Iryna V. Kovalenko

The management of wounds of various etiologies complicated by infectious processes remains a key challenge in modern surgery. While lyophilized dermal xenografts are effective temporary coverings that reduce plasma loss and protect against secondary contamination, their collagen matrix lacks intrinsic antimicrobial activity. It can serve as a substrate for bacterial colonization. Therefore, modern strategies necessitate the modification of these dressings with antibacterial agents, such as silver nanoparticles (AgNPs). Materials and Methods. A standardized 6-step chemical reduction protocol was utilized to integrate silver into the dermal matrix. The process included tissue saturation with 0.1 % AgNO 3 , formation of a stable [Ag(NH 3 ) 2 ] + complex, and reduction using 0.1 % ascorbic acid. Antimicrobial activity was evaluated via the agar diffusion method against a broad spectrum of reference and clinical strains, including S. aureus, P. aeruginosa, and Candida spp. Identification was confirmed using MALDI-TOF MS. Results. Physicochemical calculations established that the protocol ensures a silver deposition of 0.3175 mg/cm², which is therapeutically effective yet remains within the safe threshold for topical application. In vitro testing revealed pronounced antimicrobial activity, with zones of inhibition ranging from 15 to 19 mm for Gram-positive bacteria and up to 18 mm for P. aeruginosa. The modified grafts also demonstrated significant fungicidal properties. Based on consumption rate calculations, the matrix-deposited silver provides sustained bactericidal action for approximately 6–7 days, even under high bacterial bioburden (10 7 CFU/cm 2 ). Conclusions. The developed 6-stage chemical reduction methodology provides a therapeutically sound concentration of silver nanoparticles within the xenomatrix. The modified grafts exhibit high bactericidal and fungicidal efficacy and offer a prolonged duration of action that outperforms standard silver-based ointments, making them a promising solution for burn and purulent surgery.

Introduction. Wounds, including traumatic and burn injuries, are a significant global health problem as they can lead to severe complications, prolonged healing, and even limb amputation. Microbial contamination of wounds is also one of the main factors that complicates the healing process and increases the risk of infections. For military personnel, the problem of wound treatment is particularly relevant due to the high probability of injuries, the limited availability of immediate medical care, and longtime healing. Therefore, the development of effective topical preparations with antimicrobial and wound-healing properties is an important task of modern pharmaceutical science. The purpose of our studies was to develop the wound healing cream with the extract of Salvia officinalis for the treatment of wounds in the second and third phases of wound healing for the needs of the Armed Forces of Ukraine. Materials and methods. We used a technological method for the development of the technology of creams, method of the calculations of hydrophilic-lipophilic balance, microbiological method for measuring antimicrobial activity, and microbiological quality of the developed cream. Results. The concentrations of the active components and excipients were determined based on experimental data and literature sources regarding acceptable concentration ranges, and manufacturers’ recommendations. Natural biologically active substances are increasingly used in pharmaceutical and cosmetic formulations due to their safety and multifunctional therapeutic and biological properties, respectively. Extracts of Salvia officinalis are known for their pronounced antimicrobial and anti-inflammatory activity. The presence of biologically active compounds in sage, including components of essential oil, flavonoids, and other phenolic compounds, contributes to the inhibition of pathogenic microorganisms' growth and promotes wound healing. Considering the needs for effective, safe, inexpensive, and easy-to-use topical preparations for military personnel, the development of creams with wound healing and antimicrobial activity based on plant-derived components is a topical issue for pharmaceutical technology. Such preparations may contribute to preventing microbial contamination of wounds, accelerating tissue regeneration, and improving overall skin condition during the healing process. Conclusions. The composition and laboratory technology of a hydrophilic cream with antimicrobial activity have been developed. This formulation can serve as a basic cream for further modifications to enhance antimicrobial properties. Microbiological studies show that the examined cream and its variations could be promising for use in military medicine as topical agents for preventing and treating superficial skin and wound infections. Its effectiveness against Staphylococcus spp., which are common causes of wound infections in field conditions, along with compliance with microbiological purity standards, indicates its potential usefulness in wound healing during the second and third phases.

Arcanobacterium haemolyticum is an under-recognised opportunistic pathogen that may contribute to skin and soft-tissue infections, particularly in patients with malignancy, tissue necrosis, impaired local blood supply, and immune dysfunction. This clinical and microbiological case report aimed to determine the significance of A. haemolyticum isolated from a purulent-necrotic lesion in a patient with recurrent basal cell carcinoma of the anterior chest wall. A male patient born in 1948 presented with an extensive malignant wound following repeated surgical interventions and radiotherapy, accompanied by sternal osteomyelitis, a pathological fracture, cachexia, and severe functional impairment. Bacteriological examination of an intraoperatively collected specimen from the deep area of the lesion yielded A. haemolyticum at a concentration of 10⁵ CFU/mL, and species identification was confirmed by MALDI-TOF mass spectrometry. The clinically significant microbial load and pronounced local signs of infection suggest that the isolate was not merely a surface coloniser but a potential aetiological agent contributing to the persistence of the inflammatory and necrotic process. This case highlights the importance of species-level identification and quantitative assessment of coryneform bacteria isolated from chronic malignant wounds to support individualised management of oncology and palliative care patients. Keywords: Arcanobacterium haemolyticum; basal cell carcinoma; malignant wound; purulent-necrotic lesion; skin and soft-tissue infection; opportunistic infection; palliative care.

Introduction. Identification of microorganisms that colonize combat wounds and cause wound infection is of primary importance for the subsequent successful treatment of the patient. The resistance of microorganisms to antimicrobial drugs makes the efforts of modern medicine in the fight against infectious agents ineffective. The problem of infertility is closely related to combat injuries, their infection, stress, and neurotic disorders. Aim. Obtaining and summarizing data on microbial colonization of mine-blast wounds of pelvic organs and the microbiome of the genitourinary system of combatants. Materials and methods. 84 smears were taken from 56 wounds of 36 patients with injuries of the pelvic organs who were being treated. 73 patients with injuries were examined for the presence of mycoflora in the urogenital tract. Isolation of pure bacterial cultures was carried out by inoculating the studied material using meat-peptone agar, blood agar, chromogenic agars. For the diagnosis of urogenital or other infections by the PCR method, a scraping from the back wall of the urethra was taken from the patients. Results. Predominant microorganisms in positive cultures of smears were non-fermenting gram-negative rods, which in 28% of cultures belonged to the genus Acinetobacter, in 26% to the genus Pseudomonas. As for associated infections, 20% of them consisted of the genus Acinetobacter, 32% – Enterobacter, 4% – Klebsiella and 29% – Pseudomonas. Gram-positive cocci were isolated in 37% of positive smear cultures. The frequency of isolation of the genus Streptococcus in monoinfection was 2.5%, followed by the genus Clostridium – 2%, Bacillus – 3%, Enterococcus – 4% and Actynomycceas – 4%. In associated infections, the frequency of isolation of the genus Streptococcus was 4%, followed by the genus Clostridium – 2%, Bacillus – 4%, Enterococcus – 3% and Actynomycceas – 5%. When analyzing the microflora of the genitourinary system, it was found that the priority role belongs to the combined infection, when there are associations of specific pathogens such as Ureaplasma spp., Mycoplasma spp., Chlamidia spp., Neisseria gonorrhoeae, Trichomonas vaginalis, Streptococcus spp., Enterococcus faecalis, which is 80% of the entire microbiome. Conclusions. Acinetobacter baumanii and Klebsiella pneumoniae are the dominant microflora complicating the course of combat wounds during almost two years of Russia's full-scale war against Ukraine. Probably, the duration of hostilities, the large number of wounded, and the forced mass unsystematic use of various antibiotics lead to rapid changes in the spectrum of pathogens of combat wounds. Combat wounds and their infection, stress, and nervous disorders lead to an imbalance of microflora, in particular microflora of the genitourinary system, which can be one of the causes of infertility. Chlamydia and Ureaplasma are the most common microorganisms that colonize the urogenital tract of men injured as a result of hostilities. Вступ. Стійкість мікроорганізмів до протимікоробних препаратів робить неефективнми чи малоефективними зусилля сучасної медицини у боротьбі з інфекційними агентами. Із бойовими травмами, їх інфікуванням, стресами, невротичними розладами тісно пов’язана проблема непліддя. Мета. Отримання та узагальнення даних про мікробну колонізацію мінно-вибухових ран органів тазу та мікробіом сечостатевої системи учасників бойових дій. Матеріали та методи. Були взяті 84 мазки із 56 ран 36 пацієнтів з пораненнями органів тазу, які знаходились на лікуванні. 73 пацієнтів з пораненнями досліджували на предмет мікорофлори в урогенітальному тракті. Виділення чистих культур бактерій проводили шляхом посіву досліджуваного матеріалу з використанням м'ясо-пептидного агару, кров’яного агару, хромогенних агарів. Для діагностики урогенітальних чи інших інфекцій методом ПЛР у пацієнтів брали зішкріб із задньої стінки уретри. Результати. Переважаючими мікроорганізмами в позитивних посівах мазків були неферментуючі грамнегативні палички, які в 28% посівів належали до роду Acinetobacter, в 26% – до роду Pseudomonas. Щодо асоційованих інфекцій, то на 20% вони складались із роду Acinetobacter, 32 % – Enterobacter, 4% – Klebsiella і 29% – Pseudomonas. Грампозитивні коки були виділені в 37% позитивних посівів. При асоційованих інфекціях частота виділення роду Streptococcus становила 4%, потім роду Clostridium – 2%, Bacillus – 4%, Enterococcus – 3 % та Actynomycceas – 5%. При аналізі мікрофлори сечостатевої системи виявлено, що пріоритетна роль належить комбінованій інфекції, коли присутні асоціації специфічних патогенів таких як Ureaplasma spp., Mycoplasma spp., Chlamidia spp., Neisseria gonorrhoeae, Trichomonas vaginalis, Streptococcus spp., Enterococcus...

Анотація. Наведено результати дослідження біоценозу верхніх дихальних шляхів у студентів –медиків. Досліджено індигенну та умовно –патогенну мікрофлору передніх відділів носа та ротоглотки. Виявлено мікроекологчні порушення, обумовлені , в основному, контамінацією умовно - патогенною мікрофлорою. Запропоновано методи корекції виявлених порушень.

Аннотація. В Україні кількість безплідних пар сягає майже 20%, що обумовлено як генетичними так і антропогенними чинниками, зокрема ксенобіотиками. За даними досліджень, причиною безпліддя у пари до 50 % випадків приадає на жіночий фактор та біля 50 % на чоловічий фактор. Вплив урогенітальних інфекцій на розвиток безпліддя у чоловіків залежить від поширеності запальних процесів, спричинених ендотоксинами бактерій. Мікроорганізми можуть ушкоджувати тканини репродуктивних органів і порушувати процеси сперматогенезу, впливати на утворення рідкої частини сперми. Інфекційний процес призводить до зміни мікробіому, що завжди супроджується підвищення рівнів оксид азоту (NO) та активнихї форм кисню (АФК). Низькі рівні АФК, що продукуються в сперматозоїдах, беруть участь в регуляції запліднюючої здатності сперми. За своєю природою сперматозоїди дуже чутливі до оксидативного стресу. Це пов’язано з тим, що гаметам не вистачає антиоксидантного захисту. Експресія NO-синтази (NOS) активується прозапальними цитокінами, вільними жирними кислотами, ендотоксинами та факторами патогенності мікроорганізмів, зокрема мікроорганізмів сечостатевої системи чоловіків. Фундаментальними одиницями, що впливають на зміну якісних та кількісних показників мікробіому у розвитку патофізіологічних змін є біохімічні процеси, що пов’язанні з NO . Мікробний синтез NO може бути досягнутий за рахунок бактеріальної NOS (bNOS), що за своїми характеристиками схожа на еукаріотичну NOS (eukNOS). Аргінін є субстратом для аргінази та синтази оксиду азоту як сNOS, так і iNOS, а також як джерело азоту для мікроорганізмів. В цьому плані видається актуальним аналіз бактеріального спектру урогенітального тракту чоловіків, зокрема бактерій, що здатні генерувати NO та з’ясування особливостей змін показників оксиду азоту та аргініну у сім’яній плазмі чоловіків із ідіопатичною неплідністю.