ОКОлена Миколаївна Король

Олена Миколаївна Король

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article

Previous Organizations / Institutes

The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years


Олена Миколаївна Король has a total of 18 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ФОРМУВАННЯ КАРТОГРАФІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЗАСОБАМИ GOOGLE MY MAPS

    by Юрій Косенко, Олена Король, Оксана Боряк, Антон Вертель

    У статті розкрито теоретичні та практичні аспекти формування картографічної компетентності в учнів з інтелектуальними порушеннями в умовах сучасних освітніх трансформацій та воєнного стану в Україні. Обґрунтовано актуальність проблеми з огляду на зростання ролі просторової орієнтації, картографічних умінь і цифрової грамотності для соціальної адаптації та безпечної життєдіяльності дітей зазначеної категорії. Здійснено аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень, у яких висвітлюються можливості цифрових технологій, інтерактивних карт і GIS-сервісів у навчанні географії нормотипових дітей та учнів з особливими освітніми потребами. Описано можливості онлайн-сервісу Google My Maps в поетапному формуванні картографічних компетентностей у школярів з інтелектуальними порушеннями через використання маркерів, кольорових шарів, піктограм, маршрутів, інтеграції фотографій і текстового матеріалу. Зазначено, що використання інтерактивних карт Google My Maps сприяє активізації довільної уваги та пам’яті, розвиває просторове мислення, стимулює пізнавальну активність та інтерес до уроків географії. У роботі наведено приклади використання функціоналу Google My Maps у процесі роботи з інтерактивними картами у межах вивчення розділу «Україна на карті світу» шкільного курсу географії для спеціальних закладів загальної середньої освіти, зокрема під час ознайомлення дітей з географічним положенням України, її кордонами, столицею та регіоном проживання учнів. Визначено етапи організації роботи з інтерактивними картами на уроках географії (ознайомлення; засвоєння знань і формування практичних умінь; закріплення й контроль результатів навчання). Наголошено на важливості врахування пізнавальних можливостей учнів з інтелектуальними порушенннями, диференціації завдань та педагогічної підтримки (за необхідності). Подано результати опитування педагогів і учнів, які засвідчують позитивний вплив систематичного використання Google My Maps у формуванні картографічних компетентностей у школярів з інтелектуальними порушеннями.

  • Open Access

    ТРАНСПОРТНА ДОСТУПНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНИХ ЦЕНТРІВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ПРОСТОРОВО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД

    by Анатолій Олександрович Корнус, Олеся Григорівна Корнус, Олена Сергіївна Данильченко, Олена Миколаївна Король, Сергій Вікторович Луценко

    Стаття присвячена оцінці транспортної доступності районних центрів Сумської області з використанням методів теорії графів. Транспортна мережа була представлена у вигляді зваженого неорієнтованого графа, відстані між центрами вимірювалися по найкоротших автомобільних маршрутах. Як об'єкт дослідження вибрано п’ять опорних пунктів – районних центрів регіону: Суми, Ромни, Конотоп, Охтирка та Шостка. В аналізі було застосовано набір топологічних показників, включаючи суму довжин найкоротших шляхів (абсолютний індекс доступності), ексцентричність (максимальна найкоротша відстань), а також відносні індекси Бавелаша і Бошампа, що нормують абсолютні значення і дозволяють порівнювати вузли в межах однієї мережі та виявляти «центральні» й периферійні позиції. Додатково узагальнено середні значення індексів для мережі в цілому, що дає змогу охарактеризувати її інтегрованість. Розрахунки здійснено із застосуванням програмного середовища Python та бібліотек для аналізу графів і масивів даних NetworkX та NumPy, що забезпечує відтворюваність процедур.Результати демонструють чітку диференціацію рівня доступності серед п'яти проаналізованих центрів. Суми та Ромни займають найсприятливіші позиції, що характеризуються меншою сумою найкоротших відстаней та меншими значеннями ексцентричності, що вказує на їх відносну центральність у регіональній мережі. Конотоп займає проміжну позицію, тоді як Охтирка та Шостка демонструють вищі значення ексцентричності та нижчі значення центральності, що відображає їх більш периферійну роль. На рівні мережі індекси показують помірну зв'язність, причому доступність залежить від просторової конфігурації та відстаней між населеними пунктами. Дослідження підкреслює потенціал графо-теоретичних підходів для аналізу регіональних транспортних структур. Отримані результати можуть слугувати основою для вдосконалення транспортної політики, оптимізації міжрайонних сполучень та визначення пріоритетів інвестицій в інфраструктуру Сумської області.

  • Open Access

    ГІС ДЛЯ ЕКОТУРИЗМУ: ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, КАРТОГРАФУВАННЯ ТА ОСВІТА

    by Олена Миколаївна Король, Анатолій Олександрович Корнус, Олеся Григорівна Корнус, Олена Сергіївна Данильченко, Сергій Вікторович Луценко

    У статті розглядаються можливості застосування геоінформаційних систем (ГІС) у розвитку екологічного туризму з акцентом на три взаємопов’язані напрями: екологічну оцінку територій, картографування туристичних маршрутів і формування екологічної свідомості в освітньому середовищі. На прикладі сучасних програмних продуктів – ArcGIS Pro, QGIS, Google Earth, Google Earth Pro, Google My Maps – продемонстровано їх роль у створенні картосхем, побудові багатошарових баз даних, організації польових досліджень та моніторингу стану навколишнього середовища.Окрему увагу приділено застосуванню ГІС у процесі екологічної оцінки природних територій та туристичних об’єктів. Завдяки можливостям аналізу просторових даних можна відстежувати антропогенне навантаження, контролювати використання природних лікувальних ресурсів і планувати стратегії сталого розвитку рекреаційних зон. Показано, що картографічне відображення туристичних маршрутів забезпечує зручність у плануванні подорожей, а також виступає дієвим інструментом для підвищення туристичної привабливості регіонів. Приклади побудови екомаршрутів у межах Путивльського туристичного кластера і картографування басейну річки Ворскли підтверджують практичну значущість використання ГІС у туристичній сфері.Водночас стаття акцентує увагу на освітньому потенціалі геоінформаційних технологій. Їхнє використання у навчальному процесі сприяє набуттю практичних навичок у студентів, формуванню екологічної культури та усвідомленню важливості збереження природного середовища. В умовах воєнного часу та обмеженого доступу до низки територій ГІС виступає ефективним засобом для віддаленого картографування, організації віртуальних маршрутів і дослідницьких проєктів. Таким чином, впровадження ГІС у сферу екотуризму дозволяє поєднати науково обґрунтовану екологічну оцінку, просторово-картографічний аналіз і навчально-виховну функцію, що робить цей інструментарій надзвичайно актуальним для забезпечення сталого розвитку туризму в Україні.

  • Open Access

    НЕОРГАНІЗОВАНІ ВОДОЗАБОРИ СУМСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ПИТНОЇ ВОДИ У КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ: ГЕОГРАФІЧНИй АНАЛІЗ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

    by Сергій Вікторович Луценко, Анатолій Олександрович Корнус, Олеся Григорівна Корнус, Олена Сергіївна Данильченко, Олена Миколаївна Король, Наталія Олексіївна Макаренко, Дар’я Олександрівна Герасименко

    У роботі представлено результати дослідження, яке спрямоване на оцінку екологічного стану неорганізованих водозаборів Сумської територіальної громади та їх можливості як резервних джерел питного водопостачання під час військових дій. Після початку повномасштабної агресії російської федерації проти України критична інфраструктура, зокрема об’єкти водопостачання, зазнала значних руйнувань. Довготривалі знеструмлення насосного обладнання ще більше ускладнили ситуацію, створивши загрозу повного припинення централізованого водопостачання. В таких умовах постає необхідність пошуку альтернативних джерел води для забезпечення критичних потреб громади. Аналізуються природні джерела водопостачання, колодязі, індивідуальні свердловини, а також їх доступність для населення. Визначається гідрохімічний склад води, рівень її забруднення та відповідність санітарним нормам. Так встановлено, що вода з шахтних колодязів частково не відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10. Актуальність даного дослідження зумовлена тим, що вода є одним із найцінніших природних ресурсів, відіграючи ключову роль у життєвих процесах та підтримці екологічної рівноваги. Стрімке зростання урбанізації, інтенсивний розвиток промисловості, розширення сільськогосподарських угідь, збільшення споживання житлово-побутових послуг населенням, особливо в умовах воєнного стану, створюють серйозні виклики для раціонального водокористування. Водночас зростає рівень забруднення водних ресурсів, що ускладнює їхнє ефективне використання та забезпечення населення якісною питною водою. Отримані результати дозволять розробити рекомендації щодо безпечного використання неорганізованих водозаборів, їх інтеграції в систему екстреного водопостачання та мінімізації екологічних ризиків. Це дослідження сприятиме покращенню стратегічного управління водними ресурсами громади, забезпеченню її жителів чистою питною водою у кризових ситуаціях, а також підвищенню загального рівня екологічної безпеки.

  • Open Access

    «WORDWALL» ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНИХ ПОНЯТЬ У ШКОЛЯРІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

    by Юрій Косенко, Олена Король, Оксана Боряк, Анна Чобанян

    У статті обґрунтовано актуальність формування історичних понять у школярів з інтелектуальними порушеннями, проаналізовано наукові джерела в контексті застосування інформаційно-комп’ютерних технологій в спеціальній освіті, висвітлено найважливіші проблеми використання дистанційного формату освіти дітей із порушеннями інтелектуального розвитку. Наголошено на складності опанування такими дітьми алгоритмів роботи з цифровими технологіями, необхідності допомоги батькам і близьким цих дітей під час дистанційного навчання з використанням інтернет-технологій, потребі професійного росту корекційних педагогів та додаткових консультувань батьків, близьких і учнів з інтелектуальними порушеннями. Висвітлено можливості інтерактивного навчального застосунку «Wordwall» у розробленні дидактичних ігор і завдань для учнів з інтелектуальними порушеннями, описано функції цього ресурсу, що дозволяють учителю швидко варіювати вправи, їх видозмінювати (ускладнювати чи спрощувати) залежно від пізнавальних можливостей дітей зазначеної категорії, коригувати розроблені колегами завдання залежно від теми, дидактичних завдань і змістового наповнення уроків чи стилю викладання. Описано інструментарій застосунку «Wordwall», який дозволяє індивідуалізовувати завдання через зміну графіки, шрифту, звуків тощо. Наведено приклади шаблонів тих типів завдань, які є посильним для виконання учнями з інтелектуальними порушеннями та сприяють формуванню історичних понять у цих дітей («Відповідники», «Вікторина», «Анаграма», «Флеш-картки», «Доповніть речення», «Знайдіть відповідність», «Сортування за групами», «Випадкове колесо» та інші). Підкреслено важливість інтерактивного навчального застосунку «Wordwall» у розвитку когнітивних і мовленнєвих навичок, покращенні пам’яті та уваги, підвищенні мотивації до вивчення історії України та збагаченні активного словникового запасу в дітей з інтелектуальними порушеннями. Наголошено на позитивній оцінці застосунку «Wordwall» вчителями історії спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями інтелекту.

  • Open Access

    DEVELOPMENT OF AN INTERACTIVE WEBSITE WITH DIDACTIC GAMES TO ENHANCE VOCABULARY IN YOUNG STUDENTS WITH INTELLECTUAL DISABILITIES

    by Anna Bober, Yuriy Kosenko, Olena Korol

    The article investigates the development of a website that includes interactive didactic games designed to improve the vocabulary of primary schoolchildren with intellectual disabilities. It describes the importance of developing vocabulary in children with intellectual disabilities and shows how the game approach can be an effective tool for teaching and developing speech in this category of children. The process of developing a website with didactic games is considered, which includes the selection of appropriate software, interface design, development of interactive tasks and games, as well as testing and improvement of the website. In particular, the article discusses methods and approaches to creating games aimed at developing lexical skills, expanding vocabulary and improving communication skills in children with intellectual disabilities. The advantages of using interactive didactic games in the educational process of junior schoolchildren with intellectual disabilities are highlighted. They stimulate children's interest in learning words and expanding their vocabulary, develop cognitive and speech skills, improve memory and concentration, and increase motivation and enjoyment of learning. A game-based approach can keep children interested, motivated, and effective, helping them to develop their language skills and achieve greater academic success. The website was created on the wix platform. The collection of didactic games was developed on the LearningApps platform. There are various types of tasks, for example quizzes, puzzles, crosswords, matching exercises, etc. Images for didactic games were generated by playground.ai artificial intelligence, which opens up new opportunities for creating visually appealing games and tasks. The importance of developing website with interactive didactic games for the development of vocabulary of younger students with intellectual disabilities is emphasized, they can become an effective tool for teaching and developing speech in children of this category, contributing to their success in learning and overall development.


  • Open Access

    ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РІЧКИ РОМЕН У МЕЖАХ МІСТА РОМНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ РЕВІТАЛІЗАЦІЇ

    by Олена Сергіївна Данильченко, Анатолій Олександрович Корнус, Олеся Григорівна Корнус, Олена Миколаївна Король

    The article is devoted to today’s important problem of assessing the ecological state of the Romain River within the city of Romny, the main water artery of the Sula River basin, its right tributary, the second-order tributary of the Dnieper, and ways of its revitalization. Processes of overgrowth and siltation are characteristic of the Romain River, the river thins and turns into a low-flow reservoir in places, therefore the outlined problem is extremely important. The purpose of the study: to assess the ecological condition of the Romain River within the city of Romny and to identify ways of its revitalization. It was established that the ecological condition of the Romain River within the city of Romny is assessed as “satisfactory”, but close to “unsatisfactory”, which indicates that negative changes are actively taking place in the river, it is necessary to apply urgent measures to stop the destructive processes and as “unsatisfactory”, in order to stop negative changes with the river, it is urgently necessary to apply a wide range of short- and long-term measures to stop the degradation of the river and the floodplain. An act of surveying the ecological condition of the Romain River and a letter of appeal to the authorities on improving the condition of the river have been created. It was found that the main environmental problems of the Romain River are pollution and deterioration of river water quality, siltation, overgrowth and transformation into a low-flow reservoir. The following stages are proposed for the revitalization of the Romain River within the city of Romny: study the historical transformation of the riverbed; to restore the natural flow by cleaning the riverbed from tree and shrub vegetation, eliminating artificial reservoirs that are in an unsatisfactory condition; review the expediency of the drainage and melioration system “Romenska”; to allocate in nature water protection zones and coastal protective strips and restore them to their natural state; compliance with the optimal ratio of plowed areas, wooded areas, meadows, etc.; to recognize the VZ as an object of the nature reserve fund with possible recreational use. Стаття присвячена важливій проблемі сьогодення – оцінці екологічного стану річки Ромен у межах міста Ромни, головної водної артерій басейну річки Сули, правої її притоки, притоки Дніпра ІІ порядку, шляхам її ревіталізації. Для річки Ромен характерні процеси заростання та замулення, річка міліє та перетворюється місцями на малопроточну водойму, тому окреслена проблема надзвичайно важлива. Мета дослідження – оцінити екологічний стан річки Ромен у межах міста Ромни та виявити шляхи її ревіталізації. Установлено, що екологічний стан річки Ромен у межах міста Ромни оцінений як «задовільний», але близький до «незадовільного», що вказує на те, що в річці активно відбуваються негативні зміни, необхідне вжиття термінових заходів щодо призупинення руйнівних процесів, та як «незадовільний», щоби призупинити негативні зміни з річкою, терміново необхідно застосувати широкий комплекс коротко- та довготермінових заходів для призупинення деградації річки та заплави. Створено акт обстеження екологічного стану річки Ромен та лист-звернення до органів влади щодо покращення стану річки. З’ясовано, що основними екологічними проблемами річки Ромен є забруднення та погіршення якості річкової води, замулення, заростання та перетворення на малопроточну водойму. Для ревіталізації річки Ромен у межах міста Ромни запропоновано такі етапи: вивчити історичну трансформацію русла річки; відновити природну течію, шляхом очищення русла від деревно-чагарникової рослинності, ліквідувати штучні водойми, які перебувають у незадовільному стані; переглянути доцільність роботи осушувально-меліоративної системи «Роменська»; виділити в натуру водоохоронну зону та прибережну захисну смугу, відновити їх до природного стану; дотримуватись оптимальних норм співвідношення розораних ділянок, заліснених, лучних тощо; визнати водоохоронну зону об’єктом природно-заповідного фонду з можливим рекреаційним використанням.


  • Open Access

    IMPLEMENTATION OF MEDIA LITERACY AS A MEANS OF COUNTERING ENEMY PROPAGANDA

    by Олена Король, Olesya Kornus, Анатолій Корнус, Olena Danylchenko, Oleksiy Nesterenko, Оксана Браславська

    The article reveals the essence and features of media literacy as a way of countering hostile propaganda. The study considered the main components of media literacy and analyzed its main principles. Informational threats in wartime and the peculiarities of propaganda were studied. Specific methods of countering propaganda and information manipulation have been studied.In connection with enemy propaganda, the introduction of media literacy as a means of countering enemy propaganda became very important during the Russian invasion. During the beginning of the invasion of Ukraine, russia has launched hundreds of thousands of fakes to demoralize and sow panic among Ukrainians. That is why today it is important to understand the mechanisms and means of enemy propaganda, to be able to recognize enemy information leaks inside and outside of Ukraine, in order to counteract fakes and manipulations, neutralize and debunk lies. Many media outlets ignore objective facts and use the latest technology and digital equipment to appeal to the emotions of viewers, craft messages and spread misinformation that misinforms people. In addition, russia is making every effort to discredit Ukrainians in the eyes of the international community and destroy social cohesion in the country. Informational aggression can be countered only when the population understands the principles by which events take place and for what purpose and what specific damage they can cause. In order to counteract enemy propaganda, it is necessary to apply critical thinking in order not to fall into the trap of pro-russian media and not to be misinformed. Even in wartime, teachers must not only show positive propaganda, but also bring back to children the knowledge of media and information literacy that they acquired before the war.


  • Open Access

    FEATURES OF THE ORGANIZATION OF GIS TRAINING IN SUMSPU NAMED AFTER A.S. MAKARENKO

    by Олена Миколаївна Король

    The article examines the peculiarities of geo-informational training of students of geographic specialties, which consists in determining the ways of applying GIS within the future professional activities of students of various geographic specialties. The training is based on the theoretical and methodological principles of the use of geoinformation systems and technologies, which contributes to the formation of geoinformation competence based on a differentiated approach. A differentiated approach involves the provision of educational material in various fields and the acquisition by students of various geographic specialties of various geo-informational practical skills. The implementation of geoinformation technologies in the educational process opens up new opportunities for better training of geography specialists. However, it is necessary to pay more attention to both the pre-geoinformational training of students and the formation of the content of geographic disciplines and methods of presenting material in accordance with various specialties. Students should be introduced to the functionality and performance of existing GIS software packages and open software products that can be recommended for use in the educational process. This will provide grounds for forming a sufficient level of competitiveness of future specialists in accordance with the chosen specialty. The use of GIS in the training of geography specialists contributes to the formation of geo-informational competences and provides a qualitatively new level of acquisition and generalization of knowledge, skills and abilities. У статті розглянуто особливості геоінформаційної підготовки студентів географічних спеціальностей, що полягає у визначенні шляхів застосування ГІС в межах майбутньої професійної діяльності студентів різних географічних спеціальностей. Підготовка базується на теоретико-методологічних засадах використання геоінформаційних систем і технологій, що сприяє формуванню геоінформаційної компетентності на основі диференційованого підходу. Диференційований підхід передбачає різнопрофільну подачу навчального матеріалу та набуття студентами різних географічних спеціальностей різнопрофільних геоінформаційних практичних навичок. Впровадження геоінформаційних технологій в освітній процес відкриває нові можливості для більш якісної підготовки фахівців географії. Однак потрібно більше уваги приділяти як догеоінформаційній підготовці студентів, так і формуванню змісту географічних дисциплін та методики подання матеріалу у відповідності до різних спеціальностей. Слід ознайомлювати студентів із функціональними можливостями і продуктивністю існуючих на світовому ринку ГІС програмних пакетів та відкритими програмними продуктами, що можуть бути рекомендовані для використання в освітньому процесі. Необхідно навчити студентів представляти інформаційні дані у цифровому вигляді, опрацьовувати цю інформацію завдяки ГІС-технологіям, що дасть змогу застосовувати набуті знання у професійній діяльності. Це дасть підстави для формування достатнього рівня конкурентоспроможності майбутніх фахівців у відповідності до обраної спеціальності. Використання ГІС у підготовці фахівців географії сприяє формуванню геоінформаційних компетенцій та забезпечує якісно новий рівень отримання й узагальнення знань, умінь і навичок.

  • Open Access

    Modern state of preschool education in different parts of Ukraine

    by Olesya Kornus, Anatolii Kornus, Mykyta Konovalov, Olena Korol, Оlha Skyba

    The role of social factors has increased significantly in modern society. Education is essential for raising the intellectual and cultural level of inhabitants in any country. The purpose of this article is to analyze modern state of preschool education in different parts of Ukraine and to point at regional disparities in accessibility of preschool education services. This article gives analysis to modern state of preschool education in different parts of Ukraine. Research was based on several indicators such as number of children involved in preschool education, number of preschools in different regions of Ukraine, preschool enrollment rates and number of children actually attending preschools per 100 available places. Level of development of preschool education in cities and rural areas has been studied in regional context of Ukraine. It was also calculated social density of preschools and indexes of both territorial concentration and localization of preschools in the country. Social density of preschools was also analyzed in the study. The highest social density of preschools is typical for the capital of Ukraine – the city of Kiev. The lowest social density of preschool sector services is typical for Poltava, Sumy, Chernihiv and Luhansk regions. The highest concentration of preschools is observed in Kyiv city, and low territorial concentration index is observed in Sumy, Zaporizhia, Donetsk and Kirovohrad regions, Kherson region, Chernihiv region and Luhansk region. High localization index values were observed in Khmelnytsky and Ternopil regions, Zhytomyr and Cherkasy regions, Vinnytsia region, Mykolaiv, Zakarpattia, Rivne, Kirovohrad and Volyn regions and the lowest localization index values were observed in Kyiv city, Kharkiv region, Luhansk and Donetsk regions. Regions of Ukraine have been ranked and grouped in types according to their level of preschool education development. According to the results of the study, three types of regions have been identified. Regions (oblast) of Cherkasy, Khmelnytsky, Vinnytsia, Kyiv, Ternopil and Zakarpattia have been included in the first type (high level of preschool education development). The second type (average level of preschool education development) includes city of Kyiv and regions (oblast) of Zhytomyr, Rivne, Mykolaiv, Dnipropetrovsk, Chernivtsi, Sumy, Kherson, Kirovohrad, Poltava and Kharkiv. Regions (oblast) of Volyn, Ivano-Frankivsk, Chernihiv, Lviv, Odessa, Zaporizhia, Donetsk and Luhansk have been included in the third type (low level of preschool education development).