ЛНЛюбов Несенюк

Любов Несенюк

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Любов Несенюк has a total of 15 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОЖЕЖНИХ КРАН-КОМПЛЕКТІВ

    by Роман Коваль, Наталія Коваль, Дмитро Середа, Любов Несенюк, Сергій Ємельяненко, Ігор Коваль

    У статті представлено результати оцінки ефективності пожежних кран-комплектів основі аналізу масивів статистичних даних про пожежі в Україні та обґрунтування напрямів їх технічного регулювання. Методологічну основу дослідження становлять статистичний аналіз застосування пожежних кран-комплектів, системний аналіз нормативної бази, використання ризик-орієнтованого підходу. Встановлено, що фактична ефективність використання ПКК як первинних засобів пожежогасіння є вкрай низькою, що свідчить про невідповідність їх технічних характеристик та експлуатаційних властивостей реальним умовам використання. На основі аналізу статистичних даних і факторів, що впливають на ефективність застосування ПКК (ергономічні обмеження, нестабільність гідравлічних параметрів, технічний стан та конструктивні особливості), визначено ключові проблеми функціонування систем внутрішнього протипожежного водопостачання. Систематизовано технічні вимоги та методи випробувань пожених кран-комплектів відповідно до європейських стандартів серії EN та визначено їх роль. Обґрунтовано напрями вдосконалення технічного регулювання, зокрема щодо параметрів витрати та тиску, ергономічних характеристик, надійності елементів, а також забезпечення сумісності з’єднувальних елементів у контексті гармонізації з європейською практикою (перехід від системи «Богданова» до «Storz» або застосування адаптерів). Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення національної нормативної бази, підвищення ефективності внутрішнього протипожежного водопостачання та усунення технічних бар’єрів у сфері обігу пожежно-технічної продукції.

  • Open Access

    RESEARCH OF FIRE SPREAD PROCESSES FROM WIND POWER PLANT USING COLUMN GAS- HYDRODYNAMICS

    by Д.в. Середа, Y. Balo, Р.р. Коваль, L. Neseniuk, Я.в. Балло, Л.п. Несенюк

    The intensive development of wind energy is accompanied by an increase in the unit capacity and geometric dimensions of wind turbines, which leads to an increase in their fire hazard. Particularly dangerous are accident scenarios of the "structural failure–fire" type, during which mechanical destruction of the nacelle and rotor occurs, followed by the spill and ignition of a significant amount of oil, as well as the burning of polymeric and composite blade materials. In the presence of wind load, such fires are characterized by the rapid spread of thermal impact and can pose a threat to adjacent infrastructure facilities of various functional purposes. Current regulatory approaches to determining fire separation distances from wind power plants (WPPs) are generally based on simplified calculation models or geometric parameters of fuel spills and do not account for the complex influence of the installation’s capacity, oil quantity, tower height, and meteorological conditions, specifically wind speed and direction. This leads to significant uncertainty in assessing the actual zones of the thermal impact of a fire and a potential underestimation of the fire risk level. An additional complicating factor is the lack of systematized experimental and calculated data regarding the actual thermal impact zones of fires from wind turbines of various capacities. Existing studies are generally limited to the analysis of individual accident cases or the consideration of fires within the confines of the nacelle structure, without assessing the spread of fire along the ground surface and in open space, taking into account wind conditions. The problem acquires special relevance in the context of siting wind power plants near critical infrastructure facilities, agricultural lands, transport communications, and forest areas. Under such conditions, the uncontrolled spread of the fire’s thermal impact can lead to secondary ignitions, cascading development of emergencies, and significant material damage, which is not accounted for in traditional approaches to assessing the fire hazard of WPPs. The significant difference revealed by modeling results between the calculated oil spill radius and the actual radius of dangerous thermal fire impact indicates a methodological discrepancy between existing engineering estimates and real accident development conditions. In the presence of wind load, this difference can reach tens of percent, which significantly affects the correctness of determining safe fire separation distances. In this regard, there is a need to form a scientifically grounded basis for accounting for the energy potential of the WPP fire load, specifically the quantity and physicochemical properties of the oil, the geometric parameters of the installation, and meteorological conditions. Solving this problem is possible only through the application of computational fluid dynamics as a tool for the integral analysis of combustion processes, heat transfer, and the propagation of fire hazards in open space. In this connection, an urgent scientific and applied problem is the development and application of substantiated gas-dynamic models for the quantitative assessment of fire spread processes from wind turbines under the most unfavorable accident scenarios. Solving this problem will allow for clarifying dangerous thermal impact zones, increasing the reliability of determining safe fire separation distances, and ensuring an appropriate level of fire safety for wind energy facilities and adjacent territories.

  • Open Access

    ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ТЕХНІЧНИХ ВИМОГ ДО ПОЖЕЖНИХ КРАН-КОМПЛЕКТІВ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ УНІФІКАЦІЇ

    by Роман Коваль, Олександр Твердохліб, Сергій Ємельяненко, Дмитро Середа, Любов Несенюк

    В статті проведено порівняльне дослідження міжнародних технічних вимог до ПКК. Це дослідження включає аналіз існуючих міжнародних стандартів (таких як NFPA, EN, JIS, GB, IS, AS/NZS) та їх порівняння. Виявлено ключові відмінності у технічних параметрах (довжина, діаметр, матеріали рукавів), робочих та випробувальних тисках, швидкостях потоку води, а також у підходах до проектування, експлуатації та цільового використання ПКК у різних країнах. В результаті дослідження встановлено значні технічні відмінності у вимогах до ПКК між різними країнами світу. Також відзначено розбіжності у діаметрах та довжинах рукавів, типах з'єднань (Storz, NST, JIS, GB, BS 336), матеріалах, а також у практиках обслуговування та сертифікації. Показано, що українська нормативна база поступово адаптується до європейських стандартів, проте комплексний порівняльний аналіз з іншими світовими підходами є недостатнім. Отримані дані корисні, оскільки вони формують основу для розробки пропозицій щодо можливих напрямів уніфікації технічних вимог до ПКК. Вони дозволяють визначити конкретні сфери, де необхідна гармонізація українських стандартів з міжнародними, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного ринку пожежного обладнання, спрощенню міжнародного співробітництва, імпорту сучасних технологій та експорту української продукції. Це також допоможе розробляти ефективніші та безпечніші системи пожежогасіння, адаптовані до сучасних викликів та міжнародних практик.


  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОБЛАДНАННЯ ПРИМІЩЕНЬ БАЗОВИХ СТАНЦІЙ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ АВТОМАТИЧНИМИ І АВТОНОМНИМИ СИСТЕМАМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

    by Вадим Ніжник, Віктор Михайлов, Юрій Фещук, Андрій Циганков, Любов Несенюк

    Забезпечення пожежної безпеки базової станції мобільного зв’язку, яка здійснює передавальні та приймальні функції, є невід’ємною частиною діяльності постачальників зв’язку. У статті наведено факти функціонування мобільного зв’язку в Україні та світі, сучасні можливості покриття радіосигналом, прогнози галузевих аналітиків щодо задоволення щоразу більшого попиту абонентів мобільного зв’язку, розширення зони обслуговування завдяки збільшенню кількості базових станцій мобільного зв’язку. Проаналізовано статистичні дані про пожежі в приміщеннях базових станцій і вежах мобільного зв’язку, що становлять комплекс приймально-передавального об’єкта телекомунікаційної галузі. Аналіз зарубіжних і вітчизняних літературних джерел свідчить про підвищений ризик для безпеки людей базових станцій мобільного зв’язку, що встановлюються в житлових районах, школах або інших об’єктах із масовим перебуванням людей чи об’єктах критичної інфраструктури. Зазначено, що збільшення збоїв у роботі базових станцій мобільного зв’язку, спричинених пожежами, становить негативний чинник розвитку телекомунікаційного сектору й потребує відповідних зусиль та способів їх запобігання. Аналіз чинної в Україні нормативно-правової бази, в якій визначається протипожежний захист приміщень базових станцій мобільного зв’язку, уможливив виявлення певних колізій, що потребують врегулювання за умов сьогодення. Визначено актуальні завдання подальших наукових досліджень, спрямованих на вдосконалення захисту базових станцій мобільного зв’язку від пожеж, зокрема з урахуванням кращих світових практик. Результати роботи стануть передумовою для подальших експериментальних досліджень з обґрунтування ефективності або недоцільності облаштування приміщень базових станцій мобільного зв’язку автоматичними і автономними системами пожежогасіння.

  • Open Access

    МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

    by Любов Несенюк, Олеся Савченко, Вадим Ніжник, Олександр Нікулін

    У роботі наведено статистичні дані про пожежі в Україні за 2021 рік та їх наслідки, що містять: кількість загиблих та травмованих людей (в тому числі дітей), прямі та побічні збитки. Використано аналітичні методи, зокрема комплексний аналіз і узагальнення раніше виконаних робіт. Здійснено аналіз наукових джерел та досліджень щодо теоретичних методів оцінювання надійності технічних систем і переліку показників надійності, які впливають на ефективність функціонування технічних систем; наведено класифікацію показників надійності за властивостями, що визначають надійність технічних систем. Зображено схему процедури дослідження ефективності технічної системи. Показано, що найбільш застосовними на практиці під час оцінювання ефективності функціонування технічних систем є ймовірнісні методи, деталізація яких можлива з використанням статистичних даних. Наведено математичні моделі законів розподілів, які дають змогу реалізувати ймовірнісні методи під час оцінювання ефективності функціонування систем протипожежного захисту, та проаналізовано сфери їх застосування. Досліджено переваги та недоліки під час використання методів аналізування ефективності технічних систем, а саме – ймовірнісного розподілу, біноміального розподілу, нормального розподілу, логарифмічно-нормального розподілу, експоненційного розподілу, розподілу Вейбула. Показано, що ймовірність (коефіцієнт) впливу систем протипожежного захисту на значення індивідуального пожежного ризику також можна встановити із використанням польових методів моделювання. Розглянуто підходи щодо оцінювання ймовірності ефективного функціонування із використанням теоретичних методів як окремих видів систем протипожежного захисту, так і їх спільних різних комбінацій. Сформульовано висновки та напрями подальших досліджень.