого суб’єкта, керованого об’єкта, а також прямих і зворотних зв’язків між ними. У такій моделі суб’єкт і об’єкт управління розглядають як детерміновані (передбачувані) системи незалежно від своєї складності, які функціонують за заздалегідь заданими правилами та із заздалегідь відомим результатом. Загалом організація та реалізація управлінських процесів відповідно до моделі «суб’єкт – об’єкт» дають змогу забезпечити досягнення мети (кінцевого результату) – забезпечити виконання завдань у встановлені терміни з ефективним використанням бойових можливостей військ (сил). Водночас управлінська діяльність, що здійснюється нині з опорою на «суб’єкт–об’єктну» модель, зумовила появу низки проблем, потреба в розв’язанні яких визначила необхідність розширення уявлення про управління і формування його нової моделі. Трансформація поглядів на об’єкт управління дає змогу сформувати модель «суб’єкт – суб’єкт». Відповідно до неї людина як об’єкт управління є керованим суб’єктом і розглядається не як детермінований (умовно постійний) елемент, що функціонує за заданим алгоритмом, а як активна система, властивості якої залежать від середовища функціонування. У результаті «класичне» управління керівника підлеглими («суб’єкт – об’єкт») трансформувалося в «некласичну» взаємодію («суб’єкт – суб’єкт»), що дає змогу підвищити якість і оперативність розв’язання завдань управління. З огляду на перспективу вступу України в НАТО і з метою забезпечення сумісності дій військових формувань однією з можливих перспективних ідей розвитку теорії управління військами (силами) може стати модель «суб’єкт – кіберфізична система». Управління кіберфізичними системами наразі є інноваційним напрямом сучасної науки, що ґрунтується на дослідженні різноманітних властивостей інформаційно-технічних систем з погляду взаємодії їхніх фізичної та цифрової складових.
- 2 October 2023
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 91 (2) , 35-45
МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ЩОДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ І КРИТЕРІЇВ ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНІЙ МІГРАЦІЇ НА ДІЛЯНЦІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ
- 2 October 2023
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 91 (2) , 35-45
МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ЩОДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ І КРИТЕРІЇВ ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНІЙ МІГРАЦІЇ НА ДІЛЯНЦІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ