ДСДмитро Середа

Дмитро Середа

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Дмитро Середа has a total of 19 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОЖЕЖНИХ КРАН-КОМПЛЕКТІВ

    by Роман Коваль, Наталія Коваль, Дмитро Середа, Любов Несенюк, Сергій Ємельяненко, Ігор Коваль

    У статті представлено результати оцінки ефективності пожежних кран-комплектів основі аналізу масивів статистичних даних про пожежі в Україні та обґрунтування напрямів їх технічного регулювання. Методологічну основу дослідження становлять статистичний аналіз застосування пожежних кран-комплектів, системний аналіз нормативної бази, використання ризик-орієнтованого підходу. Встановлено, що фактична ефективність використання ПКК як первинних засобів пожежогасіння є вкрай низькою, що свідчить про невідповідність їх технічних характеристик та експлуатаційних властивостей реальним умовам використання. На основі аналізу статистичних даних і факторів, що впливають на ефективність застосування ПКК (ергономічні обмеження, нестабільність гідравлічних параметрів, технічний стан та конструктивні особливості), визначено ключові проблеми функціонування систем внутрішнього протипожежного водопостачання. Систематизовано технічні вимоги та методи випробувань пожених кран-комплектів відповідно до європейських стандартів серії EN та визначено їх роль. Обґрунтовано напрями вдосконалення технічного регулювання, зокрема щодо параметрів витрати та тиску, ергономічних характеристик, надійності елементів, а також забезпечення сумісності з’єднувальних елементів у контексті гармонізації з європейською практикою (перехід від системи «Богданова» до «Storz» або застосування адаптерів). Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення національної нормативної бази, підвищення ефективності внутрішнього протипожежного водопостачання та усунення технічних бар’єрів у сфері обігу пожежно-технічної продукції.

  • Open Access

    RESEARCH OF FIRE SPREAD PROCESSES FROM WIND POWER PLANT USING COLUMN GAS- HYDRODYNAMICS

    by Д.в. Середа, Y. Balo, Р.р. Коваль, L. Neseniuk, Я.в. Балло, Л.п. Несенюк

    The intensive development of wind energy is accompanied by an increase in the unit capacity and geometric dimensions of wind turbines, which leads to an increase in their fire hazard. Particularly dangerous are accident scenarios of the "structural failure–fire" type, during which mechanical destruction of the nacelle and rotor occurs, followed by the spill and ignition of a significant amount of oil, as well as the burning of polymeric and composite blade materials. In the presence of wind load, such fires are characterized by the rapid spread of thermal impact and can pose a threat to adjacent infrastructure facilities of various functional purposes. Current regulatory approaches to determining fire separation distances from wind power plants (WPPs) are generally based on simplified calculation models or geometric parameters of fuel spills and do not account for the complex influence of the installation’s capacity, oil quantity, tower height, and meteorological conditions, specifically wind speed and direction. This leads to significant uncertainty in assessing the actual zones of the thermal impact of a fire and a potential underestimation of the fire risk level. An additional complicating factor is the lack of systematized experimental and calculated data regarding the actual thermal impact zones of fires from wind turbines of various capacities. Existing studies are generally limited to the analysis of individual accident cases or the consideration of fires within the confines of the nacelle structure, without assessing the spread of fire along the ground surface and in open space, taking into account wind conditions. The problem acquires special relevance in the context of siting wind power plants near critical infrastructure facilities, agricultural lands, transport communications, and forest areas. Under such conditions, the uncontrolled spread of the fire’s thermal impact can lead to secondary ignitions, cascading development of emergencies, and significant material damage, which is not accounted for in traditional approaches to assessing the fire hazard of WPPs. The significant difference revealed by modeling results between the calculated oil spill radius and the actual radius of dangerous thermal fire impact indicates a methodological discrepancy between existing engineering estimates and real accident development conditions. In the presence of wind load, this difference can reach tens of percent, which significantly affects the correctness of determining safe fire separation distances. In this regard, there is a need to form a scientifically grounded basis for accounting for the energy potential of the WPP fire load, specifically the quantity and physicochemical properties of the oil, the geometric parameters of the installation, and meteorological conditions. Solving this problem is possible only through the application of computational fluid dynamics as a tool for the integral analysis of combustion processes, heat transfer, and the propagation of fire hazards in open space. In this connection, an urgent scientific and applied problem is the development and application of substantiated gas-dynamic models for the quantitative assessment of fire spread processes from wind turbines under the most unfavorable accident scenarios. Solving this problem will allow for clarifying dangerous thermal impact zones, increasing the reliability of determining safe fire separation distances, and ensuring an appropriate level of fire safety for wind energy facilities and adjacent territories.

  • Open Access

    RESULTS OF FIELD FIRE RESEARCH ON FIRE DEVELOPMENT DURING AN EMERGENCY FALL OF A WIND POWER PLANT

    by D.V. Sereda, Y.V. Ballo

    The article presents the results of full-scale field fire research, the purpose of which was to study the processes of fire development due to an emergency fall of a wind power plant, accompanied by a spill of flammable liquid. The relevance of the work is due to the need to improve existing methods for determining fire-prevention distances, which do not take into account scenarios of emergency destruction of objects and the occurrence of class B fires. An analysis of the remaining studies and publications in the field of limiting the spread of fire by observing fire-prevention distances was conducted. The purpose of the publication was formed, which is to study individual dependencies of fire formation and development during an emergency fall of a wind power plant, accompanied by an emergency oil spill and its subsequent ignition, and tasks were set to achieve the set goal. A series of full-scale fire experiments were conducted using a 10 m high model of a wind turbine with an oil-filled casing with a volume of 20 l, during which the fall of the turbine was simulated, and the patterns of the oil spill area, the dynamics of the fire development and its duration were analyzed. Using thermal imaging equipment, the development of the fire was visualized at the second, tenth minute and at the moment of self-burning. The results obtained indicate that when the wind turbine fell, the average initial area of the fire was about 18.4 m² at a temperature of 560-630°C, which poses a potential threat to adjacent objects. It was found that the most dangerous is the burning phase from the second to the tenth minute. It was experimentally established that the maximum distance of fire spread from the base of the turbine reached 15.6 m, which is 56% greater than its geometric height. The conclusions drawn and experimental data obtained will serve as a basis for improving the calculation method for assessing fire distances. Taking into account factors such as accidental fuel spills will allow for more accurate prediction of fire risks and implementation of necessary fire prevention measures at the design stage of wind power plants.

  • Open Access

    ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ТЕХНІЧНИХ ВИМОГ ДО ПОЖЕЖНИХ КРАН-КОМПЛЕКТІВ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ УНІФІКАЦІЇ

    by Роман Коваль, Олександр Твердохліб, Сергій Ємельяненко, Дмитро Середа, Любов Несенюк

    В статті проведено порівняльне дослідження міжнародних технічних вимог до ПКК. Це дослідження включає аналіз існуючих міжнародних стандартів (таких як NFPA, EN, JIS, GB, IS, AS/NZS) та їх порівняння. Виявлено ключові відмінності у технічних параметрах (довжина, діаметр, матеріали рукавів), робочих та випробувальних тисках, швидкостях потоку води, а також у підходах до проектування, експлуатації та цільового використання ПКК у різних країнах. В результаті дослідження встановлено значні технічні відмінності у вимогах до ПКК між різними країнами світу. Також відзначено розбіжності у діаметрах та довжинах рукавів, типах з'єднань (Storz, NST, JIS, GB, BS 336), матеріалах, а також у практиках обслуговування та сертифікації. Показано, що українська нормативна база поступово адаптується до європейських стандартів, проте комплексний порівняльний аналіз з іншими світовими підходами є недостатнім. Отримані дані корисні, оскільки вони формують основу для розробки пропозицій щодо можливих напрямів уніфікації технічних вимог до ПКК. Вони дозволяють визначити конкретні сфери, де необхідна гармонізація українських стандартів з міжнародними, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного ринку пожежного обладнання, спрощенню міжнародного співробітництва, імпорту сучасних технологій та експорту української продукції. Це також допоможе розробляти ефективніші та безпечніші системи пожежогасіння, адаптовані до сучасних викликів та міжнародних практик.


  • Open Access

    FIRE SPREAD INVESTIGATION METHODOLOGY FROM A WIND POWER PLANT TO ADJACENT OBJECTS

    by D.V. Sereda, Y.V. Ballo

    The research is devoted to the development and disaggregation of the carbon methodology to the extension of processes from wind power plants to adjacent objects. It has been determined that the most unsafe and unpleasant scenario for the development of fires for wind power plants is “ruin-fire” or “fire-ruin”. The authors carried out an analysis of the main shortcomings in the approaches to the rozrokhunkovogo identification of the opposite relations between the bodies and spores and the identification of problematic nutritional issues to the development of the scientific foundations of the assessment of the necessary values of the opposite ones between objects with specific geometric parameters, as well as other areas of interest. Fire safety measures and restrictions during full-scale fire experimental studies are justified, and environmental conditions and external wind influences are determined. Based on the most significant parameters that are involved in the process of assessing anti-fire structures, a proprietary methodology for conducting full-scale fire experimental investigations for the processes of fire expansion under wind has been developed. electrical installations to small objects. It is determined that the type, characteristics and extent of the necessary equipment and features of vimiruval technology for conducting experimental fire investigations are determined. The parameters of the fire platform and the main components of the imitation model of the wind power plant have been determined, as well as safety precautions for personnel have been determined. Further investigations will be aimed at the practical implementation of the fragmented methodology, by conducting a series of full-scale fire investigations. Also, the significance of the deposits is transferred to the infusion of design parameters of wind power plants in the process of expansion of the same objects, as a scientific basis for improving the basic rozrunkov method of assessing contrasting sections between everyday objects.


  • Open Access

    УДОСКОНАЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВОГО МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ВІДСТАНЕЙ ДЛЯ ВІТРОВИХ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК

    by D. V. Seredа, Ya. V. Ballo

    Чинні будівельні норми визначають вимоги щодо мінімальних протипожежних відстаней між будівлями та спорудами, ураховуючи відстань між зовнішніми стінами й іншими суміжними конструкціями. Для зовнішніх енергетичних установок, таких як вітрові електроустановки, ці вимоги встановлені частково в галузевих нормах, проте більшою мірою вони спрямовані на дотримання санітарних вимог. Наприклад, вони мають бути розташовані не менше ніж за 1 км від житлових будинків і на відстані не менше трьох діаметрів лопатей ротора від сусідніх об’єктів. Однак чинні норми неповністю враховують потенційні ризики виникнення й розвитку пожеж на вітрових електроустановках, особливо у випадку руйнування їх конструкції. Таким чином, постає завдання щодо необхідності вдосконалити методику визначення протипожежних відстаней, ураховуючи конструктивні параметри вітрових електроустановок і можливі сценарії розвитку пожежі. Мета статті полягає у визначенні шляхів удосконалення методу встановлення протипожежних відстаней від вітрових електроустановок до суміжних об’єктів з урахуванням їх потенційних небезпек, пов’язаних із пожежею. У роботі використано методи узагальнення попередніх досліджень щодо аналізу методики визначення протипожежних відстаней між об’єктами, метод аналітичного дослідження, а також методи порівняння й аналогії. Проаналізовано потенційні пожежонебезпечні й аварійні ситуації, що супроводжуються руйнуванням вітрових електростанцій; з’ясовано чинники, які впливають на точність визначення протипожежних відстаней залежно від типів (потужності) вітрових електростанцій; досліджено методологію визначення безпечних протипожежних відстаней і виявлено шляхи її вдосконалення; визначено критерії, які можуть характеризувати умови дотримання пожежної безпеки в частині протипожежних відстаней. Отже, визначено найбільш несприятливі умови поширення пожежі на суміжні об’єкти від вітрових електроустановок, які полягають у можливості механічного руйнування таких електроустановок, що, як наслідок, може призвести до зменшення встановлених протипожежних відстаней і поширення пожежі на суміжний об’єкт. Систематизовано технічні параметри вітрових електроустановок з урахуванням залежностей щодо пропорційного збільшення їх висоти, потужності й кількості пожежного навантаження всередині їх корпусу, що може суттєво впливати на точність визначення протипожежних відстаней. Запропоновано для збільшення точності прогнозування обмеження поширення пожежі між суміжними об’єктами в разі виникнення аварійних ситуацій, спричинених механічним пошкодженням вітрових електроустановок, що супроводжується виникненням пожежі, ураховувати значення висоти опори вітрової електроустановки, площі розливу оливи, що утворюється внаслідок руйнації оливонаповнених вузлів та агрегатів.


  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ГАЗОДИМОЗАХИСНИКІВ В УМОВАХ МОЖЛИВОГО БОЙОВОГО УРАЖЕННЯ

    by Тарас Скоробагатько, Андрій Пруський, Ігор Маловик, Михайло Прокофьев, Михайло Якіменко, Дмитро Середа

    Зазначено, що непоодинокі факти загибелі рятувальників під час виконання завдань за призначенням, зокрема в умовах воєнних дій, свідчать про те, що дослідження показників, які характеризують діяльність газодимозахисників за цих обставин, є актуальною науково-практичною задачею. Згідно з аналізом важливою та невирішеною частиною проблеми здійснення особовим складом аварійно-рятувальних робіт у разі можливого ураження під час війни є відсутність кількісних показників, що розкривають відповідні закономірності діяльності газодимозахисників. Статистичний аналіз експериментальних даних, отриманих під час виконання у випадковій послідовності визначених контрольних вправ (підіймання нескінченними сходами, тяговий тренажер, бігова доріжка, велотренажер, подолання теплодимокамери-лабіринту в задимленому середовищі у разі підвищеної температури до 60°С та обмеженого простору) на мобільному тренажері виробництва компанії MAW GmbH, на якому сьогодні можна найбільш повно відтворити умови роботи пожежників-рятувальників у непридатному для дихання середовищі, дав змогу одержати новий науковий результат. Визначено, що закономірності діяльності газодимозахисників в умовах можливого бойового ураження, якщо вони додатково оснащуються бронежилетами, характеризуються тим, що їх розподіл описується відповідно до нормального закону. Це дало змогу за допомогою критерію Стьюдента для залежних вибірок із рівнем значущості a=0,05 отримати як показники діяльності особового складу, відмінності між якими у разі здійснення оперативної діяльності в бронежилетах є значущими, так і показники, відмінності між якими можна вважати незначущими. Наголошено, що у процесі проведення експериментальних досліджень час виконання поставленого завдання після застосування бронежилета 3-го класу захисту практично не змінився. Проте в розглядуваних умовах експерименту навіть лише через збільшення ваги оснащення та підвищення складності роботи суттєво погіршилися всі психофізіологічні показники, які характеризують стан рятувальника. Запропоновано показники для спрощеної оцінки часу роботи газодимозахисників.


  • EXPERIMENTAL STUDIES OF THE DEPENDENCE OF THE CRITICAL SURFACE DENSITY OF HEAT FLUX FROM WIND INFLUENCE

    by А Borysova, V Nignyk, D Sereda

    The article presents the results of an experimental study to determine the dependence of the critical surface density of heat flux from wind influence. The convergence of the obtained experimental data in each of the individual experiments was investigated. The dependence of the critical surface heat flux density on wind influence is established and the regression is defined, which describes such dependence with the corresponding coefficients.

  • Методологічні аспекти оцінювання професійної компетентності фахівців дослідно-випробувальних лабораторій територіальних органів ДСНС України

    by Дмитро Володимирович Середа, Руслан Володимирович Климась, Лариса Володимирівна Маладика

    The present article opens the problems of assessing the professional competence of the specialists of the testing and research laboratories of the territorial bodies of the State Service of Ukraine for Emergency Situations. As the results of the assessment determine the position of the specialist in the service and the prospect of transfer to another position, they are an important motivational factor for improving work and attending to their job responsibilities. The article reviews the methodological aspects of staff assessment and analyzes recent research and publications on the subject. The place of evaluation of the specialists of the testing and research laboratories among other functions regulating personnel management is determined. The most effective way of assessing competencies is to solve situational problems, taking into account the specifics of the position occupied by the employee. Given the tasks assigned to the testing and research laboratories, a list of competencies for which professional evaluation of working professionals should be carried out is determined. Assessment of specific competences will provide management with information about the employee's knowledge or ability, the latter's ability to apply them in practical work, as well as behavior and personal qualities. According to the results of the research, the most effective methods of personnel assessment, which are carried out for practical implementation during the assessment of the competence of the specialists of the testing and research laboratories, will be offered. and guidance documents governing the activity, the ability to exercise professional skills and the effective development of the action laboratory. The information thus obtained will provide the management with a basis for making informed decisions that will affect the efficiency of the laboratory. Стаття присвячена проблемі оцінювання професійної компетентності фахівців дослідно-випробувальних лабораторій територіальних органів Держаної служби України з надзвичайних ситуацій. Оскільки результати оцінки визначають становище фахівця на службі та перспективу його переміщення, то вони є важливим мотиваційним фактором покращання трудової діяльності та ставлення до посадових обов’язків. У статті було розглянуто методологічні аспекти оцінювання персоналу та проаналізовано останні дослідження та публікації з даного питання. Визначено місце оцінки фахівців дослідно-випробувальних лабораторій серед інших функцій управління персоналом. Найбільш ефективним способом оцінки компетенцій являється вирішення ситуаційних задач з урахуванням специфіки тієї посади, що займає співробітник. Ураховуючи завдання, що покладені на дослідно-випробувальні лабораторії визначено перелік компетенції за якими слід здійснювати професійне оцінювання її фахівців. Оцінка за визначеними компетенціями надасть керівництву інформацію про знання і уміння співробітника, його вміння застосовувати їх в практичній роботі, а також поведінку та особисті якості. За результатами дослідження запропоновано найбільш ефективні методи оцінки персоналу, що придатні для практичного впровадження під час проведення оцінювання компетентності фахівців дослідно-випробувальних лабораторій, що дасть визначення відповідності якісних характеристик фахівця його відповідність займаній посаді, ділових якостей, результатів праць із відповідним обладнанням, знання нормативних та керівних документів, що регламентують діяльність, можливість реалізації професійних навичок та ефективного розвитку діяльності лабораторії. Отримана інформація надасть керівництву підстави для прийняття обґрунтованих рішень, що вплинуть на ефективність діяльності лабораторії.