ОГОлексій Глуздань

Олексій Глуздань

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Олексій Глуздань has a total of 8 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • МЕТОДИКА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ТА ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ РІШЕНЬ У ПРИКОРДОННІЙ СФЕРІ

    by Віктор Залож, Олексій Глуздань, Віталій Скоробатюк, Вадим Половніков

    Розвиток ризик-орієнтованого підходу до стратегічного управління зумовлює необхідність удосконалення методологічних засад управління ризиками в процесі підготовки та прийняття стратегічних рішень у прикордонній сфері в умовах інформаційної невизначеності. Метою статті є удосконалення методології управління ризиками в процесі підготовки та прийняття стратегічних рішень у прикордонній сфері шляхом інтеграції методу аналізу ієрархій та апарату нечіткої логіки для комплексного оцінювання ризиків і стратегічних можливостей. Для досягнення поставленої мети використано такі методи: аналіз і узагальнення наукових джерел і нормативно-методичних положень, експертне оцінювання, метод аналізу ієрархій, теорію нечітких множин, нечітке моделювання та методиба гатокритеріального прийняття рішень. Результати дослідження полягають у розробленні гібридного підходу, що поєднує оцінювання ризику з оцінюванням стратегічних можливостей альтернативи та забезпечує їх використання в процесі стратегічного вибору. Уточнено розмежування понять ризику, спроможностей і стратегічних можливостей: спроможності (операційні можливості) враховуються у складі уразливості під час оцінювання ризику, тоді як стратегічні можливості характеризують позитивний потенціал стратегічної альтернативи щодо досягнення визначених цілей. Запропонований підхід передбачає ідентифікацію та оцінювання ризиків і стратегічних можливостей, визначення вагових коефіцієнтів критеріїв, аналіз і пріоритизацію факторів впливу, формування заходів реагування та підтримку прийняття стратегічного рішення. Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методології управління ризиками шляхом адаптації інструментарію Fuzzy-AHP до процесу підготовки та прийняття стратегічних рішень у прикордонній сфері, інтеграції оцінювання ризикової складової та страте-гічних можливостей альтернатив і розробленні матриці підтримки стратегічного виборуна основі нечітких правил типу Mamdani. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованого підходу для інформаційно-аналітичного забезпечення підготовки та прийняття обґрунтованих стратегічних рішень органами управління прикордонного відомства. Зроблено висновок, що поєднання ризик-орієнтованого оцінювання з оцінюванням стратегічних можливостей дає змогу комплексно порівнювати альтернативи та підвищувати обґрунтованість стратегічного вибору в умовах невизначеності.

  • Open Access

    Рекомендації органам управління штабу прикордонного загону щодо організації та проведення оперативно-профілактичних заходів на державному кордоні

    by Anatoliy Fedorchuk, Vitalii Veretilnyk, Oleksii Gluzdan

    Мета роботи. Надати рекомендації органам управління штабу прикордонного загону щодо організації та проведення оперативно-профілактичних заходів на державному кордоні. Метод дослідження. В основу рекомендацій покладено експертну оцінку та аналітичний метод, які базується на оцінці фактів та інформації. Результати дослідження. Обґрунтовано рекомендації щодо організації та проведення спільних (спеціальних) прикордонних операцій на державному кордоні. Теоретична цінність дослідження. Рекомендації надають можливість органам управління штабу прикордонного загону сформувати послідовність їхньої роботи у процесі планування та організації спільних (спеціальних) прикордонних операцій на державному кордоні. Оригінальність/Цінність дослідження: Новизна полягає у запровадженні нових підходів у роботу штабу прикордонного загону. Майбутні дослідження: розробка службових порядків, питання організації взаємодії під час планування спільних (спеціальних) прикордонних операцій на державному кордоні є подальшими напрямками дослідження. Тип статті. Науково-прикладна (методична) стаття.

  • Open Access

    ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ КРИТЕРІЮ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІЖВІДОМЧОГО УГРУПОВАННЯ ВІЙСЬК (СИЛ) В ОПЕРАЦІЇ

    by Олексій Глуздань, Віктор Залож, Андрій Мальцев

    У статті запропоновано підхід до визначення узагальненого критерію оцінювання ефективності функціонування системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил) в операції, що дозволяє враховувати вплив основних чинників підвищення бойових можливостей військ (сил) у процесі управління. Ускладнення характеру сучасних операцій вимагає підвищення вимог щодо системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил) і зумовлює необхідність її вдосконалення та розвитку. Аналіз наукових праць та публікацій показує, що під час оцінювання ефективності функціонування системи управління використовують два підходи: багатокритеріальний та монокритеріальний. Зважаючи на зростання складності системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил), оцінити систему з достатньою мірою повноти можна тільки за допомогою так званого векторного критерію ефективності – деякої сукупності критеріїв, кожен з яких є функцією від процесу управління, що відображає одну зі сторін якості функціонування системи. Так, проблема вибору єдиного критерію ефективності трансформувалася у завдання вибору системи критеріїв ефективності та її згортання до деякого узагальненого критерію в ході вирішення оптимізаційних завдань. Саме монокритеріальний підхід передбачає використання єдиного критерію ефективності, що дозволяє судити про ефективність системи загалом. Перевага монокритеріального підходу порівняно з багатокритеріальним полягає в тому, що він дозволяє ясно встановити фізичний зміст критерію ефективності, а також розглядати вимоги до систем управління в їх діалектичному взаємозв’язку. Отже, під час оцінки ефективності системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил) у сучасних операціях є всі підстави для того, щоб віддати перевагу монокритеріальному підходу. Підхід до оцінки ефективності функціонування системи управління міжвідомчого угруповання військ (сил) з погляду інформаційних процесів та інформації може дозволити прийняти як узагальнений критерій внутрішньої ефективності коефіцієнт відповідності вихідної (командної) інформації, що є ступенем її відповідності реальній оперативній обстановці на момент її доведення до об’єктів управління.

  • Open Access

    АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ ЩОДО ФОРМУВАННЯ НОВОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ (СИЛАМИ) В СУЧАСНИХ ОПЕРАЦІЯХ

    by Віктор Залож, Олексій Глуздань, Володимир Баштовий

    У статті подано висновки з результатів аналізу поглядів на моделі управління військами (силами). Розкрито теоретичні підстави для формування нової моделі управління військами (силами) в сучасних операціях (бойових діях) та можливі напрями її розвитку. Відповідно до сформованого погляду у теорії управління військами (силами) управлінські процеси будуються на основі моделі, що передбачає наявність керуючого суб’єкта, керованого об’єкта, а також прямих і зворотних зв’язків між ними. У такій моделі суб’єкт і об’єкт управління розглядають як детерміновані (передбачувані) системи незалежно від своєї складності, які функціонують за заздалегідь заданими правилами та із заздалегідь відомим результатом. Загалом організація та реалізація управлінських процесів відповідно до моделі «суб’єкт – об’єкт» дають змогу забезпечити досягнення мети (кінцевого результату) – забезпечити виконання завдань у встановлені терміни з ефективним використанням бойових можливостей військ (сил). Водночас управлінська діяльність, що здійснюється нині з опорою на «суб’єкт–об’єктну» модель, зумовила появу низки проблем, потреба в розв’язанні яких визначила необхідність розширення уявлення про управління і формування його нової моделі. Трансформація поглядів на об’єкт управління дає змогу сформувати модель «суб’єкт – суб’єкт». Відповідно до неї людина як об’єкт управління є керованим суб’єктом і розглядається не як детермінований (умовно постійний) елемент, що функціонує за заданим алгоритмом, а як активна система, властивості якої залежать від середовища функціонування. У результаті «класичне» управління керівника підлеглими («суб’єкт – об’єкт») трансформувалося в «некласичну» взаємодію («суб’єкт – суб’єкт»), що дає змогу підвищити якість і оперативність розв’язання завдань управління. З огляду на перспективу вступу України в НАТО і з метою забезпечення сумісності дій військових формувань однією з можливих перспективних ідей розвитку теорії управління військами (силами) може стати модель «суб’єкт – кіберфізична система». Управління кіберфізичними системами наразі є інноваційним напрямом сучасної науки, що ґрунтується на дослідженні різноманітних властивостей інформаційно-технічних систем з погляду взаємодії їхніх фізичної та цифрової складових.


  • Open Access

    МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ПОБУДОВИ ЛАНОК ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

    by Віктор Залож, Андрій Мальцев, Олексій Глуздань

    У статті розглянуті методичні підходи щодо побудови ланок організаційної структури управління Державної прикордонної служби України. У процесі формування організаційної структури управління необхідно керуватись основними правилами: охоплення всіх видів діяльності; здатність оперативно реагувати на ситуації, що змінюються; мінімальне число рівнів і ланок управління; мінімальні витрати часу на прийняття рішень і їх проходження від керівників до виконавців; оптимальне поєднання централізації і децентралізації управління; дотримання оптимальної чисельності керівників, фахівців і виконавців; рівномірність навантажень на кожну ланку і рівень управління. Основними шляхами удосконалення організаційної структури управління є: вибір оптимального типу організаційної структури управління; вибір оптимальної норми керованості; правильна постановка мети та відповідно до цього правильний розподіл функцій(за вдань) між різними рівнями та ланками управління; вироблення оптимального складу та структури органів (підрозділів), зокрема забезпечення й обслуговування управління тощо. Проблема полягає у визначенні та дотриманні принципів створення ланок організаційної структури управління, що формують відповідний рівень управління. Тому у статті запропонований методичний підхід до побудови ланок організаційної структури управління, який враховує основні чинники, що впливають на рішення розглянутої проблеми: діапазон контролю; механізм координації; зміст функцій; централізація і децентралізація управління; обсяг повноважень і відповідальності; гранична кількість особового складу для формування структурних підрозділів. Запропонований підхід є методологічною основою, що враховує комплекс принципів формування організаційних структур управління, і дозволяє цілеспрямовано та гнучко побудувати процедуру оптимізації структури Державної прикордонної служби України з тим, щоб досягти максимальної відповідності конкретним вимогам.


  • Open Access

    СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

    by Віктор Залож, Олексій Глуздань, Роман Бойчук

    Зростання вимог до планової діяльності вимагає підвищення рівня стратегічного планування, яке повинно сприяти інтенсифікації діяльності, збалансованому і пропорційному розвитку, ефективному використанню потенціалу органів Державної прикордонної служби України. Проте сьогодні залишається невирішеним питання єдиного розуміння сутності і змісту стратегічного планування, що ускладнює не тільки його дослідження, а й впровадження у практику управління органами Державної прикордонної служби України. Зокрема, аналіз планової діяльності свідчить про наявність у цій області ряду недоліків, які надають можливість стверджувати про існування обмежувальних рамок планової діяльності в органах Державної прикордонної служби України, що визначаються дефіцитом знань і відмінністю між формуванням і здійсненням намірів.Стаття присвячена дослідженню сутності та змісту стратегічного планування в органах Державної прикордонної служби України, основних його відмінностей від оперативного планування, теоретичних аспектів його здійснення. Стратегічне планування визначенояк безперервний процес, який слід розглядати у вигляді динамічної сукупністі п’яти взаємозалежних управлінських процесів, що логічно випливають один з одного:стратегічний аналіз; визначення стратегічних цілей; формування стратегії; розробка стратегічного плану; оперативне планування. Керівництво органу Державної прикордонної служби України повинно не тільки усвідомити необхідність впровадження і використання стратегічного планування, але й оволодівати теоретичними знаннями з питань стратегічного планування у сфері забезпечення безпеки державного кордону, технологіями та методами стратегічного управління, формувати науковий світогляд та стратегічне мислення, а також умінь і навичок стратегічних комунікацій.