Tatiana Karunna
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Tatiana Karunna has a total of 22 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Svitlana Voitenko
Institute of Pig Breeding and Agroindustrial Production of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine
5 shared publications - Богдан Сергійович Шаферівський
Полтавський державний аграрний університет, Полтава
5 shared publications - Maksym Oleksandrovich Petrenko
Poltava State Agrarian University
3 shared publications - Іван Миколайович Желізняк
Полтавська державна аграрна академія
3 shared publications - Oksana Kravchenko
POLTAVA STATE AGRARIAN UNIVERSITY, POLTAVA, UKRAINE
2 shared publications - О. О. Васильєва
Полтавський державний аграрний університет
2 shared publications
Latest Publications
- Open Access
- 2 March 2026
- Published by Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine in Animal Breeding and Genetics
- Vol. 71, 31-40
CURRENT STATUS OF PIG FARMING AND PROBLEMS: BREEDS AREAS, MAIN SELECTION TRAITS, GENEALOGICAL STRUCTURE
Today, the pig breeding industry in Ukraine is undergoing significant changes due to a number of factors that may lead to the loss of the domestic breeding base. Therefore, constant monitoring of the state of breeding pig breeding, as the basis of the industry and its competitiveness, has practical value, as it allows us to have an idea of the distribution of breeds by region, the need to expand or reduce the number of breeding farms, improve the corresponding population according to the desired productivity characteristics, preserve the classic genealogical lines and families for the breed, or create new factory structures. The analysis of the range of breeds was carried out, the features of pig productivity indicators were established and their distribution by lines and families was carried out with the determination of the possibility of purebred breeding. The feasibility of adjusting selection with breeds and harmonizing domestic legislation with European requirements was proven.
- 2 March 2026
- Published by Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine in Animal Breeding and Genetics
- Vol. 71, 31-40
Open AccessCURRENT STATUS OF PIG FARMING AND PROBLEMS: BREEDS AREAS, MAIN SELECTION TRAITS, GENEALOGICAL STRUCTURE
Today, the pig breeding industry in Ukraine is undergoing significant changes due to a number of factors that may lead to the loss of the domestic breeding base. Therefore, constant monitoring of the state of breeding pig breeding, as the basis of the industry and its competitiveness, has practical value, as it allows us to have an idea of the distribution of breeds by region, the need to expand or reduce the number of breeding farms, improve the corresponding population according to the desired productivity characteristics, preserve the classic genealogical lines and families for the breed, or create new factory structures. The analysis of the range of breeds was carried out, the features of pig productivity indicators were established and their distribution by lines and families was carried out with the determination of the possibility of purebred breeding. The feasibility of adjusting selection with breeds and harmonizing domestic legislation with European requirements was proven.
- 30 December 2025
- Published by Institute of Pig Breeding and AIP NAAS of Ukraine in Pig Breeding and Agroindustrial Production
- No. 5-6(83-84),p. 19
GROWTH AND DEVELOPMENT OF PUREBRED AND DOUBLE-BREEDED REPAIR YOUNG PIGS OF DANISH SELECTION
Objective. To analyze the current state of breeding pig farming in Ukraine, to determine the distribution of existing breeds by region, the number of boars and sows in the breed, their affiliation to the corresponding genealogical formation, and the possibility of breeding by lines with an assessment of the main livestock population according to fattening and meat characteristics, which will make it possible to determine the main ways to preserve the domestic breeding base and improve breeds according to the main selection characteristics. Methods.Analytical, zootechnical, statistical. The analysis used data from the State Register of Breeding Entities in Animal Husbandry for 2024 and summary reports on the bonitation of pigs of the corresponding breeds for 2024. Results. At the beginning of 2025, breeding pig farming was concentrated in 15 of Ukraine's 24 regions and numbered 291 main boars and 10,285 main sows belonging to the Large White, Duroc, Landrace, Pietrain, Poltava Meat, and Welsh breeds. At the same time, the most numerous breeds in terms of basic boars and sows were and remain Large White and Landrace, while the rest can be classified as rare. The largest number of basic sows are kept in breeding farms in the Lviv (4,512 heads), Poltava (1,657 heads), and Ternopil (1,095 heads) regions. Breeding pig farming does not play a significant role in production in the Cherkasy and Ivano-Frankivsk regions. An analysis of the genealogical structure of the studied pig breeds as of January 1, 2025, showed clear breeding according to classic lines and families only in a few herds of the Poltava meat, the Red White-belted, and Welsh breeds, as well as in separate herds of the Large White breed. The vast majority of boars and sows in the Large White and Landrace breeds are of foreign origin, with their line or family affiliation confirmed only by the last digits of their working number. A significant part of breeding farms does not distribute boars by lines at all, and sows by families, which calls into question the animals' belonging to breeding stock. The evaluation of boars and sows of the Large White, Duroc, Landrace, Pietrain, and Welsh breeds based on the quality of their offspring shows that the existing gene pool is not inferior to foreign genotypes, although a significant part of breeding entities do not distinguish between controlled fattening of pigs and conventional fattening, as a result of which some indicators do not correspond to reality. Conclusions. To improve the productivity of pigs in breeding farms, especially in breeding reproductors, it is necessary to more actively publicize the results of the activities of the best breeding entities in pig breeding and to sell young animals with high breeding value. It is advisable to revive the activities of the breed council in order to bring order to the genealogical structure of breeds, determine the directions of selection for each farm, and provide advice to breeding specialists. In order to preserve the breeding base of domestic pig breeding, it is necessary to harmonize legislation with EU requirements, or at least amend the existing legislation. Key words: pigs, breeds, range, livestock, genealogical structure, lines, families, productivity.
- 30 December 2025
- Published by Institute of Pig Breeding and AIP NAAS of Ukraine in Pig Breeding and Agroindustrial Production
- No. 5-6(83-84),p. 19
GROWTH AND DEVELOPMENT OF PUREBRED AND DOUBLE-BREEDED REPAIR YOUNG PIGS OF DANISH SELECTION
Objective. To analyze the current state of breeding pig farming in Ukraine, to determine the distribution of existing breeds by region, the number of boars and sows in the breed, their affiliation to the corresponding genealogical formation, and the possibility of breeding by lines with an assessment of the main livestock population according to fattening and meat characteristics, which will make it possible to determine the main ways to preserve the domestic breeding base and improve breeds according to the main selection characteristics. Methods.Analytical, zootechnical, statistical. The analysis used data from the State Register of Breeding Entities in Animal Husbandry for 2024 and summary reports on the bonitation of pigs of the corresponding breeds for 2024. Results. At the beginning of 2025, breeding pig farming was concentrated in 15 of Ukraine's 24 regions and numbered 291 main boars and 10,285 main sows belonging to the Large White, Duroc, Landrace, Pietrain, Poltava Meat, and Welsh breeds. At the same time, the most numerous breeds in terms of basic boars and sows were and remain Large White and Landrace, while the rest can be classified as rare. The largest number of basic sows are kept in breeding farms in the Lviv (4,512 heads), Poltava (1,657 heads), and Ternopil (1,095 heads) regions. Breeding pig farming does not play a significant role in production in the Cherkasy and Ivano-Frankivsk regions. An analysis of the genealogical structure of the studied pig breeds as of January 1, 2025, showed clear breeding according to classic lines and families only in a few herds of the Poltava meat, the Red White-belted, and Welsh breeds, as well as in separate herds of the Large White breed. The vast majority of boars and sows in the Large White and Landrace breeds are of foreign origin, with their line or family affiliation confirmed only by the last digits of their working number. A significant part of breeding farms does not distribute boars by lines at all, and sows by families, which calls into question the animals' belonging to breeding stock. The evaluation of boars and sows of the Large White, Duroc, Landrace, Pietrain, and Welsh breeds based on the quality of their offspring shows that the existing gene pool is not inferior to foreign genotypes, although a significant part of breeding entities do not distinguish between controlled fattening of pigs and conventional fattening, as a result of which some indicators do not correspond to reality. Conclusions. To improve the productivity of pigs in breeding farms, especially in breeding reproductors, it is necessary to more actively publicize the results of the activities of the best breeding entities in pig breeding and to sell young animals with high breeding value. It is advisable to revive the activities of the breed council in order to bring order to the genealogical structure of breeds, determine the directions of selection for each farm, and provide advice to breeding specialists. In order to preserve the breeding base of domestic pig breeding, it is necessary to harmonize legislation with EU requirements, or at least amend the existing legislation. Key words: pigs, breeds, range, livestock, genealogical structure, lines, families, productivity.
- Open Access
- 28 March 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (1) , 101-109
Ефективність дорощування гнізда, однієї тварини та одиниці приросту чистопородних, помісних та гібридних поросят різного селекційного спрямування
В статті досліджувалась ефективності дорощування одного гнізда, однієї тварини, одиниці приросту, за чистопородного, чистолінійного розведення, схрещування та гібридизації материнських і батьківських ліній, в умовах промислового виробництва свинини. Встановлено, що використання гібридизації при дорощувані підсвинків сприяло підвищенню інтенсивності їх росту на 15,1 %, на 19,4 % маси гнізда на кінець дорощування, покращенню на 1,7 % конверсії корму, зниженню на 3,9 % собівартості 1кг приросту. Це в свою чергу позначилося на зростанні рівня рентабельності дорощування одного поросяти та гнізда на 18,0 %, збільшенню на 20,5 % доходу від дорощування одного підсвинку порівняно з гніздами помісних підсвинків великої білої та ландрас порід. Встановлено перевершення гібридів над материнськими вихідними формами за абсолютними приростами однієї голови на 22,5 % та валовими приростами гнізда підсвинків за період дорощування на 32,3 %, на 19,2 % за масою одного підсвинку та на 28,6 % масою їх гнізда на кінець дорощування. Це сприяло покращенню конверсії корму на 5,4 %, зниженню на 7,6 % собівартості 1 кг приросту та на 11,0 % 1 кг живої маси на кінець дорощування, підвищенню ринкової вартості одного підсвинку на 12,7 % та їх гнізда на 28,6 %, збільшенню на 34,0 % доходу, від дорощування одного підсвинку та на 12,5 % на 1 кг живої маси і на 44,7 %, дохідності вирощування їх гнізда, що вплинуло на зростання рівня рентабельності дорощування одного поросяти та їх гнізда на 26,3 %, порівняно з гніздами чистопородних підсвинків великої білої та ландрас порід. Встановлено перевершення тварин синтетичної батьківської лінії над гібридними поросятами за інтенсивністю росту під час дорощування на 2,7 %, на 5,3 % за масою одного підсвинку по його завершенню, покращенню конверсії корму на 8,0 %, зниженню на 5,1 % витрат кормів одним підсвинком під час дорощування, на 4,5 % операційної собівартості дорощування одного підсвинку, на 7,4 % собівартості 1 кг приросту на кінець дорощування, та підвищенню на 5,3 % ринкової вартості одного підсвинку. Водночас констатовано перевершення гібридів над батьківським вихідним генотипом за валовими приростами гнізда підсвинків за період дорощування на 52,1 %, за масою гнізда по його завершенню на 47,1 %, на 62,3 % за операційною собівартістю дорощування гнізда поросят, на 36,4 % за собівартістю живої маси гнізда на кінець дорощування, підвищенню на 47,1 % ринкової його вартості, та збільшенню на 1,9 % доходу, від дорощування одного підсвинку та 1 кг живої маси і на 7,6 %, на 58,2 % дохідності вирощування їх гнізда, що посприяло зростанню рівня рентабельності дорощування одного поросяти та їх гнізда на 16,0 %, порівняно з гніздами чистопородних підсвинків синтетичної батьківської лінії РІС-337.
- 28 March 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (1) , 101-109
Open AccessЕфективність дорощування гнізда, однієї тварини та одиниці приросту чистопородних, помісних та гібридних поросят різного селекційного спрямування
В статті досліджувалась ефективності дорощування одного гнізда, однієї тварини, одиниці приросту, за чистопородного, чистолінійного розведення, схрещування та гібридизації материнських і батьківських ліній, в умовах промислового виробництва свинини. Встановлено, що використання гібридизації при дорощувані підсвинків сприяло підвищенню інтенсивності їх росту на 15,1 %, на 19,4 % маси гнізда на кінець дорощування, покращенню на 1,7 % конверсії корму, зниженню на 3,9 % собівартості 1кг приросту. Це в свою чергу позначилося на зростанні рівня рентабельності дорощування одного поросяти та гнізда на 18,0 %, збільшенню на 20,5 % доходу від дорощування одного підсвинку порівняно з гніздами помісних підсвинків великої білої та ландрас порід. Встановлено перевершення гібридів над материнськими вихідними формами за абсолютними приростами однієї голови на 22,5 % та валовими приростами гнізда підсвинків за період дорощування на 32,3 %, на 19,2 % за масою одного підсвинку та на 28,6 % масою їх гнізда на кінець дорощування. Це сприяло покращенню конверсії корму на 5,4 %, зниженню на 7,6 % собівартості 1 кг приросту та на 11,0 % 1 кг живої маси на кінець дорощування, підвищенню ринкової вартості одного підсвинку на 12,7 % та їх гнізда на 28,6 %, збільшенню на 34,0 % доходу, від дорощування одного підсвинку та на 12,5 % на 1 кг живої маси і на 44,7 %, дохідності вирощування їх гнізда, що вплинуло на зростання рівня рентабельності дорощування одного поросяти та їх гнізда на 26,3 %, порівняно з гніздами чистопородних підсвинків великої білої та ландрас порід. Встановлено перевершення тварин синтетичної батьківської лінії над гібридними поросятами за інтенсивністю росту під час дорощування на 2,7 %, на 5,3 % за масою одного підсвинку по його завершенню, покращенню конверсії корму на 8,0 %, зниженню на 5,1 % витрат кормів одним підсвинком під час дорощування, на 4,5 % операційної собівартості дорощування одного підсвинку, на 7,4 % собівартості 1 кг приросту на кінець дорощування, та підвищенню на 5,3 % ринкової вартості одного підсвинку. Водночас констатовано перевершення гібридів над батьківським вихідним генотипом за валовими приростами гнізда підсвинків за період дорощування на 52,1 %, за масою гнізда по його завершенню на 47,1 %, на 62,3 % за операційною собівартістю дорощування гнізда поросят, на 36,4 % за собівартістю живої маси гнізда на кінець дорощування, підвищенню на 47,1 % ринкової його вартості, та збільшенню на 1,9 % доходу, від дорощування одного підсвинку та 1 кг живої маси і на 7,6 %, на 58,2 % дохідності вирощування їх гнізда, що посприяло зростанню рівня рентабельності дорощування одного поросяти та їх гнізда на 16,0 %, порівняно з гніздами чистопородних підсвинків синтетичної батьківської лінії РІС-337.
- Open Access
- 29 September 2023
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 26 (3) , 81-86
Племінне свинарство України: виклики часу
У статті висвітлений стан племінного свинарства України у перший рік війни, наведені показники скорочення поголів’я свиней та мережі по їх розведенню. Зʼясовано, що у порівнянні з довоєнним періодом (2021 рік) кількість стад скоротилося на 20,3 %, поголів’я кнурів – на 21,5 %, свиноматок – на 17,3 %. Гено-фонд свиней в Україні наразі представлений 7 породами: велика біла, дюрок, ландрас, пʼєтрен, полтавська м’ясна, уельська та червона білопояса, причому найбільшого використання набули лише велика біла, ландрас і пʼєтрен. Внаслідок воєнних дій зникли три вітчизняні локальні породи: українська м’ясна, українська степова ряба та українська степова біла. Аналіз генеалогічної структури наявних порід свиней, які утримувалися у суб’єктах племінної справи України у 2022 році, засвідчив присутність майже у кожній з них значної кількості генеалогічних формувань, які не відносяться до конкретної популяції, швидше за все, це імпортоване поголів’я, яке використовується для виробництва свинини на промисловій основі. Серед найбільш численної та використовуваної породи – великої білої 59,8 % кнурів і 20,8 % свиноматок не об’єднані у відповідні генеалогічні формування чи за країною походження, а мають лише номер, причому різний і здебільшого робочий, що підтверджує їх не чистопородну основу. У породі ландрас не чисто- породних кнурів 89,4 %, а свиноматок – 90,4 %. За такої ситуації чистопородне поголів’я свиней, яке ще зали-шилося, знаходиться під загрозою зникнення не через бойові дії, а через його поглинання зарубіжним матеріалом. Свиноматки досліджуваних порід характеризувалися істотною мінливістю показників відтво-рювальної здатності за значних меж варіювання ознак як між породами, так і у породі. З’ясовано, що свино-маток залучають до відтворення у віці 12,3–14,4 місяців. Найбільший розмах багатоплідності виявлено серед маток великої білої породи (8–15 голів) і ландрас (10,8–17,8 голів). Навіть з урахуванням різних строків відлучення поросят від свиноматок, маса гнізда поросят у частини суб’єктів племінної справи має нереально високі показники навіть при відлученні поросят у віці 60 днів – 240–395 кг (вимоги – не вище 180 кг), засвідчуючи відсутність чистопородного розведення і племінного обліку. Підтверджує догмат виробництва свинини на промисловій основі у племінних стадах і верхня межа середньодобового приросту ремонтного молодняку (крім уельської і червоної білопоясої порід) на рівні 735-860 г, при тому, що для племінних тварин цей показник має бути не вище 600 г. Зроблено висновок, що без чистопородного розведення та власної племінної бази не буде вітчизняного свинарства.
- 29 September 2023
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 26 (3) , 81-86
Open AccessПлемінне свинарство України: виклики часу
У статті висвітлений стан племінного свинарства України у перший рік війни, наведені показники скорочення поголів’я свиней та мережі по їх розведенню. Зʼясовано, що у порівнянні з довоєнним періодом (2021 рік) кількість стад скоротилося на 20,3 %, поголів’я кнурів – на 21,5 %, свиноматок – на 17,3 %. Гено-фонд свиней в Україні наразі представлений 7 породами: велика біла, дюрок, ландрас, пʼєтрен, полтавська м’ясна, уельська та червона білопояса, причому найбільшого використання набули лише велика біла, ландрас і пʼєтрен. Внаслідок воєнних дій зникли три вітчизняні локальні породи: українська м’ясна, українська степова ряба та українська степова біла. Аналіз генеалогічної структури наявних порід свиней, які утримувалися у суб’єктах племінної справи України у 2022 році, засвідчив присутність майже у кожній з них значної кількості генеалогічних формувань, які не відносяться до конкретної популяції, швидше за все, це імпортоване поголів’я, яке використовується для виробництва свинини на промисловій основі. Серед найбільш численної та використовуваної породи – великої білої 59,8 % кнурів і 20,8 % свиноматок не об’єднані у відповідні генеалогічні формування чи за країною походження, а мають лише номер, причому різний і здебільшого робочий, що підтверджує їх не чистопородну основу. У породі ландрас не чисто- породних кнурів 89,4 %, а свиноматок – 90,4 %. За такої ситуації чистопородне поголів’я свиней, яке ще зали-шилося, знаходиться під загрозою зникнення не через бойові дії, а через його поглинання зарубіжним матеріалом. Свиноматки досліджуваних порід характеризувалися істотною мінливістю показників відтво-рювальної здатності за значних меж варіювання ознак як між породами, так і у породі. З’ясовано, що свино-маток залучають до відтворення у віці 12,3–14,4 місяців. Найбільший розмах багатоплідності виявлено серед маток великої білої породи (8–15 голів) і ландрас (10,8–17,8 голів). Навіть з урахуванням різних строків відлучення поросят від свиноматок, маса гнізда поросят у частини суб’єктів племінної справи має нереально високі показники навіть при відлученні поросят у віці 60 днів – 240–395 кг (вимоги – не вище 180 кг), засвідчуючи відсутність чистопородного розведення і племінного обліку. Підтверджує догмат виробництва свинини на промисловій основі у племінних стадах і верхня межа середньодобового приросту ремонтного молодняку (крім уельської і червоної білопоясої порід) на рівні 735-860 г, при тому, що для племінних тварин цей показник має бути не вище 600 г. Зроблено висновок, що без чистопородного розведення та власної племінної бази не буде вітчизняного свинарства.
- 25 March 2022
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Вісник Полтавської державної аграрної академії
- No. 1,p. 120-125
ВПЛИВ ПІДБОРУ КРОСУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТОВАРНИХ ЯЄЦЬ
В статті викладено результати аналізу можливостей подальшого розвитку птахофабрик з урахуванням існуючого потенціалу та проблем сучасного птахівничого бізнесу. Проведено моніторинг показників продуктивності кросу Ломанн в умовах ПрАТ «Полтавська птахофабрика». Визначено рівень продуктивності курей-несучок та ефективність використання двох ліній кросу Ломанн ЛСЛ Лайт та Ломанн Браун. У період яйцекладки кури-несучки кросу Ломанн Браун зберігали високі адаптивні і продуктивні якості. Попри добру адаптацію до інтенсивної системи утримання та використання, птиця кросу Ломанн ЛСЛ Лайт мала нижчий показник збереженості на 2 % в порівнянні з показником життєздатності курей кросу Ломанн Браун. Дослідження показали, що крос Ломанн ЛСЛ Лайт швидко виходить на пік яйцекладки (91,4 %) і зберігає високу продуктивність до кінця її використання. Саме кури цього кросу в кінці продуктивного періоду зберігали достатню яйценесучість на рівні 69,1% і цей показник перевищував такий у кросу Ломанн Браун на 3,6 %. В кінці продуктивного періоду птиця саме цього кросу зберегла яйценесучість на рівні 69,1 %, що перевищує цей показник порівняно з птицею кросу Ломанн Браун на 3,6 %. Проте середня маса яєць одержаних від кросу Ломанн ЛСЛ Лайт була нижчою, в порівнянні з середньою масою яєць отриманих від кросу Ломанн Браун. Слід зазначити, що гібридна птиця кросу Ломанн Браун інтенсивно росла і вже в кінці яйцекладки мала живу масу на рівні стандарту кросу, так по закінченні продуктивного періоду жива маса несучок кросу Ломанн Браун була на рівні 1880,9 г, в той час, як маса курей кросу Ломанн ЛСЛ Лайт лише 1629 г. Однак, птиця кросу Ломанн Браун динамічно нарощувала живу масу, і в кінці продуктивного періоду мала достатньо високу вагу. Так в кінці яйцекладки жива маса курей кросу Ломанн ЛСЛ Лайт була на рівні 1629 г, в той час, як кури – несучки кросу Ломанн Браун мали живу масу – 1880,9 г. Встановлено, що витрати на корми, а відповідно і собівартість виробництва продукції, у кросу Ломанн ЛСЛ Лайт значно нижчі ніж у кросу Ломанн Браун. Зазначені показники вказують на те, що використання курей-несучок кросу Ломанн ЛСЛ Лайт в умовах ПрАТ «Полтавська птахофабрика» більш ефективне порівняно з птицею кросу Ломанн Браун.
- 25 March 2022
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Вісник Полтавської державної аграрної академії
- No. 1,p. 120-125
ВПЛИВ ПІДБОРУ КРОСУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТОВАРНИХ ЯЄЦЬ
В статті викладено результати аналізу можливостей подальшого розвитку птахофабрик з урахуванням існуючого потенціалу та проблем сучасного птахівничого бізнесу. Проведено моніторинг показників продуктивності кросу Ломанн в умовах ПрАТ «Полтавська птахофабрика». Визначено рівень продуктивності курей-несучок та ефективність використання двох ліній кросу Ломанн ЛСЛ Лайт та Ломанн Браун. У період яйцекладки кури-несучки кросу Ломанн Браун зберігали високі адаптивні і продуктивні якості. Попри добру адаптацію до інтенсивної системи утримання та використання, птиця кросу Ломанн ЛСЛ Лайт мала нижчий показник збереженості на 2 % в порівнянні з показником життєздатності курей кросу Ломанн Браун. Дослідження показали, що крос Ломанн ЛСЛ Лайт швидко виходить на пік яйцекладки (91,4 %) і зберігає високу продуктивність до кінця її використання. Саме кури цього кросу в кінці продуктивного періоду зберігали достатню яйценесучість на рівні 69,1% і цей показник перевищував такий у кросу Ломанн Браун на 3,6 %. В кінці продуктивного періоду птиця саме цього кросу зберегла яйценесучість на рівні 69,1 %, що перевищує цей показник порівняно з птицею кросу Ломанн Браун на 3,6 %. Проте середня маса яєць одержаних від кросу Ломанн ЛСЛ Лайт була нижчою, в порівнянні з середньою масою яєць отриманих від кросу Ломанн Браун. Слід зазначити, що гібридна птиця кросу Ломанн Браун інтенсивно росла і вже в кінці яйцекладки мала живу масу на рівні стандарту кросу, так по закінченні продуктивного періоду жива маса несучок кросу Ломанн Браун була на рівні 1880,9 г, в той час, як маса курей кросу Ломанн ЛСЛ Лайт лише 1629 г. Однак, птиця кросу Ломанн Браун динамічно нарощувала живу масу, і в кінці продуктивного періоду мала достатньо високу вагу. Так в кінці яйцекладки жива маса курей кросу Ломанн ЛСЛ Лайт була на рівні 1629 г, в той час, як кури – несучки кросу Ломанн Браун мали живу масу – 1880,9 г. Встановлено, що витрати на корми, а відповідно і собівартість виробництва продукції, у кросу Ломанн ЛСЛ Лайт значно нижчі ніж у кросу Ломанн Браун. Зазначені показники вказують на те, що використання курей-несучок кросу Ломанн ЛСЛ Лайт в умовах ПрАТ «Полтавська птахофабрика» більш ефективне порівняно з птицею кросу Ломанн Браун.
- 24 September 2021
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Вісник Полтавської державної аграрної академії
- No. 3,p. 169-177
БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ МОЛОКА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ІЗ РІЗНИМИ ГЕНОТИПАМИ КАПА-КАЗЕЇНУ (CSN3) ТА СИРУ КИСЛОМОЛОЧНОГО
У статті викладено експериментальні дані з дослідження амінокислотного складу та амінокис-лотного скору молока корів української чорно-рябої молочної породи з різними генотипами капа-казеїну. Мета дослідження полягала у виявленні зв’язку гену капа-казеїну (CSN3) з біологічною цінні-стю молока корів української чорно-рябої молочної породи та сиру кисломолочного. Дослідження виконували в умовах племінного заводу з розведення української чорно-рябої молочної породи відді-лення «Профінтерн» ДП ДГ «Гонтарівка» Інституту тваринництва НААН. Опрацювання одержа-них результатів та аналітичну частину проводили на дослідній базі Випробувального центру Інсти-туту тваринництва НААН. Для проведення науково-господарського досліду сформували групу дійних корів української чорно-рябої молочної породи – 95 голів. Аналіз поліморфізму генів виконували мето-дом PCR–RFLP. За результатами ДНК-тестування за геном капа-казеїну (CSN3) відібране поголів’я розподілили на три групи корів із генотипами: АА; АВ і ВВ. Ідентифікацію амінокислотного спектра молока та кисломолочного сиру проводили у п’яти висушених зразках із кожної підгрупи корів на базі РУП «Науково-практичний центр Національної академії наук Білорусі з тваринництва» методом рідинної хроматографії за умови використання автоматичного аналізатора амінокислот марки Hitachi–8900, згідно з вимогами ISO 13903. Кількісну оцінку амінокислотного складу молока і кисло-молочного сиру давали за загальною сумою незамінних і замінних амінокислот в 1 г білка. Амінокис-лотний індекс розраховували за співвідношенням незамінних до замінних амінокислот. У результаті проведених досліджень встановлено, що у корів із генотипом капа-казеїну CSN3ВВ була наявна тен-денція до підвищення у ньому на 9,0 і 5,9 % співвідношення незамінних амінокислот до замінних порі-вняно з тваринами із генотипами АА і АВ. За оцінки відповідності біологічної цінності молока піддо-слідних корів ідеальному білку за шкалою ФАО/ВОЗ варто зауважити, що у тварин із генотипом CSN3ВВ воно мало вищу якість. Білок сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів незалежно від їхнього генотипу, був бідний на ессенціальні амінокислоти. Скори всіх незамінних амінокислот перебували в діапазоні значень від 47,1 % до 124,9 %. Встановлено, що молоко корів із генотипом ВВ за амінокислотним індексом та скором ідеального білка характеризується як продукт високої біоло-гічної цінності. Виявлено, що завдяки збалансованій концентрації замінних і незамінних амінокислот у білку сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів із генотипами АВ і ВВ, його харчова та біологічна цінність підвищилися проти продуктів тварин із генотипом АА.
- 24 September 2021
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Вісник Полтавської державної аграрної академії
- No. 3,p. 169-177
БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ МОЛОКА КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ІЗ РІЗНИМИ ГЕНОТИПАМИ КАПА-КАЗЕЇНУ (CSN3) ТА СИРУ КИСЛОМОЛОЧНОГО
У статті викладено експериментальні дані з дослідження амінокислотного складу та амінокис-лотного скору молока корів української чорно-рябої молочної породи з різними генотипами капа-казеїну. Мета дослідження полягала у виявленні зв’язку гену капа-казеїну (CSN3) з біологічною цінні-стю молока корів української чорно-рябої молочної породи та сиру кисломолочного. Дослідження виконували в умовах племінного заводу з розведення української чорно-рябої молочної породи відді-лення «Профінтерн» ДП ДГ «Гонтарівка» Інституту тваринництва НААН. Опрацювання одержа-них результатів та аналітичну частину проводили на дослідній базі Випробувального центру Інсти-туту тваринництва НААН. Для проведення науково-господарського досліду сформували групу дійних корів української чорно-рябої молочної породи – 95 голів. Аналіз поліморфізму генів виконували мето-дом PCR–RFLP. За результатами ДНК-тестування за геном капа-казеїну (CSN3) відібране поголів’я розподілили на три групи корів із генотипами: АА; АВ і ВВ. Ідентифікацію амінокислотного спектра молока та кисломолочного сиру проводили у п’яти висушених зразках із кожної підгрупи корів на базі РУП «Науково-практичний центр Національної академії наук Білорусі з тваринництва» методом рідинної хроматографії за умови використання автоматичного аналізатора амінокислот марки Hitachi–8900, згідно з вимогами ISO 13903. Кількісну оцінку амінокислотного складу молока і кисло-молочного сиру давали за загальною сумою незамінних і замінних амінокислот в 1 г білка. Амінокис-лотний індекс розраховували за співвідношенням незамінних до замінних амінокислот. У результаті проведених досліджень встановлено, що у корів із генотипом капа-казеїну CSN3ВВ була наявна тен-денція до підвищення у ньому на 9,0 і 5,9 % співвідношення незамінних амінокислот до замінних порі-вняно з тваринами із генотипами АА і АВ. За оцінки відповідності біологічної цінності молока піддо-слідних корів ідеальному білку за шкалою ФАО/ВОЗ варто зауважити, що у тварин із генотипом CSN3ВВ воно мало вищу якість. Білок сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів незалежно від їхнього генотипу, був бідний на ессенціальні амінокислоти. Скори всіх незамінних амінокислот перебували в діапазоні значень від 47,1 % до 124,9 %. Встановлено, що молоко корів із генотипом ВВ за амінокислотним індексом та скором ідеального білка характеризується як продукт високої біоло-гічної цінності. Виявлено, що завдяки збалансованій концентрації замінних і незамінних амінокислот у білку сиру кисломолочного, виготовленого з молока корів із генотипами АВ і ВВ, його харчова та біологічна цінність підвищилися проти продуктів тварин із генотипом АА.
- 25 June 2021
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Вісник Полтавської державної аграрної академії
- No. 2,p. 145-151
ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОЗІВНИЦТВА В УКРАЇНІ
У статті проаналізовано етапи розвитку козівництва та сучасний стан і перспективи йогорозвитку в Україні та світі. Подано основні напрями розвитку, моніторинг ефективності роботигосподарств із виробництва козиного молока та розв’язання практичних проблем відродження галузі козівництва. Представлено технологічні особливості роботи приватного та фермерського госпо-дарства, які спеціалізуються на виробництві екологічно чистої продукції. Проведено моніторингосновних технологічних систем та параметрів вирощування й використання кіз у приватномупідприємстві «Бабині кози», яке розташоване в с. Галайки Тетіївського району Київської області тасімейній фермі «Сікорська» Зіньківського району Полтавської області, де утримують 30 козематокзааненської породи, які забезпечують достатньо ефективне виробництво молока. Встановлено, щоу сучасній галузі агропромислового виробництва питання одержання екологічних продуктів харчу-вання високої якості, а також розширення асортименту тваринницької продукції є актуальним. Дотого ж з метою підвищення обсягів виробництва і якості козиного молока величезне значення маєробота з племінним стадом, формування високопродуктивних ліній і родин, які сприятимутьодержанню тварин різних за біологічними і господарськи корисними ознаками. Для підвищення селе-кційної роботи та прискорення формування галузі козівництва на сучасному етапі використанняпрогресивних технологій утримання тварин і глибокої переробки сировини доцільно в Україні ство-рити асоціацію молочного козівництва з науковим центром та міжнародними зв’язками на основіформувань фермерського типу в сільській місцевості Стверджується, що у козівництві занайменших витрат можна отримати високоцінну продукцію з високим рівнем біологічноїповноцінності.
- 25 June 2021
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Вісник Полтавської державної аграрної академії
- No. 2,p. 145-151
ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОЗІВНИЦТВА В УКРАЇНІ
У статті проаналізовано етапи розвитку козівництва та сучасний стан і перспективи йогорозвитку в Україні та світі. Подано основні напрями розвитку, моніторинг ефективності роботигосподарств із виробництва козиного молока та розв’язання практичних проблем відродження галузі козівництва. Представлено технологічні особливості роботи приватного та фермерського госпо-дарства, які спеціалізуються на виробництві екологічно чистої продукції. Проведено моніторингосновних технологічних систем та параметрів вирощування й використання кіз у приватномупідприємстві «Бабині кози», яке розташоване в с. Галайки Тетіївського району Київської області тасімейній фермі «Сікорська» Зіньківського району Полтавської області, де утримують 30 козематокзааненської породи, які забезпечують достатньо ефективне виробництво молока. Встановлено, щоу сучасній галузі агропромислового виробництва питання одержання екологічних продуктів харчу-вання високої якості, а також розширення асортименту тваринницької продукції є актуальним. Дотого ж з метою підвищення обсягів виробництва і якості козиного молока величезне значення маєробота з племінним стадом, формування високопродуктивних ліній і родин, які сприятимутьодержанню тварин різних за біологічними і господарськи корисними ознаками. Для підвищення селе-кційної роботи та прискорення формування галузі козівництва на сучасному етапі використанняпрогресивних технологій утримання тварин і глибокої переробки сировини доцільно в Україні ство-рити асоціацію молочного козівництва з науковим центром та міжнародними зв’язками на основіформувань фермерського типу в сільській місцевості Стверджується, що у козівництві занайменших витрат можна отримати високоцінну продукцію з високим рівнем біологічноїповноцінності.
- Open Access
- 23 December 2019
- Published by Sumy National Agrarian University in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 4(39),p. 49-56
МОЖЛИВІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ЗА РАХУНОК СЕЛЕКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ
Враховуючи, що підвищення продуктивності великої рогатої худоби в значній мірі обумовлюється закономірностями прояву генотипу тварин в певних умовах, вбачалося актуальним встановлення зв’язку бугая з молочною продуктивністю дочок, які продукували молоко в умовах сучасної прогресивної технології та збалансованого рівня годівлі, а також впливу технології на мінливість і консолідованість ліній за надоєм. Дослідженнями встановлено, що прогресивна технологія виробництва молока у сумі із племінною цінністю бугаїв-поліпшувачів забезпечили коровам дочкам бугаїв Б.Е.Кенні, Б.Патча, В.Б.Секвойя, Д.Фрості, Л.Марселлюса, П.Гілморе, Р.Поттера, С.Д.Ларіата, С.Стінга і Х.Пеппера реалізаційний потенціал надою першої лактації більше ніж 7000 кг молока, а Дж. А. Пінга і Х.Віндбрейкера – 8000 кг. Низька молочна продуктивність дочок окремих плідників ймовірно обумовлюється не поєднуваністю батьківської основи та низькою племінною цінністю самих бугаїв. Не встановлено чіткої закономірності підвищення надою корів другої лактації, порівняно із першою у залежності від походження за батьком. Найвищий реалізаційним потенціал надою другої лактації своїм дочкам забезпечив бугай Дж. А. Пінг, від яких за 305 днів лактації одержано 10898кг молока, що на 2624кг (P>0,99) більше первісток. Порівняльний аналіз мінливості одних і тих самих ліній за надоєм засвідчив значну різницю між селекційними групами у межах конкретного господарства за майже не суттєвої різниці між стадами, що дало змогу зробити висновок про відсутність впливу технологій виробництва молока на мінливість ліній. Визначений рівень фенотипової консолідованості ліній за надоєм засвідчив не однорідність більшості генеалогічних формувань у межах стада, але при цьому визнано, що консолідованість тварин за надоєм не залежить від прийнятої технології виробництва молока, а обумовлена іншими чинниками.
- 23 December 2019
- Published by Sumy National Agrarian University in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 4(39),p. 49-56
Open AccessМОЖЛИВІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ЗА РАХУНОК СЕЛЕКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ
Враховуючи, що підвищення продуктивності великої рогатої худоби в значній мірі обумовлюється закономірностями прояву генотипу тварин в певних умовах, вбачалося актуальним встановлення зв’язку бугая з молочною продуктивністю дочок, які продукували молоко в умовах сучасної прогресивної технології та збалансованого рівня годівлі, а також впливу технології на мінливість і консолідованість ліній за надоєм. Дослідженнями встановлено, що прогресивна технологія виробництва молока у сумі із племінною цінністю бугаїв-поліпшувачів забезпечили коровам дочкам бугаїв Б.Е.Кенні, Б.Патча, В.Б.Секвойя, Д.Фрості, Л.Марселлюса, П.Гілморе, Р.Поттера, С.Д.Ларіата, С.Стінга і Х.Пеппера реалізаційний потенціал надою першої лактації більше ніж 7000 кг молока, а Дж. А. Пінга і Х.Віндбрейкера – 8000 кг. Низька молочна продуктивність дочок окремих плідників ймовірно обумовлюється не поєднуваністю батьківської основи та низькою племінною цінністю самих бугаїв. Не встановлено чіткої закономірності підвищення надою корів другої лактації, порівняно із першою у залежності від походження за батьком. Найвищий реалізаційним потенціал надою другої лактації своїм дочкам забезпечив бугай Дж. А. Пінг, від яких за 305 днів лактації одержано 10898кг молока, що на 2624кг (P>0,99) більше первісток. Порівняльний аналіз мінливості одних і тих самих ліній за надоєм засвідчив значну різницю між селекційними групами у межах конкретного господарства за майже не суттєвої різниці між стадами, що дало змогу зробити висновок про відсутність впливу технологій виробництва молока на мінливість ліній. Визначений рівень фенотипової консолідованості ліній за надоєм засвідчив не однорідність більшості генеалогічних формувань у межах стада, але при цьому визнано, що консолідованість тварин за надоєм не залежить від прийнятої технології виробництва молока, а обумовлена іншими чинниками.
- Open Access
- 1 July 2019
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 1-2(36-37),p. 21-26
ВПЛИВ ГЕНОТИПОВИХ ТА ПАРАТИПОВИХ ФАКТОРІВ НА РЕАЛІЗАЦІЮ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ
При формуванні високопродуктивного стада чи одержанні тварин з високим реалізаційним потенціалом необхідно враховувати і поєднувати між собою максимальну кількість чинників довкілля та генотипу. З урахуванням чого визначення молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи в залежності від природно- кліматичних умов, походження за батьком, лінійної належності, технології виробництва молока, а також року народження відноситься до актуальних проблем сьогодення, вирішення якої слугуватиме підвищенню продовольчої безпеки держави. Нашими дослідженнями встановлено, що переважна більшість корів української чорно-рябої молочної породи в досліджених племінних стадах Полтавщини належать до ліній голштинської породи Валіанта 1650414, Дж. Бесна 5694028588, Елевейшна 1491007, Маршала 2290977, Старбака 352790 і Чіфа 14227381. Природно-екологічні умови регіону, а також технологія виробництва молока в досліджуваних господарствах забезпечили різний прояв реалізаційного потенціалу первісток як різних генеалогічних формувань, так одних і тих само. Найкраще до умов довкілля даного регіону пристосовані дочірні нащадки плідників ліній Елевейшна, Маршала і Чіфа, які за 305 днів першої лактації продукували більше 7000 кг молока не залежно від умов їх утримання. Поєднання генотипових і паратипових чинників забезпечило одержання більше ніж 8000 кг молока за лактацію дочірніми потомками усіх досліджуваних ліній. Доведена роль бугая-плідника у формуванні молочної продуктивності корів дочок навіть за низького рівня годівлі тварин та виробництві молока за традиційної технології. Встановлений достовірний кореляційний зв’язок між надоєм корів першої і другої лактації, що обумовлює добір за однією селекційною ознакою. Виявлена залежність надою корів першої – третьої і вищої лактації від року їх народження, що варто враховувати при створенні високопродуктивного стада.
- 1 July 2019
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 1-2(36-37),p. 21-26
Open AccessВПЛИВ ГЕНОТИПОВИХ ТА ПАРАТИПОВИХ ФАКТОРІВ НА РЕАЛІЗАЦІЮ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ
При формуванні високопродуктивного стада чи одержанні тварин з високим реалізаційним потенціалом необхідно враховувати і поєднувати між собою максимальну кількість чинників довкілля та генотипу. З урахуванням чого визначення молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи в залежності від природно- кліматичних умов, походження за батьком, лінійної належності, технології виробництва молока, а також року народження відноситься до актуальних проблем сьогодення, вирішення якої слугуватиме підвищенню продовольчої безпеки держави. Нашими дослідженнями встановлено, що переважна більшість корів української чорно-рябої молочної породи в досліджених племінних стадах Полтавщини належать до ліній голштинської породи Валіанта 1650414, Дж. Бесна 5694028588, Елевейшна 1491007, Маршала 2290977, Старбака 352790 і Чіфа 14227381. Природно-екологічні умови регіону, а також технологія виробництва молока в досліджуваних господарствах забезпечили різний прояв реалізаційного потенціалу первісток як різних генеалогічних формувань, так одних і тих само. Найкраще до умов довкілля даного регіону пристосовані дочірні нащадки плідників ліній Елевейшна, Маршала і Чіфа, які за 305 днів першої лактації продукували більше 7000 кг молока не залежно від умов їх утримання. Поєднання генотипових і паратипових чинників забезпечило одержання більше ніж 8000 кг молока за лактацію дочірніми потомками усіх досліджуваних ліній. Доведена роль бугая-плідника у формуванні молочної продуктивності корів дочок навіть за низького рівня годівлі тварин та виробництві молока за традиційної технології. Встановлений достовірний кореляційний зв’язок між надоєм корів першої і другої лактації, що обумовлює добір за однією селекційною ознакою. Виявлена залежність надою корів першої – третьої і вищої лактації від року їх народження, що варто враховувати при створенні високопродуктивного стада.
- 1 January 1970
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Вісник Полтавської державної аграрної академії
- No. 1,p. 140-147
НАЙБІЛЬШ ВАГОМІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЮ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ
Створення конкурентоспроможної галузі молочного скотарства не лише в Україні, але й світі, ґрунтується на засадах підвищення генетичного потенціалу худоби різними методами. При цьому найбільш об’єктивною й економічно обґрунтованою ознакою продуктивності великої рогатої худоби молочних порід вважається молочна продуктивність корів, зважаючи на ті чинники, які найбільш суттєво впливають на формування і реалізацію молочної продуктивності худоби, що може стати основою для створення високопродуктивного стада та конкурентоздатної породи. Метою дослі-джень було з’ясувати вплив природно-екологічних умов, лінійної належності, умовної кровності за спадковістю голштинської породи та походження за батьком на прояв молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи. Експериментальні дослідження проведені на худобі різних ліній та походження за батьком у племінних та промислових господарствах Полтавщини. Ефективність вбирного схрещування визначали за продуктивністю корів різних генотипових груп. Встановлено, що природно-екологічні умови Полтавської області забезпечили не однаковий прояв реалізаційного потенціалу надою корів першої лактації як різних генеалогічних формувань, так одних і тих само. Найкраще до умов довкілля цього регіону, з огляду на середні показники молочної продук-тивності, пристосовані дочірні нащадки ліній Елевейшна 1491007, Маршала 2290977 і Чіфа 1427381. Визнано, що сучасна промислова технологія виробництва молока сприяє створенню консолідованого за молочною продуктивністю стада, незалежно від лінійної належності худоби. Але й за таких умов продуктивність худоби можна поліпшити через добір, підтвердженням чого слугують коефіцієнти мінливості ознаки (Сv = 15,8 ... 23,9 %). З’ясовано, що висококровні (87,5 % і більше) за голштинсь-кою породою корови української чорно-рябої молочної породи характеризувалися значно вищою мо-лочною продуктивністю за ряд лактацій порівняно з тими, умовна кровність яких за поліпшувальною породою становила 62,5–87,4%. Одночасно з цим, вбирне схрещування не вплинуло на вміст жиру в молоці помісних корів. Визначено, що залежно від походження за батьком, надій корів першої лак-тації змінювався від 5847 кг до 8697 кг за найвищого показника в дочок бугаїв Х. Віндбрейкер 132449988 та Дж. А. Пінг 61089329.
- 1 January 1970
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Вісник Полтавської державної аграрної академії
- No. 1,p. 140-147
НАЙБІЛЬШ ВАГОМІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЮ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ
Створення конкурентоспроможної галузі молочного скотарства не лише в Україні, але й світі, ґрунтується на засадах підвищення генетичного потенціалу худоби різними методами. При цьому найбільш об’єктивною й економічно обґрунтованою ознакою продуктивності великої рогатої худоби молочних порід вважається молочна продуктивність корів, зважаючи на ті чинники, які найбільш суттєво впливають на формування і реалізацію молочної продуктивності худоби, що може стати основою для створення високопродуктивного стада та конкурентоздатної породи. Метою дослі-джень було з’ясувати вплив природно-екологічних умов, лінійної належності, умовної кровності за спадковістю голштинської породи та походження за батьком на прояв молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи. Експериментальні дослідження проведені на худобі різних ліній та походження за батьком у племінних та промислових господарствах Полтавщини. Ефективність вбирного схрещування визначали за продуктивністю корів різних генотипових груп. Встановлено, що природно-екологічні умови Полтавської області забезпечили не однаковий прояв реалізаційного потенціалу надою корів першої лактації як різних генеалогічних формувань, так одних і тих само. Найкраще до умов довкілля цього регіону, з огляду на середні показники молочної продук-тивності, пристосовані дочірні нащадки ліній Елевейшна 1491007, Маршала 2290977 і Чіфа 1427381. Визнано, що сучасна промислова технологія виробництва молока сприяє створенню консолідованого за молочною продуктивністю стада, незалежно від лінійної належності худоби. Але й за таких умов продуктивність худоби можна поліпшити через добір, підтвердженням чого слугують коефіцієнти мінливості ознаки (Сv = 15,8 ... 23,9 %). З’ясовано, що висококровні (87,5 % і більше) за голштинсь-кою породою корови української чорно-рябої молочної породи характеризувалися значно вищою мо-лочною продуктивністю за ряд лактацій порівняно з тими, умовна кровність яких за поліпшувальною породою становила 62,5–87,4%. Одночасно з цим, вбирне схрещування не вплинуло на вміст жиру в молоці помісних корів. Визначено, що залежно від походження за батьком, надій корів першої лак-тації змінювався від 5847 кг до 8697 кг за найвищого показника в дочок бугаїв Х. Віндбрейкер 132449988 та Дж. А. Пінг 61089329.