Богдан Сергійович Шаферівський
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Богдан Сергійович Шаферівський has a total of 63 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Світлана Олексіївна Усенко
Poltava State Agrarian University
9 shared publications - Larisa M. Kuzmenko
Poltava State Agrarian University
6 shared publications - Анатолій Михайлович Шостя
POLTAVA STATE AGRARIAN UNIVERSITY, POLTAVA, UKRAINE
6 shared publications - М. О. Ільченко
Полтавський державний аграрний університет, Полтава
6 shared publications - Оксана Григорівна Фесенко
Poltava State Agrarian University
6 shared publications - Tatiana Karunna
Poltava State Agrarian University (Poltava, Ukraine)
5 shared publications
Latest Publications
- 30 October 2026
- Published by Institute of Animal Science of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine in Scientific and technical bulletin of Livestock farming Institute of NAAS of Ukraine
- No. 138
SOME INTERIOR TRAITS, FATTENING PERFORMANCE, AND MEAT QUALITY CHARACTERISTICS OF GROWING PIGS DIFFERENTIATED BY THE GROWTH DECLINE INTENSITY COEFFICIENT DURING EARLY ONTOGENESIS
This study presents the results of an investigation into serum biochemical parameters, fattening performance, meat quality characteristics, and growth decline intensity in growing pigs of the Hungarian-origin Large White breed. Correlation coefficients between the quantitative traits were calculated based on the data obtained. The study was conducted within Research Programme No. 31 of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, “Genetic Improvement of Farm Animals, Their Reproduction, and Conservation of Biodiversity” (Genetics, Conservation, and Reproduction of Animal Genetic Resources). The results showed that the serum biochemical parameters, including blood urea nitrogen concentration (mg%) and alkaline phosphatase activity (U/L), were within the physiological reference ranges for clinically healthy pigs. Growing pigs of the Hungarian-origin Large White breed exhibited high fattening performance and meat production traits. Specifically, their performance exceeded the minimum requirements for the elite class in terms of age at reaching 100 kg live weight, backfat thickness measured at the level of the 6th–7th thoracic vertebrae, and chilled carcass length by 6.21%, 30.67%, and 3.82%, respectively. Pigs in experimental group II had a greater chilled carcass length than those in groups I and III by 2.2 cm (td = 3.14) and 1.0 cm (td = 0.11), respectively. The maximum (anterior) width of the chilled carcass was greater by 2.5 cm (td = 2.33) and 1.6 cm (td = 1.41), respectively, while the minimum (posterior) width was greater by 2.3 cm (td = 3.10) and 0.6 cm (td = 0.81), respectively. Pairwise correlation coefficients calculated among the growth decline intensity coefficient (Δk), serum biochemical parameters, fattening performance, and meat production traits ranged from −0.403 to +0.529 in growing pigs of the Hungarian-origin Large White breed.
- 30 October 2026
- Published by Institute of Animal Science of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine in Scientific and technical bulletin of Livestock farming Institute of NAAS of Ukraine
- No. 138
SOME INTERIOR TRAITS, FATTENING PERFORMANCE, AND MEAT QUALITY CHARACTERISTICS OF GROWING PIGS DIFFERENTIATED BY THE GROWTH DECLINE INTENSITY COEFFICIENT DURING EARLY ONTOGENESIS
This study presents the results of an investigation into serum biochemical parameters, fattening performance, meat quality characteristics, and growth decline intensity in growing pigs of the Hungarian-origin Large White breed. Correlation coefficients between the quantitative traits were calculated based on the data obtained. The study was conducted within Research Programme No. 31 of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, “Genetic Improvement of Farm Animals, Their Reproduction, and Conservation of Biodiversity” (Genetics, Conservation, and Reproduction of Animal Genetic Resources). The results showed that the serum biochemical parameters, including blood urea nitrogen concentration (mg%) and alkaline phosphatase activity (U/L), were within the physiological reference ranges for clinically healthy pigs. Growing pigs of the Hungarian-origin Large White breed exhibited high fattening performance and meat production traits. Specifically, their performance exceeded the minimum requirements for the elite class in terms of age at reaching 100 kg live weight, backfat thickness measured at the level of the 6th–7th thoracic vertebrae, and chilled carcass length by 6.21%, 30.67%, and 3.82%, respectively. Pigs in experimental group II had a greater chilled carcass length than those in groups I and III by 2.2 cm (td = 3.14) and 1.0 cm (td = 0.11), respectively. The maximum (anterior) width of the chilled carcass was greater by 2.5 cm (td = 2.33) and 1.6 cm (td = 1.41), respectively, while the minimum (posterior) width was greater by 2.3 cm (td = 3.10) and 0.6 cm (td = 0.81), respectively. Pairwise correlation coefficients calculated among the growth decline intensity coefficient (Δk), serum biochemical parameters, fattening performance, and meat production traits ranged from −0.403 to +0.529 in growing pigs of the Hungarian-origin Large White breed.
- Open Access
- 18 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University
- Vol. 16 (1) , 327-342
ПРОЛОНГАЦІЯ ТЕРМІНІВ ЗБЕРІГАННЯ РИБНИХ ПРОДУКТІВ ТА ФАРШУ СКУМБРІЇ (SCOMBER SCOMBRUS) ДОДАВАННЯМ ЕКСТРАКТУ КАРТОПЛЯНОЇ ШКІРКИ
У статті досліджено ефективності використання екстрактів (водних, етанольних та субкритичних) з картопляної шкірки, як природнього антиоксиданта, при пролонгація термінів зберігання фаршу скумбрії (Scomber scombrus): визначено основні фенольні кислоти в екстрактах картопляної шкірки та загальний вихід фенольних сполук з шкірки картоплі; порівняно антиокидантні властивості екстрактів, отриманих за технологією мацерації (водної та етанольної) та екстрагування субкритичною водою; досліджено динаміку уповільненні окислення ліпідів, та білків у фарші з скумбрії шляхом визначення перекисного числа та концентрації токоферолу, вмісту карбонільних сполук у зразках фаршу; втрату флуоресценції триптофану та тирозину; кольору зразків та органолептичні показники фаршу та рибних ковбасок, виготовлених із нього
- 18 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Scientific bulletin of the Tavria State Agrotechnological University
- Vol. 16 (1) , 327-342
Open AccessПРОЛОНГАЦІЯ ТЕРМІНІВ ЗБЕРІГАННЯ РИБНИХ ПРОДУКТІВ ТА ФАРШУ СКУМБРІЇ (SCOMBER SCOMBRUS) ДОДАВАННЯМ ЕКСТРАКТУ КАРТОПЛЯНОЇ ШКІРКИ
У статті досліджено ефективності використання екстрактів (водних, етанольних та субкритичних) з картопляної шкірки, як природнього антиоксиданта, при пролонгація термінів зберігання фаршу скумбрії (Scomber scombrus): визначено основні фенольні кислоти в екстрактах картопляної шкірки та загальний вихід фенольних сполук з шкірки картоплі; порівняно антиокидантні властивості екстрактів, отриманих за технологією мацерації (водної та етанольної) та екстрагування субкритичною водою; досліджено динаміку уповільненні окислення ліпідів, та білків у фарші з скумбрії шляхом визначення перекисного числа та концентрації токоферолу, вмісту карбонільних сполук у зразках фаршу; втрату флуоресценції триптофану та тирозину; кольору зразків та органолептичні показники фаршу та рибних ковбасок, виготовлених із нього
- Open Access
- 27 April 2026
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 50,p. 49-56
ДЕЯКІ БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СВИНОМАТОК РІЗНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ЦІННОСТІ
У статті наведено результати досліджень тривалості життя, тривалості племінного використання та відтворювальних якостей свиноматок великої білої породи французької селекції різної експлуатаційної цінності; на основі одержаних даних визначено економічну ефективність використання свиноматок високого (І піддослідна група), середнього (ІІ піддослідна група) та низького (ІІІ піддослідна група) рівня експлуатаційної цінності. Роботу виконано згідно з ПНД НААН № 30 «Система організаційно-технологічних рішень з адаптації тварин до зміни клімату за виробництва продукції тваринництва. Кліматично-адаптивне та органічне тваринництво». Результати досліджень свідчать, що свиноматки великої білої породи французької селекції характеризуються високими показниками тривалості життя (39,1 ± 0,94 міс), тривалості племінного використання (29,1 ± 0,80 міс), багатоплідності (11,2 ± 0,09 гол) та маси гнізда на час відлучення у віці 30 діб (76,0 ± 0,46 кг). Достовірну різницю між тваринами І (високий рівень експлуатаційної цінності) і ІІІ (низький рівень експлуатаційної цінності) піддослідних груп установлено за тривалістю життя (18,7 міс; td = 9,54), тривалістю племінного використання (19,7 міс; td = 13,77), кількістю одержаних опоросів (4,0; td = 25,00), кількістю одержаних живих поросят (51,7 гол; td = 29,37), багатоплідністю (1,2 гол; td = 5,21), масою гнізда на час відлучення у віці 30 діб (4,7 кг; td = 3,01), масою гнізда на час відлучення у віці 60 діб (11,8 кг; td = 3,24), індексом М.Д. Березовського (4,18 бала; td = 8,15). Максимальний показник збереженості поросят до відлучення у віці 30 діб (92,4 ± 1,03 %) виявлено у свиноматок ІІІ піддослідної групи. Кількість достовірних коефіцієнтів парної кореляції між адаптивно-продуктивним індексом (Кh1), тривалістю життя, тривалістю племінного використання та відтворювальними якостями свиноматок становить 100,0 %; такий біометричний показник коливається у межах від –0,363 (tr = 5,67) до +0,990 (tr = 518,76). Максимальну прибавку додаткової продукції одержано від свиноматок І піддослідної групи (високий рівень експлуатаційної цінності); вона становить +4,27 %, а її вартість дорівнює +212,51 грн/гол/опорос. Критерієм відбору свиноматок провідної групи за індексом Кh1 є його значення на рівні 84,03–137,98 бала.
- 27 April 2026
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 50,p. 49-56
Open AccessДЕЯКІ БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СВИНОМАТОК РІЗНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ЦІННОСТІ
У статті наведено результати досліджень тривалості життя, тривалості племінного використання та відтворювальних якостей свиноматок великої білої породи французької селекції різної експлуатаційної цінності; на основі одержаних даних визначено економічну ефективність використання свиноматок високого (І піддослідна група), середнього (ІІ піддослідна група) та низького (ІІІ піддослідна група) рівня експлуатаційної цінності. Роботу виконано згідно з ПНД НААН № 30 «Система організаційно-технологічних рішень з адаптації тварин до зміни клімату за виробництва продукції тваринництва. Кліматично-адаптивне та органічне тваринництво». Результати досліджень свідчать, що свиноматки великої білої породи французької селекції характеризуються високими показниками тривалості життя (39,1 ± 0,94 міс), тривалості племінного використання (29,1 ± 0,80 міс), багатоплідності (11,2 ± 0,09 гол) та маси гнізда на час відлучення у віці 30 діб (76,0 ± 0,46 кг). Достовірну різницю між тваринами І (високий рівень експлуатаційної цінності) і ІІІ (низький рівень експлуатаційної цінності) піддослідних груп установлено за тривалістю життя (18,7 міс; td = 9,54), тривалістю племінного використання (19,7 міс; td = 13,77), кількістю одержаних опоросів (4,0; td = 25,00), кількістю одержаних живих поросят (51,7 гол; td = 29,37), багатоплідністю (1,2 гол; td = 5,21), масою гнізда на час відлучення у віці 30 діб (4,7 кг; td = 3,01), масою гнізда на час відлучення у віці 60 діб (11,8 кг; td = 3,24), індексом М.Д. Березовського (4,18 бала; td = 8,15). Максимальний показник збереженості поросят до відлучення у віці 30 діб (92,4 ± 1,03 %) виявлено у свиноматок ІІІ піддослідної групи. Кількість достовірних коефіцієнтів парної кореляції між адаптивно-продуктивним індексом (Кh1), тривалістю життя, тривалістю племінного використання та відтворювальними якостями свиноматок становить 100,0 %; такий біометричний показник коливається у межах від –0,363 (tr = 5,67) до +0,990 (tr = 518,76). Максимальну прибавку додаткової продукції одержано від свиноматок І піддослідної групи (високий рівень експлуатаційної цінності); вона становить +4,27 %, а її вартість дорівнює +212,51 грн/гол/опорос. Критерієм відбору свиноматок провідної групи за індексом Кh1 є його значення на рівні 84,03–137,98 бала.
- Open Access
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 140-145
Роль козівництва у забезпеченні продовольчої безпеки в умовах кліматичних змін
Метою огляду було проаналізувати сучасний стан і перспективи розвитку козівництва в Україні та, зокрема, у Полтавській області, з урахуванням біологічних особливостей кіз, економічних чинників, соціальної значущості галузі та визначити перспективні напрями досліджень у цій сфері. У статті висвітлено роль козівництва у забезпеченні продовольчої безпеки в умовах зміни клімату, з акцентом на харчові й лікувальні властивості козячого молока та соціально-економічні переваги галузі. Підвищення температури та тепловий стрес знижують продуктивність великої рогатої худоби, тоді як кози є більш адаптивними до різних умов і можуть використовувати корми, непридатні для ВРХ, що робить їх перспективною альтернативою при глобальному потеплінні. Козяче молоко легко засвоюється, є гіпоалергенним, багатим на білки, мінерали, вітаміни та біологічно активні сполуки. Завдяки високому вмісту середньоланцюгових жирних кислот, біодоступних мінералів та олігосахаридів воно сприяє здоров’ю кишківника і розвитоку імунної системи. В Україні продукти з козячого молока досі мало представлені, однак галузь має значний економічний і соціальний потенціал. Попри вищу собівартість, ціни реалізації та низька конкуренція роблять козівництво привабливим для малих і середніх господарств. Воно також сприяє розвитку сільських територій, створенню робочих місць і потребує менших інвестицій із швидшою окупністю. У світовому масштабі козяче молоко становить близько 2 % виробництва, головними виробниками є Індія та країни Середземномор’я. В Україні поголів’я кіз є відносно невеликим і скорочується, проте включає високопродуктивні породи, як-от зааненська, альпійська, тоггенбурзька та англо-нубійська. Підвищення продуктивності через вдосконалення годівлі, селекції та адаптації до кліматичних змін є ключовим для розвитку галузі. Отже, козівництво може стати важливим напрямом для України, поєднуючи біологічні переваги, економічну ефективність і соціальну значущість. Розвиток переробки та підвищення обізнаності споживачів про користь козячого молока є основними умовами зростання попиту. Завдяки стійкості до теплового стресу кози здатні відігравати дедалі важливішу роль у сталому сільському господарстві, а Полтавщина має вагомий потенціал для цього розвитку.
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 140-145
Open AccessРоль козівництва у забезпеченні продовольчої безпеки в умовах кліматичних змін
Метою огляду було проаналізувати сучасний стан і перспективи розвитку козівництва в Україні та, зокрема, у Полтавській області, з урахуванням біологічних особливостей кіз, економічних чинників, соціальної значущості галузі та визначити перспективні напрями досліджень у цій сфері. У статті висвітлено роль козівництва у забезпеченні продовольчої безпеки в умовах зміни клімату, з акцентом на харчові й лікувальні властивості козячого молока та соціально-економічні переваги галузі. Підвищення температури та тепловий стрес знижують продуктивність великої рогатої худоби, тоді як кози є більш адаптивними до різних умов і можуть використовувати корми, непридатні для ВРХ, що робить їх перспективною альтернативою при глобальному потеплінні. Козяче молоко легко засвоюється, є гіпоалергенним, багатим на білки, мінерали, вітаміни та біологічно активні сполуки. Завдяки високому вмісту середньоланцюгових жирних кислот, біодоступних мінералів та олігосахаридів воно сприяє здоров’ю кишківника і розвитоку імунної системи. В Україні продукти з козячого молока досі мало представлені, однак галузь має значний економічний і соціальний потенціал. Попри вищу собівартість, ціни реалізації та низька конкуренція роблять козівництво привабливим для малих і середніх господарств. Воно також сприяє розвитку сільських територій, створенню робочих місць і потребує менших інвестицій із швидшою окупністю. У світовому масштабі козяче молоко становить близько 2 % виробництва, головними виробниками є Індія та країни Середземномор’я. В Україні поголів’я кіз є відносно невеликим і скорочується, проте включає високопродуктивні породи, як-от зааненська, альпійська, тоггенбурзька та англо-нубійська. Підвищення продуктивності через вдосконалення годівлі, селекції та адаптації до кліматичних змін є ключовим для розвитку галузі. Отже, козівництво може стати важливим напрямом для України, поєднуючи біологічні переваги, економічну ефективність і соціальну значущість. Розвиток переробки та підвищення обізнаності споживачів про користь козячого молока є основними умовами зростання попиту. Завдяки стійкості до теплового стресу кози здатні відігравати дедалі важливішу роль у сталому сільському господарстві, а Полтавщина має вагомий потенціал для цього розвитку.
- Open Access
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 128-139
Ефективність двофазового дорощування поросят після рідкої годівлі в підсисний період
Метою статті було дослідження продуктивних якостей поросят під час дорощування за однофазної та двофазної систем зі зміною типів годівлі, а також оцінка економічної доцільності таких систем. Встановлено, що в першій фазі дорощування спостерігалася обернена залежність між тривалістю періоду та величиною відносних приростів. Натомість у другій фазі зі збільшенням тривалості відносні прирости зростали. При цьому вплив цих змін на загальні відносні прирости за весь період дорощування був незначним і коливався в межах 0,2–1,6 %. Доведено, що середньодобові прирости за весь період дорощування здебільшого залежали від факту переміщення тварин і суттєво не відрізнялися у підконтрольних групах. Водночас, через різну масу поросят на початку першої та другої фаз дорощування, за сухого способу годівлі середньодобові прирости зменшувалися зі збільшенням тривалості цього періоду, а за рідкого – збільшувалися зі зменшенням його тривалості. Виявлено, що в групі тварин за однофазного дорощування, за відсутності перевезення тварин та зміни способу годівлі, було отримано найвищу середню масу однієї голови по закінченню дорощування – 29,1 кг, найбільший абсолютний приріст однієї голови за весь період дорощування – 22,85 кг, найвищий показник збереженості поросят – 98,93 % та найбільший середньодобовий приріст – 466 г. Ці показники були вищими порівняно з тваринами, які під час періоду дорощування мали перевезення на інший майданчик зі зміною способу годівлі з сухого на рідкий. Одночасно, у цій групі поросят середньодобове споживання кормів не перевищувало споживання в інших групах, а конверсія корму та вартість кормів на 1 кг приросту були найменшими порівняно з групами за двофазного дорощування. У цій групі, за майже однакової собівартості дорощування одного підсвинка, його собівартість після завершення дорощування виявилась лише на 0,3–0,6 % вищою. Однак, завдяки вищій живій масі по завершенні процесу дорощування, реалізаційна ціна однієї голови була на 1,4–2,1 % вищою порівняно з групами тварин за двофазного дорощування. Це спричинило перевищення прибутковості цих тварин на 3,4–6,7 % над тваринами, вирощеними за двофазної системи. Своєю чергою, це посприяло покращенню рентабельності вирощування тварин із цим способом годівлі на 1,05–2,43 %. Водночас, тварини третьої та четвертої груп, де частка часу з використанням рідкої годівлі склала 29 та 43 % від усього періоду дорощування відповідно, демонстрували підвищену ефективність у виробництві одиниці приросту живої маси. Це відображається у найнижчій операційній собівартості дорощування та найвищій рентабельності отримання 1 кг живої маси.
- 26 September 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (3) , 128-139
Open AccessЕфективність двофазового дорощування поросят після рідкої годівлі в підсисний період
Метою статті було дослідження продуктивних якостей поросят під час дорощування за однофазної та двофазної систем зі зміною типів годівлі, а також оцінка економічної доцільності таких систем. Встановлено, що в першій фазі дорощування спостерігалася обернена залежність між тривалістю періоду та величиною відносних приростів. Натомість у другій фазі зі збільшенням тривалості відносні прирости зростали. При цьому вплив цих змін на загальні відносні прирости за весь період дорощування був незначним і коливався в межах 0,2–1,6 %. Доведено, що середньодобові прирости за весь період дорощування здебільшого залежали від факту переміщення тварин і суттєво не відрізнялися у підконтрольних групах. Водночас, через різну масу поросят на початку першої та другої фаз дорощування, за сухого способу годівлі середньодобові прирости зменшувалися зі збільшенням тривалості цього періоду, а за рідкого – збільшувалися зі зменшенням його тривалості. Виявлено, що в групі тварин за однофазного дорощування, за відсутності перевезення тварин та зміни способу годівлі, було отримано найвищу середню масу однієї голови по закінченню дорощування – 29,1 кг, найбільший абсолютний приріст однієї голови за весь період дорощування – 22,85 кг, найвищий показник збереженості поросят – 98,93 % та найбільший середньодобовий приріст – 466 г. Ці показники були вищими порівняно з тваринами, які під час періоду дорощування мали перевезення на інший майданчик зі зміною способу годівлі з сухого на рідкий. Одночасно, у цій групі поросят середньодобове споживання кормів не перевищувало споживання в інших групах, а конверсія корму та вартість кормів на 1 кг приросту були найменшими порівняно з групами за двофазного дорощування. У цій групі, за майже однакової собівартості дорощування одного підсвинка, його собівартість після завершення дорощування виявилась лише на 0,3–0,6 % вищою. Однак, завдяки вищій живій масі по завершенні процесу дорощування, реалізаційна ціна однієї голови була на 1,4–2,1 % вищою порівняно з групами тварин за двофазного дорощування. Це спричинило перевищення прибутковості цих тварин на 3,4–6,7 % над тваринами, вирощеними за двофазної системи. Своєю чергою, це посприяло покращенню рентабельності вирощування тварин із цим способом годівлі на 1,05–2,43 %. Водночас, тварини третьої та четвертої груп, де частка часу з використанням рідкої годівлі склала 29 та 43 % від усього періоду дорощування відповідно, демонстрували підвищену ефективність у виробництві одиниці приросту живої маси. Це відображається у найнижчій операційній собівартості дорощування та найвищій рентабельності отримання 1 кг живої маси.
- 30 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 2,p. 23-30
ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ, ТРИВАЛІСТЬ ПЛЕМІННОГО ВИКОРИСТАННЯ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СВИНОМАТОК РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ЗА ГЕНОМ ЛЕПТИНУ (LEP, МАРКЕР G.2845 A>T)
В статті наведено результати досліджень тривалості життя та відтворювальних якостей свиноматок великої білої породи різних генотипів за геном лептину (LEP, маркер g.2845 A>T); на основі одержаних даних визначено економічну ефективність їх використання в умовах племінного репродуктора ДП «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН». Роботу виконано згідно програми наукових досліджень Національної академії аграрних наук України № 30 «Інноваційні технології племінного, промислового та органічного виробництва продукції свинарства». Результати досліджень свідчать, що свиноматки підконтрольної популяції характеризується високими показниками довгострокової адаптації (тривалість життя становить 39,1±0,94 міс; тривалість племінного використання – 29,1±0,80 міс), та відтворювальних якостей (багатоплідність становить – 11,2±0,09 гол; маса гнізда на час відлучення у віці 30 діб – 76,0±0,46 кг). Внутріпородна диференціація свиноматок за геном лептину (LEP, маркер g.2845 A>T) показала, що максимальними показниками тривалості життя (39,7±1,10 міс) та тривалості племінного використання (31,0±1,05 міс) характеризуються свиноматки генотипу LEPТТ. Тварини зазначеного генотипу переважають свиноматок ІІ (LEPАА) і ІІІ (LEPАТ) піддослідних груп за кількістю живих поросят – на 18,2 і 12,2 гол, багатоплідністю – на 0,8 і 1,3 гол, молочністю – на 5,7 і 7,5 кг, кількістю поросят на час відлучення – на 0,2 і 0,4 гол, масою гнізда на час відлучення у віці 30 діб – на 5,2 і 7,4 кг, індексом М. Д. Березовського – на 3,49 і 4,25 бала. Максимальні показники великоплідності (1,34±0,031 кг) та збереженості поросят до відлучення у віці 30 діб (95,0±1,29%) виявлено у свиноматок ІІІ піддослідної групи (LEPАТ). Установлено, що коефіцієнт парної кореляції між тривалістю життя, тривалістю племінного використання та відтворювальними якостями свиноматок різних генотипів за геном LEP (маркер g.2845 A>T) коливається у межах від -0,362 (tr=1,17; P>0,05) до +0,991 (tr=518,76; P<0,001). Економічний аналіз показав, що максимальну прибавку додаткової продукції одержано від свиноматок І піддослідна група (LEPТТ) (+4,28%), а її вартість дорівнює +164,42 грн. / гол. / опорос.
- 30 June 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 2,p. 23-30
ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ, ТРИВАЛІСТЬ ПЛЕМІННОГО ВИКОРИСТАННЯ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СВИНОМАТОК РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ЗА ГЕНОМ ЛЕПТИНУ (LEP, МАРКЕР G.2845 A>T)
В статті наведено результати досліджень тривалості життя та відтворювальних якостей свиноматок великої білої породи різних генотипів за геном лептину (LEP, маркер g.2845 A>T); на основі одержаних даних визначено економічну ефективність їх використання в умовах племінного репродуктора ДП «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН». Роботу виконано згідно програми наукових досліджень Національної академії аграрних наук України № 30 «Інноваційні технології племінного, промислового та органічного виробництва продукції свинарства». Результати досліджень свідчать, що свиноматки підконтрольної популяції характеризується високими показниками довгострокової адаптації (тривалість життя становить 39,1±0,94 міс; тривалість племінного використання – 29,1±0,80 міс), та відтворювальних якостей (багатоплідність становить – 11,2±0,09 гол; маса гнізда на час відлучення у віці 30 діб – 76,0±0,46 кг). Внутріпородна диференціація свиноматок за геном лептину (LEP, маркер g.2845 A>T) показала, що максимальними показниками тривалості життя (39,7±1,10 міс) та тривалості племінного використання (31,0±1,05 міс) характеризуються свиноматки генотипу LEPТТ. Тварини зазначеного генотипу переважають свиноматок ІІ (LEPАА) і ІІІ (LEPАТ) піддослідних груп за кількістю живих поросят – на 18,2 і 12,2 гол, багатоплідністю – на 0,8 і 1,3 гол, молочністю – на 5,7 і 7,5 кг, кількістю поросят на час відлучення – на 0,2 і 0,4 гол, масою гнізда на час відлучення у віці 30 діб – на 5,2 і 7,4 кг, індексом М. Д. Березовського – на 3,49 і 4,25 бала. Максимальні показники великоплідності (1,34±0,031 кг) та збереженості поросят до відлучення у віці 30 діб (95,0±1,29%) виявлено у свиноматок ІІІ піддослідної групи (LEPАТ). Установлено, що коефіцієнт парної кореляції між тривалістю життя, тривалістю племінного використання та відтворювальними якостями свиноматок різних генотипів за геном LEP (маркер g.2845 A>T) коливається у межах від -0,362 (tr=1,17; P>0,05) до +0,991 (tr=518,76; P<0,001). Економічний аналіз показав, що максимальну прибавку додаткової продукції одержано від свиноматок І піддослідна група (LEPТТ) (+4,28%), а її вартість дорівнює +164,42 грн. / гол. / опорос.
- Open Access
- 27 June 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (2) , 131-138
Господарськи корисні ознаки телиць та корів української чорно-рябої молочної породи різного походження та належності до генеалогічного формування
В статті досліджувалися особливості росту телиць української чорно-рябої молочної породи різного походження за батьком, бугаєм потомства, а також лінійною належністю для визначення особин, які найбільш інтенсивно росли та були здатні у більш ранньому віці залучатися до відтворення і виробництва молока. Встановлена істотна диференціація живої маси телиць в процесі вирощування, що може узгоджуватися із спадковістю тварин за голштинською породою, лінійною належністю та походженням за батьком. Кращою масою під час вирощування характеризувалися дочірні потомки бугаїв лінії Маршала 2290977 та Валіанта 1650414.73. В стадах з традиційною технологією виробництва молока не бажано розведення дочірніх потомків бугаїв лінії Старбака 352790.79 з огляду на їх повільний ріст та подальшу експлуатацію в процесі виробництва молока. Для поліпшення інтенсивності росту маси телиць досліджуваних ліній варто застосовувати добір тварин за урахування коефіцієнту мінливості ознаки, а також належності тварин до відповідної лінії з огляду на коефіцієнти сили впливу генеалогічного формування (26 % (P <0,001) на живу масу і 23 % (P <0,001) на абсолютний і середньодобовий приріст. Телиці різного походження за батьком характеризувалися нерівномірністю росту за період вирощування, але на завершальному етапі найвищу живу масу мали дочірні потомки бугаїв Г. Б. Халака Ет 105889677, П. Кане Ет 109010869, П. Манітоба Ет 12529251 і С. О. Мерлота Ет 108013895. Доведена можливість прогнозування маси телиць, крім дочірніх потомків бугаїв Л. П. Каміка Ет 105585416 і С. О. Мерлота Ет 108013895 у віці 12 і 15 місяців, за їх живою масою у віці 6 місяців, що скорочує ознаки добору самиць. Дочірніх потомків усіх бугаїв, крім Чапмана Ет 347903595, можна залучати до відтворення у віці 15 місяців або і раніше з огляду на їх масу у цей період. Для формування високопродуктивного стада і удосконалення породи рекомендовано акцентувати увагу на таких генетичних чинниках, як лінія і бугай, батько потомства, а також проводити добір тварин за використання інформації про мінливість ознаки, її зв’язку з бажаними ознаками продуктивності за урахування сили впливу відповідних генетичних чинників.
- 27 June 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (2) , 131-138
Open AccessГосподарськи корисні ознаки телиць та корів української чорно-рябої молочної породи різного походження та належності до генеалогічного формування
В статті досліджувалися особливості росту телиць української чорно-рябої молочної породи різного походження за батьком, бугаєм потомства, а також лінійною належністю для визначення особин, які найбільш інтенсивно росли та були здатні у більш ранньому віці залучатися до відтворення і виробництва молока. Встановлена істотна диференціація живої маси телиць в процесі вирощування, що може узгоджуватися із спадковістю тварин за голштинською породою, лінійною належністю та походженням за батьком. Кращою масою під час вирощування характеризувалися дочірні потомки бугаїв лінії Маршала 2290977 та Валіанта 1650414.73. В стадах з традиційною технологією виробництва молока не бажано розведення дочірніх потомків бугаїв лінії Старбака 352790.79 з огляду на їх повільний ріст та подальшу експлуатацію в процесі виробництва молока. Для поліпшення інтенсивності росту маси телиць досліджуваних ліній варто застосовувати добір тварин за урахування коефіцієнту мінливості ознаки, а також належності тварин до відповідної лінії з огляду на коефіцієнти сили впливу генеалогічного формування (26 % (P <0,001) на живу масу і 23 % (P <0,001) на абсолютний і середньодобовий приріст. Телиці різного походження за батьком характеризувалися нерівномірністю росту за період вирощування, але на завершальному етапі найвищу живу масу мали дочірні потомки бугаїв Г. Б. Халака Ет 105889677, П. Кане Ет 109010869, П. Манітоба Ет 12529251 і С. О. Мерлота Ет 108013895. Доведена можливість прогнозування маси телиць, крім дочірніх потомків бугаїв Л. П. Каміка Ет 105585416 і С. О. Мерлота Ет 108013895 у віці 12 і 15 місяців, за їх живою масою у віці 6 місяців, що скорочує ознаки добору самиць. Дочірніх потомків усіх бугаїв, крім Чапмана Ет 347903595, можна залучати до відтворення у віці 15 місяців або і раніше з огляду на їх масу у цей період. Для формування високопродуктивного стада і удосконалення породи рекомендовано акцентувати увагу на таких генетичних чинниках, як лінія і бугай, батько потомства, а також проводити добір тварин за використання інформації про мінливість ознаки, її зв’язку з бажаними ознаками продуктивності за урахування сили впливу відповідних генетичних чинників.
- Open Access
- 28 March 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (1) , 101-109
Ефективність дорощування гнізда, однієї тварини та одиниці приросту чистопородних, помісних та гібридних поросят різного селекційного спрямування
В статті досліджувалась ефективності дорощування одного гнізда, однієї тварини, одиниці приросту, за чистопородного, чистолінійного розведення, схрещування та гібридизації материнських і батьківських ліній, в умовах промислового виробництва свинини. Встановлено, що використання гібридизації при дорощувані підсвинків сприяло підвищенню інтенсивності їх росту на 15,1 %, на 19,4 % маси гнізда на кінець дорощування, покращенню на 1,7 % конверсії корму, зниженню на 3,9 % собівартості 1кг приросту. Це в свою чергу позначилося на зростанні рівня рентабельності дорощування одного поросяти та гнізда на 18,0 %, збільшенню на 20,5 % доходу від дорощування одного підсвинку порівняно з гніздами помісних підсвинків великої білої та ландрас порід. Встановлено перевершення гібридів над материнськими вихідними формами за абсолютними приростами однієї голови на 22,5 % та валовими приростами гнізда підсвинків за період дорощування на 32,3 %, на 19,2 % за масою одного підсвинку та на 28,6 % масою їх гнізда на кінець дорощування. Це сприяло покращенню конверсії корму на 5,4 %, зниженню на 7,6 % собівартості 1 кг приросту та на 11,0 % 1 кг живої маси на кінець дорощування, підвищенню ринкової вартості одного підсвинку на 12,7 % та їх гнізда на 28,6 %, збільшенню на 34,0 % доходу, від дорощування одного підсвинку та на 12,5 % на 1 кг живої маси і на 44,7 %, дохідності вирощування їх гнізда, що вплинуло на зростання рівня рентабельності дорощування одного поросяти та їх гнізда на 26,3 %, порівняно з гніздами чистопородних підсвинків великої білої та ландрас порід. Встановлено перевершення тварин синтетичної батьківської лінії над гібридними поросятами за інтенсивністю росту під час дорощування на 2,7 %, на 5,3 % за масою одного підсвинку по його завершенню, покращенню конверсії корму на 8,0 %, зниженню на 5,1 % витрат кормів одним підсвинком під час дорощування, на 4,5 % операційної собівартості дорощування одного підсвинку, на 7,4 % собівартості 1 кг приросту на кінець дорощування, та підвищенню на 5,3 % ринкової вартості одного підсвинку. Водночас констатовано перевершення гібридів над батьківським вихідним генотипом за валовими приростами гнізда підсвинків за період дорощування на 52,1 %, за масою гнізда по його завершенню на 47,1 %, на 62,3 % за операційною собівартістю дорощування гнізда поросят, на 36,4 % за собівартістю живої маси гнізда на кінець дорощування, підвищенню на 47,1 % ринкової його вартості, та збільшенню на 1,9 % доходу, від дорощування одного підсвинку та 1 кг живої маси і на 7,6 %, на 58,2 % дохідності вирощування їх гнізда, що посприяло зростанню рівня рентабельності дорощування одного поросяти та їх гнізда на 16,0 %, порівняно з гніздами чистопородних підсвинків синтетичної батьківської лінії РІС-337.
- 28 March 2025
- Published by Poltava State Agrarian Academy in Scientific Progress & Innovations
- Vol. 28 (1) , 101-109
Open AccessЕфективність дорощування гнізда, однієї тварини та одиниці приросту чистопородних, помісних та гібридних поросят різного селекційного спрямування
В статті досліджувалась ефективності дорощування одного гнізда, однієї тварини, одиниці приросту, за чистопородного, чистолінійного розведення, схрещування та гібридизації материнських і батьківських ліній, в умовах промислового виробництва свинини. Встановлено, що використання гібридизації при дорощувані підсвинків сприяло підвищенню інтенсивності їх росту на 15,1 %, на 19,4 % маси гнізда на кінець дорощування, покращенню на 1,7 % конверсії корму, зниженню на 3,9 % собівартості 1кг приросту. Це в свою чергу позначилося на зростанні рівня рентабельності дорощування одного поросяти та гнізда на 18,0 %, збільшенню на 20,5 % доходу від дорощування одного підсвинку порівняно з гніздами помісних підсвинків великої білої та ландрас порід. Встановлено перевершення гібридів над материнськими вихідними формами за абсолютними приростами однієї голови на 22,5 % та валовими приростами гнізда підсвинків за період дорощування на 32,3 %, на 19,2 % за масою одного підсвинку та на 28,6 % масою їх гнізда на кінець дорощування. Це сприяло покращенню конверсії корму на 5,4 %, зниженню на 7,6 % собівартості 1 кг приросту та на 11,0 % 1 кг живої маси на кінець дорощування, підвищенню ринкової вартості одного підсвинку на 12,7 % та їх гнізда на 28,6 %, збільшенню на 34,0 % доходу, від дорощування одного підсвинку та на 12,5 % на 1 кг живої маси і на 44,7 %, дохідності вирощування їх гнізда, що вплинуло на зростання рівня рентабельності дорощування одного поросяти та їх гнізда на 26,3 %, порівняно з гніздами чистопородних підсвинків великої білої та ландрас порід. Встановлено перевершення тварин синтетичної батьківської лінії над гібридними поросятами за інтенсивністю росту під час дорощування на 2,7 %, на 5,3 % за масою одного підсвинку по його завершенню, покращенню конверсії корму на 8,0 %, зниженню на 5,1 % витрат кормів одним підсвинком під час дорощування, на 4,5 % операційної собівартості дорощування одного підсвинку, на 7,4 % собівартості 1 кг приросту на кінець дорощування, та підвищенню на 5,3 % ринкової вартості одного підсвинку. Водночас констатовано перевершення гібридів над батьківським вихідним генотипом за валовими приростами гнізда підсвинків за період дорощування на 52,1 %, за масою гнізда по його завершенню на 47,1 %, на 62,3 % за операційною собівартістю дорощування гнізда поросят, на 36,4 % за собівартістю живої маси гнізда на кінець дорощування, підвищенню на 47,1 % ринкової його вартості, та збільшенню на 1,9 % доходу, від дорощування одного підсвинку та 1 кг живої маси і на 7,6 %, на 58,2 % дохідності вирощування їх гнізда, що посприяло зростанню рівня рентабельності дорощування одного поросяти та їх гнізда на 16,0 %, порівняно з гніздами чистопородних підсвинків синтетичної батьківської лінії РІС-337.
- 30 September 2024
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 44,p. 20-27
ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ ТА РІВЕНЬ ЇХ ФЕНОТИПОВОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ У СВИНОМАТОК РІЗНИХ ТИПІВ АДАПТАЦІЇ
У статті наведено результати досліджень показників тривалості життя, тривалості племінного використання, відтворювальних якостей та їх фенотипової консолідації у свиноматок різних типів адаптації. Дослідження проведено в умовах племінного репродуктора з розведення свиней великої білої породи Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН», а також лабораторії тваринництва та кормовиробництва зазначеної наукової установи. Установлено, що тривалість життя свиноматок великої білої породи французької селекції становить 37,4±1,27 міс., тривалість племінного використання – 28,2±1,18 міс., індекс «рівень адаптації» дорівнює 9,10±0,256 бала. За багатоплідністю (11,6±0,11 гол.) та масою гнізда на час відлучення у віці 60 діб (186,3±2,19 кг) свиноматки підконтрольної популяції відповідають класу еліта. Достовірну різницю між свиноматками мінус-адаптивного типу (І піддослідна група) та плюс-адаптивного типу (ІІ піддослідна група) установлено за тривалістю життя (12,9 міс.; td=5,09), тривалістю племінного використання (13,7 міс.; td=7,56), кількістю одержаних опоросів (3,0 опороси; td=13,15), кількістю одержаних поросят усього (38,4 гол.; td=12,0), кількістю одержаних живих поросят усього (37,6 гол.; td=12,78), багатоплідністю (0,6 гол.; td=3,00), масою гнізда на час відлучення у віці 30 діб (4,4 кг; td=2,43), масою гнізда на час відлучення у віці 60 діб (13,0 кг; td=2,70), збереженістю поросят до відлучення у віці 30 діб (3,25%; td=3,06) та селекційним індексом відтворювальних якостей свиноматки (СІВЯС) (4,65 бала; td=3,22). За індексом «рівень адаптації» різниця між свиноматками піддослідних груп становить 3,29 бала (td=7,0). Максимальний показник збереженості поросят на час відлучення у віці 30 діб виявлено у тварин плюс-адаптивного типу. Він дорівнює 89,4±0,93%, що на 3,25% більше порівняно з тваринами мінус-адаптивного типу (td=3,06; Р<0,01). Дослідження показали, що коефіцієнти фенотипової консолідації основних кількісних ознак у свиноматок І і ІІ піддослідних груп коливаються у наступних межах: К1 – від –0,400 до +0,594, К2 – від –0,443 до +0,473.
- 30 September 2024
- Published by Higher educational institution, Podillia State University in Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics
- No. 44,p. 20-27
ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ ТА РІВЕНЬ ЇХ ФЕНОТИПОВОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ У СВИНОМАТОК РІЗНИХ ТИПІВ АДАПТАЦІЇ
У статті наведено результати досліджень показників тривалості життя, тривалості племінного використання, відтворювальних якостей та їх фенотипової консолідації у свиноматок різних типів адаптації. Дослідження проведено в умовах племінного репродуктора з розведення свиней великої білої породи Державного підприємства «Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН», а також лабораторії тваринництва та кормовиробництва зазначеної наукової установи. Установлено, що тривалість життя свиноматок великої білої породи французької селекції становить 37,4±1,27 міс., тривалість племінного використання – 28,2±1,18 міс., індекс «рівень адаптації» дорівнює 9,10±0,256 бала. За багатоплідністю (11,6±0,11 гол.) та масою гнізда на час відлучення у віці 60 діб (186,3±2,19 кг) свиноматки підконтрольної популяції відповідають класу еліта. Достовірну різницю між свиноматками мінус-адаптивного типу (І піддослідна група) та плюс-адаптивного типу (ІІ піддослідна група) установлено за тривалістю життя (12,9 міс.; td=5,09), тривалістю племінного використання (13,7 міс.; td=7,56), кількістю одержаних опоросів (3,0 опороси; td=13,15), кількістю одержаних поросят усього (38,4 гол.; td=12,0), кількістю одержаних живих поросят усього (37,6 гол.; td=12,78), багатоплідністю (0,6 гол.; td=3,00), масою гнізда на час відлучення у віці 30 діб (4,4 кг; td=2,43), масою гнізда на час відлучення у віці 60 діб (13,0 кг; td=2,70), збереженістю поросят до відлучення у віці 30 діб (3,25%; td=3,06) та селекційним індексом відтворювальних якостей свиноматки (СІВЯС) (4,65 бала; td=3,22). За індексом «рівень адаптації» різниця між свиноматками піддослідних груп становить 3,29 бала (td=7,0). Максимальний показник збереженості поросят на час відлучення у віці 30 діб виявлено у тварин плюс-адаптивного типу. Він дорівнює 89,4±0,93%, що на 3,25% більше порівняно з тваринами мінус-адаптивного типу (td=3,06; Р<0,01). Дослідження показали, що коефіцієнти фенотипової консолідації основних кількісних ознак у свиноматок І і ІІ піддослідних груп коливаються у наступних межах: К1 – від –0,400 до +0,594, К2 – від –0,443 до +0,473.
- Open Access
- 19 July 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
- No. 2 (56),p. 114-120
ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРЕКЕРІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ПІДВИЩЕНОЇ ХАРЧОВОЇ ЦІННОСТІ
Зі зростанням обізнаності людей щодо здоров’я і покращенням загального рівня життя питання можливості використання рослинної сировини підвищеної харчової цінності в технології крекерів є своєчасним і актуальним. У статті обґрунтовано використання рослинної сировини в технології борошняних кондитерських виробів. Метою роботи є дослідження можливості використання знежиреного борошна насіння чіа і куркуми меленої в технології крекерів на дріжджовому тісті, вивчення впливу зазначених добавок на показники якості напівфабрикатів і готових виробів. Для вивчення фізико-хімічних і органолептичних показників якості сировини, напівфабрикатів і готових виробів використовуються стандартні методи. У статті наведений літературний огляд по темі дослідження. Показані напрями збагачення виробів із дріжджового тіста. Обґрунтовано використання насіння чіа і продуктів його переробки в технології хлібобулочних, кондитерських і кулінарних виробів. Висвітлені питання використання куркуми меленої з урахуванням її протизапальних, антибактеріальних, антиоксидантних властивостей. Запропоновано модельну систему, згідно з якою проведені дослідження. Описано технологію крекерів з застосуванням сумішей добавок в різних співвідношеннях. Досліджено показники якості вхідної сировини. Встановлено, що вологість зразків тіста з використанням максимальної кількості суміші борошна знежиреного з насіння чіа і куркуми зменшується 3,4%. Вологість готових виробів з мінімальною кількістю добавок зменшилась на 0,2% і при подальшому збільшенні кількості борошна з насіння чіа і куркуми спостерігалось зменшення вологості готових зразків на 0,6%. Встановлено, що зразок з найбільшим вмістом борошна з насіння чіа в суміші, а саме – 29% відрізнявся темнішим кольором, деформованою формою, на розломі мав нерівномірну пористість і сліди закалу, зі стороннім присмаком і ароматом. Внесення добавок, які містять підвищену кількість харчових волокон і білка призводить до зниження намочуваності крекерів на 29%. Отримані результати показали, що зразок, який містить по рецептурі 80% борошна пшеничного, 19% борошна знежиреного з насіння чіа, 1% куркуми має найкращі показники якості: поверхню без тріщин і надломів, з невідшарованими пухирцями в структурі, жовто-коричневий колір з приємним ароматом і смаком, притаманним для крекеру. Подальшим напрямком досліджень є обґрунтування можливості використання місцевої рослинної сировини підвищеної харчової цінності задля розширення асортименту борошняних кондитерських виробів покращеної якості.
- 19 July 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
- No. 2 (56),p. 114-120
Open AccessОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРЕКЕРІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ПІДВИЩЕНОЇ ХАРЧОВОЇ ЦІННОСТІ
Зі зростанням обізнаності людей щодо здоров’я і покращенням загального рівня життя питання можливості використання рослинної сировини підвищеної харчової цінності в технології крекерів є своєчасним і актуальним. У статті обґрунтовано використання рослинної сировини в технології борошняних кондитерських виробів. Метою роботи є дослідження можливості використання знежиреного борошна насіння чіа і куркуми меленої в технології крекерів на дріжджовому тісті, вивчення впливу зазначених добавок на показники якості напівфабрикатів і готових виробів. Для вивчення фізико-хімічних і органолептичних показників якості сировини, напівфабрикатів і готових виробів використовуються стандартні методи. У статті наведений літературний огляд по темі дослідження. Показані напрями збагачення виробів із дріжджового тіста. Обґрунтовано використання насіння чіа і продуктів його переробки в технології хлібобулочних, кондитерських і кулінарних виробів. Висвітлені питання використання куркуми меленої з урахуванням її протизапальних, антибактеріальних, антиоксидантних властивостей. Запропоновано модельну систему, згідно з якою проведені дослідження. Описано технологію крекерів з застосуванням сумішей добавок в різних співвідношеннях. Досліджено показники якості вхідної сировини. Встановлено, що вологість зразків тіста з використанням максимальної кількості суміші борошна знежиреного з насіння чіа і куркуми зменшується 3,4%. Вологість готових виробів з мінімальною кількістю добавок зменшилась на 0,2% і при подальшому збільшенні кількості борошна з насіння чіа і куркуми спостерігалось зменшення вологості готових зразків на 0,6%. Встановлено, що зразок з найбільшим вмістом борошна з насіння чіа в суміші, а саме – 29% відрізнявся темнішим кольором, деформованою формою, на розломі мав нерівномірну пористість і сліди закалу, зі стороннім присмаком і ароматом. Внесення добавок, які містять підвищену кількість харчових волокон і білка призводить до зниження намочуваності крекерів на 29%. Отримані результати показали, що зразок, який містить по рецептурі 80% борошна пшеничного, 19% борошна знежиреного з насіння чіа, 1% куркуми має найкращі показники якості: поверхню без тріщин і надломів, з невідшарованими пухирцями в структурі, жовто-коричневий колір з приємним ароматом і смаком, притаманним для крекеру. Подальшим напрямком досліджень є обґрунтування можливості використання місцевої рослинної сировини підвищеної харчової цінності задля розширення асортименту борошняних кондитерських виробів покращеної якості.